РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Трудова адаптація працівників - Соціологія - Реферати - Каталог статей

ПЛАН Зміст та структура трудової адаптації. Система профорієнтації просування на підприємництві. 1. Трудова адаптація – це соціальний процес освоєння особистістю нової трудової ситуації, в якому і особистість і трудове середовище здійснюють активний вплив один на одного і є адаптивно-адаптованими системами. Адаптованість людини у конкретному трудовому середовищі проявляється у її поведінці, у показниках трудової діяльності: ефективності праці; засвоєнні соціальної інформації та її практичній реалізації; рості усіх видів активності; задоволеності різними сторонами трудової діяльності. Трудова адаптація може бути первинною при первинному входженні працівника у виробниче середовище та вторинною – при зміні робочого місця без зміни і із зміною професії чи суттєвої зміни середовища. Професійна адаптація виявляється у певному рівні володіння професійними навичками та вміннями, у формування деяких професійно – необхідних якостей особистості у розвитку стійкого, позитивного відношення працівника до своєї професії. Соціально – психологічна адаптація заключається в освоєнні людиною соціально – психологічних особливостей трудової організації входження у складну в ній систему взаємовідношення, позитивній взаємодії з членами організації. Суспільно – організаційна адаптація – освоєння новими членами трудового колективу організаційної структури організації, системи управління та обслуговування виробничого процесу, режиму праці та відпочинку. Культурно – побутова адаптація – це участь нових членів трудового колективу у традиціях для даного підприємства міроприємствах поза робочим часом. Психофізіологічна адаптація – це процес освоєння людиною сукупності умов праці. В процесі адаптації працівник проходить такі стадії: Стадія ознайомлення, на якій працівник отримує інформацію про нову ситуацію в цілому, про критерії оцінки різних дій, про норми поведінки. Стадія пристосування – працівник переорієнтовується, визначаючи головні елементи нової системи цінностей, але поки продовжує зберігати більшість своїх принципів. Стадія асиміляції – здійснюється повне пристосування працівника до середовища, ідентифікація з новою групою. Ідентифікація – особисті цілі працівника ототожнюються з цілями трудової організації підприємства. 2. Трудова адаптація проходить швидше та успішніше, якщо правильно вибрана професія. Професійний вибір – це процес виявлення з допомогою науково –обґрунтованих методів, ступеня і можливості формування медичної, соціальної та психофізіологічної придатності людини для виконання тієї чи іншої роботи. Стосовно виробничого колективу проблема профвідбору складається з визначення професійної – придатності, як сукупності особливостей людини, її здібностей і нахилів обумовлюючи ефективність певного виду діяльності, та задовільність вибраною професією. Профвідбір здійснюється у 2 етапи: На основі матеріалів спостереження, тестування, опитування складається професіограма – це всебічний опис професії, як і що повинно використовуватись тим чи іншим працівником за допомогою яких знарядь і в яких виробничих умовах. Вивчаються навики, соціально-психологічні та фізіологічні навики людини. На їх основі складають карту особливості, яка характеризує людину у соціальному аспекті, психологічному, фізіологічному. Для складання карти особливості використовують методи: систему тестів особисту бесіду При співставленні необхідних (професіограм) та наявних (карт особистості) якостей визначається профпридатність. Кар’єра – це індивідуальна позиція і поведінка, пов’язані із трудовим досвідом і діяльністю на протязі робочого тижня людини. Розрізняють професійну і внутрішньо-організаційну кар’єру. Професійна – характеризується тим , що конкретний працівник в процесі своєї професійної діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання вступ на роботу професійний ріст підтримка індивідуальних професійних здібностей вихід на пенсію Внутрішньо-організаційна реалізується в 3 основних напрямках: Вертикальному – кар’єра, найбільш помітний ріст, підйом на вищий ступінь ієрархії. Горизонтальному – переміщення у іншу функціональну галузь або виконання певної службової ролі на рівні, що немає жорсткого формального закріплення в організаційній структурі (наприклад, виконання ролі керівника тимчасової групи). Центробіжному – найменш очевидна кар’єра. Запрошення працівника на недоступні раніше для нього зустрічі, наради, важливі доручення. Головним завданням планування і реалізації кар’єри є забезпечення взаємодії професійної та внутрішньо організаційної кар’єри. На різних етапах своєї кар’єри працівник задовольняє різні потреби. Попередній етап – це період навчання, триває до 25 років. Може змінити декілька видів діяльності в пошуках роботи, що задовольняє потреби людини. Стан встановлення – 25 – 30 років Працівник освоює обрану професію. Етап просування – 30 – 40 років. Період росту кваліфікації, просування на роботі. Накопичення досвіду, навичок. Зусилля працівника зосереджені на збільшення зарплати, здоров’ї. Етап збереження – стабілізація досягнутих результатів (40 – 50р (55р)). Пік вдосконалення кваліфікації. Зацікавленість у створенні власної “школи”. Етап завершення – (50) (55) – 60 р. (65) – підготовка до пенсії, активні пошуки заміни, криза кар’єри. Пенсійний етап – кар’єра завершена. Самовираження в інших видах діяльності. Хобі.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (05.08.2016)
Просмотров: 228 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: