Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 8
Гостей: 8
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Туризм |
Реферат на тему Приміщення перукарень. Обладнання виробничих приміщень перукарні.
Реферат на тему Приміщення перукарень. Обладнання виробничих приміщень перукарні.. Перукарні розміщуються у багатолюдних містах, на центральних вулицях міста і сіл, в готелях, на вокзалах, автобусних станціях, на великих підприємствах, у густо населених житлових районах. Якщо перукарню розміщують у багатоповерховому будинку, то необхідно щоб вона була на першому поверсі, рідше на другому вхід в перукарню повинен бути окремий. Виходячи із санітарних вимог перукарню не розміщують у підвалах, тому що робота перукаря вимагає великої кількості води. Доцільно відкривати перукарню виходячи з кількості мешканців мікрорайонів, тобто у містах 1000 жителів необхідно мати населення 2-х робочих місць у сільській місцевості на 1000 жителів 1 робоче місце. По призначенню перукарні поділяються на салони й перукарні І і ІІ категорії. У салонах надають велику кількість послуг і в салонах великі ціни. У салонах працюють високо-професійні майстри. У сфері послуг більшість перукарень жіночого типу, але ще існують чоловічі зали, жіночі салони, дитячі. Планування приміщень перукарень і розміщення в них необхідного обладнання і приспособлення, повині створити максимальні зручності для відвідувачів і персоналу перукарень і розміщення робочого місця повинно відповідати будівельним порядкам і правилам. Для нормальної діяльності людини велике значення має колір оточуючого середовища, він може втомлювати або ж він її знижує. В залежності від кольору і обстановки створюється відчуття тепла, холоду, спокою, простору. Тому краще всього для публіки підприємницьких приміщень слід використовувати фарби світлих кольорів. В перукарнях обов’язково потрібне освітлення. Найкраще є денне світло (природнє). По санітарним нормам площу віконних пройомів в робочих залах перукарні повинна складати не менше 1/5 частини площі приміщення. Але так, як працюють у дві зміни то одного денного світла замало. Виникає необхідність у наступному світлі його потребу забезпечити рівномірну і достатню освітленість кожного робочого місця, крім природнього потрібне й загальне освітлення, а також і місцеве, яке складається із настільних ламп встановлених на відстані біля двох метрів від підлоги зліва. Щоб працівникам було легше працювати у перукарнях, необхідно дотримуватися постійної температури це 180- 200. В літній період таку температуру підтримують за допомогою вентиляції та кондиціонерів. При виділенні тепла або вологості, а також попадання в атмосферу приміщення великої кількості газоподібних речовин, використаних для обробки волосся препаратів виникає необхідність в встановленні системи вентиляції. Також в перукарні необхідні каналізаційні труби, і обов’язкове водопостачання, так як перукареві для праці необхідно мити руки. Робоче місце перукаря це стіл і крісло. Цей столик оббитий пластинкою. В столі є відсувні шухляди, для інструментів і приспособлень парфумерії. Над столиком ставиться прямокутне або овальне дзеркало розміром 60 х 100 см. Перукарське крісло повинне мати напівм’які сидіння із спинкою, оббивку з водонепроникаючого матеріалу і щоб воно крутилось навкруги осі; щоб воно могло підніматися і опускатися. Розміщення столика і крісла в робочому залі перукарні може бути різним в залежності від площі приміщення і його форми. Столи розміщують вздовж стіни або в центрі залу. Головна вимога яка повинна бути виконана при розміщенні і обладнанні – зберігання встановлених відстаней між кріслами. Рахується, що робоча зона перукаря не повинна бути відділена від вертикальної осі крісла більше чим на 90 см. Тоді мінімальна відстань між осями двох крісел має бути 180 см. Якщо робоче крісло розміщене біля стіни, відстань між ними повинна бути менше ніж 70 см. При розміщенні в приміщені столів і крісел на кожне місце перукаря по санітарним нормам відводиться не менше 4,5 см. Площі. На робочому столі необхідно у відповідному порядку (справа наліво) предмети туалета: спиртівку, ватницю, банку з дезрозчинами, флакон з пероксодом водню, пудреницю. При цьому слід дотримуватись основним правилом: чим частіше в роботі використовується предмет, тим ближче до майстра він повинен знаходитись. Це дає перукарю можливість скоротити до мінімуму кількість рухів і зменшити втому. Майстер зобов’язаний тримати в чистоті своє робоче місце і предмети туалету. По закінчені робочого для стіл і предмети необхідно протирати 5% розчином хлораміну. Літ-ра: Л.Г. Гутиря “Сучасна перукарська справа” конспекти уроків. Розділ V Інструменти та пристрої перукарської роботи Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяються на групи: для розчісування волосся; ріжучі інструменти; для укладання; для завивки. Професійні інструменти виготовляють зі спеціальних і натуральних матеріалів за технологіями, які забезпечують міцність, пружність і гладкість поверхні інструмента, стійкість проти взаємодії з хімічними препаратами та проти підвищених температур, запобігають намагнічуванню та електризації. Пристосування відіграють допоміжну роль, забезпечують якісне виконання перукарні своєї роботи. Є різні інструменти для розчісування волосся. Гребінці Складаються з ручки та зубців, розрізняються за довжиною, шириною, частотою та розміром зубців. Гребінці бувають: металеві – алюмінієві, дюралеві; неметалеві – з пластмаси, капрону, ебоніту, кістки, галаліту, целулоїду, силікону. При роботі з хімічними препаратами застосовуються тільки неметалеві гребінці. Через ушкодження лусок небажано працювати неметалевими гребінцями з вологим волоссям. Найпоширеніший вид інструменту – пластмасові гребінці. Залежно від призначення гребінці розділяють на 4-ри основні групи: комбіновані (різні та часті зубці); однорідні (зубці рівномірні); з гострою ручкою (хвостиком); зі звичайною ручкою. Комбіновані гребінці поєднують на робочій поверхні ділення густих і рідких зубців. Застосовують у жіночих та чоловічих залах для розчісування, стрижки, холодного й гарячого укладання, начісування, тунірування волосся. Намальовано один з комбінованих гребінців. Гребінцями з гострою ручкою – “хвостиком” зручно розподіляти волося на намащеними працюють при накручувані на бігуді, коклюшки Намальовано один з гребінців з “хвостиком”. Звичайна ручка гребінця може бути заокруглена або у вигляді “вилочки”. Першим гребінцем користуються при фарбуванні волосся, при укладанні волосся. Гребінчик для фарбування волосся. Ще є інструменти для стрижки волосся: Ножиці. Перукарські ножиці бувають прямі (прості) та зубчасті – філірувальні; пропорні; Прямі ножиці призначені для стрижки, окантування, тушування, філірування волосся, стрижки вусів, борід. Обидва полотна ножиць прямі і ріжучі. Ножиці бувають з мікроночисткою, алмазним напиленням або без них. Перші – не потребують додаткового заточування, другі – періодично заточують. Ножиці можуть мати полотна завдовжки 4,5-6 см. Гостру або тупу форму кінців, обмежувач, упор-підсилювач на кінці для мізинця. Філіровані ножниці застосовують для прорідження волосся. Бувають однобічні й двобічні з різною формою та частотою зубців. Не можна користуватися перукарськими ножицями в побуті. Зберігайте ножиці у футлярі. Стежте за їх чистотою, бережіть від ударів, дії вологи, хімікатів. Прапорні ножиці застосовують для одночасної стрижки й філірування волосся. Одне полотно ножиць із фігурною насадкою, а друге може бути як у прямих, філірувальних ножиць або з декілька зубцями. Після стрижки тонкими ножицями пасма на кінцях мають малюнок, який відповідає формі насадки. Це захищає волосся від контакту його відкритої поверхні з зовнішнім середовищем, зберігає природну вологість і оздоровлює волосся. Нові модифікації термосистеми оснащені міні-комп’ютерами, які налаштовують апарати залежно від типу волосся на оптимальну температуру нагріву ножиць і підтримують в процесі стрижки. Бритви у перукарнях застосовують небезпечні та безпечні бритви. Небезпечні бритви застосовують тільки для стрижки філірування волосся. Боління небезпечними бритвами відповідно до санітарно-гігієнічних вимог не здійснюється. Небезпечні бритви мають змінне лезо. Звичайні безпечні бритви з відкритими лезом застосовують для стрижки та підбривання волосся. Філірувальними безпечними бритвами філірувальними ножами із зубчатими насадками працюють при стрижці та філіруванні волосся. У комплект до філірувального ножа входять насадки для різних технік стрижки. Електромашинки для стрижки волосся бувають 3-х видів вібраційні, роторні, акумуляторні. Машинки працюють від мережі постійного і змінного струму. Машинкою виконують первинну обробку волосся перед стрижкою ножицями (зведення волосся нанівець), стрижку “наголо” всієї поверхні голови або її окремих зон. Стрижку машинкою здійснюють по сухому волоссю, рухаючись проти росту волосся від правої лінії росту. Фени Професійні фени виготовляються різної конструкції. Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигуни, нагрівач у вигляді спіралі, вентилятор, шнур з вилкою. Доповнюються фени спеціальними змінними насадками у вигляді: гребінця; щітки; щипців; дифузора; Для хімічної завивки в перукарнях використовують бігуді, м’які бігуді, формери. Коклюшки бувають класичної та видозміненою формою. Їх виготовляється із дерева, пластмаси, стійкої протидії хімічних препаратів. Фіксують коклюшки прогумованою тасьмою. Класичні коклюшки – це рівні гладенькі стержні, звужені посередині, з розширенням на кінцях або із хвилястою поверхнею, від завивки на кінці утворюється завиток природної форми. Коклюшки виготовляються завдовжки 6-10 см, діаметром посередині 5-15 см. Електроапаратура у перукарнях застосовується різноманітна електроапаратура для сушіння волосся прискорення хімічних процесів фарбування, хімічної завивки, дезінфекції інструментів. Сушка (сушуари) випускають різних конструкцій, стаціонарні – закріплені на стінах, зі спеціальними кріслами пересувні та на роликах. Параметри встановлюються регулятором температури та регулятором часу індивідуально для кожного клієнта. Клімазони – апарати для прискорення хімічних завивки та фарбування волосся. Пароапарати різної конструкції розраховані на додаткову обробку волосся парою при лікуванні, фарбуванні та завивці волосся. Допоміжні пристосування для перукарських робіт. До них відносяться: пульверизатори – для зволоження волосся; мисочки – для приготування фарбників; шейкери – для змішування; пензлики – для розведення та нанесення препаратів та фарбників; затискачі – вусики, краби, качечки; утеплюючий ковток для змішування фарбування волосся. Сіточка для волосся для захисту волосся під час сушіння; Шапочка для мелірування; Гумові рукавички; шпильки – для зачісок; аплікатори – для розмішування й нанесення препарату, фарби. Розділ VI Матеріали, які використовуються у перукарській справі. На сьогоднішній день існує величезний вибір матеріалів: шампуні, хімікати, фарби, гелі, лаки, пінки, бальзами. За допомогою цих матеріалів перукар може робити вишукані зачіски, змінювати колір волосся, але перукар повинен пам’ятати, що головне правило при фарбуванні волосся – правильно підібрати колір і правильно виконати технологію фарбування. За допомогою фарб перукар може не тільки змінювати колір волосся чи посилювати відтінок, а й візуально корегувати форму обличчя. Використовуючи матеріали, перукар повинен не тільки правильно використовувати технологію виконання того чи іншого виду перукарських послуг, а й правильно підібрати матеріали до типу волосся ( наприклад, манікюр ) чи колір фарб, який корегував би форму обличчя. Використовуючи фарби в гармонійному поєднанні з зовнішністю клієнта, правильне виконання того чи іншого виду перукарських послуг з застосуванням різних матеріалів, можна залучити більше постійних клієнтів в перукарню, а отже і витримати конкуренцію. На сьогоднішній день існує велика кількість шампунів до типу волосся. Шампуні для об’єму роблять м’яке й тонке волосся більш пружне і пишне. Це пояснюється наявністю в їх складі кератинів. При митті вони діють як укладальний засіб. При сухому волоссі використовують екстрам’які шампуні для ушкодженого волосся. Вони уже промиті певною мірою відновлюють волосся і постачають його живильною речовиною. При жирному волоссі підходить м’який шампунь з біоелементами, наприклад з очищеною олією. Також на жирне волосся добре діє шампунь з екстрактами південноамериканського живильного дерева. Бальзами для волосся підживлюють його, лікують. Їх використовують при сухому, ламкому волоссі, якщо воно січеться. Також бальзам використовують відразу ж після освітлення, фарбування, завивки волосся з метою повернути волосся до його, нормального стану щоб воно знову стало слухняним і пишним. Регулярне застосування бальзамів повертає еластичність і блиск волоссю. Бальзам – це матеріал, за допомогою якого можна поліпшити стан волосся. Також в перукарській роботі користуються пінками. Їх дуже часто використовують при укладці волосся. За допомогою пінок укладка збережеться триваліший час, пінки полегшують розчісування волосся, а також живлять його поліпшують структуру волосся. Використовувати пінки корисно при тонкому і рідкому волоссі. При використанні пінок волосся робиться більш слухняним і міцнішим. Але треба пам’ятати, що велика кількість пінок завдає шкоди зовнішньому вигляду волоссю (воно виглядає неприродньо). Не менш важливу роль у перукарській справі, відіграють гелі. Гель для волосся – це “хіт” для укладання зачісок у молодіжному середовищі. Гель сильної фіксації робить коротку стрижку “їжачок” стійкою до вітру. Мокрий гель призначений для ефекту мокрого волосся. Суміш гелю з аерозолем надає волоссю більшої стійкості, не роблячи його твердим. Гель дає можливість після сушіння без зусиль розчісувати, волосся. Також гелі застосовують при моделюванні зачісок, щоб зафіксувати зачіску. Також існують ще гелі й слабкої фіксації, нормальної фіксації і дуже сильної фіксації, середньої фіксації. Для того щоб зафіксувати зачіску майстри перукарі використовують лаки. Лаки відрізняються за ступенями фіксації. Існують лаки слабкої, нормальної, і сильної фіксації. Лаки слабкої фіксації рекомендують використовувати при укладці зачісок з локонами. Дуже важливе значення у перукарській роботі мають хімікати. Хімічні суміші імпортного виробництва відрізняються м’яким впливом на волосся й шкіру голови, виготовлені з урахуванням особливостей структури волосся та його станів (волосся пофарбоване, знебарвлене, що важко піддається хімічній завивці). У перукарнях користуються різними фарбами. Всі фарби для волосся умовно поділяються на 5 груп. До І-ої групи фарб відносяться всі відбілюючі речовини. До ІІ-ої групи фарб відносяться фарби органічного синтезу, тобто хімічні фарби. До ІІІ-ої групи фарб підфарбовуючі і тонуючі шампуні, тобто фізичні фарби. До ІV-ої – усі фарби рослинного походження (хна, басма). До V-ої групи фарб відносяться метаномісні фарби. Правильне виконання перукарських послуг, правильно підібрані матеріали до типу волосся, колір фарб, який підходив би до типу обличчя клієєнта - головна задача перукаря при обслуговуванні клієнтів. Також головне завдання перукаря – не тільки правильно використовувати перукарські роботи, але й робити зовнішність клієнта ефектною, не завдавати при цьому шкоди волоссю. Література: Л.Г.Гутиря “Сучасна перукарська справа” Конспекти уроків, підручник у трьох книгах В.Ф.Орлова “Основи перукарської справи” Розділ VII Науково – технічний процес в перукарській роботі. Перукарське мистецтво постійно видозмінюється. Чим багатша економіка країни, тим швидше буде розвиватися перукарське мистецтво. Перукарське мистецтво виникло ще при існуванні первісних людей. Історія розвитку перукарського мистецтва була довготривалою. Розвиток перукарського мистецтва почався ще за первісних людей. На той час не було ніяких перукарських інструментів. Але первісні люди намагаються доглядати за волоссям. Замість конлюшок вони використовували дерев’яні палички, за допомогою яких накручували волосся. І в наш час вони дістали назву коклюшки. Їх на сьогоднішній день існує дуже багато, різного діаметру, конфігурацій. Що стосується електрощипців, то спочатку вони були з довшими ручками і з коротшими робочими полотнами, що ускладнювало накрутку довгого волосся. Потім робочі полотна щипців ставали довшими, а їх ручки – коротшими. Нагрівалися щепці у той час в спеціальних печах біля трьох годин. На сьогоднішній день існують електрощипці різного діаметру. Щепці удосконалив Марсель. На основі щипців Марселя були зроблені електричні щепці (плойки). Достатньо розвинуте було перукарське мистецтво у Стародавній Греції. Саме тоді появилося слово “косметика”. Зачіски жінок і чоловіків виконувалися довго і наполегливо. При виконанні зачісок використовувалися різні трави, які мали відтіночні ефекти. У Стародавньому Єгипті приділяли велику увагу красі обличчя. У той час не було ніяких фарб, тому єгиптянки підфарбовували волосся жиром. Потім з’явилися фарби “хна” і “басма”. В той час еталоном краси було чорне або темно-коричневе волосся. На сьогодні існує велика кількість різних фарб, шампунів, бальзамів для різних типів волосся. Оскільки в той же час не існувало інструментів для укладки волосся, то деколи для того, щоб надати волоссю об’єму, здатні люди носити зразу дві перуки. Зараз інструментів і матеріалів для укладки волосся надзвичайно багато: - пінки; - лаки; - щітки; - фени; - плойки. А що стосується гребінів, то спочатку вони були дерев’яними. Поступово дерев’яні гребінці вдосконалювалися. Пізніше було винайдено залізні гребні, щітки. А на сьогодні різні види гребнів, щіток різних форм. Коли поширилася мода на світле волосся, найбільш доступне рахувалося довге перебування під пекучим сонцем в спеціальній шляпі, на поля якої виставляли змочене волосся, щоб його відсвітлити ( користувалися цим методом в епоху Відродження). Пізніше для цього використовували сірь. На сьогоднішній день використовують перекись водню, гідроперит. Замість лаків, гелів, якими зразу величезна кількість, спочатку використовували пудру при виконанні зачісок. Використовували ї в епоху, Рокко. Перукарі Середньовіччя володіли мистецтвом завивки на перуках (їх накручували на дерев’яні палички і довго варили в лужній рідині). Що стосується термічної завивки, то спочатку не існувало ніяких інструментів для виконання термічної завивки. В епоху Середньовіччя для виконання термічної завивки з’явилися громадські апарати. Але такі апарати незручними, оскільки їх доводилося носити за собою. Потім ці апарати вдосконалювалися. Зразу для виконання термічної завивки існують бігуді різного діаметру. Стародавнім грекам була відома накрутка по спеціальній залізний стержень каламіс, який використовували замість електрощипців. Перукарське мистецтво одне з самих стародавніх мистецтв на Землі. Уявлення про красу в різні епохи змінювалися. З’являлися нові тенденції, змінювалися напрямки в моді, і разом з цим змінювалися зачіски. Починаючи від існування первісних людей, перукарські інструменти, яких тоді не було, крім дерев’яних паличок, поступово вдосконалювалися. З настанням іншої епохи кількість перукарських інструментів, матеріалів, приладів збільшувалася, вони ставали більш зручними у використанні. І на сьогодні їх є дуже багато, вони зручні у використанні, завдяки чому перукарське мистецтво розвивається, вдосконалюється. Розділ VIII Охорона праці і техніка безпеки у перукарнях Охорона праці являє собою систему правових, соціально-економічних, організаійно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на забезпечення здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці. Створення здорових і безпечних умов праці сприяє підвищенню її продуктивності та зниження собівартості продукції. Конституція України являється основним законом, що гарантує право громадян на нешкідливі умови праці. У Конституції проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно вибирають, або на яку погоджуються. Роботодавець (власник підприємства) зобов’язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до умов безпеки і гігієни праці. Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення. Рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програма професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки працівників. В Україні з 1995 року діє державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП). До нього ввійшли більш ніж 2000 нормативних актів, 350 міжгалузевих стандартів системи і безпеки праці (ГОСТ ССТБ) більш 40 державних стандартів. Укр. (ДСТУ). Стандарти безпеки праці по видах небезпечних та шкідливих виробничих факторів. У правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретизуються обов’язки адміністрації робітників, службовців, питання прийому на роботу і звільнення, використання робочого часу, порядок використання заходів заохочення та сумлінну працю, заходів впливу на порушників трудової дисципліни. Власниками і профспілками складаються колективні договори. Вони розробляються і укладаються згідно Закону „України про колективні договори і угоди”, “Про охорону праці”. Колективні договори складаються у письмовій формі на 1 рік. У договорі сторони передбачають: Забезпечення працівникам соц. Гарантії в галузі охорони праці. Обов’язки працівників на рівні трудового договору. Додаткове встановлення працівникам пільг і компенсацій. Комплексні заходи, щодо досягнення встановлених норм безпеки, гігієни праці, виробничого травматизму і підвищення існуючого рівня охорони праці. Запобігання профзахворювання та аварій. За порушення законодавства по охороні праці є відповідальність: адміністративна, дисциплінарна, матеріальна і кримінальна. Державний нагляд здійснюється: державним комітетом України по нагляду за охороною праці, органами державного пожежного нагляду, санстанцією. Вищий нагляд здійснює генпрокурор України. Власник зобов’язаний створити безкоштовно умови для їхнього контролю. З безпеки праці проводяться інструктажі: 1. Вступний – проводиться усіма працівниками, учнями, які прибули на роботу. 2. Первинний – проводиться на робочому місці: а) працівниками новоприйнятими на роботу; б) працівнику, який переводиться з одного цеху до іншого; в) працівником, який буде виконувати нову для нього роботу; г) працівником відрядженим, який бере безпосередньо участь у виробничому процесі; д) учням, які прибули на виробничу практику. 3. Повторний – проводиться з усіма працівниками. На роботах з підвищеною безпекою в один раз в кварталі, на інших роботах один раз в півріччя. 4. Позаплановий – проводиться: а) При введені в дію нових або переглянутих нормативних актів з охорони праці. 5.Цільовий – при виконанні разових робіт; При ліквідації аварій, екскурсіях. Закони про охорону праці. Про пожежну безпеку. Про охорону праці. Про дорожній рух. Про охорону навколишнього середовища. Про колективні договори і угоди. Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку. Про поводження з радіоактивними відходами. Про охорону здоров’я. Зміни, які відбуваються в нашій країні загострюють проблеми безпеки праці на виробництві і в побуті. Електроустаткування, електроапаратура та електроінструменти повинні зберігатися у справному стані, бути безпечними в роботі і мати захист при випадковому дотиканні до струмоносних елементів. Перукарю забороняється: Розбирати електроапарати і інше електроустаткування. Носити в кишенях халату ножиці і бритву. Не дозволяється передавати бритву в відкритому вигляді. При роботі з електроінструментами слідкувати щоб не перегрівалися, давати перерву. Заземлення електроінструментів обов’язкове, крім того повинен бути резиновий коврик під ногами. Включати електроприлади тільки сухими руками. Категорично забороняється ставити мокрі рушники на електросушку. Забороняється мочити руки у воді, коли включений електронагрівач. Забороняється закривати папером, серветками електролампочки та штепсельні розетки. Кожна перукарня повинна бути обладнана вогнегасниками не менше одного на 100 м.кв. На випадок пожежі треба негайно викликати пожежну команду по телефону 01 і до її прибуття вжити всіх необхідних і доступних заходів для гасіння джерела загорання. | |
Просмотров: 3980 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 2.0/1 |
Всего комментариев: 0 | |