Реферат на тему Хімічна промисловість України - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Хімічна промисловість України. План 1. Характеристика основних підприємств хімічної промисловості в Україні. 2. Закономірності розміщення підприємств хімічної промисловості в Україні. 3. Український експорт та імпорт хімічної продукції. Потенціал хімічної промисловості України сформувався здебільшого завдяки розвитку централізованої планової економіки в минулому найсильнішому на континенті геополітичної держави. За роки незалежності Україна змогла не тільки зберегти виробничий потенціал хімічної промисловості, але й примножити його. Оскільки ця промисловість була здебільшого орієнтована на експорт, вона в меншій мірі відчула економічну кризу пострадянського простору. Українські хімічні підприємства змогли зарекомендувати себе в якості надійних та стабільних партнерів. Промисловість України є найбільшим роботодавцем, кількість працюючих у цій сфері складає більше 300 тис. чоловік. Кількість зайнятих у хімічній промисловості перебільшує 70 тис. чоловік. Кадрова політика українських підприємств постійно вдосконалюється, а рівень підготовки кадрів досить високий. В промисловому секторі економіки України працюють 112 тис. підприємств, серед яких 30% задіяні в хімічній промисловості. Основою української хімічній промисловості є азотні підприємства, що випускають аміак і мінеральні добрива. В Україні становлення азотної промисловості почалось з 30-х років. зараз працюють декілька сучасних великомасштабних комплексів, що дістались в спадщину від СРСР. Зараз діють такі : ВАТ «Одеський припортовий завод», ВАТ «Азот», ВАТ «Концерн «Стирол», ВАТ «Днепроазот», ВАТ «Ривнеазот», ЗАТ «Объединение Азот». Історія горловського «Концерна «Стирол» почалась ще з кінця 20-х років. 1 вересня 1995 року зареєстровано акціонерне товариство «Концерн «Стирол». Зараз це група підприємств, що складається з таких підрозділів: фірма «Стиролхімтрейд», Фірма Стиролбіофарм, ЗАТ Стиролпак , ООО Стирол-IT Фірма «Стиролхімтрейд» є найбільшим в Україні виробником и експортером продукції неорганічного виробництва: аміака, карбаміда и аміачної селітри, а також широкого асортименту полімерних матеріалів полістирольной групи. Продукція фірми відома далеко за межами України. Її знають в США, Індії, Латинській Америці и Великій Британії, Франції и Турції. Згідно даних Міжнародної Асоціації виробників мінеральних добрив IFA, на концерн "Стирол" приходиться 3% світового експорта карбаміда, 2,2% - аміака. Кожна четверта тона українских мінеральних добрив виробляється на ВАТ "Концерн Стирол". Органичне виробництво фірми «Стиролхімтрейд» орієнтовано на випуск різноманітних марок полістиролів и сополімерів з покращеними фізико-механічними характеристиками та, концентратів пігментних для покраски поліетилена, поліпропілена, полістирола. Продукція поставляється у Росію, Молдову, Польщу, Угорщину та ін. закордонні країни. Фірма Стиролбіофарм займається виробництвом лікарської продукції (лікарські засоби у формі таблеток та капсул, жидкі стерильні лікарські засоби в формі шприц-тюбіків та тюбік-крапельниць, ветеринарні препарати), медичного окису азота (N2O); CO2; O2; ізотопа O18 (нерадіоактивного) та ін. ЗАТ Стиролпак займається виробництвом товарів народного вжитку, пінополістирольних плит, полістирольної и поліпропіленовой ленти, виробів з поліетилена, вспіненого полістирола, поролона. ООО Стирол-IT займається розробкою и впровадженням програмного забезпечення, ремонтом та реалізацією компьютерної техники, та ін. Найбільшим хімічним комплексом в Україні є ЗАТ «Северодонецькое объединение Азот» випускає наступні види товарної продукції: аміак, азотні мінеральні добрива, органічні спирти та кислоти, товары битовой хімії, вироби з полімерів та полімерних плівок. Продукція Сєвєродонецького «Азота» має високі якісні характеристики, має стабільний попит на світовому ринку. Більше 70% вироблених об’єднанням товарів експортується у зарубіжні країни. У 2002 та 2003 р.р. підприємство війшло у рейтинг «ТОП-100.Найкращі компанії України», а оцтова кислота, що ним виробляється - в список «100 найкращих товарів України». За експорт якісної, конкурентоспроможної продукції, чітке додержання контрактів, активну інтеграцію в світову економіку Сєвєродонецький «Азот» нагороджен престижними міжнародними призами: « GoId Globe » та « Trade Leader Club». Одне з наймолодших українських підприємств- ВАТ «Ривнеазот». Було засноване в 1965 році як завод азотних добрив, у 1969 році підприємство дало свою першу продукцію- в основному аміачну воду. В середині 70-х підприємство було на вершині свого розвитку, асортимент продукції складався ще з фосфорних добрив, адипінової кислоти, циклогексану, неорганічних та органічних кислот. На сьогоднішній день ВАТ «Ривнеазот» знаходиться на порозі масштабної реконструкції та забудови власного карбамідного виробництва. Дніпродзержинське підприємство «Днепроазот» почало свою історію з 1938 року. На даний момент головною продукцією заводу є аміак, карбамід, каустична сода, жидкий хлор, а також ожидається встановлення ще однієї установки карбаміда. Найбільш динамічно розвивається завод, що збудований в Черкаській області- «Азот». Перша цегла заводу була закладена 1962 року. В 1963 року завод азотних добрив був об’єднан з заводом іонообмінних смол, і , як показав час, рішення було правильним. Мощність заводу збільшувалася введенням нових виробничих цехів 1972, 1979, 1980,1984 та 1988 роках. У 1993 році введено виробництво карбамідно-аміачної суміші (майже на 2 роки раніше, ніж у Концерні «Стирол» ). ВАТ «Одеський припортовий завод» є одним з найбільш сучасних комплексів з виробництва і переробці добрив у світі. Це наймолодше та технічно найсильніше підприємство галузі. Завод почали будувати в середині 70-х. У кінці 1978 року був зданий до експлуатації цех №1 з виробництва жидкого аміаку. Щодо місць виробництва різного роду хімічної продукції можна виділити деякі закономірності їх розташування по Україні. Виробництво мінеральних добрив. Азотні добрива (аміачна селітра, карбомід, сульфат амонію тощо) отримують в результаті синтезу азоту повітря і водню, ви-діленого з відходів коксохімічного і доменного виробництва, а також природних газів. Підприємства, що виготовляють азотні добрива, розміщують поблизу крупних коксохімічних заводів у Донбасі і Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Горлівка тощо), а також на трасі газопроводів в районах інтенсивного роз-витку сільського господарства (Лисичанськ, Черкаси, Рівне) і в припортовому райгіні Одеси. Поряд з добривами тут, як правило, виготовляють азотну кислоту і супутні продукти, що використо-вуються для виробництва пластмас, синтетичних волокон, кіно-плівки, різноманітних барвників. Виробництво фосфорних добрив, як правило, тяжіє до районів їх споживання (на 1 т простого суперфосфату витрачається 0,5 т сировини). Їх виготовляють у Сумах, Вінниці, Костянтинівні і Одесі. Сировиною для їх виробництва до останнього часу були апатитові концентрати, що надходили з Кольського півострова (Мурманська обл. Росії). Останніми роками в зв'язку із значними фінансовими труднощами в країні сировина постачається нерегу-лярно і у малих обсягах, що є однією з причин різкого скорочен-ня виробництва добрив. А втім в Україні є реальні геологічні і економічні передумови для використання своїх сировинних баз фосфоритів (особливо Кролевецького родовища Сумської обл.) і апатитів. Фосфорні добрива виготовляють також і в Маріуполі із томас-шлаків, що їх отримують з фосфоромістких керченських залізних руд у процесі доменного виробництва. Виробництво калійних добрив розвивається в Прикарпатті у Ка-луші (Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.) і місцях видобутку калійних солей, що обумовлене його значною матеріа-ломісткістю. Калійні добрива виготовляють також на титаномагніє-вому комбінаті у Запоріжжі попутно з основним виробництвом. Регіони видобутку сірки та солей Україна — великий виробник сірчаної кислоти і соди. Сірчана кислота — «хліб» хімічної промисловості. Це один з універсальних хімікатів, що використовується для виробництва мінеральних (фосфорних) добрив та інших кислот в металургій-ній, нафтопереробній, текстильній та інших галузях промисловості. Сірчана кислота — мало транспортабельний продукт, а оскільки її головний споживач — суперфосфатне виробництво, то й вироб-ництво сірчаної кислоти зосереджено переважно у центрах пере-робки фосфатів — у Сумах, Костянтинівні, Вінниці і Одесі. Крім того, її виготовляють у Горлівці («Стирол»), Дніпродзержинську («Азот»), коксохімічних заводах Донбасу і Придніпров'я. Сиро-виною для виготовлення сірки може бути будь-яка речовина, що її містить: природна сірка, сірчані колчедани, сірчанисті доміш-ки, що містяться у попутних газах. Родовища самородної сірки в Україні розташовані у межах Львівської області, а також частково в Івано-Франківській області. Починаючи з 50-х рр. розроблялось Роздільське родовище, з 60-х — Подорожненське родовище, а з 70-х років — Язівське та Немирівське родовища. На даний час відкрита розробка сірчаних родовищ кар’єрним способом завершена в силу як економічних, так і екологічних проблем. Продовжується лише розробка Немирівського родовища методом підземної виплавки сірки. Найбільш відомі це - Роздільське ДГХП “Сірка” та на Яворівській ДГХП «Сірка» .Родовища калійних солей розташовані на території Львівської та Івано-Франківської областей. Найважливішими родовищами, що зараз експлуатуються, є Стебникське (ДГХП «Полімінерал») і Калуш-Голинське (ДГХП «Хлорвініл») родовища. Виробництво синтетичних смол та пластмас Синтетичні смоли і пластмаси виготовляються в районі знахо-дження сировини в Донбасі (Горлівка, Сєверодонецьк, Донецьк, Рубіжне), у Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя), в Черкасах, Одесі тощо. Синтетичні смоли — вельми транспортабельний продукт. Вони йдуть на виробництво синте-тичних волокон. Синтетичні смоли, що виготовляються в Україні, а також пе-реважно привізна целюлоза використовуються для виробництва хімічних волокон. Це виробництво характеризується підвищеною трудомісткістю і зосереджене в районах, добре забезпечених трудо-вими ресурсами, котрі, як правило, є й регіонами текстильної про-мисловості. Хімічні волокна виготовляють в Києві, Чернігові, Чер-касах, Житомирі, Сокалі (Львівської обл.). Приблизно третина хіміч-них волокон, що виготовляються в країні, використовується на тех-нічні потреби. Більша частка хімічних волокон є синтетичними. На основі використання полімерних матеріалів в країні розви-нута гумово-азбестова промисловість. В її складі виділяється шинне виробництво, що є великим споживачем синтетичного ка-учуку, хімічних волокон, сажі. Воно тісно пов'язане з машинобу-дуванням, особливо з автомобільною промисловістю — голов-ним споживачем шин. Свого виробництва каучуку в Україні немає, він імпортується з Росії, з районів Поволжжя, Уралу, Си-біру. Технічна сажа — важливий компонент виробництва гуми, що виготовляється з природних і попутних газів у Дашаві, Кре-менчуці, Стаханові. Найбільші підприємства гумово-азбестової промисловості — шинний завод у Дніпропетровську і Білоцер-ківський завод гумово-технічних виробів. Підприємства цієї га-лузі е також у Харкові, Києві, Запоріжжі, Одесі, Бердянську тощо. Виробництво лаків і фарб Україна — значний виробник лаків і фарб. У минулому її част-ка становила 25% цієї продукції колишнього Радянського Союзу. Сировиною для її виробництва є природні смоли, рослинні масла, синтетичні матеріали. Асортимент продукції, що виготовляється, достатньо широкий: антикорозійні і декоративні лаки і фарби, розчинники, смоли тощо. Основну частину цієї продукції виготов-ляють у Донбасі (Луганськ, Донецьк) і Придніпров'ї (Дніпропет-ровськ, Кривий Ріг). Виробництво лаків і фарб є також у Києві, Харкові, Кременчуці, Львові, Бориславі, Івано-Франківську, Оде-сі, Сімферополі. На відходах коксохімічного виробництва розви-вається велика анілінофарбна промисловість, що виготовляє барв-ники для текстильної, взуттєвої, поліграфічної промисловості. Її головний центр — Рубіжне (Луганська обл.). Анілінові барвники виготовляють також Горлівський коксохімічний і Сивашський анілінофарбні заводи. Створено велике виробництво оптичних відбілювачів, високоякісних пігментів. У великих містах, що ма-ють значні науково-дослідні заклади, розвинута хіміко-фармацевтична промисловість. Її центри — Київ, Житомир, Харків, Полтава, Луганськ, Львів, Одеса. В цілому хімічна промисловість набула розвитку в усіх еко-номічних районах України. На цьому тлі особливо слід відмітити Донецький, Придніпровський і Карпатський економічні райони. Найпотужніший з них — Донецький район. Його частка становить понад третину хімічної продукції, що виготовляється в країні. Тут особливо вирізняється Луганська область з найбільшим у країні Лисичансько-Рубіжанським промисловим вузлом хімічної спеціалізації. В Донецькій області виділяється Горлівсько-Слов'янський про-мисловий вузол. У межах Придніпров'я хімічна промисловість на-була розвитку в Дніпропетровській області (Дніпропетровсько-Дніп-родзержинський промисловий вузол), Львівській області (Львівсь-кий, Дрогобицький, Новодворівський і Червоноградсько-Сокаль-ський промислові центри) і Івано-Франківській області (Калуський і Івано-Франківський промислові центри). Добре розвинута хімічна промисловість в Києві, Чернігові, Черкасах, Житомирі, Рівному, Вінниці та Сумській області (Шостка і Суми), поблизу Одеси і Автономної Республіки Крим (Сивашський промисловий центр). Щодо сучасного стану хімічної промисловості України, то на підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості спостерігається подальше уповільнення темпів зростання виробництва. За 9 місяців 2007р. приріст обсягів продукції становив 4,3% (у січні–серпні – 5,4%), у тому числі у хімічному виробництві – 1,6% (2,9%). Зафіксовано зростання обсягів продукції у фармацевтичному виробництві (на 7,5%), виробництві мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування, парфумерних та косметичних засобів (на 0,4%), лаків і фарб (на 6,5%). Водночас на підприємствах з виробництва основної хімічної продукції обсяги зменшились на 0,6%, штучних і синтетичних волокон – на 0,5%. Одержано приріст продукції у виробництві пластмасових виробів (на 21,1%) при скороченні випуску у виробництві гумових виробів (на 6,9%). За 9 місяців 2007р. вироблено аміаку синтетичного 3,8 млн.т, добрив азотних мінеральних або хімічних – 2,2 млн.т, соди каустичної – 102,2 тис.т, мила і препаратів поверхнево-активних органічних – 37,5 тис.т, шин – 4,2 млн.шт. Більш наочно це можна побачити на наступній таблиці: Кислота сірчана, тис.т \| 1133 \| 1425 \| 1606 \| 1493 Гідроксид натрію (сода каустична), тис.т \| 160 \| 210 \| 209 \| 183 Аміак синтетичний, тис.т \| 4775 \| 4779 \| 5214 \| 5147 Добрива азотні мінеральні чи хімічні, тис.т \| 2470 \| 2407 \| 2633 \| 2566 Добрива калійні мінеральні чи хімічні, тис.т \| 2) \| 10,1 \| 13,1 \| 8,1 Пластмаси у первинних формах, тис.т \| 305 \| 377 \| 397 \| 458 Пестициди та інші агрохімічні продукти, т \| 1915 \| 1814 \| 1862 \| 1685 Волокна хімічні, тис.т \| 30,7 \| 36,6 \| 40,1 \| 35, ___Наявність розвинутої хімічної промисловості, що створює матеріальну основу функціонування економіки з високою ефективністю суспільного виробництва, є однією з визначальних ознак науково-технічного та економічного розвитку держави. ___Матеріалізований попит на хімічну продукцію на внутрішньому ринку переважно охоплює виробничі зв'язки між усіма галузями економіки. З 33 галузей економіки, що входять у міжгалузевий баланс, практично кожна є споживачем хімічної продукції. ___В Україні домінуючим є споживання продукції основної хімії, що становить 65% у галузевому виробництві. Частка вітчизняного продукту на хімічному ринку України протягом останніх років залишається практично незмінною, однією з основних причин такої ситуації є більш динамічне зростання імпортних поставок хімічної і нафтохімічної продукції на внутрішній ринок. ___Так, українські підприємства до 60% продукції виготовляють на експорт. Зовнішньоторговельний оборот галузі склав у 2005 р. майже $7 млрд і збільшився за останні шість років майже в 2,3 раза. Проте за цей період імпорт хімічної і нафтохімічної продукції виріс у 3 рази, експорт у 2 рази. За підсумками 2005 р. ці показники склали відповідно $3,1 млрд і $3,9 млрд. ___Динаміка випуску галузевої продукції формувалася під впливом активного зовнішнього попиту, що визначив прискорений темп зростання випуску експортоорієнтованої продукції та інтенсивне нарощування виробництва товарів в інвестиційно активних секторах галузі, це стало фундаментом для збереження і розширення експортного потенціалу галузі. ___Саме експортна орієнтація галузі відіграла вирішальну роль в уповільненні темпів спаду обсягів виробництва і стала важливим буфером в умовах наростаючого розвитку кризи попиту на вітчизняну хімічну продукцію на внутрішньому товарному ринку. ___У структурі імпорту хімічної продукції найбільш прискорено зростає імпорт полімерних матеріалів і виробів з них (35%). Попит на полімерні матеріали на внутрішньому ринку у 2005 р. перевищував пропозицію вітчизняних товаровиробників, незважаючи на високі темпи зростання виробництва цих матеріалів. Наприклад, виробництво поліетилену зросло майже на 180%, полістиролу - на 150%, поліамідів - на 200%. Значну кількість цієї продукції було експортовано при активному зустрічному імпорті. ___За підсумками роботи за 2005 р. темпи приросту випуску продукції в таких сегментах, як виробництво пластмасових виробів склали 35%, гумових виробів - 295%, лакофарбових матеріалів - 13%. ___Ємність внутрішнього хімічного ринку розвивається більш інтенсивно, ніж товарне виробництво, його насиченість забезпечується за рахунок імпортних поставок хімічної і нафтохімічної продукції, як сировинної, так і кінцевого споживання. ___Власною сировинною базою для хімічного комплексу України є родовища сірчаних і калійних руд Прикарпаття, хлориду натрію і карбонатів Донбасу і Криму, брому Сиваської затоки, ільменітів на Житомирщині. ___На території України розроблено кілька родовищ титанових руд, які використовують у хімічній промисловості для виробництва пігментного двоокису титану. ___Важливим постачальником сировини для хімічної промисловості є нафтопереробна. У зв'язку з невеликим видобутком вітчизняної нафти нафтопереробні заводи працюють на імпортній сировині. Україна дуже залежить від зовнішніх поставок сировини і напівфабрикатів, що значно впливає на розвиток нафтохімічної промисловості. ___Дослідження економічних проблем розвитку хімічного комплексу в сучасних умовах господарювання показало, що структурна перебудова хімічного комплексу не сприяла росту ефективності виробництва. Навпаки, вона виявила ряд негативних тенденцій: зростають питомі витрати на виробництво, знижується рентабельність, збільшується матеріалоємність продукції. Істотне зниження попиту на хімічну продукцію через її високу вартість і низьку якість стали причиною того, що в хімічних підприємствах не вистачає фінансових ресурсів не тільки на масштабне відтворення основних виробничих фондів, але навіть на оперативну діяльність. ___Протягом багатьох років хімічний комплекс України був зорієнтований на потреби народногосподарського комплексу СНД, їм відповідала і сформована структура галузевого виробництва. ___Усе це обумовило структурні перекоси, що є і сьогодні. Протягом останніх трьох років визначені структурні зрушення в галузевому виробництві все-таки намітилися. Це переробка пластмас, виробництво лакофарбових матеріалів, гумових виробів, товарів побутової хімії та ін. ___Таким чином, товарне виробництво в хімічному комплексі України розвивається сьогодні в умовах збереженої сировинної монокультури експорту і високої імпортної насиченості внутрішнього ринку, що активно розвивається. ___"Державна програма розвитку хімічної промисловості на 2005-2011 роки" передбачає реалізацію комплексу системних заходів щодо створення сучасного хімічного комплексу, здатного до інноваційного, конкурентоспроможного і екологічно безпечного розвитку в умовах інтеграції і глобалізації економіки України. ___Важливим напрямом структурної трансформації хімічного комплексу та подолання дефіциту зовнішньої торгівлі в хімічному сегменті буде збільшення випуску імпортозамінної продукції і подальше нарощування виробництва та експорту традиційних для України видів хімічної продукції, активне створення нових конкурентоспроможних виробництв, розширення випуску та оновлення асортименту продукції галузі для потреби внутрішнього товарного ринку. ___Потрібно забезпечити й надалі конкурентоздатність продукції вітчизняної хімічної промисловості за умов значного подорожчання енергоносіїв, зокрема газу, що є сировиною для виробництва аміаку, а також загострення конкуренції та зниження світових цін на ринку хімії. Прискорити технологічну модернізацію підприємств українського хімпрому, зокрема на зниження енергоємності. ___Особливу увагу слід приділити розвитку виробництва хімічної продукції для сільського господарства і переробних галузей АПК, які забезпечують продовольчу незалежність держави, а саме: мінеральних добрив, нарощування виробництва шин усіх типорозмірів та гумотехнічних виробів для оснащення сільськогосподарської техніки, полімерних таропакувальних матеріалів і виробів, харчових добавок та барвників, біологічно активних добавок, мийних і дезінфікуючих засобів тощо. ___Отже, позитивні зрушення спостерігаються практично в усіх сферах функціонування галузі. Впродовж останніх двох років хімічний комплекс України утримує високий темп приросту обсягів товарного виробництва, який становить 15-18%. Це стало можливим завдяки самовідданій роботі працівників усіх ланок виробництва, вмілому керівництву, використанню сучасних методів управління, сучасній маркетинговій та збутовій політиці. Список використаних джерел 1. Украина промышленная// Надежный и стабильный партнер,- Дмитрий Годийчук, №1(101),2007. 2. С.А. Матвієнков// Український видавничий консорціум,2006. 3. Обзор рынка минеральных удобрений// Фондовый рынок, 1999-№4 4. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М.О.Ковтонюк, М.О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Ка.чана.– К.: Вища школа. 5. Cвітовий ринок товарів та послуг: Підручник:А.А.Мазаракі, Є.М.Воронова-К.,2006. 6. http://ukrstat.gov.ua 7. 8. 9. http://www.azot.lg.ua 10.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 2865 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: