Реферат на тему Морально-психологічна підготовка особового складу - Військова кафедра - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Морально-психологічна підготовка особового складу. ВСТУПНЕ СЛОВО У сучасній війні вирішальна роль належить морально-психологічно-му чиннику, від якого значно залежить не тільки готовність до війни, але й її хід і кінцевий результат – поразка чи перемога. Не знижуючи значення інших факторів, можна стверджувати, що питання морально-психологічно-го забезпечення військ до дій в умовах застосування сучасних засобів бо-ротьби набуває особливого значення. Морально-психологічна здатність військ ви-нести найбільш складні випробування сучас-ної війни і не втратити волі до перемоги зале-жить від багатьох причин. Саме це створює безсумнівну морально-психологічну пе-ревагу над будь-яким противником, а в мирний час забезпечує високу ефе-ктивність бойової підготовки, стан бойової готовності, дисци-плінованості, організованості та порядку. Згідно з Концепцією виховної роботи у Збройних Силах та інших вій-ськових фор-муваннях України, затвердженою Указом Президента України № 981/98 від 04.09.1998 року, морально-психологічне забезпечення вклю-чає комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управ-ління, об'єднань, з'єднань, ча-стин і підрозділів, установ і закладів, реаліза-цію духовного та професійного потен-ціалу особового складу під час вико-нання на-вчально-бойових завдань. Тому морально-психологічне забезпечення є важливою проблемою, яка потребує свого як теоретичного, так і практичного розкриття. Згідно з вимогами Воєнної доктрини України (затверджена Постановою Верховної Ради України від 19 жовтня 1993 р.) одним із основних принципів будівництва Зброй-них Сил України є проведення оперативно-тактичної, мобілізаційної, бойової та мора-льно-психологічної підготовки особового складу, а також військово-патріотичне вихо-вання допризовної та призовної молоді, особового складу на наці-онально-історичних традиціях. Закон України "Про Збройні Сили України" (від 6 грудня 1991 р.) зобов'язав Мініс-терство оборони України здійснювати керівництво бойовою, оперативно-тактичною та морально-психологічною підготовкою військ, а також організацію та забезпечення вій-ськово-патріотичного виховання особового складу Збройних Сил України. Увага до проблем морально-психологічної підготовки у Збройних Силах України не випадкова. Адже ще К. Клаузевіц довів, що морально-психологічною суттю війни є акт зіткнення значних інтересів, які вирішуються кровопролиттям з фізичними втра-тами, моральними зворушеннями, психічними надломами. Такої ж думки дотримується і Н.Коупленд, який у книзі "Психологія і солдат" пише: "Високий моральний стан військ - це засіб, який здатний перетворити поразку в перемогу. Армія не розбита, доки вона не відчула свою поразку, поразка - це висновок розуму, а не фізичний стан". Відомо, що історія проблем людського фактора на війні невід'ємна від історії самих війн. Але після другої світової війни людський фактор і, перш за все, його морально-психологічна складова, набув нового змісту, що було обумовлено розвитком сил і засо-бів збройної боротьби. Різко зросла роль і значення закону залежності ходу та наслідків війни від співвідношення морально-психологічних сил протиборствуючих сторін і, в цілому, від їх морально-політичних потенціалів. У науковій та військовій практиці став використовуватися термін "морально-психологічне забезпечення", який визначав осно-вну форму морально-психологічної підготовки. З 1995 р. він набув статусу офіційного поняття у Збройних Силах України, став ознакою нового виду забезпечення - морально-психологічного. 1. СУТНІСТЬ, ФОРМИ І ЗАВДАННЯ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В УМОВАХ ПЕРЕВОДУ У ВИЩІ СТУПЕНІ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ Моральні принципи і норми, якими керується окрема особистість чи група, - це стійкі мотиви їх вчинків і поведінки. Кожен такий моральний мотив має змістовну і динамічну сторони. Разом вони формують відповідну соціально-психологічну установку. Рівень її актуалізації, сила прояву зале-жать від енергетичного заряду в ній. Отож, прояв морального завжди має й психологічний компонент. Щодо Збройних Сил, навчально-бойової і бойової діяльності військ у мирний і воєнний час дія всього «морального» визначається як «мораль-ний фактор». Що включає в себе цей фактор? Він, на нашу думку, включає моральну свідомість, моральні принципи, ідеї, норми, оцінки, установки, почуття, погляди, відносини, ставлення і якості. Психологічний фактор включає психологічні особ-ливості військовос-лужбовців, їх психічні процеси, ста-ни, властивості і утворення, прояв пси-хології різних військових колективів, військово-соціальних груп і військових формувань, соціально-психологічну атмосферу, соціально-психологічні стани та ін., а також всю сукупність соціально-психологічних і психо-логічних явищ в їх взаємодії і взаємовпливі. Але й у функціонуванні значної сукупно-сті пси-хологічних і соціально-психологічних явищ без-посередньо чи опосе-редковано проявляється моральне, особливо в тих, які пов'язані зі став-ленням до світу, до людей, до колективу, до товаришів, до себе, до обов'я-зку, а також з їх вчинками і поведінкою. Моральний і психологічний фактори виділені достат-ньо умовно, бо вони реально проявляються як певне ціле морально-психологічне. Мора-льне ніби пронизує соціальну психіку людських (в т.ч. військових) спільнот та психіку кожного військовослужбовця, при цьому саме набуває психологі-чного вираження в емоціях, почуттях, переживаннях, настроях, соціально-психологічних і психологічних установках, волі та іншому, так що на виході утворюється цілісне морально-психологічне явище. Морально-психологічні явища, їх накладення і прояв в інтегральній взаємодії формують у окремих війсь-ковослужбовців та в соціальній психіці військових колективів (різних військово-соціальних груп) певні морально-психологічні бойові якості та їх морально-психологічні стани. Морально-психологічні бойові якості (їх часто називають просто «бойові якості») — це специфічні стійкі утворення в психіці окремих війсь-ковослужбовців і соціальній психіці військових спільнот, котрі фор-муються внаслідок інтегральної взаємодії морально-перцептивного, чуттєво-спону-кального і духовно-перцептивного компонентів різних морально-пси-хологі-чних явищ, та відображають ступінь їх морально-психологічної стійкості і надійності в ході виконання завдань військової діяльності у мирний та во-єнний час. До морально-психологічних бойових якостей належать стійкість, на-дійність, дисциплінованість, відповідальність, виконавчість, взаємовідпові-дальність, наполегливість, бойова спрямованість, активність, згуртова-ність, сміливість, відвага, мужність, героїзм, готовність до самопожертви в ім'я Батьківщини і народу та ін. Морально-психологічний стан особового скла-ду різних військо-вих формувань і в цілому військ (сил) у воєнний час – це цілісне, визначальне мора-льно-психологічне явище, яке є похідним від ду-ховних, моральних, соціа-льних, економічних, військовослужбових, навчально-бойових (у воєнний час бойових), інших соціально-психологічних і психоло-гічних чинників, котрі інтегрально відображаються в соціальній психіці особового складу у вигля-ді певних морально-психологічних стереотипів, спрямовуючих його діяль-ність і поведінку. Отже, центральним компонентом морально-психологічного стану (МПХС) особового складу є морально-психологічний стереотип (МПС). Що він собою являє? Морально-психологічний стереотип відображає синтез знань вій-ськовослужбовців, їх поглядів і переконань, досвід військової діяльності, емоційно-вольових компонентів життєдіяльності, а також склад-ний синтез соціальних почуттів, настроїв, уявлень, по-нять, спонук, звичок, різних ілю-зій і забобонів, які формуються під впливом повсякденних умов життя, по-буту людей та їх світогляду. Рівень морально-психологічного стану особового складу різних вій-ськових формувань визначається через визначення ступеня морально-психологічної рівноваги. Морально-психологічна рівновага – це така спрямованість проті-кання сукупності морально-психологічних явищ при їх взаємодії, котра ви-ражає найбільш оптимальне функціонування військового колективу (різних військових формувань), що забезпе-чує високу ефективність виконання за-вдань військової діяльності у мирний і воєнний час. Фактично морально-психологічна рівновага відо-бражає здоровий морально-психологічний стан особо-вого складу. Порушення морально-психологічної рівноваги виражається через коефіцієнт морально-психологі-чної рівноваги ® – число, величина якого відображає відповідний рівень морально-психоло-гічного стану. Морально-психологічний стан особового скла-ду різних війсь-кових формувань при приведенні у вищі ступені бойової готовності оцінюється: 1. Здоровий, коли особовий склад цілком і повністю готовий до вико-нання будь-яких завдань військової діяльності у мирний і воєнний час. 2. Задовільний, коли особовий склад у цілому гото-вий до виконання завдань військової діяльності. 3. Критичний, коли особовий склад має низьку готовність до вико-нання завдань військової діяльності в мирний і воєнний час. Він відображає низьку соціальну зрілість особового складу, а також низькі їх морально-психологічні і бойові якості. 4. Деструктивний, коли особовий склад має дуже низьку готовність до виконання завдань військової діяльності у мирний і воєнний час. Даний рівень характеризує його як соціальне неоднорідний, малоефе-ктивний у військовій діяльності. Його соціальна зрілість дуже низька, а мо-рально-психологічні пара-метри мають нестійку негативну полярність, що призводить до парних, групових та міжгрупових конфліктів, які виникають внаслідок розбіжностей поглядів, ідей, переконань. У такому середовищі мають місце нестатутні відносини, кругова порука, безвід-повідальність, не-виконавчість, егоїзм, грубі порушення військової дисципліни, сварки і бру-тальність. Накази командирів обговорюються і часто не виконуються. 5. Нездоровий, коли особовий склад не готовий до вико-нання завдань військової діяльності у мирний і воєнний час. Характеризує соціальне незрілий особовий склад, який зовсім неефективний у військовій діяльності, є соціальною (і навіть антисоціальною) людсь-кою спільнотою з глибокими суперечностями, що призводять до тривалих парних, групових та загаль-них конфліктів з високою і помірною емоційною напругою, з афек-тивною нестриманістю і потрясінням. У воєнний час особовий склад з та-ким рівнем морально-психологічного стану характеризується чітко вираже-ним станом боязні, неспокійності, страху, а та-кож морально-психологічним напруженням і ригід-ністю, що фактично призводить до деморалізації, деста-білізації і руйнівної передбойової «лихоманки». На ґрунті безідейно-сті, відсутності будь-яких позитивних ціннісних орієнтацій, переважаючих вузькоегоїстичних цілей, потреб і мотивів, а також дуже слабкої емоційно-вольової стійкості в екстремальних ситуаціях спосте-рігається загальний стан занепаду, який відбиває слабкість вольових і психічних процесів, від-сутність внутрішньої готовності до боротьби з ворогом, іммо-білізацію внут-рішніх енергетичних резервів бійців. Це призводить до панічного страху і паралізує волю бійців, породжує стан загальної фрустрації, що робить не-ефек-тивними і недієздатними військові формування в умо-вах бою, насту-пальної чи оборонної операції. У літературі зустрічається вживання й опи-сання (ненаукове) ін-ших станів як, наприклад, морально-бойовий дух. Що це таке? Мора-льно-бойо-вий дух (у літературі часто виражається через такі по-няття, як «бойовий дух», «моральний дух», «духов-ний стан», «духовний фактор» та ін.) – це така форма морально-психологічного стану особового складу, в яко-му явно виражаються й переважають духовно-емоційні компоненти, що характеризують певний ступінь його настроєності і морально-психологічної готовності до ви-конання бойових завдань. Виходячи з вищевикладеного, морально-психологічне забезпе-чення слід розглядати як системокомплекс організованого виховного, соціального, соціально-психологічного і психо-логічного впливу на психіку окремих війсь-ковослужбовців і соціальну психіку військово-соціальних груп з метою формування, під-тримання й відновлення необхідних бойових якостей, морально-психологічної рівноваги, здо-рового й задовільного морально-психо-логічного стану різних війсь-кових формувань та необхідної морально-психологічної готовності до виконання завдань військової діяльності у мирний і воєнний час, а також усунення нега-тивних морально-психологічних явищ, протидії впливу на систему «несвідомість-свідомість» осо-бового складу про-тивника та реабілітації військовослужбовців і військових підрозділів, які отримали бойові психічні травми. Головна мета морально-психологічного забез-печення полягає в досягненні духовно-пси-хологічної переваги над противником, фор-муванні, підтриманні й відновленні таких бой-ових якостей і мора-льно-психологічного стану осо-бового складу військ, які забезпечують його морально-психологічну стійкість, надійність і готовність до ви-конання будь-яких завдань у мирний і воєнний час. Морально-психологічне забезпечення (МПЗ) е складним проце-сом. Його динаміка відобра-жає багатофакторність та багаторівневість діяльності і різнобічного впливу на особовий склад. У залежності від завдань воно поді-ляється на МПЗ бойової і мобілізаційної готовності та бойової підготовки та МПЗ бойо-вої діяльності військ. МПЗ бойової і мобілізаційної готовності та бойової підготовки в мирний час роз-кривається через такі напрямки: здорового та задовільного МПХС особового скла-ду різних війсь-кових формувань, його високої морально-психологічної готовності до вико-нання зав-дань військової діяльності; формування необхідних морально-психоло-гічних бойових якос-тей; професіоналізму та військової майстерності; військової дисципліни; бойового чергування; несення вартової і внутрішньої служб; вводу в стрій молодого поповнення та його адаптації до умов вій-ськової служби; різного роду командно-штабних, тактико-спеціальних, соціальних та інших навчань, а також ви-конання спеціальних завдань (пусків ракет, стрільб, походів та ін.); підтримання зброї і бойової техніки на необ-хідному рівні функціо-нування і стану. МПЗ в період переводу військ у вищі ступені бойової готовності розкривається через такі напрямки: здорового і задовільного МПХС особового складу в різних війсь-кових формуваннях, його високої морально-психологічної стійкості, надій-ності і готовності до виконання бойових завдань; формування, підтримання й відновлення необхідних морально-психологічних бойових якостей; індивідуальної і групової дисциплінованості та виконавчості; професіоналізму та бойової майстерності; наступальних і контрнаступальних бойових дій; оборонних бойових дій; виконання різнобічних бойових спеціальних завдань; реадаптації і реабілітації військовослужбовців та військових під-розділів, які отримали психічні бойові травми різного ступеня. Ці напрями морально-психологічного забезпечення суттєво не відрі-зняються за змістом впливу. Всі вони базуються на відповідних морально-психологічних бойових якостях і морально-психологічному стані, який ви-ражає певний ступінь морально-психологічної стійкості, надійності і готов-ності особового складу до виконання завдань військової діяльності. А в їх основі лежить розвиток (ступінь інтегрованої єдності прояву сили, стійкості і міцності) морально-психологічного стереотипу. Морально-психологічне забезпечення будь-якого виду військової ді-яльності спирається на зміцнення й підсилення морально-психологічного стереотипу, його активізації через актуалізацію різних мотивів, які відпо-ві-дають даній діяльності. Розглянемо загальні підходи до формування морально-психологічн-ого стереотипу, точніше, його стійкості, сили й міцності. Процес формування МПС в плані виховного впливу включає в себе два механізми. Перший із них полягає в тому, що спеціально створені умови бойової підготовки, забезпечені певним психологічним фоном, акту-алізують окремі ситуаційні спонукання, які при систематичній активізації поступово зміцнюються і переходять в більш стійкі мотиваційні утворення. Образно говорячи, це механізм формування «знизу вверх». Другий процес полягає в засвоєнні воїном даних йому в готовій «фо-рмі» спонукань, цілей, ідеалів, змісту спрямованості особистості, які, за за-думом командирів, повинні в них сформувати і які самі вихованці повинні поступово перетворювати із зовні зрозумілих у внутріш-ньо сприйняті і реа-льно діючі. З'ясування смислу спо-нукань, які формуються, їх співвідношен-ня з іншими, великою мірою полегшують воїнам внутрішню смисло-ву робо-ту і звільняють їх від стихійного пошуку. Це механізм формування «знизу вверх». Повноцінне формування мотиваційного ядра особистості воїна по-винно включати в себе два механізми, і в більшості випадків навіть при стихійному формуванні вони діють обидва. Водночас один з них може пе-реважати, що говорить не тільки про їх єдність, але й про відносну само-стійність. Морально-психологічне забезпечення як вид діяльності вклю-чає: Морально-психологічну підготовку особового скла-ду (загальну, спеціальну, цільову). Морально-психологічну обробку особового скла-ду: окремі прийоми, способи, методи та ін.; морально-психологічні (психологічні) операції. Протидію впливові противника на МПХС різних військових форму-вань наших військ та їх морально-психологічну стійкість, надійність і готов-ність. Відновлення необхідного рівня МХПС особового складу та його морально-психологічної готовності, реабілітацію військовослужбовців та військових підрозділів, які отримали психічні бойові травми різного ступеня. Морально-психологічна обробка особового складу по-лягає у віднос-но довготривалому впливі на систему «несвідомість-підсвідомість-свідо-мість» особового скла-ду з метою усунення і викорінення негативних та фо-рмування позитивних певних морально-психологічних стереотипів, устано-вок, уяв, понять, почуттів та ін. У ході морально-психологічної обробки особового складу військ і на-селення як своєї, так і чужої (ворожої) держави ефективний результат дає проведення морально-психологічних операцій (МПО) у мирний і воєнний час. Відновлення необхідного рівня МПХС особового скла-ду та його мо-рально-психологічної готовності, реа-білітація військовослужбовців та війсь-кових під-розділів, які отримали психічні бойові травми, скла-дається з кіль-кох завдань. Перше полягає у відновленні здорового чи задовільного МПХС особового складу після тяжких бойових дій, подій, які трапились у державі чи Збройних Силах. Друге спрямоване на формування віднов-лення необхідної морально-психологічної готовності. Третє завдання поля-гає в усуненні негатив-них морально-психологічних і психічних утворень в особового складу, які кваліфікуються як бойові психічні травми різного сту-пеня, а також формування позитив-них та введення військовослужбовців, які перенесли бойові психічні травми, у стрій і їх адаптацію до умов бойової діяльності. В організаційному плані морально-пси-хологічне забезпечення включає такі одиниці діяльності: 1. Збір різнобічної інформації (соціальної, соціально-психологічної, психологічної, правової та ін.) про МПХС різних військових формувань, їх морально-психологічну стійкість, надійність і готовність, прояв морально-психологічних бойових якостей та ін. 2. Різнобічний аналіз всієї сукупності інформації (соціально-психоло-гічний, психологічний, факторний, кореляційний та ін.). 3. Вироблення корекційних заходів (планування, програмування). 4. Організація і реалізація різнобічних корекційних заходів. Таким чином, морально-психологічне забезпечення бойової і мобілі-заційної готовності військ (сил) та бойо-вої підготовки — це окремий вид ді-яльності, який сприяє підтриманню боєготовності та боєздатності військ (сил). Його динаміка відображає багатофакторність та багаторівневість різ-нобічного впливу на особовий склад. Завдання виховної роботи в умовах переводу у вищі ступені бойової готовності розвиток у військовослужбовців стабільності в роботі різних аналізаторів (зору, слуху і ін.) у відповідності з потребами при використанні бойової техніки і особливостями бою. Формування професійних якостей: уваги, пам’яті, уяви, працездатності і ін.; виробити у військовослужбовців правильне уявлення про війну: вони повинні знати зброю і заходи по захисту від неї, труднощі бою і бути готовими їх подолати, потрібно розвивати емоціонально-вольову стійкість, здатність не піддаватися страху, діяти впевнено у будь-якій ситуації; формувати у військовослужбовців взаєморозуміння, взаємодопомогу і готовність до колективних дій; розвивати у військовослужбовців постійну внутрішню готовність виконувати будь-яке завдання. Отже, суть психологічної підготовки особового складу полягає у розвитку і зміцненні психологічної стійкості, готовності виконувати бойові завдання в будь-якій ситуації, здатності до сміливих і рішучих дій включно з самопожертвою. Головним її призначенням є психологічна підготовка кожного військовослужбовця до подолання величезних труднощів бойової обстановки до успішного виконання бойових завдань в небезпечних для життя ситуаціях. Психологічне загартування особового складу військ здійснюється в процесі бойової підготовки, під час несення ними бойового чергування, внутрішньої і караульної служб. Морально-психологічна готовність медичного персоналу складається з ряду факторів, що знаходяться в діалектичній єдності. Найважливішими з них являються: ідейне переконання, високі бойові якості; відмінна професійна і бойова підготовка; тактичне мислення і фізичне загартування. Відсутність одного з цих факторів може вплинути на кінцевий результат. Важлива роль в психологічній підготовці особового складу належить воєнно-медичній службі. Роль медичної служби частини у вихованні особового складу Воєнний лікар як офіцер-вихователь і організатор приймає безпосередню участь в усій виховній роботі, що проводиться в частині, і цим робить певний внесок у формування особистості військовослужбовця. Важливе значення в морально-психологічній підготовці військовослужбовців відіграє пропаганда медичних знань. З першої зустрічі з молодим поповненням лікар частини роз’яснює фізіологічні особливості періоду адаптації, позитивний вплив на організм таких факторів як фізичне загартування, строге дотримання режиму праці і відпочинку. Перехід до армійського життя не всім дається легко. Досвід показує, що якщо молодий військовослужбовець розуміє сутність і тимчасовий характер своїх хворобливих переживань в адаптаційному періоді, то він легше і скоріше привикне до нових для нього умов армійського життя. Розмови лікаря з військовослужбовцями сприяє формуванню в них правильного уявлення про сучасну війну, виробляє впевненість в надійності засобів захисту, способів знезараження води, продуктів харчування, одягу, техніки і зброї. Якщо військовослужбовець знає, що існують антиподи проти бойових отруйних речовин, то його відношення до них змінюється. У військовослужбовця з’являється впевненість в тому, що у випадку поранення йому нададуть швидку і кваліфіковану медичну допомогу. Пропаганда медичних знань стає більш ефективною, якщо вона поєднується з практичними заняттями, на яких військовослужбовці вивчають індивідуальні і колективні засоби захисту від зброї масового ураження ворога, навчаються прийомів само- і взаємодопомоги при пораненні. В процесі психологічної підготовки військовослужбовець зобов’язаний твердо засвоїти, яке значення в умовах сучасної війни набуває правильне і своєчасне надання першої допомоги, вміння подолати неприємне відчуття при вигляді крові, опіку, судом. Суттєве місце в психологічному вихованні військовослужбовців займають так звані психологічні тренування. З цією метою в частинах і підрозділах в ході тактичних навчань використовується обкатка танками, наступ через зони радіоактивного зараження, імітація ядерних вибухів і інші психологічні методи. Медична служба приймає активну участь в розробці науково обґрунтованих програм і рекомендацій по проведенню психологічних тренувань, орієнтує командирів стосовно індивідуальних заходів до нервово неврівноважених осіб і з різними особливостями характеру, розробляють заходи по забезпеченню техніки безпеки на заняттях та інші заходи по збереженню та зміцненню здоров’я військовослужбовців. Головним у вдосконаленні роботи гарнізонних госпіталів є максимально можливе злиття малопотужних близько розміщених госпіталів у більші. Сьогодні наявні ще гарнізони, в яких розвернуто ряд однотипних медичних закладів різних видів ЗСУ, родів військ, головних і центральних управлінь МО України. Об’єднання їх під єдиним керівництвом дозволить скоротити розрив у якості надання медичної допомоги гарнізонними, обласними і центральними госпіталями, покращити оснащення діагностичною і лікувальною апаратурою, дасть можливість сконцентрувати фінансові ресурси на укріпленні матеріальної бази. Водночас потрібно відмітити, що там, де питання розвитку матеріально-технічної бази постійно знаходяться в полі зору начальника медслужби, вони вирішуються успішно. висновки по першому питанню 1. Морально-психологічне як цілісне явище про-являється в інтегро-ваній єдності морального і психологічного. В моральному викристалізувані моральні ідеї, прин-ципи, ідеали, норми, погляди, почуття та ін., які трансформуються у сферу психологічного: емоції, по-чуття, воля, переконаність, рішучість, стійкість та ін. 2. Морально-психологічне забезпечення — це системокомплекс ор-ганізованого виховного, соціального, соціальне-психологічного і психологі-чного впливу на психіку окремих військовослужбовців і соціальну психіку військово-соціальних груп (військових формувань) з метою формування, підтримання й відновлення необхідних морально-психологічних бойо-вих якостей, морально-психологічної рівноваги, здорового й задовільного мо-рально-психологічного ста-ну різних військових формувань та необхідної морально-психологічної готовності до виконання зав-дань військової діяль-ності у мирний і воєнний час, а також усунення негативних морально-пси-хологічних явищ, протидії впливу противника та реабілітації військовослу-жбовців і військових підрозділів, які отримали бойові психічні травми. 2. ФОРМИ І МЕТОДИ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОННИХ ЗАВДАНЬ, В ПЕРІОД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ БОЙОВОГО ЗЛАГОДЖЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ Разом з тим, огляд напрацьованої нормативної та науково-методичної бази свід-чить, що термін "морально-психологічне забезпечення" не охоплює всього комплексу оборонних завдань держави в цілому. Не існує також єдності у вирішенні цих завдань серед силових структур нашої країни, ще не налагоджена система співпраці органів державної влади України із відповідними військовими формуваннями щодо морально-психологічного забезпечення, навіть у концептуальному вигляді. Аналіз цієї проблеми дає підстави виділити два рівні морально-психологічного за-безпечення оборонних завдань: перший - державний, який застосовується, виходячи із масштабів усієї країни, другий - власне військовий. Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні – це комплекс узгоджених заходів, які здійснює державне і військове керівництво країни з метою удосконалення морально-політичного потенціалу держави, досягнення такого морально-психологічного стану населення країни, особового складу Збройних Сил та інших військових формувань, який необхідний для подолання труднощів дер-жавотво-рення, а також здобуття перемоги у війні (військовому конфлікті) у разі її розв'язання будь-яким агресором. На державному рівні морально-психологічне забезпечення охоплює політичні, еко-номічні, соціальні, інформаційні та власне військові аспекти. Активно використову-ються усі засоби масової інформації, досягнення науки, літератури і мистецтва, інші можливості впливу на свідомість та поведінку населення країни, особового складу військ (сил) для досягнення необхідного морально-психологічного стану. Моральна готовність до оборони в самому загальному вигляді є сукупністю об'єк-тивних, загальнозначимих станів, почуттів, цінностей, показників і норм, які створюють універсальний зв'язок між людьми і існують у формі ідеальних орієнтирів в оборонній поведінці особистості і всього народу. Вона підтримується силою суспільних звичаїв, суспільної думки, особистої переконаності. При цьому моральну готовність до вирішення оборонних завдань необхідно роз-глядати як розуміння людиною того, що свої сім'я, держава і народ є основними ціннос-тями, які необхідно захищати. При цьому громадянин усвідомлює себе захисником цих цінностей. Моральна готовність фокусує систему поглядів на соціальну дійсність, яка суттєво впливає на поведінку особистості при вирішенні оборонних завдань без повсяк-денного зовнішнього контролю. Психологічна готовність – це рівень здатності людини протистояти діям психотра-вмуючих факторів, зберігати працездатність і волю до ефективних оборонних дій. Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань тісно і невід'ємно пов'я-зане із вихованням та психологічним загартуванням усього народу, особливо молоді, є його складовою частиною і спрямоване на моральну і психологічну підготовку кожного члена суспільства до корисної суспільної і трудової діяльності. Адже головна його мета обумовлюється, передовсім, запитами воєнної практики, потребами військової служби, захисту Батьківщини. Досягнення мети повинне забезпечувати оборонну здатність дер-жави в цілому, а також бойову готовність Збройних Сил України, їх успішну бойову ді-яльність, виконання вимог військової дисципліни та статутного порядку. Необхідність поширення морально-психологічного забезпечення на вирішення оборон-них завдань в цілому, глобалізація цієї проблеми пов'язані: із відсутністю стабільності у прикор-донних з Україною регіонах; безперервним розвитком засобів і способів збройної боротьби; постійним удосконаленням способів ведення інформаційної та психологічної війни, її без-перервності як за воєнного, так і за мирного часу; величезними змінами в політичній та соціально-економічній сферах: зростан-ням бездуховності і аморальності у суспільстві; розмитістю моральних орієнтирів, зростанням злочинності, пияцтва, наркоманії; падін-ням престижу військової служби; погіршенням матеріально-технічного та фінансового забезпечення Збройних Сил України. Існує реальна небезпека втрати духовно-морального фундаменту військової діяльності, а наслідком цього буде катастрофічне зниження бойової готовності Збройних Сил України, їх не-спроможність вирішувати оборонні завдання. Проблема удосконалення морального та психіч-ного здоров'я українського народу набула загальнодержавного значення. Невипадково, що в Концепції (основах державної політики) національної безпеки України серед основних напрямів державної політики національної безпеки України ви-значені охорона і поновлення фізичного і духовного здоров 'я людини. Сучасні інформаційні технології не знають кордонів. Вони цілодобово впливають на свідо-мість і підсвідомість людей, формують їхнє ставлення до тих чи інших подій. Україна що-денно зазнає величезних негативних впливів через порушення її інформаційного простору, ін-формаційну експансію з боку інших держав. Складність цих завдань потребує створення спеціальних структур у державних органах влади, в армійському середовищі, які б професійно працювали над їх вирішенням. Нині питаннями, пов'язаними із впливом на свідомість та поведінку людини в інтересах зміцнення морального духу населення країни, військ (сил), їх психологічної стійкості займа-ються Комітети Верховної Ради України (з питань національної безпеки і оборони, культури і духовності, свободи слова та інформації, молодіжної політики, фізичної культури і спорту). Рада національної безпеки і оборони, Управління гуманітарної, внутрішньої політики Адміні-страції Президента України, Державний комітет інформаційної політики України, Міністер-ство освіти України, Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, підрозділи Апарату Кабінету Міністрів України (які від-повідають за питання оборони, взаємодії з громадсько-політичними організаціями, освіту, культуру та охорону здоров'я) та деякі інші структури. У Збройних Силах України органі-зація морально-психологічного забезпечення покладена на Головне Управління виховної роботи Міністерства оборони України. На жаль, діяльність багаточисельних міністерств, установ та відомств, які причетні до вирішення проблем вдосконалення морально-політичного потенціалу держави, не поєднується з єдиним концептуальним підходом, немає і координаційного органу з відповідними повноважен-нями, завданнями та функціями. Таким чином, сьогодні Україна не має чітких концептуальних підходів стосовно удоскона-лення морально-політичного потенціалу держави, а також відповідного механізму його реаліза-ції. Таким механізмом може стати морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні. З оглядом на зазначене, виникає потреба в опрацюванні концепції морально-психологічного забезпечення оборонних завдань на державному рівні. Для розробки відпові-дної концепції та її практичного впровадження доцільно створити у складі апарату Ради наці-ональної безпеки і оборони України координаційний центр (відділ) морально-психологічного забезпечення оборонних завдань. Залежність морально-психологічного стану частин (підрозділів), цивільного населення від характеру соціально-політичних, економічних і правових відносин у державі. Вітчизняна і світова історія воєнної практики переконливо свідчить про велику залеж-ність морально-психологічного стану військ (сил), населення країни від характеру соціально-політичних, економічних, правових та інших відносин, що існують у тій чи іншій державі. Удосконалений державний устрій, стабільні соціально-політичні відношення, міцна економічна основа надають можливості підтримувати морально-пси-хологічну готовність збройних сил і населення країни на такому рівні, який би забезпе-чив надійне протистояння будь-яким загрозам і потрясінням. Однією із основних соціально-політичних особливостей сучасного періоду вітчиз-няної історії є складний, болючий процес становлення незалежної Української держави. У нинішній час відбувається радикальне соціальне і економічне реформування, яке сут-тєво впливає на стан соціальної, політичної і економічної ситуації в державі. На жаль, перетворення у соціально-політичній, економічній та правовій сферах со-ціального життя не завжди дають позитивні результати, супроводжуються негативними явищами, а іноді й виникненням кризових ситуацій, різноманітними соціально-політич-ними конфліктами, які ускладнюють процес зміцнення морально-етичних основ суспі-льства, морально-психологічного стану військ (сил). Результати виборів народних депутатів України у 1998 р. продемонстрували полі-тичну поляризацію населення України, відсутність у значній його частині намагання до взаємопорозуміння. Вкрай негативно впливає на моральну атмосферу суспільства кри-міналізація політики, економіки, культури, мистецтва. Суттєво впливають на морально-психологічний стан Збройних Сил України, її на-селення характер сучасних міжнародних відносин, рівень і реальність воєнної небезпе-ки та воєнних загроз для нашої держави. Твердження деяких політиків, засобів масової ін-формації про те, що для України не існує зовнішніх загроз і вона взагалі не має ворогів, а є тільки друзі, притуплюють пильність, негативно впливають на морально-психологіч-ний стан особового складу військ (сил), ускладнюють процес удосконалення морально-політичного потенціалу держави. Значний вплив на моральний дух і психологічну стійкість військовослужбовців здійснюють фактори, які характеризують внутрішній стан Збройних Сил України на су-часному етапі їх розвитку, характерними рисами якого є реалізація визначених заходів щодо створення нової моделі Збройних Сил України під час впровадження в життя Дер-жавної програми їх будівництва та розвитку до 2005 р. Здійснюється оптимізація струк-тури та чисельності з'єднань і частин, озброєння, військової техніки, запасів матеріа-льно-технічних засобів; створюється принципово нова система керівництва військами, організовується всебічне забезпечення військ за територіальним принципом; удоскона-люється нормативна база та система бойової та мобілізаційної готовності; триває розро-блення та практичне засвоєння принципово нових поглядів на форми стратегічних дій Збройних Сил, видів та способів їх застосування. На ефективність удосконалення військового організму негативно впливають паци-фістські настрої окремих верств населення, недооцінювання значення для держави не-обхідності посилення боєздатності національних Збройних Сил. Адже відомо, що в будь-якій державі немає тривалої історичної перспективи, якщо більшість її громадян не сприймають свою Батьківщину як найвищу цінність, а її захист - як головний обов'язок. Для цього необхідне існування чітко сформульованої системи загальнодержавних цін-ностей, консолідуючої ідеології, що базується на принципах прогресивного й динаміч-ного розвитку суспільства, загальнонаціональної концепції виховання, яка підтриму-ється і втілюється в життя державою. Виховання почуття патріотизму, любові до Батьківщини і готовності її захищати повинно проходити червоною ниткою через діяльність усіх виховних, освітніх та інфо-рмаційних установ України, незалежно від їхнього політичного спрямування, належно-сті до державних, громадських чи комерційних структур. На жаль, сьогодні в Україні немає загальнодержавної системи воєнно-патріотичного виховання громадян, низька і престижність військової служби. Не сприяє зміцненню морального духу військ (сил) і неналежне фінансування Збройних Сил України, загострення соціальних проблем військовослужбовців, змен-шення обсягу будівництва житла для них. Звичайним стало явище, коли офіцери по де-кілька місяців не отримують грошового забезпечення. У гарнізонах і військових містеч-ках через відсутність фінансування закриваються дитячі садки, не можуть ефективно працювати школи та культурно-просвітні заклади. Матеріально-побутові труднощі зна-чної кількості військовослужбовців доповнюються їхньою соціально-правовою незахи-щеністю, що є наслідком недосконалості законодавчої бази, а також механізмів реаліза-ції законодавчих актів. Як свідчить історія війн і військового будівництва, високий рівень духовності та моральності суспільства, усього народу завжди позитивно впливав на моральний дух і психологічний стан будь-яких збройних сил, а під час війн забезпечував перемогу. І на-впаки, негативні процеси у духовному житті суспільства неминуче охоплювали збройні сили, знищували їхні моральні цінності, доводили до падіння дисципліни, бойового духу і психологічної стійкості, що обумовлювало поразку у війні (воєнному конфлікті), а іноді й занепад держави. Призначення і організаційна структура морально-психологічного забезпечення. Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні має створювати морально-політичний потенціал держави, який характеризує здатність і го-товність громадян до спільних дій, спрямованих на подолання труднощів державотво-рення, захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості держави, а та-кож формування і підтримання у особового складу військових формувань високого мо-рального духу, стійкого морально-психологічного стану, дисципліни, організованості та згуртованості. Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань поєднує два самостійних, але тісно взаємопов'язаних напрями . перший напрям орієнтований на формування світогляду населення країни, військо-вослужбовців, вплив на їхню свідомість, мораль, переконання, норми і принципи, які визначають і регулюють їхню поведінку в мирний час і в бойовій обстановці. Мова йде про формування і розвиток у населення країни таких моральних якостей як патріотизм, любов до Батьківщини і постійна готовність до її збройного захисту, а у особового складу військ (сил) - вірність військовому обов'язку, присязі та бойовим традиціям Збройних Сил, інших військових формувань України; другий напрям розглядає психологічні сторони вирішення оборонних проблем і, в першу чергу, комплекс питань, пов'язаних із організацією психологічного загартування населення держави, психологічної підготовки особового складу військових формувань, допризовної молоді (згідно із Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу"), психологічним забезпеченням учбово-бойової та бойової діяльності Збройних Сил України. При цьому головне місце в цьому процесі надається форму-ванню у військовослужбовців психологічної стійкості, готовності до подолання трудно-щів військової служби, учбово-бойової підготовки і бойової обстановки, здібності не позбуватися самовладання в будь-якій напруженій і небезпечній для життя ситуації, протистояти страху і паніці, виявляти мужність, відвагу і героїзм, готовність до самопо-жертвування. Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на психології, психофізіології, соціології, правознавстві та інших науках про людину. Воно здійснюється як у мирний, так і у воєнний часи. Зокрема, в мирний час морально-психологічне забезпечення при-значене формувати і підтримувати у особового складу Збройних Сил, інших військових формувань України, населення країни такого морально-психологічного стану, який би забезпечив безпеку і обороноздатність держави, боєздатність та боєготовність військ (сил). В умовах мирного часу морально-психологічне забезпечення оборонних завдань, покладених на військові формування, повинне організовуватися на навчаннях усіх рів-нів, у тому числі й командно-штабних, при проведенні бойових пусків і стрільб, несенні бойового чергування, внутрішньої і вартової служби, водінні бойових машин, польотах і у морських походах. У процесі вирішення завдань підготовки військ воно зосереджу-ється на підготовці особового складу до стійкого і адекватного функціонування в умовах складної навчально-бойової та бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспря-мованого інформаційно-психологічного впливу на війська і населення країни. Головним методом підготовки психіки військовослужбовця до виконання завдань як в мирних умовах, так і під час бою є створення навколо нього ситуації, максимально наближеної до бойової, яка б реалізовувала принцип "вчити тому, що необхідно на війні": при цьому особливе місце надається формуванню та підтриманню морального духу командного складу військ (сил), у тому числі вищого. У воєнний час головні зусилля морально-психологічного забезпечення мають зосе-реджуватися на досягненні та збереженні у населення країни, військовослужбовців не-обхідного для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні мора-льно-психологічної переваги над противником. Воєнно-політичне керівництво держави, командири, штаби, органи виховної роботи військових формувань повинні зосереджу-вати свої зусилля на недопущенні деморалізації суспільства, військ (сил), оберігання їх від морально-психологічної поразки. Разом з тим, великого значення набуває і робота з підриву морального духу противника, його морально-психологічного пригнічення, дез-інформації, позбавлення волі до продовження агресії. Тому зовсім неви-падково, що ін-формаційно-психологічний вплив на війська та населення противника є складовою мо-рально-психологічного забезпечення оборонних завдань. Морально-психологічне забезпечення у військах (силах) здійснюється в єдиній за-гальній системі виховання особового складу всіма органами військового управління. Мета морально-психологічного забезпечення оборонних завдань буде досягнута тоді, коли робота здійснюється безперервно, а на вирішення його завдань спрямову-ються зусилля усіх організаційних форм впливу на свідомість і поведінку людей, як дер-жавних, так і тих, які вже зараз об'єктивно існують у Збройних Силах України, а саме: ін-формаційно-пропагандистського і психологічного забезпечення, воєнно-соціальної, культурно-виховної роботи, а також протидії негативному інформаційно-психологіч-ному впливу. Суб'єкти та об'єкти оборонних завдань Ефективність морально-психологічного забезпечення оборонних завдань неаби-якою мірою залежить від правильного визначення його суб'єктів і об'єктів. До системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення на державному рівні належать: органи державної влади, політичні партії і громадські організації, засоби ма-сової інформації, які діють в межах України. На військовому рівні до системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення разом із командирами, органами виховної ро-боти входять також штаби, начальники родів військ і служб, працівники військових за-собів масової інформації, юридичних органів, медичних установ і закладів. Неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами та-кого впливу. Об'єкти морально-психологічного забезпечення оборонних завдань можна умовно поділити на п'ять груп: перша - все цивільне населення країни, особливо особи призовного віку та допри-зовна молодь; друга - особовий склад військ (сил), військових формувань, працівники Збройних Сил України, сім’ї військовослужбовців; третя - конкретні види повсякденної трудової, службової, навчальної та бойової діяльності суспільства та військ (сил), а також різноманітні завдання, які вони викону-ють; четверта - колективи, у тому числі й військові; п'ята - населення та особовий склад військ противника. Організаційна структура морально-психологічного забезпечення обо-ронних завдань Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань має здійснюватися з ураху-ванням сучасних технологій роботи з людиною. Схематично організацію морально-психологічного забезпечення оборонних завдань можливо умовно поділити на декілька складових, а саме: духовну, психологічну, регламен-таційну, організаційно-діяльну, а також життєзабезпечуючу. Духовна складова має відповідати за інформаційне наповнення свідомості, її мета - мо-білізувати людину на безумовне і гарантоване виконання оборонних завдань у будь-якій обстановці. Психологічна складова має здійснювати психологічну підтримку учасників оборонних дій, забезпечити високу інтелектуально-психологічну активність, наступальне управлінське та виконавче мислення суб'єктів оборонних дій. Регламентаційна складова – це налагодження системи обмеження та припису, яка дає змогу структуризувати оборонну поведінку людини. Органи управління країни, команду-вання військ (сил) налагоджують соціально-правову роботу з метою створення правових умов виконання оборонних завдань, підтримки організованості та правопорядку. Під час ведення оборонних дій ступінь регламентованості усієї життєдіяльності і бойової роботи має бути найбільш високим. Кінцевим результатом цієї складової морально-психологічного забезпечення повинна стати регламентовано-свідома поведінка людей в екстремальній об-становці. Організаційно-діяльна складова містить систему заходів щодо забезпечення готовності і здатності впевнено виконувати обов'язки кожним учасником оборонних дій, яка склада-ється із: трудової і бойової мотивації, стимулювання активної і ефективної роботи в екстремальних умовах, оцінки діяльності кожної людини, розповсюдження досвіду трудової і бойової діяльності, прикладів мужності та героїзму, самопожертвування і надання взаємо-допомоги. Життєзабезпечуюча складова припускає створення духовних і матеріальних умов для повноцінного функціонування усіх життєзабезпечуючих елементів в обстановці ак-тивної оборони. Форми і методи проведення морально-психологічної підготовки та виховної роботи в умовах проведення бойового злагодження підрозділів Задачі виховної роботи будуть визначатися метою конкретного бою, характером задач частин і з’єднань в ньому і конкретними умовами обстановки, в якій проводиться бойове злагодження. На об’єм і характер задач здійснять вплив такі фактори як рівень бойової майстерності, знання військовослужбовцями обстановки в районах очікуваних бойових дій. Вся виховна робота, що проводиться у військах при проведенні бойового злагодження, буде направлена в першу чергу на вирішення таких задач: підтримка високого морально-бойового духу, організованості, дисципліни, спостережливості і постійної бойової готовності. Основними задачами виховної роботи в бойовій обстановці будуть наступні: Цілеспрямована робота командирів, органів виховної роботи по поясненню військовослужбовцям політики держави. Виховання у особового складу віри в перемогу над ворогом. В умовах бойових дій дуже важливо, щоб люди при поодиноких невдачах не втрачали перспективи боротьби. Потрібно мати на увазі, що супротивник буде намагатися послабити моральні сили військовослужбовців. В умовах війни великого значення набуває сувора військова дисципліна особового складу і висока організованість частин і з’єднань щодо виконання поставлених завдань. Дисципліна виступає як один з найважливіших факторів підтримки високої моральної стійкості військ, їх боєготовності і боєздатності. В сучасній війні зросло значення дисципліни, це свідчить про необхідність злагоджених дій підрозділів і частин в умовах застосування сучасних засобів боротьби. Потрібно мати на увазі і ту обставину, що з початком бойових дій (із застосуванням ядерно-ракетної зброї) об’єм роботи значно збільшиться. В житті і в діяльності армії бойовій підготовці завжди відводилась головна роль. І не дивно, якщо врахувати, що висока виучка військ являється одним з найважливіших факторів їх боєготовності, запорукою успіху в сучасному бої. В умовах скорочення Збройних Сил і витрат на їх утримання ця роль значно зростає. Ось чому подальший розвиток в Сухопутних військах отримали заходи по вдосконаленню якісних параметрів бойового навчання в світлі вимог оборонної воєнної доктрини. Ведеться і перегляд нормативних показників бойової підготовки з врахуванням до неї, зміна організаційно-штатних структур, більш принциповий підхід до змісту критеріїв оцінки. Однак сьогодні армійський колектив ще не подолав застійних явищ у бойовому навчанні. Тому значних результатів у підготовці військ, на жаль, ще не досягнуто. “Зони гальмування” в роботі командирів і штабів також не до кінця ліквідовані. Гострою залишається і проблема підвищення майстерності як молодших спеціалістів, так і офіцерського складу. Як показує практика, без чіткої організації навчального процесу і своєчасної навчальної матеріальної бази важко успішно вирішувати задачі бойової підготовки. Не менш важливо максимально наблизити склад і умови навчання військ до умов реального бою, вчити їх того, що потрібно на війні, особливо при проведенні технічних навчань і занять. При їх організації потрібно враховувати і погляди командування збройних сил НАТО на проведення бойових дій, характеристику сучасної бойової техніки і озброєння. Щоб підняти якість і ефективність занять по вогневій підготовці на нову сходинку, настав час розробити і впровадити в практику принципово нові комп’ютери і тренажери різного призначення. Причому вони повинні не тільки імітувати всі операції, що виконуються членами танку чи БМП, але і створювати складні ситуації. А також враховувати дії наземного і повітряного супротивника, показувати помилки і результати дій спеціалістів. Такі тренажери успішно використовуються в американській практиці. Адже їх застосування, мимо всього іншого, приблизно на четвертину скорочує потрібну для навчання кількість боєприпасів. Витрати, що пов’язані з розробкою і впровадженням, повертаються в середньому за 2-3 роки. Що ж стосується річного ліміту снарядів для практичної стрільби, то він залишається значним: від 75 штатних пострілів на екіпаж танка “Леопард-2” в армії ФРН до 110 на танк “Абрамс” і 400 на БМП в армії США. Орієнтовна вартість боєприпасів, що виділяються для стрільби, до 23 тис. доларів в рік на екіпаж. В наших Збройних Силах Річні витрати боєприпасів на бойову підготовку наводчиків танків, наводчиків-операторів БМП, як відомо, значно менше. Перейдемо до маршової підготовки військ при проведенні заходів бойового забезпечення. Вимоги до неї залишаються високими. Цю задачу можна вирішити, якщо наперед потурбуватися про дублерів, наприклад механікам-водіям. На жаль, так вважають не всі офіцери-керівники. Здається, що відсутність дублерів не впливає на остаточну оцінку частини підрозділу. На навчаннях за короткий термін їх неможливо підготовити. Тому прийняте рішення готувати дублерів механіків-водіїв в частинах з числа командирів танків, бойових машин протягом другого періоду навчання на зборах, командирських і планових заняттях. На остаточних перевірках третина дублерів буде залучатися до виконання залікових вправ. Доказувати важливість для військ фізичної підготовки, звичайно не потрібно. Проте в останні роки в ряді частин вона в основної маси особового складу не піднімалась вище задовільної. Тому виникла необхідність розробки нового наставлення по фізпідготовці (Наказ МО України № 400 від 5.11.97 р.). Що ж стосується рукопашного бою, подолання перешкод, прискореного пересування, плавання в обмундируванні, то, очевидно, було б правильним віднести все це до розділів бойової підготовки і проводити заняття під керівництвом командирів і інструкторів при жорсткому контролі вищого штабу. Особлива роль в бойовій обстановці належить матеріальній базі. В умовах складної економічної обстановки в країні і зниженні витрат на утримання армії в Сухопутних військах іде постійний пошук скорочення і раціонального використання грошових і матеріальних засобів, що відпускаються на бойову підготовку. Так, за останні роки вдвічі скорочено кількість різних навчань. Орієнтація на якісні параметри бойової підготовки неможлива без постійного і твердого керівництва зі сторони командирів усіх ступенів. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Механізмом удосконалення морально-психологічного потенціалу країни може стати система морально-психологічного забезпечення оборонних завдань на держав-ному рівні. 2. Термін "морально-психологічне забезпечення оборонних завдань" має об'єктивне право на існування, але потребує наукового розроблення, створення та вдосконалення дер-жавних і власне військових структур, призначених для безпосередньої організації і здійс-нення відповідних заходів. 3. Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань потребує утворення необ-хідної нормативно-правової бази, відпрацювання сучасних технологій роботи з людиною, підготовки відповідних спеціалістів. 4. Практичній реалізації морально-психологічного забезпечення оборонних завдань сприяло б створення відповідного Координаційного комітету (центру) у складі апарату Ради національної безпеки і оборони України. Таким чином, для успішного виконання оборонних завдань необхідно передбачити си-стему їх морально-психологічного забезпечення на основі сучасних технологій роботи з людиною. Це вимога часу.
1 2 3 4 5 Категория: Військова кафедра \| Добавил: Aspirant (15.07.2013)
Просмотров: 2421 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: