Реферат на тему Історія розвитку перукарського мистецтва - Туризм - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Історія розвитку перукарського мистецтва. ЗМІСТ Ст. ВСТУП \| 3 РОЗДІЛ І Обслуговування населення в умовах ринкової економіки. \| 5 РОЗДІЛ ІІ. Історія розвитку перукарського мистецтва. \| 7 РОЗДІЛ ІІІ. Приміщення та обладнання перукарень. Організація робочого місця перукаря. \| 11 РОЗДІЛ ІV Технолога виконання накрутки волосся на металеві бігуді методом “ялинка” \| 15 РОЗДІЛ V Інструменти і пристрої в перукарській роботі. \| 18 РОЗДІЛ VI Матеріали, які використовують в перукарській роботі \| 21 РОЗДІЛ VІІ. Науково технічний прогрес в перукарській справі \| 23 РОЗДІЛ VIII Охорона праці і техніка безпеки в перукарнях \| 25 ЛІТЕРАТУРА \| 28 ВСТУП Важливою ланкою народного господарства і невід’ємною частиною підприємства є служби побуту. Їх ми відносимо до невиробничої галузі тому, що ці підприємства надають ряд послуг для населення. Розрізняють такі види підприємств служби побуту, як: райпобуткомбінати, міськпобуткомбінати, які об’єднуються в обласному управлінні побуту. І в свою чергу міськпобуткомбінати поділяються на ряд майстерень: перукарні, майстерні по ремонту одягу і взуття, салони краси та інші. В 1996р. народна комісія комунального господарства видала наказ про розширення сітки перукарень, покращення їх умов, корінна зміна роботи майстрів, а також нові правила і прейскуранти. Так, як до цього існувало таке положення: а) недостатня кількість перукарень; б) відсутність обладнання; в) відсутність інструментів; г) була перевага перед законом. Розвитком перукарської справи в нашій країні є поштовх у будові нових і реконструкція старих перукарень. Для працівників служби побуту було відкрито багато навчальних закладів. На сьогоднішній день велику увагу приділяється побутовому обслуговуванню населення. Для продуктивної роботи в системі роботи побуту слід використовувати досягнення науково-технічного прогресу, нові матеріали, обов’язково співпрацювати з закордонними колегами, використовувати різні форми господарської діяльності (орендну, приватну, кооперативну). Завдання, які стоять перед побутовими підприємствами в умовах ринкової економіки: Значно покращити побутове обслуговування населення. Забезпечити більш повне задоволення попиту трудящих на всі види послуг. Підвищити культуру і якість обслуговування населення. Скоротити термін виконання замовлень. Розвивати побутове обслуговування населення, як багато механізовану галузь на основі розширення матеріалами. Покращення ПОН це головне наше завдання. Для цього необхідно покращувати технічний прогрес, який нам дає: Економію часу; Якість виконання операцій; Звільняє робочу силу; Вносить культуру в обслуговування, а інше покращує культуру спілкування з клієнтом. РОЗДІЛ І Обслуговування населення в умовах ринкової економіки. Сучасний напрям моди в перукарській справі. Комунально-побутові підприємства являють собою сферу послуг, тобто підприємство служби побуту. До них відносяться: перукарні, ательє пошиття одягу, взуттєві майстерні, фотоательє, майстерні по ремонту складної побутової техніки. Працівники побутових послуг орієнтуються на ринкову економіку, тому утворюється багато власних підприємств. Підприємства на даний час приватизовані однією людиною або колективом. Розрізняють форми власності підприємств побутового обслуговування: Державний – колектив такого підприємства працює по плановому веденню господарства. Є цілий ряд адміністрацій. І. Позика в банку під заставу. ІІ. Вибір приміщення в центрах населених пунктів і купівля його, або взяття в оренду. ІІІ. Складання статуту малого підприємства і затвердження його в держадміністрації. IV. Господарський розрахунок у підприємстві – це вміння розподіляти кошти по всьому періоді підприємницької діяльності: Заробітна плата працівникам перукарні. Виділення коштів на матеріали для роботи майстрам – перукарям (шампунь, фарби, мило, дезинфікуючі засоби). Купівля інструментів і пристроїв для перукарської роботи; Касовий апарат; Комп’ютерна графіка; Оплата комунальних послуг, оплата податку Вільні кошти. Конкурентна перукарня буде та, яку буде відвідувати більша кількість клієнтів, і відповідно перукарня буде отримувати більший дохід. А для того, щоб зацікавити відвідувачів, необхідний відповідний сервіс, а саме: культура обслуговування клієнтів; естетичне оформлення приміщень; помірні ціни, орієнтовані на соціальну спроможність відвідувачів та додаткові послуги. відповідна література та журнали. музика. Адміністрація в межах надання перукарні її прав забезпечує виконання актів трудового законодавства стосовно даної перукарні. У випадках передбачених законодавством, здійснює свої права за узгодженням із профспілковою організацією там де воно є. Керівник підприємства наділений широкими правами щодо організації виробництва та управління трудовим колективом. У той же час ці права вимагають від нього суворого дотримання законності по відношенню до підлеглих. Наприкінці ХХ століття і на початку ХХІ століття з’являється сучасний напрям моди в перукарській справі і нове покоління перукарського мистецтва. З’являються сучасні види стрижок, нові види фарбування, хімічна завивка дедалі більше вдосконалюється. А також можна зробити жінку привабливою за допомогою щітки-брош і повітряного ручного фена не докладаючи важких зусиль. В сучасному напрямі моди є естетика для жінок будь-якого віку: довгі локони, спіральні кучері, “гофре” на окремих прядках. Непостійне накручування волосся в локони – можна добитися дуже гарного результату і без хімічної завивки. Використовуючи бумеранги, заколки, термобігуді, звичайні електрощипці можні самостійно зробити різні види зачісок. Стрижка середньої довжини волосся з сильно філіруваними кінчиками дають можливість гарно вкласти волосся так, щоб зачіска підходила до одягу клієнта. Для короткої модельної стрижки, для молоді можна виконати нестандартну форму: чіткі контури, сходинкова стрижка в потилочні і верхній тім’яній зонах, асиметричні лінії. РОЗДІЛ ІІ. Історія розвитку перукарського мистецтва. Зачіска з’явились в первісному суспільстві значно раніше ніж одяг, і змінювалась разом з еволюцією людства. Вже в ІV-Vст. до н.е. догляду за волоссям приділялась велика увага. При цьому зачіска постійно змінювалась. Кожна епоха вносила в розвиток перукарського мистецтва щось своє, нове. Але саме по собі воно завжди перебували в прямій залежності від загального стану економіки і культури. Цим вища культура народу, чим багатший його смак і різноманітніші потреби, тим вищий рівень перукарського мистецтва. Давня Греція У Греції перукарське мистецтво перебувало на найви-щому рівні розвитку. У греків, можна сказати, поєдна-лися всі культури і досягнення інших народів. Раби-перукарі під час виконання зачіски дотримувалися правил гармонії та естетики. Вони прагнули підкреслити будову людського тіла як цілком досконалий витвір природи. З розвитком грецького суспільства зачіска стала визначати соціальне становище людини. У період архаїки чоловічі зачіски, вирізнялися про-стотою ліній і силуетами нагадували жіночі. Це були довгі пасма, завиті у спіральні локони, або волосся, заплетене в коси і укладене в красиві низькі пучки. Часто волосся підбиралося під стрічку, що охоплю-вала всю голову. Чоловічі зачіски робилися з довго-го, ретельно завитого волосся, що спадало на плечі і спину. Найпоширенішою була зачіска з кіс, заплетених за вухами. Коси у два ряди кільцем обвивали голову. При цьому на лобі волосся укладалося в густий чубчик із дрібних кільце- або серпоподібних локонів. Давньогрецькі майстри, володіючи великим сма-ком і почуттям гармонії, завжди створювали свої зачіски з урахуванням віку, особливостей обличчя і постаті. Після цих зачісок у V-VIст. до нової ери з'явилися маленькі акуратні перуки з підстрижених, крупнозавитих кучерів. Завивці в той час приділялася велика увага. У період розквіту Афінської держави в чоловічих зачісках поступово з'являється деяка жіночність, на-приклад, зачіска Аполлона Бельведерського. Вона ви-конана із завитих довгих пасом, укладених над лобом вишуканим легким бантом. У жіночих зачісках пере-важали чіткі обриси пучків і вузлів. Туго укладені пасма на потилиці дістали велике поширення. Ця зачіска називалася "зачіскою гетери". Із часом вона ускладнилася, стала робитися із завитого волосся із застосуванням каркасу і отримала назву "грецький вузол". Така зачіска вважалася класичною у Давній Греції. Середні віки Приблизно у Х-ХІІ ст. починає розвиватися перу-карське ремесло. На цей час виникають і швидко ростуть міста. Скупченість міського населення призводила до час-тих епідемій, що забирали величезну кількість жителів. Відвідування бань стало не тільки обов'яз-ковим, але й життєво необхідним. Тут можна було вимитися, поголитися і підстригтися. Цю роботу виконували банщики – перші представники перукарського мистецтва. Вони займалися також вида-ленням зубів, бородавок, кровопусканням. Мали банщики свій професійний знак - невеликий круг-лий тазик. У XII ст. з'являється професія, споріднена з перу-карською, – цирульник. Цирульники виконували найпримітивніші стрижки, робили зачіски, голили бороди. Незабаром вони починають привласнювати собі права медиків і банщиків. Часті хрестові походи, рицарські міжусобиці призвели до того, що на основі професії банщиків і цирульників з'явилася цілком нова, – фельдшер – польовий перукар. Дівчата франкських племен часів Меровінгів (500-751 pp.) носили волосся вільним і відкритим, бо це не заважало їм у роботі. В урочистих випадках вони прикрашали його вузьким золотим обручем, квітами і стрічками. Знатні жінки зв'язували волосся на поти-лиці пo-римському або ж вкривали його хусткою. За Каролінгів (близько 751 р.) жінки носили проділ посередині і довгі, не підв'язані ззаду коси, плетіння яких починалося при самій голові. Бароко (кінець XVI в. – середина XVII в.) Цей стиль несе на собі печать величавості, переван-таженості, обтяженості. Поширюється зачіска із зави-того і напівдовгого волосся, що спускається окремими локонами на плечі й спину. З 1624 року в моду входить пишна завита перука. Завивали її гарячим способом, за допомогою пари, що було тоді великим нововведенням. У другій половині XVII в. перукарська справа досягає високого розквіту. Перукарі роблять найрізноманітніші зачіски: "грива", "пудель". Вони являли собою велику збиту "хмарину" з локонів, що оточували обличчя. Бриди перук були подовженими. Наймоднішою бородою того часу вважається "муш-ка" – маленький пучок волосся під нижньою губою. Цю моду запровадив Людовик XIII у Франції. Жіночі зачіски стали більш природними. В моду входить зачіска "Марія Манчіні", що укладалася двома півкулями. Робився прямий проділ і два змієвидних локони, що спадали на спину або плечі. Потім з'являється нова зачіска "фонтаж". Вона являла собою нагромадження високо над лобом туго завитих локонів, розташованих горизонтальними ряда-ми, поверх над поверхом. На лобі завивалося кілька локончиків, а на груди опускався один або декілька змієвидних локонів. У 1644 році з'явився спеціальний посібник, що містив поради і рецепти по догляду за обличчям і волоссям. Але незважаючи на це, особиста гігієна ще не стала звич-ною. Навіть у палацах не було зручних туалетних кімнат, а якщо й були, то маленькі й погано обладнані. У них ледве поміщався невеликий столик, дзеркало і таз із глечиком. Умивалися через день. До кінця тижня на обличчі утво-рювався товстий шар помади. Жінки, дівчата, і навіть чоловіки рум'янилися і підмальовували губи. Ампір Переворот у модах і видах зачісок відбувся у Франції після того, як Наполеон повалив Директорію і оголо-сив себе консулом та імператором. Мріючи про пишність Римської імперії, він дав привід до того, що як зачісуванню, так і одягові почали надавати тра-диційно староримські форми. Зачіски робили виключ-но на передній частині голови, а лоб обмежували дрібні спадаючі локони. Типовими були дорогоцінні прикраси зачісок. З'явилася зачіска "Титуса", яка користувалася таким успіхом, що її довгий час носили в Європі. Незабаром розвився і набув своїх форм ампірний стиль. Тріумфом його була техніка завивки локонів. Різноманітність локонів – спіральних, круглих, плоских та інших, що впадає в очі при огляді картин старих майстрів, вражає кожного сучасного перукаря. Дійсно, в ту добу вміли майстерно ство-рювати перехід од сплетених частин зачіски до плос-ких її частин. Особливо характерним було прикрашання зачісок. Широкі гребінці, дорогоцінні діадеми, вишиті перлами стрічки та дорогі застібки до такої міри заповни-ли зачіски, що вони інколи мали надто перевантаже-ний вигляд. Незважаючи на появу нового напряму моди, деякі жінки і під кінець цього періоду носили пудровані зачіски. Внаслідок англійської блокади і недостачі у зв'язку з цим пудри уряд заборонив пудровані за-чіски або ж обкладав носійку таких зачісок чи то високим податком, чи то грошовим штрафом. Після поразки й ув'язнення Наполеона ці види зачісок зникли, як і все, що було пов'язано з французьким імператором. Париж утратив своє становище дикта-тора моди. РОЗДІЛ ІІІ. Приміщення та обладнання перукарень. Організація робочого місця перукаря. Категорія надання клієнтам перукарських послуг: Забезпечення високої якості наданню перукарських послуг. Забезпечують сучасну техніку. Обслуговування відвідувачів у комфортних і художньо оформлених салонах. Основні види робіт здійснюються за допомогою спеціалістів, які мають кваліфікацію вищого класу. Перша категорія присвоюється перукарям за умови, що вони забезпечують: Якісне виконання основних видів перукарських послуг з урахуванням напрямків сучасної моди; Виконання основних робіт спеціалістами, які мають кваліфікацію. Обладнання перукарень спеціальними технологічними меблями, а також оформлений приймальний салон. Друга категорія присвоюється перукарям що забезпечують виконання окремих видів послуг, спеціалісти, які мають кваліфікацію, котра відповідає складності виконання роботи. Усі виробничі приміщення сучасних перукарень у залежності від призначення можна поділити на чотири групи: Приміщення для обслуговування відвідувачів; Приміщення для прийому відвідувачів; Складські приміщення; Приміщення для обслуговування персоналу; Підсобки для сушіння, миття, фарбування волосся, підсобки для майстрів. У приміщенні для приймання відвідувачів повинно бути слідуюче обладнання, гардеробна вішалка для одягу клієнтів, напівм’які меблі, диван, крісло, журнальний столик на якому повинні лежати журнали мод, щоб клієнт в час очікування міг віднайти для себе стрижку, зачіску, фарбоване волосся по бажанню клієнта. Естетичне оформлення перукарень: кольорова гама; архітектурні форми; температурний режим; акустична гама. Освітлення перукарень. Санітарно-технічне обладнання перукарень. Кольорова гама в перукарні повинна бути виконана у пастельних тонах. В перукарні з метою реклами повинні бути вітражі по вітринах, для інформації, із напрямів моди повинні бути фотографії стрижок, зачісок ?????? або журнали мод. Для красивого оформлення можуть бути вазони, картини живопису тощо. Робочий зал повинен бути світлим і достатньо високим. Підсобні приміщення повинні а також мати відповідний естетичний вигляд. Не повинні бути голосні, не потрібні розмови майстрів між собою. Температура виробничих приміщень в перукарні повинна бути не вищою як +18оС – +20оС для того щоб перукарі могли продуктивно і якісно працювати. Освітлення перукарень: Робота перукаря пов’язана з напруженням зору, тому робоче місце повинно добре освітлюватись. Для цього у перукарні встановлюють вікна вітринного типу (бажано щоб не було штор). Перукарня працює у дві зміни і в другій половині дня робочі зони освітлюють люмінесцентними лампами, які не дають додаткового тепла. Освітлюють робочі місця в тому випадку, коли природне світло світить на дзеркало, а світло лампи падає на голову клієнта. Санітарно технічне обладнання перукарень: Робота перукаря пов’язана із великим використанням гарячої і холодної води, тому в перукарні може бути подання води централізованим, або місцевим способом. Для цього встановлюють умивальники із водопостачанням і каналізацією. Використовуючи хімічні речовини, люди вдихають випари сірководню, щоб цього не було у перукарні повинно бути вентиляція, або відкрите вікно. Опалення виробничих приміщень може бути також централізованим або місцевим. Нейтралізоване, місцеве або кондиціонер – підтримує нормальну температуру повітря. Характеристика робочих місць Робоче місце перукаря складається з туалетного стола і крісла. Стіл – оббитий пластиком з висувними шухлядами для інструментів, пристроїв, парфумерії, білизни. Дзеркало – прямокутне, овальне, розмір – 160 : 100см. Перукарське крісло - напівм’яке сидіння із спинкою і підлокітниками, оббите з водонепроникливого матеріалу, крутитися навколо своєї осі, підніматися і опускатися, підставка для ніг. Розташування туалетних столиків у робочому залі перукарні може бути різним в залежності від площі приміщень. Мінімальна відстань між осями 2-х крісел становить – 180см.; відстань від стіни до крісла не менше 70см. За санітарними нормами на кожне робоче місце відводиться не менше 4,5м2. На робочому столі необхідно розміщувати у певному порядку предмети туалету: Зліва – спиртівка, ватниця, банку з дезинфікуючим розчином, пудрениця, флакон з перекиссю водню та ін. З правої сторони – інструменти майстра, чим частіше використовується даний предмет, тим ближче до майстра він повинен знаходитись, це дає можливість перукареві скоротити до мінімальної кількість рухів, а значить зменшити втому. Майстер повинен тримати робоче місце в чистоті і після закінчення робочого дня робочий столик протерти 0,5% розчином хлораміну. Перукар повинен дотримуватись правил особистої гігієни, щоб не бути переносником захворювань (перед обслуговуванням кожного клієнта мити руки). Перед початком роботи майстер повинен підготувати своє робоче місце: підготувати інструменти і приспосіблення і розкласти їх у певному порядку, перевірити справність електроінструментів і апаратури. РОЗДІЛ ІV Технолога виконання накрутки волосся на металеві бігуді методом “ялинка” На сьогоднішній день дуже актуально використовувати укладку волосся, як і в жіночому, так і в чоловічому залах. Укладка волосся – зміна форми і структури волосся під дією фізичних факторів на короткий час. Волосся змінює свою форму із прямого в хвилясте, а структура міняється із круглих у овальні клітини, які знаходяться у стержні, під дією теплої води, натяжки тиску і тепла. Довго тривалість укладки залежить від вологості повітря, наприклад, хвилясте волосся, яке ми витянули може легко покритись, якщо форма волосини в розрізі овальна і навпаки. Існує чотири способи укладки волосся: Укладка волосся без використання бігудів. Така укладка відома, як пальцовка або хвилі. Укладка волосся за допомогою бігудів і зажимів. Укладка волосся за допомогою електрофона. Укладка волосся за допомогою електрощипців. Для більш урочистих і святкових подій підходить укладка волосся за допомогою бігудів і зажимів. Така укладка використовується в жіночому залі на середній і довгій довжині волосся. Таку укладку можна робити чотирма способами: Спосіб “доріжка”. Спосіб “шахматка” Спосіб “комбінований” Спосіб “валик” або “ялинка. Укладка волосся методом “ялинка” виконується для тонкого і рідкого волосся. Накручуючи таким методом, ми зможемо закрити проділи, які утворюються між накрученими бігудями. Також при такому рідкому і тонкому волоссю цей спосіб набагато більше піднімає прядки волосся біля кореня, так як на потиличній зоні голови бігуді лягають під невеликим кутом відносно плечей. При всіх методах накрутки на бігуді потрібно дотримуватись певних технічних умов: Довжина прядки, яку накручуємо, не повинна перевищувати довжину бігудя. Товщина прядки, яку ми накручуємо, не повинна перевищувати діаметр бігудя. Проділи між прядками повинні бути прямі, рівні, паралельні. Прядка повинна бути якісно вичесаною від основи, а відтяжка повинна бути перпендикулярні її основи. Якісно вичесана прядка і добре прокручені кінці волосся, щоб не було заломів. При накручуванні скроневих частин голови відтяжка повинна бути до лиця. Закрутку починаємо з тім’яної і скроневих он голови. Бігуді накручуємо шахматним методом починаючи від краєвої лінії волосся біля лиця і рухаючись до маківки. Відділяємо прядку довжиною, яка не повинна перевищувати довжину бігудя. Беремо прядку в ліву руку, а правою гребінцем з добре вичісуємо її. Після вичісування беремо бігудь і з кінця прядки починаємо накручувати перпендикулярно до її основи. При цьому дуже важливо якісно прокрутити кінці, щоб пізніше вони не стирчали врізнобіч у зачісці. Так накручуємо все пасмо волосся до шкіри голови і закріплюємо резинкою, яка знаходиться при бігуді. Важливо, щоб резинка не створювала заколів, а бігудь щільно прилягав до голови. Так симетрично одна до одної накручуємо все відділене волосся шахматним способом. Коли прокрутили передню частину голови, ділимо залишене волосся на дві рівні частини від маківки до шиї – це буде головний проділ. Починаємо накручувати за тією ж самою технологією волосся, але притримуватись проділу і розділювати та крутити прядку волосся під нахилом. Крутимо від маківки до шиї і так само прокручуємо іншу сторону, але в інший нахил. Таким чином у нас вийшло два рядки, але візуально – рядок латинських букв “V”. Залишене волосся на бокових потиличних зонах накручуємо аналогічно під нахилом. Після накрутки волосся висушують, знімають бігуді і укладають у зачімку. Можна побачити красиво накручені локони, які легко лежать у зачісці. Отже, такий метод накрутки поєднує в собі шахматний спосіб і спосіб “доріжка”, можна сказати: “доріжка під нахилом”. Укладка таким методом дозволяє красиво укласти волосся в зачіску і не бачити проділів. Локон гарно спадає донизу створюючи природній ефект. РОЗДІЛ V Інструменти і пристрої в перукарській роботі. Щоб майстер перукар міг швидко і якісно виконувати роботу для цього є необхідними інструменти і пристрої. Перукарські інструменти – це знаряддя праці перукаря, за допомогою якого він виконує всі види перукарських робіт. В результаті використання інструментів волосся змінює свою форму, структуру і вигляд. Перукарські інструменти: гребені, щітки, ножиці, електромашинка (для стрижки волосся), бритви, бігуді, електрощипці, фен, палички-коколюшки. Пристрої перукаря: зажими, пензель, пульверизатор, резинові рукавички, утеплюючи ковпаки. Характеристика груп перукарських інструментів: Група інструментів для розчісування (гребінці, масажні щітки) Група ріжучих інструментів (ножиці, електромашинки, бритви). Інструменти для накручування волосся (бігуді, електрощипці, фен). Інструменти для завивки (коклюшки; комплект для термічної завивки). Характеристика інструментів для розчісування. Для роботи в перукарні в чоловічому залі необхідний комбінований гребінець, який має форму конуса, рідкі і густі зубчики. Гребінець з хвостиком використовують в жіночому залі для накручування волосся на бігуді, для начосу, при моделюванні зачісок. Гребінець з рідкими зубчиками і з вилкою масивною ручкою використовують при фарбуванні. Для роботи перукареві необхідні масажні щітки, вони бувають фігурні. Щітки використовують для масажу шкіри голови і укладки волосся феном, а також при моделюванні зачісок. Характеристика ріжучих інструментів. До них відносяться: ножиці, електромашинки для стрижки волосся, бритви. Перукарські ножиці повинні бути за розміром не більше 17см., складаються з двох частинок скріплених гвинтом, на кожній частині є ріжуче полотно і ричажок з кільцем. У перукарських ножицях полотна однакові, довжина полотен дорівнює ричажку з кільцем. Ножиці повинні бути з нержавіючої сталі. Ще є ножиці філіровані, такі як звичайні, але на полотнах мають зубчики, призначені для пластичних стрижок, для усунення дефектів стрижки. В чоловічому залі використовують електромашинку для стрижки волосся. Будова електромашинки: пластмасовий корпус на якому кріпляться ріжучі ножі, кабельний шнур із штепсельною вилкою, вимикач, гайка для регулювання потужності роботи машинки, а також ричажок, що регулює відстань між ножами. В середині корпуса є мотор і вібратор. Також до машинки є пластмасові насадки, якими регулюють висоту зрізу волосся. Розрізняють в роботі перукаря бритви – безпечні і філіровочні. Бритва має клинок і ручку скріплену гвинтом, він складається з полотна, леза, обушка, футляром для бритви, ручка, яка завертається. Характеристика інструментів для накручування. Це бігуді, електрощипці, електрофен. Бігуді – багато отворів на поверхні. Є чотири типи: циліндр з пластинкою і резинкою; без пластинки з резинкою; їжачки (мають на поверхні шипи, фіксуються шпилькою); для вертикальної накрутки. Бігуді виготовлені з дюралюмінію тверді, діаметр від 1-2,5см., а також по довжині від 6 до 10см. Але на сьогоднішній день існують дуже багато видів бігудів, які використовує майстер-перукар. Електрощипці – пластмасова ручка, на якій кріпиться валик і жолобок. До жолобка кріпиться ричажок, кабельний шнур, вилка. Робочі частини покриті нікелем, який є непровідником електричного струму, має гарну, гладку поверхню і естетичний вигляд. Перукареві потрібні щипці з різними діаметрами. Електричний фен широко застосовується в перукарській роботі. Має пластмасовий корпус в середині габаритний моторчик, нагрівальна спіраль, вимикач, перемикач, вентилятор, шнур з вилкою, до фена є різні насадки. Інструменти для завивки. Для горизонтальної завивки використовують палички-коклюшшки. для спіральної насадки, які мають різьбу навколо спіралі, закріплюються за допомогою прижимних резинок. Для вертикальної - бігуді у вигляді конуса. Будова сушки: у спинку півм’якого крісла вмонтований штатив із ковпаком, який кріплять до спинки. У ковпаці зверху є мотор, вентилятор і спіраль, нижня частина призначена для сушіння волосся. Від ковпака є заземлюючий провід з шнуром і вилкою. На ковпаку вмикач і перемикач потужності. Характеристика перукарських пристроїв: зажими, використовуються при стрижках, при укладках, при хімзавивці; фіксують те волосся з яким не працюють. резинові рукавички; утеплюючі прирезинові ковпаки; щіточка для зняття дрібно постриженого волосся (кругла); плоска щіточка для нанесення фарби на волосся. пульверизатори для води, лаку. РОЗДІЛ VI Матеріали, які використовують в перукарській роботі В роботі перукаря широко використовуються такі матеріали як: шампунь, рідке мило, бальзами, маски для волосся, укріплюючи лосьйони, пінки, гелі, лаки, віск (косметичний), фарби для волосся, препарати для хімічної завивки. Матеріали поділяються на: І. гігієнічну групу; ІІ. лікувально-профілактичну; ІІІ. декоративну. І. До гігієнічної групи відносяться шампуні, бальзами, креми, рідкі мила. Шампунь – це водноспиртовий розчин поверхнево-активних речовин з біологічно-активними речовинами. По виду шампуні поділяються: кремоподібні, рідкі, маслянисті і порошкоподібні. В залежності від складу шампуні випускають для нормального, сухого, жирного волосся. ІІ. До лікувально-профілактичної групи: маски для волосся на травах, а також з плацента формулою на травах з -бета керотином; суміші з трав, шампуні. Бальзами фірми “Vella”, “Londa”, (Londavital, Londastral), “Pantine” та інші. ІІІ. Декоративний вплив робить волосся красивішим. До цієї групи матеріалів відносять: фарби для фарбування волосся, фіксуючі фарбування волосся, фіксуючі матеріали, лаки для волосся, пінки, гелі, препарати для хімічної завивки. Сучасна косметична промисловість випускає цілий ряд засобів для збереження зачіски. На сьогоднішній день засоби для збереження зачіски – це рідини або емульсії в складі яких є гельні речовини, синтетичні або рослинного походження. Висихаючи на волосся такі емульсії утворюють тонку плівку, яка дозволяє зберігати форму зачіски. Другий різновид цієї групи – це лаки для волосся. Вони фіксують укладки, зачіски, надають волоссю природного блиску. Лаки – спиртові розчини різних фіксацій. З добавкою біологічно-активних речовин. Розрізняють лаки різної фіксації: сильно фіксуючі, слабо фіксуючі і середньої фіксації. Лак швидко висихає на волоссі, запобігаючи руху волосся знімає статичну електрику. Розпилюють по волоссі за допомогою балончика, тримають від зачіски на відстані 20-30см. Є такі лаки як “Acme spray”, “Hair spray”, “Londa” (“Stye”, “Professional” і т.д.), “Wella” і ще багато інших різновидів лаків. Також є лаки з блискітками, різних кольорів, які перукар використовує для моделювання зачісок. Є також пінки різної фіксації, сильної і середньої. В основному в перукарні використовують пінку сильної фіксації для укладки волосся на брош-щітку з електричним повітряним феном, а також укладки на дефузор – що зараз і є дуже стильним серед юних дівчат. Гель і віск перукар використовує для надання мокрого ефекту і моделювання зачісок. Для хімічної завивки використовують різні види хімічних препаратів на основі тіоглікогенової кислоти – сильний, і на основі лугу – слабкий. Є такі препарати як: “Wella”, “Bikki”, “Venita”, “Perfect”, “Londa”. Основою майже всіх хімічних препаратів, які тепер випускають для хімічної завивки містять тіоглікогенові сполуки. У більшості препаратів для хімічної завивки присутня тіоглікогенова кислота як має відповідні властивості, і впливає на форму волосся навіть при нормальній температурі людського тіла. У перукарні широко використовуються фарби для фарбування волосся. Є фарби хімічні – які зафарбовують повністю волосяний стержень до серцевини, не змиваються з волосся швидко і фарбують тільки в складі з пергідролом це фарби фірми “Londa”, “Wella”, “Palette”, “Деколор Викки” - відбілююча, і багато інших. Тонуючі – підфарбовуючі шампуні. Вони швидко змиваються, надають блиск, укріпляють волосся, не сушать волосся, не піддають волосся хімічний дії. Є такі тонуючі шампуні як: “Тоника”, “Бюти Колор”, “Londa Sviv” і ще багато інших. Рослини – це “Хна” і “басма”. На даний час в перукарні рідко використовують (бо вони захащають волосся від хімічних фарб). РОЗДІЛ VІІ. Науково технічний прогрес в перукарській справі Перукарську мистецтво розвивається на дуже високому рівні, крім цього з’являється нове захоплення манікюром, педикюром, макіяжем, розпис на тілі під назвою “Боді Арт”, яки дуже часто поєднують з зачіскою переважно видовищною. З’являється різновид розпису на нігтях рук, а також на нігтях ніг. На даний час ми можемо собі нарощувати нігті, вії і навіть волосся, адже всі ці елементи підкреслюють красу людини. На даний час з’являється різноманітна кількість інструментів, наприклад інструменти від “Jaguar” – це ножиці які не можливо зрівняти з ножицям якими користувались майстри в XVIII-ХХ столітті, це різноманітні щітки, гребінці, а також апаратура і електроінструменти. На даний час клієнту не обов’язково вставати з крісла щоб посушити волосся під сушуаром, він має колісцята за допомогою яких цей апарат легко пересувається по залу. При фарбуванні волосся також щоб зменшити час витримки фарби на волоссі клієнт сидить в робочому кріслі перукаря, може переглядати журнали і водночас кварцові лампи прискорюють час дії фарбування. На зміну металевим бігудям приходять бігуді пластмасові різного діаметру в залежності від бажаного завитка, а також бігуді-бумеранги, які легко закручуються і дають гарний природний завиток. Така щітка, як брош – є різного діаметру, нею легко зробити укладку волосся і волосся направити в бажану сторону, а головне легко зробити об’єм. А також винайдена щітка відомим стилістом Олександром Тодчуком, щітка з моторчиком, яка крутиться і дає змогу вирівнювати навіть дуже кучеряве волосся. Щоб майстер-перукар міг виконати якийсь вид роботи на волоссі голови клієнта потрібно, щоб були матеріали для виконання будь-якої роботи на даний час такі фірми як “Vella”, “Londa” задовольняють всі вимоги перукарів, які вільно можуть виконати з волосся задану фігуру за допомогою лаку, пінки, гелю, воску для волосся. Майстри можуть прикрашати зачіски різноманітними прикрасами, квітами штучними, а також живими, надавати колір окремим пасмам волосся, вставляти окремі пасма волосся. Для кінця ХХ століття на початку ХХІст. характерний бурхливий темп життя, а мода відтворює рівень розвитку суспільства, йде в русі вимог, свого часу, тому існує в моді декілька направлень: класика, стабільність і авангард. Перукарі-стилісти можуть створювати вигляд клієнта за допомогою зачіски, макіяжу, Боді Арту. А також, великим відкриттям є те, що перукарі в салонах, перукарнях можуть дезінфікувати свої інструменти з допомогою стерилізатора, дезинфекція інструментів ультрафіолетовим промінням. Ми можемо використовувати гарячі ножиці, які не дають посічених кінчиків волосся. Стають все більш популярними методи “Слайсінг” і “пойтінг” за допомогою яких стрижка стає більш моднішою і авангарднішою. Цим методом можна виконувати всю стрижку, яка не потребує укладки. Просте нанесення пінки чи гелю дає цій стрижці вигляду. Щоб волосся було здоровим, блистіло – мрія любої жінки. Щоб зберегти природну красу, треба потрудитися. Рекомендація професіональних стилістів допоможуть в виборі підходящих для Вас засобів по догляду за волоссям. Так як на даний час є різновид засобів по догляду за волоссям будь-якої групи волосся. Якщо волосся злегка посічене, ломке, не має здорового блиску, часто вдаються до спеціальних бальзамів-ополіскувачів. Дуже ефективно в такому випадку споліскувати волосся відомим Лосьйоном для волосся “Лондабаланс” від “Londa”. На сьогоднішній день з’являються фени, які дають повітря, що не січе і не ламає волосся, гофре, яке дає чудові хвилі. Адже науково-технічний прогрес розвивається далі , його бурхливий розвиток – не зупинити. РОЗДІЛ VIII Охорона праці і техніка безпеки в перукарнях Щоб працівники були забезпечені безпекою роботи в перукарні, вони повинні дотримуватись умов охорони праці. Охорона праці – це система правових соціально-економічних, організаційно мотиваційних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людей в процесі праці. Мета охорони праці: створити на кожному робочому місці безпечні умови праці, зниження, або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів і як наслідок зниження виробничого травматизму і профілактичних захворювань. Правила внутрішнього трудового розпорядку – їх розробляє адміністрація по узгодженні з профспілкою на основі типових правил. Вони включають: Обов’язки адміністрації. Правильно організовувати працю робітників, забезпечити трудову і виробничу дисципліну, неухильно дотримуватись законодавства про працю і охорону праці. Обов’язки працівників. Працювати чесно і добросовісно, дотримуватись дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, поліпшувати якість послуг, продуктивність праці, дотримуватись технологічної дисципліни і вимог охорони праці. Безпека праці – це стан умов праці при якому відсутній виробничий травматизм. Ритмом позначають різне рівномірне чергування роботи і відпочинку. Для правильного розподілу режиму роботи і виробничого завдання протягом зміни слід пам’ятати, що: перша година роботи – це входження в ритм діяльності; друга і третя години роботи – стійкий максимальний рівень працездатності; четверта година робота – стомлення і зменшення працездатності; п’ята година – обід; шоста і сьома година – стійкий максимальний рівень працездатності; восьма година – різко наступає стомлення. Правильне використання даних ритмів виробничої діяльності працюючих веде до різкого скорочення травматизму і поліпшення загального етапу здоров’я. Техніка безпеки в перукарнях. Працювати в халаті. Електроустаткування, електроапаратура та електроінструменти повинні зберігатися у справному стані, бути безпечними у роботі і мати захист при випадковому доторканні до струмоносних елементів. При виявленні будь-яких несправностей робота повинна бути припинена до їх усунення. Робоче місце майстер повинен тримати в порядку і чистоті. Після закінчення роботи майстер повинен прибирати робоче місце. При користування ріжучими інструментами треба: Зберігати інструменти у футлярах. Не передавати ріжучий інструмент у відкритому вигляді. Не тримати інструмент в кишенях. Не залишати ріжучий інструмент у відкритому вигляді на робочому столику. Забороняється зберігати легкозаймисті горючі речовини близько до вогню. Забороняється сушити білизну на сушарках, батареях. Забороняється користуватися жучками замість згорілих електропробок. Запасний вихід повинен бути вільний. Курити і запалювати сірники дозволяється тільки у відведених для цього місцях. При закінченні робочого дня майстер вимикає індивідуальне освітлення і нагрівальні прилади. Всі електронагрівальні прилади повинні мати вогнетривкі підставки. Кожна перукарня повинна мати вогнегасник, аптечку. На випадок пожежі викликати пожежну 01, і до її прибуття вжити всіх необхідних заходів. При пожежі не можна відкривати вікна, тому що кисень посилює вогонь. Під час пожежі зберігати спокій і виконувати розпорядження керівників перукарні. Отже, дотримання умов охорони праці і техніки безпеки приводить до захисту виробничих приміщень і працівників від шкідливих наслідків. Література Войцехівська Л.Г., Вольфензон І.І. “Косметика сьогодні”. Гутиря Л.Г. “Сучасна перукарська справа”. Журнал “Дзеркало моди”. Константівнов А.Б. “Перукарська справа”. Корнєєв В.Ю. “Ми зачісуємо жінок”. Корнєєв В.Д. “Моделювання і художнє оформлення зачіски”. Корнєєв В.Д. “Фарбування волосся і зачіска”. Кац А.А. “Санітарія і гігієна перукарської справи”. Ляпич О.Д. “Перукарська майстерність”. Сиром’ятникова І.С. “Історія зачіски”. Сиром’ятникова І.С. “Технологія гриму”. Конспекти уроків з матеріалознавства, перукарської справи, санітарії і гігієни.
1 2 3 4 5 Категория: Туризм \| Добавил: Aspirant (06.05.2013)
Просмотров: 3742 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: