Главная Регистрация Вход RSS

Главная » Статьи » Реферати » Твори

---

Мрiї Тараса Шевченка про майбутнє України Людинi притаманно мрiяти. Мрiя не дає спокою у життi, не дозволяє стояти на мiсцi, кличе вперед... Мрiя i дiйснiсть часто виступають у суперечностi. Страждаючи все життя сам, болюче вiдчуваючи страждання свого народу, Т. Г. Шевченко мрiяв про свiтле i радiсне майбутнє України. Неоднаково було йому: Як Україну злiї люди Присплять, лукавi, i в огнi Її окраденою збудять... Менi однаково...") Тому i проклинав поет "отих царiв, катiв людських", панiв рiзних гатункiв, усiх, хто несе горе народовi, i кликав "громадою обух сталить та добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить… хиренну волю". Повиннi порватися кайдани, повинна правда прийти на землю: бо сонце стане оскверненну землю спалить. О люди! Люди небораки!") Вiрив Тарас у невмирущий дух народу, знав, що не можна знищити його, як не мiг Зевс примусити скоритися Прометея; що житиме вiн (цей дух) i розiв'ється, як оте дерево, на яке моляться "колiзаки" (казахи) ("У Бога за дверима лежала сокира"). Без волi немає щастя - вважав Шевченко: де нема святої волi, Добра не буде там нiколи. Царi") Тому так зворушливо змальовує вiн мрiю-сон нещасної крiпачки ("Сон"), якiй уявляється, що її син: уродливий, i багатий, Уже засватаний, жонатий... На вольнiй, бачиться, бо й сам Уже не панський, а на волi; на своїм веселiм полi... Тому i славить генiальний поет українського народу синiв Кавказу, що вiдстоюють свою незалежнiсть ("Кавказ"): Борiтеся - поборете! Вам Бог помагає. За вас правда, за вас слава I воля святая. I мрiє Кобзар про часи, коли "розкуються незабаром закованi люди" ("I мертвим, i живим..."), коли не зостанеться "i слiду панського на Українi" ("I вирiс я на чужинi"). Тодi "у селах, у веселих i люди веселi" житимуть, тодi "спочинуть невольничi утомленi руки i колiна одпочинуть, кайданами кутi" ("Iсаїя. Глава 35"). забудеться срамотна Давняя година. оживе давня слава, Слава України. мертвим, i живим...") Вiльний народ оживить природу, оживить свою душу, шануватиме своїх героїв, свою iсторiю, свою правду. Так чи iнакше, але не слiд чекати, поки "нiмець" нашу iсторiю нам розкаже. I свою солов'їну мову народ пiднесе над свiтом як прапор свого духовного багатства, бо неприродно ж, коли: усi мови слов'янського люду - Всi знаєте. А своєї Дастьбi... Колись будем по-своєму глаголать... мертвим, i живим...") Глибоко ранило поета i духовне гноблення народу. Вiн вiрив у Бога, "великого Бога", вiрив у жертовнiсть Христа: За кого ж ти розiп'явся, Христе, сине Божий? Кавказ") Але бачив Шевченко й iнше: церква стала знаряддям гноблення народу. Тому й мрiє Кобзар про суспiльство, де релiгiя буде духовно збагачувати людину, де не буде продажної служницi панства, церкви минулого: будем, брате, З багряниць онучi драти, Люльки з кадил закуряти, Явленими пiч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимiтати. ("Свiте ясний, свiте тихий...") Зазнаючи горя i болю, зазнаючи гноблення з боку росiйського царизму, наш великий Кобзар часом проклинав москалiв i польську шляхту, але мрiяв про дружбу великих народiв. Вiн писав: Ляше, друже-брате! подай же руку козаковi серце чистеє подай! знову iменем Христовим Возобновим наш тихий рай... Ще як були ми козаками...") Вiн мрiяв про сiм'ю вольну, нову, де: буде син i буде мати, будуть люде на землi, де простеляться шляхи вiльнi i широкi: пустиню опанують Веселiї села. саїя. Глава 35") Мав Тарас i особистi мрiї. Хотiлося йому з милою дружиною у маленькiй хатинi над Днiпром дожити вiку: Я тiльки хаточку в тiм раї Благав i досi ще благаю, Щоб хоч умерти на Днiпрi, Хоч на маленькiй горi... Не молилася за мене") Не збулася ця мрiя Шевченкова. Та збулася iнша: з любов'ю i шаною згадує вiльна Україна "незлим тихим словом" свого сина. Немає неволi в Українi, у повний голос звучить її мова. Гордi її сини пишаються своїм героїчним минулим i намагаються впевнено дивитися в майбутнє. Але щоб посiсти почесне мiсце серед народiв свiту, треба ще ой як багато зробити! Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать, Думать, сiять, не ждать посiяне жать Роботящим рукам. Молитва")

1 2 3 4 5 Категория: Твори | Добавил: DoceNt (28.09.2014)

Просмотров: 963 | Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0