Реферат на тему: Правовий акт - Теорія держави та права - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Правовий акт. Правовий акт — акт-волевиявлення (рішення) уповноваже-ного суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомо-гою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушен-ня. Він оформляється у встановлених законом випадках у ви-гляді письмового документа (акта-документа). Ознаки правового акта: 1) виражає волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні веління; 2) має офіційний характер, обов'язковий для виконання; 3) спрямований на регулювання суспільних відносин; 4) встановлює правові норми, а також конкретні правовідно-сини; 5) може бути актом-документом, зміст якого фіксується у встановленій законом документальній формі, і актом-дією, за допомогою якого виникає юридичний результат (встановлення правових норм, їх застосування і т.д.); 6) становить юридичний факт, що спричиняє певні правові наслідки. Види правових актів за формою вираження: 1) письмовий (акт — документ); 2) усний (заяви, розпорядження, накази, вказівки); 3) конклюдентний (акт — дія). Види правових актів за юридичною субординацією:* нормативні, що регулюють певну сферу суспільних відно-син і є загальнообов'язковими;* індивідуальні (ненормативні), що породжують права і обов'яз-ки лише у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресова-ні, у конкретному випадку;* інтерпретаційні (акти тлумачення норм права), що мають допоміжний характер і, як правило, «обслуговують» нор-мативні акти. Слід мати на увазі, що, крім зазначених класичних актів — нормативних, індивідуальних, інтерпретаційних — є акти змі-шаного нормативно-конкретного змісту, тобто такі, що склада-ються з нормативних і індивідуальних норм. Вони притаманні ряду правових систем романс-германського типу. Є нетипові (спеціалізовані) акти — акти, що затверджують положення, правила статутів, або акти, що складаються з декла-рацій, закликів, звернень. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів Нормативно-правовий акт — офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змі-нює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Або інакше: акт правотворчості, який містить юридичні норми. Отже, нормативно-правовий акт становить рішення правотворчого органу, спрямоване на встановлення, зміну або ска-сування дії норм права. Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права. Ознаки нормативно-правового акта: 1) приймається або санкціонується уповноваженими органа-ми держави (правотворчими органами) або народом (через ре-ферендум); 2) завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків; 3) приймається з дотриманням певної процедури; 4) має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити: а) вид акта (закон, указ, постанова); б) найменування органу, який ухвалив акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади); в) заголовок (деякі акти, наприклад, розпорядження Ка-бінету Міністрів України приймаються без заголовка); г) дата ухвалення акта; г) номер акта; д) дані про посадову особу, яка підписала акт; 5) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'яз-ковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», газетах «Голос України» та «Юридичний вісник Укра-їни»; постанови Кабінету Міністрів — у збірниках постанов уря-ду України та газеті «Урядовий кур'єр»; закони і підзаконні акти — у часописі «Офіційний вісник України»). Структура нормативно-правового акта залежить від його спе-цифіки і виду, припускає поділ нормативного матеріалу на під-розділи. Основні структурні елементи нормативно-правового акта: 1. Преамбула — вступна частина, безстатейне (таке, що не містить норм права) загальне введення, у якому дається обгрун-тування закону, визначаються цілі, завдання й іноді формулю-ються вихідні світоглядні положення. Зараз преамбули в зако-нах зустрічаються рідко. 2. Пункти, статті — містять вихідні одиниці нормативно-правового акта — нормативні розпорядження. Через норматив-не розпорядження стаття співвідноситься з нормами права. Статті можуть поділятися на частини, а пункти — на абзаци і підпункти. І статтю, і частини, із яких вона складається, прий-нято позначати скорочено початковими буквами: статтю — «ст.», а частини (абзаци) статей — «ч.». Статті в законах нумеруються, нерідко нумеруються і частини (абзаци) статей, тоді вони, як правило, звуться пунктами. 3. Глави — є у великих за обсягом нормативно-правових ак-тах. 4. Розділи — об'єднують глави у великих за обсягом нормати-вно-правових актах. Можлива й інша ситуація, коли статті, пунк-ти об'єднуються в розділи, а розділи — у глави. 5. Частини — найбільші підрозділи закону, містяться, як правило, у кодексах. Так, Кримінальний кодекс. Цивільний кодекс поділяються на дві частини: Загальну і Особливу. Розташування норм права в статтях нормативно-правового акта: 1) зазвичай правова норма міститься в одній статті, чим по-легшується її ухвалення; 2) у ряді випадків для вираження складної норми права по-трібні декілька статей; 3) іноді в одній статті містяться декілька норм права. У чому полягає відмінність між нормативним актом та інши-ми правовими актами (зокрема, актом тлумачення норм права і актом застосування норм права) ? По-перше, нормативно-правовий акт містить у собі правові норми, встановлює нові права і обов'язки, яких раніше не було, або змінює (скасовує) їх. Інші юридичні акти не встановлюють нових норм права. Акт тлумачення норм права, наприклад, лише пояснює чинні норми. По-друге, нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, тоді як індивідуальний акт (акт застосу-вання норм права) має індивідуальну спрямованість. Він стосу-ється конкретної особи або вирішення конкретної юридичної справи (наприклад, пошкодження насаджень заборонене — ад-ресовано до всіх, а Указ Президента призначити «такого-то» го-ловою обласної адміністрації — це правовий, а не нормативно-правовий акт, тому що норм права в ньому немає, тобто немає прав і обов'язків, відтак, — це акт застосування норм права). Види нормативно-правових актів Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю:* закони;* підзаконні нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта визначаєть-ся Конституцією і Законом про нормативні акти. Юридична чин-ність нормативно-правового акта — це його специфічна власти-вість мати точно позначене місце в ієрархії інших правових ак-тів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормотворчості. Види нормативно-правових актів за сферою дії:* загальні;* спеціальні;* локальні. Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення:* акти встановлення норм права;* акти заміни норм права;* акти скасування норм права. Види нормативно-правових актів за галузями законодавства:* цивільні;* кримінальні;* адміністративні;* кримінально-процесуальні;* адміністративно-процесуальні та ін. Основні нормативно-правові акти за галузями законодавства іменуються галузевими кодексами (Цивільний кодекс. Кримі-нальний кодекс. Адміністративний кодекс. Кримінально-проце-суальний кодекс. Адміністративно-процесуальний кодекс та ін.). Види правових актів за суб'єктами нормотворчості в Україні: Верховна Рада України — закони і постанови, Верховна Рада Автономної Республіки Крим — постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) / рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру); Президент України — укази (нормативні та ненормативні) розпорядження; Кабінет Міністрів України — постанови І розпорядження; керівники міністерств і відомств — нормативні накази, ін-струкції, розпорядження, положення, вказівки міністра; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим — постанови, рішення і розпорядження; голови місцевих (обласних і районних) державних адмініст-рацій — розпорядження; місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети — рішення і нормативні постанови; керівники їхніх управлінь і від-ділень — нормативні накази; адміністрація державних підприємств, установ, організацій — нормативні накази, статути, положення та інструкції. Поняття і ознаки закону Серед нормативно-правових актів провідне місце посідають закони. Закон — нормативно-правовий акт представницького вищо-го органу державної влади (або громадянського суспільства /без-посередньо народу/), який регулює найважливіші питання сус-пільного життя, установлює права і обов'язки громадян, має вищу юридичну чинність і приймається з дотриманням особливої за-конодавчої процедури. Характеристика закону як правового документа вищої юри-дичної чинності означає таке:— закон є незаперечним, тобто ніякий інший орган, крім законодавчого, не може його скасувати або змінити;— усі інші нормативні акти (державних органів, громадських організацій, комерційних корпорацій) перебувають «під» зако-ном, є підзаконними. Вони грунтуються на законах і не супере-чать їм. Ознаки закону: 1. Акт точно визначених, вищих за статусом суб'єктів влади в державі, як правило, вищого представницького органу країни (в Україні — Верховна Рада) або громадянського суспільства (безпо-середньо народу) (референдум); 2. Акт, що може бути лише нормативним за змістом (на від-міну від акта застосування норм права і акта тлумачення норм права); 3. Завжди письмовий акт-документ, який закріплює норми права, що вводяться, або їх зміни, містить первинні, засадничі норми права, яких раніше в правовій системі не було, до того ж — норми з ключових, основних питань життя, встановлює права і обов'язки громадян; 4. Акт, що ухвалений у суворій відповідності з конституцією і раніше ухваленими законами і не потребує додаткового затверд-ження; 5. Акт, що може бути замінений, як правило, лише законом і перевірений на відповідність конституції лише Конституційним Судом; 6. Акт, що має вищу юридичну чинність, тобто акт найвищого юридичного «рангу»; всі інші акти повинні відповідати закону, ні в чому йому не суперечити; 7. Акт, ухвалений із дотриманням особливої законодавчої про-цедури. яка зветься законодавчим процесом. Законодавчий процес Законодавчий процес — це процедура ухвалення закону, яка складається з певних стадій — самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій. Відразу ж застережимо, що законодавчий процес як юридич-не поняття слід відмежовувати від законотворчості як загально-соціального явища. Законодавчий процес, як і будь-який юридич-ний процес, має два значення: (1) порядок діяльності, спрямо-ваної на створення закону; (2) сама ця діяльність. Законотворчість — ширше поняття: воно не вичерпується власне створенням законів, а охоплює і діяльність, пов'язану зі створенням закону, і оцінку його ефективності, і можливе пода-льше коригування (зміна, доповнення). Формування юридичного мотиву (державної волі) про необхід-ність регулювання правовими нормами певної групи, роду або виду суспільних відносин у результаті аналізу фактичного стану політики, економіки, соціальної сфери — це стадія, скоріше, законотворчості, ніж законодавчого процесу. Органи, організа-ції, особи, що займаються виявленням потреби в законодавчому врегулюванні, не завжди можуть бути учасниками правовідно-син, які складають юридичний процес. Та й законодавчий про-цес проходить у формах, які суворо встановлені законами або парламентськими регламентами, тоді як потреба в тій чи іншій законотворчості встановлюється у різні способи, використову-вані в юридичній, політичній, соціологічній та інших науках. Законодавчий процес має низку стадій: І. Передпроектна стадія. I. Законодавча ініціатива — внесення проекту закону в офі-ційному порядку до законодавчого органу певними органами й особами. Це власне стадія законодавчого процесу. Відповідно до Конституції України, право законодавчої ініціативи в парла-менті належить Президенту, народним депутатам, Кабінету Мі-ністрів, Національному банку. Президент має право вносити законопроект позачергово. Проекти законів вносяться разом із супровідною запискою, яка має містити обгрунтування необхідності їх розробки або ухва-лення. II. Проектна стадія. 2. Ухвалення рішення про підготовку законопроекту, включен-ня відповідної пропозиції до плану законопроектних робіт. 3. Доручення розробити законопроект уряду або постійним комітетам у Верховній Раді; створення для цих цілей комісій, робочих груп у складі депутатів, представників зацікавлених гро-мадських організацій, вчених-юристів та ін. Початкова розроб-ка проекту провадиться фахівцями за конкурсом, дорученням або договором. 4. Розробка законопроекту і його попередня експертиза із залу-ченням зацікавлених організацій, дороблення і редагування про-екту. 5. Внесення законопроекту до парламенту, ухвалення його до розгляду, обговорення законопроекту і його узгодження: розгляд поправок: виявлення думок зацікавлених осіб про проект і одержання їх пропозицій щодо вдосконалення, доробки проекту; ухвалення в порядку першого, другого, третього читання; роз-гляд альтернативних проектів. У необхідних випадках — вине-сення проекту: а) на обговорення широкого кола кваліфікова-них спеціалістів шляхом проведення парламентських слухань, конференцій, «круглих столів» та ін.; б) на всенародне обгово-рення. III. Стадія ухвалення законопроекту. 6. Ухвалення законопроекту в результаті голосування (в Укра-їні звичайні закони ухвалюються простою більшістю голосів, конституційні — 2/3 від конституційного складу Верховної Ради) і підготування відповідної постанови законодавчого органу про вступ закону в силу. Тексти законів, ухвалені Верховної Радою, у 5-денний строк підписуються Головою Верховної Ради і невід-кладно передаються на підпис Президентові України. IV. Засвідчувальна стадія. 7. Санкціонування (підписання) закону главою держави (пре-зидентом) в установлені конституцією строки (в Україні — 15 днів). V. Інформаційна стадія. 8. Промульгація закону — це не лише підписання його гла-вою держави, а й видання спеціального акта, який містить, зок-рема, розпорядження про офіційне опублікування закону. Про-мульгація закону здійснюється зазвичай актом глави держави — указом, наказом та іншими подібними документами, текст яко-го в офіційних виданнях передує тексту закону, що промульговується. В Україні — це підписання закону Президентом, підготовка постанови Верховної Ради про порядок введення в дію даного закону і офіційне його опублікування. Текст постанови Верхов-ної Ради в офіційних виданнях передує тексту закону, що промульговується. 9. Включения закону до Єдиного державного реєстру норматив-них актів, де вказується наданий йому реєстраційний код. 10. Опублікування закону — друк його тексту з усіма реквізи-тами в офіційних друкарських виданнях (в Україні — «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України», газети «Голос України», «Юридичний вісник України»). Можливий додатковий етап на другій стадії після ухвалення законопроекту парламентом і передачі його главі держави на підпис. У багатьох країнах (США, Індія, Україна та ін.) існує право «відкладеного вето» президента. В Україні, зокрема, Президент може скористатися своїм пра-вом відкладеного вето і повернути закон із своїми зауваженнями і пропозиціями Верховній Раді для повторного розгляду. Саме вето об'єктивно може ставати стадією законотворчого процесу, яка має позапарламентський характер. Проте вето переборюєть-ся у парламенті. Якщо під час повторного розгляду закон ухвалюється не мен-ше ніж 2/3 голосів установленого Конституцією складу Верхов-ної Ради, Президент зобов'язаний підписати його й представи-ти до офіційного опублікування протягом 10 днів. На всіх стадіях законодавчої діяльності необхідним є вивчен-ня і використання громадської думки, врахування рівня право-свідомості громадян. Для докладного вивчення законодавчої процедури в Україні необхідно звернутися до Регламенту Верховної Ради України — нормативного акта, що містить систему правил, які визначають процедуру діяльності українського парламенту.
1 2 3 4 5 Категория: Теорія держави та права \| Добавил: Aspirant (05.05.2014)
Просмотров: 429 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: