Реферат на тему Пошиття жіночого одягу - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Пошиття жіночого одягу. Зміст Вступ. Вибір та обгрунтування моделі. Вибір матеріалів та їх характеристика. Характеристика моделі. Характеристика технічного процесу. Розкрій рахунок конструкції та побудова креслення. Моделювання виробу. Розробка лекал на міліметровці. Література. ВСТУП. Проходячи практику на ВАТ “Галичина”, я довідалась про стан виробництва на фабриці. Виробнича програма в основному загрудена на 2002 рік повністю, спаду виробництва не передбачається. За ІІ-півріччя 2001р. досягнуто 100,7 випуску продукції протів відповідного періоду 2000року. Асортимент швейних виробів: а) пальто, півпальто жіночі, чоловічі, куртки із суконно-шерстяних тканин; б) блейзери жіночі; в) жакети, жилети жіночі. Оновлення складає 100%, всі взірці представляють заказчики. Фабрика працює з однозмінним режимом роботи, коефіцієнт використання потужності показано в таблиці. В 2000 році звітність про використання потужності відмінена Облстатуправлінням. на фабриці працює 9 потоків, до укомплектовується 10-й потік в цеху ширвжиток,так,як відходи вторинно і сировини відсутні. Перспективи розвитку: 1). Фабрика в основному працює стабільно, але пошив виробів з давальницької сировини вигідно тільки тому, що утримується високий курс валюти. Вихід з даного положення – це власний внутрішній ринок, торгові фірми повинні запрацювати і знаходити покупця для підприємств. Завдання виробництва – виготовлення продукції, а не їх реалізація. 2). За звітний період фабрика перечислила 90 тис. в інвестиційний фонд. Просьба до ОДА допомогти використати ці кошти на придбання вентиляційного обладнання для покращення умов праці працівників. Також некобхідні кошти для придбання швейного обладнання, що відповідає сучасній технології обробки виробів. Це зменшить кількість операцій, що виконуються вручну, збільшиться продуктивність праці, покращиться якість швейних виробів. Звичайно в цьому напрямку адміністрація фабрики працює, але така допомога була б вагома. 1. Вибір та обґрунтування моделі. Вибір та обґрунтування моделі: Одяг є одним з елементів матеріальної культури людства. Зміни форм одягу відбуваються на кожному історичному етапі розвитку людського суспільства. Вони відображають вимоги суспільного настрою, розвитку техніки, економіки. Стиль – одне з важливих понять в межах культури одягу. У відзначені одягу розрізняють чотири стилі одягу: класичний (строгий, діловий, елегантний); спортивний (зручний для рухів, активного віддиху та роботи); романтичний; фантазі. Пальто, який вибраний для даної дипломної роботи буде виготовлений у класичному стилі – елегантний для дівчат віком від 17 до 20 років. Пальто повсякденне, але може використовуватись для урочистих подій. Опис моделі. Пальто напівприлягаючого силуету на підкладці, до низу розширене. Однобортне, підборт суцільновикроєний з пілочкою, застібка на гудзика вшивний рукав прямого типу. Комір піджачного типу рельєфні шви йдуть від пройми до низу. Спинка з швом по середині і шліца, також є рельєфи. 2. Вибір матеріалів та їх характеристика. Конфекційна карта. Назва підприємства: ПБЛ Автор моделі: Солонина Тетяна Михайлівна Назва моделі: д/с пальто. Назва підприємства виробника: ПБЛ. Розробка моделі: б1. Рекомендовані розміри: Повнотна група – середня Вікова група: 18-24. Тканина верху \| Тканина підкладки \| Тканина прокладки \| Фурні-тура \| Нитки \| Ескіз моделі, вид ззаду і спереду Зразок \| Арти-кул \| Зразок \| Арти-кул \| Зразок \| Арти-кул 3302 \| 9002 3102 \| Д= Для зручності користування і якості виготовлених виробів слід враховувати технологічні властивості, маса 1м2 не більша 500гр, драпіруємність 50%. Вартість тканини повинна відповідати структурі виробів. Строк служби тканини не менше п’ять років. Вдалий час середня вартість пальтових тканин від - гр. Для даної моделі пропонується пальтова тканина “ ” артикул , Шириною 150 см. Підкладочні тканини застосовують в якості підкладки для верхнього одягу. Для забезпечення гарного зовнішнього виду виробу з виворотньої сторони доброї посадки на фігурі та відсутності перешкод при русі людини. Підкладочні тканини сучасно оформлені мають окраску до тертя, а також малу повзаючу поверхню, необтяжують виріб (маса 1м2 не менше 60-110 грам). Найбільш значні є: естетичні та технологічні вимоги. Для задоволення експлуатаційних потреб та економічних потреб підкладочні тканини досить стійкі до зношення, строк служби відповідає тканині верху. Для даної моделі пропонується тканина підкладочна “Корея” закордонного виробництва, артикул 3001. Ширина см. Ціна підкладочної тканини гр. Підкладочні тканини застосовуються, як прокламін в окремих деталях (борти, коміри,в комірах, лаукала, у рукавів) для придання форми виробів. Для придання просторової форми мають можливість усадки при прасуванні, поєднується з усадкою основної тканини. В даний час використовуються тканини з клеєвим покриттям. Для дипломної роботи пропонується прокладочна тканина артикул 9002 з регулярним точковим покриттям, ціною 2-4 гривні. Найбільш широко використовуються шовкові нитки 75, 63, 33.Від якості швейних ниток залежить якість роботи. Основна вимога до шовкових ниток – висока міцність, вони повинні бути різними і гладкими, мати стійку окраску і рівномірну крутку, стійкими термопластичними. Нитки 120 ціною 2 гр. Гудзики стійкі до дії води, костюмні, овальні, чорного кольору. В даний час користуються популярністю пальтові тканини закордонного виробництва. При виготовленні верхнього одягу необхідно врахувати особливості методів виготовлення деталей та вузлів верхнього жіночого одягу. В асортименті пальтових тканин найбільша частка приходиться на шерстяні, конвальні, півшерстяні тканини,з добавками хімічно-синтетичних волокон. Пальта захищають тіло людини від несприятливих умов навколишнього середовища (вітру, низької температури, дощу, снігу) шляхом створення штучного мікроклімату. Гігроскопічність впливає на показник теплозахищеності, з підвищенням вологості тканини знижується її тепловий опір і збільшується теплопровідність. Не менш важливі естетичні показники, тобто величин, які ставляться до оформлення тканин.Тканин з гладкою та рельєфною поверхнею і фактурною наладуючою корзинкою з поверхнею штучного трикотажу. Постійність, окраски для стійкості погоди, хімчистки, тертя і інші. Пальтові тканини відносяться до стійких. Тканини повинні мати стійкість до стирання не менше 500, циклів. Стійкість до розриву не менше 1,5. Всі пальтові тканини повинні бути стійкі до хімчистки. сб п/п \| Назва тканини \| Температура нагріву (градуси) \| Процент зволоження 1. \| Пальтова назва тканини \| 20-30% 2. \| Клеєва прокладка \| 200є-220є \| 50% 3. \| Підкладка \| 120є-140є \| 5-15% 4. \| Нитки \| 170є-200є \| 15% 3. Характеристика обладнання. № п/п \| Тип обладнання \| Завод виготов-лювач \| Довжина стібка \| Номер ниток \| Шв. за хв. \| Номер голок 1. \| Універсальна зшивна 1022 кл. \| ОЗЛМ \| 0-4 мм \| 50-60 \| 4500 \| 75-110 2. \| Зметування Обмету-вальна 515 км \| Текстіма \| 0-6 мм \| 60 \| 4200 \| 65-75 3. \| Для вшивання рукавів \| Подільськ швеймаш \| 2-3 мм \| 120 \| 2000 \| 75-90 4. \| Гудзикові півавтома-тичні \| Подільськ швебмаш \| 3-5,5 мм \| 47-133 \| 1200 \| 75-130 5. \| Петельні півавтома-тичні \| Подільськ- швеймаш \| 9,24 мм \| 40-80 \| 2800 \| 75-110 Універсальна машина (зшивна 1022 кл) ОЗЛМ. Машина призначена для зшивання костюмних, пальтових, та інших тканин, двониточною, човниковою строчкою. Згідно технологічної класифікації всі машини поділяються на універсальні, на яких можна пошити весь виріб. Швидкість прокладання стібки 4500 обертів на хвилину. Головний вал обертання за хвилину 4500 раз. Довжина стібка 0,4 мм. Ширина має індивідуальний електропривід від 0,25 кВт. Число обертів 1400. Номер голки універсальної машини від 75 до 100, а номер ниток від 50 до 60. Зшивально-обметувальна 8515 кл “Текстіма” зшивання.Ця машина призначена для тонких і середніх тканин. При обметуванні швів можна використовувати ніж. Довжина стібка 0-6 мм. Використовують номер голки 67-75, номер нитки 65. Швидкість зшивально-обметувальної машини 4200 хвилин. Машина для втачування рукава в пройму 302-1 кл. Призначена для втачування рукава в пройму легкого жіночого плаття і костюмів. Посадка рукава 25% необхідних участках виконується під час процесу роботи. Посадка верхньої тканини проходить в результаті різних рукавів між верхньою і нижньою рейками голкою 75-90. Швидкість машини за хвилину 2000 обертів. Гудзикові півавтомати забезпечують пришивання гудзиків різними способами. Гудзики з стійкою з потайними стібками. Вид стійки дозволяє розмістити гудзики в деякому положенні від поверхні. Для придання стійкості положення гудзика, стійку обшивають однониточним ланцюгом стібком. Цю операцію виконує півавтомат 93-А кл. Швидкість за хвилину 1200. Довжина 3-5,5 мм. Голки використовують тип 3. група ЦІП сб 17-130. Нитки 47-133. Петельні півавтомати 525-А кл. виконує обметування петлі. Петля пряма з закріпками по кінцях. Ширина обметування кожної петлі встановлюється в залежності від осипання матеріалів. Довжину петлі можна регулювати від 90 до 24 мм, а при заміні деяких деталей до 32-40 мм. Довжина закріпки до 5,5 мм. Виготовлена петля прорізається ножем, який автоматично включається в роботу за 2-3 оборота головною вала. Перед виключенням машини швидкість за хвилину 2800 обертів. Голка являє собою металевий стержень тупий з одного кінця і загострений з другою. На тупому кінці є отвір для нитки, так зване вушко. Голка повинна бути гостра добре відшліфована потовщенням від вістри до вушка. Для виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу застосовують ручні голки сб 1-7 – це те самі тоненькі голки. “Наперсток” металевий ковпачок, який надівають на палець, щоб запобігти проколювання цого вушком голки під час шиття. Наперстки використовують з дном і без дна. Наперстки поділяються на жіночі та чоловічі. Жіночі до 30 номера, а чоловічі від 30 до 60 номера. Сантиметрова стрічка – це гнучка стрічка з прогумованою приклеєної тканини 150 см довжини, і 1,5-2 ширини, на яку нашиті сантиметрові і п’ятиміліметрові поділки, стійка, проти розтягування. Ножиці відрізняються номером для розкрою без номерів і застосовують для прорізування деталей виробу, обрізання кінців ниток, строчок. Вони повинні добре закриватися, а леза заходити одна за одну не менше як на 0,2-0,3 см і добре різати. В неробочому стані ножиці повинні бути закритими. Різець-металічне зубчасте коліщатко, як оберта.ться на ручці і призначене для перенесення на папір або на тканину ліній чи знаків. Кольцо з ножем надівається на ліву або праву руку й призначене для обрізання ниток при ручних роботах. 4. Характеристика технологічного процесу Характеристика технологічного процесу. Технологічні умови на розкрій пальта. При розкраюванні пальта додають припуски, необхідні на обробку швів. Пілочка: Плечевий зріз 1,5-2 см Пройма 0,5-0,7 см Горловина 0,5-0,7 см Рельєфний зріз 1-1,5 см Нижній зріз 3-4 см Бокова частина пілочки: Пройма 0,5-0,7 см Рельєфний зріз 1,5-2 см Боковий зріз 2-2,5 см Нижній зріз 3-4 см Спинка: Плечевий зріз 1-1,5 см Горловина 0,5-0,7 см Пройма 0,5-0,7 см Рельєфний зріз 1-1,5 см Нижній зріз 3-4 см Бокова частина спинки: Пройма 0,5-0,7 см Рельєфний зріз 2-2,5 см Боковий зріз 2-2,5 см Нижній зріз 3-4 см Верхня частина рукава: Окат 0,7 см Ліктєвий зріз 1-1,5 см Передній зріз 1-1,5 см Нижній зріз 2,5-3 см Нижня частина рукава: Ліктєвий зріз 1-1,5 см Передній зріз 1-1,5 см Нижній зріз 2,5-3 см Нижня частина окату 0,7 см Підготовка першої примірки № п/п \| Зміст роботи \| Технічні умови на виконання \| Вид робіт \| Обладнання 1. \| Провіряємо деталі крою \| По допоміжних лекалах відлишили 0,1 см \| Р \| Лекала 2. \| Переносимо контурні лінії \| Копіювальними стібками довжиною 1-1,5 см, висота стібка 0,5-0,7 \| Р \| голка наперсток ножиці 3. \| Зметуємо виріб до примірки \| Ширина шва 1-1,5 см \| Р \| голка нитка наперсток 4. \| Провіряємо І примірку \| Утонюємо контурні лінії рельєфні шви, низ виробу, низ рукава, колір, борти \| Р \| крейда 5. \| Зшиваємо рельєфні шви \| Ширина шва 1 см \| М \| 1022кл 6. \| Розпрасовуємо рельєфні шви \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| G 313кл 7. \| Дублюємо підбори \| Не доходячи до внутрішнього зрізу підборта на 0,3 см \| У \| G 313кл 8. \| Наметуємо підбори на пілочку \| В кутиках робимо надсічку: І прийом – наметують по бісектрисі кута лаукана довжиною 1,5-2 см ІІ прийом – наметування прокладають вздовж зрізу лаукана косими стібками 1-1,5 см \| Р \| нитка голка наперсток 9. \| Обшиваємо підборти \| Ширина шва 0,5-0,8 см \| М \| 1022 кл 10. \| Підрізаємо кутики \| Не доходячи до кінця на 0,2 см \| Р \| ножиці нитка наперсток 11. \| Вивертаємо підборти, виметуємо \| Косими стібками довжиною 0,8-1 см \| Р \| голка нитки ножиці наперсток 12. \| Припрасовуємо підборт \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| G 311 кл Спинки: 1. \| Зметуємо середній шов спинки \| Ширина шва 1-1,5 см \| Р \| голка ножиці наперсток 2. \| Зшиваємо середній шов спинки \| Ширина шва 1 см \| М \| 1022 кл 3. \| Розпрасовуємо середній шов \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 312 кл 4. \| Зметуємо рельєфні шви спинки \| Ширина шва 1 см \| М \| 1022 кл 5. \| Розпрасовуємо рельєфні шви \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 313 кл 6. \| Зшиваємо частини нижнього коміра \| Ширина шва 0,7 см \| М \| 1022 кл 7. \| Дублюємо нижній комір \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 311 кл 8. \| Наметуємо нижній комір на верхній \| 1 стр: ділимо правий кут пополам, від нього 1,5-2 см наметують по лінії перегину стійки 1 стр.: по відльоту і кінцю коміра на відстані 1-1,5 см \| Р \| голка нитки наперсток 9. \| Обшиваємо комір \| Ширина шва 0,7 см \| М \| 1022 кл 10. \| Вивертаємо і підрізаємо кутики коміра \| на 0,2-0,3 см \| Р \| ножиці 11. \| Виметуємо комір \| Косими стібками довжина 1,5-2 см \| Р \| нитка голка наперсток 12. \| Припрасовуємо комір \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 313 кл 13. \| Зметуємо плечеві зрізи \| Ширина шва 1,5 см \| Р \| голка нитка наперсток 14. \| Зметуємо бокові зрізи \| Ширина шва 1-1,5 см \| Р \| голка нитка наперсток 15. \| Зшиваємо бокові зрізи \| На 0,1 см від шва зметування \| М \| 1022 кл 16. \| Зшиваємо плечеві шви \| Ширина шва 1,5 см \| М \| 1022 кл 17. \| Розпрасовуємо бокові і плечеві шви \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 311 кл Заготовляємо рукава 1. \| Зшиваємо ліктєві зрізи \| Ширина шва 1 см \| М \| 1022 кл 2. \| Розпрасовуємо ліктєві зрізи \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 313 кл 3. \| Зметуємо низ рукава \| По наміченій лінії \| Р \| голка нитка 4. \| Вметуємо рукав в пройму \| Величина посадки 25% у верхній частині. Ширина шва 0,8-1 см \| М \| 302 кл ПМЗ 5. \| Вметуємо комір в горловину \| Ширина шва 0,7 см. Ділимо горловину на 4 участки; І участок – від середини спинки не доходячи до плечевого шва на 1,5-2 см ІІучасток – на 1,5-2 см до плечевого шва 3-4 см в сторону пілочки для пришивання відльоту коміра ІІІ участок – від кінця другого участка до лінії перегину лаукала ІV участок – від кінця ІІІ-го участка до початку борта \| Р \| голка нитки наперсток 6. \| Вшиваємо нижній комір в горловину \| На 0,1 см від строчки зметування 7. \| Розпрасовуємо шви \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 311 кл 8. \| Заметуємо низ виробу \| По намічених лініях \| Р \| голка нитка наперсток Заготовка підкладки 1. \| Зметуємо виточки, шви бокові і плечеві \| Прямими стібками. Частота 0,7-1 см \| Р \| нитка голка наперсток 2. \| Зшиваємо виточки шви \| На 0,1 см від строчки зметування \| М \| 1022 кл 3. \| Запрасовуємо шви \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 313 кл 4. \| Приметуємо підкладку до виробу \| Швом шириною 0,7-1 см \| Р \| голка нитка наперсток 5. \| Пришиваємо підкладку до бортів коміра, низу рукава \| Ширина шва 1-1,5 см \| М \| 8515 кл 1022 кл 6. \| Обметуємо низ виробу \| Ширина шва 0,5-0,7 см \| М 7. \| Запрасовуємо низ виробу \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 311 кл 8. \| Підшиваємо низ виробу \| Потайними стібками з частотою 3-4 на 1 см \| М \| 335 мінерва 9. \| Підчищаємо низ підкладки \| Ширина шва 3 см \| М \| 85 10. \| Намічаємо петлі \| По лекалах верху \| Р \| крейда лекало 11. \| Обметуйте петлі \| Ширина петлі 24 см \| М \| 811 кл мінерва 12. \| Намічаємо гудзики \| По лекалу верху \| Р \| крейда лекало 13. \| Пришиваємо гудзики \| За 21 прокол голки \| М \| 1095 кл 14. \| Проводимо ВТО \| Через зволожений пропрасувальник \| У \| 361 15. \| Чистимо виріб \| Щіткою \| Р \| щітка 5. Розрахунок конструкції побудова креслення. Припуск загальний = припуску грудей = 8 см (прямий силует). Точка А – базлена сітка відповідає положенню шийної точки. АН – довжина виробу. Віл точки А в право відкладаємо ширину базленої сітки АА 1. Сг = 82,5 Сг 2 = 86 Дст 1 = 41 Шп = 34 Шсп =32 Дв = 134 Ппр = 50% = 4 см Псп = 25% = 2 см П пім = 25% = 2 см АА = 134 см Сітка АА 1: АА 1 = Сг 2+Пз = 1/3 43+6 = 20,3 см Лінія талії: АГ = Дст 1 + Пдст 1 = 41+1 = 42 см Лінія бедер: ТБ = Ѕ АТ – 1 = Ѕ · 42 – 1 = 20 см Ширина спинки: АА 2 = Шс + Псп = 16+2 = 18 см Ширина пілочки: АА 3 = Шпіл + Ппіл + 0,8 (Сг 2 – Сг 1) = 17+2+0,8 (43 – 41,2) = 21 см Від точки А2 А3 опускаємо перпендикуляр по лінії грудей і одержуємо точки Г3 Г2. Ширину пройми Г3Г2 Ділимо пополам і знаходимо точку Г4. Від точки Г4 опускаємо перпендикуляр на НН1 одержуємо точку Н2. При перетині Г4Н2 на лінії талії одержуємо точку Т2 , на лінії бедер точку Б2 , горизонтальні лінії базленої сітки. Розрахунок і побудова спинки. Для побудови конструктивних участків спинки необхідно такі мірки і припуски. Загальний припуск = припуску грудей = 8 см (прямий силует). Сг 1 = 82,5 Сг 2 = 86 Дст =41 Шп = 34 Шсп =32 Дв = 134 Сш = 34 Впк = 42 Дпс = 14 Ппр = 50% = 4 см Псп = 25% = 2 см Ппім = 25% = 2 см Побудову по конструктивному участку починаємо від шийної точки А. Від точки А вправо віджкладаємо відрізок АР. АР = 1/3 СШ + Пшр = 1/3 · 7 + 1 = 5,6 см Від точки Р вгору відкладаємо висоту ростка РР1: РР1 = 1/3 АР + Пвр = 1/3 · 5,6 + 0,5 = 2 см R1 = R1 П = Дпс + Пвит = 14+2 16 см R2 = ТП = Впк + Пвис.к = 42+1 = 43 см Рівень лопаток: АУ = 0,4 · Дст 1 = 0,4 · 41 = 16,4 см УУ1 = 0,4 · Шсп = 0,4 · 16 = 6,4 см Рв = 4 см Із т. П на А2 Г2 проводимо перпендикуляр і отримаємо т. Г1 Г2 П2 = 1/3 Г2 Г1 = 1/3 · 16 = 5,3 см З точки Г2 проводимо бісектрису кута П2 Г2 Г4 і відкладаємо по бісектрисі 3 см. Одержуємо точку 3 П2 Г2 Г4 = 3 За допомогою лекала певною опуклою лінією оформляємо лінію пройми, з’єднуючи точки П1, П2 , П3, П4. Базисну сітку і всі допоміжні лінії будуємо тонкою лінією, конструктивні участки спинки оформлені товстою лінією. АР1 - росток; Р1 в – плечевий зріз; П1 ,П2, З, П4 - пройма; в 1П – плечевий зріз. Розрахунок і побудова пілочки Сг 1 = 82,5 Сг 2 = 86 Дст = 41 Шг = 34 Шсп = 32 Дв = 134 Дпт = 46 Вг = 27 А1а = Дпт – Д+1 = (Дпт – АР) – Дст 1 = 5,2 см аа1 = АР = 5,6 см аа2 = АР + 1 = 5,6+1= 6,6 см Побудова лінії талії та бокових зрізів. Від т. Т2 вверх відкладаємо 1 см і це буде т. Т2 . З т. Г6 опускаємо перпендикуляр на ТТ1 і на продовжені цього перпендикуляра знаходимо Т 1 (1 см). З’єднуємо т. Т2 з т. 1. Побудова виточок Від т. 1 вліво відкладаємо 1 см і отримаємо т. 1. Довжина виточки не доходить до лінії грудей на 5-6 см, а до лінії бедер на 6 см – пілочка Т Т1 = Ѕ ГГ2 = 9 см Від т. Т1 - вліво і вправо відкладаємо величину виточки. Довжина виточки не доходить до лінії грудей і лінії бедер на 2 см. А1 а2 2 з’єднуємо знаходимо середину а1 а2 проводячи перпендикуляр 1 см в точку а1 перпендикуляр а2 з’єднуємо плавною лінією за допомогою лекала а1 а2 = 4 см (стала) Г1 Г5 = У = 8 см АУа3 = 1 см (стала) А4 Г5 = В гр2 – АР = 21,4 см А4 А 5= 2 (Сг2 – Сг1) + 2 = 2(43-41,2)+2 = 6 см R2- А4 Г6 = А5 Г2 На перетині двох дуг відкладаємо точку А5 Г3 П3 = Г2 П 2– 1 = 5,3-1 = 4,3 R3 –Г3 П3 = Г3 П4 ; R4 –А5 П 4= Д пс – 4 = 9,2 П5 Г3 Г4 Г3 П5 = 1/3 Г3 П3 Точку Г4 з’єднуємо з точкою Г5 знаходимо середину, до якої проводимо перпендикуляр і відкладаємо 0,5 см. За допомогою лекала оформляємо пройму з’єднуючи плавною лінією точки Р4 ; 0,5; Р5 ; 2,5; Г4. Конструктивні участки пілочки оформляємо товстою лінією. Розрахунок двохшовного рукава: Г Г1 = Оп+ По.п. = 31+8=39 см Г О5 = Ѕ Г Г1 = 18,5 см О5О = 1/3 Сг11 = 14 см О5 Р2 = О5 Р3 = Ѕ ГО5 = 9,2 см R2 Р = Г2 П2 (з спинки) =5,2 см О1 О3 = Ѕ О О = 4,6 см О2 О4 = Ѕ О О2- 2 = 2,6 см Р1 Р3 = Г3 П3 (з пілочки) = 4,3 см О Л = Ѕ Др + 2 = 30,5 см П о.р. = 8 см П д. р. = 2 см П о. з. = 6 см Побудова середини спинки. А А0 = 1 см А0 А01 = 0,5 см Т Т 0= 2 см Б Б0 = 3 см Л2 Л3 = Л1 П4 = Н4 Н3 = 1/3 Оз+Поз = 18 см Р2 Р5 = Р2 Р 4= 5 см Л3 Л 6= Л3 Л5 = 3 см Н4Н6 = Н4 Н7 = Р3 Р7 = Р3 Р6 =5 см Л3 Л5 = Л3 Л6 = 3см Л4 Л7 = Л4 Л8 = 3 см Н3 Н2 = Н2 Н4= 15 см Н2 Н5 = Н2 Н6 = 7 см Розрахунок і побудова коміра Н Н1 = L гс + Lг.піл. = 25 см Н Н0 = 1,5 см Н1 Н2 = 1 см Н0 В = 8 см В1 В2 = 5 см В2 В3 = Ѕ В В2 = 15 см В3 В4 = 0,5 см 6. Моделювання виробу. Сучасна мода як і людське життя різноманітна. Знайти свій неповторний стиль, форму непросто, як і розробити сучасні моделі одягу. А сучасний гарний одяг неможливо спроектувати без урахування принципів художнього моделювання одягу. Якість сучасного одягу значною мірою залежить від організації прикладної діяльності спеціалістів швейного профілю. Важливе місце відводиться моделюванню одягу, головним завданням якого є технічне та художнє проектування з урахуванням національних традицій, стилів та правил сучасної моди. Найпоширенішими способами технічного моделювання – є прикладний і шаблонний. За прикладним способом на основу викрійки наносять необхідні фасонні лінії, відповідно до яких деталі, розрізають, розширюють або звужують, а попередне розміщення виточки основи закривають. У випадках коли необхідно змінити форму виробу, використовують паралельне та розширення або звуження деталей одягу. Розробка будь-якої моделі передбачає врахування змісту понять про одяг та вимоги, що висуваються до нього. Під поняттям “одяг” розуміють покриття, яке захищає тіло людини від атмосферного впливу, забезпечує умови для ефективних рухів, прикрашає його зовнішній вигляд та відображає індивідуальність особливості. 7. Розкладка лекал на міліметровці. Є два способи розкладки лекал: “Взгин” та “Врозворіт”. Вданому випадку використовуєм розкладку лекал “Взгин”. Цей метод є ефективним та економічним. Для цього необхідно визначити площу лекал: 1-ий спосіб – геометричний спосіб визначення площі лекал, полягає в тому, що кожне лекало, ми розбиваємо на геометричні фігури. Визначаємо площу кожної з цих фігур, додаємо і визначаємо площу лекал на вибір. При цьому додається процент випадків і визначається експериментальна розкладка лекал (розхід тканини на вибір). 2-ий спосіб – комбінований спосіб визначення площі лекал, полягає в тому, що більшу площу лекал ми визначаємо, як площу прямокутника, а вигнуті частини (складні) лекала при цьому площу ми визначаємоза допомогою площіметра. Механізований спосіб визначення площі, лекал здійснюється за допомогою машини “ІЛ”. № п/п \| Назва деталей \| Кількість деталей Плащ 1. \| Пілочка \| 2 деталі 2. \| Спинка \| 1 деталь (з 2 частини) 3. \| Верхня частина рукава \| 2 деталі 4. \| Нижня частина рукава \| 2 деталі 5. \| Верхній колір \| 1 деталь 6. \| Нижній комір \| 1 деталь (з 2 частин) 7. \| Підборт \| 2 деталі До деталей підкладки відносяться: 1. \| Пілочка \| 2 деталі 2. \| Спинка \| 1 деталь (з 2 частин) 3. \| Верхня частина рукава \| 2 деталі 4. \| Нижня частина рукава \| 2 деталі 5. \| Вішалка \| 1 деталь 8. Література. 1. В.О Радкевич “Моделювання одягу” Київ “Вікторія” 2000р. 2. Є.Я. Борецька, М.М. Боринський, А.П. Пухальська “Моделі одягу” Львів, видавництво “Світ” 2000р. 3. Н.В. Баграченко, В.П. Головінов, Н.М. Наменєва “Технологія виготовлення жіночого одягу”. “Вікторія” Київ, 2000р. 4. Є.Я. Борецька, І.І, Пацюковська, Б,Б, Праць “Легкий жіночий і дитячий одяг” Київ, “Вища лекала” 1995р. 5. Є.Я. Юдина, М.А. Євтушенко, О.А. Цер. “Шийте самі” Санкт-Петербург “Культ-інформ-прес”. 6. М.А. Голівка, В.М. Михайлець, А.М. Ямкальська “Обробка деталей швейних виробів” 7. В.Г. Сивак, О.К. Калініна, Г,М, Варламова “Легке пошиття” Київ “Час” 1994р. 8. А.С. Кузнецова, О.І. Кезик “Старим речам – нове життя” Київ “Будівельник” 1994р. 9. Журнал “Бурда”.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (11.07.2013)
Просмотров: 1378 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: