Главная Регистрация Вход RSS

Главная » Статьи » Реферати » Твори

---

Родовiдна пам'ять - явище в українському побутi унiкальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов'язок знати поiменно свiй родовiд вiд п'ятого чи навiть сьомого колiна. Пам'ять про своїх предкiв була природною потребою. Триматися свого родоводу, оберiгаючи в такий спосiб сiмейнi релiквiї i традицiї та передаючи їх у спадок наступним поколiнням, було обов'язком. Тих, хто цурався чи нехтував iсторичною пам'яттю, зневажливо називали людьми без роду-племенi. Якщо позабудеш стежину до хати, Яку дитинчам навпростець протоптав, матiр, i рiд свiй, i слово крилате, То значить, чужинцем бездушним ти став." Р. Братунь) Кожна людина, i кожний народ мають свої святинi. Вивiшений на стiнi портрет дiдуся чи бабусi - це не просто данина традицiї. Це па-м'ять про тих, хто творив iсторiю, з кого треба брати приклад. Дiд - це жива мудрiсть, неписана iсторiя нашого народу. А досвiд, отриманий у спадок вiд своїх бабусь, залишається золотим набутком на все життя. Ще змалечку цi мудрi вчителi виховували у дiтей любов до рукодiлля, господарських навичок. Споконвiкiв у нашого народу це було традицiєю, сталим неписаним законом. Нерiдко бабусi є творцями легенд, казок, прислiв'їв та приповiдок. "Тисячi речей,- писав Iван Франко,- у життi забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся оповiдала байки, не забудете до смертi." Вiд бабцi навчалася онука прясти й ткати, плести, шити i вишивати, садити й вирощувати квiти, бiлити хату, працювати в городi. У особi ж батька народ оспiвав вiрного захисника. Довгi й виснажливi вiйни за свободу й незалежнiсть рiдної землi вимагали постiйної вiдсутностi. А, повернувшись, чоловiки вимушенi були обробляти ниви, чумакувати, ходити в найми. Одначе батькiв приклад, батькове слово, наказ були законом, нормою виховання. Адже дiти, особливо хлопцi, намагаються "робити з нього життя". Особливо це стосується навичок працелюбностi. Поняття про щастя, добро i ласку нерозривно пов'язано у нас iз образом найдорожчої людини - матерi. Коротке це слово - мама, але якi надлюдськi глибини скарбiв мiстить воно в собi! Цiле життя з її серця б'є великим невичерпним джерелом безкорислива любов до своїх дiтей. Цiле життя - приклад це терпiння, безмежної самопожертви, пробачення провини. Батько й мати подарували тобi життя i живуть для твого щастя. Бережи їх здоров'я i спокiй. Не завдавай їм болю, прикрощiв, страждань. Усе, що дають тобi батько й мати, - їх праця, пiт, втома. Умiй поважати працю батькiв. Найбiльше щастя для батька й матерi - твоє чесне життя, працьовитiсть, а в шкiльнi роки - старанне навчання. Принось у дiм радiсть, оберiгай щастя своєї сiм'ї.

1 2 3 4 5 Категория: Твори | Добавил: DoceNt (26.09.2014)

Просмотров: 711 | Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0