Реферат на тему Механізми підйому вантажу - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Механізми підйому вантажу. МЕХАНІЗМИ ПІДЙОМУ ВАНТАЖУ 7.1 Загальні відомості і основні кінематичні схеми механізмів підйому вантажу. Основне призначення МПВ – переміщення будь-якого вантажу в вертикальній площині. Класифікація МПВ ведеться за такими ознаками: за типом кінематичної схеми- жорстка КС з канатним або ланцюговим приводом ВЗХП, схема з фрикційним приводом (канатоведучий шків); за типом двигуна приводу барабана – електричні, гідравлічні і пневматичні; за типом передач приводу барабана – МПВ з зубчастими циліндричними, планетарними або черв’ячними редукторами; за схемою з’єднання барабана з редуктором – з’єднання відкритою циліндричною передачею, спеціальною зубчастою муфтою, яка вмонтована в барабан, з’єднання зовнішньою сполучною муфтою. Основне застосування мають МПВ з жорсткою (незмінною) кінематичною схемою з електричним типом двигуна привода барабана.МПВ з фрикційним приводом застосовують тільки в підйомниках. Механізм підйому складається з таких основних збірних одиниць: вантажозахоплюючого пристрою (гакова підвіска,грейфер і т.д.), поліспаста, тягового барабана, привода барабана. Привід барабана, в свою чергу, складається з електродвигуна, гальма, з’єднуючих муфт, редуктора (циліндричного, планетарного або черв’ячного). В залежності від вибраної схеми з’єднання барабана з редуктором в склад привода може входити відкрита циліндрична передача. Основний тип електричних двигунів МПВ – кранові асинхронні двигуни змінного струму з короткозамкнутим ротором серій МТК, МТКН, МТF і з контактними кільцями і фазовим ротором серій МТ, МВТ, МТН, MTF. Ці двигуни характеризуються підвищеною перевантажною здатністю, великими пусковими моментами при порівняно невеликих пускових струмах, малим часом розгону. Двигуни з короткозамкнутим ротором прості за конструкцією, мають меньші масу і габарити, більш надійні в експлуатації.Основнимй їх недолік – малий пусковий момент і безпосереднє з’єднання з електричною мережою. Ці двигуни застосовуються для груп режимів роботи по ГОСТ 25835 – 83 – 3М і 4М. Робота на цих режимах характеризується малим числом вмикань при невеликій потужності, тобто потреби в регулюванні швидкості при рушійному і гальмівному режимах немає. Двигуни з фазовим ротором і контактними кільцями порівняно з короткозамкнутими мають більшу масу і габарити, складніші за конструкцією і керуванням. Двигуни цього типу включаються в електричну мережу через регулюємий опір(реостат). За допомогою реостата,в період неусталеного руху(розгін,гальмування), можна зменьшувати пусковий струм при одночасному збільшенні пускового моменту. Це забезпечує плавність пуску і гальмування,регулювання пускового моменту, менші втрати енергії в обмотках двигуна під час перехідних процесів. Враховуючи вищесказане - це основний тип двигунів для груп режимів роботи 5М і 6М. Вибір типу механічних передач, які застосовуються в приводах барабана МПВ, залежить від величини передаточного числа приводу і умов експлуатації. Кінематична схема привода барабана з двоступінчастим циліндричним зубчастим редуктором, (рис.7.1), застосовується для любих умов експлуатації, незалежно від габаритів барабана, в інтервалі передаточних чисел u=8…50. Основні типи серійно випускаємих двоступінчастих циліндричних редукторів:Ц2У,Ц2Н,ЦДНД,ЦДН,Ц2,ЦД2,ГД. 1 – електродвигун, 2 – пружна з’єднуюча муфта, 3 – гальмо, 4 – редуктор, 5 –з’єднуюча (ланцюгова або зубчаста) муфта. Рисунок 7.1 Кінематична схема привода барабана МПВ з двоступінчатим циліндричним зубчастим редуктором. Аналогічну схему,тільки з трьоступінчатим циліндричним зубчастим редуктором, застосовують для тих же умов експлуатації в інтервалі 50u 250. Основні типи серійно випускаємих трьоступінчатих циліндричних зубчастих редукторів: Ц3У, ЦТН, ЦТНД, ГТ, ГК, Ц2, (рис.7.2). 1 – електродвигун, 2 – пружна з’єднуюча муфта, 3 – гальмо, 4 – редуктор, 5 – з’єднуюча спеціальна зубчаста муфта, 6 – барабан. Рисунок 7.2 Кінематична схема привода барабана МПВ з трьохступінчатим циліндричним зубчастим редуктором. В інтервалі передаточних чисел 50u100 можна застосовувати, для нормальних умов експлуатації, кінематичну схему привода з двоступінчатим редуктором в якій барабан з’єднується з останнім відкритою циліндричною зубчастою передачею (рис.7.3) 1 – електродвигун, 2 – пружна з’єднуюча муфта, 3 – гальмо, 4 – редуктор, 5 – відкрита циліндрична передача, 6 – барабан. Рисунок 7.3 Кінематична схема привода барабана МПВ з відкритою циліндричною передачею. При роботі привода в агресивному середовищі і інтервалі передаточних чисел u=40…80, в якості редуктора приводу застосовується черв’яний редуктор (рис. 7.4). Основні типи серійних черв’ячних редукторів: РЧН,РЧП,РГУ,РГС,Ч. 1 – електродвигун, 2 – пружна з’єднуюча муфта, 3 – гальмо, 4 – редуктор, 5 –з’єднуюча (ланцюгова або зубчаста) муфта, 6 – барабан. Рисунок 7.4 Кінематична схема приводу барабана МПВ з черв’яним редуктором. Основний тип гальмівних пристроїв ПМ – автоматичні нормально замкнуті двоколодкові гальма з електромагнітним приводом типів ТКТ, ТКП або з електрогідравлічним приводом типів ТКГ, ТКТГ. При режимах роботи 4М…6М рекомендується застосовувати гальма з електрогідравлічним приводом. В якості з’єднуючої муфти між двигуном і редуктором, як правило, застосовують пружну втулково-пальцеву муфту з гальмівним шківом. Згідно норм Держнаглядохоронпраці півмуфта з гальмівним шківом встановлюється тільки на валу редуктора. Між редуктором і барабаном застосовують, як правило, ланцюгові або зубчасті муфти. Якщо діаметр барабана по дну канавки відповідає умові то він з’єднується з редуктором спеціальною зубчастою муфтою (рис.7.5). Рисунок 7.5 З'єднання барабана з редуктором спеціальною зубчастою муфтою 7.2 Визначення максимальної статичної потужності на валі двигуна. Вибір двигуна При проектному розрахунку механізму підйому вантажу, в результаті якого вибирається кінематична схема приводу барабана, точне значення коефіцієнта корисної дії (к.к.д.) - м невідоме, тому проектний розрахунок проводиться при наближеному значенні к.к.д. - , яке приймається при використанні зубчастих циліндричних передач – 0,8…0,85; при використанні черв’ячних – 0,65...0,7. В цьому випадку наближене значення максимальної статичної потужності на валі двигуна визначається за формулою: , (7.1) де V1 - швидкість підйому вантажу,м/с; GH - номінальна вага. GH=GB+GП, (7.2) де GВ – максимальна вага вантажу; GП – вага вантажозахоплюючих пристроїв. Еквівалентна потужність, яку розвиває двигун при роботі з вантажами різної ваги, завжди менша максимальної статичної. Величина наближеного значення розрахункової потужності на валі двигуна визначається за формулою (7.3) К=0,7- для класів навантаження В1 і В2 i К=0,8 - для класів навантаження В3 і В4. Клас навантаження визначається в залежності від величини коефіцієнта навантаження КН. Величина КН, для випадку коли вагою вантажозахоплючих пристроїв можна знехтувати, визначається за формулою , (7.4) де Qi - маса вантажу для і-тої ступені графіка навантаження ; ti - час роботи механізму на і-тій ступені графіка навантаження; Т - загальний час роботи ; Qном - номінальна маса вантажу, на підйом якої розрахований кран. Графіки навантаження для відповідних режимів роботи приведені в довідковій літературі. Умова вибору двигуна МПВ по потужності (7.5) де – номінальна потужність вибраного двигуна, яка відноситься до його паспортних даних, і вибирається в залежності від величини відносної тривалості вмикання ТВ%. 7.3 Вибір кінематичної схеми привода барабана й перевірка правильності вибору двигуна Як було сказано вище розрахункова схема вибирається в залежності від умов роботи, загального передаточного числа приводу й діаметра барабана по дні нарізної канавки. Розрахункове значення діаметра барабана по дні нарізної канавки визначається за формулою (7.6) Одержане значення заокруглюють до найближчого більшого стандартного значення з ряду: 160; 200; 250; 320; 400; 450; 500; 560; 630; 710; 800; 900; 1000. При зєднання барабана з редуктором здійснюється спеціальною зубчастою муфтою, вмонтованою в барабан, при зовнішньою сполучною муфтою. Частота обертання вала барабана визначається за формулою (7.7) де - стандартне значення діаметра барабана по середній лінії навитого канату; іП – кратність поліспаста; V1 – швидкість підйому вантажу. Стандартне значення діаметра барабана по середній лінії навитого каната визначається за формулою (7.8) Розрахункове значення передаточного числа приводу рівне (7.9) де nдв – частота обертання вибраного типу двигуна. В залежності від одержаного значення і умов роботи, агресивне або нормальне середовище, остаточно вибирають кінематичну схему привода. Для вибраної кінематичної схеми визначають розрахункове значення к.к.д. привода за однією з формул (7.10) , (7.11) де зп – к.к.д. поліспаста; р - к.к.д. редуктора приводу; мф - к.к.д. з’єднуючих муфт; пк - к.к.д. опор барабана приводу; зцп – к.к.д. відкритої циліндричної передачі. Якщо, то фактичні значення потужності визначають за формулами (7.12) (7.13) Для фактичного значення розрахункової потужності перевіряють умову (7.5) для попередньо вибраного двигуна. Якщо умова виконується, то попередньо вибраний двигун залишається, якщо ні – вибирають новий двигун. Для остаточно вибраного двигуна записують його основні технічні характеристики: номінальну потужність ; максимальний пусковий момент ТМАХ.П (для двигунів із фазовим ротором) або середній пусковий момент ТСР.П для двигунів із короткозамкнутим ротором; відносна тривалість вмикання ТВ%; частота обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв. 7.4 Вибір редуктора приводу При підборі серійно виготовляємого редуктора повинні виконуватись дві умови: 1.Умова підбору по силових параметрах , (7.14) 2. Умова підбору по кінематичних параметрах , (7.15) де – номінальна потужність на вхідному валі вибраного редуктора; – розрахункова потужність на вхідному валі редуктора; – номінальне значення крутного моменту, який передається вихідним валом вибраного редуктора; - розрахункове значення крутного моменту на вихідному валі редуктора; up.p – розрахункове значення передавального числа редуктора; – паспортне значення передаточного числа вибраного редуктора. Величина розрахункового крутного моменту на тихохідному (вихідному) валі редуктора визначається за формулою , Нм (7.16) де ТТ - крутний момент на тихохідному валі редуктора при підйомі номінального вантажу GH, Hм; КД - коефіцієнт довговічності. Величина ТТ в залежності від схеми приводу визначається за формулами ,Нм, (7.17) ,Нм, (7.18) де ТБ - крутний момент, який передає барабан при підйомі номінального вантажу GН, Hм. Значення uцп вибирається по ГОСТ2185-66 в інтервалі 1uцп3,15. Величина ТБ, в залежності від типу поліспаста, визначається за формулою ,Нм (7.19) де FСТ.MАХ – максимальне статичне зусилля розтягу каната; ZБ – кількість ниток канату, які набігають на барабан. Величина коефіцієнту довговічності визначається за формулою , (7.20) де КQ - коефіцієнт змінності ваги підіймаємого вантажу; Кt - коефіцієнт терміну роботи механізму. Величини коефіцієнтів КQ і К.t визначаються за формулами , (7.21) , (7.22) де -базове число циклів контактних напружень зубців колеса тихохідної ступені циліндричного редуктора, NHlim=120 106 або NHlim=107 – для черв'ячної передачі; NHE – еквівалентне число циклів зміни напружень зубців колеса тихохідної ступені редуктора; uт – передаточне число тихохідної ступені редуктора. (7.23) де Ni – число циклів зміни напружень зуба колеса тихохідної ступені редуктора на і-тій ступені графіка навантаження. , (7.24) де nт – частота обертання вала колеса тихохідної ступені редуктора, хв-1; ti – час роботи МПВ на і-тій ступені графіка навантаження, год. При з’єднанні барабана з редуктором через сполучні муфти (рис. 7.1, 7.2, 7.4) - При з’єднанні барабана з редуктором відкритою циліндричною передачою, рис.7.3, . (7.25) Позначимо відношення часу роботи механізму на і-тій ступені графіка навантаження ti до загального часу роботи Т через кі. (7.26) Підставивши (7.26) в (7.23) одержимо (4.27) Передаточне число тихохідної ступені двоступеневого циліндричного редуктора, виконаного по розгорнутій схемі (рис.7.1 і 7.3) визначається за формулою . (7.28) Передаточне число тихохідної ступені триступеневого циліндричного редуктора, рис.7.2, . (7.29) Для одноступеневого черв'ячного редуктора (7.30) Розрахункове значення передаточного числа редуктора визначається в залежності від схеми з’єднання барабана за такими формулами: . - рис.7.1, 7.2, 7.4 (7.31) - рис.7.3 (7.32) Розрахункове значення потужності на тихохідному валі редуктора ,Вт (7.33) Розрахункове значення потужності на вхідному валі редуктора ,Вт (7.34) В залежності від одержаних значень РР.Р або ТР..Р і uр.р, по довідковій літературі, вибирають серійно випущений редуктор і перевіряють умови (7.14) і (7.15). Для вибраного типорозміру редуктора записують основні характеристики: номінальну потужність на вхідному валі редуктора або номінальний обертовий момент на вихідному валі редуктора; паспортне передаточне число редуктора сумарну міжосьову віддаль ; діаметри кінців вхідного і вихідного валів редуктора d1 і d2. 7.5 Вибір сполучних муфт Муфта,яка встановлюється між двигуном і редуктором приводу МПВ, як правило, пружна втулково-пальцева муфта з гальмівним шківом. Між редуктором і барабаном, як правило, встановлюються зубчасті або ланцюгові муфти. Вибір типорозміру муфти здійснюється в залежності від величини розрахункового обертового моменту , (7.35) де КМ – коефіцієнт запасу; для підіймально-транспортного устаткування КМ=3…5. Величина максимального статичного обертового моменту, який передається муфтою, визначається за формулою , (7.36) Умови вибору типорозміру муфти: 1); 2) де - відповідно мінімальне і максимальне значення розрахункового моменту; - відповідно діаметри отвору півмуфти, яка установлюється на вал двигуна, вала двигуна, отвору півмуфти, яка установлюється на вал редуктора, швидкохідного вала редуктора. Інші умови, які повинні виконуватись при виборі муфти: діаметр обода півмуфти повинен бути рівний необхідному діаметру гальмівного шківа вибраного гальма; ширина обода півмуфти повинна бути на 5 мм більша ширини колодок вибраного гальма. Основні параметри вибраного типорозміру муфти: величина номінального обертового моменту діаметри отворів півмуфт, які встановлюються на валах двигуна і редуктора - dМ ДВ, dМР; діаметр гальмівного шківа DШМ; ширина шківа ВШМ; момент інерції муфти JМГ. 7.6. Перевірка двигуна на пусковий режим В період розгону МПВ, який є несталим періодом руху МПВ, крім статичних сил необхідно враховувати динамічне навантаження, викликане силами інерції мас привода, які здійснюють поступальний і обертовий рух. Перевірка працездатності двигуна в період пускового режиму здійснюється двома основними способами: а) визначається розрахункове значення пускового моменту ТР.П і порівнюється з середнім пусковим моментом вибраного двигуна ТСР.П, який відноситься до паспортних даних двигуна; б) визначається час розгону двигуна tр.р і порівнюється отримане значення з допустимим значенням для даного типу крана. Перший спосіб застосовується для перевірки двигунів з короткозамкнутим ротором. Середнє значення пускового моменту для двигунів типорозміру МТКF визначається за формулою (7.37) де - номінальний момент двигуна; - кратність середнього пускового моменту за період розгону (пуску). (7.38) де - кратності пускового моменту і максимального моментів, які наводяться в каталогах двигунів (паспортні дані). В довідковій літературі для двигунів типорозміру МТКF можуть наводитись значення середнього пускового моменту , визначені для відповідних величин за формулами (7.37) і (7.38). Умова правильності вибору двигуна з короткозамкнутим ротором . 1 (7.39) Згідно принципу Даламбера розрахункове значення пускового моменту визначається за формулою , (7.40) де ТСТ.П – максимальний статичний момент на валі двигуна в період підйому; – динамічний обертальний момент від сил інерції мас механізму, які рухаються поступально; – динамічний обертальний момент від сил інерції обертових мас. (7.41) При рівноприскоренному підйомі вантажу можна записати (7.42) де QH – маса номінального вантажу, кг; – діаметр барабана по середній лінії навитого канату,м; V1 – швидкість підйому вантажу, м/с; tP – час розгону (пуску) механізму, c. Виразимо V1 через кінематичні параметри привода барабана (7.43) Підставивши (7.41) в (7.40) одержимо (7.44) Динамічний момент при рівноприскоренному русі, визначається за формулою (7.45) де JЗВ – зведений до валу двигуна момент інерції всіх обертових мас механізму; дв – кутове прискорення вала двигуна. На основі рівності кінетичних енергій механізму підйому і динамічної моделі з моментом інерції ІЗВ запишемо (7.46) де J1,…,Jn – моменти інерції мас, які розміщенні на валах механізму; n – кількість валів механізму; 1,…,n – кутові швидкості валів. Момент інерції обертових мас, розміщених на першому валі привода (7.47) де ІР..ДВ - момент інерції ротора двигуна; ІМГ – момент інерції сполучної муфти з гальмівним шківом, яка встановлюється між двигуном і редуктором; де – момент інерції шестірні швидкохідної ступені редуктора. Величиною , внаслідок її незначного значення, можна не враховувати. Кінетична енергія обертових мас, розміщених на всіх інших валах привода складає 10…25% від кінетичної енергії обертовах мас першого вала привода. Враховуючи вищесказане можна записати ІЗВ=І1+(0,1…0,25)І1= сІ1. (7.48) (7.49) При розрахунковому значенні загального передаточного числа МПВ фактичне значення швидкості підйому вантажу рівне заданому значенню. При використанні в приводі барабана МПВ стандартного редуктора, передаточне число якого відрізняється від розрахункового, фактичне значення швидкості підйому визначається за формулою (7.50) При визначенні розрахункового значення пускового моменту ТР.П в формули (7.44) і (7.49) підставляється допустиме значення часу розгону механізму . (7.51) де – допустиме прискорення при пуску привода, м/с2; V1 - швидкiсть підйому вантажу, м/с. В залежності від застосування крана величина допустимого прискорення повинна бути такою: монтажні крани вантажністю до 8т (настінні стаціонарні поворотні, підвісні стаціонарні поворотні, настінні пересувні поворотні і неповоротні, велосипедні, мостові) – 0,1 м/с2; крани машинобудівних заводів вантажністю більше 8т (настінні стаціонарні поворотні, підвісні стаціонарні поворотні, настінні пересувні поворотні і неповоротні, велосипедні, мостові) – 0,3м/с2; крани, які виконують масові завантажувально-розвантажувальні роботи (портальні, самохідні всіх типів, баштові, стрілові стаціонарні на колоні, вантові, козлові, мостокабельні) – 0,7м/с2. З врахуванням вищесказаного величина ТР.П визначається за формулою (7.52) Другий спосіб застосовується для перевірки двигунів з фазовим ротором. Умова правильного вибору двигуна має вигляд (7.53) Розрахункове значення часу розгону визначається за формулою , с, (7.54) де – середній пусковий момент для двигунів з фазовим ротором. (7.55) де ТМАХ.П – максимальний пусковий момент, який приводиться в паспортних даних вибраного двигуна; ТМIN.П – мінімальний пусковий момент. Для забезпечення нормальних умов пуску, згідно рекомедується приймати (7.56) Величина номінального моменту , який розвиває двигун . (7.57) Величина R визначається за формулою (7.58) Якщо умови перевірки двигуна на пусковий режим не виконуються, то необхідно вибрати інший тип двигуна і повторити перевірочний розрахунок на пусковий режим. 7.7 Перевірка двигуна на нагрів Двигун механізму підйому вантажу, якщо його номінальна потужність менша за потужність, яка витрачається на підіймання номінального вантажу, вимагає перевірки на нагрів. Перевірка двигуна на нагрів проводиться по еквівалентному обертовому моменту ТЕКВ. Цей метод застосовується як для електродвигунів з короткозамкнутим так із фазовим роторами. Умова перевірки вибраного двигуна на нагрів має вид . (7.59) Кількість підйомів і опускань за один робочий цикл приймають згідно графіка навантаження, рис.Б1, дод.Б. Рекомендується приймати за один робочий цикл десять підйомів і опускань вантажу. Розподіл кількості підйомів і опускань по ступенях графіка навантаження розглянемо на прикладі режиму 3М. Згідно графіка навантаження цього режиму, рис.Б1, дод.Б, час підйому і опускання вантажу вагою GH (перша ступінь графіка) становить сорок відсотків від загального часу роботи механізму, тобто при десяти рекомендуємих підйомів і опускань, вантаж вагою GH підіймається і опускається чотири рази. Для другої ступені графіка вага вантажу G2=0,095GH і його час підйому і опускання становить 30 відсотків від загального часу роботи МПВ, тобто вантаж вагою 0,095GH підіймається і опускається три рази. Час підйому і опускання вантажу G3=0,05GH (третя ступінь графіка навантаження) становить 30 відсотків від загального часу роботи МПВ, тобто вантаж вагою 0,05GH підіймається і опускається три рази. Величина ТЕКВ визначається за формулою (7.60) де ТП - пусковий момент двигуна. Для двигунів з короткозамкнутим ротором приймають ТП =ТР.П, для двигунів із фазовим ротором - ТП =; - статичний обертальний момент на валу двигуна при підійманні вантажу вагою Gі, і =1... n; - статичний крутний момент на валу двигуна при опусканні вантажу вагою Gі, і =1... n; - час розгону двигуна на відповідних ступенях графіка навантаження; - час опускання двигуна на відповідних ступенях графіка навантаження; N1,…N2 – кількість підйомів і опускань вантажу на відповідних ступеней графіка навантаження; - час усталеного руху при підійманні вантажу; - час усталеного руху при опусканні вантажу; - коефіцієнт, який враховує погіршення умов охолодження в період пуску двигуна; n - число ступіней графіка навантаження. Статичні моменти на валу двигуна при підійманні і опусканні вантажу вагою Gі визначаються за формулами , (7.61) , (7.62) де - к.к.д. механізму підйому вантажу при підійманні або опусканні вантажу вагою Gі. Значення вибираються в залежності від величини і ваги вантажу Gі.. Загальний час розгону двигуна при підійманні і опусканні вантажу визначається за формулою Зведений до валу двигуна момент інерції всіх рухомих мас привода при підійманні і опусканні вантажу вагою Gі, включаючи і маси, які рухаються поступально, визначається за формулою (7.63) (7.64) Кутова швидкість двигуна при підійманні вантажу (7.65) Кутова швидкість двигуна при опусканні вантажу , (7.66) де с - синхронна кутова швидкість двигуна; f - частота промислового струму, f=50Гц; p - число пар полюсів двигуна. Кількість полюсів вибраного двигуна приведена в позначенні його типорозміру. Час розгону механізму при підійманні і опусканні вантажу вагою Gі визначається за формулами (7.67) (7.68) Час усталеного руху при підйомі і опусканні вантажу визначаємо за формулами (7.69) , (7.70) де Н – висота підйому вантажу. Значення коефіцієнту залежить від величин і tУ.П. ПриtУ П/60 приймають =0,65...0,78, приtУ П/60 - =1. Якщо висота підйому Н не задана, то при визначенні часу усталеного руху користуються середнім значенням висоти підйому НСР. Можна приймати для монтажно-збиральних робіт -НСР=2м, для перевантажувальних робіт - НСР =6м. Якщо умови перевірки двигуна на нагрів не виконуються, то необхідно вибрати інший тип двигуна і повторити перевірочний розрахунок на нагрів. 7.8 Вибір гальма Основний тип гальмівних пристроїв вантажопідіймальних машин – автоматичні нормально замкнуті двоколодкові гальма з електромагнітним або електрогідравлічним приводом типів ТКТ, ТКП, ТКГ, ТКТГ. При режимах роботи 4М…6М рекомендується застосовувати гальмо з електрогідравлічним приводом типів ТКГ, ТКТГ. При виборі типорозміру гальма повинні виконуватись дві умови: а) , б) відносна тривалість вмикання котушки електромагніта повинна відповідати режиму роботи МПВ (тільки для гальм з електромагнітним приводом). де – номінальне значення гальмівного моменту вибраного типорозміру гальма; ТР.Г – розрахунковий гальмівний момент. Величина ТР.Г визначається по формулі , (7.71) де ТСТ.ОП – максимальний статичний крутний момент на валу двигуна при опусканні вантажу; КГ – коефіцієнт запасу гальмування, який вибирається в залежності від заданого режиму роботи. (7.60) Вибране гальмо перевіряється по часу гальмування при опусканні вантажу. Час гальмування при опусканні вантажу визначається за формулою (7.61) Величина R1 визначається за формулою (7.62) Швидкість опускання вантажу (7.63) Допустимий час гальмування (7.64) де аadm – допустиме прискорення при пуску привода, м/с2. Умова правильного вибору гальма по часу гальмування виконується (7.65) тести до Розділу 7. механізм підйому вантажу Рівень складності А 7А1. Механізм підйому вантажу складається: а) електродвигуна, гальма, редуктора, сполучних муфт і приводного колеса; б) електродвигуна, розміщеного вертикально, гальма, хвильового редуктора, сполучних муфт і поворотної платформи; в) електродвигуна, гальма, редуктора, сполучних муфт, тягового барабана, поліспаста; г) електродвигуна, гальма, редуктора, сполучних муфт, конічного або криволінійного барабана, поліспаста; д) центрально розміщеного двигуна, швидкохідних трансмісійних валів і кінцевих редукторів. 7А2. Передаточне число кінематичної схеми механізму підйому вантажу, наведеної на рисунку, знаходиться в межах: а) u=12…65; б) u=40…80; в) u=8…50; г) u=51…150; д) u=2…6. 7А3. Передаточне число кінематичної схеми механізму підйому вантажу, наведеної на рисунку, знаходиться в межах: а) u=12…65; б) u=40…80; в) u=8…50; г) 50<u?250; д) u=2…6. 7А4. Конструкція муфти, яка представлена на рисунку, застосовується для з?єднання барабана з редуктором при діаметрі: а) б) в) г) д) 7А5. Передаточне число кінематичної схеми механізму підйому вантажу, наведеної на рисунку, знаходиться в межах: а) u=12…65; б) u=40…80; в) u=8…50; г) 50<u?250; д) u=2…6. 7А6. Передаточне число кінематичної схеми механізму підйому вантажу, наведеної на рисунку, знаходиться в межах: а) u=12…65; б) u=40…80; в) u=8…50; г) 50<u?250; д) u=50…100. 7А7. Півмуфта з гальмівним шківом установлюється: а) на валі двигуна; б) на тихохідному валі редуктора; в) на швидкохідному валі редуктора; г) на проміжному валі редуктора; д) на валі барабана. 7А8. Чому при проектному розрахунку механізму підйому вантажу використовується не точне а наближене значення загального к.к.д: а) наближене значення к.к.д. не впливає на точність проектного розрахунку; б) при проектному розрахунку точне значення к.к.д. не відоме; в) похибка значення к.к.д. впливає тільки швидкість підйому вантажу; г) так як еквівалентна потужність, яку розвиває двигун при роботі з вантажами різної ваги, завжди менша максимальної статичної, то вплив значення к.к.д. на точність рорахунку відсутній; д) Клас навантаження визначається в залежності від величини коефіцієнта навантаження КН. 7А9. Барабан з редуктором, див.кінематичну схему, з?єднаний: а) ланцюговою муфтою; б) спеціальною зубчастою муфтою, вмонтованою в барабан; в) пружною втулково-пальцевою муфтою; г) фланцевою муфтою; д) барабан і редуктор мають спільний вал. 7А10. Для остаточно вибраного електродвигуна із фазовим ротором записують його основні технічні характеристики: а) номінальну потужність , коефіцієнт нерівномірності руху двигуна, максимальний пусковий момент ТМАХ.П, відносну тривалість вмикання ТВ%; частоту обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв; б) номінальну потужність , коефіцієнт нерівномірності руху двигуна, середній пусковий момент ТСР.П, відносну тривалість вмикання ТВ%; частоту обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв; в) номінальну потужність , максимальний пусковий момент ТМАХ.П, відносну тривалість вмикання ТВ%; частоту обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв; г) номінальну потужність , середній пусковий момент ТСР.П, відносну тривалість вмикання ТВ%; частоту обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв; д) номінальну потужність , габарити двигуна, пусковий момент ТСР.П, відносну тривалість вмикання ТВ%; частоту обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв. 7А11. Для остаточно вибраного електродвигуна із короткозамкнутим ротором записують його основні технічні характеристики: а) номінальну потужність , коефіцієнт нерівномірності руху двигуна, максимальний пусковий момент ТМАХ.П, відносну тривалість вмикання ТВ%; частоту обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв; б) номінальну потужність , коефіцієнт нерівномірності руху двигуна, середній пусковий момент ТСР.П, відносна тривалість вмикання ТВ%; частота обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв; в) номінальну потужність , максимальний пусковий момент ТМАХ.П, відносну тривалість вмикання ТВ%; частоту обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв; г) номінальну потужність , середній пусковий момент ТСР.П, відносну тривалість вмикання ТВ%; частоту обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв; д) номінальну потужність , габарити двигуна, пусковий момент ТСР.П, відносну тривалість вмикання ТВ%; частоту обертання nдв; маховий момент ротора mD2 або момент інерції ротора JР.ДВ; діаметр кінця вала dдв. 7А12. Якщо то потрібно визначити такі параметри: а) і б) і в) і г) і д) і Рівень складності В Тести рівня складності В оцінюють знання по засвоєнню основних понять теоретичних основ розрахунку деталей і вузлів механізмів вантажопідіймальних і транспортуючих машин (формули для визначення основних розрахункових величин, аналіз графічних залежностей). Оціночна вартість одного тестового питання – 3бал. 7В1. В формулі для визначення максимальної потужності на валі двигуна невідомими величинами Х і У позначено: а) GВ і б) GП і в) GП і г) і д) GВ і 7В2. Коефіцієнт навантаження для режиму роботи, див. рисунок, становить: а) 0,4834; б) 0,3214; в) 0,16328; г) 0,40029; д) 0,2803. 7В3. Коефіцієнт навантаження для режиму роботи, див. рисунок, становить: а) 0,4834; б) 0,3214; в) 0,16328; г) 0,40029; д) 0,2803. 7В4. Коефіцієнт навантаження для режиму роботи, див. рисунок, становить: а) 0,4834; б) 0,36953; в) 0,16328; г) 0,40029; д) 0,2803. 7В5. Коефіцієнт навантаження для режиму роботи, див. рисунок, становить: а) 0,4834; б) 0,3214; в) 0,16328; г) 0,40029; д) 0,6032. 7В6. Для крана, див. рисунок, частота обертання барабана, визначена за формулою по таких даних - типорозмір підвіски 2-8-406, V1=11м/с, становить: а) 32,45; б) 26,83; в) 42,64; г) 18,62; д) 24,0. 7В7. Для крана, див. рисунок, частота обертання барабана, визначена за формулою по таких даних - типорозмір підвіски 1-3,2-406, V1=11м/с, становить: а) 33,11; б) 26,83; в) 18,41; г) 19,62; д) 24,0. 7В8. Для крана, див. рисунок, частота обертання барабана, визначена за формулою по таких даних - типорозмір підвіски 3-12,5-406, V1=18м/с, становить: а) 52,45; б) 65,23; в) 48,41; г) 59,62; д) 64,0. 7В9. Для крана, див. рисунок, частота обертання барабана, визначена за формулою по таких даних - типорозмір підвіски 4-16-500, V1=11м/с, становить: а) 72,45; б) 95,23; в) 105,70; г) 89,62; д) 94,0. 7В10. Для крана, див. рисунок, обертовий момент на валі барабана, визначений за формулою по таких даних - становить: а) 9614; б) 8569; в) 11321; г) 10451; д) 7654. 7В11. Для крана, див. рисунок, обертовий момент на валі барабана, визначений за формулою по таких даних - становить: а) 7614; б) 8569; в) 9321; г) 5517; д) 4654. 7В12. Для крана, див. рисунок, обертовий момент на валі барабана, визначений за формулою по таких даних - становить: а) 7614; б) 9321; в) 8569; г) 5517; д) 4654. 7В13. Для крана, див. рисунок, обертовий момент на валі барабана, визначений за формулою по таких даних - становить: а) 3215; б) 1867; в) 4327; г) 2127; д) 3756. 7В14. Умови підбору серійно виготовленого редуктора мають вид: а) б) і в) і г) і д) і 7В15. Умови підбору муфти між двигуном і редуктором мають вид: а) ; б) ; в) ; г) ; д) ; 7В16. Умова перевірки електродвигуна з короткозамкнутим ротором на пусковий режим має вид: а) а) в) г) д) 7В17. Умова перевірки електродвигуна із фазовим ротором на пусковий режим має вид: а) б) в) г) д) Рівень складності C Тести рівня складності В оцінюють застосування теоретичних основ розрахунку деталей і вузлів механізмів вантажопідіймальних і транспортуючих машин для практичних інженерних розрахунків. Оціночна вартість одного тестового питання – 6бал. 7С1. Умова правильного вибору двигуна МТКF по пусковому режиму при таких даних - GH=71138Н; ; і ТСР.П=215Н•м: а) не виконується, ТР.П=256ТСР.П=215; б) не виконується, ТР.П=236ТСР.П=215; в) виконується, ТР.П=156<ТСР.П=215; г) виконується, ТР.П=203<ТСР.П=215; д) виконується, ТР.П=215=ТСР.П=215. 7С2. Умова правильного вибору двигуна МТF по пусковому режиму при таких даних - GH=25469Н; іП=2; ; R=24; ТМАХ.П=87Н•м; ТМІН.П=46Н•м і а) виконується, ; б) виконується, ; в) не виконується, ; г) не виконується, ; д) виконується, . 7С3. Умова правильного вибору по гальмівному моменту гальма ТКГ-200 при таких даних - GH=51138Н; іП=2; ; ТНГ=250Нм; КГ=1,75: а) не виконується, ТНГ=250<ТР.Г=263,3; б) виконується, ТНГ=250ТР.Г=163,3; в) не виконується, ТНГ=250<ТР.Г=283,7; г) виконується, ТНГ=250ТР.Г=93,3; д) не виконується, ТНГ=150<ТР.Г=183,3. 7С4. Умова правильного вибору двигуна МТКF по пусковому режиму при таких даних - GH=40693Н; іП=1; ; і ТСР.П=215Н•м: а) не виконується, ТР.П=256ТСР.П=215; б) не виконується, ТР.П=236ТСР.П=215; в) виконується, ТР.П=156<ТСР.П=215; г) виконується, ТР.П=203<ТСР.П=215; д) виконується, ТР.П=215=ТСР.П=215. 7С5. Умова правильного вибору двигуна МТF по пусковому режиму при таких даних - GH=144787Н; іП=8, ; R=24; TСТ.П=245Н•м; ТМАХ.П=650Н•м; ТМІН.П=272Н•м і а) виконується, ; б) виконується, ; в) не виконується, ; г) не виконується, ; д) виконується, . 7С6. Умова правильного вибору по часу гальмування гальма ТКГ-200 при таких даних - GH=51138Н; іП=2; ; КГ=1,75: R1=37,2; а) виконується, ; б) виконується, ; в) не виконується, ; г) не виконується, ; д) виконується, . 7С7. Умова правильного вибору двигуна МТКF по пусковому режиму при таких даних – nДВ=900хв-1 ; ; ТСТ.П=218Н•м с=1,1 і ТСР.П=595Н•м: а) не виконується, ТР.П=656ТСР.П=595; б) не виконується, ТР.П=768ТСР.П=595; в) виконується, ТР.П=456<ТСР.П=595; г) виконується, ТР.П=303<ТСР.П=595; д) виконується, ТСТ.П=595=ТСР.П=595. 7С8. Умова правильного вибору двигуна МТF по пусковому режиму при таких даних - GH=143610Н; іП=8, ; R=206; ТМАХ.П=650Н•м; і а) виконується, ; б) виконується, ; в) не виконується, ; г) не виконується, ; д) виконується, . 7С9. Умова правильного вибору по гальмівному моменту гальма ТКГ-300 при таких даних - GH=81776Н; іП=2; ; ТНГ=800Нм; КГ=2: а) не виконується, ТНГ=800<ТР.Г=963,3; б) виконується, ТНГ=800ТР.Г=363,3; в) не виконується, ТНГ=800<ТР.Г=883,7; г) виконується, ТНГ=800ТР.Г=284,2; д) не виконується, ТНГ=850<ТР.Г=883,3. 7С10. Умова правильного вибору двигуна МТКF по пусковому режиму при таких даних – nДВ=915хв-1 ; ; ТСТ.П=221Н•м с=1,1 і ТСР.П=595Н•м: а) не виконується, ТР.П=656ТСР.П=595; б) не виконується, ТР.П=768ТСР.П=595; в) виконується, ТР.П=456<ТСР.П=595; г) виконується, ТР.П=364<ТСР.П=595; д) виконується, ТСТ.П=595=ТСР.П=595. 7С11. Умова правильного вибору по часу гальмування гальма ТКГ-300 при таких даних - GH=81776Н; іП=2; ; КГ=2: R1=140; а) виконується, ; б) виконується, ; в) не виконується, ; г) не виконується, ; д) виконується, . Ім?я питання \| Правильний варіант \| Ім?я питання \| Правильний варіант \| Ім?я питання \| Правильний варіант 7А1 \| в \| 7В1 \| г \| 7С1 \| г 7А2 \| в \| 7В2 \| г \| 7С2 \| в 7А3 \| г \| 7В3 \| в \| 7С3 \| б 7А4 \| б \| 7В4 \| б \| 7С4 \| а 7А5 \| г \| 7В5 \| д \| 7С5 \| д 7А6 \| д \| 7В6 \| б \| 7С6 \| б 7А7 \| в \| 7В7 \| а \| 7С7 \| б 7А8 \| б \| 7В8 \| б \| 7С8 \| a 7А9 \| б \| 7В9 \| в \| 7С9 \| г 7А10 \| в \| 7В10 \| б \| 7С10 \| г 7А11 \| г \| 7В11 \| г \| 7С11 \| д 7А12 \| в \| 7В12 \| в 7В13 \| г 7В14 \| в 7В15 \| в 7В16 \| в 7В17 \| г
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (09.05.2013)
Просмотров: 679 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: