Реферат на тему Допризовна підготовка студентів - Військова кафедра - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Допризовна підготовка студентів. Після спішування у наступі, або при діях в обороні спостерігачі розташовуються біля своїх командирів. Під час бою крім командирів і спостерігачів розвідку цілей спостереженням веде весь особовий склад підрозділів. Відпрацьовуючи це питання, викладач висилає в бік противника одного, найбільш підготовленого студента-спостерігача з червоним прапорцем. Йому ставиться завдання спостерігати і як тільки буде виявлено їх пересування, імітувати вогонь з боку противника прапорцем. Після того, як студенти набудуть навичок у виборі місця спостереження і його облаштування, викладач навчає їх правилам огляду місцевості у заданому секторі спостереження, вказує їм сектор спостереження вимагає розбити його на три зони (ближню, глибиною 400-500м, середню - до 1000м і дальню - до межі бачення) оглянути місцевість в заданому секторі. При навчанні розвідці цілей і цілевказуванню спочатку доцільно розповісти про демаскуючі признаки. Бажано при цьому практично на дійсних відстанях показати демаскуючі признаки деяких цілей наприклад блиск скла оптичного прицілу, автоматичну стрільбу кулемета і т.д. Викладач тренує студентів в розвідці спочатку на малих відстанях, а потім - на більших. Після цього викладач, коротко пояснює яким чином можна вказувати місцезнаходження цілі (способи вказування цілі): за орієнтирами (місцевими предметами); за напрямком руху; стрільбою патронами з трасуючими кулями; сигнальними ракетами; наведенням зброї (приладу) в ціль. Вказування цілі дається у певній послідовності, повинне бути коротким, чітким, точним, зрозумілим, повинне забезпечувати швидкий пошук вказаної цілі. При вказуванні цілі спочатку вказується в напрямі якого орієнтира (місцевого предмета) чи в яку сторону слід звернути спостереження і потім, якщо необхідно, уточнюється положення цілі на місцевості, потім повідомляється наведення цілі і відстаю до неї. Уточнення положення на місцевості проводиться за боковим напрямом (вправо, вліво) у поділах кутоміра (тисячних) а по відстані (дальше, ближче) в метрах. Приклад: "Окреме дерево, вліво ЗО, далі 200, протитанкова зброя, 1200". Викладач пояснює порядок вимірювання горизонтальних кутів в тисячних за допомогою пальців руки і підручних предметів (патрон, сірникова коробка, лінійка олівець). При цьому, підручні предмети необхідно тримати на відстані 50см від ока, кожний міліметр товщини (ширини підручного предмету буде закривати на місцевості кут, рівний двом тисячним (0-02), це прискорить розрахунки в польвих умовах. Необхідно пам'ятати, що кутова величина предмету, віддаленого від ока великого пальця (товщина 25мм) вказівного пальця (товщина 20мм) - 0-40; мізинця (товщина 15мм) - 0-30; олівця (круглого) - 0-16; сірникова коробка: подовжиш -1-00; по ширині - 0-75; по висоті - 0-30. Студенти розв'язують декілька прикладів коли цілі вказуються в безпосередній близкості від орієнтиру (місцевого предмету); потім вказуються цілі від орієнтиру місцевого предмету не лише в бік, але й за віддалю, накінець, цілі вказуються шляхом постійного наведення погляду спостерігача на ціль. Відстань до цілі визначається проміром місцевості парами кроків. Для цього на рівній місцевості позначається прапорцями 200 метрова ділянка, учні проходять її 2-3 рази звичним кроком, рахуючи кожен раз під ліву ногу скільки вийде кроків (пар кроків). Вимірюючи три рази відрізок місцевості парами кроків, знаходимо середнє арифметичне пар кроків на 200м ділянці (125+124+125):3=125 пар кроків і тоді довжина однієї пари кроків буде 200:125=1,6 м. Переконавшись, що всі засвоїли техніку визначення відстані за допомогою пар кроків, необхідно перейти до вивчення визначення відстані окомірно за допомогою відрізка місцевості, який запам'ятався в зоровій пам'яті. Необхідно нагадати що всі предмети здаються ближче ніж насправді, якщо між спостерігаючим і предметом знаходиться снігове поле, яр, водна перешкода. При спостереженні лежачи, а також якщо спостереження ведеться знизу вгору, предмети здаються розміщеними ближче, ніж насправді, а при погляді зверху вниз - далі. Відстані можна визначати по чуткості звуків, за кутовими величинами,за допомогою формули тисячної: Д=(В * 1000)/К; К=(В * 1000)/Д; В=(К* Д)/1000 Де Д- відстань до предмета у метрах, К- кут, під яким видно предмет в метрах, В- висота (ширина) предмету в метрах. Викладач показує ціль (кулеметний розрахунок) і вимагає щоб навчаемі виміряли кутову величину ширини цілі за допомогою підручних предметів, або шкали бокових поправок оптичного прицілу і визначили за формулою тисячної відстані до цілі. При виявлені цілей на полі бою необхідно негайно доповідати командиру і правильно вказати їх розташування. Ціль вказується усною доповіддю, або трасуючими кулями. Доповідь повинна бути короткою, ясною і точною. Наприклад: "Прямо - широкий кущ, зліва кулемет". "Орієнтир другий, вправо два пальці, під кущем - спостерігач". При цілевказуванні трасуючими кулями, необхідно зробити в напрямку цілі одну-дві короткі черги. Викладач пояснює, що при веденні вогню автоматник (кулеметник повинен уважно спостерігати за результатами свого вогню і корегувати його. Спостереження за результатами свого вогню ведеться по рикошетам, трасам куль і по поведінці противника.
1 2 3 4 5 Категория: Військова кафедра \| Добавил: Aspirant (15.07.2013)
Просмотров: 601 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: