Реферат на тему Розкрій шкір для верху взуття. - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Розкрій шкір для верху взуття. Кваліфікований робітник добре знає системи розкрою, варіанти суміщення деталей, вади, які потрібно обминати. Не менш важливо знати, як і на якій ділянці розпочинати розкрій шкір різної площі на комплекти деталей різних розмірів. На практиці застосовують різні варіанти початку й послідовності розташування різаків при розкрої шкір різних видів і площі. 1. Шкіри, невеликі за площею, до 50 дм2 (опойок, шевро, лак, замша), здебільшого розкроюють методом послідовного розташування різаків рядами. Спочатку розкроюють одну з лап, потім огузок, закінчують ряд розкроєм іншої лапи, і так послідовно, завершуючи розкрій вороткової частини. 2. Шкіри невеликої площі, але з грубою хребтовиною розкроюють: за методом симетричного розташування різаків по обидва боки від хребта, починаючи з огузка. 3. Шкіри середньої площі розкроюють також рядами, але в кожно-му з них спочатку розкроюють чепрак, а потім поли з обох боків, і так послідовно, закінчуючи розкроєм воротка і передніх лап. 4. Шкіри великої площі опрацьовують інакше. Спочатку розкроюють усю чепрачну частину разом з огузком на більш відповідальні деталі верху. Після цього П-подібну периферійну частину шкіри розкроюють на менш відповідальні деталі. Такий розкрій можуть здійснювати навіть два розкрійники різної кваліфікації-5. Шкіри великої й надто великої площі (юхтові, храмової ялівки), розкроюють на деталі чобіт теж своєрідним способом. Спочатку з периферійних частин шкіри викроюють великі за розміром деталі, наприклад халяви, а потім — чепрачну частину. Вибір варіанта початку й системи розкрою залежить від виду шкіри, її площі, наявності вад і виду та розмірів деталей комплектів взуття. Розкрій виростка хромового дублення. Розміри шкіри коливаються в межах 80...180 дм2 (в середньому 120...130 дм2). При розкрої цих шкір найчастіше застосовують третій або четвертий варіанти послідовності розташування різаків. Виросток має деякі відмінні віл опойка, особливості. Він дещо товщий, молочні смуги глибші й частіші, візерунок мережівки більший. Верхня, частина чепрака, тягучіша в поперечному напрямку порівняно з опойком. Виросток грубіший і займає 25..30 % площі шкіри. Товщина його на 1/4 менша за товщину крупопа. На воротковій частині шкіри найхарактернішою вадою є воротистість у вигляді смужок. Роговини, рубці, лизухи також різко знижують відсоток використаним шкіри. Центральну частину шкіри розкроюють за прямолінійно-поступальною системою, починаючи з огузка. Периферійні ділянки розкроюють за різними системами. У разі розкрою шкіри великих розмірів обирають також варіанти розподілу шкіри вздовж хребта вирубаними деталями. В такому разі розкрій двох напівшкір полегшується застосуванням одного з названих вище варіантів послідовності укладання різаків. Розкрій напівшкурка хромового дублення. Площа шкіри коливається в межах 180...200 дм2. За властивостями вонажа близыка до виростка, але рівномірніша за товщиною і має значну кількість вад, найпоширенішу з яких свищуватість. Розкроюють шкіру в основному за четвертим варантом послідовності укладання різаків (спочатку розкроюють центральну частину шкіри на відповідальні деталі, а потім периферійні ділянки). Розкрій ялівки і бичка хромового методу дублення. Площа цих шкір коливається в межах 180...260 дм2. За своїми розкрійними властивостями ці шкіри близькі до напівшкурка, в основному їх використовують на деталі чоловічого повсякденного та спеціального взуття. Застосовують четвертий або п'ятий варіанти послідовності укладування різаків. Розкрій шевро, козлини, лакових шкір і замші. Шкіри, які виробляють із шкур кіз і козлів (площею до 60 дм ) називають шевро, більші за 60 дм — козлиною. Шкіра шевро значно відрізняється від опойка. Вона має подо-вжену форму; короткі й вузькі поли значно меншої площі. Зов-нішній вигляд лицьової поверхні кращий, ніж у опойка, з дрібним малюнком мережівки. Шевро відрізняється високими показниками міцності, застосовується здебільшого для модельного й дитячого взуття. Ділянка чепрака, що межує з огузком, достатньо щільна, тягучість незначна в обох напрямках. У центрі чепрака тягучість у поздовжньому напрямку дещо менша, тому різаки союзок у довжину розташовують з нахилом до хребтової лінії. Найчастіше використовують перший або другий варіанти початку й послідовності розкрою. Козлина відрізняється від шевро більшими розмірами, круп-нішою мережівкою, грубішою хребтовою лінією. Основні вимоги до розкрою ті ж самі, що й при розкрої шевро. Вибір варіанта укладання різаків залежить від конфігурації деталей, особливо союзок. Якщо у союзок подовжені крила, тоді їх комбінують з такими деталями, які заповнюють вільну площу між крилами. Лакова шкіра застосовується для модельного взуття. При розкрої цих шкір необхідно дотримуватися вимог щодо тягучості, тобто треба, щоби деталі верху не мали занадто великої тягучості вздовж сліду колодки. На деталях з великим подовженням у поздовжньому напрямку після формування з'являється зморшка лакової плівки та проступають інші вади. Лакові шкіри розкроюють частіше за третім варіантом послідовності розташування різаків — методом симетричної укладки різаків по обидва боки від хребтової лінії під кутом 40.-.45°. Замша виробляється зі шкур оленів, кіз, опойків із застосуванням жирового дублення. Ця шкіра має ніжний вигляд, м'яка на дотик, тягуча, в процесі її виготовлення знімається лицьовий шар. Основні вади цієї шкіри такі: свишуватість, сальні плями, пухкий, нещільний ворс. Напрямок нахилу ворсу на різних ділянках шкіри різний, що - необхідно враховувати при розкрої замші. Слід щоби в усіх викроєних деталях верху в парі ворс мав нахил від носкової до п'яткової частини. Тому при розкрої чепрака різаки розташовують у поперечному напрямку, в огузку та воротку — віялоподібне, в полах і лапах — у поздовжньому напрямку. Таке розташування збігається з мінімальною тягучістю шкіри. Розкрій шкір для підкладки. Підкладкові шкіри виробляють зі шкур кіз, овець, свиней, великої рогатої худоби, коней та інших тварин, шкури яких непридатні для виготовлення шкір для верху взуття. Залежно від виду сировини площа цих шкір коливається від 10 до 140 дм2 і більше. З центральної частини викроюють найцінніші та найвідпо-відальніші деталі, такі як підкладка під берці, шкіркишеня. А з периферійних — вкладну устілку, півустілку, підкладку під язичок та інші, менш відповідальні деталі.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (11.07.2013)
Просмотров: 505 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: