Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Твори |
ТВІР НА ТЕМУ:Сатиричне зображення царської iмперiї у поемах Тараса Шевченка "Сон" i "Кавказ"
Усе має свiй початок. I хоча сьогоднi неможливо сказати, хто першим почав складати пiснi, проте ми знаємо автора першого в українськiй лiтературi сатирично-полiтичного твору - це Тарас Григорович Шевченко, а сам твiр, вiдповiдно - поема "Сон", написана 1844 року. Через рiк великий Кобзар знову повернеться до знайденого прийому сатиричного зображення дiйсностi у поемi "Кавказ". Цi двi поеми близькi не лише за часом написання та стилiстично, їх об'єднує спiльна тема - протест проти суспiльного ладу, заснованого на гнобленнi людини людиною, вищим проявом якого була тогочасна царська влада, образу якої протиставляються образи героїв-борцiв: декабристiв ("Сон") та Прометея ("Кавказ"). Шевченко назвав "Сон" комедiєю. Для розкриття своєї iдеї вiн використовує найрiзноманiтнiшi сатиричнi засоби: гнiвну iронiю, сарказм, гротеск та карикатуру. Образи царя, царицi, чиновникiв та державного апарату монархiї змальовуються загостреними сатиричними засобами. Вже навiть портрети царя i царицi поданi в карикатурно-зневажливо му тонi. Цар "цвенькає", "неначе ведмiдь", з похмiлля вiн "одутий, аж посинiв". Цариця "мов опеньок засушений", "мов та чапля". Придворнi: За богами - панства, панства В серебрi та златi! Мов кабани годованi - Пикатi, пузатi! Чиновникiв поет iронично порiвнює з политими чорнилом квiтами, їх характеризує насамперед хабарництво i здирство, вони готовi "драти i з батька i з брата". Такою постає верхiвка державної машини в зображеннi поета. А от головний принцип роботи механiзму самодержавства змальовується за допомогою гротескової картини, яку I. Франко назвав потiм "генераль ним мордобитiєм". цар пiдходить До найстаршого... та в пику Його як затопить! облизався неборака Та меншого в пузо - Аж загуло!.. А той собi Ще меншого туза Межi плечi; той - меншого, А менший - малого, А той - дрiбних... Уся влада, на думку Шевченка, тримається саме на такому "мордобитiї", а ще - на багнетах та муштрi. Немає нiчого дивного, що за такої системи простим людям залишається лише страждати. Тому смiх над апаратом царського управлiння не просто смiх - "Смiх i сльози!" Цi самi сатиричнi засоби посилюють контраст мiж зображенням верхiвки та простих людей або революцiонерiв, яких Шевченко описує iз щирим спiвчуттям. Якщо в поемi "Сон" головна увага автора придiляється змальовуван ню самодержавної Росiї пiд п'ятою царя, то в поемi "Кавказ" Росiйська iмперiя зображується як тюрми поневолених народiв. Од молдаванiна до фiнна На всiх язиках все мовчить, Бо благоденствує, - пише Шевченко. Слово "благоденствує" навмисне взято з лицемiрних заяв представникiв уряду, у ньому ховається гiрка iронiя автора. З царських указiв узято й слова "милостивiї ми". з сатиричним пафосом проголошує Шевченко таку "славу": Слава! Слава! Хортам, i гончим, i псарям, нашим батюшкам-царям Слава. Це - гнiвний докiр царизму, тому "батюшки-царi" згадуються поруч з псарями, гончими та хортами. З гострим сарказмом у поемi "Кавказ" розповiдається також про роль освiти, священнослужителiв, лицемiрних панiв-лiбералiв, що клялися у любовi до народу, обдираючи та грабуючи його. За ступенем сатиричного узагальнення у поемi "Кавказ" Шевченко зробив крок уперед порiвняно з поемою "Сон". Сатира "Кавказ" є дуже цiнною, бо в цiй поемi Шевченко з величезною художньою силою пiднiс iдею братерства поневолених народiв i дав гостре викриття колонiальної полiтики (вислiв "тюрма народiв" став крилатим). Остання тема лишається актуальною й досi. Це - додатковий доказ талановитостi Шевченка: мистецтво не мусить обмежуватись одноденни ми темами, хоча полiтична сатира, зазвичай звертається найчастiше саме до них. Цей твiр та деякi iншi пам'ятатимуть i перечитуватимуть доки iснуватиме колонiальна полiтика як ганебне явище, незалежно вiд того хто її проводить - Росiя чи якась iнша країна. Явища живуть довше за держави, не кажучи вже про державних дiячiв чи то просто окремих людей. Життя коротке, а мистецтво - вiчне. | |
Просмотров: 860 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |