РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Концепція корисності. Загальна і гранична корисність. - Технічні науки - Реферати - Каталог статей

Концепція корисності. Загальна і гранична корисність. Корисність — суб'єктивне ставлення людей до товару. Далі розглядатимемо корисність не окремого товару, а всього набору споживаних благ (наприклад, двох). Відомі два підходи до вимірювання корисності — кіль-кісний та порядковий. Кількісний (кардиналістський) підхід до корисності передбачає, що корисність може мати кількісний вимір, тобто визначається функціонально. Функція корисності показує залежність корисності від загальної кількості споживаних благ. U=f(X,Y), де U – рівень корисності; X, Y – кількості споживаних благ. Для оцінки зміни корисності використовується поняття граничної корис-ності. Гранична корисність (MUX) блага X — зміна загальної корисності набору товарів при зміні кількості даного блага на одиницю. Математично граничні корисності блага X і блага Y при незмінності кількостей всіх інших благ є частковими похідними функції корисності: , Гранична корисність зменшується при збільшенні кількості товарів, які є у розпорядженні споживача (закон спадної граничної корисності, або перший закон Госена). Корисність залежить не тільки від споживчих влас-тивостей блага, але й від його кількості. Гранична корисність будь-якого блага визначається приростом сукупної корисності, яку одержує споживачі внаслідок споживання наступної одиниці цього блага. На рис. 1 показана сукупна гра-нична корисність споживання студентом котлет відповідно до пока-зників, наведених в табл. 2.1. Рис. 1. Сукупна (а) та гранична (б) корисність Функція граничної корисності є спадною лінією, вона схожа на криву попиту, але це не одне і те ж. Крива граничної корисності від-носиться до психологічної величини корисності - ютіля, а крива попиту - до ціни блага. Гранична корисність може бути обчислена не тільки відносно фізичних одиниць благ, а і до їх вартісного вира-зу. При цьому, гранична корисність на гро-шову одиницю є також спадною функцією, яка відрізняється від функції граничної корисності у ютілях на постійну величину або відповідає їй, коли ціна є рівною 1 грн. (грошовій одиниці). Теорія поведінки споживача виходить із того, що споживач поводиться раціонально і намагається максимізувати задоволення сво-їх потреб у процесі споживання товарів та послуг. Основними при-пущеннями, які покладені в основу теорії споживацького вибору, є: 1. Здатність споживача ранжувати, тобто із двох благ або їх на-борів (X та У)споживач завжди може віддати перевагу одному із них або вважати їх рівними між собою. 2. Транзитивність - одне з положень формальної логіки, яке го-ворить про те, що коли для споживача товар А більш привабливий, ніж Б, а товар Б більш привабливий, ніж товар В, то і товар А є більш привабливий ніж товар В. Відповідно, якщо товар А рівно-значний для споживача товару Б, і товар Б рівнозначний товару В, тоді товари А і В для нього також рівноважні. Це припущення дає можливість однозначно вистроїти всі товари у послідовності зрос-тання або спадання задоволення від їх споживання. 3. Монотонність витікає з природи людини, її бажань мати як можна більше благ, тобто споживач віддає перевагу більшій, аніж меншій кількості благ. 4. Рефлективність, тобто коли споживач має два однакових бла-га, то він вважає що будь-яке з них не гірше іншого. 5. Споживач завжди максимізує свою корисність, тобто витра-чає свій бюджет (доход) таким чином, щоб отримати максимальне задоволення від суми придбаних благ. Будь-яка можлива комбінація благ ХА та YА може бути показана як відповідна точка А у системі координат "X-Y" Мал. 1. Крива байдужості Мал. 2. Карта кривих байдужості. Крива байдужості — це лінія рівної корисності, усі точки якої харак-теризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності U=U0 (див. мал. 1). Карта кривих байдужості є множиною всіх можливих рівнів корисності (U1, U2, U3) для певного споживача (див. мал..2). В цілому кривим байдужості притаманні такі властивості: 1. Криві байдужості мають від'ємний нахил, тому що для збереження ко-рисності зменшення кількості одного товару в наборі має компенсуватися збільшенням кількості іншого. 2. Криві байдужості не перетинаються. 3. Криві байдужості, які лежать далі від початку координат, характери-зують набори товарів, що мають вищий рівень корисності. Уздовж кривої байдужості гранична норма заміщення зменшується. 2. Довгострокова пропозиція галузі в умовах досконалої конкуренції. Ринкова пропозиція визначається шляхом складання об-сягів пропозиції всіх фірм, які потенційно існують на ринку, і дорівнює сумарному обсягу продукції, що виробляється та поставляється на ринок фірмами по будь-якій можливій ціні. Довгострокова крива ринкової пропозиції залежить від зміни на довгостроковому інтервалі рівня витрат га-лузі по мірі розширення обсягів випуску продукції. В залежності від цього вона може мати додатний або від'ємний нахил. Якщо середні витрати не змінюються залежно від зміни кількості фірм, що входять в галузь і виходять з неї, то в цьому випадку пропозиція галузі буде абсолютно еластична, і крива пропозиції, відповідно, буде горизонтальною. Галузь з незмінними витратами — це галузь, в якій ціни на фактори виробництва не залежать від зміни об-сягу випуску продукції. Фірми в галузі мають незмінні середні витрати. (Незмінний ефект масштабу.) Довгострокова крива пропозиції галузі з незмінними витратами — горизонтальна (графік 1а). Галузь із зростаючими витратами - це галузь, в якій ціни на ресурси в довгостроковому періоді зростають. Фірми в галузі мають зростаючі середні витрати. (Від'ємний ефект масштабу.) Довгострокова крива пропозиції галузі із зрос-таючими витратами має додатний нахил. (Нахил вгору.) (Графік 1б). Галузь зі спадними витратами — це галузь, в якій ціни на фактори виробництва зменшуються по мірі розширення випуску продукції. (Додатний ефект масштабу.) Довгострокова крива пропозиції в такій галузі буде мати від'ємний нахил. (Нахил вниз.) (Графік 3,в). 1б. Галузі зі зростаючими 1в. Галузі зі спадними витратами витратами Q1 Q2 1а. Галузь з незмінними витратами Графік 1. Довгострокові криві пропозиції в галузях з незмінними, зростаючими і спадними витратами. Sl — крива пропозиції в галузях з незмінними, зростаючими та спадними витратами в довгостроковому періоді. Конфігурація довгострокової кривої пропозиції галузі зале-жить від рівня довгострокових середніх витрат (LАС), які впли-вають на рівень ціни (Р), збільшуючи її (Р1 -> Р2) (графік 1б) або зменшуючи її (Р1 -> Р2) (графік 1в). Якщо довгострокові середні витрати не змінюються, ціна (Р) залишається незмінною (графік 1а) - у цьому випадку довгострокова крива пропозиції галузі - горизонтальна. Задача № 1. Бухгалтер Вашої фірми загубив звітність витрат фірми. Він може згадати лише декілька цифр. Але Вам для прогнозування діяльності фірма мпотрібні й інші дані. Чи можливо їх відновити? Змінні витрати VC Постійні витрати FC Сукупні витрати ТС =FC+VC Середні змінні витрати AVC = VC/Q Середні постійні витрати AFC=FC/Q Середні витрати AC = (VC + FC)/Q=ТС/Q Граничні витрати MC = ?TC / ? Q Q \| FC \| AFC \| VC \| AC \| MC \| TC 0 \| 100 \| - \| - \| - \| - \| - 10 \| 100 \| 10 \| 100 \| 20 \| - \| 200 20 \| 100 \| 5 \| 180 \| 14 \| 8 \| 280 30 \| 100 \| 3,3 \| 290 \| 13 \| 11 \| 390 40 \| 100 \| 2,5 \| 420 \| 13 \| 13 \| 520 50 \| 100 \| 2 \| 600 \| 14 \| 18 \| 700 Задача № 2. У результаті підвищення ціни товару з 7 до 9 гр. од. обсяг попиту скоротився з 10 000 до 5 000 шт. в місяць. Визначте коефіцієнт дугової еластичності попиту по ціні. P1=7 P2=9 Q1=10000 Q2=5000 Формула коефіцієнту дугової еластичності: Отже, коефіцієнт дугової еластичності становить 2,68 – попит еластичний, оскільки > 1. Список використаної літератури 1. Микроєкономика. Под ред. Яковлевой Є.Б. – М.: Поиск, 2001. 2. Економічна теорія. Мікроекономіка. – К.: Заповіт, 1997. 3. Задоя А.О. Мікроекономіка. – К.: Знання, 2000. 4. Земляков Д.Н. Микроєкономіка. –М.: Инфра – М, 2000.
1 2 3 4 5 Категория: Технічні науки \| Добавил: DoceNt (09.12.2014)
Просмотров: 532 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: