Реферат на тему Виконання модельної жіночої зачіски на волоссі різної довжини для овального типу обличчя - Туризм - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Виконання модельної жіночої зачіски на волоссі різної довжини для овального типу обличчя. Розвиток побутового обслуговування населення в умовах ринкової економіки. Сучасний напрям моди в перукарній справі. До побутових підприємств ми відносимо такі підприємства, що надають послуги населенню. До таких підприємств ми відносимо і майстерні по ремонту і пошиття одягу, перукарні, хімчистки, майстерні по ремонту складної побутової техніки (телевізори, холодильники, комп’ютери ), та інші послуги, які надаються населенню. На сьогоднішній день обслуговування населення, як самостійна галузь народного господарства розвивається швидкими темпами. Будують нові спеціалізовані підприємства і комбінати служби побуту, перукарні й приймальні пункти, розширюються форми й види обслуговування. Як і в іншій будь-якій галузі народного господарства, працівники служби побуту повинні зосередити усі зусилля на зростання ефективності підприємств і покращення використання маючих коштів, зниження собівартості продукції, поліпшення її якості, підвищення прибутку рентабельності підприємства, підвищення культури і якості обслуговування населення, зменшення терміну виконування заказів, підвищення суспільного престижу працюючих; в цій області людей. За останні роки побудовано багато нових спеціалізованих перукарень, обладнаних сучасним обладнанням, інструментами і приспосібленнями. Побутові послуги для населення відповідно оплачуються. На сьогоднішній день всі підприємства входять в ринкову приватизацію, беручи в оренду приміщення. Завдяки цьому покращується рівень обслуговування населення, бо в умовах ринкової економіки спрацьовує закон конкуренції. Пеукарні можна придбати на аукціонах, але так, як на аукціонах таке приміщення часто зростає у ціні, тому купівля перукарень на аукціонах є серйозним недоліком у їх приватизації. Та на сам перед, щоб викупити таке приміщення і створити з нього мале підприємство, потрібно великі кошти, а так як їх може бути, що немає, тоді слід звернутися у банк за позикою, і лише після того, як банк погоджується надати кредит, ми можемо розгортати сферу нашої діяльності. Перш за все ці кошти треба із розрахунками використати на купівлю приміщення, його приватизації, купівлю необхідного обладнання і матеріалів для праці. Ці кошти слід виділяти із господарськими, тобто економленим розрахунком. Окрім приватизованих перукарень є ще й власні, але господарський розрахунок відноситься як до даної форми власності, так і до іншої. Але в наш час відкриваються щоразу інші перукарні, салони, то створюється відповідна конкуренція. Конкуренція в умовах ринкової економіки відіграє неабияке значення. Вона створює систему економічних відносин, що забезпечують ефективні функціонування народного господарства на основі зацікавленості товаровиробників в одержанні прибутку. Тобто кожний власник перукарень дивлячись на створення нових перукарень і разом із цим можливо, щоб відвідувачі ходили тільки до нього. Для цього він дозволить собі придбати новішу техніку, обладнати свій зал, як із зовнішньої так і з зовнішньої сторони приміщення. Перукарня повинна приваблювати відвідувачів, але не лякати їх своїм жахливим інтер’єром та обслуговуванням. Також велику роль відіграє культура обслуговування. Працівник служби побуту щодня спілкується з великою кількістю відвідувачів, тому він повинен дати повну інформацію по професійних запитаннях, бути уважним, ввічливим, а також охайний зовнішній вигляд. Для збільшення кількості відвідувачів необхідно дотримуватись зразкового збереження перукарень, обслуговувати населення на високому професіональному та культурному рівні, спричиняти атмосферу теплоти, зручності і затишку. Сучасний напрям моди характеризується величезним різноманіттям модних зачісок чи стрижок. На сьогоднішній день є багато можних модельних стрижок, таких як : „Італьянка”, „Каскад”, „Попкаре” і т.д. Виконуючи ці стрижки, виконують таку операцію як філірування. Волосся стає пишнішим, легко укладається, має плавний перехід від довгого до короткого волосся. Після закінчення стрижок виконують укладки, використовуючи фен. Для закріплення форми стрижки використовують різні фіксатори : гелі, лаки, бріоліни, різні креми. Для укладки волосся використовують різні щітки, гребінець для начосу з вилочкою. На даний час виконують різноманітні зачіски : вечірні, весільні, конкурсні, повсякденні. Укладають зачіску різними буклями, локонами, валиками і т.д. Для оформлення зачісок використовують різні прикраси, ленти і т.п. Зараз виконують фарбування методом філірування через шапочку або через фольгу, де в кінцевому результаті зафарбовані тільки окремі пасма волосся.. Також розрізняють різні види хімічних завивок : спіральна, горизонтальна, вертикальна, прикоренева, завивка з мокрим ефектом. Також зараз стрижуть чілки, що мають різну форму. Майстер-перукар намагається зробити все, щоб клієнт був задоволений, виглядав сучасним, красивим, почував себе спокійно і затишно. Для кінця ХХ початку ХХІ ст. характерний бурхливий темп життя, тому існують одночасно декілька спрямувань : класика, стабільність і авангард. В моделі зачіски майстер відтворює художній образ, що відображає індивідуальність людини і майстерність перукаря. На сьогоднішній день проводяться різні семінари, конкурси, де відбувається показ моделей з різноманітними модельними зачісками чи стрижками. Мода виконує відповідну функцію в розвитку суспільства. І найбільшим її виявом є в одягу і зачісках. Зачіска з’явилася значно раніше, ніж одяг, і мінялася разом з еволюцією людини. Уже в 4 - 5 ст. до н.е. волоссю приділяли велику увагу. Кожна епоха вносила в розвиток перукар мистецтва щось своє, нове. Але само по собі воно завжди знаходилось в прямій залежності від загального становища економіки і культури народу. Чим вища культура народу, тим багатший його смак і різноманітні потреби, тим вищий рівень перукар мистецтва. Історія розвитку зачіски представляє для робітників перукарів роботи не тільки пізнавальний інтерес, але і професіональну цінність, так як деякі деталі зачісок минулого з успіхом використовувались і в даний час. Перукар мистецтво розвивалось із перукар ремесла, тобто від технічного використання до творчого втілення в зачісці чи стрижці. У знатних сім’ях працювали майстри-перукарі, які вдосконалювалися у мистецтві зачіски. Африка. Зачіски африканського населення були зовсім різноманітні і оригінальні. Форма зачісок змінювалася в залежності від роду, положення в суспільстві, образ життя. Самою розповсюдженою була така зачіска : пасмо волосся на макушці, прикритий невеликим глиняним горшком круглої форми, решту волосся обережно збрите. Крім того, носили зачіски, нагадуючи голки їжака : волосся на середині голови коротко підстригали і змазували смолою, дякуючи чому вони стирчали в різні сторони. Народи Африки старалися бути схожими на могучих буйволів і биків. Тому вони робили зачіски, нагадуючи роги цих тварин. Єгипет. Стиль цієї епохи відображав вимоги життя суспільства, єгиптяни виконували зачіски, форма яких нагадувала трапецію. Старші чоловіки носили волосся середньої довжини і бороду завиту локонами. Молодші чоловіки стригли коротко волосся і голили бороду. Хоча основним атрибутом зачіски був парик. Фараон носив більший по розміру парик. Парики вказували на соціальне становище їх володарів. Греція. В Греції перукар мистецтво було на високому рівні розвитку. В період архаїси чоловічі зачіски відрізнялися простотою ліній і силуетами походили на жіночі. Це були довгі пасма, завиті в спіральні локони, або волосся, заплетені в коси і вкладені в гарні низькі пучки. Гречанки підбирали зачіску таку, щоб пасувало до обличчя, використовуючи декоративні прикраси. Після цих зачісок в 5-6 ст. до н.е. з’явилися маленькі акуратні парики з підстрижених , завитих кучерів. Завивці в цей час виділялася велика увага. Рим. Чоловічі зачіски представляли всі фасони стрижок. Самою характерною була зачіска з густою чілкою, що закривав весь лоб до брів або до середини лоба. Зачіски не були складними, стригли досить коротко, брилося і лице. Чоловіки коротко стригли волосся і гладко брили лице, так як довге волосся і борода мішали їм в битвах. Все населення широко використовували косметику, особливо цінились ароматичні настойки і есенції для лиця та тіла. Середні віки. ХІІ – XIV ст. характерне призупинення розвитку перукарської справи, бо жінки носять ковпаки на голові, корони, покривають волосся тканиною. Дівчата франкського племені носили волосся свобідним і відкритим, оскільки це не мішало їм в роботі. В святкових випадках вони прикрашали волосся вузьким золотим обручем, квітами і лентами. При Каролінгах, після 751р, жінки носили посередині проділ і довге, не підв’язане ззаду коси, плетіння яких починалося біля самої голови. Ренесанс. Суспільний розвиток відроджує античне мистецтво у всіх напрямках, в тому числі і в перукар справі, але на своїй основі. У моді з’являється зачіска у стилі Бароко на каркасній основі, що досягає 1м в висоту, важка, не зручна і тому ця мода протрималась не довго. В моду входить зачіска „Марія Манчіні”, що укладалась двома пів шарами. Робився прямий проділ і два змії видних локона, не спадаючих на спину або плечі. Потім появилася нова зачіска „фонтаж”. Вона представляла собою нагромадження високо над лобом туго завитих локонів, розміщених горизонтальними рядами по поверхах. Жінки, дівчата і навіть чоловіки рум’янились і підмальовували губи. На зміну цій зачасці приходить стиль Рокко, менших розмірів і легша у виконанні. Жіночі зачіски були маленькі, при цьому їх обережно пудрили. Однією з них була зачіска „графиня Косель”. Красиві легкі локони прикрашали передні і бокові частини голови, коли задня частина була гладкою. Локони прикрашали тільки потилицю. В ІІ половині XVIII ст. зачіски стали вищими. Тяжко назвати другий стиль, який би прикрасив зачіску більше, ніж стиль рокко : золоті шпильки, нитки перлів, банти з дорогоцінними прикрасами, гребінці з опала. Ампір. Зачіски робилися на передній частині голови, а лоб прикрашали дрібні не спадаючі локони. Типовими буди дорогоцінні прикраси зачісок. Різноманітність локонів: спіральні, круглі, плоскі і т.д., які кидаються в очі при розгляді картин старих майстрів, вражає кожного сучасного перукаря. Однак, не дивлячись на таке направлення моди, деякі жінки і в кінці цього періоду носили пудрені зачіски. Бідермейєр. Зачіски цього часу придавали молодість, красоту, але буди дуже складними. Характерна їх особливість – густі локони, які укладалися з двох сторін голови, дякуючи чому получалася щільна, як би витончена із каменя форма зачіски. Появився новий бідермеєйерський стиль, який на відміну від попереднього стилю виглядав по-міщанськи. Зачіска стала плоскою, її носили з завитками різного роду, кільцевим плетінням і спіральними локонами. Лінії чоловічих і жіночих зачісок в 30-40 р.р. зберігаються тими самими з невеликими змінами. Чоловіки продовжують носити короткі зачіски, але після війни 1812р. розповсюдилась зачіска з волоссям середньої довжини. Перукарні розміщають на багатолюдних вулицях , центрах, населених пунктів. Перукарню слід розміщати на першому поверсі, рідше на другому, тільки не в підвальних приміщеннях. Якщо перукарня знаходиться в житлову будинку, то вона повинна мати окремий вхід від жителів будинку. Також можна відкривати перукарню на великих підприємствах: на автостанціях, на вокзалах, готелях. Відкриваючи перукарню розраховують робочі місця на кількість жителів. Для перукарень встановлюється вища, перша і друга категорії. Вища категорія присвоюється перукарням у випадку коли вони : забезпечують високоякісне надання перукарських послуг; застосовують сучасну технологію; обслуговують відвідувачів у комфортних і художньо-оформлених салонах; основні види робіт здійснюють за допомогою спеціалістів, які мають кваліфікацію вищого класу. Перша категорія присвоюється перукарням за умови, якщо вони забезпечують: якісне виконання основних видів перукар послуг з урахуванням напрямку сучасної моди; виконання основних робіт спеціалістами, що мають кваліфікацію, що відповідає номенклатурі й складності виконання послуг; обладнання перукарень спеціальними технологічними меблями, а також оформлений приймальний салон. Друга категорія присвоюється перукарням, що забезпечують : виконання окремих видів послуг, що здійснюються спеціалістами, які мають кваліфікацію, котра відповідає номенклатурі й складності виконуваних робіт; обладнане місце для очікування відвідувачів. Велика увага приділяється оформленню інтер’єрів і вітрин перукарень. Зали очікування потрібно обладнати сучасними меблями, а вітрини – постійно обновленими фотографіями модних зачісок і стрижок. Робочі зали салонів мають бути забезпечені повним комплектом необхідного обладнання, інструментів і приспосіблень. Для зручності обслуговуванні клієнток в жіночих залах бажано встановити робочі туалети без раковин. Для виконання робіт, пов’язаних з миттям голови , фарбуванням, фіксажом і нейтралізацією при хім. завивці рекомендується виділити приміщення, обладнане стаціонарними зручностями з кріслами. В цьому ж приміщенні можна розмістити апарати для обробки волосся парою. Усі виробничі приміщення сучасних перукарень у залежності від призначення можна поділити на 4 групи : 1)приміщення для обслуговування відвідувачів – сюди відносяться робочі зали, приміщення для фарбування і миття волосся, кімната для сушки волосся, кімната для манікюра, педікюра, косметичний кабінет, таке приміщення звичайно займають 50-60% загальної території перукарні; 2)приміщення для їх приймання – це зали очікування, прихожа з гардеробною, каси, таке приміщення займає приблизно 20% загальної території; 3) клодові приміщення – вони призначені для зберігання парфумерії та інших матеріалів. Ці приміщення можуть розміщуватись в давальних або під підвальних поверхах. Чиста і брудна білизна зберігається окремо : чисте – на спеціальних стелажах, а брудне – в мішок з кришками, кладові для зберігання білизни бажано зберігати рядом з підсобними приміщеннями. 4) приміщення для обслуговуючого персоналу – це підсобні кімнати, це приміщення з шкафчиками для для роздільного зберігання звичайного і робочого одягу, препаратів, інструментів і приспосіблень, душ, кабінет завідуючого. У виробничих приміщеннях перукарень необхідно робити побілку в пастельних тонах. Інтер’єр перукарні оформлюють картинами або фотографіями модних зачісок і стрижок, зеленими насадженнями, на вікнах можуть бути вітражні або художні малюнки, що рекламують специфіку роботи в перукарні. Перукар робота пов’язана з напруженням зору, тому перукарі мають вікна вітринного типу, що мають до освітлення природного. Для освітлення робочого залу у вечірню пору використовують лампи денного світла, що не дають додаткового тепла, тому що у них світиться газ неон. Щоб гарно бачити голову клієнта, з лівої сторони дзеркала на висоті 2 метра на стіні встановлені лампи бра. Температура в перукарні має бути +18-+20°С. Велике значення нормального функціонування перукарні має вентиляція у вигляді вентилятора, який встановлений у форточці вікна або над дверима. Виповнення перукар робіт потребує велику кількість води. Тому перукарні повинні бути обладнанні гарячим з холодним водопостачанням і каналізацією. В перукарнях можна встановити кондиціонери, що регулюють вологість повітря у приміщенні, а також належний температурний режим. До сантехобладнання водонос система опалювання, яка також може бути централізованою і місцевою. Це можуть бути теплові батареї, газові конвектори. Сантехобладнання перукарень потребує постійного догляду, його треба тримати в чистоті і порядку. Розрізняють робочі місця чоловічого і жіночого залів. По санітарних нормах відводиться 4,5м.кв. на 1 робоче місце. Робоче місце перукаря складається з румбового стола з шухлядами, над якими встановлене велике дзеркало любої форми і гідравлічного крісла. Відносно санітарних норм столик перукаря має бути покритий пластиком, для того, щоб краще його протирати, бо після роботи треба дезінфікувати поверхню стола. Перукар крісло має бути оббите дерматином, для того, щоб можна було легко його чистити. Дзеркало повинно мати правильне відображення. На робочому столі потрібно розмістити в певному порядку (з права наліво). Майстер повинен утримувати в чистоті своє робочу місце і перукар предмети. Після закінчення роботи все треба протерти 0,5% розчином хлораміну. Перукар повинен виконувати правила особистої гігієни, щоб не стати переносником хвороби. Перед обслуговуванням кожного клієнта майстер повинен помити руки з милом. При всіх видів робіт перукар повинен при обслуговуванні клієнтів використовувати білизну, щоб захистити одяг клієнта. Перукарське ремесло виникло на основі ремесла, як потреби зручності, виконувати той чи інший вид роботи. Волосся зв’язувалось у вузли або підрізалося за допомогою бронзового, або залізного ножа. Відрізнялися ремісники, які уміли робити цю роботу краще. І так розвивалась перукарська галузь. Із розвитком суспільства ремесло розвивалось до вищого рівня і ми можемо говорити про розвиток мистецтва. Приблизно у X-XII ст. починає розвиватись перукарське мистецтво, з’являється професія споріднена з перукарського - цирульник, вони виконували стрижки, голили бороди, робили зачіски. Зачіска з’явилась в перукар суспільстві значно раніше ніж одяг і змінювалась з еволюцією людства. Історія розвитку зачіски має для працівників перукарської справи не тільки пізнавальний процес, але й професійну цінність, бо деякі деталі зачіски минулого з успіхом використовують і в наш час. Наприклад : буслі, локони ті інші елементи, плетіння кіс, коракульовий пучок, грецький вузол, хвилі. В теперішній час зачіски удосконалились, виконуються у різному стилі, різними методами, з використанням нових елементів зачіски з поєднання каркасів, шиньойонів, накладних елементів. Виконуються з допомогою плойки, бігудів, феном та різних фіксуючих засобів. Роблять зачіски високими, низькими, асиметричними, симетричними, концентрованими. Також носять перуки. Здавна до нас дійшли способи укладки волосся: парою, укладка холодним способом, щипцями методом Марселя, та повітряним струменем, укладка волосся на дифузор, укладка волосся на бумеранги. Більш досконалою є укладка волосся повітряним струменем за допомогою фена 1952р. Пінсон запропонував запропонував кокошечник який поділявся на вихідний отвір фена для створення плоскості і вузького струменя повітря. З розвитком техніки для укладки волосся теперішній електрофон більш удосконалений, зручний у роботі, бо не забирає у клієнтки і у майстра багато часу і є необхідним у виконанні всіх видів перукарських робіт, при зачісках, стрижках, фарбуванні, фарбуванні хімічної завивки. Також при виконанні сушіння волосся до фена є різні спеціальні насадки. Винахідником щипців для завивки волосся є француз Мореель. Його винахід, незважаючи на багато наступних невеликих удосконалень, в основному не зазнав змін. Перевага сучасних щипців полягає в тому, що на відміну від Марселевих досягається рівномірний тиск на всі захоплені пасма волосся, та зовнішнє коліно звернуте до того хто робить завивку, було вкорочено. Колишня укладка парою, була замінена укладкою на електроплойку, яка з допомогою нагрівального елемента укладала волосся локонами, хвилями, які закріплюють у зачіску. Сучасна плойка є різної форми, величини, діаметру, також додаються до плойки насадки. Використовується при стрижках, укладках, зачісках. Зміна форми і структури волосся під дією фізичних і хімічних факторів на довготривалий час, була хімічна завивка. На початку 20ст (1904р.) німецький перукар Карл Неслер запропонував новий винахід в обробці волосся, який давав можливість змінювати структуру волосся, що давало перукареві якісну роботу на довготривалий час. Це була гаряча завивка і має назву – термічна. Джерелом тепла, для якої була пара а пізніше електричний струм. Тому термічну завивку поділяють на парову і електричну. Уперше в 1925р. робилися спроби на хімічну завивку, але патент на неї був заявлений лише в 1937 році. Вона була популярною в 50-ті роки. Хімічна завивка є основою для всіх сучасних модельних зачісок. З’явилися нові технології хімічної завивки, хімічні препарати із сильною, нормальною та слабкою дією, підходять для різного типу обличчя. Пізніше поліпшилась якість завивки, завдяки новим інструментам. Скоротився час її виконання. На основі колишніх методів і операцій стрижок виконуються сучасні. У 20-ті роки нашого століття ніхто не здогадувався, що чоловіча стрижка у жіночому залі поставить перед перукарем нові проблеми. Мода на коротку стрижку „гарсон”, що була запровадженою у 1922 році. Вона була дуже популярною і поширилась по всіх країнах. Пізніше стрижки як чоловічі так і жіночі зазнали змін. Сучасні стрижки виконуються на основі нових технологій, операцій, поєднують в собі нові методи стрижки. Щоб підібрати ту, чи іншу стрижку перукарі вражають індивідуальні особливості клієнта, тип обличчя структуру волосся, лінію росту волосся, вік, напрям моди, професію. Стрижки можуть бути авангардні, симетричні, асиметричні, за методом виконання комбінованим методом, методом градусоровки, філіровки, методам тупого зрізу, операція методом напальцях зовнішнього або внутрішнього зрізу. З розвитком нових сучасних стрижок з’являються необхідні для них інструменти і пристрої – сучасні ножиці, відрізняються від колишніх якістю, від сталі, шліфуванням лез. Ножиці є різного призначення, а також різних розмірів. На даний час є такі ножиці як „Єгуари”, чим більше виконувати цими ножицями стрижки тим гострішими вони стають. Для перших різновидів гребінців використовували матеріали із дерева, рогу, слонової кістки. Сучасні гребінці виконують з металу, твердої гуми. Розрізняють гребінці по призначенню : для завивки волосся, стрижок чоловічих і жіночих, фарбування волосся, для начосу, розчісування. Розрізняють за довжиною, товщиною, густиною зубців, а також за формою. Щітки розрізняють для укладки „кругла щітка”, для розчісування волосся, ці щітки бувають різної довжини і форми. Машинки для стрижок у 80-их роках поширювалось з Америки. У наші дні використовують ручку - приводяться в дію під тиском руки на праву ручку і електричну працює за допомогою електромотора. Електричні машинки є продуктивніші і виконують якісно стрижку не забираючи при цьому багато часу. Машинки підходять для різної довжини волосся, виконують будь-які стрижки, за допомогою насадок різного діаметру, вони є пластмасові, ще є виготовлені з якісної сталі. Вони зручні у використанні. Бритва для гоління виявлених під час у середній Європі, Китаї визначають приблизно в 4000 років. Форма сучасних бритв більше відповідає їхньому призначенню. Вони повинні задовольняти високі вимоги і тому виготовляють з високоякісної дрібнозернистої сталі. Також є електричні бритви, для виконання пластичних стрижок, прорідження волосся, безпечні бритви – для підбривання пушкового волосся, гоління обличчя. Важливу роль в перукарні відіграє охорона праці і дотримання правил безпеки, для запобігання різних професійних захворювань, та нещасних випадків. Охорона праці – це система правових організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих збереженню здоров’я працездатності і людини в процесі праці. Закон України „Про ОХП” вимагає щоб усі працівники при прийомі на роботу проходили на підприємстві інструктаж – перевірки знань з питань охорони праці. Допуск до роботи осіб, які не пройшли перевірку знань з питань охорони праці забороняється. Види інструктажів :вступний, первинний, повторний, позаплановий, поточний. Робітники у разі не виконання ним вимог безпеки викладених в інструкціях безпечних методів робіт за її професіями залежить від характеру порушень несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному, матеріальному або кримінальному порядку. Важливим в перукарні є дотримання техніки безпеки при роботі з ріжучим інструментом, електроінструментами ті іншим електопристроями. При виконанні стрижки майстер повинен обережно поводитися з ріжучими інструментами. Ножицями, бритвою. Щоб не поранити клієнта, а у випадку коли це сталося майстер обробити рану йодом, перекисом водню, спиртом або одеколоном. Не залишати інструменти у відкритому вигляді на туалетному столику. Навіть під час короткочасної відсутності і на своєму робочому столику, перукар зобов’язаний вимкнути освітлення і нагрівальні приладу, всі електронагрівні прилади повинні мати підставки. Не дозволяється носити ножиці, бритви в кишені, халаті, передавати гострим кінцем, або у відкритому вигляді. Також не можна використовувати ріжучі інструменти для іншого призначення (стригти нігті, папір). Перукар має уважно дотримуватись технології роботи при стрижках, фарбуванні, хім. завивки. У перукарській справі захворювання шкіри рук у майстерні пов’язане з багатьма операціями в тому числі з фарбуванням і хім. Завивками не дотримуватись санітарних вимог проведення цих робіт. При цьому перукар повинен використовувати рукавички. Забороняється працювати з не справними електроінструментами. При виявлені будь яких несправностей робота з електроінструментами мусить бути припинена до усунення цих несправностей. При роботі з електроприладами необхідно слідкувати що б вони не перегрівались, щоб шнур не мав розриву а проводи не були оголені. Розбирати електроприлади інше устаткування і робити самостійно будь який ремонт перукареві забороняється. Електрошнури мають бути заземлені, під ногами має бути резиновий коврик, не можна сушити мокрі рушники на електросешуарі. Постійно має бути перевірена електромашинка, сешуара, фен, вентиляція, освітлення, опалення та інше електроустаткування. Забороняється зберігати легкозаймисті, горючі речовини в близькості від очей. Санітарія – це дотримання чистоти і порядку. Завдяки санітарії попередження виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб. Щоб запобігти цьому має проводитись санітарія робочого місця, дезинфекція робочого столу, перукарського крісла, перук інструментів і пристроїв. Є три способи дезинфекції інструментів : Хімічний – занурення в дизинфікаційний розцин 5% хлоромілу-де занурюють пластикові гребінці 3% карбалова кислота пластмасові інструменти; формалін 4% кісточки для гоління спирт денатурат 70% – металеві інструменти. Інструменти з дюраалюмінію, накладні головки із машинок електричних, ножиці можна пропалювати над вогнищем спиртівки. Фізичний – кип’ятять 30+в – бігуді, зажими. Механічний – протирають зажими бігуді мильною пінкою. Вивчення впливу умов праці і побуту на здоров’я людей займається гігієна завдання якої полягає в тому щоб розробити правила і норми, що стосується життя і здоров’я людини організувати міроприємства по знешкодженню факторів навколишнього середовища. Контрольними закладами дотримання правил норм гігієни та підприємств і побуту є санітарно - епідеміологічні станції в яких працюють лікарі епідеміологи. Перукар - майстер має завжди бути чистим, охайним, слідкувати за особистою гігієною. Тримати в чистоті власний одяг та перукарську білизну. Перукарську білизну виварюють, прогладжують гарячим утюгом. Один повинен забезпечувати повну свободу рухів і не заважити при роботі. Взуття не повинне бути на високому підборі краще за все носити взуття танкетах. Волосся в майстра має бути зв’язане, щоб не лізло в очі і не заважало в процесі роботи. Кожний працівник майстерні має проходити медичний огляд з метою запобігання інфекційних захворювань, та передачі інфекції працівникам по роботі, та клієнтам. Гузиря Л.І – Сучасна перукарська справа Константинов Л.В.– перукарська справа Сиромятникова І.С. – історія зачіски Корнєв В.Д. – моделювання і художнє оформлення зачіски. Фарбування волосся і зачіски. Ми зачісуємо жінок. Ляпи О.Д. – перукарська майстерність Журнал „Дзеркало моди”, Ліза, Наталі. Конспекти із Охорони праці, перукарської справи, санітарії та гігієни, моделювання та художнє оформлення зачісок. Кознова І.В. – „Побутові послуги” Войцехівська І.І. і Вольфейзак І.І. – косметика сьогодні Сиромятникова І.С. – технологія гриму Кац А.А. – санітарія і гігієна перук справи Срявець Л.В. – модні стрижки і зачіски Васильчик М.В.; Винокурові Л.Е; Тесленко М.П. – основи охорони праці.
1 2 3 4 5 Категория: Туризм \| Добавил: Aspirant (06.05.2013)
Просмотров: 1458 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: