Реферат на тему Хімічна завивка волосся. Різновиди завивок - Туризм - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Хімічна завивка волосся. Різновиди завивок. ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ХІМІЧНОЇ ЗАВИВКИ Хімічна завивка — це перукарська послуга з довготривалого завиття волосся із застосуванням хімічних препаратів. Сучасні технології, постійне вдосконалення рецептів хімічних препаратів перетворили завивку в найпродуктивніший спосіб впливу на об'єм і тип волосся. Принцип дії та основні стадії процесу завивки залишаються незмінними — хімзавивка впливає на структуру волосся, «перебу-довує» його для набуття нової форми. Хімічний розчин для виконання завивки діє на кератин, послаб-лює цистинові зв'язки між клітинами, внаслідок чого волосся піддається деформації. Новоутворена форма волосся задається конструкцією коклюшок і закріплюється за допомогою фіксатора, який поновлює цистинові зв'язки. Майже всі препарати для хімічної завивки створюються на ос-нові тіоорганічних сполук. Такі сполуки дають змогу вплинути на структуру волосся. Важливою характеристикою хімічних препаратів для перу-карських робіт є показник концентрації іонів водню рН. Лужний розчин викликає пом'якшення і набухання волосся, кислий — ско-рочення і затвердіння. Лужні препарати для виконання хімзавивки застосовуються для здорового волосся всіх типів. Вони швидко проникають у волосся, забезпечують стійку завивку. Кислотно збалансовані препарати, рН яких нижчий від лужних, менш шкідливі для волосся. Дія кислотно збалансованого перманенту значно м'якша. Така суміш потрапляє у волосся повільніше, ніж луж-на, процес завивки триває довше. Завиток виходить менш пружний, а сама завивка не така стійка. Кислотно збалансовані препарати засто-совують при слабкому, крихкому від природи, фарбованому волоссі. Незалежно від основи — лужної, кислотно збалансованої або нейтральної, кожна фірма, яка випускає препарати для хімічної за-вивки, пропонує, як правило, декілька видів препаратів:— для жорсткого волосся, яке важко піддається хімічній обробці;— для нормального волосся;— для пористого волосся, яке підлягало дії окисних засобів;— для блондованого та меліруваного волосся. Сьогодні широко рекламується і впроваджується в роботу перу-карів біозавивка — нова технологія завивки, заснована на застосу-ванні інноваційних препаратів, які містять біологічні компоненти (наприклад, білок цистеїн), м'яко діють на волосся та шкіру. У процесі роботи необхідно точно дотримуватись інструкції з використання обраного препарату. Відмінності у дії можуть бути не тільки у препаратів різних фірм, а й у кожному наступному по-колінні препаратів однієї фірми. Професіонал має знати і розуміти процеси, за виконання яких він бере на себе відповідальність. Обираючи новий препарат, обов'язково звертайте увагу на його склад. Недостовірна інформація або її відсутність можуть завдати шкоди здоров'ю клієнта і вашій репутації. Фіксатори хімічної завивки зупиняють процес взаємодії з во-лоссям засобів для хімічної завивки та закріплюють форму завитка. Готові фіксатори можуть бути концентровані та неконцентровані. Концентровані фіксатори маркуються на упаковці позначкою 1+1 і в процесі використання розбавляються водою у співвідношенні 1:1. Відсутність подібного напису вказує на те, що розчин неконцентрований та готовий до застосування. Фіксатор можна приготувати самостійно з перекису водню, во-ди та шампуню. Співвідношення компонентів має забезпечувати наявність у розчині не більше 3% перекису водню. Якщо це не пе-редбачено інструкцією з використання, нічим не розбавляйте пре-парат для завивки та фіксатор. Сучасні технології перманентної завивки передбачають викори-стання широкого ряду супутніх препаратів. Із профілактичною ме-тою перед хімічною завивкою для послабленого та довгого волосся рекомендується застосовувати спеціальні засоби, які накопичують вологу у волоссі, полегшують процес накручування, вирівнюють структуру волосся та забезпечують отримання рівномірного завитка. Після хімзавивки застосовують різноманітні стабілізатори, бальзами для нейтралізації залишків перекису водню, відновлення властивостей волосся, збереження його природної вологості та бли-ску, пружності завитка. Послідовність виконання хімічної завивки. Матеріали та інструменти. У процесі хімічної завивки волосся використовують такі матеріали, інструменти та приладдя: 1) засіб для виконання завивки; 2) засіб для фіксації; 3) шампунь; 4) бальзам для поновлення структури волосся; 5) коклюшки певного діаметра; 6) гребінець із «хвостиком»; 7) мисочки для препаратів, достатньо стійкі, щоб уникнути випадкового перевертання під час роботи; 8) захисні рукавиці; 9) губки, епонжі для нанесення препаратів; 10) затискачі для волосся; 11) утеплювальний ковпак; 12) рушники. Підготовчі роботи. До підготовчих робіт перед хімічною завив-кою належать: 1) зовнішній огляд шкіри голови та волосся; 2) добір хімічного препарату за типом волосся; 3) перевірка шкіри голови на подразнення препаратом; 4) перевірка стану волосся при змочуванні препаратом; 5) вибір виду завивки волосся; 6) вибір методу нанесення препарату на волосся; 7) вибір методу та розміру коклюшок; 8) миття голови; 9) стрижка волосся. Зовнішній огляд шкіри голови й волосся необхідний для вияв-лення різноманітних захворювань шкіри та волосся, при яких хімічну завивку виконувати заборонено. Протипоказанням для ви-конання хімічної завивки волосся є наявність на шкірі подряпин, порізів, виразок та інших яскраво виражених подразнень. Важливо оцінити стан волосся, щоб зробити правильний вибір препарату для хімзавивки. Необхідно визначити структуру волосся (тонке, товсте, нормальне), якість (м'яке, середнє, жорстке), вид по-передньої обробки (фарбоване, освітлене, із залишками перманенту). Після вибору суміші слід перевірити реакцію шкіри голови клієнта на дію препарату. Для цього потрібно шматочком вати, змо-ченим у препараті, нанести суміш на шкіру за вушною раковиною. Через 8-10 хв. буде помітна реакція шкіри на подразнення. За відсут-ності на шкірі почервоніння вважають, що суміш клієнтові не проти-показана. Якщо буде виявлено подразнення, нанесену суміш потрібно змити водою, а від хімічної завивки цим препаратом відмовитись. Одночасно з перевіркою реакції шкіри на подразнення необхідно перевірити реакцію волосся на дію на нього препарату для завивки. При огляді волосся слід звернути увагу на його стан. У разі, коли волосся піддавалось сильному знебарвленню чи фарбуванню хімічни-ми барвниками, потрібно перевірити його на розрив. Якщо волосся в сухому стані легко розривається, завивку виконувати заборонено. Для проби хімпрепарат наносять на тонке пасмо волосся, через 3-5 хв. випробовують волосся на розрив. Якщо волосся зберігає міцність — препарат підходить для завивки, якщо ж воно легко роз-ривається, необхідно дібрати суміш слабшої концентрації. Різновиди завивок. Залежно від об'єму волосся, яке завивається, та кінцевого ре-зультату визначають такі види хімзавивки:— на всю довжину волосся по всій поверхні волосяного покриву;— прикоренева — застосовується для коренів волосся, відросло-го після хімічної завивки, або для створення об'єму біля коренів, тоді як кінці залишаються прямими (рис. 8.1);— часткова — для надання об'єму на окремих ділянках (частіше на маківці та тім'яній зоні; Рис. 8.1 Метод прикореневої завивки - антихімія — для випрямлення волосся, сильно кучерявого від природи, або пом'якшення крутого завитка після хімзавивки. Тех-нологія виконання антихімії відрізняється від традиційної тим, що волосся зволожують розчином для хімзавивки і протягом часу дії препарату постійно розчісують гребінцем. На вибір виду завивки впливають:— довжина волосся;— вікові особливості клієнта:— бажання клієнта. Методи нанесення препарату для завивки При виборі методу нанесення суміші враховують:— структуру та стан волосся;— довжину волосся;— вид накручування на коклюшки. Прямий метод — волосся змочують засобом для хімзавивки пе-ред накручуванням на коклюшки. Завершивши накручування, волосся змочують повторно. Непрямий метод характерний тим, що вологе волосся накручу-ють на коклюшки, а потім змочують сумішшю для завивки. Змішаний метод застосовується для волосся завдовжки понад 25 см. Перед накручуванням змочують засобом тільки кінці волос-ся, відступивши на 2/3 від коренів. Інша частина пасма зали-шається сухою. Коклюшки накручують по всій голові, а потім усе волосся змочують засобом. Миття волосся. Перед хімічною завивкою, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту попереднього миття голови, не-обхідно обов'язково вимити волосся шампунем без кондиціонера. Інакше бруд, жир і препарати, які використовувались при поперед-ньому укладанні, заважатимуть проникненню хімічної суміші у глибинні шари структури волосся. Вибір коклюшок. Вибір діаметра коклюшок залежить від якості волосся та бажаної форми завитка. Тонкі коклюшки створюють дрібні пружні завитки. Чим більший діаметр коклюшок, тим більші виходять хвилі, але пружність їх зменшується. При виборі коклюшок слід орієнтуватись на те, що в результаті завивки отримується хвиля у половину діаметра коклюшки. Накручування волосся. За принципом накручування пасом на коклюшку хімічна завивка буває двох типів:— горизонтальна — найпоширеніша завивка на коклюшки різних розмірів. Коклюшки розміщують горизонтально відносно основи пасма на всіх ділянках голови. Накручування проводиться від кінця пасма до його основи (рис. 8.3); Рис. 8.3. Горизонтальне накручування пасом волосся на коклюшки— вертикальна — кок-люшку розміщують вер-тикально, пасмо волосся накручують від кореня до кінців (рис. 8.4). Рис. 8.4. Вертикальний тип завивки 8.2.3. Прийоми накручування волосся Пасма для накручування відділяють завтовшки не більше діа-метра коклюшки залежно від густоти та довжини волосся. Вичесане пасмо відтягують під кутом 90° і накручують (рис. 8.5). Кут відтягування при накру-чуванні може бути іншим, ближ-чим до природного росі у волосся. Особливо уважно потрібно закручувати кінці волосся, щоб не заламувати їх. Напрямок накручування во-лосся залежить від напрямку росту волосся та від майбутньої зачіски. Якщо не врахувати на-прямку природного росту волосся, можна отримати залом біля коренів волосся. Якщо об'єм біля коренів не потрібний, на коклюшку накру-чують середину та кінці пасма. Коклюшки накручують так, як і звичайні бігуді. Для полег-шення накручування та рівномірності розподілу витків пасма на коклюшці застосовують папірці, які підкладають під кінці волосся (рис. 8.6). Рис. 8.5. Прийом накручування пасом волосся на коклюшки Рис 8.6. Накручування волосся на коклюшки за допомогою папірців Прогумовану тасьму для закріплення розміщують на поверхні волосся паралельно коклюшці або хрестоподібне (вісімкою) (рис. 8.7). а б Рис. 8.7. Закріплення прогумованої тасьми: а — паралельне, б — хрестоподібне Прогумована тасьма не повинна бути занадто тугою, тиснути на волосся та розміщуватись занадто близько до коренів (рис. 8.8). Су-часні коклюшки для завивки мають отвори, що дає змогу користу-ватися шпильками для закріплення волосся. Рис 8.8. Правильне та неправильне накручування волосся на коклюшки· а — неправильний кут накручування, б — правильний кут накручування, в — непра-вильна ширина пасма, г — правильна ширина пасма, д — помилкова товщина пасма, е — правильна товщина пасма, є — неправильне приколювання, ж — накручування і приколювання, близьке до правильного Перед вертикальним накручуванням на коклюшки пасмо волос-ся можна скрутити у джгут, а потім спірально намотати на коклюш-ку (рис. 8.9 а). Використовуючи спіралеподібні коклюшки, тонке пасмо волосся вкладають у заглибини на коклюшці (рис. 8.9 б). Рис 8.9 Вертикальне накручування пасом волосся на коклюшку Накручування на папільйотки виконують так, як І на коклюш-ки Після накручування пасма папільйотку згинають навпіл, щоб основа пасма знаходилася з боку згину папільйотки. Для хімічної завивки довгого та середньої довжини волосся використовують способи накручування на дві або три коклюшки. Для отримання ефекту гофрованого волосся використовують шпилькоподібні коклюшки або пасма перед обробкою препаратом туго заплітають у косички й закручують у джгут, який закріплюють біля основи вертикально. На шпилькоподібні коклюшки волосся намотується вісімкою (рис. 8.11). Рис. 8.11. Накручування на шпилькоподібні коклюшки На волосяному покриву голови коклюшки можна розмістити за поданими нижче схемами. 1. Традиційним способом — від обличчя або за класичною схе-мою накручування бігуді (рис. 8.12). Рис. 8.12. Метод традиційного накручування 2. З урахуванням майбутньої зачіски — від проділів, у шаховому порядку в напрямку майбутньої укладки (рис. 8.13). Рис. 8.13. Накручування з урахуванням майбутньої зачіски Стрижка волосся Рішення про виконання стрижки перед завивкою перукар приймає з урахуванням довжини волосся, його стану та побажань клієнта. Стрижка виконується, якщо необхідно:— кардинально змінити форму стрижки;— вкоротити волосся;— зрізати ушкоджене волосся;— ліквідувати сліди попередньої завивки. Стрижку можна виконати і перед завивкою, і після неї. Стриж-ка перед завивкою — попередня, намічає форму майбутньої зачіски, полегшує технологічний процес завивки. Стрижку можна рекомендувати і для економії препарату. Кінці волосся, особливо густого, перед завивкою бажано філірувати, тому що волосся однієї довжини важко піддається накручуванню на коклюшки. Якщо волосся коротке (до 6 см), попередня стрижка не вико-нується. Майстру слід завчасно попередити клієнта, що після за-вивки волосся завжди виглядає дещо коротшим. Стрижка після завивки (заключна) моделює і формує вибрану лінію зачіски. Якщо ЇЇ не зробити, волосся буде погано розчісуватись і матиме недоглянутий вигляд. Послідовність виконання прямого способу хімічної завивки Для накручування на коклюшки волосяний покрив голови ділять на тім'яну, потиличну, скроневі зони. Відокремлене тім'яне пасмо закріплюють затискачами, щоб не перешкоджати виконанню подальших операцій. Потиличну зону ділять на середню, ліву та праву ділянки. Ши-рина кожної ділянки повинна відповідати довжині коклюшки. Волосся лівої та правої потиличних зон закріплюють затискачами. Накручування на коклюшки. Враховуючи особливості кровопостачання голови, волосся починають накручувати із середньопотиличної зони. Відразу змочувати розчином усе волосся не рекомендується. Невеликою кількістю розчину змочують тільки частину волосся завширшки 3-4 см приблизно на чверть довжини пасма від кінців (рис. 8.14). Для запобігання шкідливої дії розчину на шкіру голови не слід змочувати волосся біля коренів. Від підго-товленого волосся «хвостиком» гребінця відокремлюють пасмо для накручування на коклюшку, ретельно прочісують гребінцем і відтя-гують під кутом не більше 90° до поверхні голови для запобігання заломів біля коренів волосся. Кінець пасма фіксують на коклюшці великим пальцем правої руки, обома руками закручують пасмо на коклюшку до поверхні голови в потрібному напрямку. Для полегшення накручування та запобігання заломів використовують спеціальні папірці. Накручене на коклюшці пасмо фіксують прогу-мованою тасьмою. Наступні пасма накручують аналогічно першому, рухаючись до крайової лінії росту волосся на шиї. Потім накручу-ють волосся лівої та правої потиличних зон. Волосся лобно-тім'яної зони бажано накручувати в напрямку від маківки до чола за ростом волосся. Останнім накручують волосся скроневих зон. Рис 8.14 Підготовка волосся до накручування на коклюшки Після завершення накручування повторно наносять препарат, надівають утеплювальний ковпак і встановлюють час витримки. Витрати препарату для хімзавивки:— коротке волосся (завдовжки до 25 см) — 40 мл;— волосся середньої довжини (завдовжки 35 см) — 60 мл;— довге волосся (завдовжки 45 см) - 80 мл;— дуже довге волосся — 120 мл. Час витримки препарату. У кожному окремому випадку час ви-тримки визначається індивідуально, залежно від властивостей волосся, застосованого препарату або бажання клієнта мати стійку чи слабку завивку. Завершивши накручування волосся скроневих зон, для визначення швидкості перебігу процесу завивки розкручу-ють волосся з першої коклюшки середньопотиличної зони та визна-чають пружність завитка. За необхідності використовують додаткове тепло. Швидкість перебігу процесу завивки залежить від:— типу хімічного препарату для завивки;— структури волосся;— часу витримки препарату;— температури середовища. Орієнтуючись на стандартні норми, визначають такий час вит-римки хімічного препарату без застосування додаткового тепла, хв.:— для нормального волосся — 15;— для нормального волосся, яке важко піддається хімічній завивці-15-25;— для фарбованого волосся — 8-17;— для висвітленого та блондованого волосся — 8-18;— для мелірованого волосся — 12-20. При застосуванні клімазонів хімічний процес прискорюється, а час дії препарату скорочується майже вдвічі. Приблизно за 5 хвилин до завершення встановленого часу дії препарату слід не до кінця розкрутити по одній коклюшці з різних ділянок і перевірити якість завитка. За необхідності час витримки можна подовжити, але не більше ніж на 5 хвилин. Змивання засобу для хімічної завивки (пропарювання). Після завершення часу витримки, не знімаючи коклюшок, препарат для хімічної завивки змивають з волосся значною кількістю води. Тем-пература води визначається залежно від стану шкіри клієнта, може бути теплою (33-38°С) або гарячою (39-45°С). З практики встановлено, що для повного змиття засобу не-обхідно не менше 10 літрів води. Час споліскування залежить також від довжини волосся. Волосся необхідно ретельно промити, щоб максимально вида-лити залишки розчину для завивки, інакше фіксація завивки матиме поверхневий характер. Після змивання препарату волосся ретельно промокують рушни-ком, видаляють зайву вологу, щоб вона не вплинула на концент-рацію фіксатора. Фіксація завивки. Фіксуючий засіб готують безпосередньо перед виконанням, спінюють, наносять губкою на волосся. Час вит-римки фіксатора — до 10 хв. Після цього коклюшки обережно знімають з волосся, намагаючись не відтягувати завитки. На довге волосся фіксатор наносять двічі: 1. Коли волосся накручене на коклюшки на 6-7 хв. 2. Після розкручування на кінці пасом на 3-4 хв. Хімічний препарат для завивки та фіксатор рекомендується використовувати виробництва однієї фірми. Оскільки у фіксуючій суміші міститься перекис водню, нама-гайтесь уникати її контакту з очима. У разі потрапляння фіксатора в очі відразу ретельно промийте їх холодною водою. Волосся після фіксації промивають без шампуню й обробляють бальзамом-ополіскувачем. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Ветров А. Парикмахер - стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. 2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. - 2003. - №4. - С. 32-33. 3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997. 4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер. «cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с. 5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987. 6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991. 7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.: Академия, 2002. 8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, дет-ские. — М.: Эксмапресс, 2002. 9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. — Ростов-на-Дону: Март, 2002. 10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982. 11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с. 12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996. 13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое посо-бие. - К.: 1990. 14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999. 15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000. 16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. — 2004. - №5.- С. 38-39. 17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы, 2002. 18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.- С. 48-50. 19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999. 20. «Зеркало моды». - К.: - 1999-2004.
1 2 3 4 5 Категория: Туризм \| Добавил: Aspirant (06.05.2013)
Просмотров: 2435 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: