Реферат на тему Штурмові гвинтівки - Військова кафедра - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Штурмові гвинтівки. У першій світовій війні основним видом піхотного озброєння була магазинна гвинтівка з повздовжно-ковзним затвором. Ще впродовж війни виявилося що магазинна гвинтівка не в змозі задовольнити всі вимоги піхоти на полі ббою. Недоліки випливали з самих конструктивних особливостей зброї. Потужність гвинтівкового набою була надмірною. Прицільна дальність кулі сягала близько 2500 метрів але стрільці просто не в змозі буди вести вогонь на таку відстань з використанням штатних прицільних засобів. Стрільба потужним набоєм призводила до сильної віддачі що негативно впливало на влучність стрільби. Досить великі елементи набою (куля й гільза) не дозволяли стрільцеві нести достатньо великий їх запас. Через потужний набій гвинтівки виготовлялися довгими й досить масивними, що сильно ускладнювало їх застосування у замкнутому просторі та складній місцевості. І нарешті піхоті конче було необхідно підвищити швидкострільність гвинтівки. Спочатку проблему намагалися вирішити застосуванням автоматичних (самозарядних) гвинтівок. Однак незмінне застосування потужного гвинтівкового набою примушувало стоврювати масивні та міцні механізми автоматики, що в свою чергу призводило до зростання ваги зброї та її механічного ускладнення без суттєвого поліпшення бойових характеристик. Крім того механізми таких гвинтівок вирізнялися низькою надійністю роботи. В результаті на почакту Другої світової війни лише США мали на озброєнні вдалий варіант самозарядної гвинтівки Garand M1. Трохи згодом проблему намагалися вирішити шляхом насичення піхотних підрозділів пістолет-кулеметами. Але технічні особливості цієї зброї (замала прицільна дальність стрільби) не дозволяли опвністю замінити магазинну гвинтівку у військах. В результаті у Другу світову війну армії вступили маючи на озброєнні як гвинтівку так і пістолет-кулемет відповідно з різними типами набоїв. Вже в перші два роки конфлікту виникла гостра необхідність у стрілецькій зброї, здатній вести автоматичний вогонь серіями на відстань до 500 метрів, а одиночними пострілами - до 800 метрів. Інженерна думка підказувала вирішення цієї проблеми у розробці зброї під новий тип набою, не такого потужного як гвинтівковий, але водночас сильнішшого за пістолетний. Першу спробу розробити таку зброю здійснили росіяни. У 1913 році конструктор В. Г. Фьодоров сконструював перший прообраз автомата під японський гвинтівковий набій калібру 6,5 мм. Цей автомат у обмежених кількостях надійшов на озброєння Російської імператлорської, а згодом і Червоної армій і використовувався впродовж Першої світової війни та Громадянської війни в Росії. З невідомих причин автомат Фьодороав не зазнавав якої небудь подальшої модернізації. Вкотре революцію в цій галузі здійснили німецькі зброярі. Впродовж 30-х років компанії "Rheinmetall-Borsig", "H. Follmer" та "RWS" провели серію експериметнів з новими малокаліберними набоями відповідно 8Х42,5; 7,75Х40; та 8,15Х41. Набої та розборблена на їх основі зброя не пішла в серію, але німці наббрали відповідний досвід розробки нових зразків. Перший набій запущений у серію був так званий "Курцпатрон". Він мав такий же калібр як і стандартний гвинтівковий набій гвинтівки Mauser 98, однак довжина гільзи була зменшена - замість 57 мм гільза була скорочена до 33 мм. Відповідно й зменшилася початкова швидкість кулі - з 895 м/с до 694 м/с. А у 1938 році почалися військові випробування карабінів Walther MKb42 (W) та Haenel MKb42 (H), розроблених під цей набій. У 1943 році карабін Вальтера під офіційним індексом MP-43 (Maschinenpistole-пістолет-кулемет 43) було прийнято на озброєння. Мал. 1. Перша штурмова гвинтівка MP43/STG44 - тріумф німецьких зброярів. Як й у його прототипу, автоматика MP 43 працювала на принципі відводу порохових газів через поперековий отвір у каналі ствола. Газова камора - закритого типу, без регулятора. Зброя складалася з наступних основних частин і механізмів: ствол з газовою каморою, ствольна коробка з кожухом ствола, спускова коробка з рукояттю керування вогнем, затвор, запираючий, спусковий й ударний механізми, зворотна пружина, затильник із прикладом і магазин з подаючим механізмом. При виготовленні MP 43 широко використався метод штампування - уперше в німецькій практиці. Поверхня зброї оксидована. Антабки кріплення ременя для перенесення розташовані праворуч - у закінцівки газової камори й на прикладі. Газова камора закритого типу розташована над стволом. У її канал угвинчена пробка, що виймається при чищенні камори. Рукоятка заряджання перебуває ліворуч, вікно викиду гільз - праворуч.Запирання каналу ствола здійснюється перекосом затвора у вертикальній площині. Перекіс затвора при запиранні й відмиканні здійснюється взаємодією відповідних похилих площин на затворі й затворній рамі. Ударний механізм - куркового типу, дозволяє вести одиночний й автоматичний вогонь. У спусковому механізмі німецького автомата розташовані дві додаткові деталі, які забезпечують автоматичний вогонь і запобігання випадковому пострілу. Спусковий механізм дозволяє вести як і одиночний так і автоматичний вогонь. Перевідник вогню розташований у спусковій коробці, кінці його виходять назовні із правої й лівої сторін у вигляді кнопок. Для ведення автоматичного вогню варто змістити перекладач вправо (при цьому із правої сторони спускової коробки буде видна буква «D»). Ведення одиночного вогню забезпечується зсувом перевідника вліво ( з лівої сторони буде видна буква «Е»). Запобіжник від випадкового пострілу - прапорцевого типу, розташований нижче перевідника. При включенні запобіжника (прапорець перебуває в горизонтальному положенні й закриває букву «F» - «Feuer») відбувається запирання спускового важеля. Для ведення вогню прапорець опускається вниз і закриває букву «S» («Sicherheit»). Рукоятка керування вогнем постачена бакелітовими щічками й розташована під зручним кутом нахилу. При заряджанні зброї, після приєднання магазина, необхідно поставити автомат на запобіжник, звести затвор і після цього відключити запобіжник. Разряджання автомата також проводиться при включеному запобіжнику. Приклад дерев'яний, кріпиться до ствольної коробки за допомогою шпильок. Затильник становить із прикладом єдине ціле, у поглиблення на його передній стінці уставляється зворотна пружина. Вісь каналу ствола й плечовий упор перебувають практично на одному рівні, що істотно підвищує стійкість зброї при веденні автоматичного вогню. Із цієї причини основа мушки й прицілу досить високо підняті над кришкою ствольної коробки. Приціл секторний, нарізаний для ведення прицільного вогню на дальність до 800 метрів – поділки нанесені наприцільній планці. Кожна поділка відповідає зміні дальності до цілі на 50 метрів. Проріз і мушка трикутної форми, мушка захищена кільцеподібним намушником. Бойова вага автомата - 6 кілограмів. Темп стрільби - 470 пострілів у хвилину. Загальна довжина зброї становить 940 міліметрів, довжина ствола - 419 мм. Живлення MP 43 боєприпасами здійсню ється із приставного коробчатого магазина із дворядним розташуванням набоїв, такого ж, як й у дослідних зразків. Ємність магазина - 30 набоїв, вага спорядженого магазина - 1,1 кг. Горловина приймача магазина гофрована щоб уникнути її механічного вигину при ударах. Магазин споряджався зі стандартних пятинабійних обойм за допомогою особливої насадки - прискорювача заряджання, що надівалася на його горловину. Спочатку MP 43 розроблявся для прийняття на озброєння « панцергренадерів » - стрільців мотопіхотних частин танкових дивізій німецької армії й військ СС. Після прийняття автомата на озброєння німці негайно прийнялися за його подальше вдосконалення. Незабаром з'явилася модифікація MP 43/I, що відрізнялася наявністю пристосувань для кріплення стандартного гвинтівкового гранатомета і кронштейна для оптичних або інфрачервоного нічного прицілів. У грудні 1944 року фірмою «Вальтер» був випущений модифікований варіант зброї, прийнятий на озброєння під позначенням MP 44 або STG 44 (Sturmgewehr - штурмова гвинтівка) і який став основним зразком. Його виникнення обумовила необхідність твердої економії металу: штамповані частини виготовлялися з більше тонкого матеріалу з фосфатированою, а не оксидованою поверхнею. В іншому STG 44 практично не відрізнявся від свого попередника. Усього було випущено близько 425 тисяч автоматів всіх модифікацій: 19 500 в 1943 році, 281 800 в 1944-м й 124 000 - в 1945-м. До цієї зброї також було випущено 695 000 000 набоїв. Хоча спочатку штурмовими гвинтівками передбачалося оснащувати тільки два взводи в дивізії, прекрасні бойові якості MP 43/44 змусили переглянути концепцію його застосування. По штатах 1945 року в піхотній роті повинне було значитися 55 автоматів, у батальйоні - 165, у полицю- 330, а в дивізії -1270. В інших родах військ штатна кількість цієї зброї трохи варіювалося, але залишалося приблизно в тих же межах. Планувалося озброєння штурмовими гвинтівками всього особового складу екіпажів танків і САУ . Нарешті, самим екзотичним застосуванням нової зброї повинна була стати заміна штатних кулеметів MG 42 - убудованого оборонного озброєння новітніх німецьких танків PzKpfv VI «Koenigstiger» й «Panther II». Таким чином саме німці заклали сучасну концепцію штурмової гвинтівки як найбільш масового піхотного озброєння. В теперішній час всі відомі зразки штурмових гвинтівок за своїми тактико-технічними характеристиками наслідують STG 44. Мал. 2. Автомат Калашникова АК-47 - зброя-легенда.Калібр варіюється від 5,6 до 7,62 мм з різноманітною номентклатурою боєприпасів. Розміри та маса штурмових гвинтівок відносно невеликі. Принцип роботи автоматики у більшості випадків шляхом відводу порохових газів через отвір у стінці ствола, рідше - за принципом енергії віддачі при напіввільному затворі. Запирання ствола різноманітне - поворотом або перекосом затвору. Стрільба може вестися одиночними пострілами, серіями, або фіксованми серіями по 2-3 постріли. Плечові приклади варіюються в залежності від модифікацій зброї: вони можуть бути постійними, складними або висувними, виготовленими з дерева, металу чи пластику. Прицільні пристрої штурмових гвинтівок мають змогу вести прицільний вогонь на відстані від 500 до 800 метрів. Рукоятки керування вогнем - пістолетного типу. Конструктивні особливості більшості штурмових гвинтівок дозволяють встановлювати різноманітні оптичні прострої - оптичні, діоптричні та колліматорні приціли, прилади нічного бачення. Більшість штурмових гвинтівок в змозі вести стрільбу гвинтівковими гранатами. Якісно підвищують бойові можливості штурмових гвинтівок підствольні гранатомети. Деякі штурмові гвинтівки оснащенні двоногими сошками й можуть застосовуватися як ручні кулемети. Мал. 3. Підствольні гранатомети якісно підвищують бойові можливості штурмовиг гвинтівок: вгорі - штурмова гвинтівка М16А1 з підствольним гранатометом М203; внизу - автомат Калашникова АК-74 з підствольним гранатометом ГП-30. Останнім часом стала дуже популярною нова компоновка механізмів по схемі "Булл пап", при якій ствол і ствольна коробка займають всю довжину зброї і завершуються безпосередньо плечовим упором. Рукоятка управління вогнем розташована попереду магазину. Така схема дозволяє суттєво скоротити довжину зброї без втрати у дальності стрільби, усунути "мертвий простір" прикладу, незаповненого ніякими механізмами. Типовими прикладом такої зброї є австрійська штурмова гвинтівка AUG, французька FAMAS та британська L85A1. Мал. 4. Австрійська штурмова гвинтівка AUG, виконана по схемі "булл-пап" - представник нового покоління штурмових гвинтівок В теперішній час деякі варіанти штурмових гвинтівок розробляються як модульна зброя, яка після переобладнання у польових умовах може набувати різномантіних такико-технічних характеристик. Таким є російський стрілецький комплекс ОЦ-14 "Гроза". Він має чотири різноманітні конфігурації виконання, призначених для специфічних умов. "Гроза" може бути переобладнаний у штурмову гвинтівку з підствольним гранатометом або без нього, вкорочену штурмову гвинтівку та у безшумну зброю з глушником та оптичним прицілом. Мал. 5. Стрілецько-гранатометний комплекс ОЦ-14 "Гроза" у чотирьох різних виконаннях: А- ОЦ-14-4А - штурмова гвинтівка з підствольним гранатометом; Б- ОЦ-14-4А-03 - штурмова гвинтівка з опитичним прицілом та глушником; В- ОЦ-14-4А01 - варіант без підствольного гранатомета; Г- ОЦ-14-4А02 - компактний варіант штурмової гвинтівки.
1 2 3 4 5 Категория: Військова кафедра \| Добавил: Aspirant (15.07.2013)
Просмотров: 438 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: