РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Наукова публікація: основні види, функції - Журналістика - Реферати - Каталог статей

Наукова публікація: основні види, функції Публікація – 1) доведення до загального відома за допомогою преси, радіомовлення, телебачення чи Інтернету; 2) вміщення в різних виданнях роботи; 3) текст, надрукований у будь-якому виданні. Публікації виконують кілька функцій: оприлюднюють результати наукової роботи; сприяють встановленню пріоритету автора (дата підписання публікації до друку – це дата пріоритету науковця; в історіографічній частині дисертації й автореферату обов’язково вказують, коли вперше звернулися до розробки наукової проблеми); свідчать про особистий внесок дослідника в розробку наукової проблеми (особливе значення мають індивідуальні публікації, роботи в співавторстві потребують додаткових роз’яснень; у тексті дисертації й автореферату здобувач повинен подавати посилання на власні публікації, включити їх до списку використаних джерел); слугують підтвердженню достовірності основних результатів і висновків дисертації, новизни та наукового рівня її (оскільки після виходу в світ публікація стає об’єктом вивчення та оцінки широкою науковою громадськістю); підтверджують факт апробації та впровадження результатів і висновків дисертації; відбивають основний зміст дисертації (про це вказується у вступі до дисертації та автореферату, а також через включення публікацій здобувача до списку опублікованих праць за темою дисертації); новизна та високий рівень наукових праць, в яких опубліковано результати дисертації, є одним із головних критеріїв оцінки дисертаційного дослідження; фіксують завершення певного етапу дослідження чи роботи в цілому; забезпечують первинною науковою інформацією суспільство, сповіщають наукове товариство про появу нового наукового знання; передають індивідуальний результат у загальне надбання тощо. Особливе значення мають наукові публікації, що вийшли друком у формі видань. ДСТУ 3017–95 визначає видання як документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам держстандартів, інших нормативних документів щодо видавничого оформлення та поліграфічного виконання. Науковим вважається видання результатів теоретичних і/або експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам’яток культури, історичних документів й історичних текстів. Воно призначене для фахівців і наукової роботи. Серед наукових видань розрізняють 2 групи: науково-дослідні; джерелознавчі. До першої групи наукових видань належать: монографія – науково-книжкове видання повного дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи кільком авторам; автореферат дисертації – наукове видання у вигляді брошури авторського реферату проведеного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня; препринт – наукове видання з матеріалами попереднього характеру, які публікуються до виходу в світ видання, в якому вони мають бути вміщені; тези доповідей і матеріали наукової конференції – неперіодичний збірник підсумків конференції, доповідей, результатів і рішень; збірник наукових праць – збірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових установах, навчальних закладах і наукових товариствах. До другої групи наукових видань належать джерелознавчі видання, або документальні наукові видання, які містять пам’ятки культури та історичні документи, що пройшли текстологічне опрацювання, мають коментарі, вступні статті, допоміжні покажчики та інші елементи науково-довідкового апарату видання. За обсягом виділяють 2 види наукових неперіодичних видань: книга (книжкове видання обсягом понад 48 сторінок) і брошура (книжкове видання обсягом від 4 до 48 сторінок). Статус наукового видання потребує суворого дотримання видавничого оформлення видання. Вкажемо лише основні. Вихідні відомості – сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, бібліографічної обробки, статистичного обліку й інформування читача. Елементами вихідних відомостей є: відомості про авторів або інших осіб, які брали участь у створенні видання; заголовок (назва) видання; надзаголовні дані; підзаголовні дані; нумерація; вихідні дані; шифр зберігання видання; індекс УДК; індекс ББК; авторський знак; макет анотованої каталожної картки; знак охорони авторського права; міжнародний стандартний номер ISBN; випускні дані. Вихідні дані включають: місце випуску видання, назва видавництва чи організації, що володіє правом видання, і рік випуску (у нижній частині титульного аркуша). У випускних даних зазначають дату подання оригіналу на складання; дату підписання видання до друку; формат паперу та частку аркуша; вид і номер паперу; гарнітуру шрифту основного тексту; спосіб друку; обсяг видання в умовних поліграфічних аркушах, що приведені до формату паперового аркуша 60Ч90 см; обсяг видання в обліково-видавничих аркушах; номер замовлення поліграфічного підприємства; назву та повну поштову адресу видавництва та поліграфічного підприємства. Випускні дані розміщують на останні сторінці видання або звороті титульного аркуша. Особливу складність викликає визначення наукового статусу статей. Слід враховувати, що газетні статті не кваліфікуються як наукові. Крім того, проблематичним є віднесення до розряду наукових статей, опублікованих у громадсько-політичних і науково-популярних журналах. Статті наукового характеру друкуються переважно в наукових збірках або журналах. Науковий журнал – журнал, що містить статті та матеріали досліджень теоретичного або прикладного характеру, призначений переважно фахівцям певної галузі науки. За цільовим призначенням наукові журнали поділяють на науково-теоретичні, науково-практичні та науково-методичні. Особливе значення наукові статті мають для здобувача наукового ступеню доктора чи кандидата наук. Крім зазначених, вони мають відповідати ще таким вимогам: Статті мають публікуватися у провідних наукових фахових журналах та інших періодичних наукових фахових виданнях. Їх перелік затверджує ВАК України при дотриманні таких вимог: наявність у складі редакційної колегії не менше п’яти докторів наук з відповідної галузі, серед яких обов’язково мають бути штатні працівники наукової установи, організації чи вузу, що видає журнал; журнали підписуються до друку виключно за рекомендацією вченої ради наукової установи (організації чи вузу), що його видає, про що зазначається у вихідних даних; тираж не менше ніж 100 примірників; повне дотриманні вимог до редакційного оформлення періодичного видання згідно з держстандартами України; наявність журналу у фондах бібліотек України, перелік яких затверджено ВАК України. Публікація не більше однієї статті здобувача за темою дисертації в одному випуску (номері) журналу. Не зараховуються праці, в яких немає повного опису наукових результатів, що засвідчує їх достовірність, або в яких повторюються результати, опубліковані раніше в інших наукових працях, що входять до списку основних. Література. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 3-є вид., стер. – Знання-Прес, 2003. 295 с. П’ятницька-Позднякова І. С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навч. посібник. – К.,2003. – 116 с. Свердан М. М., Свердан М. Р. Основи наукових досліджень. Навч. посіб. – Чернівці:Рута, 2006. – 325 с.
1 2 3 4 5 Категория: Журналістика \| Добавил: Aspirant (21.04.2015)
Просмотров: 1069 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: