Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » Соціологія |
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Соціологія контрольна
|
ЗМІСТ 1. СІМ’Я, ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ: ГЕНЕЗИС, ФУНКЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Проблема сім’ї є дуже важливою в соціології через те, що сім’я покликана, з одного боку, забезпечити фізичне і духовне відтворення населення, тобто виконати таку соціальну функцію, яка не під силу жодному соціальному інституту, а з іншого – сім’я виконує господарсько-побутові та інші соціальні функції, виступає фактором формування, переоцінки цінностей та установок людини в процесі її життєдіяльності. Вченими України вивчається ряд важливих проблем, пов’язаних із репродуктивною поведінкою сім’ї, проблемами поєднання професійних ролей працюючих жінок, розподілом влади й обов’язків в суспільстві та ін. Процес формування сім’ї в наші важкі часи ускладнюється рядом обставин. Ще не подолані ті традиції, які заважають становленню сім’ї, адже впродовж багатьох десятиріч сім’я виступала лише постачальником людських і трудових ресурсів, об’єктом державної політики, яка провадилася за принципом "суспільне понад усе". Держава вирішувала за сім’ю все. Звідси й другорядність для держави тих функцій, які завжди декларувалися: навчання, виховання, охорона здоров'я, підвищення добробуту та ін. Повна залежність сім’ї від держави зробила її практично безпорадною. Все це потребує змін. Держава потрібна будувати свою політику так, щоб сім’я могла розраховувати. перш за все, на свої можливості. А власні можливості можуть з’явитись у сім’ї тоді, коли державою будуть створені для неї необхідні умови: економічні, соціальні, правові. Сім'я – це соціальне об’єднання, члени якого зв’язані загальним побутом, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою. По суті сім’я представляє собою систему відносин між чоловіком і дружиною, батьками та дітьми, засновану на шлюбі чи кровному спорідненні, і яка має історично визначену організацію. Виникнувши на певному етапі розвитку первісного суспільства, сім’я зазнає ряд змін на основі розвитку виробництва та в зв’язку з розвитком форм шлюбу та спорідненості. При цьому загальна закономірність розвитку сім’ї у первісну епоху полягає у „безперестанному звуженні того кола, яке початково охоплює все плем’я і всередині якого існує шлюбна спільність між обома полами” [9, с. 46]. Перехід до патріархальної сім’ї знаменувався затвердженням батьківського рахунку спорідненості, патрилокального шлюбу та моногамії, міцного поєднання чоловіка та жінки між собою та своїм потомством, встановлення влади чоловіка над дітьми та жінкою, за яку тепер платили особливий викуп. Основними ознаками сім’ї є: шлюбні або кровно споріднені зв’язки між усіма її членами; сумісне мешкання в одному приміщенні; загальний сімейний бюджет. Функції сім’ї – це засоби прояву її активності; життєдіяльності всієї сім’ї та окремих її членів. Сім’я виконує такі основні функції: Відтворення населення. Функція відтворення населення включає фізичне та духовно-моральне відтворення людини в сім’ї. На зміну переважно економічним стимулам дітонародження в минулому зараз приходять духовно-моральні: глибинна моральна і психологічна потреба в своїй дитині, бажання мати її від коханої людини, намагання відтворити в дітях себе, повторити разом з ними життєвий шлях, надія та впевненість у майбутній духовній спорідненості з дітьми та онуками, що скріплює кровноспоріднений союз, фамільну гордість. Господарсько-побутова. Виражається господарсько-побутова функція сім’ї у веденні домашнього та особистого підсобного господарства, в обслуговуванні та самообслуговуванні членів сім’ї, в підтримуванні належного санітарного стану та гігієни у житлі, плануванні сімейного бюджету. Виховна. Виховна соціальна функція сім’ї визначає відповідальність за духовно-моральне, політичне, естетичне виховання дітей; народна мудрість каже: "Батьки не ті, хто дитину народив, а ті, хто її виховали". Взаємне піклування членів сім’ї один про одного, особливо про старих. Ця функція має за мету підвисити відповідальність дітей за добробут батьків, їх забезпечену та спокійну старість, а також постійну та взаємну морально-психологічну підтримку членів сім’ї, забезпечення повноти їх життя, всебічного спілкування і особистого щастя. Організація і використання вільного часу, перш за все -– дозвілля. Мета цієї функції – допомогти членам сім’ї найбільш повно реалізувати свої здатності й таланти в самодіяльності, в розумному споживанні духовних цінностей, у забезпеченні активного відпочинку. В сучасних умовах не всі дотримуються такої класифікації функцій сім’ї. Так, російські соціологи Василь Рясенцев, Геннадій Свердлов. Називають найважливішими функціями сім’ї: продовження роду, виховну, господарську та взаємодопомоги; філософ Володимир Ключников зауважує: продовження людського роду, виховання дітей і господарську; білоруський соціолог Сергій Лаптенок визначає: господарсько-побутову, відтворення населення, виховну та організації дозвілля своїх членів сім’ї; філософ Олександр Харчев – відтворення населення, соціалізації, господарську, організації споживання та дозвілля; український соціолог Микола Юркевич – духовного спілкування, сексуальну, народження дітей, співробітництва в процесі виховання, добування необхідних засобів для ведення домашнього господарства, організації дозвілля. Але важливе не стільки уважне перерахування всіх функцій сім’ї, скільки поділ їх, з одного боку, на ті, що задовольняють переважно матеріальні, господарсько-побутові, а з іншого – переважно емоціональні та соціально-психологічні потреби людей. В сучасних умовах все помітнішою стає криза сім’ї як соціального інституту суспільства, шляхи виходу з якого поки що чітко не окреслені. Криза виражається в тім, що сім’я все гірше виконує свої основні функції: організацію подружнього життя, народження і виховання (соціалізацію) дітей, відтворення населення і робочої сили. Причини такої кризи лише частково пов’язані із специфічною історією розвитку України, а мають більш загальний характер для всіх індустріальних держав, і є наслідком індустріальної цивілізації. Сучасна демографічна ситуація потребує розробки цільової програми розвитку шлюбно-сімейних відносин і оптимізації процесів відтворення населення. Її створення потребує об’єднання зусиль представників різних галузей знання. Така програма повинна охоплювати питання підготування молоді до сімейного життя, престижу сім’ї, її житлового та економічного положення, оптимального поєднання людьми різних функцій в сім’ї, народному господарстві і суспільстві, деякі проблеми соціального забезпечення і багатьох інших. Формування та укріплення сім’ї – непроста справа. Сім’я як і вся оточуюча дійсність розвивається через подолання ряду проблем об’єктивного і суб'єктивного характеру. Серед проблем можна назвати: скорочення народження та падіння приросту населення України, збільшення чисельності жінок у порівнянні з чисельністю чоловіків, зменшення середнього розміру сімей і збільшення смертності, падіння виробності праці в суспільному і досить низький рівень виробності в домашньому господарстві, зростаючі потреби сім’ї та обмеження спроможностей їх задоволення та ін., легковажне відношення до шлюбу та сім’ї, міф про особливі якості чоловіка у порівнянні з жінкою, забування принципів честі, цинізм і пияцтво, відсутність самодисципліни і полова розпуста, високий процент числа розводів (розпадається кожний третій шлюбний союз). Про зниження репродуктивної функції сім’ї свідчить тривале розповсюдження малодітності. Проблеми народжуваності полягають не просто в її зниженні, а саме в зниженні до малодітності (одна – дві дитини, що недостатньо для збереження відтворення населення). В сучасних умовах на більшій частині території України (приблизно 80% населення) рівень народжуваності недостатній навіть для простого відтворення населення. Зростання населення на територіях, де мешкає більшість молоді, відбувається здебільшого за рахунок відносно молодої вікової структури (а також за рахунок міграційного притоку молоді). А там, де демографічний потенціал вікової структури вичерпується, починається депопуляція. Про подальші перспективи народжуваності можна судити не на основі простої екстраполяції (тобто висновків, отриманих із спостерігання за однією частиною) існуючих тенденцій, а на основі результатів всієї суми досліджень репродуктивної поведінки, проведених в Україні, Росії, Білорусії та інших державах. Причини зниження народжуваності інтернаціональні, породжені позасімейним характером індустріальної цивілізації. Вони пов’язані із втратою сім’єю перш за все виробничої функції, а потім і деяких інших (передача досвіду від батьків до дітей, забезпечення в старості та ін.). Демографічна (і соціальна) політика в Україні поки що представляє безсистемний набір допомог і пільг, розмір яких визначається не потребами, а можливостями державної казни. В результаті допомоги та пільги при всій їх корисності для сімей є неефективними, вони не змінюють демографічних тенденцій. Настає час змінювати стратегію соціальної (і демографічної політики). Від політики допомог потрібно переходити до політики доходів. В ідеалі потрібно прагнути до того, що ані пільги, ані допомоги не були б потрібні. Потрібно підняти престиж сімейного життя, домашніх занять, підвисити роль матері й батька. Сучасна сім’я виступає сферою формування і ареною практичного прояву політичних ідеалів, поглядів, інтересів людини. В сім’ї і через сім’ю формуються первісні ціннісні орієнтації та соціальні установки дитини, підлітка. Слід не забувати про те, що сім’я закладає основи відносин між близькими людьми, формує орієнтацію на трудову, суспільно-політичну діяльність людини. Багато проблем виховання морально, естетично зрілої людини вирішуються з великим трудом, тому що батьки часто не володіють ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки особистості. Тому цілеспрямоване, активне виховання дітей в сім’ї мінімальне основні сили і час батьків спрямовані на матеріальне забезпечення, але не на духовне формування і розвиток дітей. В сім’ї духовне спілкування батьків з дітьми зводиться до контролю за навчанням дитини в школі, а сам контроль до вияснення того, які оцінки отримують діти та ін. Таким чином, основними функціями сім’ї є: функція відтворення населення; господарсько-побутова функція; виховна функція; функція організації і використання вільного часу, дозвілля. Соціальні функції сім’ї відображають всі аспекти життєдіяльності сім’ї – демографічні, виховні, духовно-емоціональні та морально-психологічні. Причини кризи сім’ї як соціального інституту суспільства частково пов’язані із специфічною історією розвитку України і мають більш загальний характер для всіх індустріальних держав, і є наслідком індустріальної цивілізації. Перспективи сучасної демографічної ситуації потребують розробки цільової програми розвитку шлюбно-сімейних відносин і оптимізації процесів відтворення населення. Демографічна (і соціальна) політика в Україні поки що представляє безсистемний набір допомог і пільг, розмір яких визначається не потребами, а можливостями державної казни. Від політики допомог потрібно переходити до політики доходів. Сучасна сім’я виступає сферою формування і ареною практичного прояву політичних ідеалів, поглядів, інтересів людини, а також закладає основи відносин між близькими людьми, формує орієнтацію на трудову, суспільно-політичну діяльність людини. Ось чому, ця проблема – проблема сім’ї як соціального інституту – є настільки важливою. 2. ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ ДЛЯ ОТРИМАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Роль факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин (на матеріалі сімей м. Херсона) У Херсонській області на початку 90-х років виникла та продовжує поглиблюватись проблемна ситуація, пов’язана зі стабільністю сімей, особливо молодих. Зниження природного приросту населення, поява безпритульних дітей (від 3 до 14 років) – все це негативно впливає на економічний стан області. Назріла нагальна необхідність вивчення факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин у Херсонській області, зокрема в м. Херсоні. Мета соціологічного дослідження: проаналізувати стан сімейних відносин серед населення м. Херсона з метою встановлення факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин. Досягненню цієї мети підпорядковане вирішення ряду конкретних соціологічних завдань: встановити повноту/неповноту сімей і проаналізувати конкретні причини утворення неповних сімей; з’ясувати роль факторів безробіття та житлових проблем у процесі розпаду сімей; визначити роль жінки у процесі стабілізації сімейних відносин. Об’єкт дослідження: суперечності між потребою у факторах, які забезпечують стабільність сімейних відносин, і сучасним станом суспільства. Метод дослідження: соціологічний експеримент як спосіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни показників діяльності та поведінки соціального об’єкта в результаті впливу на нього певних факторів [7, с. 208]. Вихідні дані про об’єкт дослідження: у Херсонській області станом на 2002 р. чисельність населення складає 1211 тис. чол. Трудові ресурси складають 712,5 тис. чол. У сфері економічної діяльності зайняти 402,3 тис. чол. працездатного віку. Природний приріст населення у 2002 р. в порівнянні з 2001 р. склав лише 12,4 на 1000 осіб наявного населення, що в межах міста склало 6,7, у сільській місцевості – 5,7 чол. на 1000 осіб [8, с. 208]. На початок 2002 р. у Херсонській області зареєстровано 208,4 тис. сімей (з них 98 тис. у межах міста і 110,4 тис. у сільській місцевості). Серед них 28% неповних сімей (16% у межах міста і 12% у сільській місцевості). Крім тог, у формально повних сім’ях тимчасово відсутній один із членів сім’ї з причини виїзду на роботу за кордон або в інші регіони України. Кількість розлучень у цілому знаходиться на загальноукраїнському рівні (близько 4%), але щорічно зростає в середньому на 2,3%, починаючи з 1999 р., крім того не всі зруйновані сім’ї фіксують розлучення. Таким чином, загальний стан сімейної ситуації в Херсонській області є нестабільним, прогноз – невтішним. Приріст населення є негативним. Стабільність сімей знаходиться в ситуації постійно діючої загрози. Опис соціального експерименту: для виявлення певних факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин у Херсонській області був проведений експеримент у м. Херсоні. Суть експерименту полягала в наступному. Було виявлено 100 сімей, в яких сімейні відносини знаходилися в нестабільному стані, були з’ясовані причини цього та вжиті необхідні заходи з послаблення дії факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин. Експеримент проводився впродовж року. Всі сім’ї були поділені на дві групи: в першій групі була вжита спроба усунення причин, які руйнують сім’ю, друга група сімей вважалася контрольною. Підсумки експерименту: Початок експерименту (поч. 2002 р.) Експериментальна група | Контрольна група Кількість сімей | Фактори, які впливають на стабільність сімейних відносин | Кількість дітей | Кількість сімей | Фактори, які впливають на стабільність сімейних відносин | Кількість дітей 50 | безробіття | відсутність житла | алкоголізм та інші сімейні проблеми | 50 | безробіття | відсутність житла | алкоголізм та інші сімейні проблеми 32 | 35 чол. | жін. | 11 | 7 | 47 | чол. | жін. | 12 | 3 | 48 12 | 20 | 11 | 24 В ході експерименту були створені умови для усунення зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин. Була надана цілеспрямована допомога у працевлаштуванні членів сім’ї (особливо жінкам), а також у вирішенні житлової проблеми. Шляхом бесід, лікування та ін. була вжита спроба налагодження сімейних відносин, які знаходилися на межі розпаду через внутрішні причини. Кінець експерименту (кін. 2002 р.) Експериментальна група | Контрольна група Кількість сімей | Фактори, які впливають на стабільність сімейних відносин | Кількість дітей | Кількість сімей | Фактори, які впливають на стабільність сімейних відносин | Кількість дітей 48 | безробіття | відсутність житла | алкоголізм та інші сімейні проблеми | 37 | безробіття | відсутність житла | алкоголізм та інші сімейні проблеми 18 | 29 чол. | жін. | 8 | 5 | 51 | чол. | жін. | 5 | 3 | 34 14 | 4 | 15 | 14 В результаті за рік експериментальна група втратила дві сім’ї (перше розлучення оформлене юридично, друге – фактичне), але порівняно з контрольною групою, де кількість сімей скоротилася на 13, втрати є незначними. На стабілізацію сімейних відносин вплинуло усунення безробіття членів сім’ї. Особливо це стосується жінок, навіть у тих сім’ях де чоловік залишався без роботи, відносини налагодилися, тому що в більшості випадків чоловіки заради забезпечення жінкою стабільного матеріального стану сім’ї взяли на себе домашні обов’язки та виховання дітей; кількість дітей у цій групі збільшилася. У контрольній групі в сім’ях, що залишилися, ситуація не змінилася. Висновки: таким чином, проведений експеримент показав, що такими, які визначають сімейну стабільність, є об’єктивні фактори: економічний стан області та України в цілому. Відсутність стабільного грошового доходу, житла породжують обставини, які приводять до розпаду сімей, а з іншого боку, породжують інші внутрішні проблеми, які в решті решт також ведуть до розлучення. Рекомендації: Для усунення існуючої ситуації в Херсонській області потрібне вирішення загальноекономічних проблем. Для того, щоб стан трудоресурсного потенціалу області не мав регресивного характеру, потрібно реформувати всю економічну систему країни. Необхідно терміново вживати заходи для того, щоб кожна сім’я не зазнавала конфліктів між очікуваними соціальними умовами для свого формування та розвитку і реальними незадовільними умовами. Особливо гостро сімейна ситуація пов’язана з роллю жінки в сім’ї та суспільстві. Соціальний добробут жінки є передумовою зростання сім’ї, стабільності сімейних відносин та забезпечення сприятливої духовної атмосфери всередині сім’ї. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Абдулатипов Н.Г. Человек, нация, общество. – М., 1991. – 201 с. Антонов А.И., Борисов А.Л. Кризис семьи и пути его преодоления. – М.: Педагогика, 1990. – 131 с. Дорно И.В. Современный брак: проблемы и гармония. – М., 1990. – 289 с. Зацепін В.І. та ін. Молода сім’я. – К., 1991. - 171 с. Радугін А.А. Соціологія. Курс лекцій. – К., 1996. – 320 с. Синельников А.Б. Социально одобряемые причины развода // Социологические исследования. – 1992. – № 2. – С.12. Социология. Наука об обществе. Учебное пособие / Под общей ред. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача. – Харьков: Рубикон, 1996. – 688 с. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком. – К.: Вища школа, 2002. – 402 с. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства. – М., 1983. – 602 с. Якубова Ю.М. Молода сім’я України 90-х. – К., 1996. – 126 с. | |
| Просмотров: 262 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |