Реферат на тему Дослідження зносу твердосплавних пластинок - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Дослідження зносу твердосплавних пластинок. Дослідження зносу твердосплавних пластинок При проведенні досліджень, випробовувались практично всі марки твердого сплаву, що випускались вітчизняною промисловістю. Випробування пластинок групи ВК виконувалось при точінні сірого чавуна СЧ 20. Ріжучі пластини форми 0201 закріплювались механічно в різцетримачі. Інструмент мав наступні геометричні параметри: а) головний кут в пані ц = 60о; б) допоміжний кут в плані ц = 15о; в) головний задній кут б = 10о; г) допоміжний задній кут б = 8о; д) передній кут г = 10о; е) кут фаски на передній поверхні гф = 5о; ж) ширина фаски f = 0,2 мм; з) кут нахилу головки ріжучої кромки л = 0о; і) радіус при вершині R = 0,5 мм. Заточені пластини активувались в розсіяному потоці теплових нейтронів. Продукти зносу інструментального матеріалу регіструвались по г випромінюванню W187 однолічильниковим приладом. Вигідність оцінки коливання ріжучих властивостей інструментального матеріалу взагалі і по загальноприйнятому показнику – питомому ваговому зносу ? в деякій мірі залежить від постійності умов випробувань окремих інструмтів, в цьому відношенні висока чутливість методу радіоактивних індикаторів дозволяє не тільки зменшити до мінімума вплив оброблюваного матеріалу, так як всі досліди можна виконувати на одній заготовці, але й уникнути вплив самого процесу зношування по мірі затуплення інструменту. Для визначення моменту, починаючи з якого можна проводити атестацію ріжучих властивостей інструмента питоме вагове зменшення активних пластинок твердого сплаву фіксується з перших хвилин різання. За ходом зміни питомого вагового зношування можна прослідкувати на приладі зношування пластинок із сплаву ВК 2(рисунок 2 графічної частини). Зміна величини питомого вагового зношування показали, що при вибраних параметрах режиму різання припрацювання пластинок із сплаву ВК 2 завершується в основному за 5 хвилин. Таким чином менше ніж за 5 хвилин різання процес зменшування стає відносно стабільним. Атестація ріжучих властивостей в цей період дозволяє при малих витратах оброблюваного матеріалу і скороченні часу проведення випробувань виявити дійсні співвідношення питомих величин зношування окремих пластинок. Щоб виявити, які з показників по стабільності ріжучих властивостей найбільш характерні для твердого сплаву, була зроблена спроба вивчити характер статичного розподілу величин питомого вагового зношування. Огляд окремих графіків, показав що розподіл величин питомого вагового зношування твердосплавних пластинок асиметричний, причому мода(найбільша ордината) зміщена відносно середнього арифметичного значення в сторону менших значень питомого вагового зменшення. Кожна з приведених гістограм і полігонів відносних частот визначалась для пластинок, взятих з одної виробничої партії. Видно, що при відносній стабільності протікання зносу стирання, походження котрого може бути різноманітним, окремі зерна карбідів або блоки зерен викришуються в окремі моменти різання, що в результаті приводить до збільшення середнього значення питомого зношування. Не виключено, що зменшення середньоарифметичного значення від моди сприяє і наявність в виробничій партії таких пластинок, котрі внаслідок технологічних відхилень зробились недостатньо якісними. Подібні пластинки інтенсивно зношуються не тільки від викришування, але й від стирання. При наближенні розподілу величин питомого зношування до симетричного можна очікувати більш стійкого процесу зношування твердих сплавів і відповідно більшу надійність їх ріжучих властивостей. Разом з тим характер отриманих графіків показав, що асиметричний розподіл є для твердих сплавів типовим. Тому доцільно ввести обґрунтоване обмеження на величину зміщення середньоарифметичного значення відносно моди. Мода, як характеристика най вірогіднішої інтенсивності зношування інструмента може бути використана для оцінки його якості. Треба, наприклад, відзначити що мода “Ж” на відміну від середньоарифметичного значення закономірніше підлягає відомій залежності: вміст кобальту – зношування(рисунок 3). Однак при всій значимості моди, основним параметром, що комплексно характеризує фактичну зносостійкість пластинок, повинно бути середньоарифметичне значення величин питомого зношування л. Для дослідження зносостійкості твердих сплавів в залежності від скорості різання і подачі були використані пластинки, попередньо атестовані за їх ріжучими властивостями і властивостей в період після закінчення припрацювання. Це з однієї сторони, дозволяє повґязати отримані дані по виробничих можливостях з атестаційними даними, а з другої сторони – скоротити загальну кількість оброблюваних пластинок. Кожною з пластинок приводилось короткочасне точіння заготовки на різних швидкостях різання чи подачах в границях вибраних діапазонів. Отримані при допомозі індикаторних вимірювань величини питомих вагових зношувань усереднювались для кожного параметра режиму різання. Отримані дані дозволили зробити деякі висновки з характеру зношуваності пластинок різних марок при швидкісних, температурних і силових напругах, що виникають в умовах експлуатації твердосплавного інструменту. Перш за все можна відмітити , що при точінні зношуваність пластинок з більшим процентом вмісту кобальту на всіх швидкостях різання, що використовуються на виробництві зберігається підвищеною(рисунок 4). Причому зі збільшенням швидкості різання в діапазоні 75 – 100 м/хв. при обробці чавуну це перевищення зростає не тільки абсолютно, але й відносно. Так відношення питомих вагових зношувань сплавів ВК і ВК2 змінюється з 2,4 при V = 75 м/хв. до 3,2 при V = 150 м/хв. Ці цифри ще раз наголошують на вплив наявності кобальту та карбідів титану на зношуваність твердого сплаву. Результати вимірювань питомого вагового зношування твердосплавних пластинок при різних швидкостях різання, починаючи зі швидкості мінімального зношування вказали про можливість математичного опису впливу швидкості обробки(в діапазоні великих швидкостей) на зношуваність інструментального матеріалу в вигляді емпіричної функціональної залежності: , мг\г де ? питома вагова, зношуваність твердосплавної пластинки, мг; b, c – постійні коефіцієнти; х – швидкість різання, м\хв. При наявності певної закономірності контроль якості партії пластинок за їх опірністю зношуванню при різних швидкостях різання значно спрощується. Недостатня кількість представленого статистичного матеріалу не дозволяє з певністю визначити, що приведена залежність є найбільш характерною для всіх марок твердого сплаву. З певністю це можна буде встановити лише після достатнього вивчення зносостійкості твердосплавних інструментів, виявлення їх потенційних виробничих можливостей, з яких можна зробити висновки про якість конкретної партії пластинок. При використанні методу радіоактивних індикаторів, чутливість яких дозволяє проводити атестацію за стабільністю ріжучих властивостей і контроль якості за виробничими властивостями на одних і тих ж інструментальних пластинках, необхідно рахуватись зі зміненням абсолютних величин питомого зношування ріжучого клину. Причому характерно, що при обробці сталі, коли передня поверхня інструменту зношується сильніше, ніж при обробці чавуну, величина середнього питомого зношування пластинок, одержана при швидкісних дослідах в більшій мірі перевищує відповідну величину, одержану при випробуваннях тих же пластинок в період після закінчення припрацювання. При точінні чавуну СЧ 15 пластинками ВК2 і ВК8 середні величини питомого зношування за результатами швидкісних дослідів перевищували величину питомого зношування при швидкості 75 м/хв. в 1, 2 рази в момент закінчення припрацювання. В зв’язку зі зміною середньої величини питомого зношування по мірі затуплення інструменту надавалась можливість перевірити, чи змінюється якісна залежність зношування твердосплавного інструменту від швидкості різання при різному ступені зношуваності ріжучого клину. З цією метою при виконанні швидкісних дослідів було проведено спостереження за зношуванням трьох пластинок одної партії, що показали при атестації максимальну, середню та понижену зносостійкість. На відміну від швидкості обробки, основна дія котрої не питоме вагове зменшення інструменту виключається температурою в зоні контакту, подача являється параметром процесу різання, що в першу чергу змінює силову напругу ріжучої кромки, хоча і зі збільшенням подачі має місце підвищення контактної температури. Оскільки продуктивність обробки безпосередньо зв’язана не тільки з швидкістю різання, але із подачею, в оцінку ріжучих властивостей твердих сплавів необхідно включити їх опірність зношуванню при різних подачах. Використані в одному проекті досліди по короткочасному точінні з подачами від 0,1 до 0,8 мм/об дозволили встановити певну закономірність впливу подачі на зношуваність і зменшення твердості пластинок. Як видно із графіків (рисунок 5) при монотонному зростанні питомого вагового зношення зі збільшенням подачі темп росту уповільнюється. Ця закономірність може бути пояснена відомим зв’язком між подачею (або товщиною зрізу) і довжиною контакту, згідно з яким відношення довжини контакту до товщини зрізу зі збільшенням подачі зменшується. Таким чином, до оцінки виробничих можливостей твердих сплавів треба підходити диференційовано, рахуючись з особливостями зношування окремих сплавів при різних умовах різання.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 345 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: