Реферат на тему Вирощування картоплі без хімічного захисту - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Вирощування картоплі без хімічного захисту. Нині у деяких країнах, наприклад, у США, разом із звичайними функціонують і розвиваються так звані органічні ферми, завдання яких вирощувати продукцію без застосування будь-яких хімічних засобів. Ідеться не лише про небажаність отрутохімікатів (пестицидів), а й мінеральних добрив. Такі господарства мають свій статус, їх контролює держава, а продукція, яку вони вирощують, коштує значно дорожче, ніж у звичайних ферм. Це свідчить насамперед про велику увагу до екологічних проблем, збереження довкілля і здоров’я. Ситуація у нашій державі ускладнюється найперше тим, що таку основну продовольчу культуру, як картопля, вирощують масово в усіх категоріях господарств і на дачних ділянках, а вона потребує обов’язкового хімічного захисту. Тому уникнення обробки бульби отрутохімікатами — це надзвичайно актуальна проблема. Мова піде про використання стійких проти колорадського жука форм картоплі на основі антибіозу, тобто відносної стійкості, яка може бути не лише у цієї культури, а й у інших видів рослин і шкідників. Поки що абсолютно жукостійкі трансгенні форми картоплі Новий лист не набули поширення, головним чином, через недостатню стійкість проти хвороб і слабку врожайність, що засвідчили і власні досліди. Певну негативну роль у стриманні популяризації цих сортів відіграли деякі засоби масової інформації, в яких активно нав’язувалась думка про шкідливість цих сортів для здоров’я людей тощо, що, на нашу думку, не відповідає дійсності. Інша справа — питання глобального плану: як трансгенні форми різних культур впливатимуть на біологічну рівновагу в природі з погляду далекої перспективи, що важко передбачити. Відносна стійкість рослин картоплі на основі антибіозу не потребує спеціальних методів селекції під час створення жукостійких форм і може бути здійснена в будь-якому селекційному закладі, де є матеріальна база і фахівці-дослідники. Суть цього типу стійкості полягає переважно у негативному фізіологічному впливі на комаху-шкідника. При цьому механізми антибіозу можуть бути дуже різними: відштовхуючий смак, харчова неповноцінність тканин рослини, наявність глікоалкалоїдів (гірких і отруйних речовин), особливості анатомічної будови листків і стебел (твердість тканин, опушення) тощо. Живлячись на рослинах такого типу, комахи колорадського жука погано розмножуються, знижується плодючість самок, частково або й повністю гинуть личинки, особливо першого-другого віку тощо. Погіршення фізіологічного стану колорадського жука спостерігається і в разі живлення на старих рослинах. При цьому відбувається ще й зниження плодючості самок і підвищення смертності личинок. У зв’язку з цим ранньостиглість картоплі може бути важливим фактором антибіозу. А якщо новоствореним ранньостиглим сортам картоплі додати вищезазначених ознак жукостійкості, то практично можливе повне уникнення хімзахисту. Аналіз цих випробувань багатьох сортів картоплі на колишній Чернівецькій дослідній станції дослідження раку (І. Шапіро, 1988) показав, що всього 8% із них у той чи інший спосіб були стійкими проти колорадського жука. І це за умови, що ніякої цілеспрямованої роботи в цьому напрямі не вели. За певної методичної постановки селекційної справи результати будуть значно кращими. Методика попереднього випробування жукостійкості полягала в тому, що оцінку гібридів і сортів проводили на дослідних ділянках з належним природним заселенням шкідником. Кожний номер було представлено трьома рослинами без повторень. За стандарт стійкості використовували сорт Зарево, а також як ранньостиглий — Бородянську рожеву. Єдиний зразок картоплі канадійського походження з таким типом стійкості не міг слугувати стандартом через ураження вірусними хворобами і слабку врожайність. Повну і остаточну оцінку стійкості встановлювали на підставі кількості та якості врожаю бульб. Так, попереднє вивчення жукостійкості 116 гібридів картоплі, відібраних у минулі роки за селекційними критеріями (врожай, форма бульб, відсутність хвороб...), дало можливість виділити 10 із них, що відзначались мінімальною ушкодженістю рослин і мали високий урожай бульб із добрим розвитком рослин, належним умістом крохмалю та іншими ознаками. При цьому ступінь поїдання листя шкідником не залежав від походження гібридів і участі в їх родоводі тих або інших вихідних батьків та перебував переважно на рівні сорту — стандарту Зарево. Однак виділені форми значно перевищували цей сорт за продуктивністю. Випробування та вивчення жукостійкості цих десяти гібридів у основному досліді в наступні роки дало можливість відібрати тільки два з них, що, крім антибіотичної стійкості, мали відповідні ознаки і властивості: належний розвиток рослин, високу врожайність, уміст крохмалю та інші ознаки. Помірно вологе і достатньо тепле літо 2000 року, м’яка попередня зима та близька віддаль (близько 150 м) до присадибних ділянок обумовили досить високу щільність жука на дослідних ділянках. У зв’язку з цим у виділених гібридів І сорту Бородянська рожева за варіантами штучного підсаджування шкідника і природного заселення ним рослин було деяке зниження врожаю, порівняно з контролем, унаслідок поїдання листкової поверхні. Однак у сорту Зарево, як і в деяких гібридів (їх вибракували з інших причин), зменшення листкової поверхні через ушкодження вело до певного збільшення врожаю бульб, що свідчить про толерантність цих форм та властивість позитивної реакції до накопичення врожаю бульб у разі зменшення надземної маси. Гібрид 2/47–5 (Спаська) належить до середньоранньої групи стиглості з високим умістом крохмалю, з доброю щорічною врожайністю у зоні Полісся, має відносну стійкість до вірусних та інших хвороб. Форма бульб овальна до округлої із середніми вічками, рожевого забарвлення, м’якоть кремова. Характеризується високими смаковими якостями та доброю лежкістю. Гібрид 3/2а- 1 (Негритянка) — середньостиглий, уміст крохмалю у бульбах — 15,3%, високоврожайний, стійкий проти вірусних та інших хвороб. Бульби темно-сині, овальні за формою, вічка середні, м’якоть біла. Смакові якості хороші. Недоліком цього гібрида є деяка схильність за певних умов до ураження бульб фузаріозом (сухою гниллю), особливо після вирощування на площах з надмірним азотним живленням. Уражених бульб може бути 1–2%. Для усунення цього недоліку потрібно періодично (через рік-два) проводити осіннє прогрівання-прозеленення бульб насіннєвого матеріалу протягом трьох-чотирьох тижнів. Проведені дослідження та практичний досвід показують, що створення жукостійких форм картоплі на основі антибіозу є цілком реальним завданням і перспективним напрямом селекції. Для впровадження у виробництво антибіотичних сортів треба враховувати й деякі вимоги технології. Найперше — потреба сівозміни, хоча б двопілля, оскільки при беззмінній культурі щільність заселення комахами шкідника після сприятливої його перезимівлі може бути настільки високою, що будь-яка стійкість рослин виявиться недостатньою. Ще одна вимога — просторова ізоляція (300–500 м) від присадибних ділянок, де, як правило, практикують беззмінне і багаторічне вирощування картоплі на одному і тому самому місці. Добрим доповненням до антибіотичної є стійкість проти шкідника, яка забезпечується передусім потужним розвитком рослин, що обумовлюється агротехнічними і насінницькими заходами, а також генетично. Використання всіх зазначених та інших факторів у поєднанні дасть можливість уникнути хімічного захисту, а отже, сприятиме поліпшенню довкілля і здешевить працю хлібороба.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (12.07.2013)
Просмотров: 326 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: