Твір на тему:Твiр-роздум. Незабутнiй i невмирущий Володимир Iвасюк - Твори - Реферати - Каталог статей

Твiр-роздум. Незабутнiй i невмирущий Володимир Iвасюк Умирають спiвцi - пiснi залишаються. Iнколи трапляється, що iм'я автора губиться серед вiкiв, а пiсня живе - стає народною. Люди приймають те, що їм близьке, що хвилює душу i серце. Поет i композитор Володимир Iвасюк прожив коротке життя - йому було лише тридцять рокiв, коли загинув за нез'ясованих обставин. Лiкар за професiєю (закiнчив Львiвський медичний iнститут). За покликанням - пiсняр. У досить короткий промiжок часу створив близько сорока пiсень на слова сучасних йому поетiв, видав кiлька пiсенних збiрок. Писав не лише музику, а й слова. "Я пiду в далекi гори", "Два перстенi", "Пiсня буде помiж нас" - це повнiстю його пiснi: i слова, i музика В. Iвасюка. Про пiсню "Водограй" хочеться сказати окремо. Вона менi дуже близька, хоч i написана вже давно. Як на мiй погляд, це не просто пiсня - це художня розповiдь про чудовий край: Карпати! Котить хвилi наш Черемош, А куди - не знає, Помiж гори в свiт широкий Тече, не вертає. Хто був у Карпатах, той зрозумiє моє захоплення цим краєм. Я була у Прикарпаттi, в м. Яремчi, бачила рiчку Прут, печери Олекси Довбуша. Була бiля водограю i не могла не спiвати: Подивись, як сiру скелю Б'є вода iскриста... Саме тут, у Яремчi, знiмався телефiльм "Червона рута" - про це нам розповiли мiсцевi жителi. I як було не згадати незабутнього i невмирущого Iвасюка, його пiснi, що живуть i нинi, радують душi багатьох. Пiсня "Червона рута" дала назву не лише телефiльмовi - з 1989 року в Українi проходить щорiчний всеукраїнський фестиваль сучасної української пiснi i музики "Червона рута". Таланти не вмирають - вони живуть в пiснях. I В. Iвасюк - серед нас.
1 2 3 4 5 Категория: Твори \| Добавил: DoceNt (22.09.2014)
Просмотров: 330 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: