Реферат на тему Загроза мишоподібних гризунів озимим зерновим культурам ріпаку - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Загроза мишоподібних гризунів озимим зерновим культурам ріпаку. Звертаємо увагу спеціалістів і сільгоспвиробників на актуальну проблему, що зумовлена недбалим використанням землі, яке спричиняє порушення рівноваги між організмами в агроценозах. Ітиметься про гризунів, зокрема мишоподібних, які комфортно почуваються в полях, засіяних культурними рослинами, бо саме тут забезпеченість кормами значно більша, ніж у природних біоценозах. В Україні налічується 38 видів гризунів. Це ховрахи, пацюки, миші та полівки. Всі вони щороку масово розмножуються й, завдяки високій міграційній здатності, постійно завдають шкоди всім культурам. Крім цього, вони небезпечні в епідеміологічному відношенні як переносники чуми, холери, туляремії, рожі інших хвороб. І саме тому санітарні служби Міністерства охорони здоров’я України контролюють і прогнозують їхній кількісний і якісний стан. Аналіз розмноження та поширення мишоподібних гризунів за останні 17 років (рисунок) свідчить про динамічність розвитку цих шкідників і їхню стабільну наявність на сільськогосподарських угіддях. Значною мірою появі гризунів сприяють погодно-кліматичні умови. Так, цьогорічної вегетації агрокліматичні умови були оптимальними для розмноження та накопичення значної кількості мишоподібних гризунів скрізь, а, насамперед, в Лісостепу та Поліссі. Аналіз матеріалів моніторингу, які надходять з областей, свідчить про реальну загрозу пошкодження посівів озимих зернових та ріпаку в осередках Вінницької, Волинської, Житомирської, Київської, Львівської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей, де нараховують, в середньому, дві-чотири колонії на гектар, подекуди в Хмельницькій області на посівах пшениці — 20, ріпаку — 35, багаторічних трав — 96 колоній на гектар. Економічний поріг шкодочинності, за якого слід захищати посіви, становить три-п’ять колоній на гектар. Отже, на окремих площах кількість шкідників перевищує допустимий поріг у два-сім, максимум п’ятнадцять разів. За даними санітарно-епідеміологічної служби Києва, розвиток мишоподібних гризунів активізується. На сільськогосподарських угіддях у розмноженні беруть участь близько 74% самиць, які мають у середньому по п’ять ембріонів. Тож загроза культурним рослинам, висіяним під зиму (а це озимі зернові й ріпак), очевидна. У Степу розмноження гризунів стримувала цьогорічна посуха. Зі зміною погоди спостерігається й активізація розвитку шкідників. Так, осередки порогової чисельності гризунів зафіксовано в АР Крим, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській інших областях. Щоб ефективно захистити посіви, слід добре знати видову приналежність та особливості розвитку шкідників. Найнебезпечніші та найпоширеніші в посівах — сірі полівки (звичайна і гуртова), з десяток видів, що мешкають в Україні, та миші (хатня, лісова, польова, курганчикова). Всі вони живляться рослинним кормом, дуже плодючі, здатні мігрувати з одного поля на інше в пошуках їжі. Нині на озимій пшениці та ріпаку найпоширеніші звичайна полівка та польова й інші види мишей. Мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. Через малі розміри в них слабо розвинута терморегуляційна здатність, тому температура тіла в них нестала й коливається в межах 30...40°С. Для підтримання потрібної температури гризуни змушені споживати багато корму. Понад 70% енергії, одержаної з продуктів харчування, витрачається на підтримання температури тіла. Наприклад, доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає соковитого корму 100–350% від маси свого тіла, тоді як корова — лише 4,8 відсотка. З огляду на нестабільну температуру тіла в гризунів дуже мінлива активність життєвих процесів. Швидкість росту, розвитку, споживання корму — все їхнє життя залежать від температури. Всі особливості фізіології окремих груп і видів гризунів і їхня поведінка склалися під впливом температури й вологості середовища й спрямовані на подолання його несприятливих впливів. Кожний вид гризунів для своїх поселень обирає лише певні місця (стації), де йому вдається добувати потрібний корм і створювати для себе оптимальні умови в норах і гніздах. В Україні особливістю сучасних агроценозів є значна їхня продуктивність, зумовлена вирощуванням високоврожайних сортів озимої пшениці, наявністю в сівозміні багаторічних трав. Полівки живляться переважно зеленими рослинними кормами й швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Миші, навпаки, основну енергію отримують, з’їдаючи насіння, а в разі поїдання тільки зелених рослин гинуть через два-три дні, а польова миша — через вісім днів. За нестачі кормів або їхньої неповноцінності в гризунів порушується нормальна життєдіяльність, особливо якщо дефіцит супроводжується холодною й вологою погодою. Ранні (до снігу) морози, утворення льодової кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу й заливанням нір, посушливі весна й літо спричиняють загибель гризунів. Для визначення потреби в проведенні захисту посівів від мишоподібних гризунів треба правильно й систематично обстежувати поля та обліковувати шкідників. Облік чисельності гризунів у сільськогосподарських угіддях проводять, підраховуючи жилі колонії на виділених ділянках 0,25 га (100х25 або 50х50м) або на прямолінійних маршрутах по діагоналі 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки. На площі близько 200 га закладають один маршрут або ділянку. Для визначення кількості жилих нір і колоній у другій половині дня притоптують усі виходи в десяти колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір. За наявності трьох-п’яти колоній на гектар слід приступати до захисту посівів. Важливою складовою регулювання чисельності є моніторинг поведінки, розвитку та шкодочинності гризунів. Домінуючі види гризунів потрібно добре знати, щоб уміло регулювати їхню кількість. Гризуни не однаково сприймають і реагують на захисні заходи, які застосовують проти них. Велику роль у зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема сірих полівок, відіграє система запобіжних заходів, серед яких основними є агротехнічні: вчасне, без втрат, збирання врожаю, якісна зяблева оранка — вони позбавляють гризунів корму та надійного сховища. Боротьбу з польовими мишоподібними гризунами потрібно вести не лише в період їхнього масового розмноження, а й тоді, коли вони невеликими групами живуть у резерваціях. У разі недостатньої дієвості запобіжних агротехнічних заходів застосовують біологічні та хімічні. Найефективнішим і найекономічнішим способом боротьби з гризунами є застосування родентицидів (Бактероденциду, Роденфосу, Шторму) та аміачної води (див. табл.). Серед природних регуляторів кількості мишоподібних гризунів є збудники бактеріальних хвороб. Деякі з них патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну. На основі таких бактерій і виготовляють біологічний препарат Бактероденцид (зерно, заражене бактеріями “мишачого тифу”). Застосовують його в дозі 2 г на нору. Для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти одну-дві зернини. Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої й лісової мишей. А от польовій миші бактерії “мишачого тифу”, що містяться на лушпинні зараженого зерна, не страшні, бо вона не їсть оболонку зернини, а вигризає її середину. Біологічна ефективність Бактероденциду, який виробляють обласні й районні біологічні лабораторії країни, перебуває в межах 60–80 відсотків. Інфекція тифу може передаватися від хворих особин здоровим різними шляхами, найпоширеніший з яких — канібалізм. Загиблі гризуни є резервуаром маси бактерій, тому поїдаючи їх, здорові особини заражуються. Так відбувається горизонтальна передача інфекції. Після поїдання препарату бактерії потрапляють у шлунок, кишківник, потім проникають у кров, викликаючи септицемію, коли гемолімфа не може пригнічувати розмноження мікроорганізмів. Спочатку активність гризунів підвищується, але через три-п’ять діб вони стають кволими, мало їдять і гинуть. Зазвичай, хвороба триває протягом тижня. Для людей і домашніх тварин бактерії хвороби безпечні. У разі виробництва Бактероденциду в умовах біолабораторій важливо контролювати якість препарату. Роденфос — готова до застосування зернова принада, до складу якої входить діюча речовина: 2,5% фосфіду цинку технічного, 3% соняшникової олії та 94,5% зерна пшениці. Розкладають принаду в жилі нори мишоподібних гризунів по 3 г із дальшим засипанням входу в нірку невеликою кількістю землі. Для приготування принади з фосфідом цинку треба її перемішувати з продуктами, які мають суху поверхню, бо у вологому середовищі цей родентицид розкладається з виділенням газу фосфіну, що дуже небезпечний для оточуючих і через втрату належної якості неефективний в умовах поля. За повідомленнями спеціалістів Державної служби захисту рослин, біологічний ефект Роденфосу — 75–80%. Шторм 0,005%, воскові брикети, — високопотужний кумариновий антикоагулянтний родентицид на основі зерна з діючою речовиною флокумафен, який, потрапляючи в організм, пригнічує процес згортання крові. Застосовують у нормі 0,7–1,5 кг/га. Смерть гризунів від великої кровотечі настає через три-десять днів. Шторм дозволено для роздрібного продажу проти хатньої миші та пацюків. Існує видова стійкість пацюків і мишей до антикоагулянтів. Зазвичай, чорні щури стійкіші за сірих, а миші стійкіші за пацюків. Проте відомо, що в польових умовах ефективність родентицидів-антикоагулянтів, особливо кумаринової групи, знижується через живлення гризунів зеленими рослинами (вітамін К, який міститься в зелених рослинах, блокує антикоагулянтну дію препарату). Інколи, щоб досягти високої ефективності родентицидів-антикоагулянтів, площу слід обробляти чотири-п’ять разів протягом 10–15 днів. Інші зареєстровані родентициди наведено в таблиці. Раніше в посівах сільськогосподарських культур практикували також заливання нір гризунів аміачною водою з розрахунку 150–200 г в один отвір із дальшим притоптуванням нір. Першочерговими серед запобіжних заходів проти масових розмножень сірих полівок залишаються організаційно-господарські та агротехнічні заходи, а саме: вчасне, без втрат збирання врожаю; якісна зяблева оранка, заборона розміщення скирт соломи в полях, культивування багаторічних трав на одному полі не більше двох років, знищення полівок у попереднику озимини тощо. Нехтування цими заходами, порушення технології вирощування культур, зокрема озимих зернових і ріпаку, які, до того ж, взимку страждають ще й від кліматичних умов, змушують господарників вдаватися до біологічних і хімічних засобів регулювання чисельності мишоподібних гризунів у посівах. Щороку в країні захист сільськогосподарських угідь від мишоподібних гризунів зазначеними вище препаратами проводять на 2–3 млн га площ. З огляду на значне поширення та збільшення кількості цих шкідників у посівах озимих зернових і ріпаку передбачено захист сільськогосподарських посівів в обсязі 3 млн гектарів. За конкретними порадами та консультаціями для визначення видового складу гризунів та методів і засобів захисту посівів звертайтеся до спеціалістів обласних і районних інспекцій Державної служби захисту рослин. Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечать збереження посівів та урожай озимих зернових культур.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 549 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: