Реферат на тему: Структура місцевих бюджетів - Теорія держави та права - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Структура місцевих бюджетів. 1. Структура місцевих бюджетів Місцеві бюджети включають бюджет Автономної Республі-ки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджети місцевого самоврядування — це бюджети терито-ріальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцеві бюджети — це фонди фінансових ресурсів, приз-начені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи дер-жави і основа фінансової бази діяльності органів самовряду-вання місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і управління на відповідній території. Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємо-відносини органів самоврядування практично з усіма підприєм-ствами, установами, що розташовані на їх території, і населен-ням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виника-ють фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кож-ного бюджету. Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 43 Конституції України зазначено, що місце-ві органи самоврядування управляють майном, що є в кому-нальній власності; затверджують програми соціально-економіч-ного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територі-альних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організа-ції, установи. Частка місцевих бюджетів у перерозподілі валового внут-рішнього продукту, а також у зведеному бюджеті поряд з еко-номічним і соціальним має важливе політичне значення. Вона свідчить про участь місцевого самоврядування у розв'язанні ак-туальних проблем розвитку держави, про певну обмеженість функцій центральних органів влади. У цьому зв'язку необхідно враховувати, що однією із важливих передумов побудови де-мократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування. Європейська хартія місцевого самоврядування передбачає його - відокремленість від державної влади, повну незалежність і самостійність покладених-на нього функцій у межах своєї компетенції. Основними положеннями Європейської хартії місцевого са-моврядування, які мають безпосереднє відношення до функці-онування бюджетів самоврядування, є положення про те, що:— місцева влада має право на свої власні фінансові ресурси;— обсяг фінансових ресурсів має відповідати функціям, які виконує місцева влада;— місцева влада має право вільно розпоряджатися власни-ми фінансовими ресурсами;— частина фінансових ресурсів повинна формуватися за ра-хунок місцевих податків і зборів;— розміри місцевих податків і зборів місцева влада уповно-важена встановлювати в межах закону;— порядок формування фінансових ресурсів повинен бути гнучким і забезпечувати відповідність наявних ресурсів зрос-танню вартості виконання завдань місцевої влади;— захист слабкої у фінансовому розумінні місцевої влади проводиться за допомогою процедур усунення фінансових дис-пропорцій (фінансового вирівнювання);— перевага у виборі форм фінансової допомоги надається дотаціям, які не призначаються для фінансування конкретних проектів і не обмежують свободи місцевої влади. Нині до Європейської хартії місцевого самоврядування приєдналося понад 30 країн, у 1996 році — Україна. Прийняття Бюджетного кодексу України є важливим кро-ком у напрямі наближення до загальноприйнятих стандартів у цій сфері. Однак ряд важливих питань реального забезпечен-ня незалежності органів місцевого самоврядування ще чекають на своє вирішення. Насамперед це стосується фінансової бази місцевого самоврядування. Не буде перебільшенням сказати, що фінансовий бік еконо-мічної самостійності місцевих органів влади є визначальним: Від фінансових можливостей залежать в кінцевому підсумку їхні реальні владні функції. Не можна бути справді, а не формально самостійним, будучи залежним у фінансовому відношенні. Ступінь фінансової самостійності органів місцевого само-врядування характеризує незалежність держави в цілому, потен-ційні можливості її економічного, розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розви-ватись і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежнос-ті органам місцевого самоврядування. У складі місцевих бюджетів формується бюджет розвитку. Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів вклю-чають:— кошти від відчуження майна, яке перебуває у комуналь-ній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;— надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної те-риторіальної громади;— кошти від повернення позик, які надавалися з відповід-ного бюджету до набрання чинності Бюджетним кодексом, та відсотки, сплачені за користування ними;— кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюд-жету за рішенням відповідної ради;— запозичення, здійснені у порядку, визначеному Бюджет-ним кодексом та іншими законами України;— субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів. До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:— погашення основної суми боргу відповідно Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування;— капітальні вкладення;— внески органів влади Автономної Республіки Крим і ор-ганів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів під-приємницької діяльності. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів. Бюджет Автономної Республіки Крим і міські бюджети мо-жуть прийматися з дефіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку. Дефіцит бюджету Автономної Республіки Крим та міських бюджетів покривається за рахунок запозичень. Затвердження обласних, районних, районних у містах, сільсь-ких і селищних бюджетів із дефіцитом не допускається. Для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адмі-ністрації, виконавчі органи відповідних рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради можуть отримувати короткотермінові позички у фінансово-кре-дитних установах на термін до трьох місяців, але у межах по-точного бюджетного періоду. Порядок отримання таких пози-чок визначається Міністерством фінансів України. Надання позичок з одного бюджету іншому забороняється. Запозичення до місцевих бюджетів здійснюються на визна-чену мету і підлягають обов'язковому поверненню. Запозичен-ня до відповідних місцевих бюджетів можуть бути здійснені ли-ше до бюджету розвитку. Держава не несе відповідальності по зобов'язаннях щодо запозичень до місцевих бюджетів. Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів за-гального фонду бюджету. Видатки на обслуговування боргу міс-цевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10 відсотків видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується об-слуговування боргу. Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів щодо його обслуговування, обумовленої договором між креди-тором та позичальником, має місце порушення графіка пога-шення з вини позичальника, відповідна рада не має права здій-снювати нові запозичення протягом 5 наступних років. Економічне обгрунтування розмірів ресурсів, які підлягають мобілізації до бюджетів самоврядування, потребує достовірної інформації про утворення і рух фінансових ресурсів на певній території. Цього можна досягти лише при розробці зведеного територіального фінансового балансу, який відображає джерела ресурсів і напрями використання їх в цілому на відповідній те-риторії, незалежно від форм власності та рівня підпорядкова-ності суб'єктів господарювання. Складання балансу має стати невід'ємною частиною роботи із складання, розгляду і затверд-ження бюджету самоврядування. Для цього треба налагодити канали і форми надходження планової та звітної інформації від суб'єктів господарювання. Основним у сфері місцевих бюджетів і міжбюджетних відно-син має бути проведення бюджетної політики, спрямованої на забезпечення гармонійного поєднання принципів бюджетного унітаризму з елементами децентралізації, реформування цих відносин з удосконаленням порядку розподілу трансфертів із дер-жавного бюджету на основі прозорих та об'єктивних критеріїв, що грунтуються на .чіткому розмежуванні бюджетних повнова-жень і стабільній системі закріплення дохідних джерел за бюд-жетами. Розмежування функцій і повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування різних рівнів, у тому числі й у сфері міжбюджетних відносин, має від-повідати положенням та принципам схваленої Указом Прези-дента України Концепції державної регіональної політики. Потребує суттєвого удосконалення розподіл податкових надходжень між центром і регіонами, переведення на власну дохідну базу бюджетів місцевого самоврядування, удосконалення порядку закріплення за ними дохідних джерел на постійній основі. Слід забезпечити запровадження державних соціальних стандартів видатків, удосконалення практики надання транс-фертів із Державного бюджету України на основі об'єктивних критеріїв, неухильне дотримання принципу збалансованості місцевих бюджетів. Нові механізми міжбюджетних відносин повинні передба-чати поступове вирівнювання забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць бюджетними коштами при одночасно-му створенні стимулів для місцевих органів влади і самоврядування до раціоналізації показників місцевих бюдже-тів та нарощування їх дохідної бази. Необхідно підвищити фак-тичну частку місцевих бюджетів у зведеному бюджеті з ураху-ванням субвенцій на соціальний захист населення з 31 відсотка у 2000 році та 36,9 — у 2001 році до 40 відсотків — у 2002 році. Важливою складовою бюджетної політики має стати впо-рядкування взаємовідносин між місцевими бюджетами. Йдеть-ся передусім про чітке розмежування повноважень між місце-вими органами виконавчої влади, обласними та районними органами місцевого самоврядування територіальних громад щодо формування бюджетів. Потрібно стимулювати солідарне фінансування спільної власності територіальних громад. Починаючи з 2002 року у складі державного бюджету по-винні окремо затверджуватися обсяги трансфертів для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського й обласно-го значення і бюджетів районів. Для деталізації законодавчих норм щодо чіткого і конкрет-ного розмежування повноважень, компетенції та відповідаль-ності між центральними й місцевими органами державної влади та місцевого самоврядування усіх рівнів необхідно внести відповідні зміни до Законів "Про місцеве самоврядування в Ук-раїні" та "Про місцеві державні адміністрації".
1 2 3 4 5 Категория: Теорія держави та права \| Добавил: Aspirant (08.05.2014)
Просмотров: 270 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: