Реферат на тему:Правоохоронні та контрольно-наглядові органи - Теорія держави та права - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Правоохоронні та контрольно-наглядові органи. Правоохоронні органи — органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони держав-ного кордону, органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, що здійснюють правозастосовні та право-охоронні функції. Правоохоронна діяльність визначається правоохоронною функцією держави, здійснюється в рамках правоохоронних від-носин, повинна відповідати їх принципам. Державно-владна діяльність правоохоронних органів вира-жається в тому, що вони як частина механізму держави мають компетенцію розглядати різного роду юридичних справ і спира-ються на можливість застосування державного примусу. Правоохоронна діяльність за своєю структурою поділяється на:* запобігання виникненню умов і причин суспільне небез-печного явища;* припинення процесу їх розвитку;* ліквідацію наслідків. Прокуратура — специфічний орган державного управління, наділений правоохоронними і контрольно-наглядовими функ-ціями. На прокуратуру України покладаються завдання.— підтримання державного обвинувачення в суді;— представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;— нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;— нагляд за додержанням законів при виконанні судових рі-шень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо-бистої свободи громадян. Прокуратура України здійснює нагляд за додержанням зако-нів у діяльності Служби безпеки України та органів внутрішніх справ (центральний орган — Міністерство внутрішніх справ України). Відповідно до Конституції України розроблена Концепція ре-формування прокуратури. Конституція залишає за прокуратурою функції:— підтримання державного обвинувачення і представництво інтересів громадянина і держави в суді;— нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, слідством, дізнанням, додержанням кримінально-виконавчого законодав-ства. Структура прокуратури: Генеральна прокуратура України, прокуратура Автономної Республіки Крим, прокуратура облас-тей і районів (міст). Є окремі підрозділи прокуратури — на транс-порті, у водних басейнах, виправно-трудових закладах; військо-ва прокуратура — у Збройних Силах і Військове-Морському флоті України. Генеральний прокурор, який очолює прокуратуру, призна-чається Президентом за згодою Верховної Ради строком на 5 років і звільняється з посади Президентом. Верховна Рада може висловити недовіру прокурору України, що має наслідком його відставку з посади. Всі нижчестоячі прокурори призначаються Генеральним про-курором також строком на 5 років. Прокурорами і слідчими прокуратури можуть бути призначені тільки громадяни Украї-ни, що мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості і досягай встановленого законом віку (для прокурорів району міста — не менше ніж 25 років). Служба безпеки України — державний правоохоронний орган спеціального призначення. Його завдання — захист незалежно-сті України, її конституційного ладу, територіальної цілісності та обороноздатності від розвідувально-підривної діяльності служб іноземних держав, а усередині країни — від підривної діяльності з боку злочинних організацій, груп людей або навіть окремих осіб; боротьба з організованою злочинністю, мафією, корупцією, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Систему Служби безпеки України становлять Центральне управління, підпорядковані йому регіональні органи. Служба безпеки Автономної Республіки Крим, органи військової контр-розвідки, військові формування, а також навчальні науково-до-слідні та інші установи. Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання в системі Служби безпеки України. Найчисленніша ланка правоохоронних органів — органи МВС України (див. § «Роль органів внутрішніх справ у механізмі пра-вової держави»). До недержавних правоохоронних органів належать адвокатури, адвокатські компанії, недержавні розшукові, охоронні і деякі інші установи відповідного призначення. Недержавні організації ство-рюються для охорони приватних, групових інтересів, а не для охорони публічних інтересів. У цьому полягає їхня відмінність. Проте всі вони покликані служити інтересам особи та суспільства. Важливою ланкою контрольно-наглядових органів держави є державні інспекції (адміністрації). Державні служби (інспекції, адміністрації) — санітарні, подат-кові, протипожежні та ін. — спеціальні державні органи. Вони покликані здійснювати функції контролю і нагляду за дотри-манням підприємствами, організаціями, установами, посадови-ми особами і громадянами окремих установлених відповідними правовими актами правил: санітарних, податкових, протипоже-жних, ветеринарних та ін. Наприклад, державна податкова адміністрація здійснює функ-цію контролю і нагляду за своєчасною подачею податкових де-кларацій юридичними і фізичними особами (громадянами), які за законом повинні сплачувати податки. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави Органи внутрішніх справ — правоохоронні органи виконавчої влади, що складаються з галузевих служб: міліції, слідчого апа-рату, внутрішніх військ, кримінально-виконавчих установ. Їм відведена відповідальна роль у механізмі правової держа-ви. Вони беруть участь у здійсненні внутрішніх і зовнішніх функ-цій держави — проводять діяльність із захисту економіки і нав-колишнього середовища від злочинних посягань (податкова мі-ліція, екологічна міліція), стоять на стражі законності і правопорядку (ДАІ, патрульно-постова служба та ін.), співробіт-ничають на міжнародному рівні з забезпечення світового поряд-ку (1НТЕРПОЛ), мають на меті захист і охорону прав і свобод людини. Окремі служби органів внутрішніх справ (міліція, виправно-трудові установи) наділені функціями дізнання, які вони здійс-нюють у межах вимог кримінально-процесуального закону. Одна з особливостей органів внутрішніх справ — наявність повноважень щодо проведення попереднього розслідування (спе-ціальний слідчий апарат). Органи внутрішніх справ мають широкий діапазон адмініст-ративно-наглядових функцій — забезпечення громадського по-рядку, паспортного режиму, правил дозвільної системи та ін. Основні завдання органів внутрішніх справ: 1) захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і дер-жави від протиправних посягань, охорона громадського поряд-ку і забезпечення громадської безпеки; 2) боротьба зі злочинністю; 3) запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслі-дування, розшук осіб, що вчинили злочин, вжиття заходів для усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень; 4) забезпечення виконання кримінальних покарань, участь у ресоціалізації засуджених; 5) забезпечення безпеки дорожнього руху і пожежної без-пеки; 6) охорона і захист державних об'єктів, майна усіх видів влас-ності. Міліція — складова частина системи органів внутрішніх справ, які здійснюють виконавчу державну владу в сфері охорони гро-мадського порядку. До структури міліції входять: кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, транспортна міліція, державна автомобільна інспекція, міліція охорони, спеціальна міліція. Функції міліції:— адміністративна — виконавчо-розпорядча діяльність її апаратів, служб і підрозділів з організації і здійснення охорони громадського порядку і громадської безпеки в межах повнова-жень, визначених законом. Керуючись адміністративним зако-нодавством, працівники міліції вступають у адміністративно-пра-вові відносини з підприємствами, установами, організаціями, їх посадовими особами і громадянами;— профілактична — запобігання злочинам та іншим право-порушенням, виявлення причин і умов, що їх породжують, усу-нення їх. Практично всі підрозділи міліції здійснюють профілак-тичні заходи. Цим пояснюється використання ними державно-владних повноважень примусового характеру в більшій мірі, ніж іншими органами виконавчої влади;— оперативно-розшукова — виявлення інформації про право-порушення, що готуються або вже вчинені; про осіб, що ухиля-ються від органів розслідування або відбування кримінального покарання та ін.;— кримінальна-процесуальна — розгляд заяв і повідомлень про вчинені злочини, провадження дізнання і попереднього слідст-ва у кримінальних питаннях про злочини, розслідування яких покладено законом на органи внутрішніх справ;— виконавча — виконання в межах своєї компетенції адміні-стративних стягнень і кримінальних покарань (засудження осіб до виправно-трудових робіт без позбавлення волі та ін.);— охоронна — охорона на договірних засадах майна усіх видів власності юридичних і фізичних осіб. Як державний озброєний орган виконавчої влади міліція покликана захищати життя, здо-ров'я, права і свободи громадян, власність, навколишнє приро-дне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Жодні виняткові обставини або вказівки посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або без-діяльності міліції. Вказівки співробітників міліції, зроблені в ме-жах службових повноважень як представників влади, обов'язко-ві для всіх громадян і посадових осіб. Стаття 20 Закону України «Про міліцію» гласить: «Законні вимоги працівників міліції є обов'язковими для виконання громадянами і посадовими особами». Міністерство внутрішніх справ є своєрідним організуючим і регулюючим центром системи органів внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ очолює Міністр, який признача-ється відповідно до Конституції України і несе персональну від-повідальність за виконання покладених на міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає міру відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів міністерства. Середньою ланкою виступають обласні управління внутрішніх справ і Міністерство внутрішніх справ Автономної Республіки Крим. Правовий стан Міністерства внутрішніх справ Автономної Рес-публіки Крим дещо відрізняється від обласних управлінь внутріш-ніх справ. Зокрема, відповідно до ст. 7 Закону України «Про мі-ліцію» його голова є заступником Міністра внутрішніх справ, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ. Що стосується завдань і повноважень органів внутрішніх справ Авто-номної Республіки Крим, то вони майже не відрізняються від за-вдань і повноважень обласного управління органів внутрішніх справ. Обласні органи внутрішніх справ реалізують свої повнова-ження через відділи (галузеві служби) і через нижчі ланки — міські і районні відділи (управління) внутрішніх справ. Районні і міські відділи внутрішніх справ — основна ланка системи Мі-ністерства внутрішніх справ України. Податкова міліція здійснює контроль за додержанням подат-кового законодавства, виконує оперативно-пошукову, криміналь-но-процесуальну та охоронну функції. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції Міністерство юстиції України є центральним органом вико-навчої влади, який створює Президент України з метою органі-зації здійснення державної правової політики. Завдання Міністерства юстиції полягають у: 1) розробці проектів законів, їх змін і доповнень до них; про-веденні роботи із систематизації законодавства і підготовки про-позицій щодо його кодификації; 2) забезпеченні організаційної діяльності судів без втручання в судову діяльність (проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації судових працівників та ін.); 3) керівництві нотаріатом, судово-експертними установами, загальному керівництві органів реєстрації актів громадянського стану та адвокатури; 4) організації правового навчання населення; 5) реєстрації політичних партій, інших об'єднань громадян на території України, контролі за додержанням ними своїх ста-тутів; 6) державній реєстрації нормативних актів інших міністерств і центральних відомств виконавчої влади, органів державного управління і контролю, які стосуються прав та інтересів грома-дян; 7) здійсненні (у встановленому порядку) міжнародних зв'яз-ків з правових питань та ін. Ця діяльність зосереджена в п'ятьох департаментах: 1) правової політики; 2) проектування нормативних актів; 3) юридичних послуг; 4) судового; 5) міжнародного права і міжнародного співробітництва. В областях при державній адміністрації є управління юсти-ції, які виконують свої завдання на місцевому рівні і підпоряд-ковуються безпосередньо Міністерству юстиції. Головне управ-ління юстиції Криму також підпорядковується безпосередньо Міністерству юстиції України. Міністерство юстиції у межах своєї компетенції на підставі і у виконання чинного законодавства видає накази, організує і пе-ревіряє їх виконання. В необхідних випадках разом із іншими ор-ганами державного управління і громадськими об'єднаннями воно приймає спільні акти стосовно міжгалузевого управління. Міністерство юстиції розробляє концепції державної право-вої політики і правових реформ; організує і координує діяль-ність, пов'язану з підготовкою проектів законів, кодексів; про-водить їх експертизу на предмет відповідності Конституції Укра-їни і вимогам законопроектної техніки; здійснює експертизу нормативних актів обласних Рад народних депутатів, а також Київської та Севастопольської міських Рад, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян. Воно забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті міністерства і підпоряд-кованих йому органах, установах, організаціях; узагальнює прак-тику застосування законодавства, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства; організовує виконання актів за-конодавства та ін. Відповідно до ст. 131 Конституції в Україні засновано Вищу раду юстиції, яка складається із 20 членів, котрі призначаються: Верховною Радою — 3 члени; Президентом — 3 члени; з'їздом суддів — 3 члени; з'їздом представників юридичних вищих нав-чальних закладів та наукових установ — 3 члени; всеукраїнською \| конференцією працівників прокуратури — 2 члени. Крім того, до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верхо-вного Суду, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор. Вища рада юстиції — це вищий наглядовий (за адміністратив-ною і дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів) орган в Україні. До відання Вищої ради юстиції належать:* внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;* прийняття рішення стосовно порушення суддями і проку-рорами вимог щодо несумісності;* здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
1 2 3 4 5 Категория: Теорія держави та права \| Добавил: Aspirant (04.05.2014)
Просмотров: 692 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: