РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Установки для поперечного розпилювання деревини - Технічні науки - Реферати - Каталог статей

Установки для поперечного розпилювання деревини Напівавтоматичні установки призначені для повної механізації процесу кряжування стовбурної деревини. Переваги: Висока продуктивність. Повністю механізований процес починаючи від подачі стовбура в установку і до операцій скирдування сортиментів. Занята менша кількість людей. - механізм подачі стовбура на подаючий механізм - механізм поздовжнього переміщення стовбура - механізм різання - механізм відміру довжини - механізм скирдування сортиментів - механізм керування Марки напівавтоматичних установок: ЛО-15С; ЛО-15А; ЛО-68; МР-8; АПЛ-1; ЛО-65; ЛО-62; ЛО-67; ПЛХ-ЗАС; ЛО-68; ЛО-30. Поперечне розпилювання стовбурів на сортименти називається кряжуванням, поперечне розпилювання довгих круглих лісоматеріалів на короткі відрізки називають також обробленням довгоміру на короткомір. Об'єктом праці в цьому випадку є стовбур і довгомір, що характеризуються геометричними розмірами, формою, кривизною, збіжністю, діаметром і рядом інших параметрів. Кряжування стовбурів і оброблення сортиментного довгоміру необхідно вести з точністю, що допускається ДСТ. Допуски довжин сортиментів, що відпилюються, при кряжуванні стовбурів не повинні перевищувати 5 см, а при обробленні довгоміру на короткомір ±2 см. Існують чотири методи розкрою стовбурів: індивідуальний, програмний, знеокремлений і груповий. При індивідуальному методі кряжування моторист електро- чи бензопили або оператор напівавтоматичної лінії візуально оглядаючи, оцінює кожен стовбур, і візуально розкроює його на сортименти з урахуванням вад для одержання з нього колод високої якості і виконання сортиментного плану підприємства. У цьому випадку оператор дає послідовно замовлення на довжину кожного відрізка, що відпилюється. Продуктивність при цьому способі кряжування обмежена. При програмному методі розкрою стовбурів оператор також візууально оцінює якість стовбура і відразу вибирає і замовляє програму розкрою на весь стовбур. При цьому всі пропили, як правило, здійснюються водночас. При знеокремленому методі розкрою всі стовбури кряжують на відрізки постійної довжини незалежно від їхніх розмірів і якості. При груповому способі кряжують водночас кілька стовбурів (пачку стовбурів) і в результаті кожного пропилу одержують кілька Відрізків однакової довжини. При цьому методі розміри і якість окремих стовбурів при виборі довжин відрізків, що відпилюються, враховані бути не можуть, тобто використовується знеокремлений метод розкрою. Продуктивність при цих методах кряжування досить велика, але вихід високоякісних сортиментів різко спадає. Кряжу вальні установки підрозділяють на дві групи: для поштучного і групового кряжування стовбурів, а перша з цих двох груп підрозділяється ще й на установки з поздовжнім і поперечним переміщенням стовбура. Установки групового кряжування стовбурів можуть мати поздовжнє переривчасте переміщення пачок стовбурів або поздовжнє переривчасте переміщення пили. В даний час на лісових складах широко використовують одно- і двопильні кряжувальні установки з переривчастим поздовжнім переміщенням стовбурів, рідше з поперечним. Установки з поздовжнім переміщенням стовбурів. Пиляльними механізмами таких кряжувальних установок є верстати з круглим пилковим диском. Ці верстати мають високу продуктивність і надійну конструкцію. Механізм пиляння (рис. 4.6) включає пилковий вал 2, 1 що закріплений на рамі в підшипниках 3. На одному кінці вала встановлюють привідний шків 1, на іншому пилковий диск 5, затиснутий спеціальними шайбами, одна з яких 4 закріплюється жорстко на валу, а друга 6 знімна. Гайка 7, що затискає шайби і пилковий диск 5, повинна закручуватись в напрямку, зворотному обертанню пилкового вала, що унеможливлює розкручування її під час роботи. Рис. 4.6. Конструкція механізму пиляння круглопилкових верстатів Для верстатів з верхнім розташуванням пилкового диска. Для створення зазору між торцевою поверхнею затискних шайб і опорними поверхнями стола, а також виходу зубів пилки з пропилу діаметр пилки збільшують на 50...100 мм. При хиткому русі подачі (маятникові, балансирні і інші пилки) додатково необхідно враховувати ширину матеріалу, що розпилюється, і розташування його щодо центра хитання. За найбільшим діаметром вала в підшипниках приймають остаточно діаметр пилки. Для закріплення пилкового диска на валу за допомогою шайби її необхідно закріпити гайкою так, щоб момент від сил тертя між шайбами і пилковим диском був більший ніж момент від сил різання. У даний час широке поширення одержав гідравлічний спосіб подачі пилки на матеріал, що розпилюється, особливо в кругло-пилкових верстатах при поперечному розпилюванні стовбурів колод. Кінематичні схеми пилкових механізмів, котрі застосовуються у кряжувальних напівавтоматичних установках з поздовжнім переміщенням (рис. 4.8), забезпечують кряжування стовбурів різних діаметрів. Рис. 4.8. Кінематичні схеми круглопилкових верстатів напівавтоматичних установок а – ЛО-15С, б - ЛО-68 і в - ЛО-60 Верстат АЦ-ЗС установки ЛО-15С (див. рис. 4.8, а) належить до верстатів маятникового типу з нижньою віссю хитання. Він складається з підстави 5, (рис. 4.8, а), виконаної у вигляді звареної рами, маятника 2, пилкового диска 1, гідроциліндра 6 повороту маятника з трубками, що підводять рідину, 7, пружинного демпфера 4. Маятник з пилкою закріплені на осі 3. Пружинний демпфер 4, призначений для зрівноважування маятника і його плавної зупинки при подачі й опусканні. Демпфер виконаний у вигляді циліндра, у якому переміщається шток, що впливає на систему пружин, розташованих усередині циліндра. Двигун пилки потужністю 18,7 кВт установлений на рамі співвісно з віссю хитання 3 і за допомогою клинопасової передачі приводить в обертання пилковий диск діаметром 1500 м. На огородженні пилки встановлені дерев'яні бруски, розташовані з двох сторін пилкового диска і служать для гасіння його коливань. Рис. 20.11. Схеми установок з одним круглопильним верстатом і подовжньою подачею хлистів: а — ПЛХ-3АС; б — ЛО-15С; в — ЛО-15А; 1 — круглопильний верстат; 2 — двохланцюговий подаючий транспортер; 3 — роликовий приймальний транспортер; 4 — приймальний лоток з упорами; 5 — сортувальний лісотранспортер; 6 — приймальний майданчик; 7 — розділовий пристрій; 8 — затискний пристрій; 9 — живлячий валець; 10 — маніпулятори ЛО-13С; 11— лісотранспортер для прибирання кускових відходів; 12 — бункер для відходів; 13 — дорога лісовоза; 14 — кабіна оператора; 15 — кран-укосина Маятник 2 пилки виконаний у вигляді телескопічної штанги-рами, що складається з двох вхідних (одна в одну) труб. Переміщення верхньої труби щодо нижньої забезпечує натяг клинових пасів. Пилковий вал 8 обертається в кулькових підшипниках, встановлених у верхній частині штанги маятника. Для регулювання ходу пилки залежно від діаметра пропилу існує спеціальний пристрій. Швидкість різання V = 72,6 м/с, швидкість подачі V, залежно від висоти пропилу H лежить у межах до 1,2 м/с. Дводисковий пилковий верстат в установках ЛО-68 і ЛО-ЗО може кряжувати стовбури діаметром у площині пропилу до 110 см. На балці (рис. 4.8, б) підвішені шарнірно дві маятникові пилки 1 і 6 розташовані в одній площині. Маятники обох пилок з'єднані між собою зв'язком 4, який обмежує їхнє зближення. Балка 3 може пересуватися нагору і до низу по штангах 2 і 5. При малому діаметрі пропилу пиляння здійснює тільки пилка б, а пилка 1 залишається у вихідному положенні. При середніх діаметрах пропилу (до 90 см) пиляння здійснюється обома пилками по черзі: спочатку пилкою 6, потім пилкою 7. При найбільших діаметрах (понад 90 см) пропилу обидві пилки зводяться і пиляння відбувається за допомогою переміщення балки 8 по штангах 2 і 5 зверху донизу. Установка ПЛХ-3АС (рис. 20.11, а) включає роздільник хлистів РХ-2, механізм подачі лісу під пилу, що складається з подаючого двохшвидкісного транспортера ТС-29С і приймального роликового транспортера СП-ЗС з висувними упорами і двостороннім скидаючим пристроєм, а також круглопильний верстат АЦ-ЗС. Для затиску хлиста в процесі пиляння є два бічні затискні важелі з гідроприводом. Процес роботи цієї установки протікає: таким чином. Хлисти з приймального майданчика роздільником РХ-2 переміщаються поштучно на транспортер, що періодично подає їх під пилу для розпилювання на відрізки необхідних розмірів, які потім за допомогою скидаючого пристрою подаються на один або на два сортувальні лісо-транспортери, які розташовані по обидві сторони приймального транспортера. На установці ПЛХ-ЗАС можна розкряжовувати хлисти з найбільшим діаметром 0,6 м. Швидкість подачі хлиста: основна 1,09 м/с, сповільнена 0,34 м/с. На установці можна отримати 14 різних розмірів по довжині відрізків з точністю ±2... 3 див. Загальна настановна потужність електродвигунів 64,7 кВт. Установка ЛО-15С (рис. 20.11, б) – напівавтоматична установка призначена для розкряжування колод Ш до 0,6 м. Для передавання стовбура застосовується маніпулятор ЛО-13С. Центрування та притискання колоди здійснюється роликами з гідравлічним приводом. Прийомний транспортер являє собою лоток з висувними опорами для відмірювання довжин сортиментів і загальним демпфером для зменшення (поглинання) ударів стовбурів. Можна отримати 19 різних сортиментів. Установка ЛО-15А (рис. 20.11, в) на відміну від установки ЛО-15С має маятниковий круглопильний верстат з верхньою віссю гойдання рами і кран-укосину, використовуваний при заміні круглої пили верстата. Число довжин сортиментів, що випилюються, 14. Швидкість пиляння 70 м/с. Швидкість подачі хлиста під пилу не менше 1,8 м/с. Загальна встановлена потужність (без маніпулятора) 77 кВт. Установка ЛО-68 застосовується для розкряжування хлистів при діаметрі пропила до 110 см. Вона має комбінований штанговомаятиковий пильний механізм, що включає 2 пили Ш 1,5 м колоди до Ш 1,1 м, поздовжній лісотранспортер подачі хлиста, приймальний стіл, двохстріловидний маніпулятор, лесотранспортер для відходів, гідроустаткування і електроустаткування. Швидкість пиляння 72 м/с. Поздовжня швидкість подачі хлиста до 1,8 м/с. Число розмірів довжин сортиментів, що випилюються, 20. Загальна встановлена потужність 120 квт. Установки з поперечним переміщенням колод. Слешери – нерухомі пили; Тримери – пили, які переміщуються вертикально і горизонтально. Установка МР-8 (рис. 20.12, а) належить до тримерів з пилянням нерухомого стовбура. Складається трьохсекційного поперечного транспортера, поздовжнього транспортера для орієнтування стовбура по відношенню до пил, пильного механізму з 9 балансирних верстатів з індивідуальним приводом і гідравлічним насуванням Ш пили 1,2...1,5 м. ля того щоб стовбур був нерухомим використовують 2 важелі з гідравлічним приводом. Відстань між пилами – 2м. Установка АПЛ-1 (рис. 20.12, б) – тример для розпилювання нерухомих стовбурів. Складається з роликового транспортера для орієнтування стовбура по відношенню до пил. Колода поступає до 8 балансирних пил, які розбиті на 2 групи по 4 пили. Привід здійснюється не до кожної пили окремо, а до групи Ш1,1, Ш1,2, Ш1,5 м. Рис. 20.12. Схеми багатопильних установок з поперечною подачею хлистів: а — МР-8; б — АПЛ-1; 1 — пили на рамах, що коливаються; 2 — гідроциліндри; 3 — поперечний багатоланцюговий лісотранспортер; 4 — зкидувач; 5 — вирівнювач; 6 — затискні важелі; 7 — виносний сортувальний лісотранспортер; 8 — подаючий транспортер однопильної установки з подовжньою подачею; 9 — розподільник; 10 — лоток Установка ЛО-65 – 5-ти пильний слешер, включає буферний магазин для стовбурів, з якого вони подаються на реверсивний поздовжній транспортер для орієнтування відносно пил, після чого поступають на сортувальний транспортер з якого скидаються на площадки: Ш1,5, Ш1,8. Кожна пила має свій привід. Установки ЛО-62, ЛО-67 – для групового розкряжування. Список літератури: Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. - К.: Вища шк., 1994. - (У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. - 342 с; Кн. 2: Організація, планування і управління. - 383 с; Кн. 3: Ремонт автотранспортних засобів. - 599 с. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. - К.: Мінтранс України, 1998. -16 с. Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2004.-492 с. Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного оборудования. - М.: ЦНИИМЗ, 1979. - 237 с. Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ, 2005. - 30 с.
1 2 3 4 5 Категория: Технічні науки \| Добавил: DoceNt (08.12.2014)
Просмотров: 421 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: