Реферат на тему Брикетування тирси – перспективний напрям використання м’яких деревинних відходів - Технологія виробництва - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Брикетування тирси – перспективний напрям використання м’яких деревинних відходів. Брикетування тирси – перспективний напрям використання м’яких деревинних відходів Світовий досвід господарювання свідчить про широке використання деревини як відновлювального джерела енергії. При цьому по прогнозах експертів попит на деревину для отримання енергії в майбутньому збережеться і, що особливо важливо, на енергетичні цілі можуть використовуватися відходи деревини, які для іншого використання в основному непридатні. До них належать м’які деревинні відходи в вигляді тирси, стружки. Значна кількість цих відходів не знаходить застосування і вивозиться у відвали, при цьому підприємства несуть значні збитки по їх транспортуванню. Крім того створюється екологічна небезпека для навколишнього середовища. Для ефективного використання м’яких деревинних відходів у вигляді палива, покращення транспортабельності їх доцільно спресувати в брикети. Одним із відомих способів виготовлення брикетів є їх пресування з використанням нагріву. Для реалізації цього способу використовуються шнекові преси безперервної дії. На них виготовляються в основному брикети квадратного січення зі стороною квадрату (50-70) мм і довжиною (250-300) мм. Дані брикети характеризуються досить високою міцністю і вологостійкістю. Вони руйнуються тільки при прямому попаданні вологи. На даних пресах можна брикетувати відходи вологістю до 10%. При вологості більш ніж 10% обов’язковою умовою для використання шнекових пресів є сушіння м’яких деревинних відходів в спеціальних сушильних агрегатах. В Івано-Франківському ПКТІ з використанням передового світового досвіду (фірми „Новобалт” Фінляндія, „Піні-Кай” Австрія та інш.) було розроблено і створено шнекову установку для брикетування, рис. 1. Схема установки для брикетування тирси 1- бункер; 2- сортувальник; 3- подаючий шнек; 4- поперечний шнек; 5- пресуючи головка; 6- нагрівачі; 7- розділювач; 8- шнек конічний; 9- вал головний; 10- корпус. Основними складовими частинами цієї установки є корпус, в якому в підшипникових вузлах обертається вал з робочим органом на кінці в вигляді конічного шнека. З метою підвищення стійкості робочого органу, який інтенсивно зношується, на його останній виток і хвостовик наплавляється шар твердого сплаву. Привод вала здійснюється від електродвигуна через клинопасову передачу. М’які відходи конічним шнеком продавлюються через робочу зону в вигляді набору конічних і прямокутних втулок, де і формується брикет. Робоча зона електронагрівачами нагрівається до температури (320-350) °С. Це приводить до розплавлення лігніну (складова деревини), що зменшує силу тертя між брикетами і формуючими втулками, а також сприяє кращому зчепленню частинок між собою, а значить і підвищенню міцності брикетів. З метою покращення експлуатаційних характеристик в склад розробленої шнекової установки входять сортувальник, бункер та відсмоктуючий зонт. Технічна характеристика шнекової установки для брикетування приведена в таблиці 1. Таблиця 1 Найменування параметру \| Одиниця виміру \| Величина параметру Продуктивність \| кг/год \| 300-350 Вологість відходів, найб. \| % \| 10 Встановлена потужність \| кВт \| 53 Температура нагріву робочої зони \| °С \| 320-350 Розміри брикетів : січення довжина \| мм \| 50ґ50 300 Довжина частинок подрібненої маси вздовж волокон, найб. \| мм \| 8 Густина брикету, найм. \| т/м3 \| 1,1 Теплотворна здатність \| кКал/кг \| 3500-4500 Ємність бункера \| м3 \| 1,5 Частота обертання робочого органа (шнека) \| хв-1 \| 600 Маса \| кг \| 1350 Шнекові установки для брикетування до початку 90-х років експлуатувалися в Вигодському ЛК, Берегометському ЛК, Кам’янко-Буському ЛПК та інш., при цьому в Вигодському і Берегометському ЛК для брикетування використовувалась тирса від лісопилення, яка сушилася до 8 % вологості в паровій сушилці РБ-1,8. В Кам’янко-Буському ЛПК брикети пресувалися із відходів паркетного виробництва без сушіння. Враховуючи існуючий попит і потребу на дослідному виробництві ВАТ „УкрПКТІліспром” почато виготовлення шнекових установок для брикетування. В загальному їх впровадження може здійснюватися по двох технологічних схемах. 1. Брикетування м’яких відходів вологістю до 10%, які утворюються в меблевому, столярному, паркетному виробництві, рис. 2. 1 – циклон, 2 – бункер-сортувальник, 3 – прес шнековий, 4 – зонд, 5 – колесо ділильне, 6 – брикет, 7 – скліз, 8 - конвеєр 2. Брикетування м’яких відходів вологістю більш як 10%, рис.3, з сушильним агрегатом. Найбільш раціонально для сушіння відходів використовувати сушильні агрегати в комплекті з топкою на деревинних відходах, які розроблені і виготовляються за кордоном. ВАТ „УкрПКТІліспром” разом з суміжниками проводить роботи по створенню таких сушильних агрегатів, їх впровадження дозволить розширити область застосування шнекових установок для брикетування. Попередні розрахунки показують, що собівартість виготовлення брикетів складає біля 130 грн. за Утилізація відходів деревини з отриманням тепла В останні роки поряд зі значним підвищенням цін на газ, електроенергію, нафтопродукти зросло значення деревини у якості джерела енергії. У загальному обсязі енергозабезпечення європейських країн кількість енергії, що отримується з деревини, сягає 5%, у деяких країнах (Фінляндії, Швеції, Португалії) –16%, у країнах бувшого СРСР-0,8%. В Україні отримання тепла з деревини не отримало належного розвитку бо, навіть, на деревообробних підприємствах основним джерелом тепла залишається природний газ. На будь-якому деревообробному чи меблевому виробництві утворюється певна кількість деревних відходів у вигляді тирси, стружки, кускових відходів. Наприклад, при розпилі колод утворюється 35% відходів від об’єму переробки деревини, при виробництві дверних та віконних блоків – 31%, при виробництві паркету - 30%, при виробництві меблів – 54%, в ремонтно-експлуатаційних роботах на будовах і спорудах - 33%. За найбільш доцільне вважається спалювання деревних відходів з метою отримання тепла, що значно скорочує витрати на закупівлю енергоносіїв. Адже теплотворна здатність деревини рівноцінна теплотворній здатності бурого вугілля. Цю задачу оптимально вирішує енергетичний комплекс автоматичного спалювання деревних відходів. Він складається з автоматичної системи спалювання тирси та стружки (скорочено: система спалювання - СС) і відповідного водяного або парового котла. Комплект СС складається з бункера, куди засипаються відходи, шнекового механізму, керованого автоматикою, та газогенератора, де проходить процес перетворення відходів деревини у газ. Таким чином, утворений потужний факел вогню поступає з газогенератора у топку котла. Автоматика контролює і підтримує задану температуру теплоносія (гаряча вода або пар) на виході з котла. В залежності від потужності СС мають різні розміри і відповідний рівень механізації та автоматизації. В автоматичному режимі відбувається утворення газів з відходів деревини вологістю 30-50%: тирса, стружка, кора, кускові відходи розміром до 30мм. Газоутворення відходів відбувається під впливом високої температури газогенератора (до 12000С), надлишкового тиску та вологості відходів. Водночас вирішуються екологічні проблеми утилізації відходів. Відходи деревини не мають у своєму складі сполук сірки та хлору, а вміст сполук азоту у 100-150 разів нижчий, ніж у природних копалинах. Тому концентрація шкідливих речовин у викидах в повітря значно нижча, ніж при інших видах палива. Хімічний склад газу,що утворюється у газогенераторі: СО2- 11,06%; О2-5,7%; СО-15,7%; СН4-7,44%; Н2-3,85%; СnНn- 0,11%; N2-56,44%; смоли-0,001 г/100мм3 . У викидах в атмосферу, що утворюються в процесі спалювання газу міститься СО2-7,9%; О2-13,1%; оксиду вуглецю, метану, ненасичених вуглеводнів і кольору не мають. У процесі повного згорання тверді частинки у вигляді попелу практично не утворюються. Одночасно зі спалюванням стружки та тирси можливо спалювати кускові відходи довжиною до 0,5-0,6м безпосередньо у топці котла. У цьому випадку тепло від спалювання таких кускових відходів використовується як базове, а автоматика відповідно зменшує або навіть припиняє подачу стружки, підтримуючи задану температуру теплоносія. Спалювання таких кускових відходів деревини (вугілля, коксу) у топці котла рекомендується для підтримання температури при тимчасовій відсутності електроенергії чи стружки. Використання СС на деревообробних підприємствах суттєво економить енергоносії (газ, електроенергію, тощо). Наприклад, СС потужністю 100 кВт достатньо для обігріву: виробничих приміщень площею 700 м2 при їх висоті 3,5м або 3-х вакуумних сушильних камер об’ємом 30 м3. В умовах експериментального деревообробного виробництва у Львові СС потужністю 100 кВт відпрацювала безаварійно понад 4 роки, обігріває 600 м2 виробничих приміщень і дві вакуумні сушильні камери об’ємом 15 м3 і 6 м3. При цьому інші енергоносії для обігріву не використовувались, фактичний розхід електроенергії при сушінні пиломатеріалів 1,5-2 кВт/год/м3. У Європейських країнах СС широко використовуються упродовж останніх 20 років. Перелік Європейських виробників СС перевищує 4 десятки. Проведений маркетинг показав, що найдешевшими , а отже найшвидше окупними, є СС: 100 – 500 кВт польського виробництва, 1000-3000 кВт італійського виробництва. СС потужністю понад 3000 кВт виготовляються виключно за індивідуальними проектами, на підставі конкретних технічних умов замовника. СП “Ройєк-Львів” почало впроваджувати на український ринок СС польського виробництва у 1996 році. Сьогодні десятки СС працюють у різних регіонах України,обігріваючи виробничі приміщення, сушильні камери, пропарочні камери, лісні і сільські господарства, житлові приміщення, кемпінги, мотелі, теплиці. Цікаво, що ЗАТ “НОРТА” у Миколаєві успішно використовує СС для спалювання лушпиння зерен соняшника при виробництві олії. На основі накопиченого досвіду експлуатації і проведених експериментів, у Львові з 1999р. розпочато виробництво СС потужністю 100 кВт, які користуються найбільшим попитом.Їх вартість майже в 2 рази менша від польських аналогів.В 1999р. вони демонструвались на спеціалізованих виставках у Києві, Львові, Чернівцях. Детальніше ознайомитись з їх у роботою зручно у Львові в умовах експериментального деревообробного виробництва.З 2000р. розпочато виробництво СС потужністю 250 кВт. На об’єктах з невеликими тепловими навантаженнями (50-500кВт) найбільш доцільно використовувати існуючий водогрійний або паровий котел, якщо є технічна можливість приєднати до нього СС, або встановлювати котел вітчизняного виробництва. Він, як мінімум, у 2 рази дешевший від імпортного і окупиться значно швидше. Для керівників таких підприємств не складно провести розрахунок вибору, економічної доцільності і терміну окупності СС в конкретних умовах виробництва. Він гарантовано покаже доцільність негайного встановлення СС, навіть за найдорожчі кредитні кошти. Значно складніше вирішувати такі питання на підприємствах з великими тепловими навантаженнями, де необхідно встановлювати потужні енергокомплекси 600-5000 кВт імпортного виробництва, які ще не скоро будуть виготовлятись в Україні.Деревообробні комбінати чи меблеві фабрики, які мають величезні кількості відходів деревини (з заложеним у них енергетичним потенціалом), мають клопоти з тим, як їх позбутись і не мають коштів на придбання відповідного енергокомплексу та коштів на оплату опалення газом. Якщо у країнах, що розвиваються і багатьох промислово-розвинутих країнах Європи, США, Канаді діють спеціальні програми державної підтримки системи забезпечення біомасою деревини та встановлення згаданого обладнання, то в Україні навпаки, діє ряд урядових рішень, які гальмують розв’язання цих проблем: -Постанова Кабінету Міністрів України №40 від 15.01.2000р. встановила на імпорт такого обладнання так звагу “пільгову” ставку мита у розмірі 25% від митної вартості, тобто суми вартості, вказаної у фактурі та вартості транспортних, страхових і брокерських послуг. -Ні одне найменування деревообробного обладнання, енергозберігаючого обладнання, високотехнологічного обладнання не включене до “Переліку товарів критичного імпорту”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.99р. № 1080. Тобто, не звільнене від сплати ПДВ при митному оформленні. Тому необхідно сплатити 20% ПДВ від суми митної вартості енергокомплексу, мита і вартості митних процедур разом взятих, і не нарікати на чарівне “ноу-хау” нарахування ПДВ на розмір мита. -Наказом Міністерства охорони здоров’я України №190 від 20.10.1995р. затверджено “Перелік продукції, імпорт якої підлягає обов’язковому розгляду в органах державної санітарно-епідеміологічної служби”. Цей перелік не містить кодів конкретної товарної номенклатури, однак включає цілий ряд загальних понять: “Продукція машинобудування”, “Технологічне устаткування, прилади керовані людиною”, “Засоби автоматизації, механізації і управління за участю людини”, “Технологічні лінії, комплекси, процеси, тощо”. На підставі цих понять і цього “тощо” необхідно пройти складну трьохступеневу процедуру (лабораторія, обласна санстанція, Міністерство охорони здоров’я) отримання санітарно-гігієнічноговисновку (до 1 місяця) і сплатити відповідні суми коштів. -Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 15.07.98р. затверджено “Перелік окремих видів товарів, на які митні органи здійснюють митне оформлення за умови наявності позитивного висновку державної експертизи з енергозбереження”. Дуже сумнівно, що в умовах ринкової економіки хтось захоче витрачати кошти на закупівлю енергозатратного обладнання, а якщо купує енергозберігаюче обладнання – вимушений заплатити за це Комітету з енергозбереження і отримати позитивний висновок. З вищевказаного зрозуміло, чому, наприклад, енергокомплекс потужністю 600 кВт для “бідного” польського підприємства коштує 21000 доларів США, а для “багатого” українського підприємства, як мінімум, 35000 доларів США. І все ж, для українських виробничників важливо використання всіх можливих резервів зниження собівартості продукції, не чекаючи на рішення згаданих проблем на урядовому рівні, бо можна не дочекатись. Спеціалісти СП “Ройєк-Львів” зможуть надати додаткову інформацію, консультації у виборі обладнання, оптимізації рішень та розробці проектних пропозицій.
1 2 3 4 5 Категория: Технологія виробництва \| Добавил: Aspirant (12.07.2013)
Просмотров: 744 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: