РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Старість як соціальна проблема - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Старість як соціальна проблема ПЛАН Проблеми старих людей. Концептуальні погляди Організації Об'єднаних Націй на місце і роль людей літнього і старого віку в суспільстві. Стратегія соціальної політики щодо організації соціальної роботи зі старими людьми. Старіння населення є однієї з глобальних проблем сучасного світу. Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я до літнього віку відноситься населення у віці від 60 до 74, до старого — від 75 до 89 років, а до довгожителів — 90 років і більше. Соціологи називають ці періоди людського життя «третім віком», і демографи вводять поняття «третього» (60-75 років) і «четвертого» (понад 75 років) віків. Геронтолог К.Вінтор виділяє наступні стериотипні погляди на старих людей: 1) усі старі схожі один на одного; 2) люди старого віку соціально ізольовані; 3) більшість з них має слабке здоров'я; 4) звільнення з роботи породжує більше проблем для чоловіків, ніж для жінок; 5) більшість старих людей ізольовані від своїх родин; 6) розумові якості з віком погіршуються. Вчені виділяють чотири групи проблем, що спричиняють старіння сучасного суспільства. По-перше, це демографічні та макроекономічні наслідки, яким властиві такі характеристики. По-друге, відбудуться істотні зміни в сфері соціальних відносин: По-третє, зміна демографічної структури відіб'ється на ринку праці. По-четверте, зміни торкнуться функціональних здібностей і стану здоров'я людей літнього віку. Проведені дослідження «соціальних установок людей літнього та старого віку» виявили проблеми людей даного віку: - фрустрація свідомості (психологічний стан зростаючого емоційно–вольового напруження, що перешкоджає меті), перевага песимістичних поглядів на життєві перспективи; - негативне ставлення до нинішньої влади («раніше життя було краще»); - високий рівень суб'єктивного інтересу до політики держави і низька оцінка можливості впливати на неї; - незадоволеність життям; - наявність занижених стандартів життя: бідність, маргінальність сприймаються як дійсність. Цій категорії людей властива висока прихильність загальним і груповим нормам, традиціям, висока оцінка почуття обов’язку, самопожертви і байдуже відношення до матеріальних цінностей. Можливості та здібності людей літнього віку приносити матеріальні і духовні блага суспільству і тим більше стати визначеним фактором його розвитку залежать від того, чи готове суспільство змінити стереотипне відношення до людей літнього віку і соціально захистити їх. Концептуальні погляди Організації Об'єднаних Націй на місце і роль людей віку відображені в Принципах ООН у стосовно літніх людей, прийнятих Генеральною Асамблеєю в 1991р. Ці принципи передбачають забезпечення літніх громадян: продуктами, житлом, одягом і медичним обслуговуванням; можливістю займатися діяльністю, що приносить дохід, жити в безпечних умовах; доглядом і турботою з боку родини і громади, медичним обслуговуванням з метою чи підтримки відновлення оптимального рівня фізичного, психічного й емоційного добробуту і попередження захворювань; можливістю одержувати соціальні і правові послуги; можливістю всебічної реалізації свого потенціалу, тобто доступу до суспільних цінностей в області освіти, культури, духовного життя і відпочинку; можливістю вести гідний і безпечний спосіб життя. Люди старшого віку розглядаються світовим співтовариством як позитивний фактор, а не як тягар. Сучасне розуміння старіння з'єднує ідеї повноправної участі літніх і старих людей у житті суспільства і турботи про них. Стратегія соціальної політики щодо організації соціальної роботи з людьми літнього віку складається з трьох елементів: селекції, оптимізації і компенсації. Людям літнього віку властиво мати багато якостей, схожих з представниками інших поколінь. Але в літніх є одне, якого немає і не може бути в інших. Це — мудрість життя, знання. Саме мудрість, властива людині, яка прожила досить довго на цій землі, може бути наймогутнішим стимулом і фактором розвитку суспільства. А в суспільстві літніх ця індивідуальна мудрість, зведена в колективну, зростає багаторазово, додавши соціальному розвитку суспільства нові якісні характеристики. Адже мудрість — це не тільки економіка, а політика, етика, моральність. Це творення нового світу — світу без воєн і насильства, світу розуму і справедливості. Це — нова якість соціального розвитку — єдності розвитку суспільства і розвитку самої людини. Тоді, мабуть, стануть дійсною реальністю пророчі слова давньоримського політичного діяча і філософа Марка Туллия Цицерона про те, що міць людського розуму зможе перемогти старіючу плоть! Соціальний захист людей літнього віку має величезне значення у функціонуванні всього господарського механізму суспільства, тому Уряд України зацікавлений у зм'якшенні наслідків наростаючого старіння населення. У технології соціального обслуговування населення України виділяються три основних напрямки соціального захисту людей літнього віку: - пенсійне забезпечення; - система пільг і переваг людям літнього віку; - соціальне обслуговування людей літнього віку в стандартних і нестандартних умовах. Література: Винтор К. Старость в современном обществе: руководство по социальной геронтологии. – М., 1994 Колесов А.В., Альтшулер Е.А. Наука о долголетии. – М., 1974 Бреев Б.Д. К вопросу о постарении населения и депопуляции //Социологическое исследование, 1998, №2. – С.63 Бурльеф Ф. Старение и старость. – М., 1992 Технология социальной работы.: Учебное пособие для студ. Высш. Учеб. Заведений / Под ред. И.Г.Зайцева. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000. - 240 с. Холостова Е.И. Социальная работа с пожелыми людьми: Учебное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2002. – 296 с. Елютина М.Е. Геронтологические направления в структуре человеческого бытия. – Саратов, 1999
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (30.06.2016)
Просмотров: 276 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: