Реферат на тему Організація торгівлі хлібобулочними товарами. - Туризм - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Організація торгівлі хлібобулочними товарами. Організація торгівлі хлібобулочними товарами. Нормативно-правова документація продажу товарів. Характеристика робочого місця: а) меблі торгового залу; б) види робочих місць; в) організація робочого місця. 3. Приймання по кількості і якості, документальне оформлення. 4. Підготовка товару до подачі на робоче місце. 5. Розміщення і викладка товарів на робочому місці. 6. Характеристика асортименту. 7. Маркування. Умови зберігання. Вимоги до якості товарів. 8. Особливості продажу хлібобулочних товарів. 9. Характеристика виробників товарів. 10. Висновки і пропозиції. 11. Список використаної літератури. Нормативно-правова документація Право споживача на належну якість товарів. Споживач має право вимагати від продавця, щоб якість придбаного ним товару відповідала вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар, яку надає продавець. Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до якості товарів забезпечується правом участі об’єднань споживачів у розробці нормативних документів згідно з чинним законодавством. Продавець зобов’язаний передати споживачеві товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар, що надається продавцем. На товари, що завозяться на територію України, повинен бути передбачений чиним законодавством документ, який підтверджує їх належну якість. Права споживача в разі придбання ним товару неналежної якості. Продавець, виготівник зобов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовіьнити його вимоги. У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов’язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо вказані недоліки виявлені у межах терміну придатності. При прид’явленні споживачем вимог про безплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів або за згодою сторін в інший термін. За кожний день затримки виконання вимоги про надання аналогічного товару та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін (14 днів) споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем квитанції, товарного чи кассового чека або іншого письмового документа. Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ, що засвідчує факт купівлі. Виготівник зобов’язаний відшкодувати всі збитки продавця, який розглядає претензію споживача до виробленого товару. Продавець товару зобов’язаний у місячний термін відшкодувати підприємству, що виконує його функції, збитки, яких воно зазнало у зв’язку із задоволенням вимог споживача, передбачених цією статтею. Право споживача у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт і надання послуг Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і надання послуг і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступає до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений термін стає неможливим. Виконавець не несе відповідальності за недоліки у виконаних роботах або наданих послуг, якщо доведе, що воно виникло з вини самого споживача. Вимоги замовника, передбачені цією статтею, підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків протягом гарантійного чи інших термінів, установлених договором. Виконавець зобов’язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв’язку з втратою, псуванням, чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт або надання послуг. Виконавець на звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт або надання послуг. Право споживача на безпеку товарів. Споживач має право на те, щоб товари за звичайних умов їх використання, зберігання і транспортування були безпечними для його життя, здоров’я. У разі відсутності нормативних документів, що містять обов’язкові вимоги до товару, використання якого може завдати шкоди життю, здоров’ю споживача, навколишньому природньому середовищу, а також майку споживача, відповідні органи державної виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов’язані негайно заборонити випуск і реалізацію таких товарів. Виготівник повинен попереджати споживача про наявність терміну служби (придатності) товару або його частини, обов’язкові умови його використання та можливі наслідки в разі їх невиконання, а також про необхідні дії після закінчення цього терміну. Право споживача на інформацію про товар Споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, що забезпечує можливість їх компетентного виробу. Інформація про товари повинна містити:– назви нормативних документів, вимогами яких повинні відповідати товари;– перелік основних споживчих властивостей товарів, а щодо продуктів харчування – склад, калорійність, тощо;– ціну та умови придбання товарів;– дату виготовлення;– термін служби (придатності) товарів;– найменування та адресу виготівника і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача. Стосовно товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про їх сертифікацію. Інформація, про товари, доводиться до відома споживачів виготівником у технічній документації, що додається до товарів, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів або в окремих сферах обслуговування. Збитки, завдані споживачеві товарами, придбаними в результаті недобросовісної реклами, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі. Держава створює умови для набуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. Права в сфері торговельного та інших видів обслуговування Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця. Продавець зобов’язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства. Споживач має право на перевірку якості, комплектності, міри, ваги та ціни товарів, що пред’являються, демонстрацію безпечного та правильного їх використання. На вимогу споживача продавець зобов’язаний у цих випадках надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціну товарів. В тому разі, коли під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрат якості товару, продавець зобов’язаний у триденний з дня одерження письмової заяви від споживача термін направити цей товар на експертизу. Експертиза проводиться за рахунок продавця. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів господарюючі суб’єкти сфери торгівлі, громадського харчуванн і послуг, в тому числі громадяни-підприємці несуть відповідальність за:– випуск або реалізацію товару, що не відповідає вимогам нормативних документів;– реалізацію товару, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідальності;– реалізацію товару, забороненого до випуску та реалізації відповідними державними органами;– відсутність необхідної, доступної та достовірної інформації про овар; реалізацію товару, термін придатності якого минув. Правила продажу продовольчих товарів. Загальні положення. 1. Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продаж продовольчих товарів через вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування. 2. Правила поширюються на всі господарюючі суб’єкти, незалежно від форм власності, які здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів. 3. Господарюючий суб’єкт зобов’язаний не порушувати прав споживачів, визначених Законом України “Про захист прав споживачів” і Правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4.06.1994 р. №351. 4. Роздрібний продаж продовольчих товарів здійснюється через торговельні підприємства спеціалізовані, з універсальним ассортиментом продовольчих товарів, відділи підприємств непродовольчих товарів, стаціонарну дрібнороздрібну мережу, торговельні автомати, пересувну торговельну мережу, а також шляхом доставки продовольчих товарів на замовлення. 5. Товарний профіль та спеціалізація роздрібного торговельного підприємства, а також обов’язковий асортиментний перелік товарів, визначаються в установленному порядку. 6. Господарюючий суб’єкт зобов’язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів на рівні, що відповідає санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним нормам, установленим для приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів. 7. Торговельно-технологічне обладнання, що використовується при організації роздрібного продажу продовольчих товарів, повинно забезпечувати збереження їх якості і товарного вигляду протягом усього терміну їх реалізації. Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання. 8. Транспортні засоби для перевезення харчових продуктів повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, у справному стані. Кузов автомашини повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається миттю. 9. Працівники, що здійснюють транспортування, зберігання і продаж продукції харчування, підлягають обов’язковому медичному огляду. Кожен працівник повинен мати особисту медичну книжку. Працівники, які своєчасно не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються. 10. Працівники господарюючого суб’єкта повинні бути забезпечені форменим одягом або іншим одягом, що відповідає санітарним вимогам. Господарюючий суб’єкт повинен мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал і санітарні книжки працівників, а також книгу відгуків та пропозиції. 11. Усі продовольчі товари у господарюючого суб’єкта повинні бути з відповідними документами і товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, посвідчення про якість, сертифікат відповідності державній системі сертифікації або копія сертифіката відповідності, завірена постачальником на товар, котрий підлягає обов’язковій сертифікації. 12. У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов’язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені ним гроші. 13. До відома покупців, у зручній для сприймання формі, надається інформація про наявний ассортимент та виробників товарів, час їх надходження до продажу, харчову цінність, особливості зберігання, приготування і вживання, а також про надання можливих послуг. 14. Вимоги що-до сировини, показників якості продовольчих товарів, методів аналізу, упаковка, маркіровки, транспортування, приймання, зберігання регламентуються діючими стандартами та технологічними умовами. 15. За порушення Правил господарюючий суб’єкт несе відповідальність згідно з чиним законодавством. Характеристика робочого місця. а) меблі торгового залу; б) види робочих місць; в) організація робочого місця. Торгові меблі – це обладнання необхідне для того, щоб здійснювати торгово-технологічні процеси. В торгових залах використовують такі види меблів: прилавки, гірки, стенди, вітрини, столи, тумбочки, стелажі, тара обладнання, касові кабіни, тумбочки для оформлення документів. Гірки є спеціалізовані і універсальні. Товари розміщують під нахилом. Полички закріплюються під прямим кутом або під нахилом. Поверхня може бути рівна, або поділена на касети від чого буде залежати і призначення. Острівні гірки відрізняються від пристінних тим, що мають полиці з двох сторін. Замість нижньої полиці гірки можуть мати підшкафники. На стеллажах товар зберігається на полицях, дотримуючись відповідних правил. Шафи для зберігання хліба і хлібобулочних виробів необхідно щоденно провітрювати протягом 1-2 години, і не менше одного разу на тиждень промивати теплою водою з милом і протирати 1розчином оцтової кислот из наступним просушуванням. Покривала і чохли з полімерних плівок провітрювати і просушувати щодня, а у разі забруднення промивати теплою водою. Металевий інвентар ретельно промивати гарячою водою і насухо витирати. Робоче місце – це та частина робочого залу на якому розміщене обладнання з товаром і яке призначене для обслуговування покупців. Робоче місце розрізняють:– відкрите– піввідкрите– закрите Відкрите робоче місце – це коли немає чіткого розмежування між площею продавця і покупця. Це робоче місце характернее для відділів самообслуговування. Піввідкрите робоче місце – це місце на якому частково регулюється потік покупців на робочому місці. На закритому робочому місці чітко розрахована площа для продавця і площа для покупця. При виборі товару потрібна допомога продавця, без участі продавця процесс купівлі-продажу не відбувається. Таке робоче місце використане при традиційній формі продажу. На робочому місці слід дотримуватись певних правил: 1. Вивільнити товар із тари 2. Перевірити кількість і якість товару 3. Надання належного товарного вигляду 4. Поповнити асортимент товарів 5. Оформити ярлики цін 6. Підготувати касовий апарат до роботи 7. Підготувати розмінну монету і дрібні купюри 8. Зробити порядок на робочому місці Приймання товарів по кількості і якості, документальне оформлення. При прийманні товарів обов’язково необхідно перевіряти наявність супровідних документів, їхні реквізити та правильність заповнення. Необхідно перевіряти кількість контейнерів-етажерок на кожний вид хлібобулочних виробів. Перераховують кількість лотків у кожному контейнері-етажерці та кількість виробів у кожному лотку. Визначаються якість хліба, тари, упаковки, терміни витримки виробів після виходу з печі, наявність у супровідних документах позначки про якість виробів. Забороняється приймати вироби, що не відповідають установленим вимогам, щодо якості та ваги. Якщо під час приймання виявлено хлібобулочні вироби, які не відповідають стандартам, то такі вироби повертають постачальнику тим же транспортом, а у супровідних документах роблять відмітку про кількість бракованих товарів і порядок їх повернення. Якщо у процесі підготовки хлібобулочних виробів до продажу буде виявлено прихований брак, викликають представника постачальника. Підготовка товарів до подачі на робоче місце. Готуючи хлібобулочні вироби до продажу, їх сортують за видами, перевіряють якість. Житній та пшеничний хліб розрізають на дві чи чотири частини з урахуванням попиту. Сушку фасують Для відбору та визначення свіжості хліба у магазинах самообслуговування готують виделки, чистий папір для упаковки. Під час підготовки хлібобулочних виробів до реалізації важливо дотримуватись вимог санітарії та гігієни. У магазинах самообслуговування хлібобулочні вироби зберігають у спеціальних шафах. Якщо хлібобулочні вироби продаються через прилавок, на робочому місці продавця розміщують весь їх асортимент. Зразки виробів розкладаються у надприлавочній вітрині. Біля кожного зразка має бути цінник з чітко вказаною ціною. У ціннику повинно бути вказана ціна хліба, сорт, вага, а з зворотньої сторони ставиться штамп магазину і підпис МВО. Розміщення і викладка товарів на робочому місці. Розміщення товарів – це система розташування їх на окремих ділянках у зоні обслуговування за різними ознаками, які характерні для даних виробів. Якщо хлібобулочні товари підлягають попиту необхідно розміщувати їх ближче до джерел поповнення. Хліб та хлібобулочні вироби викладають рядами на полицях, пристінних або острівних гірок. Гарячий хліб слід укладати в один-два ряди, остиглий три-чтоири ряди. У продовольчих магазинах самообслуговування хліб розміщують на початку руху покупців. Хліб та хлібобулочні вироби слід викладати так, щоб покупцю була можливість легко та самостійно вибрати даний товар. Характеристика асортименту Хліб пшеничний випікають з пшеничного борошна вищого, 1-го, 2-го гатунків та оббивного. За рецептурою пшеничний хліб може бути звичайний та поліпшений. Звичайний пшеничний хліб випікають з пшеничного борошна 1-го, 2-го гатунків, оббивного, у формах або на поду в основному штучним. Тісто замішують безопарним способом. Поліпшений пшеничний хліб випікають з пшеничного борошна вищого, 1-го, 2-го гатунків з додаванням цукру та жиру. Тісто замішують на опарі. З житнього борошна випікають звичайний хліб, до складу якого входять: житнє борошно (сіяне, оббивне, обдирне), вода, сіль, закваска. Випікають хлібики вагою 0,5 – 1,4 кг. Поліпшений житній хліб Московський готують з суміші житнього та пшеничного борошна. Бородінський, Мінський, Ризький готують заварним способом із застосуванням солоду, потоки, кмину, коріанду. Тому ці види хліба мають солодкувати смак, специфічний приємний аромат, темно-брунатний колір. Випікають ці види хліба подовими, формовими, у вигляді батонів, вагою 0,5 – 0,8 кг. Житньо-пшеничний хліб Український готують із суміші житнього обдирного та пшеничного оббивного борошна у різних співвідношеннях. Тісто ставлять на заквасці. За формою Український хліб – подовий, вагою 0,5 – 1 кг. Поліпшений на заквасці хліб Орловський готують з додаванням патоки, а столовий – цукру. У цих видів хліба світліша м’якушка, ніж у Бородінського, Ризького та Мінського, і виготовлені вони на заварці. Дієтичні види хліба З пшеничного борошна випікають дієтичні види хлібобулочних виробів, які призначені для людей з різними захворюваннями. Для хворих цукровим діабетом випікають хліб Білково-пшеничний, Білково-висівковий. Для людей, яким неможна споживати солі, випікають хліб без солі, хліб обдирний безсольний. Для людей з захворюваннями кишечнику випікають хліб з підвищеним вмістом клітковини (зерновий, барвихінський). Для лікування і профілактики захворювань щитовидної залози та атеросклерозу до рецептури хлібобулочних виробів входить морська капуста (булочки з лецитином та морською капустою). Для людей з підвищеною та виразкою шлунку призначені булочки з заниженою кислотністю. Дієтичні хлібобулочні вироби випікають формовими, подовоми, вагою 0,1 – 0,3 кг. Булочні вироби Харчова промисловість випускає різноманітні булочні вироби (батони, сайки, молочні і ін.). Батони, що мають видовжену форму з гострими або заокругленими кінцями, з надрізами на поверхні, вагою 0,2 – 0,5 кг. Прості, Нарізні, Міські, столичні, студентськи, Дорожні. Булки – на відміну від батонів мають зазвичай іншу форму, меншу вагу. Сайки – не мають бокової шкоринки, тому що під час випікання на поду або у формі їх вкладають щільно одна біля одної. Сайки мають овальну або прямокутну форму. Плетені вироби готують з переплетених джгутів тіста. Випускають хали (з 4 або 6 джгутів), плетінки з маком (з 3 джгутів) вагою 0,2 та 0,4 кг. Калачі та ситники мають дуже тонку шкоринку, утворення якої залежить від особливостей технології виробництва. Дрібні булочні вироби випікають вагою 0,05; 0,1; 0,2 кг. різної форми: рогалики, гребінці, Гунцевські булочки і ін. Здобні булочні вироби Здобні булочні вироби відрізняються від інших булочних виробів тим, що до їхньої рецептури входить велика кількість жиру (5–20цукру (10–25яєць (3,6Для покращення смаку та аромату додають ваніль, повидло, поверхню змащують яйцем, посипають цукровою пудрою. Випускають здобу звичайну та виборзьку, просту та фігурну. Бубликові та сухарні вироби До бубликових виробів належать бублики, сушка. Бублики випікають з борошна вищого, 1-го, 2-го гатунків, круглими, овальними, різної товщини та діаметра. Бублики бувають прості, цукрові, здобні. Сушки випускають з борошна вищого, 1-го, 2-го гатунків. Товщина кілець – 6-17 мм. Сушка буває проста, ванільна, гірчична, здобна. Сухарні вироби – це висушені шматочки хлібобулочних виробів овальної або круглої форми. На відміну від інших хлібобулочних виробів, сухарі мають низьку вологість (від 8 до 12у результаті чого зберігаються тривалий час без зміни якості. Поділяються сухарі на здобні та прості (армійські). Здобні сухарі випікають з пшеничного борошна вищого, 1-го, 2-го гатунків з додаванням цукру, масла, яєць (Ванільні, слов’янські, кавові, Московські). Маркування. Умови зберігання. Вимоги до якості товарів. Маркування – це нанесення певних даних на товар і виробника. Маркування служить рекламою товару, полегшує роботу продавця, вибір товару продавця, вибір товару покупцю, полегшує покупцю і контроль. Воно наноситься на товар і на тару. Маркування наноситься на паперовий ящик, доповнюється товарним знаком. Маркировка містить такі дані: назву товару, номер нормативного документу, ціна, назва виробника, інструкція про правила користування. Умови зберігання хліба та хлібобулочних виробів Зберігають хліб і хлібобулочні вироби в чистих, добре провітрюваних приміщеннях за температури не нижче +6 єС від 16 до 35 годин. Зберігають хліб та хлібобулочні вироби на лотках у тарі – обладнання чи на стелажах. Укладають формовий хліб в один чи два ряди на бокову нижню шкоринку з нахилом до задньої стінки. Дрібні штучні булочні вироби вкладають на нижню шкоринку в один-два ряди. Забороняється зберігати хліб і хлібобулочні вироби навалом та поруч з товарами, що мають специфічні запахи. Забороняється перевантажувати хліб з лотків у ящики навалом. Відстань лотків з хлібом від підлоги у підсобних приміщеннях повинна бути 35 см., у торговельному залі – 60 см. Шафи для зберігання хліба необхідно щоденно провітрювати і нерідше одного разу на тиждень мити теплою водою з милом та протирати 1розчином оцтової кислоти. Чохли х полімерних плівок необхідно просушувати щоденно, а у разі забруднення – мити теплою водою. Торти та тістечка зберігають у холодильному устаткуванні тільки протягом визначеного терміну. Для зберігання якості хліба і хлібобулочних виробів господарський суб’єкт оснащує приміщення спеціальним обладнанням (закритими шафами, підтоварниками, стаціонарними і пересувними стелажами, контейнерами, столами для нарізання хліба, хліборізками) та осномним інвентарем (ножами, щипцями, лопатками, виделками; для самостійного відбору покупцями товару, а також покривалами і чохлами з тканини або полімерної плівки для покриття продукції). Для продажу товарів необхідно мати холодильне устаткування. Забороняється продаж хлібобулочних виробів з наявністю плівки, сторонніх домішок, непромісів, неправильної розпливчастої форми, з тріщинами, блідою або підгорілою шкоринкою. У разі виявлення ознак картопляної хвороби господарюючий суб’єкт зобов’язаний негайно повідомити про це виробника та органисанітарного нагляду, уражені вироби зняти з продажу і знищити згідно з діючими санітарними правилами і складеним у встановленому порядку актом. Обладнання, де зберігалися вироби, уражені картопляною хворобою, підлягає спеціальній санітарній обробці. Дрібні хлібобулочні вироби можуть зберігати не більше 16 годин. Вироби з пшеничного борошна не псуються протягом 24 годин, з житнього – 36 годин. Термін зберігання заварних видів хліба – до 48 годин. Якість хлібобулочних виробів визначається органолептичним методом за кількома показниками. Форма хлібобулочних виробів повинна бути правильною, відповідати задуманому вигляду, у подових виробах – овальна, видовжена, округла, у формових – прямокутна. Поверхня – гладенька, без значних тріщин, пухерів, інших пошкоджень. Колір поверхні хлібобулочних виробів з пшеничного борошна має бути від золотисто-жовтого до світло-брунатного, з житнього борошна – від брунатного до темно-брунатного. М’якушка хлібобулочних виробів має бути добре пропеченою, не глевкою, без грудочок, без слідів непромішування, рівномірно пористою. Смак і запах повинні відповідати виду виробів, без сторонніх присмаків та запахів. Еластичний хліб перевіряють надавлюванням на нього зверху. Якщо під час надавлювання його поверхня повертається у попередній стан, – хліб свіжий. Щоб запобігти швидкому черствінню хліба, необхідно пшеничний хліб зберігати окремо від житнього. Особливості продажу хлібобулочних товарів. Продають хліб і хлібобулочні вироби у свіжому вигляді. Не допускаються до продажу вироби, що мають явний чи прихований брак, ознаки псування. Після закінчення терміну придатності вироби підлягають поверненню постачальнику. Для відбору виробів у магазинах самообслуговування необхідно поряд з товаром розмістити веделки чи аркуші білого паперу. Забороняється відпускати хліб і хлібобулочні вироби працівникам, які здійснюють готівковий розрахунок. Нереалізовані залишки хліба відправляють на переробку. У разі виявлення у хлібобулочних виробах картопляної хвороби, їх терміново знімають з продажу. Полиці, контейнери, де знаходилися уражені хворобою вироби, ретельно миють мильним розчином і гарячою водою. Забороняється перевантажувати хліб і хлібобулочні вироби з лотків у ящики, кошики навалом. Хліб і хлібобулочні вироби. 1. Господарюючі суб’єкти, які здійснюють продаж хліба і хлібобулочних виробів, можуть додатково продавати у відокремлених місцях (відділах, секціях) інші продовольчі товари: кондитерські вироби, цукор, чай, каву, какао, борошно, крупи, макаронні вироби, сухі продукти дитячого харчування і харчоконцентрати, а в магазинах, які мають кафетерії, також гарячі напої (чай, каву, какао, молоко), кондитерські вироби власного виробництва. 2. Господарюючий суб’єкт протягом усього робочого дня повинен забезпечити безперебійний продаж хліба і хлібобулочних виробів. 3. Для приймання хліба і хлібобулочних виробів обладнуються розвантажувальні площадки і механізовані рампи, вантажно-розвантажувальні прорізи з навісами, які захищають продукцію від атмосферних опадів. 4. Для збереження якості хліба і хлібобулочних виробів господарюючий суб’єкт оснащує приміщення спеціальним обладнанням (закриті шафи, підтоварники, стаціонарні і пересувні стелажі, контейнери, столи для нарізування хліба, хліборізки) та основним інвентарем (ножі, щипці, лопатки, виделки тощо) для самостійного відбору покупцем товару, а також покривала і чохли із тканини або полімерних плівок для накриття продукції. При продажі тортів і тістечок необхідно мати холодильне устаткування. 5. Забороняється зберігати хліб і хлібобулочні вироби навалом, а також встановлювати обладнання з хлібом на відстані менше 35 см. від підлоги в підсобних приміщеннях і 60 см. у торговельному залі. Не допускається зберігання хліба разом з товарами, які мають різкий і сильний запах. 6. Забороняється перевантажувати хліб і хлібобулочні вироби з лотків у ящики, корзини навалом. 7. Кожна партія продукції повинна супроводжуватися документами, в яких зазначається дата виготовлення та година виймання хліба з печі, від якої відраховується термін реалізації. Хліб і хлібобулочні вироби можуть знаходитись у продажу (при температурі не менше 6 єС і вологості 75після виймання з печі не більше: 36 годин – хліб із житнього і житньо-пшеничного обійного і житнього обдирного борошна, а також із суміші пшеничного і житнього сортового борошна. 24 години – хліб із пшенично-житнього і пшеничного обійного борошна, хліб і хлібобулочні вироби масою більше 200 грамів із сортового пшеничного, житнього сіяного борошна. 16 годин – дрібноштучні вироби масою 200 грамів і менше (включаючи бублики). Після закінчення цих строків продаж хліба і хлібобулочних виробів забороняється, хліб підлягає вилученню з продажу. 8. Нестандартні, а також вилучені з продажу вироби, повертають постачальнику в узгодженні терміни згідно з договором. Залишки кусків хліба, сухарні крихти, випадково забруднені вироби, а також хлібні крихти, збирають у місткості з написом “санітарний брак” і здають в установленому порядку. 9. Забороняється продаж хліба з наявністю плісняви, сторонніх домішок. Непромісів, неправильої розпливчастої форми, з тріщинами, блідою або підгорілою шкоринкою. У випадку виявлення ознак захворювання на картопляну хворобу господарюючий суб’єкт зобов’язаний негайно повідомити про це виробника та органи санітарного нагляду, уражені вироби зняти з продажу і знищити згідно з діючими санітарними правилами і складеним в установленому порядку актом, а обладнання ретельно вимити. Обладнання, де зберігалися вироби, які захворіли на картопляну хворобу, підлягає спеціальній санітарній обробці. 10. При відпусканні хліба і хлібобулочних виробів продавцям, а також при самостійному відборі виробів покупцями необхідно користуватися щипцями, ложечками, лопатками, виделками або смужками чистого паперу. Забороняється відпускання хліба і хлібобулочних виробів працівниками, які проводять розрахунки за готівку (приймають гроші). 11. Штучний хліб і хлібобулочні вироби масою 0,5 кг і більше на зімовлення споживачів дозволяється розрізати на дві-чотири рівні частини і продавати без зважування. Список використаної літератури. Інтегрований курс підготовки продавця продовольчих товарів. Л. Д. Кришемінська Товарознавство продовольчих товарів. І. В. Сирохманов І. М. Заворожний П. Х. Пономарьов Продовольчі товари. Н. Г. Прохорова Товарознавство харчових продуктів. В. Н. Гончарова Збірник законодавчого та нормативного документу регламентуючих діяльності підприємств внутрішньої торгівлі всіх форм власності.
1 2 3 4 5 Категория: Туризм \| Добавил: Aspirant (06.05.2013)
Просмотров: 1636 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: