Реферат на тему Розробка комплексу геомаркетингу - Туризм - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Розробка комплексу геомаркетингу. План 1. Маркетинговий профіль екотуриста 2. Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в екологічному туризмі 3. Екотуристичні геомаркетингові комунікації Література 1. Маркетинговий профіль екотуриста Вивчення маркетингового профілю споживача екоту-ристичних послуг дозволяє виділити характерні психологічні, поведінкові та мотиваційні аспекти вибору певного туру. Це дає можливість більш чітко визначити маркетингову стратегію турфірми. Як правило маркетинговий профіль досліджують за п'ятьма основними складовим: продукт, ціпа, місце, просування, зв'язки з громадськістю. У якості прикладу наведемо результати дослідження маркетингового профілю міжнародного екотуриста, що були здійснені американськими консалтинговими компаніями «HLA&ARA» па замовлення Міжнародного товариства екотуризму (TIES). Після проведення дослідження були тримані наступні характеристики маркетингового профілю північноамериканського екотуриста: - вік: основну вікову групу складають туристи 35-54 років (хоча є досить значні поодинокі відхилення, від середнього показника); - статева структура споживачів: 50% жінки, 50% чоловіки; - освіта: як мінімум коледж, (основу вибірки складають туристи з базовою вищою освітою - бакалаври) ; - віддають перевагу подорожам: у двох - 60%, із сім'єю - 15%, самостійно -13%; - бажана тривалість туру: 8-14 днів; - готовність та бажання витрачати гроші в подорожі: екотуриста готові втрачати в середньому на подорож 1-1,5 тис. $ (що більше, від с\ м що витрачають звичайні туристи); - наявність аграктивних елементів туру: мальовничі пейзажі, дика незаймана природа, можливість вивчення живої природи, піші прогулянки, трекінг, каньй-онінг, скелелазіння, коноенг, рафтіпг, дайвінг, балонінг, парапланеризм, джамнінг та ін., вивчення культури та історії місцевих жителів (цс викликає найбільший інтерес у досвідчених екотуристов та є основними мотивами, що спонукають відправлятися в екотур) - вибір засобів розміщення: 40% екотуристов віддають перевагу зупинятися в селах; 27% у наметових таборах; 21% у комфортабельних готелях; 33% в інших готелях. (За даними Служби туризму Канади, у outdoor (активному) туризмі 40% туристів віддають перевагу базуванню у наметових таборах і біваках, ще 41% туристів віддають перевагу у розміщенні в сімейних котеджах і лісових хатинах). Подальші дослідження дозволили визначити три основних складових екотуру, що визначають вибір клієнта: 1) унікальність району майбутньої подорожі; 2) наявність і професіоналізм гідів; 3) можливість активного відпочинку (прогулянки, піші і кінні переходи, заняття спортивним, пригодницьким та екстремальним туризмом тощо). Окрім цього для екотуристів, що цікавляться місцевою культурою, важливим мотиваційним чинником є можливість відвідати давні руїни, музеї, зустрітися з місцевими мешканцями. Необхідно відзначити, що значна частина респондентів визначає професіоналізм гідів та менеджерів екотуризму найважливішим чинником вибору. Це пов'язано з тим, що клієнтура туроператорів екологічного туризму відрізняється високим освітнім рівнем (як мінімум коледж) та відповідними вимогами до обслуговування та кондиційності інформації. Основні нарікання викликає екологічна, географічна та краєзнавча неосвіченість безпосередніх реалізаторів екотуризму, інколи відсутність навіть елементарної інформації про природу, культуру й історію місць, де проводиться еко-тур. У зв'язку з цим одним з приоритстних напрямків сталого розвитку екотуризму є посилена екологізація та географізація тідготовки гідів та менеджерів екологічного туризму. Підсумовуючи вище наведене підкреслимо, що рекреаційні потреби екотуристів є дуже динамічними, тільки 45% екотуристів вибирають таку ж подорож, як і попередня. Більша частина 55 % віддає перевагу новим пропозиціям. Досвідчені екотуристи, як правило, сполучать декілька видів активного відпочинку в одному турі (трекінг, кінні переходи, рафтінг та каноенг, каньйоніиг тощо), приділяючи велику увагу подорожам водою. Тому туроператори повинні враховувати високі освітньо-інформаційно вимоги та досвід клієнтів, розробляючи нові скотури і пропонуючи усталені програми для новачків. 2. Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в екологічному туризмі Розробка комплексу геомаркетингу включає розробку таких складових підсистем, що мають до певної міри самостійне значення, а саме: продуктової, цінової, комунікаційної стратегій та стратегії збуту. Продуктова та цінова стратегія в геомаркетингу екологічного туризму в загальних рисах подібна до маркетингових стратегій у туризмі70. Найбільш специфічними, в контексті екологічного туризму, є стратегія збуту та комунікаційна стратегія геомаркетингу.У мінливому та конкурентному ринковому середовищі одним із життєво необхідних інструментів забезпечення стабільної екотуристичної діяльності є планування та прогнозування попиту. Потенційний попит в екологічному туризмі можна визначати за загальною кількістю туристів, що прибули з місця постійного проживання у місце реалізації туру (екотуристичний центр у межах природоохоронної чи природогосподарської те- . риторії) або їх витратами під час скотуру. Як правило, прогноз потенційного попиту в умовах ринкової економіки здійснюється за допомогою дворівневої моделі. Перший рівень включає загальний прогноз ринку, па другому рівні здійснюється прогноз сегмента ринку, що охоплює туристична організація. На початковому стані моделювання для прогнозування розміру ринку оцінюють такі фактори: - прибуток на душу населення в місті постійного проживання туриста (для внутрішнього екотуризму використовують персональний прибуток, для міжнародного - національний дохід); - вартість витрат на транспортування до місця реалізації скотуру і витрат під час його проведення (витрати на транспортування визначаються за допомогою тарифів на повітряному, залізничному, водному транспорті, тарифів або вартості пального при використанні автотранспорту, тарифів громадського транспорту; витрати в місці призначення - ціна проживання, харчування і т.д.), виражені в місцевій валюті або валюті країни, де реалізується екотур; - обмінний курс. Необхідно враховувати, що він вже певною мірою інкорпорований (приєднаний) в інші цінові показники. Па практиці люди можуть бути більш інформовані про обмінні курси, ніж про відносну ціну проживання, харчування тощо; - вартість заміщаючих продуктів. Потенційні туристи при плануванні своєї подорожі до певного екотури-стичного центру порівнюють витрати на неї з витратами вдома і витратами під час попередніх подорожей в інших місцях. Порівнювані витрати може бути включено у ви-щенаведену модель у вигляді середньозважених витрат на транспорт, проживання і харчування, що відбивають відносну принадність різних екотуристичних центрів; - форс-мажориі події та чинники (стихійні лиха, військові конфлікти, терористичні акти, техногенні аварії та катастрофи, епідемії та пандемії тощо), що впливають на попит екологічного туризму в різних місцях, країнах та регіонах світу; добір змінних, що впливають на прогнозовану змінну попиту, і встановлення математичної форми взаємовідносин між ними; -збирання модельної інформації; - використання бази даних для встановлення ступеня впливу діючих змінних на прогнозовані змінні в минулому (оцінка коефіцієнтів математичного рівняння); - проведення тестів на дійсному і попередньому етапі моделювання для з'ясовування рівня вірогідності; - використання математичної моделі для прогнозування. Математична модель прогнозування попиту урбо-компенсаційпого екологічного туризму, подібна до аналогічних моделей прогнозування попиту в туризмі та міжнародному туризмі71, має логарифмічно-лінійну форму72. Після адаптації моделі до вимог екологічного туризму вона набуває вигляду поліноміального тренду множинної нелінійної регресії: In (Mijt / N,t) = а0 + Й1 In (Iit / Nlt) + a2 In Pjt + a3 In PSit + aA In VXijt + a5 In PTijt + a6 In PTSijt + a7 In Ukt + a8t + a9 In (Mij(t_ 0 / Ni(t_ 0) + Bljt,де а0, a,, a2, ..., a9 - коефіцієнти поліноміального тренду (множинної нелінійної регресії); Mijt - кількість туристів, що прибула, з місця постійного проживання до місця реалізації туру (екотуристичного центру) - j в t-му році; Nit - чисельність населення в місті постійного проживання туристів - і в t-му році; Iit - середні доходи в місті постійного проживання туриста в t-му році; Pjt - ціна проживання в екотуристичному центрі - j в t-му році; PSit - середньозважена ціна проживання в заміщаючому екотуристичному центрі - і в t-му році; VXijt -обмінний курс валют в місці постійного проживання - і та в екотуристичному центрі - j в t-му році; PTijt - тариф транспортних витрат на переміщення з місця постійного проживання - і до екотуристичного центру -j в t-му році; PTSijt - середньозважений тариф транспортних витрат на переміщення з місця постійного проживання - і до екотуристичного центру - j в t-му році; Ukt - змінна форс-мажорпої події - k в t-му році; t - показник популярності екотуристичного центру за досліджуваний період часу; In (Ти(1„0 / Ni(t _ 0) -змінна, що характеризує тяжіння до екотуристичного центру (застосовується до емпірично визначених пар населених пунктів); Bijt - значення випадкової помилки. Модель розраховується для кожної пари населених пунктів (місця реалізації екотуру та місця постійного проживання туриста) для всього ретроспективного періоду. Далі вибирають найкращу модель для різних пар на основі таких критеріїв, як високий рівень коефіцієнта кореляції, відсутність автокореляції, велика кількість статистично значимих коефіцієнтів, коректні знаки параметрів. У підсумку проводять прогнозування для визначеного періоду. У деяких випадках оцінювані коефіцієнти рівняння може бути інтерпретовано як показники еластичності, що вимірюють відгук попиту на малі зміни визначальних чинників. Що стосується змінних подій, то залежність між ними і залежними змінними не є цілком логарифмічною і відповідно їх коефіцієнти не є ідентичними показникам еластичності. Дуже важливо коректно, відповідно до вимог економічної теорії, проводити оцінку параметрів (знаку і розмірності), отриманих за допомогою математичної моделі. Некоректність параметрів виникає через певну недосконалість самої моделі. Наприклад, екотуристська подорож у національний парк за кордоном є виявом певного рівня прибутків та відповідного стилю життя (смаку, моди тощо), а отже, очікується позитивна еластичність попиту за прибутками. Аналогічно власна еластичність попиту за ціною має бути негативною, а перехресна еластичність попиту за ціною замісних продуктів - позитивною. При зміні смаків туристів може відбутися перерозподіл, і коефіцієнт показника тренду може змінити свій знак. Коефіцієнти, витрати на просування туристичного продукту, змінні тяжіння та уподобання екотуристичного центру завжди мають бути позитивними. 3. Екотуристичні геомаркетингові комунікації Сучасні напрямки геомаркетингових комунікацій -інформаційно-аналітичної та рекламної діяльності міських екотуристичиих, природогосподарських та природоохоронних організацій - органічно пов'язані з основними принципами урбокомненсаційпого екотуризму та з геомаркетипгом73. Особливістю геомаркетингу є його ресурсна спрямованість - як основний об'єкт ринкової діяльності пропонується комплекс просторових умов і ресурсів природного та антропогенізованого середовища як просторового базису споживчих потреб та послуг, а також специфічного об'єкта споживання та послуг. Однією з важливих складових гсомаркетингу є інформаційний менеджмент та реклама урбокомпенсаційного екологічного туризму. Пріоритетними напрямками інформаційно-аналітичної екотуристичпої гсомаркетингової діяльності є такі: - виявлення та опис туристично-рекреаційного потенціалу і доступних екотуристських ресурсів; - збирання і систематизація спеціальної, насамперед, екологічної інформації, необхідної організаційно-управлінським (менеджерським) підрозділам екотуристичиих організацій, фірм, туристам та місцевим жителям; - визначення цільових груп клієнтів, для яких ресурси і можливості природогосподарської чи природоохоронної території можуть становити найбільший інтерес; - визначення можливого набору та змісту спеціальних екологомістких туристських послуг і власного екотуристсь-кого продукту (цілісного пакета екотуристських послуг); ¦> дослідження можливостей для надання нових додаткових послуг; - розробка схеми і методів моніторингу думок клієнтів; По-перше, на відміну від турагентів і туроператорів, природоохоронні організації, як правило, володіють не тільки оригінальними типами екологомістких туристських продуктів (екологічні стежки, музеї природи тощо), але і «власними» екотуристськими ресурсами, які без їх участі повноцінно освоїти неможливо. Ця обставина є дуже важливою, тому що основна частина природоохоронних територій має нести свою безпосередню функцію - з мстою збереження природного генофонду забороняється будь-яке активне втручання у природний процес. По-друге, сегментація туристичного ринку в Україні вже частково відбулася, що забезпечує організаторам екотуризму, природогосподарським та природоохоронним організаціям певний потенційний контингент клієнтів. Це певною мірою полегшує просування екотуристських продуктів на ринок. Але туристичний ринок аж ніяк не порожній, і конкуренція тут є досить суттєвою. По-третє, певною перевагою природоохоронних організацій є наявна в них можливість розвивати туроператорську екотуристичну діяльність самостійно і формувати сталі партнерські стосунки з усіма місцевими учасниками туристичної діяльності, займаючи при цьому провідні консолідуючі позиції. Остання обставина має стратегічне значення у створенні довгострокових екотуристичних програм. Стратегію і тактику урбокомпенсаційного екотуристичпого геомаркетингу природоохоронних територій необхідно будувати на основі інтеграції спільних інтересів організаторів екотуризму та природоохоронних організацій, місцевого населення, інших природокористувачів (лісового, водного, сільського господарства), а також відпочиваючих і туристів. Наступною важливою складовою урбокомпенсаційного екотуристичпого геомаркетингу є інформаційний менеджмент та рекламна діяльність. У цілому технологія роботи з представниками мас-медіа, інформаційного менеджменту та PR (англ. public relations - зв'язки з громадськістю) в туризмі достатньо опрацьована74. Успіх іиформаційно-рекламної діяльності залежить від рівня її наукової організації, творчого рівня та здібностей менеджерів екологічного туризму, а також від зацікавленості і таланту журналістів. Основним завданням іиформаційно-рекламної діяльності є розробка та створення якомога більшої кількості різноманітних та цікавих науково-популярних зведень, атрактивних (емоційно насичених) відео- та аудіоматеріалів та, що дуже важливо, пошук гарного інформаційного партнера. Проте взаємодія з ним без зворотного зв'язку може бути мало ефективною і не виправдовувати витрати па інформанійно-рекламну діяльність. Тому потрібно не тільки фахово представити свій продукт, але і забезпечити необхідний рівень співтворчості із запрошеним журналістом, редактором газети або часопису, радіо- або тележурналістом. Зворотний зв'язок і співтворчість важливі не тільки з журналістами і редакторами засобів масової інформації, а також з аудиторією читачів, глядачів, слухачів -потенційних відпочиваючих і туристів. Налагодити його можна за допомогою організації через ЗМІ різноманітних презентацій, конкурсів, ігор, аукціонів, пропонуючи як виграш або приз - безкоштовну екоекскурсію або екотур. Отже, засоби мас-медіа є одним найважливіших інструментів побудови системи інформаційно-рекламної діяльності в геомаркетингу екологічного туризму, основою формування сприятливого суспільно значущого іміджу. Тому за участю мас-медіа повинні проходити всі важливі екотуристичні заходи, за їх допомогою слід підтримувати постійну увагу клієнтів і партнерів до поточної діяльності екотуристичної організації. Основна мета інформаційного менеджменту та реклами екологічного туризму - всебічно доводити до споживачів його продукції (відпочиваючих та туристів) відомості про загальну екологічну ситуацію, еко-логічність запропонованих послуг і доцільність їх використання. Насамперед, екологічно орієнтована реклама має містити об'єктивні, науково-достовірні дані і факти, а не гасла та запевнення, які неможливо перевірити. Це провідний принцип інформаційно-екологічної рекламної діяльності в геомаркетингу урбокомпенсаційного екологічного туризму. Поряд з прямою екологічною інформацією доречно для залучення клієнтів та ековиховання використовувати непрямі засоби подання екологічної інформації. Ефективним інструментом для цього є екологічні торгові марки і знаки, а також екосертифікати, що можуть присуджуватись організаціям, відділенням, фірмам, товарам і навіть місцевостям. Важливо зазначити, що ці знаки, насамперед, є виявом суспільного визнання і не потребують обов'язкового юридично нормативного і державного статусу. їх авторитет і поширеність спираються на суспільне визнання, на репутацію екотуристичних та громадських екологічних організацій, що присуджують ці сертифікати. Розробка таких знаків і сертифікатів та їх упровадження - це складна і тривала процедура. Проте менеджмент і геомаркетинг екологічного туризму, у першу чергу, спрямовані на раціональне природокористування^ охорону та відтворення природного середовища, можуть і повинні цс робити.На сьогодні відомі інформаційно-рекламні геомарке-тингові системи екотуризму закордонних національних парків. Вони характеризуються адресністю, повнотою, цілісністю, атрактивністю (емоційним наповненням), ієрархічністю, актуальністю всіх екоінформаційних матеріалів. Аналогічні системи, де поєднуються екотуристичні рекламні матеріали, інтелектуально-пізнавальні та інформаційно-аналітичні дані, потрібні й українським менеджерам екологічного туризму, а також природоохоронним організаціям. Значну роль у сучасному світі відіграють комн'ютер-но-мережна інформація, інформаційно-аналітична та інформаційно-рекламна діяльність засобами Інтернету. Деякою мірою цей процес розпочався також і в Україні. Зокрема, провідні туристичні організації («САМ», «Гамалія», «Яна» та ін.), громадські екологічні та природоохоронні організації, а також деякі заповідники і національні парки вже мають свої сторінки в мережі Інтернеті. Як правило, на цих сторінках подано анотовані описи запропонованих клієнтам маршрутів та послуг. Таким чином, для досягнення найбільшої природоохоронної ефективності всіх форм інформаційно-аналітичної та інформаційно-рекламної діяльності необхідно донести до адресата рекламного звернення, що його вибір саме скотуризму є не тільки необхідним і корисним для природи і суспільства, а й безпосередньо для нього самого, причому найбільшою мірою і з найважливіших для нього причин. Інакше кажучи, потрібно з відповідним емоційним навантаженням зуміти задіяти особисті інтереси адресата реклами в загальному екологічному та природоохоронному контексті рекламного звернення. Гасла загального характеру («Оберігайте!..», «Охороняйте!», «Не шкодьте!» тощо) вже давно вичерпали свій впливово-інформаційний ресурс. Інша річ, якщо рекламується екотуристичний цілком доступний та нетривіальний спосіб відпочити, оздоровитися, дізнатися про щось нове, навчити чомусь новому свою дитину та при цьому підтримати благородну справу збереження та відтворення природного середовища. Література Барышева Ю.Л. Формирование эколого-краеведческих знаний в школе. - М.,1997. Бейдик О.О., Ліщинська О.М. Російсько-український тлумачний словник термінів з медичної географії. -К.: РВЦ «Київський університет, 1997. С. 110 Биржаков М.Б. Введение в ТУРИЗМ. - СПб., 2002. Биржаков М.Б., Нестеренко С А. Система американского заочного высшего и последипломного образования // Турист, фирмы. - 1996. - Вып. 10. -С. 170-171. Боткина Л.В., Шенгелия Н.О. Программа ТАСИС в современной систем подготовки кадров для индустрии туризма // Турист, фирмы. - 1998. - Вып. 17. -С. 140-143.; Буторова Н.В. Менеджмент и маркетинг иностранного туризма: обслуживание иностранных туристов в России: Учеб. пособие. - М., 1999. Джеффрнс П. Маркетинг, рекламно-информационная деятельность и контроль в области туризма // Мат. IX сессии ВТО (Буэнос Айрес, 30 сентября - 4 октября 1991 г., Буэнос Айрес). - Буэнос Айрес, 1991. Дмитрук О.Ю. Сучасні концепції менеджменту в геоекології. - К., 1997. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. Методика ландшафтного аналізу урбанізова-них територій. - К., 1998. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія з основами урбогеоекології (ландшафтознавчий аспект): Навч. посібник. - К., 2000. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм у системі сусиільно-екопомічних відносин // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. - К., 2001. -С 89-95. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм як регулюючий чинник урбанізації // Фізична географія і геоморфологія. К.: ВГЛ «Обрії», 2001. - №40. С.47 - 52 Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Безпека життєдіяльності. -К., 1999. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Екологічний туризм як дидактична основа раціонального природокористування та геоекологічної освіти // Регіональні екологічні проблеми: 36. наук, праць. - К., 2002. - С 45-50. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Особливості навчально-тренувального туристського комплексу «Тренінг командної взаємодії» // Громадянське виховання особистості засобами дитячо-юнацького туризму і краєзнавства в умовах розвитку української держави: Матеріали Всеукр. наук.-метод, семінару (Дніпропетровськ, 17-24 вересня 2001 p.). -Дніпропетровськ, 2001. - С. 46~54. Дурович А.П., Копанев А.С Маркетинг в туризме: Учеб. пособие / Под ред. З.М. Горбылевой. -Минск, 1998. Екологічна стежка (методика, організація, характеристика модельної стежки «Лісники») / Я.П.Дідух, В.М.Ермоленко, О.Т.Крижанівська та ін. - К., 2000. Зорин И.В. Менеджмент персонала. Планирование карьеры в туризме: Учебник. - М., 1997. Каледин Н.В. Подготовка специалистов по туризму на факультете географии и геоэкологии Санкт-Петербургского университета // Тр. Академии туризма. -1995. - Вып. 1.-С. 107-108. Карпова Г.А., Хорева Л.В. Формирование квалификационного уровня в сфере туризма ,// Тр. Академии туризма. - 1995. - Вып. 1. - С. 97-106.
1 2 3 4 5 Категория: Туризм \| Добавил: Aspirant (06.05.2013)
Просмотров: 236 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: