Реферат на тему Методи організації виробничих процесів - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Методи організації виробничих процесів. План. 1.Типии виробництва. 2.Організація непоточного виробництва. 3.організація поточного виробництва. 4.Організація автоматизованого виробництва. 1.Типи виробництва. Любе промислове виробництво розрізняють по структурі і по об’єму випускаючої продукції, а також різній його номенклатурі. В залежності від цього робочі цехи, місця, підприємства розділяють на декілька видів – типів виробництва. Основною ознакою поділу підприємства на типи виробництва є спеціалізація робочих місць. Типи виробництва – це комплексна характеристика організаційно – технічного рівня виробництва, яке являє собою сукупність номенклатури продукції, об’єм виробництва, повторюваність продукції, характеристика загрузки робочих місць, собівартість продукції. КЗО = число всіх технічних місць / число робочих місць. Є тпакі типи виробництва: одиничне, серійне, масове. Одиничний тип виробництва – це широка номенклатура і виликий об’єм випуску однакових виробів. Обладнання має бути універсальне, оснастка універсальна, кваліфікація працівників висока, собівартість висока. Коефіцієнт закріплення операцій (КЗО) >40. Робочі місця не мають закріплених за ними операцій і загружаються без визначеної черги по мірі того, що можна виготовляти на даному обладнанні. Серійний тип виробництва – це є обмежена номенклатура виробів, які періодично повторюються. Вироби запускаютьсяу виробництво серіями, деталі партіями у визначеній і встановленій періодичності. Для серійного виробництва використовують спеціальне обладнання. В залежності від масштабів, номенклатури, рівнярівня спеціалізації розрізняють дрібно - , середньо - , крупно – серійне виробництво. Дрібно – серійне – випуск продукції у невеликій кількості різної номенклатури КЗО21:40 Крупно – серійне – випуськає продукцію вузької номенклатури, але в великій кількості КЗО 2:10. Середньо – серійне – це проміжне між дрібно – крупносерійним. Масове виробництво – це обмежена номенклатура з великою кількітю випуску. Тут використовують спеціальне обладнання, собівартість низька, широко використовують станки автомати, автоматизовані лінії КЗО = 1. Кожному типу виробництва відповідають свої методи організації. Методи організації виробництва – це спосіб здійснення виробничого процесу, який являє собою сукупність засобів і прийомів його реалізації і характеризується рядом принципів, головним з яких є взаємозв’язок послідовність виконання операцій технологічного процесу з порядком розміщення обладнання і ступінь безперервності виробничого процесу. Три методи організації виробництва: 1) непотоковий (одиничний); 2) потоковий; 3) автоматизований; 2.Організаціяне потокового виробництва. Непотокове виробництво характеризується слідуючими паказниками: 1)всі робочі місця розміщуються по однотипних групах обладнання без будь – якого зв’язку з послідовним виконанням операцій; 2)на робочих місцях обробляються різні по конструкції і технології виготовлення предмети праці, так як їх випуск обчислюється одиницями; 3)технологічне обладнання в основному універсальне; 4)деталі переміщуються в процесі виготовлення складними маршрутами, у зв’язку з цим виникають великі перериви в оборобці із – за очікування їх на проміжних складах і в підрозділах відділів технічного контролю. Кожний робітнпик отримує деталь для виготовлення слідуючої операції не з попередньої операції, а з проміжного складу або від контролера ВТК. Непотоковий метод використовують переважно в одиничному і серійному виробництвах. Залежно від номенклатури виробів та їхньої кількості він може мати різні модифікації: Одинични – технологічний – коли окрпемі предмети праці одиницями або невеликими партіями, які не повторюються передаються далі по технологічниму процесу; 2)партіонно – технологічний – предмети праці надходять на іншу операцію технологічного циклу партіями, які періодично повторюються. З одного боку, це дає змогу зменшити кількість переналагоджень устаткування, внаслідок чого поліпшується його використання, зменшуються затрати на його використання, зменшуються затрати на підготовчо – завершальні роботи, спрощується оперативне планування і облік. З іншого боку, збільшується обсяг незавершеного виробництва, потрібно більше складських приміщень, а це приводить до додаткових витрат. У цьому методі важливу роль відіграє визначення оптимальної партії, при якій будуть мінімальні затрати на її виготовлення. 3)предметно – груповий метод – вся сукупність предметів праці розподіляється на технологіно подібні групи. Обробка предметів праці здійснюється за приблизно одинаковою технологією і потребує однакового устаткування. Це дає змогу створювати для обробки спеціалізовані дільниці, підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва. Кількість устаткування в непотоковому виробництві обчислюється для кожної групи однотипних, технологічних взаємозамінних верстатів: М – кількість верстатів у технологічній групі; n – кількість найменувань предметів, які обробляються на даному устаткуванні; Ni – кількість предметів і – го найменування (за рік); ti – норма часу на обробку ітого предмета; Тр – плановий фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період (год); Кн – коефіцієнт виконання норм часу. Недоліки потокового методу виробництва: Устаткування в непотоковому виробництві універсальне, робітники – універсали високої кваліфікації.для непотокових методів характерне послідовне поєднання операцій, що поряд зі складними маршрутами збільшує тривалість виробничого циклу. 3. Організація поточного виробництва. Потоковий метод виробництва – це такий метод, при якому предмет праці в процесі обробки проходить по встановленому найкоротшому маршруту з заздалегідь фіксованим темпом. Найважливіша умова поточної організації виробництва є концентрація в одному виробництва випуску однакової або конструктивно – технологічно подібної продукції. Признаки потокового виробництва: - розділяє виробничий процес на окремі операції і надовго закріплює за визначеним робочим місцем; спеціалізація кожного робочого місця на виконання визначеної операції з закріпленням одного або декількох подібних предметів праці; узгодження і ритмічне виконання всіх операцій на основі єдиного розрахункового ритму поточної лінії; розміщення робочих місць в строгій відповідній послідовності технологічного процесу; передача оброблюваних деталей з операції на операцію з мінімальною перервою і при допомозі спеціального транспортного обладнання. Основна ланка потокового виробництва – це потокова лінія, тобто сукупність спеціалізованих робочих місць, розміщених у відповідності з технологічним процесом. Потокові лінії класифікують: 1)по номенклатурі оброблюваних виробів: постійно – потокові однопредметні лінії за ними закріплені на тривалий термін обробка або збір одного найменування продукція, що можливе при умові масового виробництва. постійно – потокові багатопредметні лінії на них ведеться обробка декількох найменувань виробів, які подібні в конструктивному і технологічному відношенні без переналадки обладнання, що можливо при серійному виробництві; 2)по методу обробки закріплених предметів: змінно – потокові лінії, які створені для обробки декількох назв деталейпо черзі, які мають подібні технологічні маршрути, при переході від виготовлення однієї детелі до іншої проводіться переналадка обладнання потокової лінії і використовується в сирійному виробництві; групові потокові лінії, на яких обробляють або збирають по типових процесах і на одному і тому ж обладнанні значну кількість продукції, яка близька по формі і має спільний технологічний маршрут, предмети праці з одної операції на іншу рухаються без зупинки, застосовується паралельний метод руху предметів праці. Ці лінії забезпечують строгу ритмічність, коротку тривалість виробничого циклу; переривні (перемоточні) лінії , які не мають чіткої синхронізації всіх операцій, робота ведеться партіями, використовують при серійному виробництві; 4)по способу підтримки такту: лінії з регламентованим тактом, на яких вироби передаються з одної операції на іншу через точно фіксований час, це характерно для безперервно потокових ліній; лінії з вільним ритмом деталі на наступну операцію передаються по мірі готовності; 5)по охопленню виробництва: потокові; участкові; цехові; міжцехові; наріжні. Для потокових ліній використовують спеціальні транспортні засоби, які виконують функцію не тільки переміщення предметів праці з одного робочого місця на інше, але і для підтримки такту роботи потокової лінії. Такі транспортні засоби ділять на безпривідні – скоти, рольганги; приводні – піднімально – транспортні механізми конвеєри – привідні транспортні засоби,які не тільки переміщують предмети праці з оної операції на іншу, але і регулюють такт потоку. Конвеєри по конструкції розрізняють: стрічкові; ланцюгові; по характеру руху: безперервним рухом; перерваним рухом (пульсуючим) приводиться в дію періодично через деякий проміжок часу. При наявності на потоковій лінії паралельних робочих місць, які виконують однакові операції, застосовують конвеєри з адресуванням предметів праці. За кожним робочим місцем закріплюють певний номер конвеєра. Таким чином, діючи в комплексі і синхронно з іншими робочими машинами, конвеєри дозволяють регламентувати рух виробів на лінії шляхом застосування встановленого ритму. Це дозволяє паралельно виконувати операції, знижувати тривалість виробничого циклу, підвищувати продуктивність праці – це переваги потокового методу виробництва. Для потокового виробництва необхідно проводити ряд організаційно – технічних міроприємств. Високі вимоги пред’являють до вибору і розміщення обладнання, якості і поточності оснастки, якості матеріалів, прогресивності технології, планування і обліку. На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного процесу, можливостей його вдосконалення, маси і габаритів виробу вибирається різновид потокової лінії та обчислюються основні параметри: такт, ритм, кількість робочих місць, дівжина робочих зон, швидкість руху конвеєра. Такт потокової лінії – це інтервал часу, за який зходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним. ч = - такт потокової лінії (хв); Тр – плановий фонд часуроботи лінії (хв); N – обсяг виробництва продукції за той самий період в натуральному вимірі. Обчислюючи час роботи безперервних потокових ліній треба передбачати періодичні короткочасні перерви в роботі конвеєра для відпочинку робітників. Ритм лінії – це інтервал часу за який сходять з лінії партії предметів праці (не поштучно). R= ч ? сm , ч – такт лінії ,nm – транспортна партія. У разі, коли організована безперервна потокова лінія, після обчислення такту проводять синхронізацію операції. Операція вважається синхронною, коли тривалість її дорівнює або є кратною такту. Кількість робочих місць: ti - норма часу на обробку предмета; ч – такт лінії. Коефіцієнт завантаженості робочих місць: __________________________________ швидкість руху конвеєра: ___________________________________________________________________________________________________ Просторове розміщення потокових ліній може бути різним залежно від кількості робочих місць, типу транспортних засобів, площі. Найпростішим є прямолінійне розміщення робочих місць. Але це не завждми можливе. Буває дворядне, кільцеве, зигзагоподібне розміщення потокових ліній. Суміжні потокові лінії треба розміщувати так, щоб було зручно транспортувати предмети праці між ними.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (11.07.2013)
Просмотров: 477 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: