Реферат на тему: Зміни в Конституції Української СРР - Теорія держави та права - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Зміни в Конституції Української СРР. Перетворення, що сталися в усіх сферах життя України, пот-ребували внесення значних змін до Основного Закону республіки — Конституції УСРР. Насамперед це було обумовлено утворенням єдиної союзної держави — СРСР, у складі якої перебувала тепер Україна. VIII Всеукраїнський з'їзд Рад дав спеціальне доручення ВУЦВК "згідно із договором про утворення Союзу РСР і Консти-туцією СРСР переглянути Конституцію УСРР та подати її на затве-рдження майбутньому IX Всеукраїнському з'їздові Рад". Зміни випливали також із факту проведення нової економічної політики. Необхідно було законодавче закріпити в Конституції утворення Молдавської АСРР у складі УСРР, а також перехід республіки на триступеневу систему управління в результаті завершення адмініс-тративно-територіальної реформи 1925 p. IX Всеукраїнський з'їзд Рад (3—10 травня 1925 p.) постановою "Про зміну Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки" затвердив невідкладні зміни в діючій Конституції УСРР і доручив ВУЦВК підготувати до чергового з'їзду Рад переро-блений текст Конституції. Зокрема, ст. 4 Конституції УСРР у новій редакції закріпляла той факт, що Українська СРР віднині ставала складовою частиною єдиної союзної держави. У ній законодавче оформлювалося також утворення у складі УСРР Молдавської АСРР. Конституція трактувала питання прав УСРР і компетенції її центральних органів влади у зв'язку з "входженням" України до складу СРСР, приводила ці положення у відповідність з Конститу-цією СРСР 1924 p. Важливі зміни були внесені до ст. 7, де визначався перелік органів центральної влади республіки. В новій редакції ст. 7 прого-лошувала, що верховним органом державної влади УСРР є Всеук-раїнський з'їзд Рад, а в період між з'їздами — ВУЦВК. Між сесіями ВУЦВК найвищим законодавчим, виконавчим і розпорядчим орга-ном вважалася Президія ВУЦВК. Таким чином, відповідно до цієї статті, в числі верховних органів влади Раднарком УСРР не перед-бачався. Він залишався розпорядчим і виконавчим органом ВУЦВК і в межах наданих йому прав видавав декрети і постанови, обов'яз-кові до виконання на всій території Української СРР. Конституція вимушена була визнавати перевагу союзних орга-нів. Вона встановлювала, що віднині взаємовідносини між верхов-ними органами влади УСРР та СРСР визначаються Конституцією Союзу РСР (ст. 8.). Наступна ст. 9 підкреслювала обов'язкову силу декретів і постанов верховних органів влади Союзу РСР на терито-рії УСРР у межах, визначених Конституцією СРСР. Стаття 19 у новій редакції встановлювала, що чергові з'їзди Рад скликаються оцин раз на рік, надзвичайні — за особливими постановами ВУЦВК. Відповідно до прийнятих у 1924 p. положень Конституція УСРР у новій редакції докладно визначала компетенцію, взаємові-дносини, порядок підзвітності і відповідальність ВУЦВК, Раднар-кому та наркоматів УСРР, склад Раднаркому, а також правове становище уповноважених наркоматів СРСР при уряді України та об'єднаних наркоматів (статті 11—16). У ст. 17 Конституції йшлося про те, що Молдавська АСРР має свого постійного представника при уряді УСРР, який користується правом дорадчого голосу в усіх центральних органах влади та управління УСРР. У Конституції давався перелік місцевих органів влади стосовно триступеневої системи управління, запровадженої УСРР (ст. 18). Законодавче закріпивши основні зміни в державному апараті УСРР у зв'язку з утворенням Союзу РСР, Конституція УСРР стала правовою основою організації і діяльності всіх органів державної влади і державного управління, оскільки держапарат УСРР став складовою частиною державного механізму Союзу РСР. ЇХ Всеукраїнський з'їзд Рад вніс лише першорядні і найнеоб-хідніші зміни в Конституцію УСРР 1919 p. Остаточний їх текст мав скласти ВУЦВК. У відповідності з цим розробку проекту нової Конституції було доручено народному комісаріату юстиції УСРР. Підготовлений проект розглядався в комісії законодавчих проектів при Раднаркомі і тільки після цього направлений на розгляд усім членам і кандидатам у члени ВУЦВК, а також окружним виконав-чим комітетам. Активно обговорювався проект Конституції на міс-цях. На початку 1929 p. остаточний проект нової Конституції УСРР був готовий. В його основу було покладено Конституцію СРСР 1924 p. і Конституцію УСРР 1919 p. з внесеними до неї в 1925 p. змінами. 15 травня 1929 p. XI Всеукраїнський з'їзд Рад одноголосно затвердив нову Конституцію УСРР. За своєю структурою Основний Закон значно відрізнявся від Конституції 1919 р. Нова Конституція складалася з 82 статей і п'ятьох розділів. Уперше до Конституції УСРР були введені розділи про виборчі права та про бюджет Української СРР. До останнього розділу Конституції увійшла й стаття про столицю УСРР. У ст. 1 Конституції Українська Республіка проголошувалася соціалістичною державою робітників і селян, де вся "влада" нале-жить Радам робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Таким чином, державна форма у вигляді Республіки Рад, як і раніше, визнавалась Конституцією класовою організацією. Нові, принципового значення положення Конституції УСРР 1929 p. були сформульовані в ст. 2 і ст. З, де визначався правовий статус Української СРР, її залежність від союзного центру. У відпо-відності з Конституцією СРСР 1924 p. Конституція Української СРР 1929 p. закріпила такі права УСРР: приймати свою Конститу-цію, яка відповідає Конституції СРСР у цілому; право на територі-альне верховенство; право на створення власних органів державної влади і державного управління; право прийняття в громадянство Української СРР; право на обрання повноважних представників УСРР у складі Ради Національностей ЦВК СРСР і делегатів на Всесоюзний з'їзд Рад; право на здійснення законодавства і управління в межах своєї компетенції з дотримуванням принципу верхо-венства загальносоюзних актів; право ВУЦВК на здійснення ініці-ативи у вищих органах Союзу РСР. Навіть така декларативна форма викладення в Конституції прав УСРР не могла приховати поступову втрату республікою дер-жавного суверенітету. Так, Україна мала свою Конституцію, але таку, яка відповідала Конституції СРСР. За нею визнавалось право на власне законодавство і управління, але за умовою визнання зверхності загальносоюзних законодавчих актів. Конституція УСРР 1929 p. залишила в силі всі права і свободи трудящих, проголошені Конституцією УСРР 1919р. Вона закріпила рівноправність громадян незалежно від їхньої расової і національ-ної ознаки. Конституція гарантувала всім національностям, які проживали на території України, можливість користуватися своєю рідною мовою. У ст. 19 Конституції УСРР йшлося про те, що з метою кращого забезпечення інтересів національних меншостей, які складали в тій чи іншій місцевості більшість населення, на території УСРР можна створювати національні адміністративно-територіальні одиниці. У ст. 18 Конституції закріплювалося утво-рення "у складі УСРР Молдавської Соціалістичної Радянської Рес-публіки". Система вищих органів влади і управління залишалась такою ж, як і в редакції Конституції 1925 p. Найвищими органами влади визнавалися Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Всеукраїнський Центральний вико-навчий комітет і Президія ВУЦВК. Розпорядчим і виконавчим органом ВУЦВК був Раднарком УСРР. У той же час Конституція 1929 p. встановила нову періодич-ність скликання з'їздів Рад. Відповідно до ст. 23 Конституції чергові Всеукраїнські з'їзди Рад скликалися ВУЦВК один раз на два роки. Надзвичайні з'їзди Рад могли скликатися ВУЦВК як за своєю ініціативою, так і на вимогу Рад і з'їздів Рад місцевостей, де мешкало не менше третини виборців УСРР. До виключної компе-тенції Всеукраїнського з'їзду Рад відповідно до ст.' 22 Конституції було віднесено: затвердження змін і доповнень до Конституції Української СРР і конституції Молдавської АСРР, зміни кордонів Української СРР і кордонів Молдавської АСРР, вибори Всеукраїн-ського Центрального виконавчою комітету і вибори представників Української СРР до Ради Національностей ЦВК СРСР. Детально визначалася компетенція ВУЦВК та порядок його роботи. На своїх сесіях, які скликалися не менш трьох разів на рік, ВУЦВК затверджував бюджетні плани розвитку народного господа-рства УСРР, законодавчі акти Президії ВУЦВК, проекти кодексів, а також усіх законодавчих актів, що визначали загальні норми політичного, економічного і культурного життя республіки або вносили докорінні зміни в існуючу практику роботи державних органів УСРР тощо. Вперше в конституційному розвитку України було визначено компетенцію Президії ВУЦВК, якій надавалося право видавати декрети, постанови та розпорядження, а також затверджувати декрети і постанови Раднаркому УСРР. Президії ВУЦВК було надано право законодавчої ініціативи у вищих органах УСРР. Вона мала право скасовувати постанови Раднаркому і окре-мих наркоматів УСРР, а також Молдавського ЦВК і окружних виконавчих комітетів (статті 32—33). Конституція регламентувала також компетенцію Раднаркому УСРР. Місцевими органами влади Конституція УСРР 1929 p. визна-чала Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, районні і окружні з'їзди Рад, а також їхні виконавчі комітети. Районні і окружні з'їзди скликалися один раз на рік. Виконкоми обиралися з'їздами Рад і в період між з'їздами були вищими орга-нами влади на місцях.
1 2 3 4 5 Категория: Теорія держави та права \| Добавил: Aspirant (10.05.2014)
Просмотров: 489 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: