Реферат на тему Вирощування суниці - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Вирощування суниці. Нещодавно International Finance Corporation (IFC) — Проект Розвитку плодово-ягідного сектору — у Вінницькій області провів семінар на тему: “Вирощуємо суницю”. Семінар об’єднав близько сотні професіоналів суничного бізнесу. На ньому розглядали як масштабні питання, наприклад, ведення плодово-ягідного бізнесу в світі, місце України в СОТ на ринку з вирощування плодово-ягідних культур, так і питання щодо різних технологій та сортів. Крім того, хочеться зазначити, що всі питання з програми семінару було висвітлено змістовно, а найголовніше — все, про що йшлося у виступах, учасники семінару побачили безпосередньо на практиці в промислових насадженнях, що й зробило цей захід дуже цікавим. Олег Босий, радник із питань виробництва, Вінницький фруктовий проект. Тема: “Аналіз впливу вступу України в СОТ на розвиток плодово-ягідного сектору: стратегії збереження конкурентоспроможності”:— Як вплинув вступ України в СОТ на плодоовочевий бізнес? Було проаналізовано цей вплив, оцінено всі ризики, розроблено стратегії та рекомендації щодо зміни державної політики. Український уряд звернувся до економістів Світового банку з проханням надати рекомендації для удосконалення правової бази. Пропозиції буде розглянуто й прийнято. Пропозиції щодо державної політики: - поступове збільшення ПДВ для вітчизняних виробників. ПДВ для с./г. — 6–10%; - скасування ПДВ на імпортний садивний матеріал, техніку й обладнання; - запровадження системи плаваючого мита, що підвищується в разі зниження ціни на імпорт; - подовження терміну дії фіксованого с.-г. податку; - розподілення на рівні бюджету субсидії на розвиток садівництва й виноградарства; - державна підтримка інвестицій у зберігання, маркетинг і логістику. Підтримка маркетингових організацій виробників; - державна політика пропагування споживання фруктів і ягід; - спрощення реєстрації сортів, пестицидів, добрив; - фінансування досліджень із сортовивчення, інтегрованої системи захисту разом із біологічними методами контролю; - зарахування плодових і ягідних культур у програму компенсації страхових платежів, розробка специфічних страхових продуктів; - полегшення доступу підприємств до відповідних середньо- та довгострокових кредитних ресурсів. Стратегії для виробників: - фокусування на розробці ланцюгів постачання з високою доданою вартістю: органічне виробництво, регіональна приналежність, брендинг продукції; - інвестиції у сучасні технології виробництва; - інвестиції у післязбиральну доробку й зберігання; - сертифікація виробництва; - розвиток експорту в країни СНД; - створення довготривалих партнерських стосунків з переробними підприємствами. Антоніо Феррарезі, спеціаліст компанії “Маццоні”. Тема: “Сучасні сорти, та технології вирощування суниці на закритому грунті в Італії”:— Найпоширеніші в Італії та на європейському ринку є два сорти суниці: Клері й Антеа. Клері — ранній сорт. Плід має дуже високі органолептичні показники, в нього вдале співвідношення цукрів та кислот. Однією з найважливіших ознак цього сорту є те, що рослина не вибаглива до грунтів, не потребує особливого догляду та удобрення: добрив їй треба на 50% менше, бо в разі застосування стандартної схеми удобрення на суниці спостерігається явище альбінізму; росте на будь-яких грунтах, навіть на виснажених. Клері стійка до таких хвороб, як фітофтора, вертициліум, вертицильоз. Гарно росте та плодоносить на повторних посівах. Має дуже міцну шкірку на ягоді та щільну м’якоть. Отже, придатна для транспортування. Збір урожаю триває три-чотири тижні. Сорт виведено способом схрещування каліфорнійських та північних сортів. Залежно від того, в якій зоні її вирощують, Клері може цвісти двічі. Коли достигають плоди першого цвіту, вона цвіте знову та плодоносить повторно. Щоправда, залежно від того, яка погода склалася взимку, друге цвітіння буде більш чи менш суттєвим. Це може бути як перевагою, так і недоліком цього сорту. Між першим та другим збиранням врожаю минає десять-чотирнадцять днів. Можна вирощувати як у відкритому грунті, так і в теплицях. У північних країнах, таких як Бельгія, Голландія та Англія, цей сорт вирощують на гідропоніці, щоб мати ранній урожай. Сорт Антеа виведено недавно. На ринку він з’явився близько трьох років тому. Належить до середньоранніх сортів. На відміну від Клері, цей сорт потребує дуже багатих грунтів з органічною речовиною. Ягоди практично не деформуються. Шкірка і м’якоть теж дуже міцні, що зручно для транспортування. Кількість цукрів у ягоді переважає над кислотами. Рослина має дуже довгу квітконіжку, тому під час висаджування цього сорту міжряддя потрібно робити ширшими. Друге цвітіння в Антеа суттєвіше, ніж у першого сорту. Умови цього року в Італії склалися сприятливими, і в другому цвітінні утворилося по чотири квітконіжки на рослині. Обидва сорти потребують від’ємних температур протягом року близько 800 годин. В Україні італійці прогнозують врожайність цих сортів на рівні 200–250 ц/га, нижча врожайність пояснюється тим, що в Італії триваліший вегетаційний період. Ці сорти мають невисоку зимостійкість, тому рослини потрібно захищати від сильних заморозків. Загальні площі в Італії, на яких вирощують суницю, налічують 3500 га із середньою врожайністю 300–400 ц/га, а регіони вирощування розкинулися від Сицилії до крайньої півночі країни. І 80% усіх площ, які зайняті суницею, міститься в теплицях. Секція теплиці завширшки 5 м і заввишки 3, а довжина ніколи не перевищує 20 метрів. Такі теплиці не виготовляє жодна компанія, виробники суниці самостійно закуповують метал і встановлюють теплиці відповідно до вимог своєї техніки. Ці роботи здійснюють узимку, коли на полі немає суниці. Основні причини, які спонукають вдаватися до тепличного вирощування такі: пришвидшення збирання врожаю та захист суничних плантацій від надлишкової кількості опадів і градобою. Плівка для теплиці зроблена із поліетилену та інших хімічних речовин, які спроможні затримувати тепло й мають великий відсоток прозорості. Тепличне вирощування суниці має як свої переваги, так і недоліки. Негативними наслідками встановлення теплиць, передусім, є те, що підвищується температурний рівень і знижується вологість, а це сприяє поширенню певних типів захворювань. Критичний період — пора цвітіння: у тепличних умовах погано відбувається запилення. Саме щоб подолати підвищення температури, теплиці ніколи не роблять довшими за 20 м, а для підтримання вологості грунт мульчують соломою. В період збирання врожаю температуру в теплицях знижують, щоб не пошкоджувалась ягода. Для цього на поверхню плівки (теплиці) розприскують рідке вапно. Для хімічного захисту рослин використовують обладнання, яке по-простому називається “пушка”. Довжина струменя в ній сягає близько 30 метрів. Монік ван Кессел, спеціаліст компанії “Копперт” (Нідерланди). Тема: “Біологічні засоби захисту під час вирощування ягідних культур. Запилення плодово-ягідних культур із використанням джмелів”:— Ми знаємо, що для підвищення врожайності як польових культур (гречка, соняшник, ріпак), так і плодово-ягідних, рослини потрібно запилювати. Основними запилювачами в природі є комахи, найбільше бджоли. Маючи пасіку й плодово-ягідні насадження, здавалося б, усе можна легко владнати, та ба — не все так просто. Як відомо, в Україні площі під посівом озимого ріпаку зросли втричі проти попередніх років, отже, ріпак сіють майже в кожному господарстві. Пори цвітіння ріпаку та плодово-ягідних культур збігаються. Принцип запилення у бджіл такий: по-перше, бджола летить на запах, який виділяють квіти: що він сильніший, то привабливіший. Запах ріпаку набагато сильніший і привабливіший, ніж у плодово-ягідних насаджень. По-друге, знайшовши великий взяток, бджола прилітає у вулик, певними рухами передає інформацію іншим особинам, і таким чином уся бджолина сім’я працює там, де краще, в даному разі — на ріпаку. Як наслідок, на суничних полях запилення практично не відбувається, що призводить до зниження врожайності.Нідерландські вчені із компанії “Копперт”, здається, вирішили проблему не тільки запилення, а й біологічного захисту з допомогою використання джмелів. Суть запилення за допомогою джмелів, на відміну від бджіл, полягає ось у чому: джмелі не повідомляють інших особин (джмелів) про те, де вони беруть узяток. Тобто кожна особина працює сама по собі. Джмелі збирають нектар та пергу (квітковий пилок) у радіусі 100–150 метрів від вулика, тоді як бджоли працюють на відстані близько 3000 метрів. Ці переваги й спонукали до ефективного використання джмелів на запиленні суниці та інших плодово-ягідних культур. Для біологічного захисту суниці від низки хвороб застосовують біологічний препарат Тріанум, спори гриба Trichoderma harzianum. Цей продукт вносять у грунт. Якщо спори цього гриба покласти біля кореневої системи рослини, то вони захищатимуть її від грибкових хвороб, які спричинюють різні патогени. Крім того, поліпшується ріст та живлення рослини. Досліджували також внесення Тріануму на квіти суниці. Для цього теж використали джмелів. На вулику, безпосередньо на льотку, прикріпили спеціальний прилад, у який засипали порошок Тріанум. Вилітаючи з вулика, джмелі обов’язково проходять через спеціальний отвір пристрою і за рахунок того, що вони мають волохатий покрив, повністю вкриваються спорами цього гриба, а потім розносять його на квіти. Ефективність цього методу — 80–90 відсотків. З 1993 року в усьому світі джмелів ефективно використовують для запилення томатів у закритому грунті, а нещодавно почали використовувати і на відкритому грунті. Їх легко комбінувати із запиленням за допомогою бджіл: джмелі можуть літати у несприятливі погодно-кліматичні періоди, а саме: за сильного вітру, коли прохолодно та темно. Особливою ознакою запилення за допомогою джмелів є віброзапилення, тобто вони вібрують, що дуже важливо для томатів. Замовити джмелів для запилення можна в будь-яку пору року, на відміну від бджіл — їх тільки влітку. Сам вулик вологостійкий, складається із трьох колоній, його називають tripol. Непогані результати запилення були на яблуні, груші, вишні, черешні, сливі та на суниці, чорниці й малині. У Польщі торік запилювали томати на відкритому грунті, що дало прибавку врожаю на 51% на рівних умовах поля. На малині, чорниці прибавку мали на рівні 49%. Для запилення чорниці в Сполучених Штатах Америки два роки тому випробовували ефективність запилення за допомогою джмелів та бджіл: результати із джмелями були значно кращими. Якщо збільшення продукції з допомогою джмелів сягає лише 1%, то вони повністю окуповуються. Кожний проект водночас із багатьма перевагами має й свої незначні недоліки, а саме: джмелі живуть у середньому десять тижнів, що потребує поновлення сімей на наступний рік; вулики потрібно переносити з місця на місце для запилення всіх площ під плодово-ягідними культурами; вартість одного вулика з трьома колоніями (tripol) в Україні — 200 євро, тоді як в Європі — 100. Пояснюють це тим, що дорого коштує розмитнення товару.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (12.07.2013)
Просмотров: 564 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: