Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 16
Гостей: 16
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Військова кафедра |
Реферат на тему Фізико-хімічні та токсичні властивості фосгену
Реферат на тему:Фізико-хімічні та токсичні властивості фосгену. В С Т У П До задушливих ОР відносяться речовини, які надходять в організм головним чином інгаляційним шляхом, викликаючи ураження органів дихання і токсичний набряк легенів з розвитком гострого кисневого голодування організму. Представниками даної групи ОР є фосген, дифосген, трифосген, тіофосген, хлор, хлорпікрін, які мають подібні хімічні та токсичні властивості. Найбільш ймовірно бойове застосування фосгену, який характеризується високою бойовою ефективністю та підступністю. В армії США фосген відносяться до обмежено-табельних ОР, група “С”, їм присвоєний шифр “СD”. Назва фосген походить від грецького “світлонароджений”. Це пов’язано з тим, що вперше він був здобутий англійським хіміком Деві в 1812 році при взаємодії С2 з СО на прямому сонячному світлі. Вперше фосген був застосований в Німеччині в 1915 році. З 150 т. тонн ОР, які вироблені в 1914-1918 роках, на долю фосгену припадало 40 тис.тонн, а 80% загиблих від ХЗ, були жертвами фосгену. У 1935 році фосген застосовувався Італійською армією при нападі на Ефіопію, японська армія вживала його під час війни з Китаєм (1937-1945рр.). У теперішній час фосген як ОР знятий з озброєння, але виробничі потужності лише в США перевищують 0,5 млн.тонн за рік. Фосген є проміжним продуктом при виробництві лаків, пестицидів, пластмас, фарб, безводних хлоридів металів, виділяється при горінні пластичних матеріалів. Дифосген був застосований в 1916 р. армією Німеччини, яка виробила 16 тис.тонн цієї ОР. Трифосген застосовувався у В’єтнамі військами США. Хлорпікрін вживався як ОР у 1 світовій війні в суміші з фосгеном. Має сильну подразнюючу дію. Внаслідок малої токсичності у теперішній час як ОР не використовується. Застосовується для дезінсекції при перевірці протигазів на герметичність. При температурі 0оС фосген - летка безкольорова рідина з запахом прілого сіна. Густина її – 1,43, температура кипіння +8,2оС, tо (замерзання) затвердіння – 118оС. При температурі навколишнього середовища вище +8,2о С, фосген – це безкольоровий газ, який в 3,5 рази важчий повітря, максимальна концентрація його в повітрі при tо +20оС складає 6 тис.376 мг на літр. Фосген погано розчиняється у воді (0,8%), добре розчиняється в органічних розчинниках, ГСМ, сам є гарним розчинником, у тому числі і для багатьох ОР (іприт, хлорпікрин). Фосген - діхлорангідрид вугільної кислоти – тому основні хімічні перетворення є типовими реакціями галоїдангідридів кислот на підставі нуклеофільного заміщення атомів хлору на інші групи. Реакція гідролізу: СОС12 + Н2О СО2 + 2НС1. Водою руйнується погано. Кипіння прискорює і закінчує гідроліз на протязі декількох хвилин. Фосген енергійно взаємодіє з лугами, аміаком, уротропіном. Продукти взаємодії токсичних властивостей не мають: Тому водний розчин аміаку і луги використовується для дегазації цих ОР. Взаємодіє із первинними та вторинними спиртами, з утворенням ефірів вугільної кислоти (карбонітів), які характеризуються сильною сльозоточивою дією. З третинними амінами з уротропіном утворюють продукти приєднання. При нагріванні вище 200оС починається термічний розпад на СО і С12. Фізико-хімічні властивості дифосгену та хлорпікрину такі ж, як у фосгену. Із загальних токсичних властивостей необхідно виділити такі: відносну нестійкість ОР в навколишньому середовищі (фосген зберігається на місцевості 30 хвилин); діє на організм переважно у пароподібному стані; проникнення в організм інгаляційним шляхом без виражених явищ подразнення в момент контакту; мають кумулятивні властивості. Мінімально діюча концентрація фосгену в повітрі дорівнює 0,005 мг/л, бойова 0,01 мл/г на літр на протязі 10 хв.. При концентрації 40-50 мг/л фосген викликає миттєву смерть. Ступінь ураження людини і швидкість проявлення залежать не лише від концентрації ОР в атмосфері та часу перебування людини в зараженій зоні, але і від індивідуальних особливостей організму, стану покою чи фізичного навантаження, а також таких факторів як температура навколишнього повітря і його склад (наявності у повітрі підвищеної кількості вуглекислоти та води, сторонніх газів і речовин). Бойове застосування фосгену здійснювалось шляхом газобалонних атак, із допомогою артилерійських снарядів, мін. Література Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В.Саватеева – Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С.114-127. 2. Отравляющие вещества / Под ред. В.Н. Александрова, В.И.Емельянова - М.: Воениздат, 1990. – С. 178-186. 3. Инструкция по этапному лечению пораженных с боевой терапевтической патологией. - М.: Воениздат, 1989. – 108 с. 4. Руководство по токсикологии отравляющих веществ / Под ред. А.И.Черкеса.- К.: Здоров’я, 1964. - С.325-350. 5. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів - К.: УВМА, 2003. – 102 с. 6. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М.Скалецького, І.Р. Мисули - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2003 р. – 362 с. | |
Просмотров: 493 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |