РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Трудова діяльність, особливості та проблеми - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Трудова діяльність, особливості та проблеми План 1. Праця в матеріальному виробництві 2. Особливості трудової діяльності 3. Сучасний працівник 4. Проблеми гуманізації праці Чим відрізняються різні види праці в матеріальному виробництві? Що мають на увазі, коли говорять: робота виконана професійно? Коли праця стає привабливою? З курсу історії і даного курсу ви знаєте, яку роль відігравала праця в становленні й історичному розвитку людини і суспільства. Праця - це фундаментальна форма діяльності людини, у процесі якої твориться вся сукупність предметів, необхідних їй для задоволення потреб. Найважливіші сфери застосування суспільної праці - матеріальне виробництво, невиробнича сфера, домашнє господарство. Особливе значення має праця людей у матеріальному виробництві. ПРАЦЯ В МАТЕРІАЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ Слово "робити", як ви знаєте, означає "виготовляти, виробляти яку-небудь продукцію". Виробництво - це насамперед процес створення матеріальних благ, необхідна умова життя суспільства, тому що без їжі, одягу, житла, електроенергії, ліків і безлічі різноманітних предметів, потрібних людям, суспільство існувати не може. Настільки ж необхідні для життя людини і різноманітні послуги. Уявіть собі, що б відбулося, якби зупинилися перевезення на усіх видах транспорту (транспортні послуги), припинилося надходження води у водопровідну систему чи збирання сміття з житлових кварталів (побутові послуги). Нематеріальне (духовне) виробництво. Перше, якщо сказати коротко, це виробництво речей, друге виробництво ідей (а точніше, духовних цінностей). У першому випадку, наприклад, вироблені телевізори, прилади чи папір, у другому - актори, режисери створили телепередачу, письменник написав книгу, учений відкрив щось нове в навколишньому світі. Це не означає, що в матеріальному виробництві не бере участь свідомість людини. Будь-яка діяльність людей здійснюється свідомо. У процесі матеріального виробництва беруть участь і руки, і голова. А в сучасному виробництві роль знань, кваліфікації, моральних якостей істотно зростає. Відмінність між двома видами виробництва ~ у створюваному продукті. Результат матеріального виробництва різноманітні предмети і послуги. У готовому вигляді природа Дає нам лише дуже небагато. Без праці не можна зібрати навіть дикорослі плоди. А взяти в природи вугілля, нафту, газ, деревину неможливо без значних зусиль. У більшості випадків природні матеріали піддаються складній переробці. Таким чином, виробництво постає перед нами як процес активного перетворення людьми природи (природних матеріалів) з метою створення необхідних матеріальних умов для свого існування. Для виробництва будь-якої речі необхідні три елементи: по-перше, предмет природи, з якого цю річ можна виготовити; по-друге, засоби праці, за допомогою яких це виготовлення здійснюється; по-третє, цілеспрямована діяльність людини, її праця. Отже, матеріальне виробництво є процесом трудової діяльності людей, у результаті якої створюються матеріальні блага, спрямовані на задоволення людських потреб. ОСОБЛИВОСТІ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Потреби й інтереси людей є тією основою, яка визначає мету трудової діяльності. Безцільні заняття не мають змісту. Така робота показана в давньогрецькому міфі про Сізіфа. Боги прирекли його на важку працю - викочувати великий камінь на гору. Як тільки кінець шляху був близький, камінь зривався і котився вниз. І так знову і знову. Сізіфова праця - символ безглуздої роботи. Праця у власному розумінні слова виникає тоді, коли діяльність людини стає осмисленою, коли в ній реалізується свідомо поставлена мета. Для досягнення мети в трудовій діяльності, як і у будь-якій іншій, використовуються різноманітні засоби. Це насамперед різні технічні пристрої, необхідні для виробництва енергетичні і транспортні лінії й інші матеріальні об'єкти, без яких неможливий трудовий процес. Усі вони разом складають засоби праці. У процесі виробництва здійснюється вплив на предмет праці, тобто на матеріали, що піддаються перетворенню. Для цього застосовуються різні способи, які називаються технологіями. Наприклад, видалити зайвий метал із заготівлі можна за допомогою металорізального устаткування. Можна сказати і інакше: продуктивність праці це ефективність трудової діяльності, що виражається кількістю продукції, зробленої за одиницю часу (подумайте, від чого залежить продуктивність праці і чи завжди це пов'язано тільки з бажанням людини). У кожному конкретному виді трудової діяльності виконуються трудові операції, що розчленовуються на трудові прийоми, дії і рухи (з якими видами праці ви знайомі? Які операції і прийоми до них застосовуються?). Залежно від особливостей того чи іншого виду праці, обумовлених предметом праці, засобами праці, сукупністю виконуваних працівником операції. їхнім співвідношенням і взаємозв'язком, від розподілу функцій (виконавських, реєстрації і контролю, спостереження і налагодження) на робочому місці можна говорити про зміст індивідуальної праці. У нього входять ступінь розмаїтості трудових функцій, монотонності, зумовленості дій, самостійності, рівень технічної оснащеності, співвідношення виконавських і управлінських функцій, рівень творчих можливостей тощо. Зміна складу трудових функцій і витрат часу на їх виконання означає зміну змісту праці. Головний фактор такої зміни - науково-технічний прогрес. У результаті введення нової техніки і сучасних технологій у зміст трудового процесу міняється співвідношення між працею фізичною і розумовою, монотонною і творчою, ручною і механізованою тощо. Сучасна технічна база підприємств є складним сполученням засобів праці різного типу, тому відбувається значна диференціація рівня технічної оснащеності праці. Це спричиняє його істотну неоднорідність. Велика кількість робітників зайнята монотонною, нетворчою працею. У той же час багато хто виконує роботу, яка вимагає активної розумової діяльності, вирішення складних виробничих завдань. Найважливішою особливістю трудової діяльності людей є те, що вона вимагає, як правило, спільних зусиль для досягнення поставлених цілей. Однак колективна діяльність не означає, що всі члени колективу, котрі створюють який-небудь продукт, виконують однакову роботу. Навпаки, виникає необхідність поділу праці, завдяки чому зростає його ефективність. Поділ праці - це розподіл і закріплення занять між учасниками трудового процесу. Так, у будівництві будинку беруть участь і робітники, що створюють на заводі блоки, панелі й інші деталі майбутнього будинку, і водії транспорту, що доставляють ці деталі на будівельний майданчик, і крановики, що керують будівельними кранами, і будівельники, що монтують будинок з готових деталей, і сантехніки/і електрики, що установлюють відповідне устаткування, і працівники, що здійснюють малярські й інші роботи тощо. Такий поділ праці усередині підприємств визначається виділенням у технологічному процесі його складних елементів. Відповідно до них відокремлюються трудові функції, відбувається технологічна спеціалізація. Для злагодженої роботи всіх учасників необхідне спілкування, яке на лорі людської історії було пов'язане з виникненням мови, розвитком свідомості. Спілкування учасників трудового процесу дозволяє їм координувати свою діяльність, передавати накопичений виробничий досвід і майстерність. У масштабі всього суспільства теж існує поділ праці, що утворює різні сфери трудової діяльності: промисловість, сільське господарство, обслуговування тощо. Воно втілене в численних галузях сучасного виробництва, у спеціалізації величезного числа підприємств різного профілю. Науково-технічний прогрес - комп'ютеризація, комплексна автоматизація, уніфікація устаткування - веде до інтеграції виробничих процесів усередині підприємства і до розширення поділу праці в масштабі суспільства. СУЧАСНИЙ ПРАЦІВНИК Поділ праці і її ускладнення веде до закріплення за індивідом певної професії, що вимагає спеціальних знань і умінь, особливої кваліфікації. На основі виконання однорідних трудових функцій складаються конкретні професії, об'єднані загальною назвою (токар, водій, зоотехнік, лікар, вчитель тощо). Майстерність, умілість, грамотність виконання трудових функцій певної професії називають професіоналізмом. Коли робота зроблена якісно, нерідко говорять, що вона виконана професійно. Якщо людина допускає у своїй справі брак, то говорять про непрофесійну роботу. Професіоналізм - це результат навчання і досвіду роботи. Науково-технічний прогрес збільшує роль кваліфікованої праці, що вимагає спеціальної професійної підготовки, знань, умінь, навичок для виконання складних робіт. Іншими словами, це складна праця, що відрізняється від некваліфікованої, простої праці. Одна година складної праці прирівнюється до декількох годин праці простої. Кваліфікація працівника підтверджується документом про присвоєний йому розряд, категорію, звання. Той, хто хоче більше заробити, повинен прикласти зусилля для одержання більш високої кваліфікації. Кваліфікованому працівнику легше знайти гарну роботу. Адже кожний хоче віддати дітей хорошому вчителю, піти до хорошого лікаря, пошити одяг в хорошого кравця. Слово "красивий" у життєвому вживанні містить у собі насамперед поняття про професіоналізм, високу кваліфікацію працівника, високу якість продукту праці чи наданих послуг. Для характеристики трудової діяльності недостатньо уявлення про кваліфікацію. Дуже важливим є і поняття дисципліни. Нормальна трудова діяльність неможлива без добровільного, свідомого дотримання кожним працівником правил поведінки і порядку в колективі, обов'язкових для всіх його членів. Закони про працю і правила внутрішнього трудового розпорядку вимагають продуктивного використання робочого часу, сумлінного виконання своїх обов'язків, високої якості роботи. Виконання цих вимог і є трудовою дисципліною. Сучасне виробництво вимагає дотримання певного технологічного режиму (способів обробки матеріалу, швидкості, температури, тиску тощо), що забезпечує досягнення мети виробництва, тобто одержання продукту з заданими якісними показниками. Будь-хто знає, що, якщо, наприклад, не відрегулювати силу вогню в плиті, продукт на сковорідці може не зажаритися, а згоріти. Строге виконання технологічних норм називається технологічною дисципліною. Коли підприємства зв'язані між собою договором, що визначає, наприклад, постачання сировини, напівфабрикатів, деталей, вузлів для виробництва готового продукту, строге дотримання умов договору називають договірною дисципліною. її недотримання викликає порушення трудового ритму підприємства, збої в налагодженій виробничій діяльності багатьох людей. Виконання правил, норм, договорів, наказів, розпоряджень керівників виробництва називають також ретельністю. Але ретельність неможлива без ініціативи. Справді, одержавши розпорядження, людина повинна подумати, як краще його виконати. Неможливо в правилах, наказах, інструкціях передбачити всі ситуації, що виникають у трудовому процесі. Працівник повинен у конкретних умовах знайти оптимальне рішення, що дозволяє якісно й вчасно виконати дане йому розпорядження. Ініціатива і ретельність взаємозалежні. Бездумний виконавець - поганий працівник. Навпаки, ініціатива - свідчення високого професіоналізму. Поряд зі спеціальною підготовкою на сучасних виробництвах велике значення має загальна культура працівника, здатність до самостійного вирішення творчих завдань. Культура праці виявляється в її науковій організації. ПРОБЛЕМИ ГУМАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ Дотепер ми говорили про те, який працівник потрібний виробництву: трудова діяльність вимагає від людини професіоналізму, кваліфікації, загальної культури, дисциплінованості, ретельності, ініціативи тощо. Тепер підійдемо до трудової діяльності з іншого боку: наскільки вона відповідає природі людини, як сприяє (чи перешкоджає) розвитку в ній справді людських якостей. З розвитком індустріального виробництва людина звільнилася від багатьох фізичних зусиль при виконанні трудових операцій. Однак якщо ремісник створював закінчену річ, що була втіленням його особистої майстерності, ніби представляла його особисті якості, працівник індустріальної праці поряд із засобами праці розглядається лише як фактор виробництва. Це порушує гармонію праці з основними біологічними і психологічними рисами, властивими розвитку людського життя. Цей результат індустріального виробництва називається дегуманізацією праці. Найбільш повно дегуманізація праці проявилася в його організації за системою американського інженера Ф.У. Тейлора (1856-1915). Тейлор розробив систему організаційних мір, що включала хронометраж трудових операцій, інструкційні картки тощо, яка супроводжувалася системою дисциплінарних санкцій і стимулюванням праці. Диференціальна система оплати праці означала, що працьовитий робітник додатково винагороджується, а ледар не може одержати незароблені гроші. Система Тейлора характеризувалася виключенням робітників з підготовки і контролю трудового процесу; визначенням зверху робочого ритму, норм і перерв; виключенням робітників із творчих ролей і обмеженням їхньої діяльності виконанням. Сам Тейлор писав: "Кожний повинен навчитися відмовлятися від своїх індивідуальних прийомів роботи, пристосовувати їх до ряду нововведених форм і звикнути приймати та виконувати директиви, що стосуються всіх дрібних і великих прийомів роботи, які раніше залишалися на його особистий розсуд". Такий вид трудового процесу викликає в його учасників почуття, що над ними як особистостями домінують машини, чим заперечується їх індивідуальність. У них виникає апатія, негативне ставлення до праці як до чогось вимушеного, виконуваного тільки за необхідністю. Велике значення мають умови праці. У них включаються ступінь небезпеки або безпеки предмета і засобів праці, їх вплив на здоров'я, настрій і працездатність людини. Потенційно небезпечними є фактори фізичні (шум, вібрація, підвищення чи зниження температури, іонізуючі та інші випромінювання), хімічні (гази, пари, аерозолі), біологічні (віруси, бактерії, грибки). Особливо шкідливі, екстремальні умови праці викликають смерть, важкі професійні захворювання, великі аварії, серйозні травми. Гуманізація праці означає процес її олюднення. Насамперед необхідно усунути фактори, що загрожують людському здоров'ю в технізованому середовищі. Небезпечні для здоров'я людини функції, операції, пов'язані з великими зусиллями, монотонною працею" на сучасних підприємствах перекладаються на робототехніку. Сучасні технологічні процеси припускають максимальну інтелектуалізацію праці, таку її організацію, коли особистість не зводиться до простого виконавця окремих операцій. Іншими словами, мова йде про зміну змісту праці, що на сучасному етапі науково-технічного прогресу може стати більш різноманітним, більш творчим. Особливе значення має культура праці. Дослідники виділяють у ній три компоненти. По-перше, це удосконалення трудового середовища, тобто умов, за яких проходить трудовий процес. По-друге, це культура взаємин між учасниками праці, створення сприятливого морально-психологічного клімату в трудовому колективі. По-третє, осмислення учасниками трудової діяльності змісту трудового процесу, його особливостей, а також творче втілення закладеного в нього інженерного задуму. Трудова діяльність - це найважливіше в житті будь-якої людини поле її самореалізації. Саме тут розкриваються й удосконалюються здібності людини, саме в цій сфері вона може ствердити себе як особистість. Процес гуманізації праці розширює ці можливості. Використовувати їх - справа кожного з вас.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (30.07.2016)
Просмотров: 690 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: