Реферат на тему Медична служба механізованої бригади - Військова кафедра - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Медична служба механізованої бригади. Перелік скорочень АВ – аптечка військова адн – артилерійський дивізіон АК – армійський корпус АП – автоперев’язочна АС – автобус санітарний БЗ – бактеріальні засоби БМП – бойова машина піхоти бмтз – батальйон матеріально-технічного забезпечення БС – постраждалі від бойового стресу В – вбиті ДДА – дизенфекційно-душовий автомобіль ЗБВ – загальні бойові втрати зрадн – зенітно-ракетний артилерійський дивізіон КІС – киснева інгаляційна станція КП – командний пункт мб – механізований батальйон мбр – механізована бригада медр – медична рота МПБ – медичний пункт батальйону МПР – медичний пост роти МТЗ – матеріально-технічне забезпечення НБУ – небойові ураження НМ – накидка медична ОМЗВ – організація медичного забезпечення військ ОР – отруйні речовини П – поранені ПлЗ – полонені та зниклі без звістки ПСТ – пост санітарного транспорту рвб – ремонтно-відновлювальний батальйон РЕБ – радіоелектронна боротьба РПН – ремінь прив’язний до нош санітарних РР – радіоактивні речовини РХБз – радіаційний, хімічний і біологічний захист СДП – стерилізаційно-дистиляційна установка на причепі СЕВ – сортувально-евакуаційне відділення СМВ – сумка медична військова СО – санітарна обробка СП – сортувальний пост СПл – сортувальна площадка СС – сумка санітарна тб – танковий батальйон ТПУ – тиловий пункт управління Х – хворі ШП – шолом для поранених в голову Вступ Успішне вирішення будь-яких завдань медичного забезпечення військ (сил), що покладаються на військового лікаря залежить не тільки від рівня професійної лікарської підготовки, але також і від знання та уміння організовувати його виконання. Особливо важливе значення організаційної сторони медичного забезпечення на воєнний час було неодноразово доведено досвідом роботи військової медицини у Великій Вітчизняній війні та у воєнних конфліктах останніх років. Саме цим визначається значення і місце організації медичного забезпечення військ в загальній системі підготовки та удосконалення військових лікарів. Навчальна дисципліна “Організація медичного забезпечення військ” (ОМЗВ) як складова військової медицини інтегрує в собі закономірності та принципові положення військово-медичних та інших немедичних наук (дисциплін). Серед військово-медичних дисциплін ОМЗВ найбільш щільно поєднана з військовою хірургією, військовою терапією, військовою епідеміологією, військовою гігієною, військовою стоматологією, управлінням повсякденною діяльністю медичної служби, з історією військової медицини, організацією забезпечення військ медичним майном та технікою тощо. Медична служба бригади є однією з ланок медичної служби Збройних Сил України від результатів роботи якої в значній мірі залежить збереження та зміцнення здоров`я особового складу, своєчасне надання пораненим і хворим медичної допомоги. Більшість випускників Української військово-медичної академії в основному призначаються на первинні посади саме в цій ланці медичної служби. Тим самим підтверджується важливість вивчення та опанування даного матеріалу, що дозволить військовим лікарям успішно виконувати свої функціональні обов`язки та набути необхідних знань і навичок для повного розуміння всієї системи медичного забезпечення військ у воєнний час. Студенти вищих медичних навчальних закладів повинні мати глибокі знання стосовно організації та функціонування медичної служби механізованої (танкової) бригади, як майбутні офіцери медичної служби запасу. Наведені в посібнику дані щодо організаційної структури механізованої (танкової) бригади та її медичної служби є навчальними. Розділ 1. Умови діяльності військово-медичної служби та ймовірні санітарні втрати військ в сучасних воєнних конфліктах В надзвичайно складних умовах сучасної війни вирішальний вплив на діяльність медичної служби будуть мати наступні чинники: несподіваність нападу, тобто спосіб розв'язання війни; при несподіваному нападі медична служба перебуває в найбільш несприятливих умовах, оскільки вона повинна відновити свою боєздатність (втрати), прийняти участь в ліквідації наслідків нападу, організувати медичне забезпечення бойових дій; виникнення втрат на суші, в морі, в глибокому тилу вимагає від медичної служби високої бойової готовності, маневреності і взаємозамінності її формувань, а також чіткої взаємодії; нерівномірність і одномоментність виникнення санітарних втрат різко збільшить їх невідповідність, особливо на початку війни, з наявними силами та засобами медичної служби, тобто, як правило, потреб буде багато, а сил мало; зростання небезпеки виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань через скупчення великої маси військ і населення на обмеженій території, погіршення харчування і умов розміщення військ і населення, масового їх пересування, послаблення захисних реакцій організму, погіршення епідемічної обстановки та вплив інших несприятливих чинників; втрати серед особового складу медичної служби, знищення її майна і оснащення; поява нових видів бойових уражень, викликаних зброєю, яка не застосовувалась раніше, що потребує їх вивчення, впровадження нових методів надання медичної допомоги та лікування і, можливо, зміни організаційних форм медичного забезпечення; складність надання окремих видів медичної допомоги на надводних кораблях і підводних човнах в ядерному осередку на морі, складність евакуації поранених і хворих з кораблів на військово-морські бази; діяльність медичної служби переважно в польових умовах (брак тепла, оснащення, світла, води), в зоні бойових дій і ядерних осередків (нервово-психічне напруження), при перевантаженні лікувальних закладів і їх вимушеної передислокації (радіаційна і хімічна обстановка). Вирішальний вплив на організацію медичного забезпечення механізованої (танкової) бригади при веденні бойових дій будуть задавати величина і структура санітарних втрат, які залежать від виду зброї, що застосовує противник, чисельності особового складу бригади, співвідношення сил сторін та інших факторів оперативної обстановки. Тому розрахунок величини і структури ймовірних санітарних втрат особового складу бригади має велике значення при плануванні медичного забезпечення бригади на воєнний час. За досвідом Великої Вітчизняної війни полк за добу бою втрачав пораненими від 2-3% до 20-25% особового складу. Втрати хворими вимірювались у порівняно невеликих межах і були в середньому 0,08-0,1% від кількості особового складу за добу. Співвідношення різних категорій санітарних втрат складало: поранені складали 95-97%, контужені – 2-4%, обпечені – 0,5-1%. Ця структура була більш-менш постійною, питома вага санітарних втрат за окремими категоріями змінювалася незначно. Структура санітарних втрат військ у деяких воєнних конфліктах другої половини ХХ ст. наведена у табл. 1. Таблиця 1 Структура санітарних втрат військ за досвідом різних війн, локальних конфліктів та розрахунків, у % до підсумку Категорії санітарних втрат \| Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. \| Війна в Афганістані 1979-1989 рр. \| Чеченська Республіка, за станом на 1.9.95 р. \| Розрахункові дані Бойові СВ, в тому числі: Поранені Уражені із закритою травмою та контужені Опіки Відмороження Небойові СВ, в тому числі: Небойова травма Хворі Інші \| 64,7 61, 0 1,6 0,5 1,6 35,3 0,6 34,7 - \| 7,2 6,9 0,3 - - 92,8 3,3 89,0 0,5 \| 44,2 40,8 - 2,3 1,1 55,8 18,7 36,7 0,4 \| 72,0 62,0 6,0 4,0 - 28,0 3,0 25,0 - Разом \| 100,0 \| 100,0 \| 100,0 \| 100,0 Застосування у воєнних конфліктах останніх десятиріч нових видів вогнепальної зброї призвело до значної зміни структури вогнепальних поранень. Так, під час війни у В’єтнамі при застосуванні кулькових бомб, у порівнянні з даними Великої Вітчизняної війни, значно збільшилася питома вага поранень голови, хребта, грудної клітки і живота з одночасним зменшенням частки поранень кінцівок (табл. 2). Таблиця 2 Структура вогнепальних поранень за даними Великої Вітчизняної війни та війни у В’єтнамі Локалізація поранень \| Структура поранень, % Велика Вітчизняна війна \| Війна у В’єтнамі Череп \| 5,53 \| 13,0 Обличчя, щелепи, очі \| 6,08 \| 14,3 Хребет \| 0,57 \| 6,0 Грудна клітка \| 10,34 \| 20,6 Живіт \| 2,39 \| 7,0 Кінцівки \| 75,09 \| 39,1 Всього: \| 100,0 \| 100,0 Розрахункова величина ймовірних санітарних втрат механізованої (танкової) бригади в сучасних воєнних конфліктах наведена в таблиці 3. Таблиця 3 Величина ймовірних санітарних втрат механізованої (танкової) бригади в сучасних воєнних конфліктах за добу бою (у Вид зброї \| Наступ \| Оборона Звичайна зброя \| до 8,0 \| до 5,0 Сильнодіючі отруйні речовини \| до 1,5 \| до 1,5 Хворі \| 0,08-0,1 \| 0,08-0,1 На даний час при розрахунках величини імовірних санітарних втрат використовують Тимчасову методику розрахунку втрат особового складу на воєнний час, затверджену начальником Генерального штабу Збройних Сил України 9 березня 2002 р., яка дозволяє враховувати інтенсивність операції (бойових дій), ступінь участі частин та підрозділів в операції (бойових діях) та коефіцієнти імовірних середньодобових санітарних втрат для кожного підрозділу, частини та угруповання, які беруть участь в операції (бойових діях). Протягом останніх років підрозділи та частини Збройних Сил України беруть активну участь у міжнародних навчаннях спільно з військовими формуваннями країн-членів НАТО. Тому офіцерам медичної служби Збройних Сил України необхідно знати і використовувати у своїй практичній діяльності розрахункові показники санітарних втрат особового складу військ, які прийняті в арміях країн-членів НАТО. Директивою Союзного Командування Європи від 26 жовтня 1993 р. № “Принципи, політика та параметри планування медичного забезпечення Союзного Командування Європи” встановлені показники загальних бойових втрат (ЗБВ), які складаються із вбитих (В), полонених та зниклих без звістки (ПлЗ), поранених в бою (П) та постраждалих від бойового стресу (БС). Структура ЗБВ представлена в табл. 4. Таблиця 4 Структура загальних бойових втрат (у Категорія загальних бойових втрат \| Кількість (у Безповоротні втрати, в тому числі: \| 25 Вбиті в бою \| 17 Полонені та зниклі без звістки \| 8 Бойові санітарні втрати, в тому числі: \| 75 Поранені в бою \| 58 Постраждалі від бойового стресу \| 17 Всього: \| 100 Вище вказаною директивою визначені показники ЗБВ на день для підрозділів, частин, з’єднань та об’єднань Сухопутних військ. Для бригади показник ЗБВ складає 8,3% від чисельності особового складу. Небойові санітарні втрати складаються із хворих (Х) та постраждалих від небойових уражень (НБУ). При генеральному плануванні використовують показник перебування хворих у закладах медичної служби – 0,135% на день та показник перебування постраждалих від небойових уражень у закладах медичної служби – 0,03% на день. Таким чином небойові санітарні втрати складуть 0,165% на день. Виходячи із показників ЗБВ для бригади (8,3% на день), структури бойових санітарних втрат та структури небойових санітарних втрат розрахункові санітарні втрати для бригади складуть 6,39% на день (табл. 5). Таблиця 5 Структура санітарних втрат Сухопутних військ Союзного Командування Європи НАТО (у % на день до чисельності особового складу) Категорія санітарних втрат \| Санітарні втрати (у Бойові санітарні втрати, в тому числі: \| 6,225 Поранені в бою \| 4,814 Постраждалі від бойового стресу \| 1,411 Небойові санітарні втрати, в тому числі: \| 0,165 Хворі \| 0,135 Постраждалі від небойових уражень \| 0,03 Всього: \| 6,390 Контрольні питання для самоперевірки 1. Умови діяльності військово-медичної служби у воєнний час. 2. Величина ймовірних санітарних втрат механізованої (танкової) бригади в різних видах бойових дій. 3. Величина і структура санітарних втрат особового складу в арміях країн-членів НАТО. Розділ 2. Завдання, організаційна структура медичної служби механізованої (танкової) бригади Завдання медичної служби механізованої бригади На медичну службу механізованої (танкової) бригади покладаються наступнi основні завдання: - розшук поранених i хворих, надання їм першої медичної допомоги, їх збiр, вивiз (винiс) з поля бою (з пiдроздiлiв); - евакуацiя поранених i хворих з пiдроздiлiв в медичну роту бригади i в військовий польовий пересувній госпіталь; - медичне сортування поранених та хворих та своєчасне надання їм долікарської, першої лiкарської та невідкладних заходів квалiфiкованої медичної допомоги, а також пiдготовка до подальшої евакуацiї тих iз них, хто цього потребує; - тимчасова госпіталізація нетранспортабельних поранених та хворих; - лiкування легкопоранених i легкохворих iз термiнами вiдновлення боєздатностi до 10 дiб; - проведення нагляду за умовами військової праці, виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил розміщення, харчування, водопостачання, лазнево-прального обслуговування особового складу, захоронення загиблих в бою та померлих військовослужбовців; - проведення протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань; - організація та проведення медичної розвiдки в смузi бойових дiй (району розташування) бригади; - медичний контроль за збереженням здоров`я особового складу бригади, організація і здійснення медичних заходів щодо його зміцнення; - проведення спеціальних медичних заходiв із захисту особового складу бригади вiд зброї масового ураження; - забезпечення підрозділів бригади медичним майном, медичною технiкою та її технiчне обслуговування; - організація та проведення бойової i гуманiтарної пiдготовки медичного складу та вiйськово-медичної пiдготовки особового складу бригади , а також пропагування гігієнічних знань та здорового способу життя; - ведення медичного облiку, звiтностi, узагальнення досвiду роботи медичної служби. Організаційна структура медичної служби механізованої (танкової) бригади Медичну службу бригади очолює начальник медичної служби - лiкар органiзатор, який пiдпорядкований безпосередньо командиру бригади, а з спецiальних питань начальнику медичної служби армійського корпусу. Медична служба бригади включає: медичну роту бригади; медичні пункти механізованих (танкових) батальйонів; медичні пункти артилерійських дивізіонів (адн) – два самохідних адн, реактивний адн, протитанковий адн; медичний пункт роти радіоелектронної боротьби (РЕБ); фельдшер ремонтно-відновлювального батальйону (рвб); фельдшер зенітно-ракетного артилерійського дивізіону (зрадн); фельдшер батальйону матеріально-технічного забезпечення (бмтз); санітарні інструктори окремих підрозділів: вузлу зв’язку, роти РХБз, розвідувальні роти, групи інженерного забезпечення, батареї управління та радіолокаційної розвідки, роти снайперів (рис. 1). Основним підрозділом медичної служби бригади є медична рота бригади (медр), яку очолює командир медичної роти – лікар-хірург. Із всіх питань своєї діяльності він підпорядковується начальнику медичної служби бригади. Рис. 1. Організаційно-штатна структура медичної служби механізованої бригади. У кожному механізованому (танковому) батальйоні, артилерійському дивізіоні є медичний пункт батальйону (дивізіону) (МПБ), який очолює начальник МПБ – фельдшер (помічник лікаря). Він підпорядковується безпосередньо командиру батальйону (дивізіону), а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби бригади. У кожній механізованій роті (батареї) медичне забезпечення організують та здійснюють санітарні інструктори. Вони підпорядковуються безпосередньо командирам рот (батарей), а з питань організації медичного забезпечення виконують вказівки начальника МПБ. У механізованих (артилерійних) взводах медичне забезпечення здійснюють стрільці-санітари. Вони підпорядковуються безпосередньо командирам взводів, а із спеціальних питань – санітарним інструкторам рот (батарей). Слід зазначити, що в роті радіоелектронної боротьби (РЕБ) медична служба представлена медичним пунктом роти, який очолює фельдшер (прапорщик). Він підпорядкований безпосередньо командиру роти, а зі спеціальних питань – начальнику медичної служби бригади. У зенітно-ракетному артилерійському дивізіоні (зрадн), ремонтно-відновлювальному батальйоні (рвб), батальйоні матеріально-технічного забезпечення (бмтз) медична служба представлена фельдшером (помічником лікаря), який безпосередньо підпорядковується командиру батальйону (дивізіону), а з питань медичного забезпечення – начальнику медичної служби бригади. В окремих підрозділах бригади (вузол зв’язку, рота РХБз, розвідувальна рота, група інженерного забезпечення, батарея управління та радіолокаційної розвідки, рота снайперів) медичне забезпечення здійснюють санітарні інструктори, які безпосередньо підпорядковані командирам своїх підрозділів, а зі спеціальних питань – начальнику медичної служби бригади. У танкових ротах санітарних інструкторів, а в танкових взводах санітарів-стрільців немає. Контрольні питання для самоперевірки Завдання медичної служби механізованої (танкової) бригади. Організаційна структура медичної служби механізованої (танкової) бригади. Розділ 3. Завдання, особовий склад та оснащення медичного пункту батальйону (дивізіону), організація його роботи в наступі та обороні Медична служба в механізованій роті представлена санітарним інструктором. Йому підпорядковані три стрільці-санітари (по одному на взвод). Стрілець-санітар повинен: - знати задачу свого взводу, місце командира взводу; - безперервно спостерігати за появою хворих та поранених на полі бою і доповідати про них командиру взводу; - розшукувати поранених і хворих на полі бою, надавати їм першу медичну допомогу, вміло використовувати захисні та маскуючи властивості місцевості для захисту поранених і хворих, позначати ці місця відповідними знаками; - знати і правильно використовувати медичне оснащення, а також підручні засоби для надання першої медичної допомоги. На своєму оснащенні стрілець-санітар має сумку санітара (СС), лямку медичну носильну (лямку медичну спеціальну), нарукавний знак Червоного Хреста. Санітарний інструктор повинен: - знати задачу роти, наявність поранених і хворих в підрозділах, місце розташування медичного пункту батальйону і порядок його переміщення; - проводити медичну розвідку району розташування і бойових дій роти; - організовувати надання першої медичної допомоги на полі бою і особисто надавати допомогу пораненим і хворим; - організовувати розшук, вивіз (виніс) поранених і хворих із поля бою (осередків масового ураження) і приймати заходи для евакуації їх на МПБ і до медр; - виявляти хворих, надавати їм першу медичну допомогу і відправляти їх до МПБ або медр; - проводити за вказівкою начальника медичної служби бригади екстрену профілактику при застосуванні противником бактеріальних засобів; - перевіряти виконання військовослужбовцями правил особистої гігієни, санітарний стан району розміщення роти; - отримувати на МПБ медичне майно і видавати індивідуальні засоби надання першої медичної допомоги та профілактики особовому складу роти; - навчати особовий склад роти прийомам надання першої медичної допомоги в порядку само - і взаємодопомоги; - доповідати командиру роти і начальнику МПБ про кількість поранених і хворих та про допомогу, яка необхідна для організації медичного забезпечення роти. Оснащення санітарного інструктора роти: - сумка медична військова (СМВ); - лямка медична носильна - 2; - лямка медична спеціальна (Ш-4) – по 1 на 2 штатних автомобіля; - нарукавний знак Червоного Хреста; - ключ для відкриття люків танків і бойових машин піхоти (БМП); Окрім вище вказаного спеціального майна, санітарний інструктор повинен мати: кишеньковий електричний ліхтар; ручний годинник; знаки для позначення “гнізд поранених”. Як і весь особовий склад роти санітарний інструктор та стрільці-санітари оснащені особистою зброєю (вона може використовуватись медичним складом тільки у випадках, що регламентовані відповідними Женевськими конвенціями), протигазами, загальновійськовими захисними комплектами, малими саперними лопатами, аптечкою індивідуальною, індивідуальними перев'язочними та протихімічними пакетами, засобами для знезараження води. Завдання, особовий склад та оснащення медичного пункту механізованого (танкового) батальйону Медична служба в механізованому (танковому) батальйоні представлена медичним пунктом батальйону (МПБ), а також санітарними інструкторами у ротах та стрільцями-санітарами у взводах. МПБ очолює фельдшер (помічник лікаря), який за штатною посадою є начальником медичного пункту батальйону. Він безпосередньо підпорядкований командиру батальйону, а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби механізованої (танкової) бригади. Начальнику МПБ підпорядкований особовий склад МПБ, а з питань медичного забезпечення - ще й санітарні інструктори рот. МПБ виконує наступні завдання: - розшук, (винос) поранених і хворих із рот, осередків масового ураження штатними санітарами, приданими санітарами МПБ і медр; - надання пораненим і хворим першої медичної та долікарської (фельдшерської) медичної допомоги, підготовка їх до евакуації до медр; - проведення медичної розвідки в районі розташування батальйону; - проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в районі розташування батальйону; - проведення медичних заходів із захисту особового складу батальйону від зброї масового ураження; - забезпечення особового складу батальйону і санітарних інструкторів рот необхідним медичним майном. Склад МПБ: У складі МП механізованого батальйону є: - начальник МПБ – фельдшер (помічник лікаря) - 1; - санітарний інструктор - радіотелефоніст - 1; - водій-санітар - 3; - водій-електрик - 1; - санітар - 3. Всього - 9 У складі МП танкового батальйону, артилерійського дивізіону є : - начальник МПБ - фельдшер (помічник лікаря) - 1; - санітарний інструктор – радіотелефоніст - 1; - водій-санітар - 1; - санітар - 1. Всього - 4 Оснащення МПБ: 1. Комплектне майно: - АВ - аптечка військова - по одній АВ на штатну машину на колісному і гусеничному ході; - ПФ – польовий фельдшерський – 1; - Б-1 - перев’язувальні засоби стерильні - 1; - шини (дротяні – 10, Дітеріхса – 1); - СМВ - сумка медична військова - по одній на кожного санітарного інструктора і фельдшера; - СС - сумка санітара - по одній на санітара, стрільця-санітара та водія-санітара. 2. Лікарсько-медичні предмети, прилади та апарати: - ДП-1О - апарат штучної вентиляції легенів портативний ручний - 1; - КІ-4 - інгалятор кисневий - 1; - ШП - шолом для поранених у голову - 2 шт.; - балони кисневі – 2; - НМ - накидка медична - по одній на 10 чоловік особового складу. 3. Санітарно-господарче майно: - знак нарукавний Червоного Хреста - по 1 на кожного медичного працівника; - лямка медична носильна - 2 шт.; - лямка медична спеціальна Ш-4 - по 1 шт. на 2 штатні автомобілі на колісному чи гусеничному ходу; - ноші санітарні – 1 та на кожний санітарний автомобіль - по кількості лежачих місць; - прапор Червоного Хреста - 1 шт.; - РПН – ремінь прив’язний до нош санітарних - по 1 шт. на 3 ноші штатного санітарного автомобіля; - таз емальований - 1 шт.; - стійка уніфікована - 1 шт.; - умивальник - 1 шт.; - утримувач таза умивальника – 1 шт.; - книги, бланки обліку. 4. Транспорт МПБ механізованого батальйону: санітарний автомобіль (УАЗ-3962) - 3; автобус санітарний (АС-66) - 1; автопричепи 1-П-0,5 - 3 радіостанція Р-159 - 1; електростанція 1 Квт - 1. У медичних пунктах танкових батальйонів, артилерійських дивізіонів є: санітарний автомобіль (УАЗ-3962) – 1; автопричіп 1-П-0,5 – 1, Р-159-1; електростанція 1 Квт–1. Обов`язки начальника медичного пункту батальйону – помічника лікаря Начальник МПБ зобов’язаний: - знати бойову, радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку, мати відомості про поранених та хворих, які підлягають виносу (вивозу) із рот; - керувати роботою санітарних інструкторів рот, особового складу МПБ, приданими засобами збору і евакуації поранених; - організувати збір, виніс (вивіз) поранених та хворих із рот (осередків масового ураження) на МПБ; - особисто надавати першу медичну і долікарську допомогу пораненим і хворим; - організувати і проводити медичну розвідку в районі розміщення і бойових дій батальйону; - організувати і проводити санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи серед особового складу батальйону; - готувати особовий склад МПБ до роботи в умовах застосування противником зброї масового ураження; - організувати медичне спостереження за особами, які перебували в осередку зброї масового ураження, але зберегли боєздатність; - здійснювати медичний контроль за якістю приготування їжі, а також за станом джерел водопостачання у районі розташування батальйону та забезпеченням водою особового складу; - отримувати із аптеки медр медичне майно і забезпечувати ним МПБ і санітарних інструкторів рот; - організувати і проводити навчання особового складу батальйону правилам надання першої медичної допомоги при пораненнях і захворюваннях, а також заходам щодо попередження інфекційних захворювань; - безперервно підтримувати зв'язок із санітарними інструкторами рот, командиром медр і начальником медичної служби бригади, використовуючи для цього технічні засоби зв'язку (Р-159), а також водіїв санітарного транспорту; - вести облік роботи санітарів по виносу поранених із поля бою. Організація роботи МПБ в наступі та обороні Робота МПБ в оборонному бою В період підготовки до оборонного бою начальник МПБ проводить наступні заходи: а) отримує вказівки від командира батальйону про бойову задачу батальйону; б) від начальника медичної служби бригади отримує відомості: про місце розташування медр до початку бою і можливе її переміщення під час бойових дій; про шляхи евакуації до медр; про сили та засоби підсилення; в) визначає порядок надання першої та долікарської (фельдшерської) медичної допомоги, а також схему збору, виносу (вивозу) поранених із полю бою; г) розподіляє між ротами санітарів, віддає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання; д) інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою; є) приймає заходи для отримання медичного майна, що не вистачає із аптеки медр і видає його в роти; ж) хворих, що виявлені в ротах, направляє до медр; з) проводить медичну розвідку, визначає місце для постів санітарного транспорту (ПСТ); і) намічає шляхи вивозу (виносу) поранених з рот до ПСТ або на МПБ; й) розгортає МПБ у сховищі, в стороні від можливого напрямку головного удару противника, поблизу до шляхів виносу (вивозу) поранених та хворих, на відстані 2,5-3 км від переднього краю оборони батальйону. Для розгортання МПБ необхідно обладнати сховище площею близько, 25-30 м2 для тимчасового розміщення 7-8 поранених на ношах і стільки ж місць для розміщення сидячих поранених та хворих; к) намічає запасну площадку для розгортання МПБ; л) підсилює заходи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного характеру (контроль за чистотою території, за дотриманням правил особистої та колективної гігієни, за харчуванням, водопостачанням, тощо). При організації оборонного бою та в передбаченні можливої перерви у виносі поранених при вогневій ізоляції роти, проникненні в тил окремих груп противника санітарний інструктор роти організує обладнання медичного посту роти (МПР). Медичний пост роти являє собою сховище, в якому тимчасово (поки не з’явиться можливість евакуації на медичний пункт батальйону або до ПСТ) можуть перебувати поранені. МПР обладнується по можливості поблизу спостережного пункту командира роти, з урахуванням можливості прихованого виносу (вивозу) поранених із взводів. Тут створюються запаси засобів для надання першої медичної допомоги, води та обладнуються місця для розміщення поранених. Для скорочення відстані виносу поранених із підрозділів батальйону слід висувати вперед пости санітарного транспорту. Для забезпечення своєчасної евакуації санітарні інструктори рот, а також особовий склад підрозділів збору і евакуації поранених, які виділяються для підсилення батальйону, повинні ретельно вивчити шляхи, по яких може здійснюватися вивіз поранених, місця розташування МПР, медичного пункту батальйону та постів санітарного транспорту. В ході оборонного бою першочергове значення набуває організація якнайшвидшого виносу (вивозу) поранених з поля бою, надання їм першої медичної допомоги і евакуації в тил. Стрільці-санітари взводів і санітарні інструктори рот надають пораненим першу медичну допомогу і захищають їх від повторних уражень, використовуючи для цього оборонні споруди, ротні та взводні сховища, МПР, а також захисні властивості місцевості. Особовий склад підрозділів збору та евакуації поранених, пристосовуючись до місцевості і використовуючи ходи сполучення, виносить або вивозить поранених із місць їх укриття до ПСТ. Евакуація поранених з ПСТ до МПБ або безпосередньо до медичної роти бригади здійснюється санітарним транспортом, а також транспортом загального призначення, який виділяється для цього командуванням. У випадку, коли не можливо або недоцільно створювати пости санітарного транспорту, поранені евакуюються до МПБ на санітарному транспорті або виносяться на ношах. Із МПБ поранених і хворих після надання їм долікарської допомоги евакуюють до медичної роти бригади. Робота МПБ в наступальному бою У період підготовки до наступального бою начальник МПБ виконує наступні заходи: - отримує вказівки від командира батальйону про бойову задачу батальйону; - від начальника медичної служби бригади отримує відомості: - про місце розташування медр до початку бою і можливе її переміщення під час бойових дій; - про шляхи евакуації до медр; - про сили та засоби підсилення; - визначає напрямок (вісь) переміщення під час наступу; - розподіляє між ротами санітарів і санітарні автомобілі, дає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання; - інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою; - приймає заходи для отримання майна із аптеки медр і видає його санітарним інструкторам рот; - хворих, які виявлені в підрозділах, направляє до медр бригади. В ході наступального бою санітарний інструктор роти, який знаходиться в бойових порядках роти, за допомогою стрільців-санітарів надає першу медичну допомогу найбільш тяжкопораненим і організовує їх виніс (санітарами - носіями) в укриття (“гнізда поранених”), позначає останні добре помітними знаками та повідомляє про місця розташування “гнізд поранених” водіїв санітарних транспортерів і автомобілів. Значна кількість легкопоранених виходять з поля бою самостійно. Санітарний інструктор роти і стрільці-санітари, виконуючи свої завдання, в той же час не повинні відставати від роти. Тому часто вони не зможуть виявити всіх поранених і хворих і надати їм першу медичну допомогу. Досвід Великої Вітчизняної війни, а також аналіз результатів дослідницьких навчань доводять, що для надання першої медичної допомоги тільки одному тяжкопораненому, навіть без виносу його в найближче укриття, необхідно від 5 до 20 хвилин. Тому, загальне керівництво збором поранених і хворих, наданням їм першої медичної допомоги, їх вивозом із “гнізд поранених” на вісь переміщення МПБ повинен здійснювати фельдшер батальйону, використовуючи для цього свої та придані сили та засоби. Під час бою МПБ пересувається на автомобілі УАЗ-3962 із причепом по запланованому маршруту затримуючись біля укриттів, де зосереджені поранені і хворі для надання тим, хто потребує першої медичної та долікарської допомоги. Тобто, працює з ходу, пересуваючись у визначеному напрямку. Після надання медичної допомоги пораненим МПБ переміщуються до наступного місця зосередження поранених. Подальша евакуація поранених із місць їх зосередження здійснюється санітарним транспортом медичної роти бригади. Легкопоранені можуть бути евакуйовані транспортом загального призначення. Контрольні питання для самоперевірки Обов’язки та оснащення стрільця-санітара взводу. Обов’язки та оснащення санітарного інструктора роти. Склад медичного пункту механізованого (танкового) батальйону. Оснащення медичного пункту батальйону. Обов’язки начальника медичного пункту батальйону. Організація роботи медичного пункту батальйону в оборонному бою. Організація роботи медичного пункту батальйону в наступальному бою. Розділ 4. Завдання, організаційно-штатна структура медичної роти механізованої (танкової) бригади. Порядок розгортання медичної роти, обладнання та оснащення її функціональних підрозділів Завдання, організаційно-штатна структура медичної роти механізованої бригади Медична рота – це військово-медичний підрозділ, що входить до складу механізованої бригади і призначений для її медичного забезпечення. У бойовій обстановці на медичну роту покладаються наступні основні завдання: участь у зборі поранених і хворих, їх вивіз з поля бою (осередку масових санітарних втрат); евакуація поранених і хворих із підрозділів бригади або безпосередньо із районів масових санітарних втрат на себе; надання пораненим і хворим першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги у встановленому обсязі; тимчасова госпіталізація нетранспортабельних поранених і хворих; лікування легкопоранених та легкохворих із термінами відновлення боєздатності до 10 діб; тимчасова ізоляція інфекційних хворих; підготовка до подальшої евакуації тих поранених і хворих, які її потребують; проведення медичної розвідки в районі розташування та у смузі дій бригади; розгортання функціональних підрозділів медичної роти як етапу медичної евакуації; прийом, реєстрація, медичне сортування, розміщення поранених і хворих, що надходять; повна санітарна обробка поранених і хворих, які цього потребують, часткова дегазація, дезактивація і повна дезінфекція (за показаннями) їх одягу, спорядження та взуття, а також санітарного транспорту; підсилення силами і засобами медичної служби підрозділів бригади та забезпечення їх медичним майном; контроль за своєчасністю і якістю лікувально-евакуаційних заходів, які проводяться на медичних пунктах батальйонів; матеріальне забезпечення поранених і хворих. Організаційно-штатна структура медичної роти бригади До складу медичної роти механізованої бригади входять наступні основні підрозділи (рис. 2): командування; приймально-сортувальний взвод; операційно-перев’язочний взвод; відділення анестезіології та інтенсивної терапії; госпітальний взвод; відділення збору та евакуації поранених; підрозділи забезпечення: аптека та взвод МТЗ (автомобільне відділення, електростанція, їдальня, склад). Призначення, особовий склад і оснащення основних підрозділів медичної роти Командування медичної роти призначене для керівництва діяльністю роти, а також для забезпечення зв’язку з КП і ТПУ бригади та підрозділами бригади. До складу командування входять: командир роти (лікар-хірург); заступник командира роти з виховної роботи; старшина. На оснащення командування є радіостанція Р-159. Приймально-сортувальний взвод призначений для розгортання сортувально-евакуаційного відділення. Окрім цього силами взводу розгортається відділення спеціальної обробки. У взводі 2 лікарі – хірург і терапевт, а також середній і молодший медичний персонал: фельдшер, 3 медичні сестри, санітарний інструктор-дезінфектор, санітар, кочегар-паропровідник, водій. На оснащенні є намети, підставки для розміщення поранених, станки під ноші, замінний фонд нош, медичне майно комплектів Б-1, Б-2, Б-3, кисневі інгалятори, апарати штучної вентиляції легенів, медикаменти для надання невідкладної медичної допомоги, ДДА-66. Операційно-перев’язочний взвод разом з відділенням анестезіології та інтенсивної терапії розгортає операційно-перев’язочне відділення для надання першої лікарської та кваліфікованої хірургічної допомоги, а також перев’язочну для легкопоранених у сортувально-евакуаційному відділенні. У складі взводу 3 лікарі хірурги, 2 лікарі анестезіологи, лікар стоматолог, рентгенлаборант, старша медична сестра, 2 операційні сестри, 2 медичні сестри анестезистки, 2 медичні сестри, 2 санітари, 2 водії-електрики. Із медичного майна використовують комплекти Г-7, Г-8, Г-9, Г-10, Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, АНТ (антибіотики), АН (анестезіологічний), РО-2, В-1, операційні і перев’язочні столи, дві АП-2 (автоперев’язочні). Відділення анестезіології та інтенсивної терапії розгортає протишокову для поранених у складі операційно-перев’язочного відділення і палати інтенсивної терапії для поранених і хворих та обпечених у складі госпітального відділення. У відділенні два лікарі анестезіологи, фельдшер (з переливання крові), 3 медичні сестри-анестезистки, санітар. На оснащенні відділення є комплекти Ш-1, АН, апарати інгаляційного наркозу, штучної вентиляції легенів та інше оснащення для проведення протишокових (реанімаційних) заходів. Госпітальний взвод призначений для розгортання госпітального відділення на 30 ліжок із командою одужуючих на 20 місць, в якому надається перша лікарська і кваліфікована терапевтична допомога пораненим і хворим терапевтичного профілю. У складі взводу є: лікар терапевт, лаборант, старша медична сестра, 4 медичні сестри, санітар. На оснащенні є комплект В-3, Б-3, Г-12, Г-13, ОВ, ЛУЧ, АНТ, Ш-1, апарат штучної вентиляції легенів, кисневі інгалятори та інше оснащення. Відділення (збору та евакуації поранених) призначене для розшуку, збору поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги та їх евакуації з поля бою і осередків масового ураження до МПБ та медичної роти бригади. Сили і засоби відділення, як правило використовуються для підсилення окремих підрозділів бригади та медичних пунктів батальйонів. Рис. 2. Організаційно-штатна структура медичної роти механізованої бригади (на воєнний час). Відділення (збору та евакуації поранених) очолює командир відділення - санітарний інструктор. До складу відділення входять: 6 водіїв-санітарів, 6 санітарів. На оснащенні відділення є 6 санітарних автомобілів УАЗ-3962, ноші санітарні, СМВ (сумка медична військова), СС (сумки санітарів), лямки медичні носильні та інше майно. Сили і засоби відділення (збору та евакуації поранених) використовуються згідно з рішенням начальника медичної служби бригади, який розподіляє їх за підрозділами бригади, або виводить до свого резерву. Підрозділи забезпечення: аптека і взвод матеріально-технічного забезпечення. Особовий склад аптеки розгортає власне аптеку, склад медичного майна та стерилізаційно-дистиляційну установку. Аптека призначена для: прийому, зберігання, обліку медичного майна, забезпечення ним підрозділів медичної роти і підрозділів бригади; виготовлення лікувальних розчинів; організації технічного обслуговування та ремонту медичної техніки. Очолює аптеку начальник аптеки (провізор). Крім нього є фармацевт, начальник медичного складу (фармацевт), кочегар-паропровідник. На оснащенні аптеки є комплекти Г-5 і Г-6 та стерилізаційно-дистиляційна установка на причепі (СДП-2). Крім цього, в аптеці зберігаються комплекти Л-1, Г-1, Г-4, ЛУЧ, РО-2, противоботуліністична сироватка, кровозамінники та засоби для знезараження води. Взвод матеріально-технічного забезпечення призначений для матеріально-технічного забезпечення медичної роти. До складу взводу входять: автомобільне відділення; електростанція; їдальня; склад. Очолює цей підрозділ командир взводу. У складі взводу є: командир відділення; водії - 7; начальник електростанції; електрик – моторист; начальник їдальні; кухарі - 2; начальник складу. На оснащенні взводу МТЗ є 6 вантажних автомобілів, кухня причіпна (КП-130), електростанція (силова) 4 Квт, автомобіль для підвозу води (АВЦ-1,7), АФК. Порядок розгортання медичної роти В польових умовах медична рота розгортається і переміщується згідно розпоряджень начальника медичної служби бригади у відповідності з вказівками командира бригади. В умовах, що вимагають термінового переміщення медичної роти, командир медичної роти віддає це розпорядження самостійно і негайно доповідає про переміщення безпосередньому начальнику, а також сповіщає про це начальників медичних пунктів батальйонів бригади. Медична рота розгортається на відстані від лінії фронту в наступі –6-8 км, в обороні 10-15 км. Термін надання кваліфікованої і першої лікарської допомоги не повинен перевищувати 4-5 годин з моменту поранення, а при ураженні фосфорно-органічними отруйними речовинами – 2 години з моменту ураження ними. Медична рота повинна бути розгорнута і повністю готова до прийому поранених і хворих через 2 години влітку і через 3 години взимку після прибуття до місця розгортання. Причому, готовність першої черги, що визначається розгортанням сортувально-евакуаційного та операційно-перев’язочного відділень, повинна забезпечуватись через 40 хвилин після прибуття медр на місце розгортання. Нормативів щодо розгортання медичної роти бригади на даний час немає. Тому при визначенні термінів розгортання медроти взяті нормативи із розгортання ОмедБ, де значно більша кількість наметів і особового складу. Але в медичній роті відповідно і менша кількість особового складу і наметів, що дозволяє взяти ці нормативи за основу. Рубіж для розгортання медр вказує начальник медичної служби армійського корпусу, район розгортання - начальник медичної служби бригади, а кінцевий вибір площадки (місця розгортання) та її трасування здійснює рекогносцувальна група під керівництвом командира роти. До рекогносцувальної групи включають представників основних функціональних підрозділів. Для розгортання медр потрібна площадка розміром 200х300 м. При цьому, слід забезпечити виконання наступних вимог: можливість виділення двох наметів потерпілих: перший – тяжкопоранені і поранені середньої тяжкості; другий – легкопоранені і хворі; можливість виділення контингентів, які являються небезпечними для оточуючих і спрямування їх у відділення спеціальної обробки, або психоізолятор; забезпечити таке розташування підрозділів на площадці, що виключало б перетин різних потоків поранених і хворих; відстань між функціональними підрозділами повинна бути не менше 50 м, а між наметами функціонального підрозділу - 20-30 м. Принципова схема розгортання медичної роти механізованої бригади наведена на рис. 3. В залежності від конкретних умов медр розгортається у наметах, землянках, іноді в житлових і нежитлових будівлях. В медр розгортаються наступні функціональні підрозділи: сортувально-евакуаційне відділення; відділення спеціальної обробки; операційно-перев’язочне відділення; госпітальне відділення; аптека. ПРИМІТКА: Рис. 3. Принципова схема розгортання медичної роти механізованої бригади (варіант) Окрім того, медр розгортає: кухню-їдальню; склади та інші підрозділи обслуговування. Сортувально-евакуаційне відділення розгортається силами приймально-сортувального взводу у складі: сортувального поста; сортувальної площадки; сортувальної для легкопоранених і хворих; сортувальної для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості; перев’язочної для легкопоранених; евакуаційної для легкопоранених і хворих; евакуаційної для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості. Відділення спеціальної обробки розгортається силами приймально-сортувального взводу у складі: роздягальної, миєчної, одягальної; площадки дезактивації, дегазації, дезінфекції одягу, взуття та спорядження поранених і хворих та окремо – для транспорту. Операційно-перев’язочне відділення розгортається особовим складом одноіменного взводу і відділення анестезіології та інтенсивної терапії у складі: операційної з передопераційною і протишоковою для поранених (“трійник”); перев’язочних для тяжкопоранених та поранених середньої тяжкості; рентгенологічної установки. Госпітальне відділення розгортається силами одноіменного взводу і відділенням анестезіології та інтенсивної терапії у складі: палати інтенсивної терапії для поранених і хворих з виділенням місця для роботи клінічного лаборанта; палати інтенсивної терапії для обпечених; психоізолятора; ізоляторів на дві інфекції; приміщень для команди одужуючих. Аптека. Розгортається у складі: власне аптеки; складу медичного майна; стерилізаційно-дистиляційної установки (СДП-2). Контрольні питання для самоперевірки Завдання медичної роти механізованої (танкової) бригади. Організаційно штатна структура медичної роти бригади. Призначення, особовий склад і оснащення підрозділів медичної роти. Порядок розгортання медичної роти бригади. Принципова схема розгортання медичної роти бригади. Розділ 5. Організація роботи функціональних підрозділів медичної роти Сортувально-евакуаційне відділення Сортувально-евакуаційне відділення (СЕВ) медичної роти виконує наступні завдання: прийом, реєстрацію і медичне сортування поранених і хворих, які надходять; виявлення поранених і хворих, які небезпечні для оточуючих; надання невідкладної медичної допомоги пораненим і хворим, які її потребують; надання пораненим і хворим короткочасного відпочинку, харчування та їх зігрівання; доставку поранених і хворих у відповідні функціональні підрозділи медр; підготовку поранених і хворих до подальшої евакуації. Основна мета медичного сортування в СЕВ – виділення із загального потоку поранених і хворих, які потребують медичної допомоги в медр, і в першу чергу – невідкладної кваліфікованої медичної допомоги та санітарної обробки, а також поранених і хворих, яким кваліфікована медична допомога може бути відстрочена і які в даних умовах підлягають подальшій евакуації в тил без направлення їх в інші функціональні підрозділи медр. Підготовка поранених і хворих до подальшої евакуації включає: ін’єкції сироваток, знеболюючих, серцевих та дихальних аналептиків, застосування антидотів, кисню, антибіотиків та інших засобів, а також виправлення пов’язок, транспортних шин і заповнення первинних медичних документів. Обладнання сортувальних наметів (приміщень) повинно забезпечити прийом і розміщення на ношах, нарах, сидячи не менш 50 поранених і хворих. Евакуаційні намети (приміщення) також повинні мати місткість не менш ніж на 50 поранених і хворих. Сортувальний пост Сортувальний пост (СП) обладнується при в’їзді на площадку медр. Там працює санітарний інструктор-дозиметрист. В необхідних випадках для вирішення окремих питань медичного сортування на СП викликається фельдшер або лікар. Завдання санітарного інструктора-дозиметриста полягає в тому, щоб на основі даних опитування і огляду поранених і хворих, а також результатів дозиметричного контролю здійснювати попереднє їх сортування і направляти: тих, які підлягають ізоляції (інфекційні хворі та хворі з підозрою на заразні захворювання, особи з гострими реактивними станами) - в ізолятор для інфекційних хворих або в психоізолятор; тих, які потребують спеціальної обробки – у відділення спеціальної обробки; легкопоранених і хворих, які не потребують спеціальної обробки і не підлягають ізоляції - в сортувальну для легкопоранених і хворих; тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості (тих, що на ношах), які не підлягають ізоляції і не потребують спеціальної обробки - на сортувальну площадку (на тому ж автомобілі, на якому вони були доставлені). Дозиметричний контроль поранених і хворих, їх обмундирування та спорядження, а також транспорт, на якому вони доставлені в медр санітарний інструктор-дозиметрист здійснює за допомогою рентгенометра – радіометра (ДП-5А). На санітарного інструктора-дозиметриста також покладається завдання спостереження за повітрям і навколишньою територією та подача сигналів оповіщення. СП обладнують фанерними щитами із зображенням червоного хреста і написами на одному “Стоп”, на іншому – “Сортувальний пост”, флагштоком, на якому закріплюють прапор із зображенням червоного хреста, засобами для подачі сигналів оповіщення, та таблицею з встановленими сигналами оповіщення. В нічний час на флагштоці закріплюють ліхтар з червоним хрестом. Сортувальна площадка Сортувальна площадка (СПл) обладнується на ділянці місцевості перед сортувальними наметами для роботи сортувальних бригад. СПл обладнується підставками для розміщення поранених на ношах (“рядами Пірогова”) та лавами для легкопоранених. На СПл поранені і хворі вивантажуються із транспортних засобів, розміщуються на ношах рядами і негайно оглядаються лікарем, який здійснює так зване “вибіркове сортування”. При цьому перед усім виявляються особи, які потребують надання невідкладної медичної допомоги. Вони одразу ж направляються у відповідні функціональні підрозділи медр. Всі інші поранені і хворі розподіляються на наступні групи: ті, що потребують надання першої лікарської допомоги, невідкладних заходів кваліфікованої медичної допомоги направляються в перев’язочну для легкопоранених, перев’язочні для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості, протишокову для поранених, палати інтенсивної терапії для поранених і хворих та обпечених; ті, що підлягають поверненню в частину після надання їм медичної допомоги в сортувально-евакуаційному відділенні; ті, що залишаються в команді видужуючих для амбулаторного лікування; ті, що підлягають подальшої евакуації в тил (частина з них після надання необхідної медичної допомоги безпосередньо у сортувально-евакуаційному відділенні). В ході медичного сортування встановлюється також черговість направлення поранених і хворих у той чи інший підрозділ медичної роти. Слід зазначити, що у випадку виникнення великої черги в операційну, перев’язочні для тяжкопоранених та поранених середньої тяжкості, протишокову для поранених частину поранених слід негайно направляти у госпітальне відділення для проведення там необхідних лікувально-профілактичних заходів. На СПл та в сортувальних наметах працює весь особовий склад приймально-сортувального взводу. В умовах масового надходження поранених і хворих для їх медичного сортування тимчасово залучається особовий склад з інших підрозділів медр. При цьому формуються сортувальні бригади. До складу кожної сортувальної бригади входить лікар, 2 середніх медичних працівника, 2 реєстратори. Робота сортувальної бригади організується наступним чином. Лікар з медичною сестрою (фельдшером) і реєстратором підходить до пораненого (хворого), ознайомлюється з медичними документами (якщо вони є), оцінює скарги і загальний стан пораненого (хворого), оглядає місце поранення без зняття пов’язки, оцінює данні індивідуальної дозиметрії. На підставі отриманих даних лікар робить сортувальний висновок, віддає середньому медичному працівнику розпорядження про надання на місці необхідної медичної допомоги і диктує реєстратору дані для запису у медичний документ персональної реєстрації (первинну медичну картку). Потім лікар з другою медичною сестрою (фельдшером) та другим реєстратором переходить до наступного пораненого (хворого). Результати медичного сортування фіксуються за допомогою сортувальних марок, які прикріплюються до обмундирування пораненого (хворого) на видному місці і слугують підставою для направлення і черговості доставки пораненого (хворого) в інші функціональні підрозділи медр. Сортувальна для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості При несприятливих погодних умовах та взимку медичне сортування поранених і хворих здійснюється у сортувальній для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості та у сортувальній для легкопоранених і хворих, які розгортаються в наметах, і де працюють ті ж сортувальні бригади, що і на сортувальній площадці. Крім того, в сортувальних можуть тимчасово розміщуватися поранені і хворі, які очікують надання медичної допомоги в інших функціональних підрозділах медичної роти. Оснащення: намет УЛ (УЗ), комплекти Б-1, Б-2, В-2, В-3, РО-1, апарат для штучної вентиляції легенів, кисневі інгалятори; антидоти, антибіотики, протиправцева сироватка; ножиці, джгути; термометри; первинні медичні картки; ноші, підставки під ноші; верстати Павловського (на 6 нош); дерев’яні щити для поранених з пошкодженням хребта; сортувальні марки; евакуаційні конверти; книга обліку поранених і хворих; ковдри; умивальники; бачки для води, предмети догляду; посуд для харчування поранених (рис. 4). Перед входом в намет (приміщення) сортувальної обладнують навіс для обмінного фонду нош.
1 2 3 4 5 Категория: Військова кафедра \| Добавил: Aspirant (15.07.2013)
Просмотров: 2660 \| Комментарии: 6 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: