Реферат на тему Привід механізмів вантажопідіймальних машин - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Привід механізмів вантажопідіймальних машин. Характеристики приводів вантажопідіймальних механізмів і машин Привід вантажопідіймальних механізмів і механізмів вантажопідіймальних машин, в залежності від типу, призначення і характеру їх роботи, може бути ручним або машинним. Ручний привід, який приводиться в дію зусиллям одного або декількох робітників, складається з виконавчого органу, наприклад ходового гвинта домкрата, і механічних передач для зміни обертового моменту і швидкості руху. Машинний привід складається з двигуна (електричного, внутрішнього згорання, паросилового, гідравлічного, пневматичного), механічних, гідравлічних і пневматичних передач та системи керування. В деяких випадках застосовується змішаний варіант двигунів приводу, коли двигун внутрішнього згорання приводить в дію генератор постійного або змінного струму, який живить електроенергією двигуни окремих механізмів. Ручний привід застосовують в механізмах підйому, переміщення і повороту вантажопідіймальних машин малої потужності, лебідках, талях і домкратах при переміщенні вантажів на незначні віддалі і в системах управління механізмами вантажопідіймальних машин. Потужність такого приводу наближається до 0,2кВт і обмережена фізичними можливостями одного робітника. Серед машинних приводів основне застосування мають приводи з електродвигунами внаслідок наступних переваг: можливість застосування окремих двигунів для кожного механізму; менша вартість електродвигунів; реверс і можливість регулювання швидкості обертання в широкому діапазоні; безпечність роботи і простота обслуговування. Недолік цього типу приводів – залежність від зовнішнього джерела електричної енергії. Гідравлічним машинним приводом вважається привід помпа якого приводиться в дію двигуном внутрішнього згорання або електродвигуном. Рідина, якою найчастіше є мінеральне масло марки АГМ, подається помпою в гідро циліндр, який є виконавчим механізмом. Надійна робота привода забезпечується відповідною системою управління. Гідравлічний привід забезпечує широкий діапазон регулювання швидкості виконавчого механізму, плавність руху і відсутність динамічного навантаження. Недоліки цього типу приводів – висока вартість, вплив температури на його роботу, складна система управління, постійний контроль за станом ущільнень приводу. Пневматичним машинним приводом вважається привід, компресор якого приводиться в дію двигуном внутрішнього згорання або електродвигуном. Стиснуте, до 5…8даН/см2, повітря від компресора подається в циліндри-штовхачі, які є виконавчими механізмами. Пневматичний привід забезпечує плавність руху виконавчого механізму і відсутність динамічного навантаження. Конструкція приводу проста в керуванні, обслуговуванні і ремонті. Недоліки цього типу приводів – обмежений радіус дії, зменшення к.к.д. при роботі з вантажем, вага якого менша за номінальну. 6.2 Ручний привід На рис.6.1 представлені схеми механізмів підйому, переміщення і повороту з ручним приводом. Привідним елементом таких приводів є рукоятка, рис.6.1,а, в, або тягове колесо, рис.6.1,б. З одною рукояткою одночасно можуть працювати два робітники, в приводі з двома рукоятками – два або чотири робітники, з ланцюгом тягового колеса – три робітники. а – механізм підйому; б – механізм переміщення; в – механізм повороту Рисунок 6.1 Схеми механізмів з ручним приводом Рушійний момент, створений робітниками, визначається за формулами (6.1) (6.2) де ц – коефіцієнт, який враховує неодночасність прикладеного зусилля при спільній дії декількох робітників; n – кількість робітників; F – зусилля, яке створює один робітник; l – довжина рукоятки; D – діаметр тягового колеса. Значення коефіцієнта ц наступне: ц=0,8 – для двох робітників, ц=0,75 – для трьох робітників, ц=0,7 – для чотирьох робітників. Момент опору на валі барабана, рис.6.1,а (6.3) Момент опору на валі ходових коліс, рис.6.1,б (6.4) де W – опір переміщенню; DХ.К – діаметр ходового колеса. Момент опору при повороті, рис.6.1,в (6.5) де ТОП.і – моменти опору в опорах вантажопідіймальної машини від горизонтальних і вертикальних реакцій. Передаточне відношення приводу (6.6) де і1, і2 – передаточні відношення механічних передач, які входять в склад приводу; зП – загальний к.к.д. приводу. 6.3 Привід із електричним двигуном В вантажопідіймальних механізмах і машинах застосовують спеціальні кранові двигуни постійного струму серії ДП, кранові асинхронні двигуни змінного струму з короткозамкнутим ротором серій МТК, МТКН, МТКF, з контактними кільцями і фазовим ротором серій МТ, МВТ, МТН, MTF та металургійні серій МТКМ і МТМ. Для приводу талей, лебідок, кран-балок, підйомників, в області малих потужностей, застосовують асинхронні двигуни загального машинобудівного призначення серії 4А. Основне застосування в приводах механізмів вантажопідіймальних машин, із наведених вище типів двигунів, одержали двигуни змінного струму серій МТКF і MTF. Механічна характеристика цих двигунів, рис.6.1, в робочій частині жорстка, тобто зміна частоти обертання, при значній зміні обертового моменту, практично відсутня. Для цих двигунів, при проведенні практичних розрахунків, вважають частоту обертання постійною і незалежною від величини зовнішнього навантаження. 1 – двигун серії МТКF; 2- двигун серії МТF Рисунок 6.2 Робочі характеристики асинхронних двигунів змінного струму Двигуни з короткозамкнутим ротором серії МТКF прості по конструкції і надійні в роботі. Вони застосовуються при відсутності електричного регулювання швидкості в механізмах вантажопідіймальних машин при тривалості вмикання ТВ15% і ТВ25%. Основні недоліки цих двигунів – пусковий момент і прискорення механізму при кожному пуску досягають максимального значення, що приводить до максимальних динамічних навантажень на деталі і вузли механізму; всі пускові втрати перетворюються на теплову енергію і ідуть на нагрів обмоток двигуна; відсутність регулювання частоти обертання приводить до збільшення частоти вмикань, що збільшує нагрів двигуна. Двигуни з короткозамкнутим ротором включені безпосередньо в електричну мережу, і внаслідок цього, величина пускового струму в 4…6 разів перевищує величину струму при усталенному режимі роботи. Враховуючи вищесказане застосування двигунів з короткозамкнутим ротором при значеннях ТВ40% і ТВ60% не рекомендується, так як що збільшення частоти тривалості вмикання приводить до збільшення тривалості дії максимальних динамічних навантажень і перегріву двигуна. Асинхронні двигуни контактними кільцями і фазовим ротором серії МТF в порівнянні двигунами серії МТКF мають більшу масу і габарити, складніші а конструкцією та керуванням. Але, внаслідок того, що ці двигуни забезпечують плавність пуску і гальмування, зміну пускового моменту в широких межах, регулювання швидкості в рушійному і гальмівному режимах, вони мають основне застосування в механізмах вантажопідіймальних машин. Пускові втрати, які перетворюються на теплову енергію ідуть на нагрів пускових опорів, які розміщені за межами двигуна, тобто нагрів двигуна відсутній. Основна особливість цих двигунів – зменшення, за допомогою реостата, пускового струму з одночасним збільшенням пускового моменту. На рис.6.3 наведена схема розгону механізмів, в привід яких входить електродвигун з фазовим ротором. Рисунок 6.3 Схема розгону механізмів, в привід яких входить електродвигун з фазовим ротором В залежності від величини опору, який включений в електричний ланцюг двигуна, його розгін здійснюється по одній з характеристик, наведених на рис.6.2. В початковий момент розгін здійснюється по лінії а-b найбільш крутої характеристики 1. Частота обертання при цьому збільшується від нуля до n1. При досягненні частоти n1 величина опору зменшується і розгін проходить по характеристиці 2 до частоти n2. При цьому відбувається чергове зменшення зовнішнього опору і наступна фаза розгону проходить по характеристиці 3 до частоти n3. При досягненні частоти n3 величина опору зменшується до нуля і розгін проходить по робочій характеристиці 4 при частоті n4, яка відповідає моменту опору при підйомі відповідного вантажу. При роботі двигуна розрізняють рушійний і гальмівний режими. В рушійному режимі двигун підіймає вантаж, переміщає або повертає вантажопідіймальну машину. При цьому режимі напрями рушійного моменту і частоти обертання співпадають. При гальмівному режимі роботи двигун запобігає виникненню високої швидкості опускання вантажу, або заповільнює рух машини при переміщенні і повороту. При цьому режимі напрями рушійного моменту і частоти обертання протилежні. Якщо при опусканні вантажу момент його ваги менший за момент сил тертя приводу то двигун працює в рушійному режимі, який називається силовим спуском. методика вибору електродвигуна приводу Електродвигуни всіх механізмів вантажопідіймальних машин працюють в повторно-короткотривалому режимі роботи, який характеризується частими пусками і зупинками. При такому режимі двигун, під час одного вмикання, не встигає нагрітись до усталеної температури, а за час зупинки не встигає охолонути до початкової температури. Внаслідок цього, при кожному наступному вмиканні, двигун починає роботу при температурі, яка вища за початкову. Через деякий час температура двигуна починає коливатись між найбільшим і найменшим значеннями, які для заданого часу циклу роботи будуть постійними. Одною з основних характеристик повторно-короткотривалого режиму роботи двигуна є відносна тривалість вмикання, номінальні значення якої – 15, 25, 40 і 60%. Ці значення відповідають робочому циклу, час якого - ТЦ?10хв. Якщо час робочого більший за 10хв, то режим роботи вважається тривалим, тобто таким, при якому двигун протягом одного вмикання нагрівається до усталеної температури. При цьому ТВ=100%. Із збільшенням відносної тривалості вмикання номінальні значення потужності, моменту і струму для одного і того ж двигуна зменшуються. Величина максимальної статичної потужності на валу двигуна визначається в залежності від технологічних навантажень і сил опору. Для механізму підйому це сили ваги вантажу та вантажозахоплюючого пристрою; для механізму зміни вильоту стріли - сили ваги вантажу, стріли та вітрові навантаження; для механізму переміщення - сили ваги вантажу, вантажопідімальної машини або візка, вітрові навантаження і навантаження, визвані укосом підкранового шляху; для механізму повороту – сили тертя в опорах машини та вітрові навантаження. Враховуючи вищесказане вибір двигуна здійснюється в залежності від розрахункового значення максимальної статичної потужності на його валі – РР.ДВ і відносної тривалості вмикання – ТВ%. Умова вибору двигуна по потужності має вид (6.7) де – номінальна потужність вибраного двигуна, яка вибирається в залежності від величини заданої відносної тривалості вмикання ТВ%. Якщо задана тривалість вмикання ТВ% не відповідає її номінальному значенню то скоректоване розрахункове значення максимальної статичної потужності визначається за формулою (6.8) де ТВНОМ – найближче номінальне значення відносної тривалості вмикання. Умова вибору двигуна по потужності в цьому випадку має вид (6.9) Для задовільної експлуатації двигунів рекомендується вибирати для режимів роботи Л і С двигуни з коротко замкнутим ротором серії МТКF, для режимів В і ДВ – двигуни з контактними кільцями та фазовим ротором серії МТF. Вибраний двигун перевіряється на пусковий режим. Для перевірки вибраного двигуна на пусковий режим визначається розрахункове значення пускового моменту за формулою (6.10) де ТСТ.П – максимальний статичний момент на валі двигуна в період пуску; – динамічний обертальний момент від сил інерції мас механізму, які рухаються поступально, зведений до вала двигуна; – динамічний обертальний момент від сил інерції обертових мас, зведений до вала двигуна. Як видно з рис.6.1 величина пускового моменту ТП.ДВ, незалежно від серії двигуна, знаходиться між значеннями моментів - номінального і максимального ТМАХ. При практичних розрахунках на пусковий режим двигунів короткозамкнутим ротором приймають, що його розгін відбувається при умовно постійній величині середнього пускового моменту ТСР.П, яка визначається за формулою (6.11) де - номінальний момент двигуна; шСР – середнє значення коефіцієнта перевантаження двигуна в період пуску; КН – коефіцієнт, який враховує можливість зменшення напруги живлення до 85%, КН=0,85. Значення і шСР визначаються за формулами . (6.12) (6.13) де шП і шМАХ – пускове і максимальне значення коефіцієнта перевантаження, які наводяться в каталогах двигунів. Значення ТСР.П для двигунів серії МТКF, обчислене за формулою (6.11), наводиться в додатку Б [16]. Розрахункове значення коефіцієнта перевантаження по номінальному моменту двигуна (6.14) Допустиме значення коефіцієнта перевантаження по номінальному моменту двигуна (6.15) При правильному виборі двигуна повинна виконуватись умова або . (6.16) При практичних розрахунках на пусковий режим двигунів фазовим ротором величина середнього пускового моменту визначається за формулою (6.17) де ТМАХ.П – максимальний пусковий момент, який приводиться в паспортних даних вибраного двигуна; ТМIN.П – мінімальний пусковий момент. Для забезпечення нормальних умов пуску, згідно [1], рекомедується приймати (6.18) Розрахункове значення часу розгону визначається за формулою (6.19) де R – коефіцієнт, який враховує динамічні моменти і , визначені без врахування значення При правильному виборі двигуна повинна виконуватись умова (6.20) - допустиме значення часу розгону механізму. Перевірка вибраного двигуна на нагрів при змінному зовнішньому навантаженні, незалежно від його серії, проводиться по середньоквадратичному (еквівалентному) моменту ТЕКВ, величина якого визначається а формулою (6.21) де ТП – пусковий момент двигуна. Для двигунів з короткозамкнутим ротором приймають ТП = ТР.П, для двигунів з фазним ротором - ТП = ; – сума часу пуску двигуна з врахуванням різних періодів роботи і змінності зовнішнього навантаження; - сума добутку квадрата статичного моменту на валі двигуна на час усталеного руху при змінному зовнішньому навантаженні; - коефіцієнт, який враховує погіршення умов охолодження в період пуску двигуна. При правильному виборі двигуна повинна виконуватись умова на нагрів . (6.22) 6.3 Привід із двигуном внутрішнього згорання Ці двигуни застосовують у кранах, які переміщуються на великі відстані і повинні мати незалежне джерело енергії (мобільні стрілові крани). Приводи можна поділити на два основних типи: 1) загальний привід-—усі механізми дістають рух безпосеред ньо від двигуна внутрішнього згоряння через систему механічних передач; 2) індивідуальний привід — на всіх механізмах установлені електродвигуни, які одержують енергію від дизель-електричної ¦станції, що розміщена на крані і складається з двигуна і генерато ра (дизель-електричний привід). Найбільш поширені в кранах багатоциліндрові чотиритактні дизелі та чотиритактні карбюраторні двигуни; перші працюють на дизельному паливі, другі — на бензині, робоча характеристика яких наведена на рис.6.4. Рисунок 6.4 Робоча характеристика карбюраторного двигуна внутрішнього згорання Вадами приводів першого типу є велика вартість експлуатації, складність привода, оскільки всі механізми дістають рух від одного двигуна внутрішнього згоряння і необхідно встановлювати на кожен механізм трансмісії, реверсивні муфти та допоміжні гальма, що знижує надійність роботи; крім того, вони не допускають перевантажень, створюють великий шум і забруднюють навколишнє середовище вихлопними газами. Дизель-електричний індивідуальний привід більш досконалий, ніж привод першого типу: його можна вмикати в зовнішню силову мережу; він дає змогу встановлювати для кранових механізмів різні режими роботи, оскільки кожен з них має окремі електродвигуни. У цьому приводі поєднуються переваги індивідуального при-вода та незалежного живлення електродвигунів від зовнішньої мережі. Проте дизель-електричний привод має більші масу і вартість. 6.4 Гідравлічний привід Асинхронний електродвигун, або двигун внутрішнього згоряння, приводить у дію помпу, яка подає рідину в гідропривід, перетворюючи енергію потоку рідини на механічну енергію. Гідроприводи поділяються на гідростатичні (об'ємні) та гідродинамічні. Об'ємні гідроприводи застосовують з високо- та низькомоментними гідродвигунами. У сучасних гідроприводах робочий тиск масла досягає 32МПа. Підйомні машини обладнують в основному об'ємними оборотними гідромашинами. Застосування гідроприводів сприяє поліпшенню їхніх конструктивних і експлуатаційних характеристик: спрощуються кінематичні схеми механізмів і машини в цілому завдяки усуненню трансмісій, редукторів, муфт та ін.; покращуються динамічні режими роботи і знижується рівень напруженості вузлів машин за рахунок малої інерційності обертових елементів, відсутності довгих валів, плавного зростання рушійних сил; досягається плавне і глибоке регулювання швидкостей механізмів (1:100 і більше); вони характеризуються великою перевантажувальною здатністю, меншими масою і габаритними розмірами; мають просту автоматичну охорону машин від перевантажувань, високу точність зупинки, можливість одночасного підведення енергії до кількох механізмів; незамінні для роботи у вибухонебезпечних місцях. Гідравлічний привід широко використовують в багатьох галузях машинобудування. Його застосовують на стрілових мобільних, портальних, плавучих, мостових кранах, що сприяє зниженню їх маси і підвищенню продуктивності завдяки автоматичному регулюванню режимів роботи механізмів залежно від маси вантажу, вильоту стріли та інших параметрів. Високооборотні гідродвигуни встановлюють з редуктором; низькооборотні є високомоментними і з'єднуються з робочим органом безпосередньо. За рахунок усунення редуктора не тільки зменшуються маса і габаритні розміри привода, а й спрощується компоновка механізму. Для великих вантажопідйомностей високомоментні гідроприводи не мають переваг за масою порівняно з іншими типами редукторних приводів. У гідроприводах кранів застосовуються гідродвигуни і помпи роторно-поршневого і шестеренного типів, які працюють за такими схемами: відкритою — з помпою нерегульованої подачі та низько-або високомоментними нерегульованими гідродвигунами; відкритою або закритою — з помпою регульованої подачі з низько- або високомоментними гідродвигунами (більш розповсюджена, ніж перша). У відкритій системі циркуляції робоча рідина з бака подається помпою до гідродвигуна; відпрацьована рідина стікає в бак. У закритій схемі передбачено додаткову помпу, яка підживлює зону низького тиску. З високооборотних гідродвигунів застосовують аксіально-поршневі, що працюють також і як помпи; вони можуть експлуатуватись у різко динамічному режимі, мають велику швидкодію, бо інерційність обертових частин невелика, мають також широкий діапазон регулювання подачі (1 : 1000). Тиск робочої рідини 10... 16МПа; потужність до 200кВт; загальний ККД 0,9...0,92. Конструкцію аксіально-поршневого гідродвигуна наведено на рис. 6.5. Рисунок 6.5 Аксіально-поршневий гідродвигун На поворотній колисці 10 корпусу 2 встановлено блок циліндрів 9, поршні 11 яких шарнірно з'єднані штоками 12 з фланцем вала 3. З валом З за допомогою карданного вала 4 з'єднана колиска, яка сергою 5 зв'язана з циліндром 6 регулятора подачі робочої рідини і повертається. Кут між віссю блока циліндра і віссю вала З при цьому змінюється від 0 до 30°. Найбільше відхилення колиски від горизонталі відповідає максимальній подачі насоса; у цьому положенні колиска утримується відрегульованою пружиною 7. Робоча рідина з лінії подається в циліндр 6 через підпружинений золотник і канал у штоці 8. При обертанні вала 1 гідродвигуна за кожний його оберт поршні 11 здійснюють зворотно-поступальний рух внаслідок нахилу блока циліндрів: один хід — нагнітання і один хід — всмоктування. Від кута нахилу блока циліндрів залежать хід і подача. Золотник редуктора подачі утримується пружиною під тиском у магістралі меншим ніж заданий і перепиняє надходження рідини в циліндр. При підвищенні тиску золотник долає зусилля пружини і відкриває доступ рідині в циліндр; останній, рухаючись, стискує пружину 7 і поворотом колиски 10 зменшує подачу рідини. Конструкцію високомоментного гідродвигуна показано на рис. 6.6. Рисунок 6.6 Високомоментний гідродвигун Ротор 2 з вихідним шліцьовим валом З і розподільною втулкою установлений на підшипниках у корпусі 7, Ротор має дев'ять циліндрів з поршнями, шатуни 5 яких роликами 6 з'єднані а ротором коромислами 4. Під дією робочої рідини поршні почергово висуваються і передають зусилля на профільовану доріжку статора, яка має сім западин. Складова зусилля через коромисла повертає ротор. Одні поршні під тиском робочої рідини відповідно до профілю доріжки висуваються, інші — втягуються, витісняючи рідину з циліндрів. Кожен поршень виконує сім робочих ходів. Гідродвигуни ВГД-210, ВГД-420 і ВГД-630 мають найбільші крутні моменти відповідно 2360, 4750 та 7100 Н·м; частота обертання 3...70хв-1; тиск робочої рідини 10...25МПа; потужність до 200кВт. Застосовуються високомоментні гідродвигуни, які за допомогою фланця прикріплюються до робочої ланки механізму (барабана, ходового колеса) і характеризуються компактністю та малою масою. Питання для самоконтролю Які двигуни використовуються в машинному приводі? До якої потужності можна застосовувати ручний привід і чим обмежена потужність такого приводу? Як визначити рушійний момент ручного приводу для механізму підйому? Як визначити рушійний момент ручного приводу для механізму переміщення? Як визначити рушійний момент ручного приводу для механізму повороту? Що таке жорсткість характеристики двигуна? Які електродвигуни змінного струму застосовують для режимів роботи Л і С і чому? Які електродвигуни змінного струму застосовують для режимів роботи В і ДВ і чому? Які режими розрізняють при роботі двигуна і які при цьому напрями рушійного моменту і частоти обертання? По якій потужності вибирають електродвигун приводу і від чого вона залежить для механізму переміщення? Як скоректувати потужність вибору двигуна, якщо задана тривалість вмикання не відповідає номінальній? Як проводиться перевірка на пусковий режим електродвигунів з короткозамкнутим ротором? Як проводиться перевірка на пусковий режим електродвигунів з фазовим ротором? Для якого режиму роботи проводиться перевірка на нагрів вибраного електродвигуна? При якому зовнішньому навантаженні проводиться перевірка на нагрів вибраного електродвигуна і по якому параметру? Якою, за жорсткістю, є робоча характеристика двигуна внутрішнього горання? Яка конструкція і принцип роботи аксіально-поршневого гідродвигуна? Яка конструкція і принцип роботи високомоментного гідродвигуна? Тести до розділу 6. Привід вантажопідіймальних машин Рівень складності А 6А1. Привід, який приводиться в дію зусиллям одного або декількох робітників називається: а) гідравлічним; б) пневматичним; в) ручним; г) машинним з електродвигуном; д) машинним з двигуном внутрішнього згорання. 6А2. Основне застосування серед машинних приводів мають приводи з: а) двигуном внутрішнього згорання; б) гідравлічним двигуном; в) паросиловою установкою; г) електричним двигуном; д) пневматичним двигуном. 6А3. Максимальна потужність якого приводу становить 0,2кВт: а) гідравлічного; б) ручного; в); пневматичного; г) машинного з електродвигуном; д) машинного з двигуном внутрішнього згорання. 6А4. В склад якого приводу входить компресор: а) гідравлічного; б) ручного; в); пневматичного; г) машинного з електродвигуном; д) машинного з двигуном внутрішнього згорання. 6А5. Який механізм з ручним приводом наведений на рисунку: а) механізм переміщення; б) механізм зміни вильоту стріли; в) механізм повороту; г) механізм підйому; д) механізм переміщення кранового візка. 6А6. Який механізм з ручним приводом наведений на рисунку: а) механізм переміщення; б) механізм зміни вильоту стріли; в) механізм повороту; г) механізм підйому; д) механізм переміщення кранового візка. 6А7. Який механізм з ручним приводом наведений на рисунку: 6А8. Двигуни серії МТКF – це двигуни: а) кранові двигуни постійного струму; б) кранові асинхронні двигуни змінного струму з коротко замкнутим ротором; в) кранові асинхронні двигуни змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) асинхронні двигуни змінного струму загального машинобудівного призначення; д) металургійні асинхронні двигуни змінного струму. 6А9. Двигуни серії МТF – це двигуни: а) кранові двигуни постійного струму; б) кранові асинхронні двигуни змінного струму з коротко замкнутим ротором; в) кранові асинхронні двигуни змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) асинхронні двигуни змінного струму загального машинобудівного призначення; д) металургійні асинхронні двигуни змінного струму. 6А10. Основне застосування для груп режимів роботи 3М і 4М мають: а) кранові двигуни постійного струму; б) кранові асинхронні двигуни змінного струму з коротко замкнутим ротором; в) кранові асинхронні двигуни змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) асинхронні двигуни змінного струму загального машинобудівного призначення; д) металургійні асинхронні двигуни змінного струму. 6А11. Основне застосування для груп режимів роботи 5М і 6М мають: а) кранові двигуни постійного струму; б) кранові асинхронні двигуни змінного струму з коротко замкнутим ротором; в) кранові асинхронні двигуни змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) асинхронні двигуни змінного струму загального машинобудівного призначення; д) металургійні асинхронні двигуни змінного струму. 6А12. Що є двигуном приводу всіх механізмів автомобільного крана і як він називається: а) електродвигун і називається індивідуальним; б) гідродвигун і називається загальним; в) двигун внутрішнього згорання і називається індивідуальним; г) двигун внутрішнього згорання і називається загальним; д) електродвигун і називається загальним. 6А13. На рисунку наведена конструкція: а) ексцентрикової помпи з клапанним розподілом; б) пластинчастої помпи подвійної дії; в)аксіально-поршневого двигуна; г) багатоступеневої шестеренчастої гідромашини; д) високомоментного гідродвигуна. 6А14. На рисунку наведена конструкція: а) ексцентрикової помпи з клапанним розподілом; б) пластинчастої помпи подвійної дії; в)аксіально-поршневого двигуна; г) багатоступеневої шестеренчастої гідромашини; д) високомоментного гідродвигуна. 6А15. Який з наведених рядів значень відносної тривалості вмикання є номінальним: а) 15, 25, 40, 60 і 100%; б) 15, 25, 50 і 100%; в) 15, 35, 45 і 60%; г) 15, 25, 40 і 60%; д) 20, 40, 60 і 100%. 6А16. При часі робочого циклу 12хв температура нагріву двигуна: а) при кожному наступному вмиканні вища за початкову; б) коливається між максимамальним і мінімальним значеннями; в) досягає усталеного значення; г) не перевищує початкову температуру; д) становить 860С. Рівень складності В 6В1. За формулою визначається рушійний момент для: а) машинного приводу з електродвигуном; б) гідравлічного приводу: в) ручного приводу механізму підйому вантажу; г) ручного приводу механізму переміщення крана; д) пневматичного приводу. 6В2. За формулою визначається рушійний момент для: а) машинного приводу з електродвигуном; б) гідравлічного приводу: в) ручного приводу механізму підйому вантажу; г) ручного приводу механізму переміщення крана; д) пневматичного приводу. 6В3. За формулою визначається момент опору на валі: а) виконавчого органу машинного приводу з електродвигуном; б) виконавчого органу гідравлічного приводу: в) барабана ручного приводу механізму підйому вантажу; г) ходових коліс ручного приводу механізму переміщення крана; д) виконавчого органу пневматичного приводу. 6В4. За формулою визначається момент опору на валі: а) виконавчого органу машинного приводу з електродвигуном; б) виконавчого органу гідравлічного приводу: в) барабана ручного приводу механізму підйому вантажу; г) ходових коліс ручного приводу механізму переміщення крана; д) виконавчого органу пневматичного приводу. 6В5. Умова вибору двигуна по потужності має вид: а) на 15%; б) в) г) д) на 8%. 6В6. При перевірці на пусковий режим умова повинна виконуватись для: а) кранових двигунів постійного струму; б) кранових асинхронних двигунів змінного струму з коротко замкнутим ротором; в) кранових асинхронних двигунів змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) асинхронних двигунів змінного струму загального машинобудівного призначення; д) металургійних асинхронних двигунів змінного струму. 6В7. При перевірці на пусковий режим умова повинна виконуватись для: а) кранових двигунів постійного струму; б) кранових асинхронних двигунів змінного струму з коротко замкнутим ротором; в) кранових асинхронних двигунів змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) асинхронних двигунів змінного струму загального машинобудівного призначення; д) металургійних асинхронних двигунів змінного струму. 6В8. Розрахункове значення середнього пускового моменту визначається за формулою для: а) кранових двигунів постійного струму; б) кранових асинхронних двигунів змінного струму з коротко замкнутим ротором; в) кранових асинхронних двигунів змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) асинхронних двигунів змінного струму загального машинобудівного призначення; д) металургійних асинхронних двигунів змінного струму. 6В9. Розрахункове значення середнього пускового моменту визначається за формулою для: а) кранових двигунів постійного струму; б) кранових асинхронних двигунів змінного струму з коротко замкнутим ротором; в) кранових асинхронних двигунів змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) асинхронних двигунів змінного струму загального машинобудівного призначення; д) металургійних асинхронних двигунів змінного струму. 6В10. При практичних розрахунках на пусковий режим кранових асинхронних двигунів змінного струму з коротко замкнутим ротором середнє значення пускового моменту, визначене за формулою , є: а) змінною величиною, яка залежить від коефіцієнта КН; б) змінною величиною, яка залежить від режиму роботи; в)умовно постійною величиною; г) змінною величиною, яка залежить від коефіцієнта шСР; д) паспортним значенням, наведеним в каталогах двигунів. 6В11. Що представляє собою крива 1, представлена на рисунку: а) зміну частоти обертання від часу роботи механізму; б) зміну обертового моменту на валі виконавчого органу механізму; в) робочу характеристику кранових асинхронних двигунів змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) робочу характеристику асинхронних двигунів змінного струму загального машинобудівного призначення; д) робочу характеристику кранових асинхронних двигунів змінного струму з короткозамкнутим ротором. 6В12. Що представляє собою крива 2, представлена на рисунку: а) зміну частоти обертання від часу роботи механізму; б) зміну обертового моменту на валі виконавчого органу механізму; в) робочу характеристику кранових асинхронних двигунів змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором; г) робочу характеристику асинхронних двигунів змінного струму загального машинобудівного призначення; д) робочу характеристику кранових асинхронних двигунів змінного струму з коротко замкнутим ротором. 6В13. Жорсткість робочої характеристики кранових асинхронних двигунів змінного струму з короткозамкнутим ротором визначається: а) дільницею n0-nH1 характеристики, рис.; б) кінематичною схемою привода виконавчого механізму в) дільницею nН1-nК1 характеристики; г) середнім значенням пускового моменту; д) дільницею nК1-0 характеристики. 6В14. Жорсткість робочої характеристики кранових асинхронних двигунів змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором визначається: а) дільницею n0-nH2 характеристики, рис.; б) кінематичною схемою привода виконавчого механізму в) дільницею nН2-nК2 характеристики; г) середнім значенням пускового моменту; д) дільницею nК2-0 характеристики. 6В15. Величина опору для дільниці залежності а-б, рисунок, який включений в електричний ланцюг асинхронного двигуна змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором, є: а) достатньою, щоб забезпечити відсутність нагріву двигуна; б) найбільшою з пакету опорів, включених в електричний ланцюг; в) достатньою, щоб забезпечити номінальний пусковий момент; г) змінною; д) достатньою, що забезпечення досягнення швидкості n2. 6В16. Величина опору для характеристики 2, рисунок, який включений в електричний ланцюг асинхронного двигуна змінного струму з контактними кільцями і фазовим ротором, є: а) достатньою, щоб забезпечити відсутність нагріву двигуна; б) найбільшою з пакету опорів, включених в електричний ланцюг; в) достатньою, щоб забезпечити номінальний пусковий момент; г) змінною; д) достатньою, що забезпечення досягнення швидкості n2.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 1042 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: