Реферат на тему Виробнича перевірка кормозбиральних комбайнів - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Виробнича перевірка кормозбиральних комбайнів. Кормозбиральні комбайни є технічною базою заготівлі належної кількості якісних стеблових кормів в Україні. Для заготівлі планових обсягів сіна, сінажу та силосу наразі потрібно комбайнів більше, ніж є наявних, з яких, до того ж, більшість відпрацювали затверджені амортизаційні терміни. Задля визначення реальних напрямів поліпшення стану із заготівлею стеблових кормів спеціалісти Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” (ННЦ “ІМЕСГ”) провели в 2003 році виробничу перевірку поширених в Україні кормозбиральних комбайнів на заготівлі кукурудзяного силосу, який становить основу раціону великої рогатої худоби у стійловий період утримання. Дослідження проводили у ВАТ “Западинське” Васильківського району Київської області протягом 16 днів у період із 25 серпня по 11 вересня. Кукурудза — силосної селекції, висіяна з міжряддями 45 см, заввишки 3 м, загальна площа посіву — 300 га, біологічна врожайність — у межах 300–400 ц/га, забур’яненість не перевищувала 20%, вологість маси — 75–82%. Господарство утримує тисячу голів ВРХ, з яких 300 — корови. Річні надої сягають 5 тис. л на корову. Господарство належить до кращих у районі. Працівники регулярно отримують зарплату і тримаються за робочі місця. На заготівлі силосу господарство використало п’ять кормозбиральних комбайнів: причіпні — експериментальний КСС-2,6 з доподрібнювальним обладнанням (рекатером) конструкції ННЦ “ІМЕСГ”, серійні — КСС-2,6 і КПИ-2,4 вітчизняного виробництва, самохідні — білоруський КСК-100А та німецький Є-281. Технологічним транспортом слугували російські автомобілі марок ГАЗ і ЗИЛ із відпрацьованим амортизаційним терміном. У результаті виробничої перевірки отримано показники роботи кормозбиральних комбайнів у реальних умовах (табл. 1). Найвищий наробіток — 2204 т — досягнуто експериментальним причіпним комбайном КСС-2,6 із доподрібнювальним обладнанням. За ним порядком зменшення наробітку йдуть КСК-100А, КПИ-2,4, Є-281 і КСС-2,6. Звертає увагу на себе задовільна робота КПИ-2,4 навіть за високої врожайності кукурудзи. Найменше заготовлено маси серійним КСС-2,6, який вийшов у поле пізніше, а наприкінці заготівлі не використовувався через обмаль транспорту та низьку якість подрібнення. Високий наробіток КСС-2,6 із рекатером пояснюється високою продуктивністю, яка сягала 50 т/год, швидким і підвищеним завантаженням транспорту, в чому зацікавлені водії. Середня довжина часток становила 41–68 мм і є завищеною через те, що на комбайнах змушені встановлювати максимальну подачу маси живильником у подрібнювач, оскільки за зменшеної подачі живильник забивався, через що різко зменшувалася технологічна надійність і продуктивність комбайнів. Товщина часток найменшою виявилась у КСС-2,6 із рекатером, яким стебла кукурудзи інтенсивно розщеплюються. Отримана маса нагадує сінажну, яка із задоволенням і практично повністю поїдається худобою (як свіжоскошеною, так і засилосованою). Більше такої маси вміщується і в транспорті. Найгіршим цей показник зафіксовано в серійного КСС-2,6. Зоотехнічні вимоги до силосної маси за кількістю дробленого зерна, яка має сягати 96%, у жодного із серійних комбайнів не виконуються. Практично цей показник досягнуто в експериментальному комбайні КСС-2,6 із рекатером. Аналогічні результати отримано й за показником розщеплення стебел кукурудзи. Низька якість подрібнення, вочевидь, спричинитьнизьку засвоюваність тваринами та значні втрати корму у вигляді “з’їдів”. Це збільшить трудомісткість прибирання годівниць і навантаження на транспортери для прибирання гною. З огляду на високу ефективність доподрібнювального пристрою, застосованого на КСС-2,6, керівництво господарства планує в наступному сезоні встановити аналогічне обладнання і на решті комбайнів. Тим паче, що простота, надійність і ремонтопридатність розробленого в ННЦ “ІМЕСГ” обладнання дає змогу швидко його виготовити і встановити на комбайн без зміни серійних деталей протягом одного робочого дня в умовах господарства. Можна це обладнання використовувати з успіхом і на заготівлі зерносінажу і для продовження зеленого конвеєра, коли худоба без бажання поїдає озимі на зелений корм, які викинули колос. Помічено також, що скошену комбайном із рекатером люцерну, яка стає схожою на посту, жадібно поїдають свині. Паралельно аналізували й роботу кращих зарубіжних зразків кормозбиральних комбайнів типу німецьких “Маммут”, “Ягуар”, білоруського “Полісся”, вітчизняних дослідних зразків КЗК-4,2 (“Борекс”) та експериментальні зразки самохідної серії “Козак” конструкції ННЦ “ІМЕСГ”, виготовлені на базі “Херсонця-200”. Для них, окрім “Козака”, характерна у виробничих умовах також низька якість подрібнення. Дослідження свідчать, що кількість подрібненого зерна, наприклад, “Маммута” не перевищує 50%. Це ж стосується й інших комбайнів, зокрема, і КЗК-4,2 (“Борекс”), який є аналогом німецького комбайна Є-281. Експериментальні комбайни “Козак”, яких виготовлено п’ять зразків і які працюють в різних регіонах України, демонструють задовільні результати на рівні білоруського КСК-100А, але їх реалізаційна ціна вдвічі-втричі менша, оскільки комбайн виготовлено на серійній вітчизняній елементній базі “Херсонця-200”. Кінцевою оцінкою ефективності використання кормозбиральних комбайнів є приведені витрати на заготівлю 1 т корму (табл. 2). Для цього вихідні показники усереднюють і приводять до однакових умов роботи, використовують дані випробувань, а якість подрібнення корму має відповідати зоотехнічним вимогам. За таких обставин найнижчі приведені витрати виявились у КСС-2,6 із рекатером і у білоцерківського комбайна серії КПИ. Використання зарубіжних комбайнів збільшує ціну заготівлі 1 т корму втричі-вп’ятеро. Отже, перевірка у виробничих умовах свідчить, що в Україні наразі доцільно використовувати економічно ефективні причіпні кормозбиральні комбайни вітчизняної розробки типу КСС-2,6 та КПИ з обов’язковим використанням доподрібнювальних пристроїв. Під час розробки самохідного кормозбирального комбайна слід орієнтуватися на вітчизняну елементну базу серійної техніки, що дасть змогу вдвічі-вп’ятеро здешевити комбайни порівняно з аналогами.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (12.07.2013)
Просмотров: 321 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: