Реферат на тему Автомат Калашникова Модернізований - Військова кафедра - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Автомат Калашникова Модернізований. Автомат Калашникова Модернізований (АКМ) - вдосконалена модифікація автомата АК-47. Дана сторінка містить технічний опис, схема неповного розбирання інструкцію по експлуатації. . Автомат Калашникова нарівні з танком Т-54 та винищувачем МІГ - 21 став своєрідним символом військової могутності Радянської Імперії та її претензій на світове панування. Знаменитий АК-47 завжди з'являвся там, де стикалися геополітичні інтереси двох світових систем, з'являвся там, де Радянський Союз залізною рукою насаджував свою владу у країнах "народної демократії", з'являвся там, де революційні уряди та політичні угруповання зобов'язувалися будувати соціалізм за радянським зразком, з'являвся там, де розпочиналася збройна боротьба проти проамериканських урядів та та конфлікт проти колоніального гніту. Завдяки вийнятковій надійності, простоті конструкції та легкості в обслуговуванні, Автомат Калашникова заслужив собі славу одного з найкращих зразків індивідуальної автоматичної зброї у світі. Навіть у ХХІ столітті він все ще користується значною популярністю серед військових. Автомат Калашникова, попри появу нових зразків штурмових гвинтівок, залишається штатною зброєю збройних сил України та країн СНД. До того ж на його основі розроблено серію нових зразків стрілецької зброї. Тому вивченню цього автомата має бути приділена велика увага. Історія автомата Калашникова Після прийняття в 1943 р. на озброєння 7,62-мм проміжного набою розгорнулися роботи зі створення нової системи стрілецького озброєння під цей набій. Для заміни пістолетів-кулеметів розроблялася нова індивідуальна автоматична зброя - автомат зі змінним магазином і перевідником режиму вогню, магазинного карабіна - самозарядний карабін з постійним магазином, ручного кулемета гвинтівкового калібру - полегшений ручний кулемет з магазинним або стрічковим живленням. При розробці нового сімейства зброї конструктори-учасники конкурсу широко використовували як і власні досліддження так і вивчення трофейних зразків німецьких штурмових гвинтівок МКB-42b та STG-44. Уже у квітні 1944 р. пройшли випробування автомати знаменитих конструкторів В. А. Дегтярьова, Ф.В. Токарєва, А.І. Судаева, С.А Коровіна, потім підключилися Є.С. Шпагін, А.А. Булкін, К.А. Баришев. Попереду спочатку вийшов Судаєв, що створив в 1944 р. прообраз першої радянської штурмової гвинтівки. Нажаль схема з вільним затвором як у пістолет-кулемета була неприйнятна для зброї під більш потужний набій. Для компенсації енергії віддачі затвор було зроблено дуже масивним, внаслідок чого загальна вага зброї набагато підвищилась. На випробуваннях деякі елементи конструкції зброї просто не витримували навантажень. Смерть Судаєва поставила хрест на подальшому вдосконаленні послідної гвинтівки. Спочатку в якості проміжної зброї на зоброєння було прийнято самозарядний карабін Сімонова СКС-45. Попри непогані характеристики він все ж не задовольняв вимог армії (перш за все через неспроможність вести автоматичну стрільбу). Зразу ж після завершення війни у 1946 р. розпочався новий етап конкурсу, під час якого свої системи представили також Н.В. Рукавишников, А. А Дементьєв, Г.А Коровін, і М.Т. Калашников. Саме конструкція останнього за результатом дослідних випробувань була визнана найкращою. Справді Калашников застосував ряд простих і оригінальних конструктивних рішень, які зробили його автомат кращим. Впродовж кількох років з 1946 по 1949 було зконструйовано кілька зразків автомата Калашникова. На основі позитивних результатів випробувань автомат Калашникова під абревіатурою АК-47 було прийнято на озброєння Радянської Армії наприкінці 1949 року. Автоматика АК діє за рахунок відводу порохових газів через отвір у стінці ствола. Газовий поршень зі штоком жорстко пов'язаний із затворною рамою. Після відходу затворної рами під дією тиску газів на потрібну відстань відпрацьовані гази виходять в атмосферу через отвори в газовій трубці. Запирання каналу ствола здійснюється поворотом затвора, при цьому два бойових виступи затвора заходять у відповідні пази ствольної коробки. Поворот затвора здійснюється скосом затворної рами. У поздовжньому каналі затворної рами поміщена зворотна пружина. Рукоятка перезарядження розташована праворуч і виконана заодно із затворною рамою. Викид стріляної гільзи вправо через вікно ствольної коробки забезпечують установлений на затворі підпружинений викидач і твердий віддзеркалювач ствольної коробки. Загальний вигляд автомата Калашникова АК-47. Ударний механізм - куркового типу з обертовим на осі курком і П-подібною бойовою пружиною, виконаної з подвійно крученого дроту. Спусковий механізм допускає ведення безперервного й одиночного вогню. Єдина поворотна деталь виконує функції перевідника режимів вогню і прапорцевого запобіжника подвійної дії: у положенні запобігання він замикає спусковий гачок, шептала одиночного й безперервного вогню й перешкоджає рухові назад затворної рами, частково перекриваючи поздовжній паз між ствольною коробкою і її кришкою. При цьому затвор можна відвести назад для перевірки набійника, але його ходу недостатньо для досилання наступного набою в набійник. Автомат має секторний приціл з розташуванням прицільної колодки в середній частині зброї й мушки - у дулової частини ствола, на трикутній основі. Мушка - регульована по висоті, з боків укрита "крилами стійки", приціл насічений до 800 м. Для втримання й керування служать пістолетна рукоятка, цівка й ствольна накладка (з'єднана з газовою трубкою), виготовлені з дерева. Вогонь із автомата може вестися набоями декількох типів: зі звичайною, трасуючою, бронебійно-запалювальною і запалювальною кулями. Магазин - сталевий (згодом доповнений магазином з легкого сплаву), коробчастий, секторної форми із шаховим розташуванням 30 набоїв. У гнізді приклада АК -47 міститься пенал із приладдям для догляду за зброєю. Шомпол кріпиться під стоволом й утримується в каналі цівки за рахунок власної пружинності. Постановка виробництва нової зброї почалася вже в 1948 р. і зажадала чимало зусиль. Нажаль під час експлуатації першої партії штурмових гвинтівок виявилося що ствольна коробка виготовлена штампуванням не витримує навантажень. Тож наступні партії зброї почали виготовлятися з фрезованими ствольними коробками, що викликало збільшення ваги зброї. З 1953 р. розвертаються роботи з полегшення АК і підвищенню купчастості його. Невелика конструкторська група Калашникова разом з технологами Іжевського заводу трохи знизила вагу автомата за рахунок впровадження нових марок сталей. Дерев'яні деталі з березових заготовок поступово були замінені: приклад стали виконувати з фанерної плити, ствольну накладку - із клеєного шпону, пістолетну рукоятку - із пластмаси.З 1954 року почали випускатися автомати у яких приклад приєднувався безпосередньо до ствоольної коробки за допомогою шпунта та двох гвинтів які проходять через дерев'яний приклад у спеціальних хвостовиках. Це дозволило підвищити механічну міцність кріплення прикладу. Існує декілька модифікацій АК-47 АК-47 з постійним деревяним прикладом виготовленим спочатку з дерева а потім з фанерної плити. АКС-47-автомат з складним прикладом виконаний у вигляді двох горизонтально розташованих стрижнів та вузького затилка. АКН-автомат з планкою для кріплення активного нічного прицілу НСП-2. В 1956 р. пройшли випробування ряду «легких» автоматів і ручних кулеметів. У квітні 1959 р. на озброєння був прийнятий «7,62-мм автомат Калашникова модернізований (АКМ). Автомат Калашникова Модернізований (АКМ). Основні зусилля були направленні на зменшення загальної ваги автомата та підвищення влучності стрільби. Зниження ваги було досягнуто змінами в технології виробництва. На той час радянська промисловість зуміла освоїти виробництво міцних штампованих ствольних коробок. Застосування штампованих ствольих коробок не тільки знизило їх вагу, але дозволило на 80% зменшити витрата металу. Міцність кришки ствольної коробки збільшили поперековими ребрами жорсткості. Ряд деталей стали виготовляти методом порошкової металургії й лиття по виплавлюваних моделях. Крім пістолетної рукоятки з пластмаси стали виготовляти також магазин. Маса зброї знизилася на 700 гр. Всі це зробило АКМ не тільки легшим й надійнішим у експлуатації, а й технологічнішим у виробництві. Основним нововведенням автомату АКМ стало вдосконалення ударно-спускового механіхзму. Всі його деталі було заново скомпоновані так що жодна детальне залишилася взаємозамінною з первинним АК. Також у склад ударно-спускового механізму було введено сповільнювач курка. Завдяки сповільнювачу було збільшено час циклу автоматики, внаслідок чого зменшується темп стрільби. Удар затворної рами був перенесений із правої сторони на ліву; трохи пізніше був установлений дуловий компенсатор, що використає тиск порохових газів біля дулового зрізу ствола для зменшення «підскоку» зброї. Завдяки підвищенню купчастості нарізку прицілу збільшили до 1000 м, хоча в реальних умовах вогонь із автомата ведеться на значно менших дальностях - до 400-500 м. Серединне відхилення влучень на дальності 800 м становить 0,64-0,9 м. Замість окремого клинкового багнета був уведений універсальний багнет-ніж мод.1 разом з піхвами з гумовою накладкою. Довжина леза становила 150 мм. Автомат Калашникова модернізований має кілька наступних модифікацій: АКМ – автомат з постійним деревяним прикладом АКМС – автомат з металічним складним прикладом АКМН –модифікація АКМ з кронштейном типу “ластівковий хвіст” для встановлення нічних активних (НСП-2) і пасивних (НСП-3, НСПУМ, НСПУ-3) прицілів На основі АКМ було розроблено аналогічне сімейство ручних кулеметів Калашникова (РПК, РПКС , РПКН і РПКСН). Автомат Калашникова зі складним прикладом АКМС і багнет-ніж з піхвами до нього (дульне гальмо зняте). На дулову частину ствола АКМ може кріпитися «прилад безшумної та безполум'яної стрільби» ПБС -1 (на АК ставився прилад ПБС), разом з ним застосовується спеціальний набій з дозвуковою швидкістю кулі. Головними виробниками автоматів і ручних кулеметів системи Калашникова стали Іжевський і Вятско-Полянський машинобудівні заводи. Уже в середині 60-х рр. у війська стали надходити АКМ із пластмасовими прикладом, цівкою й ствольною накладкою. З початку 70-х у виробництві стволів стали використати ротаційне кування (на імпортному - австрійському - устаткуванні). Дослідження, проведені в 1955-1965 р., дозволили зробити висновок, що при відносно великому імпульсі віддачі 7,62-мм набою зр. 1943 р. можливості істотного зменшення розсіювання куль при автоматичній стрільбі з автомата АКМ за рахунок поліпшення його конструкції досить обмежені. Олії у вогонь підливали й порівняльні випробування набою 7,62Х39 та американського малокаліберного набою 5,56Х45: хороші баллістичні характеристики останнього проявилися під час застосування гвинтівок М16А1 у В'єтнамській війні. Були сформульовані тактико-технічні вимоги на новий автомат калібру 5,6 мм (так тоді позначали калібр малоімпульсного набою), і вже в 1968 р. на випробування були представлені автомати П.А Ткачьова , А.С. Константінова, А.І. Шилина, Ю.М. Соколова, Ю.К. Александрова, і М.Т. Калашникова. За результатами полігонних і військових випробувань на перше місце по бойових якостях виходив автомат Константинова, купчастість якого (основну вимогу) трохи перевершувала купчастість нового автомата Калашникова. Однак обрана була система Калашникова, яка як забезпечувала більшу надійність і зручність в експлуатації, до того ж уніфікована із уже перебувала у виробництві. У цей же час група конструкторів під керівництвом В.М. Сабельнікова завершила розробку 5,45-мм набою (5,45x39). У січні 1974 р. на озброєння був прийнятий новий уніфікований комплекс стрілецького озброєння системи Калашникова під цей набій - чотири моделі 5,45-мм автомата й стільки ж 5,45-мм ручних кулеметів. Конструкція базового АК -74 ("автомат Калашникова зр. 1974 р".,) практично повністю повторювала схему АКМ, з яким уніфіковано 9 вузлів (36%) і 52 деталі (53%) АК -74. Широка уніфікація деталей з АКМ дозволила швидше налагодити виробництво нової зброї, спростила освоєння АК -74. Масовий випуск 5,45-мм автоматів із припиненням випуску АКМ організували в 1975 р. Більше число деталей (газова камера, кільце цівки, спусковий гачок, колодка прицілу, опора мушки) стали виконувати з точних литих заготівель по виплавлюваних моделях. Стволи виготовлялися холодним ротаційним куванням, канали стволів хромували. 5,45 мм Автомат Калашникова АК-74. Окрім застосування нового набою АК-74 мав свої харакатерні особливості: новий автомат оснащений новим циліндричним дульним гальмом-компенсатором, який також виконує функцію полум'ягасника. Під час стрільби запобігає уводу ствола автомата вгору-праворуч. Автомат має пластмасову цівку, ствольну накладку й приклад. Зменшення калібру й ваги (в 1,5 рази), удвічі менше співвідношення між вагою кулі й порохового заряду в порівнянні з патроном 7,62x39 обіцяли значне підвищення початкової швидкості кулі, збільшення настильності траєкторії, зменшення імпульсу віддачі, збільшення боєкомплекту, що носить, без підвищення загальної ваги викладки стрільця. Вогонь із автомата ведеться звичайної (зі сталевим сердечником) або трасуючою кулями. Магазин - коробчастий, секторний, із пластмасовим корпусом і шаховим розташуванням 30 набоїв. Є спеціальне пристосування для спорядження магазина з обойми, що вміщає до 15 набоїв. Існують наступні модифікації АК-74: АК-74 – автомат з постійним дерев'яним (пізніше пластмасовим)прикладом; АКС-74 – автомат зі складним прикладом; призначена для застосування у повітряно-десантних військах. Металевий приклад трикутної форми, що складається вліво. Трикутна форма забезпечує прикладу більшу твердість. Кріплення цівки постачене пластинчастими пружинами, так що зусилля підтримуючої руки переноситься на рівень осі каналу ствола для підвищення купчастості. АК-74 Н(Н2) і АКС-74 Н (Н2) – автомати з кронштейном типу “ластівковий хвіст” для встановлення пасивних нічних прицілів. До автоматів був прийнятий новий багнет-ніж зі спрощеною формою зміцненого клинка й більше зручною рукояткою. Більша, у порівнянні з АКМ, відносна довжина ствола автомата сприяла підвищенню початкової швидкості кулі до 900 м/с . Більше настильна траєкторія збільшила дальність прямого пострілу по зростовой (біжучій) фігурі з 525 до 625 м. Дальність найбільш ефективної стрільби зросла з 400 до 500 м, а дальність забійної дії кулі зменшилася з 1500 до 1350 м, тобто співвідношення між дальністю забійної дії й ефективною дальністю стрілянини знизилося с 3,75 до 2,7. Довжина прицільної лінії - 379 мм. Менший імпульс віддачі й дуловий гальмо-компенсатор підвищили купчастість стрілянини. По оцінках фахівців, АК-74 в 1,2-1,6 рази перевершує по ефективності АКМ відносно влучності. Все це говорить про кращий «контролюємості » результатів стрільби з боку стрільця. Серединне відхилення влучень на дальності 800 м становить 0,48-0,64 м. Разом з тим зниження стійкості кулі на траєкторії обумовило збереження інтересу військ до 7,62-мм автоматів, про що свідчить досвід Афганістану й Чечні. Для безшумної стрільби до АК -74 минулого прийняті ПБС-3 і патрон з кулею УС. Як й АКМ, АК-74 послужив основою для створення сімейства стрілецької зброї. На початку 90-х з'явилася нова модифікація автомата. Автомат АК -74М має наступні відмінності від АК -74: новий двокамерний дуловий пристрій з однаковими камерами, менш піддане забрудненню, з поліпшеним кріпленням на стовбурі; планка ("ластівковий хвіст") для кріплення нічних, оптичних або коліматорних прицілів (включаючи універсальний стрілецький 1П29); посилена, кришка ствольної коробки без ребер жорсткості; упор напрямного стрижня зворотної пружини виконаний так, щоб утримувати кришку ствольної коробки від зриву при стрільбі з підствольного гранатомета; пластмасовий приклад,який складається вбік-наліво, посилений поздовжнім металевим стрижнем; більш зручні пластикові цівка й ствольна накладка виготовлені з чорного поліаміду з фібергласовим наповнювачем. Видно, що в конструкції АК -74М втілилася ідея «універсального» автомата, здатного замінити відразу чотири моделі. Варіант АК-74 із нічним прицілом НСПУ -3 важить без магазина 5,5 кг, має ширину 140 мм, дальність стрільби з нічного прицілу - до 300 м. На основі АК-74 у 1979 році була розроблена й прийнятта на озброєння нова вкорочена модифікація АКС-74У. Вкорочений АКС-74У. Ствол АКС -74У укорочений до 206,5 мм, початкова швидкість кулі знизилася до 735 м/с . Прицільна дальність при цьому зменшилася до 400 м. Укорочення ствола змусило віднести назад газову камеру, змінити кріплення мушки. Відповідно зменшили довжину штока поршня й газовідвідної трубки. Більший тиск газів у дулового зрізу ствола змусив встаонвити більший полум'ягасник. Віднесення назад газової камери зменшило час циклу автоматики й підвищило темп стрільби до 700 постр./хв. Для кращої стабілізації кулі в польоті при короткому стволі збільшили крутість нарізів - довжина ходу нарізів зменшилася з 200 до 160 мм. Правда, при цьому збільшується напруга в оболонці кулі. Секторний приціл замінили перекидним L-подібним цілком, розрахованим на дальності стрільби до 350 й 350-500 м, винесення прицілу на кришку ствольної коробки дозволило трохи подовжити лінію прицілювання (235 мм). Кришка ствольної коробки виконана відкидною нагору на осі. АКС -74У має модифікації АКС -74 УН й АКС -74 УН 2, пристосовані для установки нічних прицілів НСПУ й НСПУМ. Варіант АКС 74-УБ пристосований для кріплення на дуловій частині ствола ПБС , на додаток може кріпитися під-ствольний безшумний гранатомет БС -1. АКС -74У випускався Тульським збройовим заводом, в 1994 р. вимушено звернули його виробництво. Збалансованість конструкції, застосування відносно простих конструктивних рішень, хороші параметри влучності, простота обслуговування та виключно висока надійність та безвідмовність роботи у самих несприятлитвих кліматичних та експлуатаційних умовах створили автомату Калашникова неперевершену репутацію однієї з найкращих видів індивідуальної автоматичної зброї. АК широко поширився по усьому світу: він складається на озброєнні армій більш ніж 55 країн, основна частина яких - країни Азії, Африки, Близького Сходу й Латинської Америки. У півтора десятках країн виробляються власні зразки АК . Правда деякі недоліки АК все ж таки має: короткий та вузький приклад з вузьким затилком, коротка прицільна лінія (відстань між мушкою та прицілом), невдале розташування режимів вогню на перевіднику (запобіжник-безперервний-одиночний) непридатне для швидкого переведення зброї на безперервний вогонь. Автомат вигізняється надлишком виступаючих деталей. Модифікації автомата Калашникова У цей час на ринок представлений ряд нових модифікацій автомата Калашникова під різні набої. Зокрема, на основі АК-74М під набій 5,56x45 НАТО створені АК-101 й АК-102 з укороченим стволом. У відповідності зі стандартами країн НАТО приціл насічений тільки до 500 м. під набій 7,62Х39 створені зразки АК-103 і вкорочений АК-104. Під набій 5Х45 створений укорочений зразко АК-105. Закордонні копії автомата Калашникова Зброя системи Калашникова з тими або іншими змінами під різні набої випускається в ряді країн. У більшості випадків виробництво зразків системи Калашникова ставилося в цих країнах за участю радянських фахівців з передачею технологій й устаткування. Деякі копії Калашникова стали не менш відомими ніж оригінал. Болгарські копії АК й АКМ відрізняються від радянських хіба що маркуванням і трохи гіршою якістю виконання. Угорщина: AMD-63 - модифікація 7,62-мм АКМ , що відрізняється металевою вентильованою цівкою, що стала продовженням ствольної коробки, передньою пластмасовою рукояткою й іншою формою дерев'яного або пластикового приклада; AMD-65 - варіант АКМ -63 з укороченим до 320 мм стволом і двокамерним дуловимгальмом-полум'ягасником; У НДР автомати традиційно йменувалися «пістолетами-кулеметами» (МРі):MPi К и KS - копії АК й АКС, MPi КМ й KMS - копії АКМ й АКМС, що відрізняються дизайном пластмасового приклада з більш зручним затилком, пістолетною рукояткою й цівкою; MPi KMS-72 - варіант KMS зі складним вправо легким прикладом оригінальної форми;5,45-мм MPi AK-74N, AKS-74N; MPi AKS-74N - аналог АКС -74У с деякими змінами. Напередодні приєднання НДР до ФРН було розроблено кілька варіантів КМ й KMS-72 під патрон 5,56x45 НАТО. Після приєднання автомати колишньої ННА НДР були прийняті на озброєння бундесверу ФРН.. У Єгипті компанія « Мааді » випускає копії АКМ за назвою ARM або « Маср » для єгипетської армії й на експорт. Ірак:автомат "Табук" - копія, яка випускалася Державним арсеналом, 7,62-мм АКМ із невеликими змінами; 5,56-мм варіант вагою 3,2 кг під патрон 5,56x45 НАТО; укорочений автомат « Табук » з укороченим на 100 мм стволом; легка снайперська гвинтівка "Табук" - «снайперський» варіант автомата під патрон 7,62x39 з довжиною стовбура 600 мм. Китай ( КНР ): Тип 56 й 56-1 - копії АК й АКС , а також їхні варіанти з неокремим відкидним голчастим багнетом, експортна модель М22 виконується без багнета; поставлявся у В'єтнам, Афганістан, Ємен, ряд країн Близького Сходу й Африки;Тип 56-2 - з оригінальною конструкцією складного вправо металевого приклада із пластмасовими накладками; Тип 86 S, побудований за схемою « буллпап », з відповідними змінами спускового механізму й перенесенням прицільних пристосувань на рукоятку для перенесення; AKS-223 - експортний варіант під набій 5,56x45. "Китайські Калашникови" широко поширилися в Південно-Східній Азії, на Близькому Сході, на Балканах завдяки своїй дешевині. Китай сприяв також випуску АК -47 у Бангладеші. Китайська копія Калашникова - "Тип 56". На Кубі випускаються копії АКМ й АКМС. Польща: Kbk РМК -60 і РМКМ - копії відповідно АК й АКМ / АКМС ; «гранатомет» Kbk PGN-60 (PMK-DGN-60) з довгої оребреною ствольною насадкою для вистрілювання гвинтівкових гранат, для цього ж у конструкцію уведений газовий регулятор з відсіченням і відкидний рамковий приціл, на приклад надівається знімний амортизатор, спеціальний магазин з холостими набоями. Польща нині активно просуває автомати свого виробництва на зовнішній ринок. В 1988 р. на озброєння польської армії був прийнятий 5,45-мм автомат Wz.88 TANTAL під патрон 5,45x39,5 польського виробництва. У спусковий механізм уведений спеціальний важіль із храповим пристосуванням, що забезпечує режим стрільби фіксованими чергами по три постріли. Відповідно змінений прапорцевий перевідник-запобіжник. Газова трубка й ствольна накладка виконані окремо. Складаний уліво легкий приклад за формою нагадує німецький KMS-72. У комплект Wz.88 уведені знімні штамповані сошки. Одночасно був прийнятий укорочений автомат Kbk Wz.88 ONYKS. Румунія: РМ -63 AIM - румунська копія АКМ із передньою рукояткою втримання у вигляді «відростка» цівки. Північна Корея (КНДР): Тип 58 - копія АК; Тип 68 - копія АКМ, у варіанті зі складним прикладом відрізняється отворами в корпусі металевого приклада. Фінляндія: 7,62-мм й 5,56-мм штурмові гвинтівки « Валмет » Мб2, М76 і М78; самозарядна М78 під набій 7,62x51 НАТО. Фінська штурмова гвинтівка Valmet M62. Югославія: М 64 - копія АК; М 64 А - з відкидним прицілом для стрільби гвинтівковими гранатами, що служить також відсічкою газовідвідного вузла; М 64 - зі складним прикладом;М 70 - модернізований М 64 А; М 70 А - модернізований М 64 В; М 70 В1 й В2 - копії АКМ й АКМС; М 77 В1 - з новим магазином і полум'ягасником; М 80 і М80 А2 - 5,56-мм модифікації автоматів М70 В1 й В2; М 85 - 5,56-мм укорочений автомат на основі М80 А2. Глава I. Загальна характеристика Призначення: Автомат Калашникова Модернізований (мал. 1) є індивідуальною зброєю й призначений для знищення живої сили супротивника. У рукопашному бою до автомата приєднується багнет-ніж. Мал. 1. Загальний вид автомата Калашникова з дерев'яним прикладом (АКМ); Мал. 2а. Загальний вид автомата Калашникова зі складним прикладом (АКМС). Приклад розкладено, багнет-ніж примкнутий; З автомата ведеться автоматичний (АB) або одиночний (ОД) вогонь (стрільба одиночними, пострілами). Автоматичний вогонь є основним видом вогню. Бойові властивості автомата характеризуються даними, наведеними в табл. 1. Таблиця 1 Характеристики \| Вид зброї АКМ \| РПК Калібр,мм.......................................................... \| 7.62 \| 7.62 Дальність дійсного вогню,м....................................... \| До 400 \| До 800 Прицільна дальність стрільби, м............................... \| 1000 \| 1000 Дальність прямого пострілу. м по грудній фігурі.................................................... по біжучій фігурі.................................................... \| 350 525 \| 365 540 Дальність зосередженого вогню, м по наземним цілям................................................ по літакам і парашутистам................................... \| До 800 До 500 \| До 800 До 500 Темп стрільби, постр./хв........................................... \| Близько 600 \| Близько 600 Бойова швидкострільність, постр./хв При стрільби серіями.......................................... При стрільбі одиночними пострілами................ \| До 100 До 40 \| До 150 До 50 Маса зі спорядженим магазином, кг..... \| 3,6 \| 5,6 (6,8)* Маса багнет-ножа, г.................................................. \| 450 \| - Місткість магазину, набоїв.................................... \| 30 \| 40 (75)** Найбільша дальність польоту кулі, м..................... \| 3000 \| 3000 Дальність, на якій зберігається убійна дія кулі, м......... \| 1500 \| 1500 Початкова швидкість кулі, м/с................................... \| 715 \| 745 * Маса зі спорядженим барабанним магазином. ** Місткість барабанного магазина Автоматична дія автомата заснована на використанні енергії порохових газів, що відводяться із каналу ствола до газового поршня затворної рами. При пострілі частина порохових газів, що йдуть слідом за кулею, спрямовується через отвір у стінці ствола в газову камеру, давить на передню стінку газового поршня й відкидає поршень і затворну раму із затвором у заднє положення. При відході назад затвор відкриває канал ствола, витягає з набійника гільзу й викидає її назовні, а затворна рама стискає зворотну пружину й зводить курок (ставить його на звід автоспуску). У переднє положення затворна рама із затвором повертається під дією зворотного механізму, затвор при цьому досилає черговий патрон з магазина в набійник і закриває канал ствола, а затворна рама виводить виступ (шептало) автоспуску з-під зводу автоспуску курка. Запирання затвора здійснюється його поворотом вправо й заходженням бойових виступів затвора за бойові упори ствольної коробки.Якщо перевідник установлений на автоматичний вогонь, то стрільба буде тривати доти, поки натиснуто спусковий гачок й у магазині є патрони.Якщо перевідник установлений на одиночний вогонь, то при натисканні на спусковий гачок відбудеться тільки один постріл; для проведення наступного пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і знову натиснути на нього. Глава II. Будова основних частин і механізмів Aвтомат складається з наступних основних частин і механізмів (мал. 3): ствола зі ствольною коробкою, прицільним пристроями і прикладом; кришки ствольної коробки; затворної рами з газовим поршнем; затвора; зворотного механізму; газової трубки зі ствольною накладкою; ударно-спускового механізму; цівки; магазина; багнета-ножа. У комплект автомата входять приладдя, ремінь і сумка для магазинів Мал. 3. Основні частини й механізми автомата: 1 - ствол зі ствольною коробкою, із прицільним пристроєм і прикладом; 2 - кришка ствольної коробки; 3 - багнет-ніж; 4 - зворотний механізм; 5 - затворна рама з газовим поршнем; 6 - газова трубка зі ствольною накладкою; - затвор; цівка; - магазин; ударно-спусковий механізм. Ствол (мал. 4) служить для напрямку польоту кулі. Усередині ствол має канал із чотирма нарізами, що в'ються зліва нагору праворуч. Нарізи служать для надання кулі обертового руху. Проміжки між нарізами називаються полями, відстань між двома протилежними полями (по діаметру) називається калібром ствола. У автомата АКМ він дорівнює 7,62 мм. У казенній частині канал ствола гладкий, має форму гільзи; ця частина каналу ствола називається набійником. Перехід від набійника до нарізної частини каналу ствола називається кульовим входом. Зовні ствол має різьблення на дуловій частині, основу мушки, газову камеру, сполучну муфту, колодку прицілу й на казенному зрізі виріз для зачепа викидача. Сполучення газової камери з каналом ствола проходить через газовивідний отвір.Основа мушки, газова камера й колодка прицілу закріплені на стволі за допомогою шрифтів. Мал. 4. Ствол: а - загальний вид; б-казенна частина в розрізі; в - перетин ствола; 1 - колодка прицілу; 2- сполучна муфта; 3-газова камера; 4- газовивідний отвір; 5 - основа мушки; 6-різьба; 7 - набійник; 8 - виїмка для шпильки ствола; 9 - кульовий вхід; 10 - нарізна частина; 11 - поле; 12 - нарізи. Різьба на дуловій частині служать для нагвинчування компенсатора й втулки при стрільбі холостими набоями; для збереження різьби від ушкоджень на ствол нагвинчена муфта ствола. Газова камера служить для напрямку порохових газів зі ствола на газовий поршень затворної рами; вона має патрубок з каналом для газового поршня й з отворами для виходу порохових газів, похилий газовивідний отвір й упор для рукоятки багнета-ножа. У вушку упору міститься шомпол. Сполучна муфта служить для приєднання цівки до автомата. Вона має замикач цівки, антабку для ременя й отвір для шомпола. Ствол за допомогою штифта з'єднаний зі ствольною коробкою й від її не відокремлюється. Ствольна коробка (мал. 5) служить для з'єднання частин і механізмів автомата, забезпечення закривання каналу ствола затвором і запирання затвора. У ствольній коробці міститься ударно-спусковий механізм. Зверху вона закривається кришкою. Мал. 5. Ствольна коробка: 1 - поперековий паз; 2 - поздовжній паз; 3 - відгини; 4- напрямний виступ; 5-перемичка; 6 - відбивний виступ; 7 - вирізи; 8 - засувка магазина. Ствольна коробка має: усередині-вирізи для запирання затвора, задні стінки яких є бойовими упорами; відгини й напрямні виступи для напрямку руху затворної рами й затвора; віддзеркалювальний виступ для віддзеркалення (відбиття) гільз; перемичку для скріплення бічних стінок; виступ для зачепа магазина й по одному овальному виступу на бічних стінках для напрямку магазина; позаду зверху-пази: для п'яти напрямного стрижня зворотного механізму й для кришки ствольної коробки; хвіст із отвором для кріплення приклада в ствольній коробці; у бічних стінках - по чотири отвори, три з них для осей ударно-спускового механізму, а четверте для цапф перевідника; на правої стінці - дві фіксуючі виїмки для постановки перевідника на автоматичний (АВ) і одиночний (ОД) вогонь; в автомата зі складним прикладом є ще отвори для сполучної втулки й отвору для виступів фіксаторів приклада; знизу - вікно для магазина й вікно для спускового гачка. До ствольної коробки прикріплені приклад, пістолетна рукоятка й спускова скоба із засувкою магазина. Мал 6. Ствольна коробка автомата АКМС: 1 - отвір для виступів фіксатора приклада; 2 - отвір для сполучної втулки; 3-спускова скоба; 4 - засувка магазина. Кришка ствольної коробки (мал. 6) охороняє від забруднення частини й механізми автомата, поміщені в ствольній коробці. З правого боку вона має східчастий виріз для проходу гільз, щоякі викидаються назовні, і для руху рукоятки затворної рами; позаду - отвір для виступу напрямного стрижня зворотного механізму. Кришка втримується на ствольній коробці за допомогою напівкруглого вирізу на колодці прицілу, поперекового пазу ствольної коробки й виступу напрямного стрижня зворотного механізму. Мал. 7. Кришка ствольної коробки: 1 - отвір; 2 - ребра жорсткості; 3 - східчасті вирізи. Прицільний пристрій (мал. 7) служить для наведення автомата при стрільбі по цілям на різні відстані й складається із прицілу й мушки. Приціл складається з колодки прицілу, пластинчастої пружини, прицільної планки й хомутика. Колодка прицілу має два сектори для додання прицільній планці певної висоти, вушка для кріплення прицільної планки, отвору для штифта й замикача газової трубки; усередині - гніздо для пластинчастої пружини й порожнину для затворної рами; на задній стінці - напівкруглий виріз для кришки ствольної коробки. Колодка прицілу надіта на ствол і закріплена штифтом. Пластинчаста пружина міститься в гнізді колодки прицілу й утримує прицільну планку в доданому положенні. Прицільна планка має гривку із прорізом для прицілювання й вирізи для втримання хомутика у встановленому положенні за допомогою засувки із пружиною. На прицільній планці нанесена шкала з поділками від 1 до 10 і буквою «П». Цифри шкали позначають відповідну дальність стрільби в сотнях метрів, буква «П» - постійну установку прицілу, що відповідає прицілу 3. Для стрільби вночі застосовуються самосвітні насадки (на гривку прицільної планки й мушку), а також нічні приціли. Хомутик надітий на прицільну планку й утримується в доданому положенні засувкою. Засувка має зуб, яким під дією пружини заскакує у виріз прицільної планки. Мал. 8. Прицільне пристрій: а - приціл; б - основа мушки; 1 - колодка прицілу; 2 - пластинчаста пружина; 3 - прицільна планка; 4 - хомутик; 5 - полозок з мушкою; 6 - запобіжник мушки. Мушка вгвинчена в полозок, що закріплюється в основі мушки. На полозку й на основі мушки нанесені риски, що визначають положення мушки. Основа мушки (мал. 9) має упор для шомпола й рукоятки багнета-ножа, отвір для полозка мушки, запобіжник мушки й фіксатор із пружиною; фіксатор утримує від згвинчування зі ствола втулку для стрільби холостими набоями, компенсатор і муфту ствола, а також кришку пеналу від провертання при чищенні каналу ствола. Компенсатор (6 мал. 9) служить для підвищення купчастості бою при стрільбі серіями з хитких положень (на ходу, стоячи, з коліна). Він має циліндричну частину для нагвинчування компенсатора на ствол і виступ з косим зрізом. Позаду на циліндричній частині є паз, у який заходить фіксатор, утримуючи компенсатор на стволі в заданому положенні. Усередині виступу зроблена проточка, що утворює компенсаційну камеру й буртик. Після вильоту кулі з каналу ствола порохові гази, потрапляючи в компенсаційну камеру, створюють надлишковий тиск, що відхиляє дулову частину автомата убік виступу (униз). Зовні на виступі є Т-подібний паз для втримання кришки пеналу при чищенні ствола. Мал. 9. Основа мушки (ліворуч-з муфтою ствола, праворуч - з компенсатором). 1 - запобіжник мушки; 2 - полозок з мушкою; 3 -фіксатор ; 4- муфта ствола; 5 - упор для шомпола й багнета-ножа; 6 - компенсатор. Приклад і пістолетна рукоятка забезпечують зручність стрільби з автомата. Дерев'яний приклад має антабку для ременя, гніздо для приладдя й металевий затильник із кришкою над гніздом. У гнізді приклада укріплена пружина для виштовхування пеналу із приладдям. Складний приклад складається із двох тяг, плечового упору, сполучної втулки з гайкою, двох фіксаторів приклада зі сполучним стрижнем, шайби з антабкою для ременя, ковпачка, пружини й трьох шпильок. Тяги своїми вушками й шайба надіті на сполучну втулку приклада й закріплені гайкою. Вушка тяг мають по два отвори для виступів фіксаторів приклада, що втримують приклад у відкинутому або складеному положенні. Фіксатори приклада з'єднані між собою за допомогою сполучного стрижня й переміщаються вправо при натиску на ковпачок, вліво- під дією пружини. Мал. 10 а. Постійний приклад автомата АКМ: 1 - затилок приклада; 2 - кришка; 3 - гніздо для приладдя; 4 - пружина для виштовхування пеналу з приладдям; 5 - пістолетна рукоятка. Мал. 10 б. Складний приклад автомата АКМС: 1 - антабка для ременя; 2 - тяги; 3 - пістолетна рукоятка; 4 - плечовий упор. Мал. 10 в. Приклад і пістолетна рукоятка: 1-плечовий упор; 2 - тяги; 3-шпильки; 4-фіксатори прикладу; 5-з'єднувальний стрижнень; 6 - гайка; 7 - шайба з антабкою; 8 - сполучна втулка; 9-пружина; 10 - ковпачок. Затворна рама з газовим поршнем (мал. 11) призначена для приведення в дію затвора й ударно-спускового механізму. Затворна рама має: всередині - канали для зворотного механізму й для затвора; позад-запобіжний виступ; по бокам - пази для руху затворної рами по відгинам ствольної коробки; із правої сторони - виступ для опускання (повороту) важеля автоспуску й рукоятку для перезарядження автомата; знизу - фігурний виріз для приміщення в ньому ведучого виступу затвора й паз для проходу віддзеркалювального виступу ствольної коробки. У передній частині затворної рами укріплений газовий поршень. Мал. 11. Затворна рама з газовим поршнем: 1 - канал для затвора; 2 - запобіжний виступ; 3- виступ для опускання важеля автоспуску; 4- паз для відгину ствольної коробки; 5- рукоятка; 6- паз для відзеркалювального виступу; 7- фігурний виріз; 8- газовий поршень. Затвор (мал. 12) служить для досилання набою в набійник, закривання каналу ствола, розбивання капсуля й добування з набійника гільзи (набою). Затвор складається з остову, ударника, викидача із пружиною й віссю, шпильки. Остов затвору має: на передньому зрізі - два циліндричних вирізи для дна гільзи й для викидача; два бойових виступи, які при запиранні затвора заходять у вирізи ствольної коробки; зверху - ведучий виступ для повороту затвора при запиранні й відмиканні; на лівій стороні - поздовжній паз для проходу віддзеркалювального виступу ствольної коробки (паз наприкінці розширений для забезпечення повороту затвора при запиранні); у стовщеній частині остову затвора - отвори для вісі викидача й шпильки. Усередині остов затвора має канал для приміщення ударника. Мал. 12. Затвор: а-остов затвора; б - ударник; в - викидач; 1-провідний виступ; 2-отвір для осі викидача; 3- виріз для викидача; 4- виріз для дна гільзи; 5- бойовий виступ; 6- поздовжній паз для відзеркалювального виступу; 7- пружина викидача; 8- вісь викидача; 9-шпилька. Ударник має бойок й уступ для шпильки. Викидач із пружиною служить для добування гільзи з набійника й утримання її до зустрічі з віддзеркалювальним виступом ствольної коробки. Викидач має зачіп для захоплення гільзи, гніздо для пружини й виріз для осі. Шпилька служить для закріплення ударника й осі викидача. Зворотним механізм (мал. 13) призначений для повернення затворної рами із затвором у переднє положення.Він складається зі зворотної пружини, напрямного стрижня, рухливого стрижня й муфти. Напрямний стрижень має на задньому кінці упор для пружини, пятку з виступами для з'єднання зі ствольною коробкою й виступ для втримання кришки стовбурної коробки. Рухливий стрижень на передньому кінці має загини для надягання муфти. Мал. 13. Зворотний механізм: 1- зворотна пружина; 2- напрямний стрижень; 3- рухомий стрижень; 4- муфта. Газова трубка зі ствольною накладкою (мал. 11) служить для напрямку руху газового поршня й запобігання рук від опіків при стрільбі. Вона складається з газової трубки, передньої і задньої сполучних муфт, ствольної накладки й металевого півкільця. Газова трубка служить для напрямку руху газового поршня. Вона має напрямні ребра. Переднім кінцем газова трубка надівається на патрубок газової камери. Ствольна накладка служить для зоберігання рук автоматника від опіків при стрільбі. Вона має жолоб, у якому укріплене металеве півкільце, що віджимає ствольну накладку від газової трубки (цим виключається поява хитання накладки при висиханні деревини). Мал. 14. Газова трубка зі ствольною накладкою: 1- газова трубка; 2- напрямні ребра для газового поршня; 3- передня сполучна муфта; 4- ствольна накладка; 5- задня сполучна муфта; 6- виступ. Ствольна накладка укріплена на газовій трубці за допомогою передньої і задньої сполучних муфт; задня сполучна муфта має виступ, у який упирається замикач газової трубки. Ударно-спусковий механізм (мал. 12) призначений для спуска курка з бойового взводу або із зводу автоспуску, нанесення удару по ударнику, забезпечення ведення автоматичного або одиночного вогню, припинення стрільби, запобігання пострілів при незамкненому затворі й для постановки автомата на запобіжник. Ударно-спусковий механізм міститься в ствольній коробці, де кріпиться трьома взаємозамінними осями, і складається з курка з бойовою пружиною, сповільнювача курка із пружиною, спускового гачка, шептала одиночного вогню із пружиною, автоспуску із пружиною й первідника. Курок з бойовою пружиною призначений для нанесення удару по ударнику. На курку є бойовий звід, звід автоспуску, цапфи й отвір для вісі. Бойова пружина надягнута на цапфи курка й своєю петлею діє на курок, а кінцями - на прямокутні виступи спускового гачка. Сповільнювач курка служить для сповільнення руху курка вперед з метою поліпшення купчастості бою при веденні автоматичного вогню. Спусковий гачок призначений для втримання курка на бойовому взводі й для спуска курка; шептало одиночного вогню - для втримання курка після пострілу в крайньому задньому положенні, якщо при веденні одиночного вогню спусковий гачок не був опущений. Призначення автоспуску із пружиною - автоматичне звільнення курка із зводу автоспуску при стрільбі серіями, а також запобігання спуска курка при незакритому каналі ствола й незамкненому затворі. Перевідник служить для установки автомата на автоматичний й одиночний вогонь або на запобіжник. Мал. 15. Ударно-спусковий механізм: 1-курок; 2- бойова пружина; 3-спусковий гачок; 4- шептало одиночного вогню; 5-пружина шептала одиночного вогню; 6- автоспуск; 7- пружина автоспуску; 8- сповільнювач курка; 9- пружина сповільнювача курка; 10- перевідник; 11-вісі. Цівка (мал. 16) служить для зручності дій з автоматом і для збереження рук від опіків. Мал. 16. Цівка: 1- упор для пальців; 2- металева прокладка; 3- виріз; 4- виступ. Магазин (мал. 17) призначений для поміщення набоїв і подачі їх у ствольну коробку. Мал. 17. Магазин: 1- корпус; 2- кришка; 3- стопорна планка; 4- пружина; 5- подавач; 6- опорний виступ; 7- зачіп. Багнет-ніж (мал. 18) приєднується до автомата перед атакою й служить для враження супротивника в рукопашному бою, а також може використовуватися як ніж, пилка (для розпилювання металу) і ножиців (для різання дроту). Багнет-ніж (мал. 38) приєднується до автомата перед атакою й служить для ураження супротивника в рукопашному бою. В інший час він використається як ніж, пилка (для розпилювання металу) і ножиць (для різання дроту). Дроти освітлювальної мережі необхідно різати по одному, знявши попередньо ремінь із багнета-ножа й підвіску з піхов. При різанні дротів стежити за тим, щоб руки не торкалися до металевої поверхні багнета-ножа й піхов. Пророблення проходів в електризованих дротових загородженнях за допомогою багнета-ножа не дозволяється. Мал. 18. Багнет-ніж: 1- лезо; 2- ріжуча кромка; 3- отвір; 4- пила; 5- зачіп; 6- ремінь; 7.- засувка; 8- запобіжний виступ; 9-поздовжній паз; 10- гвинт наконечника; 11- рукоятка; 12 - кільце. На лезі є: пила, ріжуча кромка, що у сполученні з піхвами використаються як ножиці; отвір, у яке уставляється виступ- вісь піхов. Рукоятка служить для зручності дії й для примикання багнета-ножа до автомата. На рукоятці є: попереду-кільце для надягання на компенсатор або на муфту ствола; виступ, яким багнет-ніж входить у відповідний паз на упорі основи мушки; зачіп для ременя; позаду - поздовжні пази, якими багнет-ніж надівається на відповідні виступи на упорі газової камери; засувка; запобіжний виступ; отвір для ременя. Піхви (мал. 19) служать для носіння багнета-ножа на поясному ремені. Крім того, вони використовуються разом з багнетом-ножем для різання дроту. Піхви мають підвіску із двома карабінчиками й застібкою, виступ-вісь, упор для обмеження повороту багнета-ножа при дії їм як ножицями й гумовий наконечник для електроізоляції; всередині піхов є пластинчаста пружина для втримання багнета-ножа від випадання. Мал. 19. Піхви: 1- підвіска з карабінчиками; 2- пластмасовий корпус; 3- упор; 4- виступ-вісь. Глава III. Розбирання і складання автомата Розбирання й складання автомата проводиться на столі або на чистій підстилці. Частини й механізми укладаються в порядку розбираня. Поводитися з ними треба обережно, не класти одну частину на іншу й не застосовувати зайвих зусиль, і різких ударів. Розбирання автомата може бути повним й неповним. Повне розбирання автомата проводиться для чищення при сильному забрудненні автомата, після знаходження його під дощем, у піску або в снігу, при переході на інше мастило й при ремонті. У всіх інших випадках проводиться неповне розбирання. Порядок неповного розбирання автомата Відокремити магазинмал. 20). Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада або цівку правою рукою обхопити магазин, натискаючи великим пальцем на засувку, подати нижню частину магазина вперед і відокремити його. Перевірити, чи немає набою в набійнику, для чого перевести перевідник униз, відвести рукоятку затворної рами назад, оглянути набійник, відпустити рукоятку затворної рами й спустити курок з бойового зводу. Мал. 20. Відокремлення магазина. Вийняти пенал із приладдям. Утопити пальцем правої руки кришку гнізда приклада так, щоб пенал під дією пружини вийшов із гнізда; розкрити пенал й вийняти з нього протирку, йоржик, викрутку, вибивач і шпильку. В автомата зі складним прикладом пенал носиться в кишені сумки для магазинів. Відокремити шомпол. Відтягнути кінець шомпола від ствола так, щоб його голівка вийшла з-під упору на основі мушки (мал.-21), і вийняти шомпол нагору. Мал. 21. Відокремлення шомпола. Відокремити кришку ствольної коробки (мал. 22). Лівою рукою обхопити шийку приклада, великим пальцем цієї руки натиснути на виступ напрямного стрижня зворотного механізму, правою рукою підняти нагору задню частину кришки ствольної коробки й відокремити кришку. Мал. 22. Відокремлення кришки ствольної коробки. Відокремити зворотний механізм (мал. 23). Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада, правою рукою подати вперед напрямний стрижень зворотного механізму до виходу його п'яти з поздовжнього паза ствольної коробки; підняти задній кінець напрямного стрижня й витягти зворотний механізм із каналу затворної рами. Мал. 23. Відокремлення зворотного механізму. Відокремити затворну раму із затвором (мал. 24). Продовжуючи втримувати автомат лівою рукою, правою рукою відвести затворну раму вщерть назад, підняти її разом із затвором і відокремити від ствольної коробки. Мал. 24. Відокремлення затворної рами із затвором. Відокремити затвор від затворної рами (мал. 25). Взяти затворну раму в ліву руку затвором догори, правою рукою відвести затвор назад, повернути його так, щоб ведучий виступ затвора вийшов з фігурного вирізу затворної рами, і вивести затвор уперед. Мал. 25. Відокремлення затвора від затворної рами. Відокремити газову трубку зі ствольною накладкою (мал. 26). Утримуючи автомат лівою рукою, правою рукою надягти пенал приналежності прямокутним отвором на виступ замикача газової трубки, повернути замикач від себе до вертикального положення й зняти газову трубку з патрубка газової камери. Мал. 26. Відокремлення газової трубки зі ствольною накладкою. Порядок складання після неповного розбираня Приєднати газову трубку зі ствольною накладкою. Утримуючи автомат лівою рукою, правою рукою насунути газову трубку переднім кінцем на патрубок газової камери й притиснути задній кінець ствольної накладки до ствола; повернути замикач на себе до входу його фиксатора у виїмку на колодці прицілу. Приєднати затвор до затворної рами. Взяти затворну раму в ліву руку, а затвор у праву й вставити його циліндричною частиною в канал рами; повернути затвор так, щоб його провідний виступ увійшов у фігурний виріз затворної рами, і просунути затвор уперед. Приєднати затворну раму із затвором до ствольної коробки. Лівою рукою обхопити шийку приклада. Утримуючи затворну раму із затвором у правій руці так, щоб затвор, притиснутий великим пальцем, перебував у передньому положенні, увести газовий поршень у порожнину колодки прицілу й просунути затворну раму вперед настільки, щоб відгини ствольної коробки ввійшли в пази затворної рами, невеликим зусиллям притиснути її до ствольної коробки й просунути вперед. Приєднати зворотний механізм. Правою рукою ввести зворотний механізм у канал затворної рами; стискаючи зворотну пружину, подати напрямний стрижень уперед й, опустивши трохи донизу, увести його п'яту в поздовжній паз ствольної коробки. Приєднати кришку ствольної коробки. Вставити кришку ствольної коробки переднім кінцем у напівкруглий виріз на колодці прицілу; нажати на задній кінець кришки долонею правої руки вперед і донизу так, щоб виступ напрямного стрижня зворотного механізму ввійшов в отвір кришки ствольної коробки. Спустити курок з бойового взводу й поставити на запобіжник. Нажати на спусковий гачок і підняти перевідник нагору до відмови. Приєднати шомпол. Вкласти пенал в гніздо приклада (мал. 27). Укласти приладдя у пенал й закрити його кришкою, вкласти пенал дном у гніздо приклада й утопити його так, щоб гніздо закрилося кришкою. В автомата зі складним прикладом пенал кладеться в кишеню сумки для магазинів. Мал. 27. Вкладання пеналу в гніздо прикладу Приєднати магазин до автомата. Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада або цівку, правою рукою ввести у вікно ствольної коробки зачіп магазина й повернути магазин на себе так, щоб засувка заскочила за опорний виступ магазина. При складанні автомата звіряються номери на його частинах з номером на ствольній коробці. Глава V. Робота частин і механізмів автомата Для вмілого використання автомата в бою, швидкого усунення затримок і несправностей, що виникли при стрільбі, необхідно добре знати роботу його частин і механізмів. Положення частин і механізмів до заряджання Затворна рама з газовим поршнем і затвором під дією зворотного механізму перебувають у крайньому передньому положенні, газовий поршень - у патрубку газової камери; канал ствола закритий затвором. Затвор повернутий навколо поздовжньої осі вправо, його бойові виступи перебувають у вирізах ствольної коробки - затвор замкнений. Зворотна пружина має найменший стиск. Важіль автоспуску під дією виступу затворної рами повернуть уперед і вниз. Курок спущений й упирається в затвор. Ударник під дією курка поданий уперед. Бойова пружина перебуває в найменшому стиску; своєю петлею вона притискає курок до затвора, а вигнутими кінцями - прямокутні виступи спускового гачка до дна стовбурної коробки, при цьому хвіст спускового гачка перебуває в переднім положенні (мал. 30). Сповільнювач курка під дією своєї пружини переднім виступом притиснутий до дна стовбурної коробки. Перевідник перебуває в крайнім верхнім положенні й закриває східчастий виріз у кришці ствольної коробки (перевідник поставлений на запобіжник); сектор перевідника ввійшов у виріз шептала одиночного вогню й перебуває над правим прямокутним виступом спускового гачка (замикає спусковий гачок). Для заряжения автомата приєднати до нього споряджений магазин, поставити перевідник на автоматичний вогонь (АВ), відвести затворну раму назад до відмови й відпустити її - автомат заряджений. При приєднанні магазина верхній набій упирається знизу в затворну раму. При постановці перевідника на автоматичний вогонь східчастий виріз у кришці ствольної коробки для рукоятки затворної рами звільняється, сектор перевідників залишається у вирізі шептала одиночного вогню, але не перешкоджає повороту спускового гачка. При відведенні затворної рами назад, на довжину вільного ходу, вона, діючи переднім скосом фігурного вирізу на ведучий виступ затвора, повертає затвор ліворуч, бойові виступи затвора виходять із вирізів ствольної коробки - відбувається відмикання затвора. Виступ затворної рами звільняє важіль автоспуску, і шептало автоспуску під дією пружини притискається до передньої площини курка. При подальшому відведенні затворної рами разом з нею відходить назад затвор, відкриваючи канал ствола. Зворотна пружина, стискується. Курок під дією затворної рами повертається на осі, бойова пружина закручується. Бойовий взвод курка послідовно заскакує за фігурний виступ спускового гачка, під засувку сповільнювача курка, і курок стає на шептало автоспуску. Важіль автоспуску при цьому піднімається нагору й стає на шляху руху виступу затворної рами. Як тільки нижня площина затворної рами пройде вікно для магазина, набої під дією пружини магазина здіймуться нагору до упору верхнім набоєм у загин стінки магазина. При відпусканні затворної рами вона разом із затвором під дією зворотного механізму подається вперед. Затвор виштовхує з магазина верхній набій, досилає його в набійник і закриває канал ствола. При підході затвора до казенного зрізу ствола зачіп викидача заскакує в кільцеву проточку гільзи. Затвор під дією скосу лівого вирізу ствольної коробки на скіс лівого бойового виступу затвора, а потім під дією фігурного вирізу затворної рами на провідний виступ затвора повертається навколо поздовжньої осі праворуч. Бойові виступи затвора заходять за бойові упори ствольної коробки - затвор зачиняється. Затворна рама, продовжуючи рух у крайнє переднє положення, своїм виступом повертає важіль автоспуску вперед і вниз, виводячи шептало автоспуску з-під взводу автоспуску курка; курок під дією бойової пружини повертається, виходить з-під засувки сповільнювача й стає на бойовий взвод (мал. 31). При постановці автомата на запобіжник перевідник закриває східчастий виріз кришки стовбурної коробки й стає на шляху руху рукоятки затворної рами назад. Сектор перекладача повертається вперед і стає над правим прямокутним виступом спускового гачка (замикає спусковий гачок). Робота частині механізмів при автоматичній стрільбі Для проведення автоматичної стрілянини поставити перевідник на автоматичний вогонь, якщо він не був поставлений при заряджанні, і нажати на спусковий гачок. При постановці перекладача на автоматичний вогонь сектор перевідника звільняє прямокутний виступ спускового гачка (відмикає спусковий гачок) і залишається у вирізі шептала одиночного вогню. Спусковий гачок одержує можливість повертатися навколо своєї осі. Шептало одиночного вогню від повороту разом зі спусковим гачком утримується сектором перевідника. При натисканні на спусковий гачок його фігурний виступ виходить із зачеплення з бойовим взводом курка. Курок під дією бойової пружини повертається на своїй осі й енергійно завдає удару по ударнику. Ударник бойком розбиває капсуль набою. Ударний склад капсуля патрона запалюється, полум'я через затравочні отвори в дні гільзи проникає до порохового заряду й запалює його. Відбувається постріл. Мал. 31. Положення частин ударно-спускового механізму перед пострілом: 1- спусковий гачок; 2- сектор перевідника; 3- сповільнювач курка; 4- курок; 5- шептало автоспуску; 6- затворна рама. Куля під дією порохових газів рухається по каналі ствола, і, як тільки вона мине газовідвідний отвір, частина газів спрямовується через цей отвір у газову камеру. Гази давлять на газовий поршень і відкидають затворну раму назад. Відходячи назад, затворна рама (як і при відведенні її назад за рукоятку) переднім скосом фігурного вирізу повертає затвор навколо поздовжньої осі й виводить його бойові виступи через бойові упори ствольної коробки - відбувається відмикання затвора й відкривання каналу ствола. Виступ затворної рами звільняє важіль автоспуску, під дією пружини він трохи піднімається догори, а шептало автоспуску притискається до передньої площини курка. До цього часу куля вилетить із каналу ствола. Частина порохових газів, що випливають за кулею, потрапляють в компенсаційну камеру виступу компенсатора, у результаті чого створюється надлишковий тиск на виступ і дулову частину автомата відхиляється вліво вниз, зменшуючи розсіювання куль при стрільбіі автоматичним вогнем з хитких положень. Затворна рама із затвором по інерції продовжує рух назад. Гільза, утримувана зачепом викидувача, натрапляє на відбивний виступ ствольної коробки й викидається назовні.
1 2 3 4 5 Категория: Військова кафедра \| Добавил: Aspirant (15.07.2013)
Просмотров: 1059 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: