РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Стругальні і протяжні верстати - Технічні науки - Реферати - Каталог статей

Стругальні і протяжні верстати Стругальні верстати. При струганні прямий хід різця (стола) е робочим, зворотний — холостим; ця схема роботи — ос-новний недолік стругальних верстатів. Стругальні верстати широко застосовують в одиночному і дрібносерійному виробництві внаслідок універсальності, точності, про-стоти конструкції, дешевизни інструменту. Низька продуктивність стругальних верстатів може бути деякою мірою компенсована багаторізцевою обробкою. До стругальних верстатів належать поздовжньо-стругальні, поперечно-стругальні, довбальні і спеціальні. Поздовжньо-стругальні верстати призначені здебільшо-го для обробки плоских поверхонь середніх і великих деталей ма-шин. До поздовжньо-стругальних верстатів належать двостоякові, які е найбільш поширеними, одностоякові, кромкостругальні і пор-тальні. На рис. 264 показано двостояковий поздовжньо-стругальнии верстат. Заготовку встановлюють і закріплюють на столі 2, який переміщується зворотно-постуиально по напрямних станини /. Різці закріплюють у різцетримачах супортів 3 і 6, яким надається пере-ривчастий рух подачі (один на подвійний хід стола). Супорти З, розміщені на поперечині 4, застосовують для обробки верхніх по-верхонь, а супорти 6, розміщені на стояках 5,— для обробки біч-них поверхонь. Великі стругальні верстати мають два супорти на поперечині і по одному на кожному стояку. Напрям подачі можебути горизонтальний або вертикальний. Для стругання похилих по-верхонь супорт оснащений поворотною частиною. Стіл верстата набуває руху від електричного привода безступін-частого регулювання (див. с. 243) через коробку і черв'ячно-рейко-ву передачу (див. с. 249). При цьому забезпечується повільний рух при врізуваній різця, розгін стола до встановленої швидкості і спо-вільнений рух при виході різця, а також прискорений зворотний хід. Випускаюїь також поздовжньо-стругальні верстати з гідравліч-ним приводом стола (див. с. 249). Поздовжньо-стругальні верстати виготовляють з максимальною шириною стругання від 630 до 5000 мм і довжиною стругання від-повідно від 2000 до 12000 мм. При обробці заготовок на поздовж-иьо-стругальних верстатах, які перебувають у доброму стані, забез-печується висока точність: при чистовому струганні до 0,01 мм на довжині 1000 мм і до 0,2 мм на довжині 3000 мм. Поздовжньо-стругальні верстати використовують також для ос-таточної обробки різцями з широкою різальною кромкою, наприк-лад напрямних станин верстатів. Таку обробку називають фініш-ним струганням; вона замінює трудомістку операцію шабрування. Для обробки великогабаритних і важких заготовок (локомотив-ні рами, важкі плити і т. п.) застосовують портально-стругальиі верстати. У цих верстатів стіл із заготовкою при обробці — нерухо-мі, а рухається портал, який несе різцеві супорти. Поперечно-стругальні верстати (рис. 265) застосо-вують для обробки невеликих заготовок. Повзун 4 разом із супор-том 3 і закріпленим у ньому різцем здійснює головний прямоліній-ний зворотпо-поступальиий рух по горизонтальних напрямних ста-нини 1. Заготовку за допомогою лещат або прихватів закріплюють па столі 2. Поперечна горизонтальна подача здійснюється при пе-ресуванні стола по поперечині 5, вертикальна — супортом 3. При струганні похилих поверхонь супорт повертається, для цього він Рис. 266 має поворотну частину. Стіл встановлюють на потрібній висоті, пе-реміщуючи поперечину по вертикальних напрямних станини. Є різні види приводів повзунів. Дуже поширені приводи з меха-нізмом хитної куліси (рис. 266), розміщеним усередині станини. Кулісне зубчасте колесо 1 має радіальний проріз, в якому містить-ся кривошипний палець 5. Куліса 3 може хитатися біля осі 6; верх-ній кінець куліси шарнірно зв'язаний з колодкою 2, яка гайкою за-кріплена на повзуні. У середній частині куліси є проріз для повзун-ка 4, надітого на кривошипний палець. Рух від електродвигуна через коробку швидкостей передається кулісному колесу і, отже, кривошипному пальцю 5. Останній через повзунок передає коли-вальний рух кулісі, від якої через колодку 2 рух передається повзу-ну. За кожний оберт кулісного колеса повзун робить один подвій-ний хід. Регулюють довжину ходу повзуна пересуванням кривошип-ного пальця в радіальному прорізі кулісного колеса; найбільшу довжину ходу повзун має при найбільшому віддаленні кривошип-ного пальця від центра колеса. Оброблювана ділянка заготовки може бути на різних відстанях від станини, тому крім довжини ходу повзуна треба регулювати і його виліт. Виліт регулюють гвинтом 7 і закріпленням колодки в тій чи іншій частині поздовжнього прорізу повзуна. Поперечно-стру-гальні верстати випускають з найбільшим ходом повзуна від 200 до 2400 мм. Крім привода хитної куліси для руху повзуна поперечно-стру-гального верстата застосовують також гідравлічний привод. Довбальні верстати застосовують для обробки канавок, плоских і фасонних поверхонь заготовок невеликої висоти при вели- 292: них поперечних розмі-рах. На рис. 267, а по-казано схему роботи довбального верстата. Стрілками показані ру-хи різця і заготовки. Повзун (довбач) / до-вбального верстата (рис. 267, б) робить го-ловний прямолінійний зворотно - поступаль-ний рух по напрямних станини 2. У нижній частині повзуна є різ-цетримач для кріплен-ня різця. Заготовку встановлюють на столі З, який переміщується в поздовжньому, попе-речному і коловому на-прямах. Повзуни дов-бальних верстатів най-частіше приводяться в дію кривошипно-куліс-ним, а також кривоши-Ішо-шатунним або гі-дравлічним' механіз-мом, подача здійснює-ться храповим механіз-мом. Довбальні верста-ти випускають з неве-ликим ходом повзуна від 100 до 1600 мм. Протяжні верстати за конструкційною ознакою поділяють на горизонтальні і верти-кальні; за технологіч-ною ознакою — на вер-стати для внутрішнього і зовнішнього протягу-вання (іноді зовнішнє і внутрішнє протягуван-ня виконують на одно-му верстаті). Протяжні вер-стати мають порівняно просту будову. На рис. 268 показано го-ризонтально-протяжний верстат для внутрішнього протягування. По напрямних станини 5 за допомогою гідравлічного привода пере-міщуеться повзун 2, на кінці якого є пристрій / для закріплення про-тяжки. Під час роботи довгими протяжками другий кінець їх під-тримується рухомим люнетом 4. Оброблювану заготовку встанов-люють у пристрій 3. На рис. 269 наведено схему спеціального вертикально-протяж-ного верстата для протягування шийок колінчастих валів. По вер-тикальних напрямних станини 3 переміщується повзун 2, що несе протяжки 4. На столі 6 встановлені дві бабки 5, одна з яких (ліва) обертає колінчастий вал /, а друга підтримує його. Під час робо-чого ходу протяжка рухається назустріч валу, що обертається. Стругання і протягування Струганням називають операцію механічної обробки, яка виконується різцями при зворотно-поступальному головному русі і переривчастому русі подачі, що здійснюється в кінці зворотного (холостого) ходу. Функції головного руху і руху подачі розподіля-ються між заготовкою і різцем-залежно від типу верстата (поздов-жньо-стругальний, поперечно-стругальний, довбальний, спеціаль-ний). На рис. 270 показані елементи різання при струганні: і — гли-бина різання, 5 — подача, а — товщина стружки, Ь — ширина стру-жки. Стрілками вказано напрям швидкостей робочого ур.Х: і холос-того Ух.х ХОДІВ. На рис. 271 наведено схему довбання різ'цем, оснащеним плас-тинкою з твердого сплаву, зазначені передній у і задній а кути різця. Напрям головного руху під час довбання — вертикальний. Найменування, характеристики елементів і кутів у стругальних та довбальних різців ті самі, що й у токарних. Стругальні різці виготовляють прямими або (частіше) зігнути-ми. Перевагу слід віддавати зігнутим різцям, особливо при вели-ких зусиллях різання. Під впливом тиску різання різець тією або іншою мірою згинається, причому його вершина повертається біля точки середньої лінії, яка лежить на висоті його кріплення (рис. 272). Вершина прямого різця при згинанні вдавлюється в обробле-ну поверхню (рис. 272, а), що призводить до заклинювання, дри-жання і викришування різця. Вершина ж зігнутого різця під впли-вом тиску різання відходить від обробленої поверхні (рис. 272, б), і заклинювання не буває. Обдирні різці застосовують для попередньої обробки заготовок. На рис. 273, а зображено обдирний різець. Чистові різці для стру-гальних робіт мають різну геометрію. На рис. 273, б показано чис-товий широкий різець. Є також чистові різці з великим радіусом при вершині, подібні до токарних (див. рис. 237, д). Підрізні різці (рис. 273, в) призначені для обробки бічних поверхонь заготовок; вони працюють при вертикальній подачі. Прорізні різці (рис. 273, г) використовують в основному для стругання пазів. Стругання широко застосовують при виготовленні рам і плит, для обробки напрямних станин верстатів, напрямних штанг, кромок листів та ін. Протягуванням називають операцію механічної обробки на протяжних верстатах багатолезовими і різальними інструмен-тами — протяжками. Методом протягування обробляють дрібні і середні деталі у великосерійному і масовому виробництві. В оди-ничному і дрібносерійному виробництві протягування невигідне че-рез високу вартість протяжок. Протягування буває внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє протягу-вання застосовують для отворів розміром від 3 до 300 мм. Отвори під протягування попередньо висвердлюють або розточують. Форма отворів після протягування може бути найрізноманітнішою: ци-ліндричною, тригранною, квадратною, багатогранною, овальною, фасонною, з канавками різних профілів та ін. Висока продуктивність протягування в поєднан-ні з великою стійкістю протяжок, високою чисто-тою обробленої поверхні (#а = 0,3—3 міш) і висо-кою точністю (7—8-й ква-літети) роблять цей метод одним з передових мето-дів обробки деталей. В умовах масового і вели-косерійного виробництва при виготовленні деталей середніх розмірів протягу-вання в багатьох випадках витісняє фрезерування. На рис. 274, а показано протягування отвору у втулці 2 (внут-рішнє протягування), закріпленій у патроні 3. Протяжка 1 кріпить-ся в повзуні і переміщується ним. На рис. 274, б зображено протяжку для великих отворів. Вона має замкову частину 1\ для кріплення протяжки в патроні верстата, шийку /2, довжина якої визначається довжиною (товщиною) заго-товки, передню напрямну /з для забезпечення співвіспості протягу-ваного отвору і протяжки, різальну частину /4, зубами якої зрізуєть-ся припуск, калібрувальну частину Іь і задню напрямну /6. Зрізуван-ня припуску А різальною частиною забезпечується перевищенням (рис. 274, в) кожного наступного зуба, тому тут руху подачі, як такого, немає, він закладений у конструкції самої протяжки; для подрібнення стружки на зубах різальної частини прорізані ка-навки. Зуби калібрувальної частини канавок не мають, так само як і перевищення (всі зуби однакового діаметра). Зовнішні поверхні, як правило, протягують без попередньої об-робки різанням, тобто в чорному вигляді (відливки, поковки). При зовнішньому протягуванні можна зробити прямі та спіральні зуби на зубчастих колесах і секторах, прямі й гвинтові канавки, плоскі і криві зовнішні поверхні, виконати рифлення та ін. На рис. 275 показано схему зовнішнього протягування. Заготов-ка зубчастого сектора 2 закріплюється на верстаті в пристрої 1 і протягується під час руху протяжки 3 в напрямі стрілки, після чо-го зубчастий сектор 4 знімають з верстата. Швидкість різання при протягуванні різних матеріалів змінює-ться від 2 до 14 м/хв, подача або підняття на зуб протяжки — від 0,05 до 0,15 мм. Кількість деталей, що обробляються однією про-тяжкою до виходу її з ладу, становить від 3000 до 10 000.
1 2 3 4 5 Категория: Технічні науки \| Добавил: DoceNt (03.01.2015)
Просмотров: 543 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: