Реферат на тему Вертикальна культура суниці в закритому грунті - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Вертикальна культура суниці в закритому грунті. У більшості європейських країн свіжі ягоди суниці протягом року безперервно надходять на реалізацію. Зумовлено це, з одного боку, різними кліматичними умовами країн-виробників та зростанням імпорту через супермаркети та великі торговельні центри, з другого, — збільшенням їх виробництва в закритому грунті. Позасезонне виробництво розвивається переважно в Нідерландах, Бельгії, Італії, Англії, Франції. Щоб конкурувати із суницею з відкритого грунту, технологія виробництва її ягід у закритому грунті має відповідати певним вимогам. Продуктивність рослин повинна бути значно більшою, ніж у польових умовах, за мінімальної собівартості давати ранню продукцію високої якості, плодоносити систематично, що досягається використанням ремонтантних сортів. Але ремонтантна суниця має суттєвий недолік — ягоди її дрібні. Лише нещодавно створено сорти ремонтантної великоплідної суниці з ягодами високих смакових якостей, транспортабельними, стійкими до хвороб. Вирішити ці проблеми допомагають прогресивні технології вирощування суниці в закритому грунті, які, на жаль, не застосовуються в Україні. Сама ідея виробництва ягід цієї культури в теплицях не є новою — за кордоном цей метод доволі поширений. Вигонкову культуру вирощують у стаціонарних теплицях із додатковим опаленням та освітленням (за цього методу одержують найбільш ранній врожай — в другій половині березня), у плівкових теплицях (урожай одержують наприкінці травня, а без опалення — пізніше), а вирощуючи напіввигонкову культуру, урожай одержують наприкінці квітня — на початку травня. У зимових теплицях (зі скла) суницю можна вирощувати вигонковим та напіввигонковим методами. Для того щоб виростити напіввигонкову культуру, розсаду на постійне місце висаджують узимку, наприкінці грудня — у січні, а вигонкову — у вересні-жовтні. Успіх можливий лише за умови добору здорового, чистосортного, добре розвиненого посадкового матеріалу. Розсаду беруть як з відкритого грунту, так і після холодного зберігання. Вирощування розсади суниці. Наприкінці липня на маточних рослинах відбирають найсильніше розвинені розетки, очищують їх від старого листя, коріння обрізають на третину довжини та висаджують на грядки з добре підготовленими грунтами, багатими на органічну речовину (відстань 10—15 см у рядку і 15—25 см між рядками). Розсаду своєчасно поливають, підживлюють, грунт розпушують. У Японії велику увагу приділяють видаленню вусиків, зайвих та хворих листків, недорозвинених рослин. У серпні залишають рослини з 3—4 добре розвиненими листками. На зимовий період рослини захищають від низьких температур та несприятливих умов. Навесні видаляють засохле листя, а в подальшому — також вусики та квітконоси. У вересні-жовтні розсаду можна висаджувати в теплиці. У Болгарії рослини пікірують у червні в торф’яні горщечки, заповнені грунтосумішшю, залишають їх там до кінця грудня. Холодний метод зберігання розсади (Frigo). До зимового зберігання суницю готують з кінця літнього періоду. Для зупинки росту спочатку зменшують, а надалі повністю виключають поливання. У здорових сильних рослин листя до осені має товсті короткі черешки, прилягає до грунту. Восени рослини викопують, видаляють старе хворе листя, струшують грунт з коріння, сортують, зв’язують у пучки, затарюють; на зберігання закладають посадковий матеріал з 3—4 листками, кореневою шийкою завтовшки 6 мм, корінням завдовжки 5 см. Пучки складають у ящики різного розміру, закривають кришкою і ставлять у холодильники. Температура має бути постійною — на рівні 0—2°С. За нижчої температури рослини вимерзають, а за вищої — передчасно вегетують. Вологість повітря має становити 90%. У такий спосіб рослини зберігають від двох тижнів до 7—10 місяців, залежно від термінів висаджування. Розсада ніби законсервована, і висаджувати її можна будь-коли. Як свідчать досліди, холодне зберігання (Frigo) забезпечує вищу врожайність, рослини краще приживаються. Уже розроблено методи холодного зберігання посадкового матеріалу з обприскуванням коріння регуляторами росту, зі створенням у холодильниках визначеного повітряно-газового режиму. Рослини розсади найкраще зберігаються за вмісту в атмосфері вуглекислого газу 5%, кисню — 2,5%. Щоб запобігти пересиханню коріння, дно ящиків вистилають вологим мохом. Терміни висаджування розсади суниці, вирощеної у відкритому грунті будь-яким із двох методів, чи такої, що зберігалася за холодним методом, визначаються типом культиваційних споруд та технологією виробництва. У стаціонарних зимових теплицях її можна висаджувати практично в будь-який час восени або взимку, враховуючи лише, що період вегетаційного розвитку рослин триває 2,5 місяця— через такий час починається збирання ягід. Ось і вся агротехніка. Слід лише зазначити, що терміни достигання, врожай та якість продукції залежать не так від типу культиваційних споруд, як від того, наскільки умови теплиці близькі до біологічних вимог суниці. Особливо важливим є підтримання оптимального режиму в період цвітіння й достигання ягід. У цей період температура повітря має бути не нижчою 20—25°С, а грунту — 15—20°С, але в будь-якому разі не нижчою 12°С і не вищою 35°С, тому що за таких значень пилок в усіх сортів втрачає активність. У Японії експериментально встановлено оптимальні температури залежно від фаз росту та розвитку. Можна, певна річ, застосовувати досвічування інтенсивністю 15—20 тисяч люкс/м2 протягом 14—16 годин, але це збільшує собівартість продукції. Тому розроблено варіанти циклічного освітлення, яке дешевше від безперервного у 6—8 разів. У Німеччині та Нідерландах ведуть контроль не лише за температурою, а й за складом повітря. Адже суниця, так само, як і всі культури, позитивно реагує на вміст вуглекислого газу в повітрі — збільшення його до 0,1% підвищує врожай ягід. Вологість повітря підтримують на рівні 70—80%. Збирають ягоди повністю червоними, разом із плодоніжкою завдовжки 1,3 см. Хоча раніше вважалося, що для тривалого зберігання можна зривати ягоди і лише частково червоними, сьогодні ситуація на ринку суниці кардинально змінилася. Для сортів встановлено певний напрям використання. Їх використовують для: m споживання у свіжому вигляді; m переробки; m заморожування; m машинного збирання; m “самозбирання” (pick—your—own). Ще у 1987 році на міжнародному ринку виробники Середземномор’я встановили мінімальний діаметр експортованих ягід — 18—25 мм та вагу — понад 15 г. У Франції економісти підрахували, що, з огляду на ціни реалізації, виробництво суниці може бути рентабельним за врожайності її понад 18 т/га. Для досягнення таких урожаїв за зменшення собівартості особливо перспективною є вертикальна культура. Роботи з крапельним зрошенням привели до створення нових контурів цієї технології — на вертикально підвішених поліетиленових мішках. Мішки зварюють з білої — для поліпшення освітлення — поліетиленової плівки завтовшки 0,2 мм, але можна використовувати й іншу. Діаметр їх 16 см, довжина 200—220 см. Мішок заповнюють субстратом, один кінець мішка запаюють. Найпоширенішим субстратом є суміш перліту (50—75% за об’ємом) та верхового торфу (25—50%). Уздовж наповненого субстратом мішка у шаховому порядку виготовляють у чотирьох рядах довгасті 7—8 см садильні отвори, відстань між ними в ряду — 22—25 см. Після цього мішки підвішують на додаткові опори, які мають витримувати навантаження 30 кг/м2 (середня маса одного мішка зі змоченим водою субстратом). Розміщують мішки рядами — 1 мішок на 1 м2. У багатьох країнах знизу під цими мішками, просто на підлогу теплиці, встановлюють додаткові мішки, у які також, за аналогічною схемою, висаджують розсаду. Виходить ніби двоярусна вертикальна конструкція. Живлення здійснюють за допомогою трьох крапельниць, які підводять до трьох частин мішка — через 50 см по його висоті. Верхні кінці крапельниць з’єднані з розподільним трубопроводом, який розміщено над мішками. На підживлення одного мішка використовують близько 2 л розчину. Розсаду для таких мішків можна висаджувати в будь-який час, виготовляти двома зазначеними шляхами, але кращі результати дає холодний метод зберігання (Frigo). Залишається зазначити, що продуктивність рослин за такої технології значно вища порівняно з вирощуванням у відкритому грунті і забезпечує більший економічний ефект порівняно з горизонтальними технологіями вирощування суниці в закритому грунті.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (12.07.2013)
Просмотров: 464 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: