Реферат на тему МРГП - Військова кафедра - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: МРГП. Категорії -виховання, -виховна діяльність, -виховний захід, -робота з гуманітарних питань у ЗСУ, -предмет і завдання МРГП. 3. Структура роботи (МРГП) ЗСУ 1.Види діяльності по забезпеченню роботи з гуманітарних питань. -керівництво, яке здійснює командир. -організація (здійснює заступник командира з гуманітарних питань). 2.Елементи виховного впливу. Входять: -закономірності, -принципи, -засоби, -методи, -завдання, -напрямки, -фоми, -цілі, -суб’єкти і об’єкти. 3.Основні складові виховної роботи. -морально-психологічне забезпечення бойової та мобілізаційної готовності військ. -МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушень. -інформаційно-пропагандиське забезпечення. -культурно-виховна та просвітницька робота. -військово-соціальна робота. 4.Види діяльності по забезпеченню роботи з гуманітарних питань. -керівництво, яке здійснює командир. -організація (здійснює заступник командира з гуманітарних питань). 5.Елементи виховного впливу. Входять: -закономірності, -принципи, -засоби, -методи, -завдання, -напрямки, -фоми, -цілі, -суб’єкти і об’єкти. 15.Основні складові виховної роботи. -морально-психологічне забезпечення бойової та мобілізаційної готовності військ. -МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушень. -інформаційно-пропагандиське забезпечення. -культурно-виховна та просвітницька робота. -військово-соціальна робота. 22,23.Структура психології особистості військовослужбовця. Особистість – це інтегрована цілісність біогенних, соціогенних і психологічних елементів, яка виконує суспільно-корисну діяльність. До процесів відносяться: психічно-пізнавальні, емоційні, вольові процеси, Стани: емоційні, вольові. Псих. властивості: направленість, темперамент, характер, здібності. Псих. утворення: знання, навички, вміння. 24.Психічні процеси Психічні емоційні процеси Емоції та почуття воїна – це своєрідні форми відображення умов, завдань, об’єктів, подій, змін та прояв відносин воїна до усього того, що він пізнає і робить, що здійснюється навколо. Класифікації емоцій та почуттів за складністю: -прості емоційні реакції, -більш складні емоційні становища, -стійкі емоційні відносини за рівнем активізації діяльності, -стемічні емоції, -астемічні емоції. 25.Психічні пізнавальні процеси -це різні форми відображення дійсності, функція нервової системи. Види психічних пізнавальних процесів: -Відчуття: акстероцептичні, інтерацептичні, пропріоцептичні. -Сприйняття. Властивості сприйняття: вибірковість, усвідомленість, предметність.-Увага. Властивості уваги: стійкість, переключення, коливання, концентрація, обсяг. -Уявлення. -Пам'ять. -Уява. -Мислення. -Мовлення. Психічні вольові процеси. Воля – це здібність воїна свідомо діяти в відповідності з поставленою метою і досягти її, долаючи труднощі. В цьому визначені виділяються якості важливих ознак волі: усвідомлення мети, дія, подолання труднощів, досягнення мети. Професійно важливі вольові риси характеру: цілеспрямованість, самоволодіння, рішучість, самостійність, наполегливість, ініціативність. 26. Психічні стани - це психологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання (підйом, бадьорість, впевненість, рішучість, натхнення, та ін.). Класифікація психічних станів: -особистісті та ситуативні, позитивні та негативні, -глибокі та поверхневі, -тривалі та короткі, -усвідомлені та неусвідомлені. 27,28. Властивості особистості Направленість – це головна властивість особистості, яка накладає суттєвий відбиток на життя людини, її діяльність та вчинки. Направленість виражається у: потребах, мотивах, інтересах, схильностях, ідеалах, переконаннях. Темперамент – це індивідуально-типологічна характеристика людини, що виявляється у силі, напруженості, швидкості, врівноваженості перебігу її психічних процесів. Темперамент зумовлюється типом нервової системи, він є психічним утвором і в деякій мірі піддається педагогічній корекції і вольовій регуляції. Типи темпераменту: сангвінік, холерик, меланхолік, флегматик. Характер - це певна властивість особистості сполучення суттєвих психічних особливостей (рис), що визначають своєрідність її поведінки в певних обставинах. Структура характеру: -риси, які визначають направленість, -інтелектуальні риси, -вольові риси, -емоційні риси. Здібності - це динамічна функціональна структура особистості, яка вивчає якість засвоєння знань та виховання людиною певної діяльності. Класифікація здібностей: -елементарні загальні здібності, -елем. часткові здібності, -складні загальні здібності, - складні часткові здібності. 29. Темперамент – це індивідуально-типологічна характеристика людини, що виявляється у силі, напруженості, швидкості, врівноваженості перебігу її психічних процесів. Темперамент зумовлюється типом нервової системи, він є психічним утвором і в деякій мірі піддається педагогічній корекції і вольовій регуляції. 30. Характер - це певна властивість особистості сполучення суттєвих психічних особливостей (рис), що визначають своєрідність її поведінки в певних обставинах. Структура характеру: -риси, які визначають направленість, -інтелектуальні риси, -вольові риси, -емоційні риси. 31. Здібності - це динамічна функціональна структура особистості, яка вивчає якість засвоєння знань та виховання людиною певної діяльності. Класифікація здібностей: -елементарні загальні здібності, -елем. часткові здібності, -складні загальні здібності, - складні часткові здібності. 32. Психічні утворення Знання – це сукупність засвоєних відомостей, понять, уявлень про предмети та явища навколишнього світу й дійсності. Рівні: -знання-трансформації; -знання-вміння; -знання-репродукції; -знання-знайомства. Види: теоретичні, практичні. Властивості: глибина, гнучкість, міцність, дієвість. Навички – це дій, що сформовані шляхом повторень і характеризуються високим ступенем засвоєння та відсутністю поелементної свідомої регуляції і контролю. Види навичок: сенсорні, розумові, рухові. Етапи формування навичок: аналітичний, синтетичний, автоматизація, генералізація. Вміння – це високий рівень оволодіння знаннями та навичками, що дає змогу творчо застосовувати їх у військовій практиці. Класифікація умінь за ступенем складності: просто вміння, складне вміння. за змістом: інтелектуальні, технічні, практичні. 33. Знання – це сукупність засвоєних відомостей, понять, уявлень про предмети та явища навколишнього світу й дійсності. Рівні: -знання-трансформації; -знання-вміння; -знання-репродукції; -знання-знайомства. Види: теоретичні, практичні. Властивості: глибина, гнучкість, міцність, дієвість. 34. Навички – це дій, що сформовані шляхом повторень і характеризуються високим ступенем засвоєння та відсутністю поелементної свідомої регуляції і контролю. Види навичок: сенсорні, розумові, рухові. Етапи формування навичок: аналітичний, синтетичний, автоматизація, генералізація. 35. Вміння – це високий рівень оволодіння знаннями та навичками, що дає змогу творчо застосовувати їх у військовій практиці. Класифікація умінь за ступенем складності: просто вміння, складне вміння. за змістом: інтелектуальні, технічні, практичні. 36.Система методів психолого-педагогічного діагностування індивідуально-психологічних особливостей воїна. Психологічне спостереження Анкетування Бесіда Узагальнення незалежних характеристик Вивчення результатів діяльності Тестування Біографічний метод Експеримент 43. Військовий колектив – це високо організована контактна спільність військовослужбовців що досягла високого рівня розвитку і призначена для захисту батьківщини, яка характеризується згуртованістю, здоровим соціальним кліматом і розвинутою психологією. Згуртованість – це узагальнений показник духовної спільності, єдності, особового складу підрозділів. 44. Структура військового колективу: колективний настрій, традиції, громадська думка, взаємовідносини. 45. Колективний настрій – це складний загально-емоційний стан, сукупність співпереживань, які значною мірою визначають: орієнтацію, спрямованість, характер психічних проявів як окремих воїнів так і підрозділів вцілому. Основні напрямки роботи командира на колективний настрій. 1.Чітка організація праці та служби підлеглих. 2.Суворий статутний порядок у підрозділі. 3.Піклування про побут підлеглих. 4.Сучасний облік колективної думки і попередження колективних тенденцій в ній. 5.Підтримання статутних відношень між в/с, які ґрунтується на загально-людських цінностях. 6.Боротьба з грубістю та причин що породжують конфлікт. 7.Своечасне виявлення скарг підлеглих і задоволення їхніх потреб. 8.Особистий оптимізм командира, його бадьорість, впевненість, вміння не піддаватися негативний настроям. 46. Громадська думка – відображає наявність у групі спільного розуміння важливих для неї речей та явищ. На 1-му етапі в/с сприймають, переживають причину або подію. На 2-му етапі відбувається обмін поглядів між членами групи. На 3-му етапі відбувається зміна точки зору і згрупування поглядів навколо переважаючої позиції, таким чином переважаюча позиція стає кожним. 47. Традиції – являє собою визначенні правила, норми, стереотипи та дії в/с додержання яких стало суспільною необхідністю кожного члена групи. Система роботи командира сформування розвитку та зміцнення військових традицій колективом. 1.Вивчення традицій колективу та контроль за їх динамікою та тенденції. 2.Формування позитивних традицій та їх використання для вирішення завдань бойової та гуманітарної підготовки. 3.Цілеспрямоване формування нових позитивних традицій для викорінення негативних. 4.Підтримання позитивних традицій і поповнення їх новим змістом. 5.Цілеспрямоване подолання негативних звичок та ритуалів. 6.Особиский приклад командира. 48. Взаємовідносини у групі – це різні види стосунків особистостей та мікрогруп у формі розподілу внутрішніх ролей та обов’язків. Умови вдосконалення взаємин між в/с. 1.Додержання командирами принципів взаємовідносин у військовій діяльності. 2.Дотримання субординації, гуманізму колективізму. 3.Забезпечення особистого прикладу між офіцерами підрозділу. 4.Поліпшення психолого-педагогічних знань усіх категорій в/с. 5.Цілеспямована виховна робота сформування військових цінностей у в/с. 6.Запобігання грубощів, приниження особистості у різних категоріях в/с. Напрямки роботи командира з сформування та згуртування військового підрозділу. 1.Розкриття мети і задач боєвої роботи підрозділів, формування уявлень в/с про підрозділ і товаришів по службі. 2.Раціональна організація спільної діяльності при вирішенні задач боевої та гуманітарної підготовки формування групових норм поведінки. 3.Розширення сфери спілкування між в/с в підрозділу, зростання культури спілкування. Своєчасне залагодження виникаючих конфліктів. 4.Ствердження загальних визнаних норм і правил поведінки, оптимізація стосункам між воїнами та їх збалансування. 5.Цілеспрямована робота з сформування особового складу підрозділу почуття власного «Я». 6.Домінування сфери емоційної активності особливо в структурі стосунків типу «Я-ти». Методи психологічного бесіди (експерименту, тестування, анкетування, опитування) аналіз оціночних суджень. Робота з документами. 59,50. Обов’язки офіцера (командира) згідно статуту внутрішньої служби: -Планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та вдосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання. -Знати стан справ у дорученому йому підрозділі, ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих в/с. -Постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих керівників, методи керівництва в/п; особисто проводити навчання та заняття особовим складом підрозділів. Займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходи щодо виконання завдання соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки. Встановлювати у в/п такий внутрішній порядок, який лаштував би неухильно виконувати положення законів. Статутів ЗСУ. -Надавати приклад дисциплінованості, неухильно виконувати умови законодавства, наказів і розпоряджень командирів-начальників, бути ввічливим справедливим у ставлені до підлеглих, не принижувати їх честь та особисту гідність; постійно виховувати підлеглих у дусі мудрості та гуманізму, спираючись на міжнародні гуманітарні права. Проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання скоєння подій та злочинів серед особового складу. -Знати потреби і запити о/с, приймати рішення по його заявах та скаргах. -Організовувати культурно-освітню роботу, створювати умови для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку. 51. Напрями роботи командира на виконання статутних вимог. 1.Командир планує навчально-виховний процес, визначає мету та зміст кожного заняття. 2.Вибирає оптимальні методи та форми навчання, відповідну навчальну матеріальну базу. 3.Особисто проводить заняття з бойової, гуманітарної загальновійськової, соціальної та технічної підготовки. 4.Активізує пізнавальні мажливості слухачів під час проведення заняття, виховує в них свідому потребу та спрямованість поглиблювати власні знання, відпрацьовувати стійкі навички та вміння, визначає практичне відпрацювання прийомів та дій бойової роботи на техніці, досягає злагодженості відділень. 5.Систематично контролює засвоєння знань, навичок та вмінь підлеглих, своєчасно та об’єктивно оцінює їх. 6.Вносить необхідні корективи в організацію та зміст воєнно-педагогічного процесу. 52. Педагогічне завдання – це педагогічна ситуації, які об’єкимвно вимагають змін та вдосконалення свідомості, поведінки, чи діяльності в/с та військового колективу. 53. Педагогічна майстерність – це синтез психологічно-педагогічного мислення, відповідних знань, навичок, вмінь та емоційно вольових засобів педагогічного впливу, які у взаємозв’язку з високо розвинутими емоціями особистості офіцера дозволяє йому ефективно вирішувати навчально-виховні завдання. Структура ПМО. Гуманічна спрямованість – базується на основі цілісної орієнтації, на себе в першу чергу як на педагога, на засоби виховного впливу на об’єкти виховної діяльності, на мету педагогічного процесу. Педагогічні здібності – комунікабельність, інтерактивність, емоційність, оптимістичне прогнозування, креативність. Професійна компетентність – психолого-педагогічні знання, воєнно спеціальна підготовка, високі моральні якості, широкий кругозір, висока загальна культура, ерудиція. Схильність до педагогічної діяльності, інтерес до неї, психолого-педагогічне мислення, педагогічний такт. Педагогічна техніка – це сукупність багато чисельних навичок та вмінь за допомогою яких офіцер користується всіма педагогічними методами та формами здійснює безпосередньо педагогічний вплив на підлеглих. 54. Гуманічна спрямованість – базується на основі цілісної орієнтації, на себе в першу чергу як на педагога, на засоби виховного впливу на об’єкти виховної діяльності, на мету педагогічного процесу. 55. Педагогічні здібності – комунікабельність, інтерактивність, емоційність, оптимістичне прогнозування, креативність. 56. Професійна компетентність – психолого-педагогічні знання, воєнно спеціальна підготовка, високі моральні якості, широкий кругозір, висока загальна культура, ерудиція. Схильність до педагогічної діяльності, інтерес до неї, психолого-педагогічне мислення, педагогічний такт. 57. Педагогічна техніка – це сукупність багато чисельних навичок та вмінь за допомогою яких офіцер користується всіма педагогічними методами та формами здійснює безпосередньо педагогічний вплив на підлеглих. 58,59.Зміст військово-дидактичного процесу. Закони військової дидактики – це внутрішні суттєві та відносно стійкі зв’язки які виявляються під час організації навчального процесу у військовій частині. У цих законах відбувається сутність військово-дидукційного процесу. Закони: 1.Соцальної обумовленості. Він виявляє об’єктивний процес визначального впливу, суспільних відносин, соціального устрою на формування основних компонентів вйськово-навчального процесу. 2.Виховного і розвиваючого вивчення. Він розкриває співвідношення знань, навичок і вмінь та всебічного розвитку особистості. 3.Обумовленості навчання в/с характером їх діяльності. 4.Цілесності та єдності військово-дедактичного процесу. Він розкриває співвідношення частини та цілого в дидактичному процесі. Необхідності гармонійної єдності всіх його компонентів. 5.Єдності та взаємозв’язку теорії та практики в навчанні в/с. 61 .Принципи військової дидактики. Класифікація дидактичних принципів: Принципи що обслуговують усі компоненти навчального процесу: -Принцип розвивального і виховного характеру навчання; -Принцип науковості змісту і методів навчання; -Принцип практичної спрямованості, підготовки в/с; -Принцип системності та послідовності навчання; -Принцип гуманізації та гуманітаризації навчання. Принципи що стосуються діяльності суб’єктів навчання: -Принцип демократизації у навчанні; - Принцип доступності та дохідливості викладання; - Принцип наочності навчання; - Принцип раціонального сполучення корективних та індивідуальних форм і способів навчання. Принципи, що стосуються діяльності об’єктів навчання: - Принцип мотивації навчальної діяльності. - Принцип свідомості, творчої активності та самостійності. Принципи, що стосуються контрольно-оцінюваних функцій військово-навчального процесу: - Принцип міцності з засвоювання знань, формування навичок і вмінь. НЕЗАКІНЧЕНО 74. Основними завданнями виховної роботи під час підготовки та ведення роботи під час підготовки та ведення бою є: -виховання в особового складу відданості народу Укр, любові та поваги до його культурно-історичної спадщини; -формування у воїнів високих –морально-псих якостей громадянина-патріота, усвідомлені внутрішньої готовності зі зброєю в руках стати на захист Батьківщини вірності військовій присязі та військовому обов’язку і проведення заходів соціальної та цільової психологічної підготовки. -інформування і роз’яснення в/с воєнної політики Укр, доведення причин та характеру бойових дій міжнародного та внутрішнього стану держави завдань своєї частини та підрозділів, розкриття планів противника та протидій його інформаційно-псих впливу на в/с; доведення до воїнів матеріалів преси; -виховання офіцерів у дусі, високої відповідальності за організацію бою, розвиток у них високих вольових якостей, самостійності, ініціативи, творчості оперативності та чіткості в роботі, уміння всебічно оцінювати бойову обстановку, передбачати перебіг та розвиток бою; моральну та фізичну силу воїнів, тверде та безпечне керівництво підлеглими за будь-яких умов обстановки; -виховання у в/с вірності Бойовому Прапору частини, волі до перемоги, бойової активності, мужності та відваги, витримки та самовіддання, ініціативи та взаємовиручки в бою, здатності переносити небезпеку, тягар бойової обстановки; -соціально-псих забезпечення військової дисципліни та правопорядку, безперечне і точне виконання вимог державних законів військової присяги, військових статутів, наказів та розпорядку командирів; -всебічне зміцнення принципу єдиноначальності; -проведення заходів професійного відбору в/с, комплектування підрозділів та розділ воїнів за штатними посадами з урахуванням їх професійної придатності; -глибоке вивчення соціальної та психологічної характеристики поновлення, забезпечення його психологічної адаптації з урахуванням військових соціальностей, індивідуальних психічних особливостей; -оргацізація та проведення у підрозділах заходів психологічного супроводу в/с із залученням відповідних фахівців; 75. МПЗ бойового чергування (основні завдання). 1.Роз’яснення особовому складу военно-політичної, военно-стратегічної та оперативної обстановки, положень нормативно правових актів Укр., суспільно-політичних умов виконання бойового завдання. 2.Виховання у в/с відданості укр. народові, військовій присязі свідомого виконання положень конституції укр., військових статутів, наказів ком і начальників, високої пильності бойової готовності до виконання поставлених бойових завдань. 3.Створення сприятливих психологічних умов несення бойової чергування через професійний добір в/с оптимальну комплектацію малих груп, забезпечення робочих місць, створення оптимального режиму психологічної напруженості в ході несення БЧ, надання своєчасної психологічної допомоги. 4.Здійснення заходів щодо зміцнення єдиноначальності правопорядку і організованості дотримання соціальної справедливості, турботи для задоволення потреб о/с. 5.Формування позитивних цілісно-мотиваційних постанов в/с щодо підготовки та несення БЧ, своєчасне зняття настрою безпечності, оптимальне проведення агітаційної роботи. 6.Організація і проведення загальної спеціальної та цільової психологічної підготовки з метою формування психологічної стійкості в/с що несуть БЧ. 7.Формування, підтримка і розвиток о/с емоційно-вольової готовності до виконання конкретних бойових завдань. 8.Проведення розвантажувальних заходів знаття зайвої психічної напруженості. Відновлення морально-психологічного складу присяги шляхом фізичного і психологічного відпочинку та оптимальної організації дозвілля. 76. Основні етапи планування і проведення заходів МПЗ виконання завдань бойового чергування. 1-й етап – вивчення о/с. 2-й – відбір і комплектація груп. 3-й – психологічна підготовка. 4-й – психологічне супроводження о/с. 5-й– підведення підсумків. 77. МПЗ навчально-бойової діяльності підрозділу - поняття та основні види. Військова підготовка: вогнева підготовка, технічна підготовка, фізична підготовка, стройова підготовка, тактична підготовка, гуманітарна підготовка. Навчально-бойова діяльність – це система заходів які проводяться з метою оволодіння в/с загальними та військово-професійними знаннями навичками та вміннями, формування в о/с морально-психологічних бойових якостей які необхідні для забезпечення високої бойової готовності військ до надійного виконання завдань щодо захисту батьківщини. Бойова підготовка – це система заходів щодо навчання і військового виховання о/с злагодження підрозділів, частин для ведення бойових дій і виконання інших задач у відповідності до їх призначення. 78.МПЗ вогневої підготовки. Під час вогневої підготовки (ВП) навчальних і бойових стрільб пусків ракет у воїнів формується майстерність у дією зі зброєю ведення з неї прицільного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику одночасно здійснюється формування особистості воїна його мор-псих якості виробляється психічна стійкість. Під час організації МПЗ враховується що вплив ВП на психіку воїна значно посилюється в умовах якісного моделювання обстановки реального бою бойових дій військ в цілому, це досягається умов ускладнення (занять) умов тренувань, роз’яснювальною роботою які мобілізують свідомість в/с на успішне виконання бойової задачі. З цією метою організовується стрільби на невідоме раніше місцевості в будь яку погоду в заходах індивідуального захисту. Під час стрільб здійснюється імітація бою воїни долають різноманітні перешкоди. 79.МПЗ технічної підготовки. Добре організовані заняття на бойовій техніці викликають у о/с обґрунтовану віру в її надійності щодо ефективного виконання в бою формують почуття впевненості в успіху бою. Техніка потребує правильного обслуговування що сприяє розвитку в/с намагання до організованого виконання обов’язків своєчасного виконання регламентних робіт. Саме від знань, навичок та вмінь людини використовують техніку та зброю правильно застосовувати під час бою використовувати всі можливості які закладені в ТТХ залежить результат бою. Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню в/с в умовах здійснення тривалих маршів різноманітних умовах місцевості, погоди, видимості находження на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань на воді та під водою. 80.МПЗ стройової та фізичної підготовки. В процесі стройової підготовки воїнів виробляється такі важливі якості як вміння розуміти і виконувати команди ком, навички узгоджених дій у складі підрозділів формується та удосконалюється тривалість координація рухів, покращується дисципліна і зібраність намагання в будь який обстановці бути підтягнутими та мати охайний вигляд. В ході фіз. підготовки в/с зміцнює не тільки фіз. здоров’я, але і нервову нервову систему яка визначає вольову поведінку людини. Правильно організована фіз. підготовка розвиває силу, швидкість, спритність витривалість, сприяє таким проявам як сміливість і рішучість. 81.МПЗ тактичної підготовки. Успішне вирішення задач навчань досягається тоді коли на них створюється обстановка яка мах наближена до поля бою. Коли ситуація в якій діють воїни виникає у них високу фіз. і психологічну напруженість потребує активного мислення високого бойового вишколу ініціативи, сміливості і мужності. З цією метою в бойове навчання вноситься елементи раптовості небезпеки, обмежується час на виконання бойових задач, ускладнюють задачі. Значну роль відіграє вміле застосування у навчаннях імітаційних засобів, макетів, створення різноманітних перешкод, звукових, світлових та інших ефектів. Значний вплив на воїнів їх психологічну стійкість здійснюють навчання які проводяться на рівно пересіченій місцевості, з бойовими стрільбами, кидання ручних гранат, наступом через мінні поля, зони загороджень руйнувань в наслідок за вибухами снарядів обкладу о/с танків, польотами літаків і вертольотів, імітацію бомбових і ракетних ударів, висадкою повітряних десантів. 82.Організація гуманітарної підготовки у підрозділі. Заняття гуманітарної підготовки з усіма категоріями в/с, але з різною періодичності. Заняття з гуманітарної підготовки проводяться двічі на тиждень по 2 години методами розповідей і бесід. –З офіцерами прапорщиками 2 год лекція семінар. – з прапорщиками з/с Укр. 1 раз на місять 2 год лек. Для більш ефективного проведення занять формуються групи кількості до 20 чоловік. Кожній групі призначається керівник і його помічник. Керівник як правило призначається з офіцерів. 83.Обов'язки керівника групи гуманітарної підготовки. -знати керівні документи з гум підготовки, тематичні плани занять на навчальний рік та керування ними. -удосконалювати свою теоретичну й мелодичну підготовку, брати активну участь в індивідуально-методичних заняттях і сем з помічниками керівників груп гуманіст підготовки, які проводяться у частині і в підрозділі, постійно і наполегливо займатися самоосвітою. -розробляти і затверджувати плани бесіди і самостійної підготовки. -особисто організувати й проводити заняття у групі. -проводити додаткові заняття із слухачами, які відстають. -піклуватися про стан навчально-матеріальної бази для занять у групі, забезпечення слухачів засобами навчання. -досягати найбільшої ефективності занять шляхом наполегливого застосування… незакінчено. 84.Основні напрямки МПЗ військової дисципліни. -розяснення суті військової дисципліни, законів, статутів, наказів ком і начальника. -підтримання в підрозділах нормального мор-псих клімату. -виховання високих мор-бойових якостей, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку. -Формування розуміння необхідності підтримання статутного порядку. -Забезпечення взірцевості офіцерів, прапорщиків, молодих командирів. -вивчення та корегування соціально-психологічного клімату. -вивчення та прогнозування соц-психологічних процесів, профілактика негативних проявів у поведінці особового складу, знання психологічних навантажень. -оцінка соціальних умов служби, побуту та їх вплив на стан військової дисципліни. -забезпечення соц-психологічної адаптації молодого поповнення та соціально-психологічне супроводження військово-професійної діяльності особового складу. -організація і проведення правової підготовки. -розробка методик та участь у проведені професійного добору та укомплектуванні підрозділів. -вивчення, аналіз мор-псих стану та військової дисципліни в підрозділах. -систематичне проведення заходів спрямованих на успішне виконання завдань гарнізонної, вартової та внутрішньої служби. -навчання офіцерів, прапорщиків і сержантів системного підходу використання форм і методів роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку. 85.Елементи системи роботи щодо зміцнення військової дисципліни -планування і проведення заходів щодо навчання підлеглих, командирів формам і методам роботи по зміцненю військової дисципліни. -об’єктивна оцінка стану військової дисципліни в підрозділі . -оцінка мор-псих стану особового складу. -планування на підставі аналізу військової дисципліни та мор-псих стану підлеглих конкретних виховних заходів. -безперервне проведення запланованих заходів. -аналіз ефективності проведених заходів. -корекція планів виховної роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку. 86.Психолого-педагогічні умови зміцнення військової дисципліни. 1.формування у воїнів гуманістичного світогляду. 2.глибоке правове виховання. 3.пропаганда військової присяги і військових статутів. 4.вирвшальне значення має особистий приклад командира-начальника. 5.підтримання твердого статутного порядку, чітка організація бойового вишкалу, бойового складу та служби військ. 6.висока статутна вимогливість. 7.індивідуальна робота. 8.добре організований відпочинок в/с. 9.формування у в/с належної мотивації, відповідальності і мети. 87.Основні завдання МПЗ служби військ. -вивчення, оцінка і прогнозування ВП стану о/с під час підготовки і несення гарнізонної, вартової та внутрішньої служби. -досягнення високої МП слійкості о/с і готовності до виконання завдань служби військ. -забезпечення психологічної стійкості та бойової злагодженості варти, нарядів. Бойових змін. -підвиження пильності та бойової настроженності. -підтримання у в/с впевненості у своїх діях, надійності своєї зброї та воєнної техніки. -оперативне роз’яснення наказів ком та начальників та мобілізація особового складу на їх виконання. -сприяння підвищенню активності в ході виконання поставлених завдань, несення гарнізонної, вартової, внутрішньої служби. -безперервне суспільно-політичне та бойове інформування. -попередження виникнення негативних психічних станів у в/с та військових колективах. -зміцнення військової дисципліни забезпечення точного виконання вимог статутів та законів, наказів командирів та начальників. -відновлення моральних, психічних і фізичних сил в/с. -створення умов для підтримання здорової МП атмосфери у вартах. -організація відпочинку та дозвілля тих, хто залучається до несення служби. -турбота про безперервне забезпечення о/с усім необхідним для нормального несення служби. 88.Основні напрямки організації МПЗ служби військ. -формування системи МПЗ відповідно до наукових рекомендацій, нормативних вимог і реальних умов життєдіяльності. -вивчення всіх посадових осіб як суб’єктів МПЗ, обумовлення їх ролі і функцій я організаторів МПЗ і створення умов для їх діяльності. -підготтовки суб’єктів до проведення МПЗ та залучення їх до активної системної діяльності в рамках загальної моделі і алгоритму з використанням найбільш ефективних технологій. -безпосереднього МПЗ. -керівництво, організацію МПЗ, його систематичною оцінкою і удосконаленням відповідно до практичних задач. 89.Основні заходи МПЗ підготовки та несення вартової служби. -суспільно-політичне, та правове правове інформування. -гуманітарна підготовка. -культурно-виховна робота у вечірній час. -спеціальна психологічна підготовка. -морально-технічне забезпечення умов несення вартової служби. -постійний моніторинг морально-психологічного стану о/с. -психореабілітанійна робота та організація необхідних умов відпочинку. -психокорекційна робота. -індивідуально-виховна робота. -медичне обстеження в/с. -фізична підготовка. 90.Обов'язки начальника варти щодо МПЗ вартової служби. -постійно аналізувати динаміку МП обстановки у варті. -організувати інформаційно-пропагандиську роботу серед о/с варти. -керування активом варти. -проводити індивідуально-виховну роботу (за особистим планом) з вартовими. -популяризувати тих, хто відмінно виконує свої обов’язки. -контротювати організацію харчування та відпочинку о/с варти. -підводити підсумки несення служби змінами при цьому відмічати, яка зміна краще несе службу.
1 2 3 4 5 Категория: Військова кафедра \| Добавил: Aspirant (15.07.2013)
Просмотров: 506 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: