Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Туризм |
Реферат на тему Якість харчування
Реферат на тему Якість харчування. Якість харчування населення будь-якої країни відіграє важливу роль у формуванні здоров'я нації. Аліментарний чинник за даними ВООЗ входить у число провідних детермінант здоров'я. Повноцінне раціональне харчування є фундаментом профілактики багатьох неінфекційних захворювань [1]. Його порушення спричинює розвиток аліментарно залежних хвороб. Зменшене в кількісному чи знижене в якісному відношенні споживання харчових речовин або окремих компонентів, недостатня калорійність раціону зумовлюють порушення обмінних процесів та фізичного розвитку організму, зниження імунітету, захворюваність на анемію, ендокринні хвороби, аліментарну дистрофію, інші види патології. Понад 170 млн дітей у світі мають низьку масу тіла, з яких 3 млн щорічно помирають. Згідно з даними ВООЗ, смерть від низької маси тіла кожного року забирає у дітей з бідних сімей 130 млн років здорового життя [2]. Поряд зі значним поширенням недостатнього харчування, понад 1 млрд дорослих на планеті мають надлишкову масу тіла, а більше 300 млн страждають на ожиріння. Надмірне харчування при низькій фізичній активності, зловживання солоною та жирною їжею спричиняє виникнення захворювань серцево-судинної та бронхолегеневої систем, шлунково-кишкового тракту, хвороби обміну речовин, опорно-рухового апарату, злоякісні новоутворення. Економічні розрахунки свідчать, що нераціональне харчування призводить до значних витрат на лікування, діагностику, догляд за хворими та їх реабілітацію в медичних установах, про суттєві збитки, пов'язані з втратами для виробництва у зв'язку із захворюваннями, а також втрати доходів для сімей. У Німеччині ці витрати становлять 83,5 млрд марок, або 30% загальних витрат у системі охорони здоров'я, у США — 137 млрд доларів у рік. Результати аналізу показують, що через незадовільне харчування відбувається втрата 4,5% здорових років життя внаслідок передчасної смертності та інвалідності [3]. Дані наукових досліджень та статистики свідчать про значну поширеність проблем здоров'я, пов'язаних з особливостями харчування, і необхідність термінових заходів щодо поліпшення ситуації [4, 5]. Для України актуальність проблем, пов'язаних з якістю та характером харчування, визначається низькою спроможністю більшості населення у забезпеченні повноцінного харчового раціону та значним поширенням аліментарно залежної патології. Метою дослідження було широкомасштабне вивчення здоров'я в різних групах населення України, у взаємозв'язку з особливостями харчування. Воно приурочувалось до Всеукраїнського перепису 2001 р. Медичним обстеженням та анкетуванням було охоплено 40 тис. осіб у різних регіонах України. Обсяг вибіркової сукупності дав змогу отримати репрезентативні дані та встановити кореляційну залежність між показниками здоров'я і соціально-гігієнічними чинниками, у т.ч. характером та якістю харчування. Розподіл населення за рівнем добробуту показав, що 19,1% осіб вибіркової сукупності мали прибуток до 125,0 грн на 1 особу, у т.ч. 1,5% — до 50,0 грн, 39,3% — отримували прибуток на рівні 125,1—200 грн, 22,4% — від 200,1 до 311,0 грн і 19,2% — вище прожиткового мінімуму, тобто понад 311,1 грн. З рівнем матеріального забезпечення населення тісно пов'язані інші характеристики соціально-економічного статусу, зокрема, рівень освіти і професійна приналежність. Соціально-економічний статус населення суттєво впливав на умови життя. У ході дослідження виявлено значні відмінності у якісних та кількісних характеристиках харчування населення з різним рівнем достатку, тенденції до збільшення споживання м'яса, молока, фруктів за рахунок збільшення добробуту сім'ї. Встановлено, що м'ясо і м'ясні продукти 1—2 рази на місяць споживали переважно у більшості сімей (57,1±0,86%) з доходом до 125,0 грн на 1 особу, тоді як у сім'ях з доходом 125,1—200,0 грн — частка таких складала 39,3±0,59%, а у тих, що 200,1—311,0 грн — 19,7±0,64%. Один раз у день вживали м'ясопродукти лише 3,2±0,31% сімей з мінімальними доходами, 7,2±0,31% — з низькими, тоді як у сім'ях з високими доходами питома вага їх становила 67,4±0,81%. Прослідковувалася тенденція до збільшення споживання молока і молочних продуктів, фруктів із збільшенням рівня матеріального добробуту сім'ї. Щоденно молокопродукти були присутні у харчовому раціоні лише 23,2±0,74% опитаних з мінімальними доходами і 78,4±0,71% — з високими. Дані соціально-гігієнічного анкетування свідчать, що фрукти один-чотири рази на тиждень споживали 8,7±0,49% осіб із найбідніших сімей і 55,8±0,80% — із сімей середнього достатку. Щодня в харчовому раціоні мали фрукти 66,4±0,82% осіб із забезпечених сімей, водночас у малозабезпечених — лише 2,9±0,29% та 17,9±0,46% у сім'ях із середнім достатком. Вивчення матеріалів Державного комітету статистики України щодо сукупних витрат домогосподарств залежно від середньої величини сукупних витрат на 1 людину свідчить про значну диференціацію у вартості харчування груп із різним рівнем матеріального добробуту. Сім'ї з найнижчими доходами — на м'ясо і м'ясопродукти витрачали 12,7 грн у місяць, а з найбільшими — 142,9 грн, тобто різниця становила 11,3 раза. Вартість витрат на молоко і молочні продукти становила 17,2 та 59,5 грн відповідно, тобто відрізнялася в 3,5 раза, на фрукти — 3,4 та 14,8 грн відповідно, тобто була більшою у 4,4 раза. Дані проведеного нами вибіркового дослідження здоров'я населення у взаємозв'язку із соціально-гігієнічними умовами життя співпадають з показниками Держкомстату України. Виявлено, що серед осіб, які оцінили харчування своєї сім'ї як добре, лише 2,9±0,29% становили особи з мінімальними доходами; 16,4±0,45% — ті, хто мав доход до 200,0 грн. Водночас серед сімей із середнім матеріальним достатком на 1 людину у розмірі 200,1-311,0 грн їх частка становила 30,3±0,74%, а тих, що понад 311,1 грн — 57,7±0,86%. Значна частина респондентів знаходилася у складному фінансовому становищі, яке не давало можливості забезпечити повноцінним харчуванням усіх членів сім'ї. На брак коштів, як причину поганої якості харчування сім'ї, вказали 77,8±0,50% — 89,0±0,54% респондентів із сімей з низькими доходами; 40,7±0,79% сімей із середніми доходами і 5,2±0,38% — з вищими за середні. Вивчення думки батьків щодо харчування дітей виявило значний соціальний градієнт у якісному забезпеченні продуктами дітей із сімей різного достатку. І хоча показники споживання м'ясних, молочних продуктів та фруктів у дітей із різних сімей були дещо кращими, ніж у дорослих, проте встановлено істотні відмінності у споживанні м'яса та фруктів у дітей із малозабезпечених сімей і таких, що мають середні та високі доходи. Так, щоденно споживали м'ясо лише 4,3% дітей із сімей з мінімальними і 10,2% — з низькими матеріальними достатками, водночас серед сімей із середнім доходом ця частка становила 43,6%, а серед достатньо забезпечених — 71,4%. Батьки сімей із мінімальними і малими доходами низько оцінювали харчування дітей, а серед основних причин вказували на брак коштів. Отже, значна частина сімей із низьким і нижчим за середній достатком не забезпечувала належного за якістю і кількістю харчового раціону дітей. Негативно позначалась на організації харчування дітей недосконалість його в дитячих навчально-виховних закладах, на що вказувала значна частина опитаних батьків з різних груп (25,6—38,4%). Аналіз матеріального стану населення України виявив, що можливість задовольнити усі основні потреби сім'ї за рахунок сімейного бюджету мали 23,5% опитаних, потреби лише у харчуванні — 51,8%. Обмежували себе у харчуванні 24,7% респондентів. Серед тих, кому сімейного бюджету не вистачало на забезпечення повноцінного харчування — 42,5% були особи з мінімальними доходами, та 37,2% — із низькими. Дані спеціального дослідження в 2001 р. є близькими до результатів вивчення самооцінки домогосподарствами України рівня їх матеріальної забезпеченості, проведеного у 2003 р. Лише 36,5% домогосподарств свою матеріальну забезпеченість вважають достатньою. Водночас, відмовляють собі у самому необхідному, за винятком харчування, — 50,2% опитаних. А в 17,3% домогосподарств доходи не дозволяють забезпечити навіть достатнє харчування [6]. Якість харчування істотно позначалася на показниках захворюваності дитячого населення. Так, відмінності в загальній захворюваності дітей, які споживали м'ясо щоденно (877,6‰) та 1 раз в місяць (1348,2‰) становили 1,5 раза. Особливо виразно на формування показника захворюваності впливала частота споживання фруктів. Серед дітей, які у харчовому раціоні щоденно мали фрукти, захворюваність на анемію була у 2,2 раза нижчою, ніж серед тих, хто споживав фрукти епізодично. Хронічна патологія мигдаликів та аденоїдів виявлялась у дітей із сімей з низьким життєвим рівнем у 3,8 раза частіше, хронічні фарингіти і ларингіти — у 2,5 раза частіше, ніж у дітей із забезпечених сімей. Серед чинників, які негативно позначилися на здоров'ї дітей, 63,5% батьків з малозабезпечених сімей вказували на незадовільне харчування. Виявлені особливості харчування груп населення з різним рівнем матеріального добробуту та його вплив на стан здоров'я зумовили необхідність розробки системи заходів щодо забезпечення належного харчування. На поліпшення умов життя населення України, у т.ч. забезпечення потреб у раціональному і збалансованому харчуванні, спрямовані заходи, окреслені Стратегією подолання бідності в Україні, Концепцією державної політики у галузі харчування та цільовими комплексними програмами у сфері охорони здоров'я [7—9]. Основні заходи Стратегії передбачають створення економічно-правових умов для збільшення доходів і зростання економічної активності працездатних громадян, підвищення ефективності соціальної підтримки найбільш вразливих груп населення. Заходи із забезпечення належної якості та характеру харчування стали органічною частиною Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я нації" на 2002—2011 роки [10]. Ними передбачено забезпечення дітей і підлітків на пільговій основі якісними харчовими продуктами та чистою питною водою з організацією загального харчування в дошкільних закладах, школах, професійно-технічних училищах; розробку нормативно-правових актів щодо захисту продуктів харчування, продовольчої сировини від забруднення канцерогенними речовинами, пестицидами, важкими металами та іншими токсичними речовинами; визначення диференційованих раціонів харчування для дітей та дорослих з метою запобігання розвитку алергічних захворювань та бронхіальної астми; сприяння виробництву харчових продуктів з урахуванням потреб осіб, хворих на алергію. Заплановано врахувати в територіальних та галузевих програмах соціального розвитку заходи щодо створення сприятливих для здоров'я населення умов праці, навчання, водопостачання та харчування. Визначено доцільність розробки цільової комплексної програми "Поліпшення харчування населення і підвищення якості харчових продуктів". У Міжгалузевій комплексній програмі "Здоров'я нації" в окремому розділі "Якість і безпека продуктів харчування" передбачається комплекс заходів, спрямованих на зменшення впливу на здоров'я населення неякісних і забруднених харчових продуктів та оптимізацію раціонів харчування. У реалізації поставлених завдань беруть участь відповідні міністерства і відомства, Академія медичних наук України, місцеві державні адміністрації. Міжсекторальний комплексний підхід до вирішення проблем здоров'я, пов'язаних з особливостями харчування, дозволить попередити аліментарно-залежні захворювання, підвищити рівень життя і здоров'я населення України. Висновки. Таким чином, здоров'я населення у значній мірі залежить від умов і способу життя, провідну роль при цьому відіграє якість харчування. Неповноцінне харчування є причиною виникнення широкого спектру патології в організмі, зниження рівня здоров'я населення України, що завдає значних економічних збитків, пов'язаних з витратами на медичну допомогу, тимчасовою непрацездатністю, інвалідністю тощо. В Україні спостерігається виразна диференціація населення за характером і якістю харчування, яка пов'язана у значній мірі із стратифікацією суспільства за рівнем матеріального добробуту. У групах населення з низькими доходами не забезпечується достатній за калорійністю і збалансований за основними інгредієнтами харчовий раціон. Особливості харчування суттєво позначаються на показниках стану здоров'я населення. Особливо чутливою групою до вад харчування є діти. Відмінності у харчуванні дітей із сімей з різним рівнем матеріального достатку зумовлювали різницю у рівнях загальної захворюваності в 1,5 раза, зокрема на анемію — у 2,2 раза, на хронічну патологію органів дихання — у 2,5—3,8 раза. В Україні обґрунтовано стратегічні напрями державної політики у сфері охорони здоров'я, які ставлять за мету забезпечення здорового харчування усіх верств населення. Заходи з реалізації державної політики щодо вказаної проблеми відображені у низці нормативно-правових, концептуальних і програмних документів, які виконуються на комплексній міжсекторальній основі. Література 1. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе 2002 г. / Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия, №97. —ЕРБ ВОЗ, 2003. —156 с. 2. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2002 г. Уменьшение риска, содействие здоровому образу жизни. —ВОЗ, Женева, 2002. —16 с. 3. Pobertson A., Tirado C., Lobstein T. et al. Food and health in Europe: a new basis for action // WHO, 2002. —385 4. Москаленко В.Ф. Фактичний стан харчування населення України та заходи щодо його поліпшення // Журнал АМН України. —2002. —Т.8, №4. —С. 28—35. 5. Робертсон Э. Пищевые продукты, питание и здоровье в Российской Федерации // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. —1999. —№2. —С. 28—35. 6. Самооцінка домогосподарствами рівня матеріальної забезпеченості (за даними вибіркового опитування домогосподарств у січні 2003 р.): Стат. збірник. —К.: Держкомстат України, 2003. —48 с. 7. Концепція розвитку охорони здоров'я населення України. —Одеса, 2001. —29 с. 8. Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М., Грузєва Т.С. та ін. Основні нормативно-правові акти з питань охорони здоров'я, які прийнято протягом 1991—2002 рр. —К., 2002. —25 с. 9. Інформаційно-аналітична довідка про законопроектну роботу Міністерства охорони здоров'я України (2003 р.). —К., 2004. —23 с. 10. Міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації" на 2002—2011 роки. —К.: ОВ, 2002. —88 с. | |
Просмотров: 302 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |