Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » Туризм |
Реферат на тему Готельний бізнес
|
Реферат на тему Готельний бізнес. Незважаючи на зусилля, які докладалися свого часу ВТО та іншими зацікавленими сторонами, дотепер не існує єдиної системи класифікації го телів (як одного з найпоширеніших засобів розміщення) в масштабах світу та Європи Готельний бізнес ЗМІСТ 1.Санітарно-гігієнічні вимоги до готелю.................................................2 2. Суть та значення класифікації підприємств. Розміщення за рівнем комфорту........................................................................................................7 Список використаної літератури..............................................................13 Санітарно-гігієнічні вимоги до готелю. Класифікація готелів за категоріями зоснована на комплексі вимог до матеріально-технічного забезпечення, номенклатури та якості надаваємих послуг, рівння обслуговування тощо. Категорії відзначаються символом * (зірки). Кількість зірок збільшується відповідно до підвищення рівня якості обслуговування. Готельні установи, як правило, класифікують відповідно до п’ятьох категорій. Найвищу категорію готелю відзначають *****, найнижчу - *. Готелі будь-якої категорії повинні мати зручні підїздні шляхи з необхідними дорожніми знаками, упорядковану та освітлену прилеглу територію, майданчик з твердим покриттям для короткочасної парковки автотранспорту та ін. Готель, займаючий частину споруди, повинен мати окремий вхід. Готельна споруда повинна знаходитись у сприятливих екологічних умовах та мати аварійні виходи, сходи, добро помітні інформаційні вказівки, які забезпечують вільну орієнтацію гостей в надзвичайній ситуації. Готель повинен бути обладнаним системами протипожежного захисту, необхідними заходами захисту від пожежі, передбачені Правилами пожежної безпеки для житлових домівок, готелів. В готелі повинні виконуватися санітарно-гігієнічні норми та правила, встановлені органами санітарно-епідеміологічного нагляду з питань охайності приміщень, стану сантехнічного обладнання, ефективного захисту від комах та гризунів. Усе електричне, газове та інше обладнання повинно використовуватися згідно Правил технічної експлуатації готелів та їх обладнання. Готельне приміщення повинно бути забезпеченим інженерними системами та обладнанням, яке забезпечує: горяче та холодне водопостачання (цілодобово); каналізацію; опалення (з температурою не нижче 18,5 єС в житлових та загальних приміщеннях); вентиляцію; радіомовлення та телебачення; телефонний зв’язок; природнє (не менш 1 вікна) та штучне освітлення в номерах та ін. Таблиця 1 Санітарно-гігієнічні вимоги до готелів різних категорій № п.п. | Вимоги | Категорія | Фактичний Стан | Висновок про відповідність показника вимогам нормативної документації * | ** | * | ** 1 | Інвентар і предмети санітарно-гігієнічного оснащення номера Дзеркало: - над умивальником | Х | Х Полиця для туалетного приладдя | Х | Х Штори для ванни Продовження таблиці 1 № п.п. | Вимоги | Категорія | Фактичний стан | Висновок про відповідність показника вимогам нормативної документації * | ** | * | ** Килимок | Х | Х Рушникотримач, гачки для одягу | Х | Х Рушники (на кожного гостя): - не менше двох | Х | Х Не менше трьох – в т.ч банний | Х | Х Махрове простирадло в апартаментах Шапочка банна (на кожного гостя) Туалетні прилади на кожного гостя (поповнюються по мірі використання): - туалетне мило у фірмовій упаковці | Х | Х Серветки паперові Продовження таблиці 1 № п.п. | Вимоги | Категорія | Фактичний стан | Висновок про відповідність показника вимогам нормативної документації * | ** | * | ** Туалетний папір (з резервним рулоном) | Х | Х Тримач для туалетного паперу | Х | Х Кришка для унітазу | Х | Х Щітка для унітазу | Х | Х Корзина для сміття | Х | Х Пакети для предметів гігієни | Х | Х Пакети для брудної білизни | Х 2 | Санітарні об’єкти загального користування Таулети: - поблизу приміщень загального користуавання – на поверхах для номерів без санвузлів (не менше 1-го на 5 номерів) Продовження таблиці 1 № п.п. | Вимоги | Категорія | Фактичний стан | Висновок про відповідність показника вимогам нормативної документації * | ** | * | ** Обладнання туалетів: туалетні кабіни з дзеркалом, туалетний папір, мило, серветки паперові, гачки для одягу, корзина для сміття | Х | Х Ванні кімнати / душові: на поверхах для номерів без санвузлів (ванні / душові кабіни з розрахунку 1 на 5 номерів без санвузла, але не менше 2 на поверх) | Х | Х Обладнання ванних кімнат / душових: ванни, душові кабіни, туалетна кабіна, умивальник з дзеркалом і полицею для туалетного приладдя, гачки для одягу, корзина для сміття. | Х | Х 2. Суть та значення класифікації підприємств. Розміщення за рівнем комфорту. Незважаючи на зусилля, які докладалися свого часу ВТО та іншими зацікавленими сторонами, дотепер не існує єдиної системи класифікації готелів (як одного з найпоширеніших засобів розміщення) в масштабах світу та Європи. На національному рівні в більшості країн це питання зумовило прийняття цілої низки спеціальних законодавчих актів. Часто поряд з офіційними класифікаціями існують також довільні їх системи, що зостосовуються готельними об’єднаннями, автомобільними клубами, путівниками тощо. Той факт, що найрозповсюдженіша в Європі система класифікації готелів від 1 до 5 зірок не є універсальною, стає очевидиним при аналізі прийнятих систем класифікації ряду європейських країн. Так, в Іспанії існує 5 категорій готелів (від 1 до 5 зірок) і готелі, визначені як “готелі високої якості обслуговування”. У Франції готелі мають 6 категорій: без зірок, від 1 до 4 зірок і 4 зірки – “люкс”. В Угорщині прийнятий розподіл готелів на 5 категорій – від 1 до 5 зірок. Португалія розподіляє свій готельний фонд на 8 категорій, кожна з яких має свою назву. У Швейцарії готелі підрозділяються на 6 категорій (від 0 до 5 зірок) – готелі, комфортабельні готелі, готелі середнього класу, готелі вищого середнього класу, готелі першого класу і першого класу “люкс”. Заслуговує на увагу оригінальна класифікація, розроблена авторитетною в готельному бізнесі організацією Business Travel International (Туристична Адміністрація Великобританії). Відповідно до цієї класифікації всі готелі поділяються на 9 розрядів. Нижче наведена характеристика 5 вищих розрядів: Superior Deluxe – категорія включає винятково готелі “люкс”, що пропонують найвищий стандарт проживання, вишуканість послуг і зручностей. Deluxe – надають аналогічні за характеристиками послуги, але за чітко визначеним асортиментом з метою задоволень побажань клієнтів. Moderate Deluxe – основні характеристики приблизно відповідають стандарту готелів категорії Deluxe, проте готелі цього класу не мають такої високої репутації, як готелі зазначених вище розрядів, а стандарт якості готелів Moderate Deluxe не може бути вищим, ніж у готелів класу Deluxe. Superior First Class - готель вищого середнього класу. Це може бути старий готель, що підтримується у нормальному технічному стані, але частіше – це сучасний готель, параметри якого перевершують аналогічні параметри готелів першого класу. First Class – це типовий комфортабельний готель зі стандартними номерами й стандартним набором зручностей, без вишуканості інтер’єру та форм обслуговування клієнтів. До інших розрядів належать переважно готелі туристичних класів: Moderate First Class, Superior Tourist Class, Tourist Class, Moderate Tourist. При цьому автори наведеної системи класифікації вважають, що вона відрізнятиметься у будь-якому разі від загальноприйнятої міжнародної, а її стандарт не відповідатиме стандарту, прийнятому в тій чи іншій країні. Необхідно також зазначити, що ціна однієї доби проживання, оголошена готелем, може змінюватися залежно від сезону, пільг, що надаються певним категоріям клієнтів та інших факторів. Тому поряд з основною ціною вказується ціна зі знижками. При всій різноманітності національних оціночних систем існують головні критерії класифікації готелів за рівнем комфорту, які можна об’єднати у дві групи: Привабливість готельних споруд, їхнє територіальне розміщення, функціональне призначення приміщень, їх площа, технічне оснащення, обладнання номерів. Якість обслуговування, що залежить від компетентності персоналу та від рівня організації роботи служб готелю. Перша група – це так звані “статичні” показники комфорту, які визначаються на етапі проектування та зведення споруди готелю й залежать від архетектурно-планувальних особливостей будівлі, функціонального складу та площі приміщень, їх технічного оснащення. Статичні показники залишаються незмінними протягом багатьох років і саме вони є основою щодо оцінки рівня комфортності готелю. Без зміни цих показників неможливо кардинально змінити й рівень комфорту. Не менш важливими є “динамічні” показники комфорту, які визначаються на етапі експлуатації готелю. До них належать характеристики санітарного стану приміщень, асортименту та якості процесу надання послуг, кваліфікації та професійних навичок персоналу, культури спілкування тощо. Ці показники легше піддаються вдосконаленню. Але підвищити класність готелю за рахунок вдосконалення “статичних” показників можна лише в тому разі, якщо це дозволяє будівельний стандарт споруди готелю. Саме тому у міжнародній практиці існують два підходи до класифікації готелів за рівнем комфорту. Один з них віддає перевагу “статичним” показникам, тобто твердо встановленому відсотковому співвідношенню площі номерів з ванною кімнатою та санітарним вузлом, наявності таких приміщень, як, наприклад, критий басейн, сауна тощо. Такий підхід орієнтується на порівняно нову сучасно матеріальну базу, оригінальність архітектурно-планувальних вирішень при будівництві готелю. Інший підхід віддає перевагу “динамічним показникам”, тобто показникам якості служби сервісу. Його прибічники ввжають, що жорсткі співвідношення архітектурно-планувальних рішень без об’єктивної оцінки функціональної якості обслуговування не забезпечують достовірної картини фактичного якісного стандарту готелю. Відтак у міжнародній системі стандартизації та сертифікації послуг готелів на сучасному етапі існують два підходи: “Кількісний”, коли при віднесенні готелю до певної категорії беруться до уваги нормативи площі приміщень, відсоткового співвідношення кількості номерів з санвузлом, телефоном та іншими зручностями у загальній кількості місць, наявність відповідного асортименту послуг. Більшість таких показників можна представити у цифровому вираженні. “Якісний”, коли оцінюється місце розташування готелю відповідно до його призначення, якісні показники процесу надання послуг, санітарний стан території та будівлі, досконалість меблів та обладнання, рівень кваліфікації персоналу тощо. Але, на жаль, часто застосовуються недостатньо конкретні критерії оцінки, такі як “гарний район”, “зручні ліжка”, “доброякісне харчування”, “досвідчений персонал”. При розробці вимог до вітчизняних готелів різних категорій враховано рекомендації регіональної європейської системи класифікації. Оціночні показники системи вимог до вітчизняних підприємств розміщення враховують сучасні вимоги до споруди готелю, його технічного обладнання, наявності зручностей для гостя в номері, а також до приміщення загального користування, громадського харчування, асортименту побутових та інших послуг. Але більшість вимог оцінюється за кількісними показниками: площа приміщень, розміри та кількість необхідних меблів, перелік обладнання, інвентар, забезпечення предметами санітарно-гігієнічного призначення та ін. За даними офіційної статистики матеріальна база готельного господарства України за останні 10 років скоротилася. Так, у 1992 р. в Україні налічувалось 1654 готелів на 157,4 тис. місць, в 1996 р. – 1368 готелів на 125,2 тис. місць, а на початок 2001 р. – 1308 готелів на 102,9 тис. місць. До центрів зосередження готельної бази відносяться Одеська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області, АР Крим та м. Київ, на долю яких припадає близько 50 % від загальної кількості місць у готелях. За даними офіційної статистики станом на 1 січня 2002 р. в Києві функціонувало 93 установи готельного типу обслуговування. Якщо проаналізувати аналогічні показники за попередні роки, простежується тенденція до вдосконалення матеріальної бази готелів внаслідок скорочення кількості фізично та морально застарілих номерів, їх реконструкцію, закриття нерентабельних готельних підприємств та будівництво нових готелів. Існуючу мережу готелів Києва за функціональним призначенням можна поділити на 2 групи: загального типу і спціалізовані. Спеціалізовані поділяються на туристичні, ділові, спортивні, транспортні, готелі для обслуговування сільськогосподарських ринків. За кількістю номерів та обліковою чисельністю працівників всю сукупність засобів розміщення м. Києва можна поділити на великі та малі готелі, а також гуртожитки. Відповідно до Закону України “Про підприємства в Україні” до великих віднесено готелі, кількість місць у яких перевищує середній показник по місту, тобто 160,3 місця, а облікова чисельність працівників становить понад 25 осіб. Інші готелі належать до малих або гуртожитків залежно від умов проживання. Результати групування готелів міста за розмірами, категорією та формами власності зведені у таблиці 1. Таблиця 1 Поділ готелів міста Києва за розмірами, категорією та формами власності. Готелі | Великі | Малі | Гуртожитки | Всього д | к | ком | д | к | п | Гр | Д | к | ком ***** | - | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | 1 **** | 1 | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | 2 *** | 5 | 7 | 1 | - | 2 | 1 | - | - | - | - | 16 ** | 1 | 5 | - | 2 | 4 | 1 | - | - | - | - | 13 * | - | 1 | - | 1 | 1 | - | - | - | - | - | 3 Беззіркові | - | - | - | 7 | 2 | 1 | 1 | 19 | 16 | 1 | 47 Всього | 7 | 15 | 1 | 10 | 9 | 3 | 1 | 19 | 16 | 1 | 82 23 | 23 | 36 Форми власності: д – державна; к – колективна; ком. – комунальна; п – приватна; гр – громадська. Як видно з таблиці 1, в м. Києві на початок 2001 року функціонувало 24 великих готелі (29,27% від загальної кількості готелів міста) серед яких 1 – комунальної форми власності, 7 – державної, 16 – колективної. Малих готелів у Києві поки що стільки ж, скільки й великих, вони мають різні форми власності. Найбільшу кількість київських засобів розміщення (41,46%) віднесено до гуртожитків за умовами проживання та рівнем сервісу. Список використаної літератури Про туризм: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1995. - № 31 Агафонова Л.Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Навч. посібник. – Київ: “Знання України”, 2002. – 351с. Лук’янова Л.Г. Уніфіковані технології готельних послуг / За ред. проф. В.К. Федорченка: Навч. посібник. – Київ: “Вища школа”, 2001. – 237с. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 252с. Гостиничный и туристический бизнес / Под ред. проф. Чудновского А.Д. – М.: ТАНДЕМ, 2000. – 352с. | |
| Просмотров: 917 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |