Реферат на тему Премiкси в годiвлi тварин - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Премiкси в годiвлi тварин. Премiкси в годiвлi тварин Премiкс являє собою однорiдну сумiш бiологiчно активних речовин (вiтамiнiв, мікроелементiв, антибiотикiв, амiнокислот тощо) у наповнювачi. Препарати лiкувальної та бiостимулюючої дiї До них належать усi антибiотики, що їх використовують у премiксах. Ефективнiсть використання антибiотикiв залежить вiд виду тварин, вiку, годiвлi, фiзiологiчного стану, спiввiдношення в кормах бiологiчно активних речовин тощо. У бiльшостi випадкiв сумiш антибiотикiв не має синергетичної дiї на стимуляцiю росту. Кормовi препарати антибiотикiв є ефективнiшими за кристалiчнi. Стимулюючий ефект, що його антибiотики справляють на органiзм тварин, зумовлений двома чинниками — дiєю на мiкрофлору кишківника та прямою дiєю на органiзм. Про стимулюючий вплив антибiотикiв шляхом скорочення життєдiяльностi кишкової мiкрофлори свiдчить те, що iн’єкцiї антибiотикiв у бiльшостi випадкiв неефективнi, а згодовування антибiотикiв (бацитрацину, стрептомiцину) стимулює рiст, хоча вони не всмоктуються в кишківнику. Встановлено, що антибiотики сприяють розмноженню у травному трактi мiкроорганiзмiв, що синтезують вiтамiни, та iншим чинникам росту. Рiстстимулюючу дiю антибiотикiв на органiзм засвiдчують дослiди не з антибiотиками, а з продуктами їх розщеплення, а також з антибiотиками, що не мають антибактерiальної дiї. Вважається, що рiстстимулюючу дiю має не цiла молекула антибiотика, а продукти розпаду антибiотика та речовини бактерiальних клiтин, що загинули у шлунково-кишковому трактi пiд дiєю антибiотика. У процесi взаємодiї з мiкроорганiзмами молекула антибiотика руйнується одночасно з розпадом бактеріальної клiтини. Потiм продукти розпаду антибiотика та клiтин мiкрофлори всмоктуються в кров, де вони дiють як активатори ферментативних реакцiй обмiну i забезпечують рiстстимулюючий ефект. Премiкси вводять в комбiкорми в кiлькостi вiд 0,2—0,5 до 3—5%, тобто вiд 2—5 до 30—50 кг на 1 т комбiкорму. Рецептуру премiксiв розробляють з урахуванням таких чинникiв: потреби в поживних речовинах рiзних видiв, статi та вiкових груп, рiвня й напряму продуктивностi, умов утримання, змiни потреби в живленнi за рiзних фiзіологiчних або стресових станiв та захворювань, складу й поживностi кормiв рацiону, особливостей геозон та iн. При складанні премiксiв велике значення має хiмiчна та бiологiчна сумiснiсть компонентiв мiж собою. Залежно вiд вимог, що ставляться до виробництва премiксiв, останнi подiляють на вiтамiннi (сумiш вiтамiнних препаратiв iз наповнювачем), антибiотичнi (сумiш антибiотикiв iз наповнювачем), вiтамiнно-антибiотичнi, мiнеральнi (сумiш мiкроелементiв iз наповнювачем, здебiльшого — мiнеральним), комплекснi (сумiш усiх необхiдних компонентiв, у тому числi й мiкроелементiв iз наповнювачем), лiкувальнi (лiкарськi препарати в профiлактичних та лiкувальних дозах), бiлковi (бiлковi концентрати, що їх додають до вуглеводних кормiв). Hинi для виробництва рекомендовано багато рецептiв премiксiв. Спецiалiзованi пiдприємства випускають 1%-ні комплекснi премiкси для рiзних статево-вiкових та виробничих груп свиней, птицi та великої рогатої худоби. Останнiми роками в країнах iз розвинутою комбiкормовою промисловiстю (США, Англiя, Японiя, Голландiя тощо) промислове виробництво премiксiв набуло широкого розвитку. Як правило, всi премiкси вводять у комбiкорм у кiлькостi 1%, тобто 10 кг на 1 т. При виготовленнi 1% премiксiв наповнювач становить 80—90% маси сумiшi, а бiологiчно активнi речовини — 10—20% (iнколи й менше — це залежить вiд складу рецепта й концентрацiї препаратiв). До складу премiксiв рiзних груп свиней та птицi входить вiд 2 до 10 вiтамiнiв, 5—6 мiкроелементiв, 1—3 антибiотики, антиокислювач, амiнокислоти, ферментнi препарати. Менш складними є премiкси для великої рогатої худоби та овець. Дорослi жуйнi тварини не потребують вiтамiнiв групи В, тому що вони в достатнiй кiлькостi синтезуються мiкрофлорою рубця та iнших вiддiлiв травного тракту; у телят до тримiсячного вiку мiкробний синтез вiтамiнiв практично вiдсутнiй, через це в премiкси їм потрiбно включати вiтамiни групи В. Якiсть премiксiв значною мiрою залежить вiд характеру сировини, її фiзико-хiмiчних i технологiчних даних, ступеня дисперсностi, сипкостi, гiгроскопiчностi, стiйкостi до впливу зовнiшнього середовища, здатностi утворювати електростатичний заряд тощо. З огляду на цi чинники розробляють вимоги до наповнювача та препаратiв бiологiчно активних речовин. Збереження активностi компонентiв премiксу в процесi виробництва та зберiгання досягається за допомогою використання стiйких або захищених форм бiологiчно активних речовин, додаткового введення в премiкси антиоксидантiв, створення оптимальних умов зберiгання i т.iн. Особливо слiд дотримуватися цих вимог пiд час виготовлення премiксiв, до складу яких входять рiзнi речовини. Присутнiсть мiнеральних солей, що каталiзують окиснi процеси, змiна рH-середовища, пiдвищення вологостi за несприятливих умов зберiгання призводять до втрати вiтамiнiв, антибiотикiв та iнших бiологiчно активних речовин. Оптимальну стабiльнiсть бiльшостi включених у премiкси компонентiв забезпечує рH-середовище 5,5—7,5, при цьому слiд використовувати наповнювач, рH якого перебуває в цих межах. Пiдвищення вологостi сприяє розвитковi небажаних мiкробiологiчних процесiв та плiсняви продукту, а, крiм того, — розплавленню та стiканню сiрчанокислих солей мiкроелементiв; створюються умови i для втрати активностi вiтамiнiв. Критичною вологою, що забезпечує вiдсутнiсть самонагрiвання i стабiльнiсть компонентiв, вважається 13% (якщо наповнювач не гiгроскопiчний), оптимальна вологiсть — 10%. Стабiльність бiологiчно активних компонентiв у премiксах залежить передусiм вiд типу й форми використаних промислових препаратiв. Hайбiльш стiйкими є захищенi стабілiзованi форми жиророзчинних вiтамiнiв А, Д, Е у виглядi жиророзчинних продуктiв. Значна втрата активностi цих препаратiв можлива лише за механiчного пошкодження плiвки мiкрогранул чи значного пiдвищення вологостi продукту. У багатьох країнах вiдмовилися вiд використання в премiксах сiрчанокислих солей мiкроелементiв: 5—7 молекул кристалiзацiйної вологи (як нетехнологiчнi i найбiльш агресивнi за несприятливих умов зберiгання) негативно впливають на активнiсть вiтамiнiв. Тому перевага вiддається вуглекислим солям. За необхiдностi використання сiрчанокислих солей перевагу вiддають їхнiм моногiдратам. Йодистий калiй, нестiйкий у присутностi окислювачiв i несумiсний з бiльшiстю солей мiкроелементiв, обов’язково стабiлiзують стеаратом кальцiю. Зi з’єднань йоду бiльш стабiльними є йодат та йодиста мiдь. За нормальних умов зберiгання та виробництва досить стiйкими є вiтамiни А, Д, Е (захищенi форми) , В2, В5, холiнхлорид, метiонiн, солi мiкроелементiв. Чутливi до умов зберiгання вiтамiни В3, К, В12, йодистий калiй та деякi антибiотики. Пантотенат кальцiю, що за нормальних умов зберiгання є досить стiйким (95% за зберiгання впродовж 12 мiсяцiв), за пiдвищеної вологостi в присутностi таких компонентiв, як нiкотинова та аралiнова кислоти, холiнхлорид, втрачає активнiсть 25% за один мiсяць. Оптимум рH для цього вiтамiну — 5—6. Вiтамiн В12 стiйкий за нормальних умов зберiгання впродовж року, але високий рiвень холiнхлориду, сульфату залiза та iнших кислих агентiв за пiдвищеної вологостi швидко руйнується. Вiтамiн С (аскорбiнова кислота) є достатньо стiйким у порошках, однак легко руйнується у водяному розчинi. Аскорбiнова кислота є сильним редукуючим агентом, за пiдвищеної температури негативно впливає на збереження деяких вiтамiнiв. Кращим джерелом цього вiтамiну є аскорбiнат натрiю. Вiтамiн В2 дуже стiйкий у премiксах (втрати 1—2% за 12 мiсяцiв зберiгання), але пiд дiєю свiтла i пiдвищеної вологостi в присутностi аскорбiнової кислоти та сульфату залiза вiн також руйнується. Hестiйким до пiдвищеної вологостi та мiкроелементiв є вiтамiн К. Вiтамiн В5 у виглядi нiкотинової кислоти негативно впливає на збереженiсть низки вiтамiнiв. Кращим є нiкотинамiд. Hа збереженiсть деяких компонентiв негативно впливають високi концентрацiї холiнхлориду, хоча сам вiн стiйкий. Усе це враховують, складаючи рецепти премiксв, добираючи джерела сировини й розробляючи технологiї виробництва. Особливу увагу пiд час виробництва премiксiв звертають на умови зберiгання, упаковку, перезволожування. Досвiд роботи спеціалiзованих заводiв показує, що за нормальних умов зберiгання, коли вологiсть не перевищує 10%, бiологiчна активнiсть компонентiв не змiнюється протягом 6 мiсяців. Використання премiксiв у годiвлi сiльськогосподарських тварин дає змогу збiльшити виробництво тваринницької продукцiї на 25—30%, а витрати корму при цьому знизити майже вдвiчi, що свiдчить про їхню високу ефективнiсть.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (09.05.2013)
Просмотров: 266 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: