Реферат на тему: Механізм держави - Теорія держави та права - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Механізм держави. Механізм держави — цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, під-приємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави. Ознаки механізму держави: 1) це ієрархічна система, тобто система, побудована на заса-дах субординації та координації. Політико-організаційну основу системи складають органи держави, територія держави, збройні сили та інші державні військові формування, державні символи, столиця держави; 2) це цілісна система внутрішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побудови і єдині завдання та цілі діяльнос-ті. Кожний із суб'єктів механізму держави як його системний елемент є органічно обумовленим усіма іншими його елемента-ми і функціонуванням системи в цілому; 3) це система, яка має чітку структуру з певними зв'язками між її елементами. Первинними елементами є державні органи. Як механізм годинника складається з різних елементів, так і механізм держави, будучи єдиним, містить у собі органи, блоки, підсистеми і навіть самостійні гілки влади: законодавчу, вико-навчу, судову. В цій розчленованості просліджується ієрархія: різні державні органи, їх блоки, підсистеми посідають неодна-кове місце у державному механізмі, але усі разом повинні діяти злагоджено і без збоїв. Так, одну з підсистем держави утворю-ють вищі органи держави: представницькі, виконавчі, глава дер-жави. Інша підсистема — місцевого рівня: Ради та їх виконко-ми, державні адміністрації та їх глави. Особливою підсистемою є судова, а також правоохоронні органи: прокуратура, міліція, органи служби безпеки та ін.; 4) це система, яка має єдину бюджетну, грошову, банківську системи, державну власність, котрі становлять Ті організаційно-економічну основу; 5) це взаємодіюча, динамічна і реально працююча система, за допомогою якої функціонує держава, здійснюється управління суспільством (по суті, механізм держави створюється для вико-нання її функцій). У літературі можна зустріти ототожнення «механізму» і «апа-рату» держави. Тим часом поняття механізму держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою. Механізм держави, по суті, є апаратом у дії, у функціонуванні — із усіма зв'язками, що існують і виникають між його частинами. Механізм держави має розглядатися не як проста сукупність складових його елементів (державних органів, організацій, уста-нов), а як система цих елементів, функціонально сумісних, уз-годжених між собою і системою в цілому, котрі перебувають у постійному відновленні з метою підтримання своєї основної фу-нкції — управління. Структура механізму держави показана на схемі. Механізм держави Державні органи, що мають владні повно-важення, тобто державний апарат, який міс-тить у собі два важливих структурних еле-менти: апарат управління, що складається з чиновників — державних службовців, які спеціально займаються управлінням; апа-рат примусу — армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця (деякою мірою), тюрми, виправні заклади та ін. \| Державні устано-ви, державні під-приємства, що не мають владних по-вноважень* організаційні і фінансові кошти * Слід відрізняти державні органи, що мають владні повнова-ження, і державні підприємства і установи, що не мають владних повноважень. За цим критерієм можна розмежувати механізм держави і апарат держави, які лише в своїй основі й збігаються. Під «державним апаратом» розуміється система органів, які безпосередньо здійснюють управлінську діяльність і наділені для цього державно-владними повноваженнями. Поняття «механізм держави» охоплює державні підприємства і державні установи, що під керівництвом апарату держави практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей держави (державні підприємства) і нематеріальних цінностей (державні установи). Для дер-жавних установ типовою є невиробнича діяльність у сфері охо-рони здоров'я, наукових досліджень, проектування, навчально-виховної, духовно-освітнної роботи тощо. Чому державні підприємства і державні установи не можна віднести до державних органів? Тому що вони відрізняються від державних органів низкою ознак'. (1) не мають державно-владних повноважень, тобто не є но-сіями державної влади; (2) безпосередньо створюють матеріальні або духовні блага; (3) мають специфічну організаційну структуру: є організова-ними державою трудовими колективами робітників і службов-ців на чолі з відповідальним керівником, що діє на засадах єди-ноначальності; (4) мають суворо позначене коло повноважень: адміністрація підприємств і установ здійснює управлінські функції виключно у сфері своєї діяльності, у межах підприємства або установи; (5) керуються у своїй діяльності власним статутом відповідно до законодавства. Отже, державні підприємства і державні установи слід відріз-няти від органів держави, але їх не можна протиставляти одне одному, оскільки усі вони належать до державних організацій, які діють у єдності та взаємозв'язку: державний апарат забезпе-чує реалізацію функцій держави завдяки діяльності підприємств і установ, якими керує. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави Апарат держави — частина механізму держави. Апарат держави — юридичне оформлена система всіх держав-них органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави. Можливе двояке розуміння апарату держави: у вузькому і широкому розумінні. Апарат держави (у вузькому розумінні) — власне управлінсь-кий апарат або апарат виконавчої влади, який складається з чи-новників і очолюється вищими виконавчими органами. Апарат держави (у широкому розумінні) — поряд із власне управлінським апаратом включає главу держави, парламент, місцеві органи управління, збройні сили, міліцію (поліцію), дип-ломатичні представництва за кордоном та ін. Ознаки апарату держави: 1) система державних органів, що становить собою налагод-жену структурну організацію, засновану на загальних принци-пах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на забезпе-чення реалізації функцій держави; 2) система юридичне оформлених державних органів, тобто таких, що наділені компетенцією (повноваженнями, предметом ведення, юридичною відповідальністю) і займаються управлін-ням суспільством на професійній основі як носії влади; 3) система державних органів, у рамках якої діяльність дер-жавних службовців суворо відмежована від «власності», яка на-лежить їм як суб'єктам; 4) система органів, кожний із яких має матеріально-технічні засоби для здійснення цих функцій; 5) система органів, диференційованих відповідно до прин-ципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову; 6) система органів, яка здійснює свою діяльність з управлін-ня суспільством і виконання функцій держави у формах безпо-середньо управлінських і правових. Безпосередньо управлінські форми діяльності державного апа-рату не мають юридичного характеру. Їх функції:* організаційно-регламентуюча — розробка наукових реко-мендацій, підготовка проектів документів, організація ви-борів та ін.;* організаційно-господарська — бухгалтерський облік, стати-стика, постачання та ін.;* організаційно-ідеологічна — роз'яснення нормативних ак-тів, формування громадської думки та ін. Правові форми діяльності державного апарату мають юридич-ний характер: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, кон-трольно-наглядова, установча. Правотворча діяльність — форма діяльності компетентних органів держави зі встановлення, зміни або скасування право-вих норм. Ця діяльність охоплює підготовку проектів норматив-них юридичних актів, їх прийняття та видання. Правозастосовна діяльність — форма діяльності компетент-них органів держави з реалізації правових норм. Ця діяльність охоплює організацію і контроль за додержанням правових норм. Правоохоронна діяльність — форма діяльності компетентних органів держави з попередження правопорушень і притягнення правопорушників до юридичної відповідальності. Вона здійсню-ється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосу-вання заходів юридичного впливу до правопорушників. Державні органи є структурними ланками державного апа-рату. Орган держави — частина державного апарату — група осіб або одна особа, що має юридичне визначену державно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кож-ний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції. Структура органу держави: Апарат, що безпосередньо виконує завдання і функції держави \| Допоміжний апарат - має державно-владні повноваження \| - не має державно-владних повноважень Ознаки органу держави: І) формується державою або безпосередньо народом (наприк-лад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його ос-нові; 2) має передбачені конституцією або іншими законами спе-ціальні функції, які він здійснює від імені держави; 3) має державно-владні повноваження, що дозволяють йому здійснювати юридичне обов'язкові дії: а) видає нормативні та індивідуальні акти; б) здійснює контроль за точним і неухильним виконан-ням вимог, передбачених цими актами; в) забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулюван-ня, у разі потреби — державного примусу; 4) функціонально взаємодіє із іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволе-но лише те, що прямо передбачено законом». Принцип «дозво-лене усе, що не заборонено законом» не належить до діяльності державних органів. Цей принцип діє у сфері майнових відносин громадян, юридичних осіб; 5) складається із службовців, що перебувають в особливих правовідносинах один з одним і органом: обсяг, порядок вико-ристання ними владних повноважень встановлюються законом і набувають конкретизації в посадових інструкціях, штатних роз-кладах та ін. 6) має необхідну матеріальну базу — казенне майно, що зна-ходиться в його оперативному управлінні; свій рахунок у банку; джерело фінансування — державний бюджет; 7) має організаційну структуру (побудова за видами окремих служб і чисельним складом), територіальний масштаб діяльнос-ті, систему службової підзвітності та службової дисципліни. Інститут держави — відносно відокремлена частина держав-ної структури, що користується певною автономією. Відповідно до структурно-функціонального принципу інсти-тути держави можна поділити на:— організаційні (інститут президента, інститут парламенту);— функціональні (інститут референдуму, інститут адміністра-тивного контролю, інститут державної влади). Види інститутів держави за ступенем складності:— прості (елементні) — не можуть бути розділені на дрібніші інститути (інститут надзвичайного стану, інститут адміні-стративного контролю, інститут референдуму, інститут від-повідальності уряду);— комплексні — складаються з декількох підінститутів, які, у свою чергу, можуть бути інститутами для спадного роз-дрібнення (інститут форми держави включає підінститути: форми правління, форми устрою, форми режиму; інститут державного суверенітету: повнота і верховенство всереди-ні, незалежність і рівноправність зовні; інститут представ-ника держави на місцях: губернатор, префект та ін.). Види інститутів держави за пріоритетністю положення:— основні (наприклад, інститут державної влади);— примикачі — належать до перших (наприклад, інститут дер-жавного суверенітету, інститут представника держави на місцях). Види інститутів держави за принципом «поділу влади»:* інститути законодавчої влади (парламент, референдум та ін.);* інститути виконавчої влади (монарх, президент, уряд, ви-конавчі органи влади на місцях та ін.);* інститути судової влади (звичайні суди, надзвичайні суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий конт-роль та ін.). Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян в управлінні державою). Специфіч-ні інститути існують у мусульманських країнах (маджиліс — по-рядок звернення до правителя члена мусульманської общини), в Ізраїлі (кібуци — особлива форма місцевого самоврядування) та ін. Принципи організації та діяльності державного апарату Для державного апарату потрібні спеціально підготовлені кадри чиновників-управлінців, які мають необхідну кваліфікацію і професіоналізм. Прошарок людей, зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію (бюрократ — грец. столона-чальник). Даний термін вживають і для негативної характерис-тики таких проявів у діяльності державного апарату, як форма-лізм, тяганина, кар'єризм, прагнення до особистої вигоди, корумпованість, байдужість до людей та їх потреб. Щоб перебороти негативні явища, використовуються демок-ратичні методи і стиль роботи, ціла система спеціально розроб-лених реально діючих заходів і механізмів, покликаних прибор-кати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі заходи, як замі-щення посадових осіб за конкурсом, переведення управлінського апарату на роботу за контрактом, позбавлення державних служ-бовців права брати участь у комерційній діяльності, але одноча-сно встановлення для них високого рівня заробітної плати (соціально-правова захищеність), яка забезпечує зацікавленість у чес-ній службі. Управлінський апарат має бути інструментом органів влади, обраних і контрольованих народом. Для підвищення ефективності і якості функціонування дер-жавного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяль-ності була система принципів. Принципи організації і діяльності державного апарату — від-правні засади, незаперечні вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів. Основні принципи організації і діяльності державного апарату: 1) пріоритет прав і свобод людини; 2) єдність і поділ влади; 3) верховенство права — виражається, наприклад, у праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями; 4) законність; 5) ієрархічність — підлеглість по вертикалі; 6) організаційно-правова зв'язаність діяльності державних органів і посадових осіб; 7) поєднання виборності і призначуваності; 8) демократизм методів і стилю роботи; 9) змінюваність; 10) поєднання колегіальності та єдиноначальності; 11) гласність і урахування громадської думки; 12) професійна компетентність; 13) економічність, програмування, науковість; 14) право рівного доступу до державної служби.
1 2 3 4 5 Категория: Теорія держави та права \| Добавил: Aspirant (07.05.2014)
Просмотров: 414 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: