Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » Технічні науки |
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Обробка деревини на фрезерних верстатах
|
Обробка деревини на фрезерних верстатах На фрезерних верстатах здійснюють плоске і профільне фрезерування прямолінійних і криволінійних деталей, обробляють вузли і щити по периметру, зарізають шипи і провушини, а також виконують різні копіювальні роботи. Фрезерні верстати можуть бути з ручною і механічною подачею, одно- і двошпиндельні, з верхнім і нижнім розміщенням шпинделів. Різальні інструменти для фрезерних верстатів. Різальним інструментом для фрезерних верстатів є фрези різних форм, які залежно від конструкції і способу кріплення поділяються на три основні групи: І — насадні суцільні; II — насадні збірні; III — кінцеві фрези (свердла). Насадними фрези називаються тому, що в них є отвір для насадження і кріплення на шпиндель. Насадні суцільні фрези (Рис. 1, а) повністю виготовлені з одного і того ж матеріалу. Насадні збірні (фрезерні головки) мають прорізи, в які вставляють ножі різних профілів (Рис. 1, в). Насадні фрези можуть використовуватись окремо кожна, а для великого профілю їх складають з кількох суцільних (Рис. 1, б). В разі потреби на один шпиндель насаджують кілька видів різальних інструментів (різні фрези, пили тощо), тоді їх називають комбінованими фрезами (Рис. 1, г). На відміну від насадних кінцеві фрези (Рис. 1, д) мають хвостовики, за допомогою яких закріплюються в патрони. Вони повністю виготовляються з одного куска матеріалу (стержня). Рис. 1. Види фрез: а — суцільна, б — складена, в — збірна із знімними ножами, г —комбінована, д — кінцева Рис. 2. Фрезерний верстат ФС-1: 1 — станина, 2 — супорт, 3 — маховичок піднімання шпинделя, 4 — стіл, 5 —знімні напрямні, 6 — кронштейн з відкидним підшипником, 7 — приймальна воронка, 8 — маховичок для натягування паса Фрезерні верстати з нижнім розміщенням шпинделів бувають з ручною подачею (ФС-1, ФСШ-4, Ф2-4) і з механічною (ФА-4). Будовою ці верстати дуже подібні і відрізняються один від одного тільки окремими вузлами. На Рис. 2 показано верстат ФС-1. Він складається з станини /, в якій вертикально переміщується супорт 2. В супорті на шарикопідшипниках закріплений шпиндель. Якщо насадка надто довга, то для кріплення шпинделя передбачений кронштейн 6 з відкидним підшипником, що забезпечує стійкість шпинделя. При зміні інструменту кронштейн відводять вбік. Положення шпинделя по висоті регулюється маховичком 3. У прорізях стола встановлено напрямні лінійки 5 і притискні пристрої. Шків, закріплений на шпинделі, має здовжену форму, що дає змогу змінювати положення шпинделя по висоті, не міняючи положення електродвигуна, який з'єднаний із шпинделем плоскопасовою передачею. Технічна характеристика фрезерних верстатів Показник | З нижнім розміщенням шпинделів | 3 верхнім розміщенням шпинделів ФС-1 | Ф2-4 | ФСШ-4 | ФА-4 | ВФК-1 ВФК-2 | Ф1К Ф2К-2 Розміри заготовок, мм: висота (товщина) | 130 | 130 | 130 | 130— | 90 140 діаметр—————— ширина— | 400—— | 300—1200 | 1000—2500 Частота обертання шпинделя за хвилину 6600 | 6000 | 4000 | 6000 | 1800 | 5900 і 8000 | 8000 | 6000 і 8000 | і 8000 Діаметр, мм: фрези | 80—150 | 140 | 150 | 150 | 2—36 | 125 шпиндельної насадки | 32 | 32 | 32 | 32—— шипорізного диска—— | 250——— Вертикальне переміщен- ня шпинделя | 100 | 100 | 100 | 100 | 130 | 50 150 Розміри стола | 100Х Х800 | 1000х Х1000 | 1000Х Х800 | 1000Х Х800 | 760X700 Діаметр стола————— | 1000 2000 Швидкість подачі, об/хв——— | 6—24— | 0,37—3,74 Потужність електродвигунів, кВт: Показник | З нижнім розміщенням шпинделів | 3 верхнім розміщенням шпинделів ФС-1 | Ф2-4 | ФСШ-4 | ФА-4 | ВФК-1 ВФК-2 | Ф1К Ф2К-2 фрези | 4,5 | 4,5X2 | 4,5 | 4,5 | 1,5 | 4 6X2 стола (подачі)——— | 1— | 1,1 1,6 Розміри, мм: довжина | 1275 | 1800 | 1740 | 1050 | 1170 | 2000 3000 ширина | 1000 | 1250 | 1380 | 13Ю0 | 1050 | 1800 2500 висота | 1045 | 1375 | 1340 | 1400 | 1650 | 2500 1900 Маса верстата, кг | 700 | 1190 | 780 | 750 | 730 | 2500 5000 * Для шипорізних робіт. Одношпиндельний фрезерний верстат ФСШ-4 з шипорізною кареткою призначений для виконання різних фрезерних робіт і за-різування рамних шипів і провушин. Цей верстат є модифікацією верстата ФС-1 і відрізняється від нього наявністю шипорізної каретки, яка рухомо закріплюється на спеціальних напрямних станини. На каретці встановлюються затискувачі, упорна лінійка і торцеві обмежувачі. Переміщення каретки може бути ручним або механізованим. Двошпиндельний верстат Ф2-4 (Рис. 3) з ручною подачею призначений для фрезерування в тих випадках, коли треба запобігти сколюванню деревини, яке відбувається при зустрічному до напрямку волокон фрезеруванні. Тому в цих верстатах передбачено обертання різальних інструментів в протилежні боки. Цей верстат являє собою здвоєну модифікацію одношпиндельного, від якого відрізняється тільки будовою станини і розміщенням маховичків для вертикального переміщення шпинделів. До тієї ж групи верстатів з нижнім розміщенням шпинделів залежить і верстат ФА-4 з подачею копіра ланцюговою зірочкою. Рис. 3. Двошпиндельний фрезерний верстат Ф2-4: 1— рукоятка стопорного пристрою, 2 — рукоятка гальма, 3 — маховички механізм» настроювання шпинделя по висоті, 4 — захисний пристрій фрез Його застосовують у меблевому виробництві в основному для обробки криволінійних деталей по копіру. Настроювання та експлуатація верстатів. Настроювання верстатів здійснюють відповідно до виду обробки деталей. Для плоского або профільного фрезерування прямолінійних деталей по лінійці передню частину напрямної лінійки ставлять площиною до кола, яке описує різець, на відстані, що дорівнює товщині шару деревини, який знімається, а задню — в площині, дотичній до цього кола. Шпиндель ставлять по висоті відповідно до положення оброблюваної деталі. При наскрізному фрезеруванні (вибиранні шпунта) обидві частини напрямної лінійки ставлять в одній площині так, щоб фреза заданого профілю виступала на глибину фрезерування, вивіряючи при цьому шпиндель по висоті відповідно до профілю деталі. Ненаскрізне фрезерування здійснюють аналогічно, тільки на початку і в кінці напрямної лінійки ставлять упори залежно від довжини ненаскрізного паза. Для фрезерування по копіру і нижньому упорному кільцю останнє надівають на шпиндель, знявши попередньо фрезу і кільце (конфорку), що закриває отвір у столі навколо шпинделя. Зверху на кулькоЕе кільце надівають фрезу і вивіряють по висоті шпиндель так, щоб шаблон торкався упорного кільця, а фреза могла обробляти деталь за заданим профілем. При фрезеруванні по верхньому кільцю фреза кріпиться знизу, а упорне кільце над нею. Шпиндель регулюють по висоті з таким розрахунком, щоб оброблювана деталь могла подаватись по столу з накладеним на неї шаблоном, який своїми кромками впирається у кільце. Рис. 4. Одношпиндельний копіювальний верстат ВФК-1: 1— педаль, 2 — копіювальний палець, 3 — стіл, 4 — оброблювана заготовка, 5 — фреза, і — упорний гвинт, 7 — обмежувальні упорі, 8 —* револьверна головка, 9 — шаблон, 10 — маховичок механізму переміщення стола по висоті Для фрезерування (обгонки) щитів по периметру при верхньому розміщенні кільця і шаблона настроювання здійснюється аналогічно. Верстат з шипорізною кареткою для фрезерних робіт настроюють, як описано вище. Якщо ж його застосовують для зарізування шипів, то на шпиндель кріплять провуш-кові диски із захисними пристроями, а на шипорізній каретці кутник і притискувач. Продуктивність фрезерних верстатів з ручною подачею визначають за формулою, шт. за зміну, , де kД = 0,9...0,93; kМ = 0,5...0,8 при фрезеруванні по лінійці і 0,25...0,4 при фрезеруванні по кільцю і шаблону. Фрезерні верстати з верхнім розміщенням шпинделів. До цієї групи фрезерних верстатів належать фрезерно-копіювальні та фрезерно-карусельні верстати, що досить часто застосовуються в меблевій промисловості. Із фрезерно-копіювальних верстатів найширше застосовуються одношпиндельні верстати ВФК-1 та ВФК-2, на яких можна фрезерувати бічні і верхні фігурні поверхні заготовок, пази, гнізда, а також виконувати різьблення. Верстат ВФК-1 складається із станини (Рис. 4), на якій закріплено за допомогою супорта стіл, що піднімається і опускається маховичком. Над столом на супорті закріплено електродвигун, вал якого одночасно є й шпинделем. Електродвигун працює на струмі підвищеної частоти. Вал-шпиндель переміщується над столом за допомогою педалі. У верхній частині станини рухомо закріплена револьверна головка, корпус якої має форму косозрізаного циліндра, на якому закріплені упори-гвинти. Головка повертається навколо осі і завдяки цьому установочний гвинт супорта може спиратись на будь-який упор револьверної головки. Висуваючи упорні гвинти на різну величину (яку вибирають залежно від профілю обробки), можна змінювати положення шпинделя по висоті відносно стола. Рис. 5 Схема обробки деталей на фрезерних верстатах: а, б фрезерування (фугування) кромок по лінійці, в — наскрізне фрезерування, г — наскрізне фрезерування по упорах, д, е — фрезерування по шаблону і нижньому опорному кільцю, є — одностороння і ж — двостороння цулаги, з —фрезерування (обгонка) по периметру нри верхньому розміщенні кільця і шаблона, і — фрезерування по верхньому кіяїжю; 1 — задня напрямна лінійка, 2 — болти для кріплення напрямної лінійки, 3 — фрезерна головка, 4 — дуга напрямної лінійки, 5 — передня напрямна лінійка, 6 — «броблювана деталь, 7 — стіл верстата, 8 — упори, 9 — шаблон, закріплений в цулазі, 10 — опорна стінка. 11— притискувачі, 12 — шайба, 13 — епарне кільце, І4 — цулага Рис. 6. Фрезерування і послідовність обробки заготовок по шаблонах: a— пристрій для фрезерування (копіювальна дошка); 1 — ексцентриковий притискувач 2 — пластина, 3 — заготовка, 4 — упорний брусок, 5 — виріз для руки, 6 — обмежувальний брусок, 7 — основа (І, ІІ, III — шаблони); б — обробка по шаблону І; в — по шаблону II; 8 — заготовка; 9 — фреза, 10 — копіювальна дошка, 11— шаблон У столі верстата, на одній осі з фрезою, закріплено копіювальний пачець, висоту положення якого змінюють поворотом рукоятки. Настроювання та експлуатація верстатів. Здійснюючи настроювання копіювально-фрезерних верстатів, передусім слід правильно встановити фрези (величина заднього кута фрези має бути додатною). Для цього на патроні нанесені риски 30 і 50°. Для обробки деревини твердих порід задній кут може бути відносно невеликим, і тоді різальну кромку фрези встановлюють біля риски 30°, а при фрезеруванні деревини м'яких порід кромка має бути проти риски 50°. На копіювальчо-фрезерних верстатах (Рис. 5) заготовки обробляють у спеціальних пристроях, на які накладають один або кілька шаблонів. Пристрої дають можливість надійно базувати заготовки площиною і щонайменше двома кромками, а також швидко закріплювати і звільняти їх. Досить широко застосовують для копіювальних робіт копіювальну дошку (Рис. 6). Основою цього пристрою є дошка, до якої прикріплені упорні бруски 4, що є опорою для пластин 2 ексцентрикових затискувачів. Знизу до основи 7 на гвинтах кріпляться змінні шаблони /, //, ///. Заготовку Зорієнтують по обмежувальних брусках 6 і затискують ексцентриками. Застосування різноманітних шаблонів і копіювальної дошки дає змогу фрезерувати деталі досить складних внутрішніх контурів, різних за глибиною. Працює на верстаті один робітник. Для виконання операції треба натиснути на педаль, підняти шпиндель і встановити на столі пристрій так, щоб копіювальний палець входив у проріз шаблона. В цьому положенні палець фіксують, у пристрій ставлять заготовку і закріплюють її. Потім вмикають електродвигун і після того, як він набере певну кількість обертів, педаль відпускають (при цьому упорний гвинт супорта шпинделя спирається на базовий упор). Пристрій із заготовкою переміщують вручну по контуру шаблона. На цих верстатах фрезерують заготовки (вузли) по внутрішньому контуру. Рис. 7. Двошпиндельний карусельно-фрезерний верстат Ф2К.-2: 1 — супорт, 2 — напрямна головка, 3 — електродвигун шпинделя, 4 — кронштейн,. 6 — пневматичний притискувач, 6 — стояк, 7 — стіл, 8 — панель керування, 9 — копіювальний ролик, 10 — фреза, 11 — маховичок супорта, 12 — маховичок шпинделя Для фрезерування заготовок (вузлів) криволінійної форми по зовнішньому контуру застосовують карусельно-фрезерні верстати моделей Ф1К (одношпиндельний) та Ф2К (двошпиндельний). Ці верстати високопродуктивні і застосовуються на виробництві при масовому випуску продукції. Верстат Ф2К-2 (Рис. 7) складається з круглого стола 7, двох супортів 1, рухомо закріплених у напрямних головках 2 циліндричних стояків. На супортах закріплені електродвигуни 3, вали яких служать одночасно й шпинделями. По центру стола на стояку 6 встановлено розсувні кронштейни 4 пневматичних притискувачів 5. Кнопка керування верстатом і сигнальні пристрої розміщені на панелі 8. Конструкцією верстата передбачена можливість зміни напрямку руху шпинделів відносно осі стола. Піднімання і опускання супорта здійснюються маховичком 11, а шпинделя відносно» супорта — маховичком 12. Положення копіювального ролика відносно осі шпинделя змінюють маховичком. Заготовки кладуть у спеціальні цулаги, що закріплені на столі. По колу стола можуть бути закріплені кулачки, що автоматично знижують швидкість подачі (обертання стола) під час обробки окремих ділянок заготовки (це дає змогу запобігти утворенню сколів на деталях). Подача (обертання стола) здійснюється від електродвигуна постійного струму через черв'ячну, зубчасту, циліндричну і знову черв'ячну передачу. Для пуску й зупинки стола без вимкнення електродвигуна передбачена муфта, керування якої здійснюється важелем, що винесений на робоче місце. Швидкість подачі знижується під дією кулачка на трансформатор, що закріплений на столі. Вона передається через сектор з роликом. У процесі роботи ролик супорта постійно притискується до копіювальної цулаги, що закріплена на столі. Циліндр пневмопривода закріплюється на супорті 1, а пустотілий шток кріпиться нерухомо. Від пневматичного привода діють і затискувачі верстата. Заготовки, розміщені в цулагах на столі верстата, залежно від форми деталі і потрібної гладкості поверхні обробляють однією фрезою за один прохід або двома послідовно розміщеними фрезами (спочатку чорнове, а потім чистове фрезерування), що обертаються в різні боки і знімають стружку з різних ділянок однієї і тієї ж площини заготовки. Настроювання для останнього способу обробки найскладніше. В цьому випадку для кріплення заготовки цулаги виготовляють з двома копіювальними лінійками: одна для супорта з фрезою, що обертається в напрямку подачі, а друга — із зустрічним напрямком обертання фрези. Лінійки закріплюють на цулазі одну над дру: гою. Цулаги кріплять болтами, головки яких входять у пази на столі, висуваючи їх до краю стола. Після розміщення заготовок в цулагах регулюють затискувачі за допомогою гвинтів на стояках розсувних кронштейнів. Відпустивши ці гвинти і затискувачі, стояк вставляють в отвір у цулазі з таким розрахунком, щоб між башмаком затискувача і верхньою площиною заготовки був зазор З—4 мм, а нижня частина башмака була паралельна площині заготовки. Після установки цулаг і затискувачів настроюють супорти. Спочатку на шпинделях закріплюють фрези, а потім залежно від положення заготовок в цулагах встановлюють супорти по висоті. Більш точну установку фрез відносно заготовок здійснюють гвинтовим механізмом шпинделя. При профільному фрезеруванні настроювати краще за еталоном. Верстат обслуговують двоє робітників — верстатник і підсобний. Верстатник бере заготовки з штабеля і ставить на стіл, а потім, оброблені, знімає і передає підсобному робітнику, який складає їх у штабель. Спочатку включають двигуни шпинделів, а потім привод подачі. Якщо при певній швидкості подачі не забезпечується відповідна шорсткість поверхні, то швидкість подачі слід зменшити. Продуктивність верстатів з верхнім розміщенням шпинделів визначають за такими формулами, шт. в зміну: копіювально-фрезерні П = , карусельно-фрезерні П = TnmkДkМ, де Т — тривалість циклу обробки однієї деталі; kД = 0,8...0,9; kМ = 0,85...0,95; n — частота обертання стела, вб/хв; m — кількість заготовок на столі, шт. Список використаної літератури. 1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.— М. : Лесн. пром-сть, 1984.— 239 с. 2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.— М. : Высш. шк., 1988.— 288 с. 3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.— М. : Стройиздат, 1987.— 144 с. 4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.— М. : Лесн. пром-сть, 1986.— 263 с. 5. Сахаров М. Л. Автоматизация деревообрабатывающего производства.— М. : Лесн. пром-сть, 1987.— 243 с. 6. Справочник, мебельщика. Станки и инструменты. Организация производства и контроль качества.— М. : Лесн. пром-сть, 1985.—* 375 с. 7. Худяков В. А. Деревообрабатывающие станки и работа на них.— М. : Лесн. пром-сть, 1982.— 324 с. 8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.— К. : Вища шк. Головне вид-во, 1981.— 242 с. 9. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.— М. : Лесн. пром-сть, 1984.— 265 с. | |
| Просмотров: 528 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |