Реферат на тему Служба побуту - Туризм - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Служба побуту. Важливою ланкою народного господарства є служба побуту. Підприємства служба побуту відноситься до невиробничої сфери тому, що вони надають послуги для населення. До таких підприємств відносяться перукарні, ательє по пошиву і ремонту одягу, майстерні по ремонту взуття, майстерні по ремонту побутової техніки. Так і в кожній новій галузі народного господарства, працівники побутових служб повинні орієнтуватися на ринкову економіку. На сьогоднішній день більша частина підприємств служби побуту роздержавлена, тобто приватизована. Невелика частина залишається ще у веденні держави. Різниця між підприємствами приватизованими державними в тому, щоб приватні підприємства повинні керуватись господарським розрахунком. Тобто гроші зароблені перукарнею повинні розподілятись так, щоб було чим заплатити: за комунальні послуги; придбати необхідні матеріали; на заробітну плату, ремонт приміщення, сантехніки, електромашин, податок від прибутку. Є такі форми власності: Приватна; Орендна; Державна. Завдання підприємств побуту це: забезпечити високоякісне надання перукарських послуг; обслуговування відвідувачів у комфортних і художньо-оформлених салонах; основні види робіт здійснювати за допомогою спеціалістів, які мають класифікацію вищого класу. Перед майстром перукарської справи стоїть відповідальна робота. Від їхніх професійних знань, досвіду і вміння працювати з людьми, багато в чому залежить культура обслуговування клієнта. Для спілкування з клієнтом, майстер мусить володіти терпінням, самовладанням, самоконтролем. Це продиктовано практикою побутового обслуговування населення. Перукарю повинні бути властиві такі якості як: вміння швидко орієнтуватися у конфліктних ситуаціях, тактовність, доброзичливість, дисциплінованість, готовність до подолання труднощів по обслуговуванню клієнтів, повага до клієнтів, здатність правильно оцінити вчинки клієнта і свої власні дії, вміння передбачати їх наслідки. Для того, щоб приватизувати або взяти в оренду приміщення службі побуту потрібно пройти багато інстанцій, щоб зробити задумане. По-перше вибрати відповідне приміщення бажано І поверх. Приміщення має бути красиво оформлене з великими вікнами та красивою ефективною рекламою для зацікавлення клієнтів. Для всього цього потрібно багато коштів. Якщо коштів не має, або їх не вистачає, можна звернутись до банківської системи, де на вигідних умовах надають кредит для відкриття своєї справи. Для узаконення цього процесу укладається договори з податківцями – служби. Якщо все це виконано, можна приступати до роботи: наймати майстрів для оформлення приміщень. В приміщенні має бути підсобна кімната з умивальниками і сушкою, цим займаються сантехніки. Провести електрику для доброго освітлення, закупити обладнання, інвентар та потрібні матеріали. Для того, щоб клієнтів було багато перукарню треба розмістити на модному місці і як найдальше від інших перукарень. Потрібно гарно обставити свою перукарню, мати сучасне обладнання, взяти на роботу хороших майстрів і поставити нормальні ціни (орієнтуватись на соціальну спроможність відвідувачів та додаткові послуги: відповідна література, журнали з цікавими новинками моди; музика; увага адміністратора до кожного клієнта. ІІІ Розділ. Характеристика приміщень для перукарень: перукарня повинна знаходитись на видному, модному місці для зручності її відвідування клієнтів. Розміщення перукарень в населеному пункті залежить ще від кількості жителів. У містах відповідно на тисячу жителів дозволяється розмісти два робочих місця, у сільській місцевості дозволяється розмістити одне робоче місце на 1000 жителів. По категоріях перукарні поділяються на салони і майстерні. В салонах майстри вищої кваліфікації. Також ціни в салонах вищі, бо об’єм послуг більший. По призначенню перукарні поділяються на зони: чоловічі; жіночі; дитячі; змішаного типу. Ззовні перукарні повинна бути вивіска (реклама). Приміщення перукарень можна поділити на такі виробничі зони: Прихожа (фойє) зал для відвідувачів. В ній повинна бути вішалка для одягу. В залі для відвідувачів мають бути зручні крісла, столик з різними цікавими журналами 4 направленнями моди. На стіні повинен обов’язково висіти прейскурант, щоб клієнт знав ціни на послуги. Також може бути бар і радіо, телевізор. Може також бути вазонок. Стіни можна оформити цікавими фотографіями з зачісками чи чимось цікавим. - Основним з виробничих приміщень є робочий зал, який обладнаний робочими місцями перукарів виходячи із санітарних вимог: на одне робоче місце 4.5 м2. робоче місце перукаря складається із столика з шухлядами великого дзеркала, яке прикріплене на стіні. Біля робочого місця з лівої сторони встановлюють висячі настільні лампи на висоті 2 метри та умивальник. - перукарня повинна мати підсобні приміщення для майстрів де розміщені шафи для робочого одягу, столик і крісла. Також там повинен бути контейнер для брудної білизни. По можливості в перукарні має бути приміщення для фарбування, миття, сушки волосся. Естетичне оформлення перукарні повинно свідчити про затишок і витончений стан працівників цієї перукарні чи салону. До санітарно технічного обладнання перукарні відносяться: умивальники (водопостачання і каналізація); опалення (опалювальна система) може бути централізоване від котельні (батареї парового опалення). Температура повітря в приміщенні перукарні повинна бути не менше 200С – 250С. має бути особлива вентиляція робочого залу, тому що робота перукаря певна зона із хімічними речовинами, що випаровуються і негативно впливають на людський організм. По можливості в перукарнях встановлюють кондиціонери які регулюють вологість у приміщенні. В перукарнях встановлюють вікна відкритого типу, щоб був доступ сонячного проміння. У вечірню пору зони освітлюються достатньбою кількістю штучного денного світла. Санітарні умови для робочого місця – повинна проводитися дезинфекція методом протирання хімічного розчину. Без холодної і гарячої води перукарня неможе існувати. Переобслуговуванням клієнта має помити руки. Слід після кожного клієнта дизинфікувати інструменти. Під час усіх робіт по обслуговуванню відвідувачів у перекарнях, майстер повинен застосовувати бісцерну, яка має оберігати одяг клієнта від попадання на нього використотовуваних речовин, а також остриженого волосся. При таких та інших роботах майстер користується рушником і серветкою. ІІ розділ. Перукарське ремесло виникло тоді, як людина зрозуміла, що волосся і нігті заважають роботі, готувати їжу, добувати здобич, тоді волосся зв’язувалося вузлом, або обрізалося. Із розвитком суспільства виділяється клас робітників, якітак чи інакше вміли краще виконувати той чи інший вид роботи. Так появляються перукарні, яких називають коломістрами від слова коломіс, що означає металевий стержень для накручування волосся в локони. Розкопки філософів, скульптора, картини образотворчого мистецтва і інші види культурного розвитку суспільства свідчать про те, що в каїнах Близького Сходу була високо розвинута цивілізація, а тому можна говорити уже про перукарське мистецтво. При дворах знгатних людей у Єгипті при дворах Фараонів свідчать про те, що там працювали раби, які виконували різні види робіт, в тому числі й перукарські послуги. Характерною зачіскою єгиптян було плетіння багато кіс, які підрізалися рівненькою лінією. Форма зачіски була геометрична. Старі чоловіки носили бороду і волосся середньої довжин, до плечей, юнаки носили коротке волосся і збривали бороду і обличчя. Жіноча зачіска негритянок повинна була пасувати до обличчя, зачіски відповідно прикрашалися, була мода збривіання волосся із чола. Римляни наслідували грецький і єгипетський стиль в зачісках, чоловіки носили коротке волосся без бороди. В ХІІ – ХІІІ ст. відбувається занепад перукарського мистецтва. Тому, що вважалося, що людина створена Богом і їй непотрібно нічого для того, щоб покращити свою зовнішність. В ХV – XVІ ст. відбувається відродження перукарського мистецтва. Стають модними зачіски в стилі Барокко, це великі зачіски з різними прикрасами. Ці зачіски носять знатні жінки, але з часом інші жінки теж мали змогу їх носити. Це був стиль Баторфней. У ХVІІІ ст. прийшлда мода на кучеряве волосся. Спочатку зачіски були невисокі, але згодом стали рости вверх. Чоловіки в це століття носили перуки з косою, або хвостик перев’язаний чорною ленточкою. У ХІХ столітті актуальними були зачіски «Айне Каракосна». Чоловіки носили вуса, бакенбарди і бороду. Жіночі зачіски дуже змінювалися. Особливо характерним було прикрашання зачісок. 1815-1848 рр. знову стала епоха перукарської майстерності. Характерна особливість зачісок крупні щільні локони, що укладалися з обох боків голови, завдяки чому виходила міцна, немовби витончена з каменю форма зачісок. Виник бідермієрський стиль в 1830 р. зачіска зробилась простою, але її носили з усякого роду завитками, кільцевими і спіральними локонами. Такі зачіски відрізнялися високорозташованими петлями, крученими і плетеннями косоми бічними локонами. У 30-40 роках з’являється косий продукт в зачісці. Бороди тоді не носили, однак мода на бакенбарди збереглася. З 1920 р. почався новий час, газ, електрика, завивка, трансформація – все це так вплинуло на ремесло перукаря, що в результаті привело до загальної переоцінки малої роботи, а мистецтво долинського перукаря далі більше втрачало своє значення. У повоєнний час техніка високих зачісок удосконалюється. Починають застосовувати укладку феном, хімічну завивку, фарбування волосся різними хімічними речовинами. Застосовують фіксатор для зікріплення форми стрижки: мак, бромін, різноманітні кремені. Використовуються дл укладки волосся спеціальні щітки, фільтравальні ножниці, вдосконалюється технологія стрижок, застосовують нові методи операції стрижок, способи укладок були порівняно одноманітними. Особливо улюбленою була «пачинська зачіска» з більшим проділом, причому проста хвилистість волосся надавала привабливого вигляду всій зачісці. Слов’янські народи особливо жінки носили косу, по-різному заплетену. Чоловіки носили довге, спадаюче на плечі волосся, а іноді бороду і майстерно завиті вуса. ІV Чоловіча стрижка «Полька»з послідуючою укладкою. Стрижка – це скорочування волосся. Процес стрижки складається з методів, зрізів, операцій певного фасону. Це найпростіша операція, в якості якої залежить зовнішній вигляд зачіски та її довговічність. Постійний розвиток моди поступово призвів до змін як форм стрижок, так і решта їх елементів. Стрижки бувають симетричні, асиметричні і комбіновані за методом виконання. Стрижки волосся виконують в основному за допомогою бритви, ножиць та машинки Розрізняють два види стрижок: контрастна (сикустна) неконтрастна (рівномірна) Контрастна стрижка харпактеризується різним переходо у довжині волосся. При контрастній стрижці немає різкої відмінності у довжині волосся на різних операціях по зменшенню чистоти по всій поверхні волосяного покриву голови, або на окремих її ділянках. Кожен вид стрижки, як жіночої так і чоловічої складається з окремих операцій по обробці різних ділянок волосся голови. При стрижці волосся застосовуються такі операції: Зведення волосся нанівець. Тушування. Філірування. Окантування. Стрижка «на пальцях» Стрижка машинкою. Градуювання. Димчастий перехід. Шліфування. Моя дипломна робота має тему : «Виконання чоловічої стрижки «Полька» з послідуючою укладкою». Існує кілька видів цієї стрижки. Її можна виконувати на довгому і короткому волоссі – в цьому перевага «польки». Якщо робиться «полька повна» тобто полька з довгим волоссям, то треба визначити порівняльну довжину волосся. Довге волосся при зачісуванні щораз покриває всю потиличну частину голови. Довжина його має бути рівномірною по всій голові, особливо на тім’яній і скроневих частинах. Стрижку такого волосся нанівець треба робити відступаючи від лінії окантування на 1,5-2 см. Прядки волосся певної довжини укладені від обличчя. Скроня відкрита пряма. Стиль зачіски – класичний, він дуже знаменитий у мужчин любого віку. «Полька з коротким волоссям за способами роботи нагадує «напівбокс». Коротке волосся треба зводити нанівець нерізко, а полого: на відстані 2,5 см від лінії окантування. Чисте вологе волосся розчесати по росту волосся. Шкірний волосяний покрив голови ділимо на зони: П-подібним пробілом виділяємо тім’яну зону, пасма волосся збираємо в пучок і закручуємо в джгутик і закріплюємо загином для волосся. 1. Стрижку починаємо з правої скронево-бокової зони. Паралельно краєві лінії росту волосся діагональним проділом виділяємо пасмо, розчісуємо його по росту волосся, і зробимо окантовку горизонтальним зрізом. Паралельно цьому пасму виділяємо наступне, вичісуємо до попереднього і підстригаємо на рівні попереднього під кутом 1350. Так попередньо, виділяємо пасма діагональними проділами, стрижем всі пасма скронево-бокових зонах з початку з правої, а потім з лівої сторони фронтальної зони. 2. Продовжуємо стрижку скронево-бокових зон. Паралельно краєвій лінії росту волосся вертикальним проділом виділюємо пасмо і вичісуємо його на обличчя, зробимо окантовку. Паралельно цій прядці виділяємо наступну, вичісуємо до попередньої і вистригаємо на рівні попередньої. Так по черзі стрижемо всі пасма скронево-бокових зон з початку з правої, а потім з лівої сторони фронтальної зони. 3.Далі стрижемо пасма волосся верхньої, а потім і нижньої потиличних зонах метод «зняття волосся на пальцях», тобто стрижемо потиличну зону в напрямку справа на ліво від вуха до вуха так, щоб кожне пасмо було перпендикулярно голові і рівне попередньому. Виконуємо окантовку нижньо потиличної зони і за вухами. 4. Провести перевірочну стрижку потиличної зони, виділяємо пасмо горизонтальним проділом. Паралельно краєвій ліній росту волосся нижньої потиличної зони горизонтальним проділом виділяємо пасмо, підрівнюємо; паралельно цій прядці виділяємо слідуючу, вичісуємо до попередньої і підстригаємо на рівні попередньої під невеликим кутом. Так попрядно стрижемо всі пасма потиличної зони знизу вверх до маківки. 5. Виконуємо перевірочну стрижку пасм потиличної зони, виділяємо їх діагональним проділом. Паралельно краєвій лінії росту волосся за вухом діагональним пробілом виділяємо пасмо, підрівнюємо його. Паралельно цьому пасму виділяємо слідуюче, вичісуємо до попереднього і підстригаємо на рівні попереднього під кутом. Так по черзі стрижемо всі пасма потиличної зони спочатку з правої; а потім з лівої сторони від вертикального проділу, про ходячого через середину потиличної зони. 6. переходимо до стрижки тім’яної зони. Паралельно краєвій лінії росту волосся тім’яної зони біля чола виділяємо пасмо, вичісуємо перпендикулярно голові і підстригаємо під кутом 900, залишаємо довжину 5-7 мм. Перше пасмо контрольне. Паралельно цьому пасму вичісуємо наступне, разом з контрольним пасмом підстригаємо під кутом 900. так попрядно, виділяємо пасма горизонтальним проділом, стрижемо всі прядки тім’яної зони від чола до маківки. 7. Виконуємо об’єднуючу стрижку, виділяємо пасмо по П-подібному проділі горизонтальними прядками. При цьому стрижемо пасма під кутом 600. 8. Виконуємо окантовку пасм тім’яної зони. Для цього всі пасма тім’яної зони вичісуємо по росту волосся і виконуємо окантовку «кутиком» з’єднання пасм скронево-бокової зони з пасмами тім’яної зони. 9. Виконуємо стрижку філіровочними ножицями, вичісуючи пасма в різних напрямках, філіруючи тільки кінці пасм. 10. Змочуємо пасма волосся для укладки волосся з допомогою плоскої щітки і електрофона укладуємо в зачіску. Останнім часом мода для мужчин дуже різноманітна. Можна сказати, що час, коли всі мужчини носили одинакові зачіски, пройшов назавжди. Мода приходить і відходить, але й тепер найбільш популярне коротке волосся перемагає, тому що він потребує менше догляду і більш удобне для роботи. Основа любої зачіски – це правильно виконана стрижка.
1 2 3 4 5 Категория: Туризм \| Добавил: Aspirant (06.05.2013)
Просмотров: 479 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: