Реферат на тему Творчість перукарів Стародавнього Риму - Туризм - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Творчість перукарів Стародавнього Риму. Портретні, скульптурні зображення, посмертні маски дають уявлення про людей, які жили у Стародавньому Римі. В житті та культурі давніх римлян велике значення мали культ тіла і пе-рукарське мистецтво. Дуже багато з перукарського мистецтва римляни запозичили у давніх греків. Характер зачісок був сфор-мований ще в республіканський період, їхня форма залежала від соціального статусу, місця в суспільстві, добробуту власника. Пе-рукарі робили суттєвий внесок у розвиток нових напрямів моди, але при цьому великого авторитету в суспільстві мати не могли. Спеціальні раби — «тонсорес» та «кіпасіс» — виконували зачіски гарячою завивкою, робили і «мокру» холодну укладку, стригли особливими серпоподібними бритвами. Кожен виконував свою операцію. У Стародавньому Римі винайшли спеціальний валик для підтримування пасом у жіночих зачісках над чолом — «падус». Найдавніший (царський) період римської історії (VІІ-VІ ст. до н. е.) був перехідним від первісного ладу до рабовласни-цького. Наприкінці IV ст. до н. е. було проголошено республіку. Завоювання й пограбування великих територій та жорстока експлуатація населення провінцій, що приєднувались, перетво-рювання переможених народів у рабів призвели до значного збагачення верхівки панівного класу — рабовласників. Завою-вання нових народів і держав збіглося з жорсткою боротьбою між рабами та вільним населенням, між патриціями й плебеями. Історію Стародавнього Риму прийнято поділяти на два періоди — Римську республіку і Римську імперію. Розквіт римської античної культури належить до пізнього республіканського періоду і почат-ку імперії. Головними рисами художнього стилю давніх римлян були монументальність, парадність, декоративність. Рис. 1.36. Жіночі зачіски періоду Римської республіки: а — з прямим проділом; б— з пасмами, зачесаними на потилиці й укладеними у вузол; в — зачіска «нодус»; г — зачіска з використанням «хвилі» Римські жінки значну увагу приділяли зачіскам. Жіночі зачіс-ки стрімко змінювалися і вражали різноманітністю. Деякі модни-ці власний мармуровий портрет замовляли із мармуровою зачіс-кою, яку можна було знімати й змінювати на іншу, найсучасні-шу, модну, часто підмальовану. Таким чином, і в старості рим-лянка мала можливість милуватися образом своєї збереженої у мармурі молодості із зачіскою за останньою модою. У республіканський період їхні зачіски нагадували дав-ньогрецькі (рис. 1.36 а, б). Найчастіше волосся розділяли на пря-мий проділ, пасма зачісували до потилиці й укладали у вузол. Вуха та чоло залишали відкритими. Одна із зачісок мала назву «нодус» (див рис. 1.36 в). Вона на-гадувала грецький вузол, але мала індивідуальні особливості. Над чолом робили невеликий валик, на скронях волосся закручували у джгути в напрямку до потилиці. Знизу, на потилиці, виконува-ли різноманітної форми валики, вузли, плетіння. Часто для оформлення зачісок використовували «хвилі» (див. рис. 1.36 г). Рис. 1.37. Зачіски кінця республіканського періоду: а — на каркасі; б— із спеціальними м'якими підкладками; в — з діадемою Крім зачісок грецького типу, можна було побачити також зачіс-ки геометричної форми, які нагадували єгипетські. Наприкінці республіканського періоду зачіски стали складні-шими. Використовували завивку, складні плетіння, валики. Особливо складними і декоративними були зачіски в імператор-ський період. Застосовували каркаси, велику кількість накладно-го волосся, набули популярності перуки. Для каркасів викорис-товували мідний дріт, спеціальні м'які підкладки, обручі, картон, діадеми (рис. 1.37 а, б, в). У період імперії законодавцями мод на зачіски були імпера-тори, їхні дружини, наближені до них особи. Особливо уславив-ся мистецтвом винаходу нових зачісок близький друг імператора Нерона — Гай Петроній. Винахідливість перукарів позначилася на виготовленні перук із натурального волосся. Перукам намага-лися надати «живого» вигляду за допомогою фарб і жирних кре-мів. Знатні римлянки мали декілька перук, змінювали їх багато разів на день. Щоб надати волоссю золотавого кольору, жінки вигадували будь-що: посипали волосся золотим порошком, для знебарвлення використовували суміші сірки або міді. Крім біло-го та золотавого кольору волосся, у Стародавньому Римі попу-лярним було вогняно-руде з червоним відтінком. Зачіска нареченої виконувалася з шести кіс, укладених обід-ком навколо голови. До зачіски кріпили червоні стрічки, фату жовтого кольору або оранжево-червону хустку. З часом зачіски стали вишуканішими, багатоярусними, їх прикрашали золотом, перлами, коштовностями. Такі зачіски робили спеціальні раби-ні — «ортотрікс»; вони ж виконували також й інші перукарські процедури. Рис. 1.38. Зачіски римлянок часів панування імператора Нерона: а — у формі амфори; б — у формі водоспаду; в — у формі корони Особливо незвичайними, складними і гарними були жіночі зачіски у період панування імператора Нерона. Форми зачісок іноді нагадували амфори, водоспади, корони (рис. 1.38 а, б, в). У зачіски вплітали стрічки, золоті шнури й навіть смуги тканин. Доповнювали їх намистинами, брошками, гемами. У пізній період жінки почали закривати волосся вуаллю. /Римлянки захоплювалися парфумами і знали багато засобів дЛя підтримки та підсилення краси: маски для обличчя і рук, ван-ни із фруктових соків та молока ослиці, мазі-креми, штучні зуби і накладні брови, всілякі корсети («маміларе») тощо. Жінки силь-но білили лице, шию, груди, руки, наводили за допомогою вохри і винних дріжджів рум'янець на щоках, не особливо переймаючись неприродним виглядом. Брови та повіки підводили сажею; пудру виготовляли з білої хеоської глини. Великою популярністю корис-тувалася «діасразмата» — щось на зразок компактної пудри — су-міш із бобового та пшеничного борошна. Косметикою користува-лися як жінки, так і чоловіки, особливо у період імперії. Римлянки змінювали колір волосся, фарбуючи його, або на-дягали перуки. Фарбування волосся вимагало спеціальних знань і відбувало-ся у кілька етапів. Спеціальні рабині, «ортотрікс», застосовували для цього розчини лугу. «Каламістра» мила, сушила волосся, за-вивала його на щипці; «псекас» змазувала волосся помадою, а «кіпасіс» укладала в зачіску. Для прикрашання зачісок жінки ви-користовували вінки з троянд. Але не тільки жінки носили по-дібні прикраси, деякі франти також віддавали перевагу вінкам, і не тільки з живих, а й із золотих троянд, посипаючи при цьому волосся золотою пудрою. Рис. 1.39. Коротка чоловіча Рис. 1.40. Зачіска Нерона зачіска періоду Римської імперії Хоча чоловічі зачіски й не були такими складними, як жіночі, але їм також приді-лялося багато уваги. Культура та мода Стародавнього Риму, як відомо, складалася під впливом етрусь-кої й грецької культур, у тісному контакті з якими римляни перебували протягом століть. Як і у греків, у римлян спочатку були популярні зачіски із завитого волосся; бороду також завивали (у III ст. до н. е. римляни носили бороди). Перші кваліфі-ковані перукарі, вихідці з Сицилії, з'яви-лися в Римі тільки у 290 р. до н. е. Вони запровадили в технологію щипці для за-вивки волосся і бігуді. Така мода серед чо-ловіків тривала до епохи імператорського Риму. Чоловіки до кінця II ст. до н. е. відпус-кали довге волосся і бороди. Пізніше в мо-ду увійшли короткі стрижки (навіть голін-ня голови) й голені обличчя, до того ж за звичаєм, запозиченим у греків, у жертву бо-гам приносили перше обстрижене волосся дітей і першу бороду юнаків. Оформлення зачісок і борід у чолові-ків протягом усього історичного періоду багато разів змінювалось. У період зарод-ження Римської імперії характерною за-чіскою для чоловіків стала коротка стриж-ка. Вважалося, що довге волосся і борода заважають у битві. Волосся зачісували в напрямку його росту. Над чолом у вигля-ді короткого чубчика укладали вільні пасма (рис. 1.39). У ранньому періоді чоловіки носили також бороди, вуса і від-носно довге волосся. Голене обличчя стало популярним у III ст. до н. е. В II ст. до н. е. можна було іноді побачити невеликі бороди. Скульптурні зображення римських імператорів дають уявлення про чоловічу моду Римської імперії. Нерон мав зачіску, що скла-далася з хвилястих пасом, зачесаних наперед (рис. 1.40). Найпопулярнішою вважалася така зачіска, як в імператора Каракали. Вона нагадувала кулю із завитого дрібними кучерями волосся (рис. 1.41). / Чоловіки в Давньому Римі коротко і рівномірно підстригали в'олосся з усіх боків, потім закручували дрібними кільцями або локонами разом із бородою й бакенбардами. Багато чоловіків Рис. 1.41. Чоловіча зачіска часів імператора Каракали користувалися накладками або перуками, адже лисина була предметом кепкування. Деякі зачіски часів імперії носять і тепер. Одна із них — так званий «їжак». Цю зачіску носили ще за часів імперато-ра Тита Веспасіана (І ст. до н. е.), а зачіс-ку з боковим проділом та «чуб» над чолом носив Цезар. На свята чоловіки прикраша-ли волосся вінками з лавра або плюща. Військові носили шоломи з «нащічниками» і захистом для носа. Зверху шоломи прикрашали султаном. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Будур Н. История костюма. — М.: Олма-Пресе, 2001. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. — К.: Мис-тецтво, 2003. 26 с. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. — М.: Иск, 1968. Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. — 320 с. Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000. Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63. Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. — СПб.. 1910. - 176 с. Матейко К. М. Український народний одяг. — К.: Науко-ва думка, 1996. Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографіч-ний словник. - К.: Наукова думка, 1996. — 112 с. Мода й стиль. Современная єнциклопедия. — М.: Аваита, 2002. Плаксина 3. Б. й др. История костюма, стили и направле-ння. - М.: 2003. Пономарьжов А. Українська минувшина. — К.: Либідь, 1993. Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. — К.: Мистецтво, 1978. - 192 с. Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. — К.: Наукова думка, 1993. - 168 с. Українське народне мистецтво: Вбрання / Під ред. В. Г. Бі-лозуба та ін. — К., 1961. Ясіевич В. Про стиль і моду. — К.: Мистецтво, 1968.
1 2 3 4 5 Категория: Туризм \| Добавил: Aspirant (06.05.2013)
Просмотров: 560 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: