Реферат на тему Сільськогосподарська авіація України - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Сільськогосподарська авіація України. Сільськогосподарській авіації України — понад 80 років. За цей час вона зазнавала як злетів, так і падінь. Пік розвитку застосування авіації в сільському господарстві припадає на 1970–1985 роки. Тоді сільгоспавіація України мала в своєму розпорядженні найбільшу авіаційну базу за льотним, інженерно-технічним і наземним забезпеченням авіаційних робіт у сільському господарстві України й інших республік колишнього СРСР. До її складу входять: 21 авіаційне підприємство Українського управління цивільної авіації, 1250 повітряних суден (750 літаків АН-2, 320 гвинтокрилів Мі-2 і 180 гвинтокрилів Ка-26), 25-тисячний колектив авіаційних спеціалістів, 586 сільськогосподарських аеродромів, у тому числі 419 міжгосподарських сільгоспаеродромів із штучним покриттям злітно-посадкових смуг, що призначалися, зазвичай, для виконання польотів рано навесні та восени. 1970 року в Україні сільгоспавіація обробила близько 12 млн га сільськогосподарських угідь. Звідтоді на території України послугами сільгоспавіації почали користуватися близько 9,5 тис. колгоспів і радгоспів, на полях яких щороку виконували авіаційні хімічні роботи в обсязі близько 12 млн га. До основних із них тоді належали: внесення мінеральних добрив — 6,0 млн га, у тому числі 4,0 млн га — ранньовесняне підживлення зернових озимих культур; боротьба з бур’янами — 0,8 млн га; боротьба зі шкідниками та хворобами сільгоспкультур — 4,5 млн га, у тому числі біологічним методом боротьби — авіаційним розселенням трихограми (починаючи з 1983 року) — 2,5 млн га; десикація соняшнику — 0,7 млн гектарів. У 1985 році обсяг авіаційних сільгоспробіт на території України сягнув 16 млн га, а з урахуванням тих, що були виконані на територіях Казахстану, Узбекистану, Ставропольського й Краснодарського краю та інших республік колишнього СРСР, — 20 млн га, що становило 20% загального обсягу авіаційних робіт, виконаних у колишньому СРСР, і 8% — у світі. У період масового проведення авіаційних робіт (березень — половина червня) щодня в повітрі перебувало 595 повітряних суден — 465 літаків АН-2, 130 гвинтокрилів Мі-2 і Ка-26. Питома вага авіаційних робіт у загальному комплексі агрохімічних заходів, які проводили в сільському господарстві України в період з 1970 до 1985 рр., становить: на внесенні мінеральних добрив — близько 20%; у боротьбі із шкідниками та хворобами сільгоспкультур — близько 40%; у боротьбі з бур’янами — майже 55%; на десикації соняшнику — 100 відсотків. Події останнього десятиліття ХХ сторіччя в Україні позначилися на загальному стані сільгоспавіації, рівень розвитку якої став залежати від платоспроможності замовників не тільки в питаннях фінансування ними власне сільськогосподарського виробництва (придбання ПММ, мінеральних добрив, засобів захисту рослин тощо). Зрештою, неплатоспроможність підприємств сільського господарства призвела до різкого спаду розвитку сільгоспавіації України і її дальшої реструктуризації. 1999 року на території України з повітря було оброблено 228 тис. га. Основний обсяг робіт виконано в боротьбі зі шкідниками сільгоспкультур. Станом на 01.01.2000 року в Україні було зареєстровано 93 авіапідприємства та авіакомпанії різних форм власності (43 державних і 50 недержавних), з них 26 (14 державних і 12 недержавних) надавали послуги сільськогосподарським підприємствам України. У їхньому розпорядженні було 720 повітряних суден (380 літаків АН-2, 280 гвинтокрилів Мі-2 і 60 гвинтокрилів Ка-26, з них льотну придатність мали 135 літаків АН-2 і гвинтокрилів Мі-2, Ка-26). Із 2000 року окреслилася стійка тенденція до зростання обсягів авіаційних робіт в Україні. Так, за 2000 рік АХР були виконані на площі 298 тис. га; в 2001 р. — 771; в 2002 р. — 976 тис. га. Починаючи з 2003 року, обсяг робіт стабілізувався і становив: у 2003 р. — 985,4 тис. га; у 2004 р. — 979; у 2005 р. — 743; у 2006 р. — 945 тис. гектарів. Нині в Україні зареєстровано 40 авіапідприємств і авіакомпаній різних форм власності, що здійснюють авіаційні роботи в народному господарстві, 30 із них мають ліцензії на виконання авіаційно-хімічних робіт і надають послуги сільгоспвиробникам. Ця діяльність здійснюється згідно з Повітряним кодексом України, авіаційними правилами й технологіями, Законами України “Про пестициди й агрохімікати”, “Про захист рослин”, “Про санітарно-епідеміологічне забезпечення населення” та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють авіаційне застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 року за №278 підприємства, які виконують авіаційні роботи в сільському та лісовому господарстві, включено до Переліку сезонних робіт і сезонних галузей. На авіаційних роботах у сільському господарстві використовують, за чинною класифікацією, легкі повітряні судна (ПС) сільськогосподарського варіанту, що мають сертифікат типу ПС і чинні сертифікати льотної придатності, а саме: легкі літаки АН-2; надлегкі літаки НАРП-1 і Х-32 (“Бекас”); гвинтокрили Ка-26, Мі-2. Сільськогосподарська апаратура, якою обладнують ПС: літаки АН-2 — обпилювач АН-2 випуску до 1979 року; обпилювач АН-2 із розпилювачем РТШ-1, РТШ-1М; серійний обприскувач; обприскувач модифікований (2102.0272.000) та обприскувач Ш76-7000, які теж можна застосовувати для ультрамалооб’ємного обприскування (УМО); обприскувач для виконання УМО; апаратура для розселення трихограми АРТ-2; надлегкий літак НАРП-1 — обприскувач для виконання УМО; надлегкий літак Х-32 (“Бекас”) — обприскувач для виконання УМО; гвинтокрил Ка-26 — серійний обпилювач, обпилювач для гвинтокрила Ка-26 із відцентровим розкидачем міндобрив (ЦБР), серійний обприскувач; гвинтокрил Мі-2 — серійний обпилювач, серійний обприскувач. Багаторічний досвід застосування сільгоспавіації в Україні довів, що авіаційний спосіб за біологічною і господарською продуктивністю не поступається наземному, а в дечому й перевищує його. Немає істотної різниці і в агротехнічних вимогах до наземного й авіаційного способів застосування пестицидів і агрохімікатів. З переходом сільськогосподарських підприємств України на нові умови господарювання особливу увагу стали приділяти чиннику економічної і виробничої доцільності вибору машин для виконання сільгоспробіт. Для надання допомоги фахівцям в підготовці та ухваленні правильного, економічно обгрунтованого рішення щодо вибору типу техніки для виконання робіт із використанням хімічних і біологічних засобів Науково-виробниче об’єднання застосування авіації в народному господарстві (Краснодар) і ВНІІПІагрохім в 1987–1989 роках провели дослідження й порівняли витрати на виконання робіт літаком АН-2, який обладнано обприскувачем Ш76-7000 і 2102.0272.000 та розпилювачем РТШ-1М, і наземними машинами (під час обприскування — ОП-2000-2, під час внесення міндобрив — МВУ-8). У процесі досліджень було встановлено, що на ділянках, де вносили міндобрива, обприскували проти бур’янів і шкідників літаком АН-2, врожай збіжжя пшениці був на 4–6% вищий, аніж на ділянках того самого поля, де вказані роботи виконали наземними машинами. За висновками фахівців господарств, збільшення врожаю на ділянках, які обробляли літаком АН-2, мали завдяки тому, що не було ущільнень грунту й механічних ушкоджень рослин наземними машинами. На підставі отриманих фактичних даних визначили витрати праці та коштів на обробку 1 га різними видами техніки. Економічна оцінка порівняння використання наземних машин і авіаційної техніки дала підставу зробити висновок, що неможливо протиставляти наземний спосіб авіаційному. На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва ці способи треба вміло поєднувати. Вибір техніки для виконання сільгоспробіт слід здійснювати на підставі попереднього економічного обгрунтування з урахуванням виду та обсягу робіт, можливості їхнього виконання в установлені агротехнічні строки, забезпеченості трудовими й технічними ресурсами, порівнянням витрат на обробку, можливості отримання додаткового врожаю, зважаючи на технічні можливості й переваги кожного типу техніки. Наприклад, переваги авіаційної техніки над наземними машинами такі: - під час обробки не ущільнюється грунт, не руйнується його структура й немає механічних ушкоджень рослин; роботи можна здійснювати за будь-якої вологості грунту; - висока мобільність і маневровість дає змогу літакам АН-2 оперативно прибувати до місць масових робіт і швидко ліквідовувати осередки ураження сільгоспкультур небезпечними шкідливими об’єктами; - можливість якісно розподіляти речовини, які вносять, у найменших дозах — 2, 3, 6, 25 кг(л)/га; - висока продуктивність робіт, яка перевищує продуктивність наземних машин — залежно від умов, у 4–15 разів; - використання літака АН-2 на сільгоспроботах за сезон (15 тис. га) вивільняє для інших робіт 14 працівників і три трактори класу 1,4–3,0 тонн. Для виконання сільгоспробіт із нормами внесення робочих речовин до 50 кг(л)/га економічно виправдано використовувати літаки АН-2. Робота, яку виконує літак АН-2 на захисті рослин за норми витрати робочої рідини 25 л/га і собівартості обробки 1 га, нижча, ніж цей вид роботи, виконаний ОП-2000-2, на 36,0%, а приведені витрати менші на 29,1%; за авіаобробки з нормою витрати робочої рідини 50 л/га собівартість і приведені витрати приблизно однакові, але за авіаобробки гектарна продуктивність більша в 10,3 раза, а витрати праці вдвічі менші. Внесення мінеральних добрив із нормою витрати до 50 кг/га літаком АН-2 і МВУ-8 теж приблизно однакові як за собівартістю обробки, так і за приведеними витратами, але продуктивність авіаобробок вища в 7,4 раза, а витрати праці при цьому менші в 1,7 раза. Виконання сільгоспробіт із нормами витрат речовин, які вносять (понад 50 кг(л)/га), економічно вигідно виконувати наземними машинами. На роботах із захисту рослин за норми витрати рідини 150 л/га собівартість обробки 1 га ОП-2000-2 нижча, ніж літаком АН-2, на 92%, а приведені витрати менші на 93%; за норми витрати робочої рідини 200 л/га ці витрати, відповідно, нижчі на 161 і 169%. Внесення мінеральних добрив з нормою витрати 150 кг/га МВУ-8, порівняно з літаком АН-2, за собівартістю обробки менше на 80%, а за приведеними витратами нижче на 75,2%, ці самі роботи з нормою витрати 200 кг/га менші за витратами, відповідно, на 111 і 113 відсотків. Використання літаків АН-2 на сільгоспроботах із нормами витрати речовин, які вносять від 50 до 200 кг(л)/га, буде економічно ефективним у разі можливості отримання додаткового врожаю завдяки агрозаходу, який буде здійснено авіаційним способом обробки (немає ущільнення, механічних ушкоджень рослин тощо), коли умовно можливо отримати мінімум додаткового врожаю 0,6 ц/га. Авіаційне обприскування на захисті рослин з нормою витрати робочої рідини 150 і 200 л/га, порівняно з обприскувачем ОП-2000-2, дає економічний ефект. Внесення міндобрив літаком АН-2 за цих умов із нормою витрати 150 і 200 кг/га, порівняно з МВУ-8, теж дає можливість одержати економічний ефект. На витрати під час авіаційних обробок літаком АН-2 відчутно впливають довжина поля, яке обробляють, і його відстань від аеродрому (злітно-посадкового майданчика). Для авіаційних обробок літаком АН-2 варто виділяти поля завдовжки не менше 700 м і відстанню підльоту від аеродрому не більше 7 км. Оптимальними для авіаобробок є поля завдовжки 1600–2200 м і відстанню підльоту від аеродрому 4 км, що може бути досягнуто поєднанням полів під час обробок і підбором додаткових тимчасових аеродромів (злітно-посадкових майданчиків). Яким арсеналом послуг володіє сучасна сільгоспавіація України і що вона може запропонувати сільгоспвиробнику в разі застосування інтенсивної технології вирощування тієї чи іншої сільгоспкультури? Способи виконання та основні види авіаційних робіт, авіаційні технології у сільському господарстві України. Способи виконання авіаційних робіт у сільському господарстві поділяють на: розсівання сипких мінеральних добрив; обприскування; обпилювання; розсівання принад; розселення біоматеріалів (трихограми). Авіаційні технології застосування пестицидів та агрохімікатів поділяють на такі. Внесення агрохімікатів: внесення мінеральних добрив під посіви сільгоспкультур, на сінокоси та пасовиська тощо; підживлення озимих культур: ранньовесняне авіаційне підживлення; запізніле азотне підживлення озимих посівів; підживлення ярих культур; підживлення багаторічних трав; позакореневе підживлення зернових та інших сільгоспкультур. Боротьба з бур’янами та небажаною деревинно-кущовою рослинністю: боротьба з бур’янами на посівах зернових колосових культур і на парах; знищення бур’янів на посівах рису; боротьба з бур’янами на посівах технічних культур і сої; знищення бур’янів на сінокосах і пасовиськах; знищення деревинно-кущової рослинності; боротьба з кущами на трасах ЛЕП і водних каналів. Боротьба зі шкідниками та хворобами: зернових і зернобобових культур; багаторічних трав; технічних культур і картоплі; садів і виноградників, боротьба із сарановими. Застосування дефоліантів, десикантів і регуляторів росту: дефоліація і десикація сільгоспкультур (соняшнику, ярої пшениці, рису, сої, гороху, насінників цукрових буряків тощо); сеникація ярої пшениці; сеникація рису; запобігання виляганню озимої пшениці; обприскування посівів ріпаку проти передчасного відкриття бобів. Біологічний захист рослин від шкідників (розселення трихограми) посівів: цукрових буряків; кукурудзи; багаторічних трав; соняшнику; зернових культур. Аеросівба сільгоспкультур: аеросівба зернових культур (пшениця, рис, жито, овес, ячмінь); аеросівба насіння трав; відчутне поліпшення малопродуктивних гірських і передгірських луків; авіаційне підсівання бобових трав на заливних луках; авіаційне підсівання медоносних сільгоспкультур (ріпак тощо) на багаторічні трави. Інші види авіаційних робіт: вапнування кислих грунтів; дезінфікація рибних водоймищ; дообпилення виноградників, посівів кукурудзи; закріплення пиляних поверхонь гідровідвалів відходів промислових підприємств. Як бачимо, спектр авіаційних технологій чималий і різноманітний. Проте динаміка обсягів авіаційних сільгоспробіт останнього десятиліття свідчить, що потенціал можливостей, яким володіє сільгоспавіація України, використовується не в повному обсязі. Так, у 2007 році авіаційні сільгоспроботи виконано на площі понад 1 млн га, здебільшого під час боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками, що дорівнює загальному обсягу робіт,виконаних сільгоспавіацією України в 1937 році. Цей результат закономірний і є наслідком цілої низки причин. Склалася парадоксальна ситуація. Між замовником і виконавцем існує інформаційний вакуум. Замовник не має достовірної інформації про можливості застосування авіації в сільському господарстві, а виконавець не може її надати, тому що не володіє сучасними авіаційними технологіями застосування пестицидів і агрохімікатів у разі вирощування сільгоспкультур за інтенсивними технологіями. Нормативно-правова база щодо застосування сільськогосподарської авіації застаріла й потребує оновлення. Авіаційні підприємства, що здійснюють сільгоспроботи, ще й досі використовують “Указания по технологиям авиационно-химических работ в сельском и лесном хозяйстве СССР”, видані 1982 року. Законодавство про пестициди та агрохімікати не передбачає права, обов’язки, відповідальність та контроль за застосуванням авіаційного способу внесення пестицидів і агрохімікатів і потребує доповнення розділів: IV — реалізація державної політики, здійснення державного нагляду і державного контролю за додержанням законодавства про пестициди й агрохімікати; VI — відповідальність за порушення законодавства про пестициди й агрохімікати — Закону України “Про пестициди й агрохімікати”. Чинна процедура внесення нових пестицидів і агрохімікатів до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до застосування авіаційним методом, не створює сприятливих умов для подальшого розвитку застосування авіації у сільському господарстві. Так, із 587 препаратів, що внесені до Переліку, тільки 65 допущено до авіаційного застосування. З них — 20 препаратів для боротьби зі шкідниками сільгоспкультур (16 — на пшениці, 2 — на кукурудзі, 1 — на соняшнику, 1 — на цукрових буряках); 2 препарати для боротьби із хворобами сільгоспкультур (на озимій пшениці й цукрових буряках); 21 — препарат для боротьби з бур’янами сільгоспкультур (на рисі — 1, на парах та землях несільськогосподарського призначення — 2, на пшениці та ячмені ярому — 18); 22 — препарати для проведення десикації і дефоліації сільгоспкультур (на соняшнику — 17, у т. ч. 5 препаратів — на зернових, на зернових колосових — 2, сої — 2, ріпаку — 1) . Як бачимо, спектр застосування пестицидів авіаційним способом обмежений як за кількістю препаратів, так і за видами сільгоспкультур. Сьогодні не застосовують авіаційний спосіб унесення пестицидів на посівах таких основних сільгоспкультур: кукурудза (гербіциди, фунгіциди); цукрові буряки (інсектициди, фунгіциди, гербіциди); ріпак (фунгіциди, інсектициди, гербіциди), просо, гречка, (фунгіциди, інсектициди), рис (фунгіциди, інсектициди, гербіциди, десиканти), льон-довгунець (фунгіциди, інсектициди, гербіциди), соя (фунгіциди, інсектициди, гербіциди), а також на картоплі, овочах, винограді, в садах (фунгіциди, інсектициди). Стримуючий чинник — фірми, які подають заявку на реєстрацію препарату в Україні. Саме вони вказують у заявці, яким способом (наземним чи авіаційним) рекомендовано використовувати даний препарат. Отже, легалізація авіаційного способу застосування пестицидів і агрохімікатів у сільському господарстві України безпосередньо залежить від фірм-заявників. Наразі держава не має жодного впливу на цю ситуацію. За останні три роки зроблено чимало для відродження сільськогосподарської авіації України. З 2005 року при Національному авіаційному університеті розпочато підготовку фахівців за спеціальністю “Організація авіаційних робіт і послуг”. Навчальна програма підготовки цих фахівців, водночас із авіаційними дисциплінами, передбачає вивчення низки сільськогосподарських дисциплін, зокрема: основ сільськогосподарської фітопатології, ентомології, рослинництва, захисту рослин тощо. По закінченні університету молоді фахівці стануть ланкою, що поєднає авіаційні підприємства з сільгоспвиробниками й науковими закладами, вони будуть рушійною силою в розробці та впровадженні нових авіаційних технологій і авіаційної техніки для авіаційних сільгоспробіт та науково-дослідницьких робіт із застосування авіації в галузях народного господарства. Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 22.12.2006 №1179 затверджено “Правила організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві”, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28.03.2008 за № 286/13556. Ці Правила визначають порядок організації авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві; вибір і обладнання посадкових майданчиків; підготовку та допуск льотного й технічного складу до виконання авіаційних робіт; переліт до місця здійснення авіаційних робіт і підготовку до їхнього виконання; польоти на авіаційних роботах; особливості метеорологічного, медичного забезпечення польотів; організацію радіотелефонного зв’язку та обслуговування повітряного руху; порядок аварійно-рятувального забезпечення польотів та авіаційної безпеки; організацію та забезпечення польотів; керівництво роботою екіпажів повітряного судна; взаємодію екіпажу повітряного судна й сигнальників; облік і здачу виконаних робіт тощо. На черзі — тісна співпраця авіаційних фахівців і науковців у розробці сучасних авіаційних технологій застосування пестицидів і агрохімікатів, біологічних матеріалів у сільському та лісовому господарстві, які стануть невід’ємною частиною системи інтегрованого захисту рослин в інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур у біологічному та промисловому землеробстві. Враховуючи світову тенденцію глобального потепління, збільшення населення й, відповідно, попиту на продукцію сільськогосподарського виробництва, можна спрогнозувати найближчим часом зростання обсягів застосування пестицидів і агрохімікатів авіаційним способом, що, своєю чергою, сприятиме становленню України як держави — європейської житниці.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (12.07.2013)
Просмотров: 614 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: